Селекція свиней за товщиною шпику та її зв’язок із багатоплідністю

Размещено на http://allbest.ru

Полтавська державна аграрна академія

УДК 636.4.082

Селекція свиней за товщиною шпику та її зв'язок із багатоплідністю

С.Л. Войтенко, завідувачка кафедри

Вступ

Постановка проблеми. Провідні світові компанії з розведення свиней вважають, що ефективність галузі обумовлюється консолідованістю тварин за ознаками продуктивності, які мають високу успадковуваність й тому акцентують увагу на створенні тварин, відселекціонованих за бажаними ознаками продуктивності [5,6,7,10,11].

Така позиція узгоджується із бажанням споживачів вживати пісну свинину, що спрямовує зусилля науковців на створення свиней із інтенсивним ростом у ранньому віці, коли ще не відбувається відкладання жиру Слушна також думка переробної галузі, яка бажає мати туші з підвищеним вмістом пісного м'яса.

Сама за таких тенденцій в основі селекції із породами свиней в нашій країні в останні десятиріччя є підвищення відгодівельних і м'ясних ознак до рівня кращих зарубіжних варіантів.

Це дало певні наслідки і останні роки значна частина свиней має високі показники відгодівельних і м'ясних ознак [4,11]. Але в силу різних об'єктивних і суб'єктивних причин нам так і не вдалося перевершити досягнення провідних світових фірм і компаній за відставання від зарубіжних розробок не на одне десятиріччя, що приводить до щорічного імпортування поголів'я свиней навіть для відгодівлі.

Ураховуючи, що товщини шпику у свиней побічного корелює із виходом м'яса в туші й негативно - із відтворювальною здатністю, нами було проаналізовано зміну цієї ознаки в динаміці років та порід з установленням зв'язку ефективності селекції за товщиною шпику із багатоплідністю свиноматок та консолідованістю порід за останньою ознакою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми. Наявність значної кількості порід свиней в Україні, наразі їх 12, привела до їх розділення за напрямом продуктивності на 3 групи: універсальні, м'ясні й сальні, хоча це дуже умовно, а також використання у якості материнських й батьківських форм, що теж не зовсім відповідає дійсності, тому що в кожній породі є селекційні групи, які суттєво відрізняються від загального масиву.

Хоча саме наявність в породі чи іншій її структурній одиниці селекційної групи з високою мінливістю певної ознаки сприяє прогресу селекції й убезпечує породу від застою і виродження. Але виникає дилема - як створити стада чи породи з високою спадковістю й високим рівнем гомозиготності при збереженні достатньої мінливості.

У сучасному свинарстві Україні селекційний прогрес досягається досить повільно, що не припустимо в рамках СОТ та вступу в ЄС, адже імпортовані тварини й напівтуші можуть більше задовольняти переробну галузь. Саме тому перед галуззю свинарства стоїть завдання швидкими темпами удосконалити вітчизняні породи, які можуть конкурувати із зарубіжними й задовольнять попит споживачів щодо якості продукції.

Ураховуючи, що оцінка свиней в провідних світових країнах здійснюється за рядом фенотипових ознак, серед яких товщина шпику під час вирощування, яка покладена в основу розрахунку індексів м'ясності та добору [13,14,15 ], актуальним вбачається постійний моніторинг даної ознаки серед найбільш розповсюджених порід свиней у суб'єктах племінної справи нашої країни. Такий підхід забезпечить не лише подальший генетичний прогрес порід, а й конкурентоспроможність галузі загалом.

Безперечно, що при вирішенні проблеми зниження товщини шпику у свиней слід враховувати особливості генофонду наявних порід, у першу чергу - локальних вітчизняних, селекційно-племінною роботою з якими передбачено збереження біологічних ознак тварин, включаючи високий вихід шпику в туші.

