Споріднене розведення та його наслідки для збереження зникаючих порід свиней

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

СПОРІДНЕНЕ РОЗВЕДЕННЯ ТА ЙОГО НАСЛІДКИ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗНИКАЮЧИХ ПОРІД СВИНЕЙ

Войтенко Світлана Леонідівна

Полтавська державна аграрна академія, Україна

Висвітлені результати досліджень щодо продуктивності інбредних та аутбредних свиноматок миргородської породи з установленням тенденції збільшення кількості інбредних тварин за скорочення поголів'я та зменшення кількості генеалогічних ліній і родин. Доведено, що кількість інбредних свиней основного стада за період 2010-2016 роки збільшилося на 14,2% за переважної більшості особин із не високим коефіцієнтом гомозиготності. Позитивним аспектом розведення свиней миргородської породи закритою популяцією є дещо менша кількість аварійних опоросів та більша багатоплідність інбредних маток, порівняно з аутбредними. З урахуванням чого при розведенні свиней локальних порід можна застосовувати споріднене розведення, але не високих ступенів інбридингу.

Ключові слова: споріднене розведення, інбридинг, свині, локальна порода, продуктивність, гомозиготність.

Войтенко Светлана Леонидовна

РОДСТВЕННОЕ РАЗВЕДЕНИЕ И ЕГО ПОСЛЕДСТВИЯ ДЛЯ СОХРАНЕНИЯ ИСЧЕЗАЮЩИХ ПОРОД СВИНЕЙ.

Отображены результаты исследований продуктивности инбредных и аутбредных свиноматок миргородской породы с установлением тенденции увеличения количества инбредных животных при сокращении поголовья и уменьшении генеалогических линий и семейств. Доказано, что количество инбредных свиней основного стада с 2010 года по 2016 год увеличилось на 14,2%, но при этом большинство инбредных животных имеют не высокий коэффициент гомозиготности. Позитивным аспектом разведения свиней миргородской породы закрытой популяцией является несколько меньшее количество аварийных опоросов и высшее многоплодие инбредных маток, по сравнению с аутбредными. С учётом чего при разведении свиней локальных пород можно использовать родственное разведение, но не высоких степеней инбридинга.

Svitlana Voitenko

CLOSE BREEDING AND ITS CONSEQUENCES FOR PRESERVING THE VANISHING PIG BREEDS

It was shown the results of researches of the productivity of inbred and outbred Mirgorod breed sows with the establishment the tendency of increasing the number of inbred animals with a reduction of livestock heads and decreasing of genealogical lines and families. It was proved that the number of inbred pigs of the main herd increased by 14.2%from 2010 to 2016, but most inbred animals do not have a high homozygosis coefficient. Positive aspect of Mirgorod pigs breeding by closed population is a bit smaller number of emergency farrowing and higher multiplicity of inbred sows in comparison with outbred ones. Considering it, for breeding pigs of local breeds it is possible to use close breeding, but not high degrees of inbreeding.

Вступ

Сучасний етап розвитку галузі тваринництва в Україні і в світі характеризується зменшенням поголів'я тварин та підвищенням їх продуктивності. Причому, в процесі виробництва певного виду продукції, який наразі користується попитом у споживачів, використовується дедалі менша кількість порід сільськогосподарських тварин, що звужує біорізноманіття не лише тваринного світу, але й рослинного. Безперечно, сучасні, спеціалізовані за відповідним напрямком продуктивності, породи сільськогосподарських тварин більш вигідні в економічному плані, що в першу чергу обумовлює вибір виробничника та переробну галузь.

Не є виключенням і галузь свинарства України, де в останні роки найбільш інтенсивно використовується породи м'ясного напряму продуктивності, серед яких велика біла порода, ландрас, п?єтрен, дюрок. Слід також вказати на значний вплив на розвиток сучасної галузі свинарства імпортованих тварин, які за більшістю господарськи корисних ознак дійсно кращі від вітчизняні.

Проте інтенсивне імпортування свиней уже привело до руйнації вітчизняного свинарства і на перспективу витисне з ринку всі вітчизняні породи. Наразі серед 12 порід свиней в Україні до вітчизняних відносять українську степову білу породу, миргородську, українську степову рябу, полтавську м'ясну, українську м'ясну та червону білопоясу, хоча вони теж, в певній мірі, мають частку кровності порід зарубіжного походження, проте були створені в Україні і довгий час тут розводяться. Перелічені породи постійно зменшують свою численність, одні з огляду на високий вміст в їх тушах жиру, інші через недостатньо високі показники господарськи корисних ознак та відсутність гетерозису навіть за схрещування..

Але вітчизняні породи, навіть не численні, поки що є складовими галузі свинарства й залучаються в процес виробництва свинини. Крім того, вони є об'єктом племінного свинарства, де розведення тварин здійснюється на чистопородній основі, тобто паруються лише тварини однієї породи.

За зменшення поголів'я породи, кількості ліній і родин в ній, відбувається звуження генетичної мінливості популяції, яке рано чи пізно приведе до спорідненим розведенням - це коли для відтворення поголів'я будуть використовуватися генетично подібні тварини (батько - дочка, мати - син, брат - сестра, бабка - внук і т.д.).

І хоча зоотехнічна наука і практика знає чимало прикладів як позитивного, так і негативного використання спорідненого розведення, особливо на етапі створення нових порід чи навпаки, скорочення їх численності [1-4], проте до цього часу немає єдиного бачення щодо його використання при розведенні свиней в не численній популяції, особливо на етапі завершення її існування.

Загальновідомо, що внутрішньопородна селекція супроводжується підвищенням гомозиготності тварин та зменшенням їх генетичної мінливості, що позитивно при створенні консолідованої породи чи стада й закріпленні бажаних ознак продуктивності. Проте яка верхня межа гомозиготності особин та як довго інбредні тварини можуть розводитися закритою популяцією даних немає або їх не багато, особливо якщо ця проблема має відношення до сільськогосподарських тварин та показників з низьким коефіцієнтом успадкування. Крім того, ефективність застосування інбридингу залежить від ступеня його тісноти та кількості споріднених предків в родоводі тварини. Вважається, що підбір тварин, які помірно чи віддалено подібні між собою, не приводить до відчутного зниження життєздатності тварин та їх продуктивності. Основне, щоб не відбувалося неконтрольованого застосування даного методу при розведенні тварин.

Саме тому визначення впливу спорідненого розведення (інбридингу) на продуктивність свиней локальної не численної популяції, якою на сьогодні є миргородська порода свиней, є актуальною проблемою, здатною не лише розширити уявлення про можливість використання даного методу розведення тварин, але й зберегти вітчизняну породу, оскільки вона ніде більше, крім Полтавщини, не розводиться.

споріднене розведення свиня

Мета досліджень - вивчити відтворну здатність інбредних та аутбредних свиноматок миргородської породи, а також зростання гомозиготності в стаді в динаміці років та у зв'язку із скороченням численності основних кнурів і свиноматок, а також генеалогічних формувань.

Об'єктом досліджень були свині миргородської породи племінного заводу ДП «ДГ ім. Декабристів» Інституту свинарства та АПВ. Аутбредними (неспорідненими) вважали тварин, які в межах I-ІV рядів родоводу не мали спільних предків. До інбредних віднесли свиней, які мали спільних предків у першому - четвертому рядах родоводу. Коефіцієнт інбридингу (зростання гомозиготності) визначали по формулі С.Райта - Д.Кисловського [5]. Ураховуючи, що в родоводах інбредних кнурів і свиноматок наявні декілька різних спільних предків, розраховували комплексний інбридинг. Кількість опоросів у маток наявних родин та їх багатоплідність у середньому за ряд опоросів визначали за формами племінного обліку.

Результати досліджень

Миргородська порода свиней була створена на Полтавщині на основі масиву так званих південно-руських коротковухих і довговухих свиней та їх помісей із заводськими породами - беркширською, середньою і великою білою. В процесі розведення свиням була «прилита кров» польсько-китайської породи, великої чорної, кролевецького, подільського та придніпровського породних типів, порід гемпшир, ландрас, п?єтрен та білоруської-чорно-рябої. Все це дозволило свиням миргородської породи сформувати унікальні біологічні особливості, серед яких раннє статеве дозрівання, здатність використовувати випас, споживати грубі і соковиті корма, високий вихід сала в туші та якість м'яса. Але за інтенсифікації галузі свинарства та зміни попиту на пісну свинину порода, що характеризувалася такими біологічними особливостями, стала не потрібною. В зв'язку з чим відбулося значне скорочення мережі господарств, які її розводили, численність поголів'я, а також ліній і родин в породі.

На початку 2017 року свині миргородської породи розводилися лише в одному племінному господарстві й налічувала 150 основних свиноматок та 13 кнурів, які відносилися до 6 генеалогічних ліній та 11 генеалогічних родин. Зрозуміло, що за такої кількості особин не можна уникнути спорідненого розведення й добре, що поки що застосовується внутрішньопородний підбір кнурів і свиноматок, які генетично подібні між собою в ступені ІІІ -ІІІ, ІІІ -ІV, ІV -ІV і вище. Але такий підбір батьківських пар приводить до народження інбредного поголів'я, нехай навіть з невисоким коефіцієнтом. Складність цієї ситуації полягає в тому, що кількість таких тварин щорічно збільшується і рано чи пізно в стаді не залишиться аутбредних особин.

Підтвердженням збільшення кількості інбредних тварин в миргородській породі слугують результати наших досліджень за період 2010 -2016 років. Встановлено, що в 2010 році серед 30 основних кнурів миргородської породи 19 тварин (63,3%) були інбредними з коефіцієнтом інбридингу 0,2-2,3%, а серед 200 основних свиноматок інбредними були 67 тварин (33,5%) за різного коефіцієнту інбридингу (0,25 - 14,1%). При цьому більшість інбредних тварин мали коефіцієнт інбридингу менше 1%.

У 2016 році, порівняно із 2010 роком, відбулося скорочення поголів'я кнурів миргородської породи на 17 голів і серед наявних в породі 13 основних кнурів інбредними виявилися 12 голів (92,3%), тобто кількість інбредних плідників за 6 років збільшилася на 29%, а коефіцієнт їх інбридингу варіював у межах 1,56-12,5%. Аналогічна тенденція простежується також із свиноматками, численність яких у динаміці 2010-2016 років зменшилася на 50 голів за збільшення кількості інбредних маток на 14,5%. Коефіцієнт гомозиготності свиноматок зосередився в межах 0,78-10,1% за переважної більшості інбредних маток з не високим коефіцієнтом гомозиготності - 1,56-2,34%.

З огляду на одержані результати досліджень можна зробити висновок про поступове збільшення кількості інбредних тварин в миргородській породі, що закономірно за скорочення поголів'я, а також кількості ліній і родин в породі. Позитивним при цьому є те, що більша частина інбредних тварин має не високий коефіцієнт гомозиготності і популяція може ще певний час уникати кровозмішування та близькоспорідненого розведення.

Підтверджують відсутність негативних наслідків від спорідненого розведення тварин в закритій популяції за помірних та віддалений ступенів інбридингу і такі показники продуктивності маток, як багатоплідність та кількість аварійних опоросів.

Нами встановлено, що інбредні свиноматки всіх наявних родин в породі в середньому мали 0,6 аварійних опоросів на одну матку, в той час як у аутбредних маток кількість аварійних опоросів була вища на 0,4 й становила 1,0. Позитивним аспектом використання інбредних свиноматок миргородської породи була також дещо вища середня їх багатоплідність, порівняно з аутбредними матками. Так, інбредні матки мали в середньому 10,2 голів живих поросят на опорос, в той час коли аутбредні матки - 9,9 голів. З чого можна зробити висновок про позитивний вплив інбридингу не високого ступеня тісноти - не вище ІІІ -ІІІ та коефіцієнту гомозиготності маток не більше 10%, на показники відтворної здатності свиноматок миргородської породи.

Отже, зменшення численності свиней миргородської породи, включаючи кількість генеалогічних ліній і родин, приводить до збільшення кількості інбредних тварин в породі, особливо кнурів-плідників. Проте в породі можна ще певний час використовувати чистопородне розведення та уникати спорідненого розведення типу кровозмішування і близькоспорідненого за умови розробки і дотримання плану парування, добору тварин, особливо кнурців, від аутбредних маток за їх неспорідненого підбору, недопущення стихійного інбридингу. І навіть якщо наступить час, коли в породі буде значно підвищений рівень гомозиготності особин, використання інбредних маток із коефіцієнтом гомозиготності до 10% не супроводжуватиметься проявом інбредної депресії.

Список використаних джерел

1. Гребень П.К. Работа по выведению новых пород животных / П.К. Гребень, М. Ф.Иванов // М.: 1956.- С. 45-49.

2. Иванов М.Ф. Новая порода свиней - украинская степная белая / М.Ф. Иванов // Проблемы животноводства.-1933.- № 1.- С. 32-42.

3. Ерохин А.И. Инбридинг и селекция животных / А.И. Ерохин, А.П. Солдатов, А.И. Филатов // М.:Агропромиздат, 1985.- 155 с.

4. Крилова Л.Ф. Репродуктивні якості свиноматок з урахуванням спорідненості /Л.Ф.Крилова, А.М. Маслюк// Аграрний вісник Причорномор'я.- Вип. 31.- Одеса, 2005.- С.29-30.

5. Красота В. Ф. Разведение сельскохозяйственных животных. / В. Ф. Красота, В. Т. Лобанов, Т. Г. Джапаридзе. - М.: Агропромиздат, 1990. - 463 с.

Размещено на Allbest.ru