Історія та перспективи розвитку козівництва як сучасного напрямку екологічного виробництва в тваринницькій галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІСТОРІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КОЗІВНИЦТВА, ЯК СУЧАСНОГО НАПРЯМКУ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА В ТВАРИННИЦЬКІЙ ГАЛУЗІ

Васильєва О.О. к. с.-г. наук, професор

Бондаренко О. М. к. с.-г. наук, професор

Полтавської державної аграрної академії

Досліджено питання короткої історії та перспектив використання кіз у сільськогосподарському виробництві екологічного напрямку. Приведено порівняльний аналіз роботи приватного підприємства та фермерського господарства по виробництву продукції козівництва. Встановлено, що в сучасних умовах розвитку сфери екологічного агропромислового виробництва в напрямку розширення асортименту та підвищення біологічної цінності тваринницької продукції в умовах України актуальним є розвиток козівництва. При мінімальних витратах можна отримати практично безвідходне виробництво високоцінної продукції з високим рівнем рентабельності.

Ключові слова: Коза, козівництво, козина ферма, козине молоко, зааненські кози.

ИСТОРИЯ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ КОЗОВОДСТВА, КАК СОВРЕМЕННОГО НАПРАВЛЕНИЯ ЭКОЛОГИЧЕСКОГО ПРОИЗВОДСТВА В ЖИВОТНОВОДЧЕСКОЙ ОТРАСЛИ

Исследован вопрос короткой истории и перспектив использования коз в сельскохозяйственном производстве экологического направления. Проведено сравнительный анализ работы частного предприятия и фермерского хозяйства по производству продукции козоводства. Установлено, что в современных условиях развития сферы экологического агропромышленного производства в направлении расширения ассортимента и повышения биологической ценности животноводческой продукции в условиях Украины актуальным есть развитие козоводства. При минимальных затратах можно получить практически безотходное производство высокоценной продукции с достаточно высоким уровнем рентабельности.

Ключевые слова: Коза, козоводство, козиная ферма, козиное молоко, зааненские козы.

HISTORY AND PROSPECTS of the DEVELOPMENT OF GOAT BREEDING AS THE MODERN DIRECTION OF ECOLOGICAL PRODUCTION IN LIVESTOCK INDUSTRY

Vasylyeva О. О. Doctor of Science, professor of the Poltava state agrarian academy

Bondarenko O.M., Doctor of Science, professor of the Poltava state agrarian academy

Short history and prospects of the usage of goats was investigated in the agricultural production of ecological area. A comparative analysis of work of private enterprise and farm, producing products of goat breeding was conducted. The vital importance of the development of goat breeding in the today conditions of the development of the ecological agroindustrial sphere production in direction of expansion of assortment and increase of biological value of livestock products in the conditions of Ukraine was discovered. It is possible to get practically the zero-emission products of highly valued goods with the high level of profitability and with minimum expenditure.

Keywords: goats, goat breeding, goat's farm, goat's milk, saanen goats.

Постановка проблеми

Реформування аграрного сектора економіки України на сучасному етапі суттєво актуалізує цілий комплекс питань, пов'язаних з негативним впливом швидких темпів розвитку суспільства на якість та збалансованість харчування населення за основними складовими показниками (білками, вуглеводами, жирами, вітамінами). Нестача в раціонах харчування багатьох необхідних для нормального функціонування високоцінних поживних речовин є надзвичайно актуальною як у розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються, у тому числі й в Україні. Саме тому у світі зростає попит на якісні та безпечні продукти харчування, а особливої популярності останнім часом набувають так звані органічні продукти. Україна теж не стоїть осторонь цих процесів: спостерігається зацікавленість як малих, так і великих сільгосппідприємств виробництвом саме органічної продукції. Останнім часом особливої уваги, в контексті органічного виробництва сільськогосподарської продукції, потребує ненова для Україні галузь тваринництва - козівництво. Ефективність галузі висока передусім через порівняно просту технологічну схему вирощування та утримання кіз і достатньо високі ціни на продукцію. Проте на ринку козиного молока, сирів та м'яса дотепер попит перевищує пропозицію.