Адже відомо, що наявність жиру у міжм?язових волокнах робить м'ясо особливо ніжним, не грубоволокнистим, чого бракує сучасним породам свиней м'ясного напряму продуктивності. Слід також зауважити, що попри дуже багато застережень щодо негативних змін, які супроводжуються зменшенням вмісту жиру в туші та м'язовій тканині, серед наукової спільноти до цього часу немає єдиної точки зору щодо погіршення якості продукції до рівня її невживаності у зв'язку із підвищенням виходу м'яса в туші та прискореним ростом свиней [1,2,3,9,12]. Споживач замовляє пісну свинину, саме тому удосконалення порід за товщиною шпику й виходом м'яса було, є і буде актуальною проблемою галузі свинарства.

Виходячи із вищезазначеного, актуальним вбачається визначення ефективності селекції за товщиною шпику серед свиней різних порід України в динаміці років.

Мета досліджень - моніторинг змін, які відбулися з породами свиней при їх селекції на зниження товщини шпику та вплив добору за даною ознакою на багатоплідність свиноматок.

Методи та методики досліджень

Аналіз товщини шпику у ремонтних кнурців і свинок наявних в Україні порід свиней (крім великої чорної породи) у 2003 році та 2014 році зроблений за результатами зведених звітів по бонітуванню стад та даних Державного реєстру племінних тварин. У 2003 році проаналізовано дані за 668 голів ремонтних кнурців та 17690 голів ремонтних свинок, а у 2014, відповідно, за 671 кнурів та 25723 свинок.

Багатоплідність визначали у 33218 свиноматок різних порід у 2003 році та 33897 голів - у 2014 році. Внутрішньопородну мінливість або консолідацію порід свиней за багатоплідністю визначали за коефіцієнтом фенотипової консолідації [8], в основу розрахунку якого був покладений коефіцієнт мінливості ознаки (С_v).

Статистичне опрацювання одержаних результатів зроблено методами математичної статистики засобами програмного пакету «STATISTICA 6.0» на ПК.

Результати досліджень

Аналіз товщини шпику у ремонтних кнурців у 2003 році засвідчив суттєву мінливість ознаки серед порід - 18,5-29мм, за середнього значення по галузі -23,1мм (табл. 1).

При цьому високою товщиною шпику характеризувалися ремонтні кнурці класичних вітчизняних порід сального напряму продуктивності - миргородської і української степової рябої - 29,0 і і 28,0 мм, відповідно, хоча їх показники не виходили за межі класу еліта.

Кнурці універсальних порід - великої білої і української степової білої, мали товщину шпику 23,7 і 28,0 мм, засвідчуючи, що серед тварин великої білої породи знаходилася значна частина імпортованого поголів'я, відселекціонованого за м'ясними ознаками, в той час коли серед популяції вітчизняної української степової білої породи знаходилися тварини, яким притаманний високий вихід жиру в туші.

Табл. 1.Товщина шпику ремонтного молодняка в динаміці 2003-2014 років

Для ремонтних кнурців м'ясного напряму продуктивності - дюрок, ландрас, п'єтрен, полтавської м'ясної, української м'ясної, уельської та червоної білопоясої у 2003 році характерною ознакою була нерівномірність показнику, за найменшого його значення у представників породи уельс -18,5мм і найвищого - полтавської м'ясної породи -25,5мм.

Тобто, не дивлячись на належність свиней до відповідного напряму продуктивності, серед них є породи і стада, які можуть, з огляду на мінливість основної фенотипової ознаки, забезпечити генетичне покращення популяцій та галузі свинарства в цілому.

Характеризуючи мінливість товщини шпику ремонтних кнурців, оцінених під час їх вирощування у 2014 році, слід наголосити на збереженні неоднорідності тварин різних порід, за підвищення показнику у свиней полтавської м'ясної породи на 0,5мм, уельської - на 1,5мм і червоної білопоясої - на 2,5мм та збереженні на одному рівні у кнурців миргородської породи. Загалом, у динаміці 2003-2014 років селекція на зниження товщини шпику у ремонтних кнурців в середньому по галузі була мало відчутною і становила лише 1,2мм. Найбільш суттєво товщина шпику знизилася у ремонтних кнурців великої білої породи - на 3,5мм, дюрок і п'єтрен - на 3,0мм, але це дуже низькі показники генетичного прогресу порід і мінімальні - ефекту селекції. м'ясний відгодівельний свиня шпик добор

Моніторинг змін, що відбулися з товщиною шпику у ремонтних свинок різних порід вказує на більшу результативність внутріпородної селекції та використання імпортованих тварин в стадах. При цьому свинки здебільшого мали вищу товщину шпику, порівняно із кнурцями. У 2003 році найвищою товщиною шпику характеризувалися ремонтні свинки вітчизняних локальних порід - миргородської, української степової білої і української степової рябої -28-29мм, а найменшою - уельської, дюрок і п'єтрен, відповідно, 19,0 і 22,0мм за середнього значення ознаки за всіма породами -24,5мм.

