Продуктивність свиней породи ландрас

Размещено на http://allbest.ru

Полтавська державна аграрна академія

УДК 636.4.082

Продуктивність свиней породи ландрас

С.Л. Войтенко,

доктор сільськогосподарських наук, професор

Петренко М.О., здобувач

Вступ

Постановка проблеми. Швидке підвищення продуктивності свиней можна досягнути, використовуючи схрещування і гібридизації, але при цьому слід враховувати, що не всі породи в однаковій мірі забезпечують потомкам прояв гетерозису за бажаними ознаками.

На думку ряду науковців, схрещування свиней спеціалізованих генотипів приводить до підвищення відгодівельних і м'ясних ознак за значно меншого впливу на відтворну здатність маток [2,4,5].

Враховуючи, що виробництво свинини в останні роки в Україні практично не відбувається без використання свиней породи ландрас, нами вбачається актуальним вивчення господарсько-корисних ознак тварин даної породи за різних методів розведення в умовах промислової технології, а також характеристика породи в племінних господарствах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання даної проблеми. Свині породи ландрас відносяться до однієї із найбільш розповсюджених порід м'ясного напряму продуктивності у світі.

В Україну свиней породи ландрас для створення нових порід м'ясного напряму продуктивності, а також одержання відгодівельного поголів'я, почали завозити з середини минулого століття із Канади, Англії і Швеції [6]. Порода ландрас має досить високий генетичний потенціал продуктивності і є невід'ємною складовою в різних комбінаціях генотипів.

Характеризуючи свиней породи ландрас ряд вчених вказують, що свиноматки мають високу багатоплідність - 11-12 поросят на опорос, а молодняк під час відгодівлі досягає живої маси 100 кг за 170-180 днів витрачаючи на 1 кг приросту 3,4-3,6 кормових одиниць корму [9].

На ефективність використання свиноматок породи ландрас на підприємствах різного рівня вказано в роботі А.Т.Мисика [7]. Він наголошує, що свиноматки породи ландрас в умовах селекційно-генетичних комплексів народжують 12,0-12,8 голів живих поросят за опорос, а племінних заводах -12,5 голів, що в сумі з належними умовами їх вирощування забезпечує високий вихід ділових поросят.

Федоренкова Л.А. та ін. [13] встановили, що трьохпородний молодняк, одержаний за схрещування помісних маток білоруська м'ясна х ландрас з кнурами порід ландрас та дюрок канадської селекції мав вік досягнення живої маси 100 кг, відповідно, 177,2 і 179,5 діб, а витрати корму на 1 кг приросту 3,38…3,4 кормових одиниць, що значно вище від інших досліджуваних генотипів.

Одночасно при схрещуванні свиноматок великої білої породи та ландрас французького походження з кнурами великої білої породи, дюрок, ландрас і п'єтрен німецької селекції кращими за відгодівельними ознаками виявилися потомки кнурів і маток породи ландрас, які переважав ровесників інших генотипів по віку досягнення живої маси 100 кг на 2,9-23,2 днів [1]. На доцільність використання свиней породи ландрас при схрещуванні для підвищення інтенсивності росту тварин та виходу м'яса вказує дуже багато дослідників [3,4,5,8, 11 ].

Проте ефективність комбінацій порід визначають не лише за відгодівельними чи м'ясними ознаками, але й по якості свинини. І саме по даному питання серед науковців та виробничників немає єдиної точки зору, особливо коли мова заходить про свиней породи ландрас чи інших генотипів м'ясного напряму продуктивності. Одні вчені вважають якість м'яса свиней м'ясних порід досить високою, інші - навпаки вказують, що воно має деякі пороки, низькі показники активної кислотності і вологоутримуючої здатності тощо [ 10, 12].

З урахуванням вищевикладеного, оцінювання свиней породи ландрас в племінних господарствах України, а також визначення кращих комбінації порід для виробництва пісної свинини високої якості в умовах промислової технології має практичну цінність, оскільки дає змогу підвищити прибутковість галузі та забезпечити населення вітчизняними продуктами тваринного походження.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень був аналіз стану породи ландрас в племінних господарствах України, а також доцільність їх використання за внутрі- та міжпородного підбору в умовах промислового господарства.

Матеріали і методи досліджень

Аналіз стану породи ландрас в суб'єктах племінної справи у свинарстві проводили за даними ДПР за 2013 рік, а також зведеними звітами по бонітуванню свиней. Були визначені середні показники відтворної здатності свиноматок та власної продуктивності ремонтного молодняка, а також мінливість цих ознак.