Мета і завдання. Дослідження основних аспектів історії розвитку, моніторинг ефективності роботи господарств по виробництву козиного молока та розв'язання практичних проблем відродження галузі козівництва.

козівництво екологічний

Результати досліджень

Ринок козиного молока та продуктів його переробки дотепер ненасичений в повному обсязі, галузь повністю не відроджена, а сприяти подоланню кризових явищ в сучасних умовах призваний історичний досвід розвитку козівництва. Козівництво має давню історію - дикі кози були одомашнені більше 10 тис. років тому, раніше ніж вівці. Вважають, що походять вони від диких кіз гірської місцевості, що тягнеться від Балканського півострова на заході до Гімалаїв на сході. У кінці ХVIII ст. - першій половині XIX ст. козівництво в нашій країні переживало значний підйом. Вважається, що цей період пов'язаний із розвитком пухового і вовнового козівництва. Так, ангорських кіз розводили не лише в Азії, на Кавказі, але і в Росії, Білорусії та Україні. Значна частка продукції козівництва вивозилася за кордон (молоко, шкури, вовна, м'ясо та ін.), внаслідок чого країна отримувала великий прибуток [2].

На початку ХХ ст. розвиток козівництва безпосередньо був пов'язаний з діяльністю князя С. П. Урусова, якому вдалося привернути до козівництва увагу багатьох представників вищої знаті, включно з царською сім'єю. Так, наприклад, в останні роки існування царської Росії зацікавленість у козі, як об'єкті наукових досліджень, значно зросла. Головна увага вчених переміс із закордонних порід на місцевих аборигенних кіз. У той час, головним об'єктом для досліджень була молочна продуктивність тварин. Пізніше поголів'я кіз в країні стало швидко збільшуватися [4].

У період з 1917 р. до 1953 р. розвиток козівництва пов'язаний з іменем В.І. Бойкова - учня князя С.П. Урусова - видатного ученого, дослідника та пропагандиста козівництва. Його внесок в розвиток козівництва величезний, а праця з вивчення і класифікації місцевих порід кіз за своїм значенням є важливим досягненням для галузі. У 30-ті рр. ХХ ст. тодішній всесоюзний науково-дослідний інститут вівчарства і козівництва організовував спеціальні експедиції у всі області країни для виявлення високопродуктивних місцевих порід кіз, аби розводити їх у державних племінних розсадниках. Завдяки цій роботі було виявлено і розмножено такі породи кіз як придонська, мегрельська та ін. [2, 6].

У 20-40-х роках ХХ ст. на теренах колишнього СРСР проводилася інтенсивна й успішна пропаганда молочного козівництва серед населення міст і сіл. У цей період виходять брошури і книги В.І. Бойкова, М.Ф. Леві та інших авторів, які активно підтримують зацікавленість суспільства молочним козівництвом [8].

У кінці 70-х - початку 80-х років з метою забезпечення населення племінним матеріалом були завезені молочні кози з Німеччини і Чехії. Були створені дві племінні ферми одна - в підмосковному племрадгоспі "Ніконовське", інша - колгоспі ім. Кірова Полтавської обл. (Лохвицький р-н, с. Луки). На цих фермах утримували та використовували чистопорідних цапів-плідників і саме це відіграло дуже суттєву роль в покращенні продуктивних якостей місцевих кіз у різних регіонах країни. Починаючи з 90-х років ХХ ст. для козівництва настав важкий час, який продовжується дотепер.

Коза (англ. Carpa) -- рід ссавців родини бичачих, парнокопитних, полорогих, представлена 10 видами. Кози поширені в Європі, Азії, Африці. Вони дуже добре акліматизуються, тому їх успішно розводять на півночі, півдні; в пустелях і горах. До основних молочних порід кіз відносяться: зааненська, тогенбурзька, німецька біла поліпшена, альпійська, англо-нубійська [7, 9].