У 2014 році ремонтні свинки усіх досліджуваних порід, крім миргородської та уельської, зазнали деякого зменшення ознаки, порівняно із 2003 роком. За виключенням миргородської, уельської і української степової білої порід, ремонтні свинки у 20014 році характеризувалися не високими показниками товщини шпику, які варіювали у межах 17,4 -24,9мм. Але при цьому свинки різних порід не однаково реагували на добір за вищевказаною ознакою, що можливо узгоджувалося з особливостями їх генотипів, досягнутим раніше рівнем ознаки, напрямом племінної роботи тощо. Серед свинок 11 порід (крім великої чорної породи) за 11 років у середньому товщина шпику зменшилася лише на 1,7мм, що не набагато менше, від кнурців. Найбільш відчутне покращення ознаки відмічено серед свинок порід дюрок, української степової рябої, п?єтрен і ландрас, й не зазнали удосконалення, а навпаки - підвищення ознаки, ремонтні свинки миргородської породи та уельської.

Загалом, оцінюючи кнурців і свинок наявних в Україні порід за показниками товщини шпику, визначених під час вирощування тварин й живій масі 100 кг, можна зробити висновок про їх повільне, але покращення. Якщо не брати до уваги показники вітчизняних локальних порід, свині яких зосереджені в одному або 2-3 господарствах і не впливають на галузь свинарства, можна констатувати про створення досить конкурентоспроможної племінної бази, яка не лише при чистопородному розведенні, але й схрещуванні здатна задовольнити попит споживача та переробну галузь у пісній свинині.

Загальновідомо, що генетично обумовлені ознаки продуктивності свиней в більшості не корелюють між собою, що ускладнює їх одночасне покращення методами селекції, або унеможливлює взагалі, як наочно демонструє порода п'єтрен за виходом м'яса в туші та багатоплідністю.

Свиноматки вітчизняних порід у переважній більшості здатні народжувати 10 і більше поросят, проблемне їх збереження. Виходячи з цього селекція на зниження товщини шпику теоретично не повинна впливати на багатоплідність маток, тим більше, що остання ознака здебільшого обумовлена паратиповими факторами.

Як засвідчують дані таблиці 2, свиноматки 11 наявних в Україні порід свиней (без великої чорної породи) у 2003 році в середньому в суб'єктах племінної справи у свинарстві мали багатоплідність 10,2 голів (межі 9,5-11,0 голів), а у 2014 році -10,4 голів (межі 9,9-11,8 голів ). Тобто, в динаміці років багатоплідність маток по галузі майже не змінилася, що власне підтверджує й аналіз ознаки серед порід, крім уельської, української степової білої та п'єтрен, які підвищили показники багатоплідності у 2014 році проти 2003року на 1,5; 0,6 і 0,4 голів, відповідно.

Внутрішньопородна мінливість свиней за відповідними ознаками продуктивності обумовлюється консолідованістю тварин в племінних стадах і, в свою чергу, характеризує стан породи й доцільність її удосконалення. Саме тому інформація про консолідованість порід свиней за багатоплідністю може слугувати основою для вибору методу селекції на шляху генетичного прогресу тварин за ознаками продуктивності, що корелюють із багатоплідністю і тими, що мають негативну спрямованість ознак.

Аналіз коефіцієнту фенотипової консолідації порід свиней за багатоплідністю в динаміці років, що був розрахований з використанням коефіцієнта варіації, свідчить про не однорідність порід, що власне узгоджується із напрямом селекції популяцій, кількістю стад та іншими чинникам.