Експериментальні дослідження щодо визначення господарсько-корисних ознак свиней породи ландрас при різних методах розведення проведені в умовах ФОП «Мартиненко» Полтавської області. Вихідне батьківське поголів'я свиноматок і кнурів відносилося до порід та ліній французької селекції. Для досліджень було сформовано 4 піддослідні групи: І група (контрольна) - чистопородне розведення свиней породи ландрас (Л х Л), ІІ група (дослідна) - двох породне схрещування маток породи ландрас з кнурами великої білої породи (Л х ВБ), ІІІ група (дослідна) - двох породне схрещування маток породи ландрас з кнурами лінії Maxter (Л х Maxter) і ІY група (дослідна) - трьохпородне схрещування маток Ѕ(ландрас + велика біла) з кнурами лінії Maxter (Л х ВБ) х Maxter). Відтворну здатність маток, відгодівельні та м'ясні ознаки молодняка, а також аналіз м'яса піддослідних свиней за фізичними показниками визначали за загальновідомими методиками у свинарстві.

Результати досліджень

Аналіз продуктивності свиней породи ландрас у племінних господарствах України вказує на досить високий генетичний потенціал тварин, а порівняння із великою білою породою свиней - на перевагу за більшість ознак. Так, свиноматки породи ландрас в середньому по породі мають багатоплідність 10,9 голів на опорос, що аналогічно середнім даним по великій білій породі свиней (табл. 1). За кількістю поросят та масою гнізда при відлученні виявлена незначна перевага свиноматок породи ландрас над великою білою породою, що підтверджує можливість використання свиней породи ландрас не лише в якості батьківської форми при схрещуванні. Мінливість багатоплідності й кількості поросят при відлученні суперечить можливості покращення ознак методами селекції, що узгоджується із генетичною обумовленістю ознак. Найбільш реально покращити в породі живу масу гнізда поросят при відлученні з огляду на високий коефіцієнт мінливості ознаки -12,14%.

Табл. 1.Продуктивність свиней породи ландрас в племінних господарствах та порівняння з великою білою породою

Оцінюючи племінних свиней породи ландрас, варто наголосити на їх високій інтенсивності росту, що проявилося у віці досягнення живої маси 100 кг під час вирощування - 185,9 днів кнурцями і 190,5 днів свинками за переваги, відповідно, на 2,4 та 7,2 днів, над молодняком великої білої породи. На можливість зниження товщини шпику у свиней породи ландрас вказує коефіцієнт варіації ознаки 20,31-21,29%, хоча тварини на даному етапі в племінних господарствах мають досить низьку товщину шпику, виміряну прижиттєво.

Отже, характеристика свиней породи ландрас в суб'єктах племінної справи підтверджує, що дана порода утримує свої позиції лідерства в галузі й повинна інтенсивно використовуватися при виробництві пісної свинини.

Експериментальними дослідженнями було встановлено, що відтворна здатність чистопородних і помісних свиноматок здебільшого залежала від комбінації вихідних батьківських форм і різнилася у залежності від ознаки. Так, багатоплідність свиноматок в розрізі піддослідних груп становила 10,6-10,9 голів на опорос за найвищого значення у свиноматок контрольної групи, де було використано чистопородне розведення. Найменшу живу масу однієї голови при відлученні у 28-денному віці одержано за чистопородного розведення свиней - 7,5 кг, що на 0,6 -0,8 кг менше, ніж у гібридних тварин.

Схрещування двохпородних свиноматок (Л х ВБ) з термінальними кнурами Maxter 304 забезпечило найвищу масу гнізда поросят при відлученні у 28 днів - 70,1 кг. Інші варіанти схрещування свиней породи ландрас не сприяли підвищенню живої маси гнізда поросят при відлученні, порівняно із чистопородним розведенням. Згідно одержаних нами даних, усі піддослідні свині мали досить високі показники відгодівельних ознак. При цьому чистопородні свині породи ландрас живої маси 100 кг досягали за 179,6 днів, що пізніше, порівняно із молодняком ІІ і ІІІ дослідних груп на 6,3 днів (Р > 0,999) та 16,0 днів (Р > 0,999), але швидше за тварин IV дослідної групи на 12,8 днів (Р > 0,999) (табл. 2).