У кіз, як і у овець, багатокамерний шлунок, добре розвинений травний канал і ця особливість дозволяє їм перетравлювати корми, які вміщують до 64% клітковини. Коза мало їсть, займає небагато місця і від неї можна одержати достатньо молока для середньої сім'ї (хороша молочна коза дає близько 3,5 л молока на день), тоді як утримувати корову у багатьох людей можливості немає. До того ж козяче молоко унікальне, хоча і за складом подібне коров'ячому. Козине молоко переважає коров'яче за вмістом жиру, білка, кальцію, вітамінів, характеризується високими смаковими якостями і підвищеними бактерицидними властивостями. Невеликий розмір структурних компонентів білка і жиру сприяє кращому засвоєнню козиного молока організмом людини, що робить його незамінним у дієтичному та дитячому харчуванні [5, 9].

Така зацікавленість виробництвом козиного молока обумовлена високою біологічною цінністю цього продукту. Воно краще засвоюється порівняно з коров'ячим, калорійніше, містить більшу кількість сухих і мінеральних речовин. Молоко кіз багате на незамінні амінокислоти, кальцій, фосфор, кобальт, вітамінами А, В, С і Д. Свіже молоко цих тварин особливо корисне дітям, які страждають на шлунково-кишкові захворювання та інші хворобами, пов'язаними з порушенням обміну речовин. Козине молоко переважує коров'яче за вмістом жиру, білка, кальцію, вітамінів. Йому характерний високі смаковими якості і підвищені бактерицидними властивості. Невеликий розмір структурних компонентів білка і жиру сприяє кращому засвоєнню козиного молока організмом людини, що робить його незамінним у дієтичному та дитячому харчуванні [2].

Цілющі властивості молока, а також можливість використання в годівлі кіз більш широкого та дешевого набору кормів, зумовлює зростання інтересу до розвитку молочного козівництва як у світі, так і в Україні. Більше 440 млн. кіз в усьому світі виробляють близько 4,8 млн. тонн молока для споживання або виробництва сирів. У 2004 році близько 750 млн. кіз (94%) утримувалося в Азії і Африці, а в країнах Європи 16 млн., що становить 2% від світового поголів'я [4].

З кожним роком чисельність світового поголів'я кіз збільшується на 5 млн. голів. Поряд із селекційним покращенням порід кіз, удосконалюється також і технологія їх утримання. Так, у більшості країн Європи застосовують цілорічне стійлове утримання та годівлю тварин комбікормами [3].

Продукція козівництва - це важливе джерело екологічно цінних харчових продуктів та сировини для різних галузей промисловості.

В Україні налічується близько 650 тисяч кіз, в основному молочного й комбінованого напрямку продуктивності. З них 95% зосереджено у приватних підсобних господарствах, де тримають від 1 до 50 голів. Близько 10 великих козиних ферм сьогодні функціонує на території України. Найбільш відомі - «Тетяна 2011» Згурівський район (дійних кіз Ї 900 гол), «Лукачівка-Еко» Богуславського району (дійне стадо - 200 кіз), «Шеврет» (дійне стадо 800 гол), «Бабині кози» (дійне стадо 150 гол), «Добра ферма» (поголів'я дійних кіз 300), «Золота коза» (поголів'я дійних кіз 250) та інші.

У козівництві нашої країни існує ціла низка проблем у селекції та технології годівлі й утримання кіз. Порідний склад молочних кіз представлений в основному зааненською породою та її помісями з місцевими козами. Кіз альпійської, тоггенбургської та нубійської порід розводять лише в деяких господарствах. Проте кількість чистопородних тварин дуже мала, і цілеспрямована селекційна робота не проводиться. Не вистачає технологів-козівників і фахівців ветеринарів. Молокопереробні підприємства не бажають займатися козиним молоком, адже великих постачальників немає, а збирати в приватному секторі - дорого. До того ж молоко низької якості, малопридатне до переробки. Потенційних інвесторів відлякує відсутність переробки і недостача спеціалістів, які могли б реалізувати проекти створення ферм. Все це призводить до стримування розвитку цієї галузі [1, 5].

Сьогодні відсутність в Україні спеціалізованих господарств, які розводять молочних кіз, безумовно, роблять проблематичним проведення з ними племінної роботи. Один із варіантів виходу козівництва на більш високий рівень є розробка та впровадження на державному рівні програми розвитку галузі, яка передбачатиме систему організації і планування селекційно-племінної роботи. Необхідно звернути увагу на досвід Німеччини, Франції, Болгарії Чехії та інших європейських країни, де була ефективно організована племінна робота з козами, які належали населенню. Як результат, їхня молочна продуктивність значно збільшилась.