Високим ступенем консолідації за даною ознакою у 2003 році характеризувалися миргородська порода (+0,654) і дещо нижчим - червона білопояса та українська м'ясна (+0,383 і + 0,115), що ймовірно узгоджується з невеликою кількістю стад у породах. Одночасно породи, які на той час мали розгалужену мережу суб'єктів племінної справи у галузі (велика біла, ландрас, українська степова біла і полтавська м'ясна) були не консолідованими за багатоплідністю, про що свідчать від'ємні значення коефіцієнтів. За середнього коефіцієнту консолідації порід за вищевказаною ознакою по галузі на рівні +0,002, його межі становили -0,555…+0,654.

Табл. 2. Багатоплідність свиноматок та консолідація порід за даною ознакою

У 2014 році ситуація щодо однорідності порід за багатоплідністю кардинально змінюється за тенденції до підвищення консолідації більшості популяцій.

Так, зменшення кількості племінних господарств по великій білій породі узгоджується із підвищенням однорідності породи, відображенням чого слугує коефіцієнт фенотипової консолідації багатоплідності К= +0,026. Аналогічний висновок можна зробити щодо породи ландрас, де коефіцієнт фенотипової консолідації багатоплідності із від'ємного значення у 2003 році став додатним (+0,275).

Вітчизняні породи м'ясного напряму продуктивності - полтавська й українська м'ясні навпаки, понизили однорідність стад за багатоплідністю на фоні звуження мережі племінних господарств. Значне зниження коефіцієнту фенотипової консолідації полтавської м'ясної породи до -0,896 привело до від'ємного значення показнику по галузі (-0,032).

Стан локальних та не численних порід свиней, серед яких миргородська, п'єтрен, українська степова ряба, українська степова біла і уельська, з огляду на наявність одного чи двох стад, не дало змоги визначити консолідованість популяцій й встановити тенденцію до підвищення чи зниження їх генетичного потенціалу за даною ознакою.

Безперечно, використаний коефіцієнт фенотипової консолідації не в повній мірі оцінює однорідність порід і не повністю узгоджується із основними показниками продуктивності, проте більш об'єктивної оцінки для визначення внутрішньопородної однорідності галузі поки що немає.

Таким чином, моніторинг галузі свинарства за основними ознаками селекції та системний підхід в оцінці фенотипу свиней сприяє інтенсифікації селекційного процесу й підвищення генетичного потенціалу за бажаними ознаками продуктивності. Але потрібно більш швидкими темпами удосконалювати і консолідувати породи, інакше власної племінної бази не залишиться.

Висновки

1. Підвищення товщини шпику у ремонтного молодняку та багатоплідності маток в племінних господарствах галузі свинарства України здійснюється дуже повільними темпами й узгоджується із відселекціонованістю наявних порід, напрямом селекційно-племінної роботи з ними, кількістю суб'єктів племінної справи у породі тощо.

2. Селекція за товщиною шпику у ремонтних свинок, яка проводилася в динаміці 2003-2014 років у суб'єктах племінної справи галузі свинарства, не привела до зниження багатоплідності маток у великій білій породі, дюрок, ландрас, п'єтрен, полтавській і українській м'ясних та українській степовій білій породах, а навпаки, сприяла підвищенню однієї із основних ознак відтворювальної здатності маток чи її збереженні на рівні 2003року.

3. Встановлена загальна тенденція до зниження консолідації порід за багатоплідністю на фоні її підвищення у породах ландрас і червоній білопоясій.

Список літератури

1. Баньковская И. Б. Значение органолептической оценки мяса в практике свиноводства / И. Б. Баньковская, А. А. Гетя // Аграрний вісник Причорномор'я. - Миколаїв, 2005. - № 31. - С. 88-89.

2. Баньковська І. Б. Особливості якості туш свиней різних порід, оцінених за методами європейської системи / І. Б. Баньковська // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2014. - № 2 /2(25). - С.148-153.

3. Василів А. П. Якісні показники м'язової і жирової тканини відгодівельного молодняку порід ландрас, велика біла, дюрок, гемпшир, п'єтрен / А. П. Василів // Міжвідомчий темат. наук. зб. «Розведення і генетика тварин» - 2013. - Випуск 47. - С. 126 -131.