Табл. 2.Відгодівельні ознаки піддослідних свиней (М±m)

Примітка : **- Р > 0,99; ***- Р > 0,999 (порівняно до контрольної - І групи)

В свою чергу, гібридний молодняк, одержаний при схрещуванні свиноматок породи ландрас та термінальних кнурів Maxter 304 (ІІІ дослідна група), отримав від батьків найвищу інтенсивність росту, порівняно із молодняком інших генотипів, підтвердженням чого був найменший вік досягнення живої маси 100 кг - 163,6 днів. Оцінювання піддослідних свиней за м'ясними ознаками вказує, що чистопородні свині породи ландрас за довжиною туші на 1,7-4,7см поступалися гібридному молодняку. Молодняк генотипу Ѕ (Л+Maxter) за вказаною ознакою перевищував на 4,7 см, 3,0 см і 1,7см, відповідно, представників контрольної групи та ІІ і IV дослідних груп.

Ймовірно свині ІІІ дослідної групи найбільш повно використовували поживні речовини корму для росту скелету в молодому віці, що в сумі із генетичною основою, як вони одержали від батьків, забезпечило їм найдовшу тушу при забою. Найбільш об'єктивний показник при селекції свиней на зниження виходу жиру в туші - товщина шпику на рівні 6-7 грудних хребців, у наших дослідженнях вказує на значно меншу різницю між піддослідними тваринами, ніж за попереднім показником. Проте простежується тенденція до переваги особин генотипу Ѕ (Л+ Maxter 304) (ІІІ дослідна група), як мали найменшу товщину шпику -22,6мм. Свині контрольної групи за масою задньої третини півтуші поступалися представникам ІІ- IV дослідних груп на 0,4-1,0 кг, засвідчуючи ефективність методу схрещування свиней для підвищення маси задньої третини півтуші у потомків.

На особливу роль заслуговують термінальні кнури Maxter 304, які сприяють збільшенню досліджуваної ознаки у потомків на 0,8-1,0кг, порівняно із використанням кнурів породи ландрас та на 0,3-0,6кг - великої білої породи. ландрас порода свиня схрещування

Найбільш високими показниками площі «м'язового вічка» характеризувалися свині ІІІ дослідної групи - 40,5см² , які переважали молодняк контрольної групи на 6,4 см² , а інших дослідних груп на 1,2-2,1 см². Аналіз якості м'язової тканини піддослідних свиней за такими ознаками, як активна кислотність (рН), ніжність, вологоутримуюча здатність, інтенсивність забарвлення та втрати при кулінарній обробці підтверджує існування різниці між досліджуваними генотипами . Так, активна кислотність м'яса, визначена через 48 годин після забою, у піддослідних свиней мала межі 5,37-5,83 од. акт., за найгіршої якості м'яса у свиней І та ІІ піддослідних груп, відповідно, 5,39 і 5,37 од. акт. Більш ніжним було м'ясо свиней ІІ дослідної групи, а жорстким - свиней породи ландрас (контрольна група). Ймовірно м'ясо чистопородних свиней породи ландрас містило більшу кількість еластину, який підвищує жорсткість м'яса.

Найвищою вологоутримуючою здатністю м'яса характеризувалися свині ІІІ дослідної групи - 64,8%, що свідчить про здатність їх м'язової тканини зв'язувати значно більше води, ніж тваринами контрольної та інших дослідних груп. Найменшу жирність м'яса та низьку його калорійність можна одержати при поєднанні двохпородних свиноматок Ѕ(Л+ВБ) з кнурами лінії Maxter 304. Втрати при кулінарній обробці м'яса у свиней піддослідних груп становили більше 20% і практично не залежали від інших фізичних показників, які характеризують якість м'язової тканини. При цьому найбільш високі втрати при кулінарній обробці м'яса виявлені у свиней ІІІ дослідної групи - 25,4%.

Висновки

Свині породи ландрас в умовах племінних господарств характеризуються високими показниками продуктивності, частина з яких може бути покращена методами селекції з огляду на коефіцієнт мінливість ознак. Тварин даного генотипу можна використовувати не лише у якості батьківських, а й материнських генотипів при схрещуванні, підтвердженням чого є їх високі відтворні якості.

З метою одержання високої багатоплідності та збереженості поросят при відлученні в умовах промислового господарства краще використовувати чистопородне розведення свиней породи ландрас, а для одержання більш довгих туш у свиней після забою рекомендуємо проводити міжпородний підбір маток породи ландрас з термінальними кнурами Maxter 304.

Чистопородні свині породи ландрас французького походження у наших дослідженнях мали значно гіршу якість м'язової тканини, особливо за позиціями активної кислотності, ніжності та вологоутримуючої здатності, а тому для одержання м'яса високої якості їх краще використовувати не за чистопородного розведення, а за двох - чи трьохпородного схрещування.