Найбільш перспективними у виробництві органічної продукції на сьогодні є фермерські господарства та невеликі приватні сільськогосподарські підприємства. На великих тваринницьких комплексах з інтенсивними технологіями вирощування і при мінімальних затратах кормів, максимально залучаються стимулятори росту, і тварини не мають можливості споживати повноцінні природні корми. Натомість козина ферма не потребує складних технологій. Найбільш економічно вигідним є утримання тварин на глибокій підстилці із застосуванням механізованого гноєвидалення. Висока біологічна цінність козиної продукції забезпечується за рахунок пасовищно-стійлової системи утримання.

З метою вивчення ефективності та перспектив роботи приватного підприємства, яке спеціалізується на виробництві екологічно чистої продукції, проведено моніторинг основних технологічних систем та параметрів вирощування й використання кіз на приватному підприємстві «Бабині кози», яке розташоване в с. Галайки Тетіївського району Київської області. Власник ферми О. Бабін є прибічником виробництва біологічно повноцінної органічної продукції. На фермі утримують 150 голів дійного стада кіз зааненської породи (добре відомих як «голштинські корови», які виробляють велику кількість молока з низьким рівнем жиру). Жива маса зааненських кіз 60-90 кг, висота - 75-77 см. Відповідно, цапів - 80-100 кг та 82-85 см. Мають високу плодючість - 180-250%. Тривалість лактації - 10-11 міс. Жирність молока 3,8-4,5%.

На фермі застосовують пасовищно-стійлову систему утримання. Козенят до трьохмісячного віку вирощують на підсосі, що значно полегшує їх годівлю. Козенят весняного окоту разом з дорослими козами випасають на пасовищах, спеціально засіяних культурними травами. Кози не вибагливі до кормів, вони охоче поїдають зайві або нетоварні овочі й фрукти. Кози люблять з'їдати молоді пагони, гілочки дерев і обгризати кору. На пасовищі за нормального травостою коза за день з'їдає понад 7-8 кг зеленої маси.

Щоб отримати високоякісне козине молоко вищого сорту, для доїння застосовують доїльну установку закритого типу (молоко не контактує з зовнішнім середовищем). Доять кіз в станках з індивідуальними секціями. На фермі «Бабині кози» доїльні апарати зібрані з саморобних частин та деталей заводського виробництва фірми «De Laval». На фермі проводять індивідуальну оцінку рівня молочної продуктивності зааненських кіз.

За умови наявності своєї кормової бази та утриманні кіз на глибокій підстилці витрати виробництва за рік складають приблизно 375 тисяч гривень, а дохід такого господарства наближений до мільйона гривень. Зааненські кози дають до 4 літрів молока на день та близько 900 л на рік. Його на фермі продають за 10 грн за літр, таким чином, за рік від однієї кози можна надоїти молока на 9 тисяч грн. Ферма, окрім молока та продуктів його переробки, реалізує племінний молодняк кіз: одне зааненське козеня коштує 3000 грн. Коза в середньому народжує двох козенят. За рік від однієї кози можна одержати 15000 грн прибутку. Ефективність виробництва складатиме 135-150%.

На невеликій сімейній фермі «Сікорська» Зіньківського району Полтавської області утримують 30 козематок зааненської породи, які забезпечують достатньо ефективне виробництво молока. Кози дають 5-6 літрів молока на день, жирністю 3,6-4,2%, лактація триває 6-7 місяців. На фермі застосовують стійлово-пасовищну систему утримання. Гноєвидалення, роздавання кормів та доїння проводять вручну. Обслуговує поголів'я кіз родина, що складається з чотирьох чоловік. Рентабельність виробництва на такій невеликій фермі складає в середньому 110 -120%.

Висновки: Нині в світі зростає попит на якісні органічні продукти харчування. Україна теж не стоїть осторонь цих процесів: спостерігається зацікавленість як малих, так і великих сільгосппідприємств виробництвом саме органічної продукції. Тому необхідно звернути увагу на такий фактор, як виховання у населення культури споживання високоцінного козиного молока та продуктів з нього. Рентабельність галузі перевищує 100% передусім через порівняно просту технологічну схему вирощування та утримання кіз і високі ціни на продукцію. Варто зазначити, що козівництво є перспективною галуззю тваринництва у багатьох країнах світу, оскільки молоко кіз - цінний продукт харчування.