4. Войтенко С. Л. Ефективність системи селекції у племінному свинарстві / С. Л. Войтенко, Л. В. Вишневський, Т. І. Карунна // Міжвідомчий темат. наук. зб. «Розведення і генетика тварин» - 2014. - Випуск 48. - С. 42-48.

5. Кузьменчук Р. Альтернативне свинарство, світовий досвід /Р. Кузьменчук // Агробізнес сьогодні. - 2005. - № 21. - С. 14-16.

6. Мысик А. Т. Состояние и направления развития свиноводства / А. Т. Мысик // Міжвідомчий темат. наук.зб. «Свинарство» - 2014. - № 65. - С. 8-14.

7. Племенные свиньи от Hermitage - высокопродуктивная генетика с высоким статусом здоровья // Тваринництво України. - 2009. - № 9. - С.12-14.

8. Полупан Ю.П. Оцінка ступеня фенотипической консолідації генеалогічних груп тварин // Зоотехнія. - 1996. - №10. - С.13 - 15.

9. Пономаренко В. Технологічна оцінка якості свинини / В. Пономаренко, С. Войтенко // Тваринництво України. - 2012. - №11. - С.16-18.

10. Сусол Р. Л. Продуктивні якості свиней сучасних генотипів зарубіжної селекції за різних методів розведення в умовах Одеської області / Р. Л. Сусол //Вісник Сумського національного аграрного університету .- 2014.- Вип. 2/2 (25).- С. 92-98.

11. Топіха В.С. Тенденції розвитку галузі свинарства в країнах світу та України / В. С. Топіха, В. І. Топіха // Вісник аграрної науки Причорномор'я.- Миколаїв, 2006. - Вип. 3 (35). - Т. 2. - С. 8-14.

12. Халак В.І. Якісні показники м'яса та сала молодняку свиней / В.І. Халак// Вісник аграрної науки .- 2010.- № 6.- С. 32-35.

13. Morris C.A. Offspring-sire regressions for production traits of pigs in a West Australian selection herd / C.A. Morris, B.M. Goss // Australian Journal of Experimental Aricultura and Animal Husbandry. - 1982. - 22 (115):47-53.

14. Maignel L. Measuring and improving pork marbling in Canadian pigs using ultrasound / Maignel L., Daigle J.-P., B. Sullivan // Canadian swine and pork industry resource guide. - Matrix Group Inc. - 2010. - P.:25-28.

15. Schweinezucht und Schweinproduktion. Unterrichts- und Beratungshilfe / Bazerische Landesanstallt fьr Tierzucht, BLT Grub, 2000. - 195s.

Анотація

УДК 636.4.082

Селекція свиней за товщиною шпику та її зв'язок із багатоплідністю. С. Л. Войтенко, завідувачка кафедри, Полтавська державна аграрна академія

В статті наведені результати моніторингу товщини шпику, виміряної у ремонтних кнурців і свинок різних порід під час їх вирощування в динаміці 2003-2014років, а також багатоплідності свиноматок з визначенням впливу селекції на зниження товщини шпику на зміну багатоплідності. Дослідженнями встановлено, що зниження товщини шпику у ремонтного молодняку та підвищення багатоплідності маток в племінних господарствах галузі свинарства України здійснюється дуже повільними темпами й узгоджується із відселекціонованістю порід, напрямом селекційно-племінної роботи з ними, кількістю суб'єктів племінної справи у породі тощо. Добір ремонтних свинок у племінних господарствах, який спрямований на зниженням товщини шпику, не приводить до зниження багатоплідності у маток великої білої породи, дюрок, ландрас, п'єтрен, полтавської і української м'ясних та української степової білої порід. Виявлена не консолідованість стад у межах порід за багатоплідністю із тенденцією її зниження в галузі, крім породи ландрас та червоної білопоясої.

Ключові слова: породи свиней, ремонтний молодняк, товщина шпику, багатоплідність, фенотипова консолідація, тенденція змін.

Размещено на Allbest.ru