Список використаних джерел

1. Войтенко С. Л. Генотип свиней і його вплив на відгодівельні ознаки / Войтенко С. Л., Шаферівський Б.С.// Вісник Сумського національного аграрного університету .- 2013 .- № 1(22) .- С. 26-27.

2.Войтенко С. Л. Сочетаемость свиней специализированных мясных пород зарубежной селекции в условиях Украины / С.Л. Войтенко, Б. С. Шаферивский // «Современные проблемы и технологические инновации в производстве свинины в странах СНГ» : XX межд. научн. - практ. конф., 20 -21 июня 2013 г. : Сб. трудов. - Чебоксары, 2013. - С. 412-419.

3.Заболотная А А. Откормочные и мясные качества свиней разных породных сочетаний / А.А. Заболотная, С.С. Сбродов, С.И. Черкасов // Свиноводство. - 2012. - № 3. - С. 12-14.

4. Лазовский А.А. Эффективность использования свиноматок разных генотипов для улучшения мясних качеств товарного молодняка / А.А.Лазовский, Н.М.Никитенко // Зоотехнічна наука: історія, проблеми, перспективи: матер. ІІ міжнар. наук.-практ. конф.14-16 березня 2012р.: тези допов.- К.Подільський, 2012.- С. 210-211.

5. Лісний В.А. Ефективність використання перспективного генофонду свиней у системі гібридизації / В. А. Лісний, Т. М. Лісна, В. І. Новицька // Таврійський науковий вісник . - Херсон, 2011. - Вип. 76. - Ч. 2. - С. 15-18.

6. Ландраси української селекції / А.І.Хватов, І.Г.Федотов [та ін.]. - В кн.: Племінні ресурси України / за ред. М. В. Зубца, В. П. Бурката. - К. : Аграрна наука, 1998. - С. 160 -162.

7. Мысик А.Т. Состояние и направление развития свиноводства / А.Т.Мысик// Міжвід. темат.наук.зб. «Свинарство».- Полтава, 2014.- Вип. 65. - С.8-14.

8. М'ясні генотипи свиней південного регіону України / В. С. Топіха, Р. О. Трибрат, С. І. Луговий [та ін.]. - Миколаїв: МДАУ, 2008. - 350 с.

9. Породи та породовипробування свиней в Україні / Нагаєвич В.М., Рибалко В.П., Герасимов В.І.та ін. - Харків: ХНАУ, 2005. - 94с.

10. Погодаев В. А. Качество мышечной и жировой ткани чистопородных и гибридных свиней/ В.А. Погодаев, А.Д. Пешков// Свиноводство. - 2011. - № 4. - С. 24-26.

11. Тимофеев Л. Эффективность гибридизации в свиноводстве в условиях интенсивной технологи / Л. Тимофеев, А. Рябов, Н. Пусыкова // Зоотехния. - 2004. - № 2. - С. 23.

12. Тимошенко Н. Качество свинины зависит от породы / Н. Тимошенко, Н. Садовая // Животноводство России. - 2006. - № 2. - С. 35.

13. Федоренкова Л. А. Генотип свиней и его влияние на откормочные и мясные качества / Л. А. Федоренкова, Р.И.Шейко, Н.М.Храмченко и др. // Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. - Серія: Сучасні проблеми селекції, розведення та гігієни тварин . - 2012. - № 4 (62). - С. 132-135.

Анотація

УДК 636.4.082

Продуктивність свиней породи ландрас. С.Л. Войтенко, доктор сільськогосподарських наук, професор. Петренко М.О., здобувач. Полтавська державна аграрна академія

В статті наведена продуктивність свиней породи ландрас в племінних господарствах України за порівняння з великою білою породою. Встановлено, що за більшістю ознак продуктивності племінні свині породи ландрас перевищують тварин великої білої породи на підставі чого зроблено висновок про можливість їх використання не лише в якості батьківської форми при схрещуванні.

Експериментальними дослідженнями в умовах промислового господарства встановлена можливість одержання вищої багатоплідності від свиноматок породи ландрас при чистопородному розведенні, порівняно із різними варіантами схрещування. Проте чистопородне розведення не сприяло підвищенню решти показників відтворної здатності й не забезпечило високих показників відгодівельних та м'ясних ознак за зниження якості м'яса.

Ключові слова: стан породи, чистопородні і гібридні свині, методи розведення, продуктивність, поєднуваність генотипів, якість м'яса

Размещено на Allbest.ru