Список використаної літератури

1. Давиденко М. Чому занепадає козівництво / М. Давиденко // Тваринництво України. - 2009. - № 7. - С. 9-10.

2. Зеленский Г. Г. Козоводство / Г. Г. Зеленский. - М.: Колос, 1981. - 174 с.

3. Коваленко П. И. Овцы и козы: породы, разведение, содержание, уход / П. И. Коваленко. - Ростов на Дону: Феникс, 2005. - 256 с.

4. Урусов С. П. Книга о козе [Электронный ресурс] / С. П. Урусов,

князь; под ред. Я. В. Гребнева. - Режим доступа: www.kozovodstvo.narod.ru.

5. Сербіна В. Козівництво - перспективна галузь тваринництва України / В. Сербіна // Тваринництво України. - 2012. - №8. - С. 20-23

6. Сокол О. Розвиток козівництва у світі / О. Сокол // Тваринництво України. - 2003. - №6. - С. 6-7

7. Мирось В. В. Вівчарство і козівництво / В. В. Мирось, А. С. Фомінова. - Х., 2009. - С. 134-161.

8. Овцеводство и козоводство / [Арипов У. Х., Виноградова В. М., Воробьев П. Л. и др.]; за ред. Е.В. Мухортова. -- М.: Агропромиздат, 1990. - 335с.

9. Деревянко О.Ф. Овцеводство, козоводство и технология производства шерсти и мяса / О.Ф.Деревянко, Т. Я. Кустова: Учебник. - К.:Выща шк., 1990. - 327 с.

References

1. Davydenko M. 2009. Chomu zanepadaye kozivnytstvo - Why the carnage breaks down. Tvarynnystvo Ukrayin-Livestock Ukraine. -7: 9-10 (in Ukrainian)

2. Zelenskyy H. H. 1981. Kozovodstvo - Goat breeding. Moscow, Kolos, 174 (in Russia).

3. Kovalenko P. Y.2005. Ovtsy i kozy: porody, razvedeniye, soderzhaniye, ukhod - Sheep and goats: breeds, breeding, maintenance, care. Fenyks - Phoenix. Rostov na Donu, 256. (in Russia).

4. Urusov S. P. pod red. Ya. V. Hrebneva. Knyha o koze - The book about the goat. www.kozovodstvo.narod.ru. (in Russia).

5. Serbina V. 2012. Kozivnytstvo - perspektyvna haluz' tvarynnytstva Ukrayiny - Carnivorous is a perspective branch of animal husbandry in Ukraine. Tvarynnytstvo Ukrayiny - Livestock Ukraine. 8:20-23(in Ukrainian).

6. Sokol O. 2003. Rozvytok kozivnytstva u sviti - Development of the cranberries in the world. Tvarynnytstvo Ukrayiny - Livestock Ukraine. 6:6-7 (in Ukrainian).

7. Myros' V. V., A. S. Fominova. 2009. Vivcharstvo i kozivnytstvo - Sheep and goat breeding. Kharkiv, 134-161 (in Ukrainian).

8. U. Kh. Arypov, V. M. Vynohradova, P. L. Vorob'ev, P. B. Henkyn, E. B. Zaporozhtsev, V. V. Kalynyn, E. F. Komarcheva, V. Y. Krysyuk, A. A. Mhlynets, A. N. Melent'ev, M. M.Mutaev, Y. E. Senyn, N. Y. Starovoytenko za red. E. V. Mukhortova. 1990. Ovtsevodstvo y kozovodstvo - Sheep breeding and goat breeding Moscow, Agropromizdat, 335 (in Russia).

9. Derevyanko O. F., T. Ya. Kustova. 1990. Ovtsevodstvo, kozovodstvo y tekhnolohyya proyzvodstva shersty y myasa - Sheep breeding, goat breeding and wool and meat production technology. Uchebnyk, Kyiv Vysha shkola, 327 (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru