Оцінювання кнурів за якістю гібридного молодняка

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 636.4.082

Оцінювання кнурів за якістю гібридного молодняка

С.Л. Войтенко

доктор сільськогосподарських наук, професор

В.О. Горобець, аспірант

Полтавська державна аграрна академія

В статті наведені результати оцінювання свиней зарубіжного походження за віком досягнення живої маси 100 кг під час відгодівлі та вирощування. З урахуванням різного рівня годівлі та походження піддослідні тварини проявили не однакову швидкість росту. Вік досягнення живої маси 100 кг відгодівельним молодняком значно відрізнявся від одержаного під час вирощування, що в кінцевому результаті відобразилося у не достовірних та різноспрямованих коефіцієнтах кореляції між даною ознакою у напівсибсів. У підсумку зроблений висновок про не можливість оцінки кнурів-плідників лише за власною продуктивністю гібридного молодняка. Для більшої об'єктивності краще використовувати середні величини двох методів оцінювання потомків, або зосередити увагу на оцінці гібридного молодняка за відгодівельними ознаками.

Ключові слова: свині, вік досягнення живої маси 100 кг, вирощування, відгодівля, кореляція між ознакою, оцінка кнурів.

свиня кнур гібридний молодняк

Постановка проблеми. Оцінювання свиней за продуктивністю, або визначення їх племінної цінності, проводиться багатьма методами, які постійно поповнюються новими розробками, ураховуючи стан розвитку селекції й генетики. Але не дивлячись на розвиток науки та інформаційних технологій, в практичній діяльності основним принципом добору свиней залишається їх оцінка за фенотипом, або власною продуктивністю. Навіть якщо в зведених звітах по бонітуванню свиней і подаються результати оцінювання кнурів і маток за якістю потомства, то невідомо якими методами вони оцінені, оскільки в Україні практично немає постійно діючих станцій контрольної відгодівлі, як і за стандартизованого методу оцінювання свиней за потомством. Використання кнурів-плідників, які утримуються в умовах племінних підприємств, при штучному осіменінні великих масивів свиноматок різних категорій господарств, ще більше ускладнює їх оцінку, оскільки не проводиться облік продуктивності потомків.

Ураховуючи, що зараз в Україні в товарних господарствах свинину виробляють здебільшого на гібридній основі при використання методу штучного осіменіння свиноматок, доцільним було б визначити племінну цінність кнурів-плідників за якістю гібридного молодняка.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання даної проблеми. В більшості провідних країн по виробництву свинини племінні кнурці і свинки оцінюються за власною продуктивністю і лише незначна частина із них в подальшому може бути оцінена за якістю потомків. Методи моніторингу продуктивності та визначення племінної (генетичної) цінності чистопородних свиней за міжнародними стандартами включають оцінку тварин в умовах випробувальної станції, за потомством або родичами за боковою лінією в умовах ферми й за одержаними середніми даними.

З урахуванням складності оцінювання кнурів-плідників за якістю потомства через ряд суб'єктивних причин, багато науковців пропонують проводити селекцію тварин іншими методами, серед яких добір за власною продуктивністю, біохімічними, цитологічними чи генетичними показниками [2,4,6 ]. Визначено, що переважаюча селекція за інтенсивністю росту ремонтного молодняка на протязі трьох поколінь дозволила одержати селекційний диференціал у кнурців на рівні 15-16 днів, а у свинок -25 -30 днів [8]. Дослідженнями Солдатова Б. та інших [5] було встановлена висока залежність показників, які одержані при оцінюванні кнурів за якістю потомків та власною продуктивністю молодняка. Так, за товщиною шпику коефіцієнти кореляції становили r =+0,48, віку досягнення живої маси 100 кг r =+0,50, довжиною туші r =+0,69 за вірогідності усіх показників.

Проте на свинях миргородської породи установлено невідповідність оцінки тварин за власною продуктивністю з оцінкою за якістю нащадків. Порівняння ефективності використання даних методів не віддає перевагу методу контрольного вирощування і подальшому удосконаленню стада тільки за рахунок добору тварин, оцінених за власною продуктивністю. Коефіцієнт кореляції за віком досягнення живої маси 100 кг, носив як прямий, так і зворотний характер, і змінювався від r = +0,74 до r = - 0,87, не даючи змоги до опосередкованої селекції за однією із ознак [1].

Оцінка за напівсибсами вдвічі менш ефективна, ніж за потомством, але перевага першого методу в тому, що до оцінки можна залучити велику кількість напівсибсів, особливо за використання методу штучного осіменіння й одержання від одного кнура більше 1000 потомків за рік[3].

Але попри наведені дані як позитивного, так і негативного оцінювання свиней за одним із методів, в Україні на даному етапі розвитку галузі не передбачена оцінка кнурів-плідників імпортованого поголів'я за якістю гібридного молодняка, що дозволяє племінним підприємствам чи пунктам штучного осіменіння реалізувати сперму не оцінених тварин.

Саме тому ми зробили спробу порівняти гібридних свиней, які були напівсибсами, за віком досягнення живої маси 100 кг під час відгодівлі та вирощування з можливістю визначення якості кнурів - плідників в умовах племінних підприємств.

Метою наших досліджень був порівняльний аналіз інтенсивності росту гібридних свиней різного зарубіжного походження під час вирощування і відгодівлі з можливістю оцінювання кнурів за якістю потомства методом оцінки за фенотипом.

Методика та методи досліджень. Експериментальні дослідження проведені в умовах ТОВ “Агрікор -Холдинг» Чернігівської області за методом груп. Використовували свиней великої білої породи (ВБ), ландрас (Л), дюрок (Д) і п'єтрен (П), які належали до порід французького (ФП), німецького (НП) та англійського (АП) походження. Для вивчення відгодівельних ознак, а також оцінки свиней за власною продуктивністю було сформовано 7 піддослідних груп такого походження: І група -1/4(ВБФП +ВБНП) +2/4 ВБАП; ІІ група -1/4(ВБФП + ЛНП) +2/4 ВБАП, ІІІ група -1/4 (ВБФП + ЛНП) +2/4 ДАП, ІV група -1/4 (ВБФП + ЛНП) +2/4 ПАП, V група -1/4 (ВБФП + ДНП) +2/4 ВБАП, VІ група -1/4 (ВБФП + ДНП) +2/4 ДАП, VІІ група -1/4 (ВБФП+ДНП)+2/4 ПАП. Відгодівельне поголів'я утримувалося великими групами на глибокій незмінній підстилці та вільного доступу до корму, а ремонтний молодняк - невеликими групами та нормованої годівлі. Порівняння напівсибсів здійснювали за віком досягнення живої маси 100 кг під час відгодівлі й вирощування. Можливість використання одного із методів для оцінки плідників за якістю гібридного потомства установлювали за результатами кореляційного аналізу.

Результати досліджень. Оцінювання гібридного молодняка за віком досягнення живої мас и 100 кг під час відгодівлі дало змогу виявити, що найвищу інтенсивність росту й досягнення живої маси 100 кг за найкоротший час -179,6 діб мав молодняк генотипу 1/4 (ВБФП + ДНП)+2/4 ПАП. Свині даного походження за скороспілістю на 17,9 днів переважали молодняк великої білої породи контрольної групи та на 5,6 -20,6 днів - гібридний молодняка іншого походження (табл.1). В свою чергу, свині великої білої породи контрольної групи під час відгодівлі живої маси 100 кг досягали за 197,5 днів, що швидше на 2,7 днів лише порівняно із молодняком ІІІ дослідної групи, але довше на 2,7 -17,9 днів від тварин усіх інших досліджуваних генотипів. Найбільш не поєднуваним, як з генетичної, так і селекційної точки зору, слід вважати міжпородний підбір свиноматок Ѕ ( велика біла + ландрас) з кнурами породи дюрок англійського походження (ІІІ дослідна група), що привело до зниження віку досягнення живої маси 100кг під час відгодівлі не лише порівняно із чистопородним молодняком великої білої породи, але й гібридними тваринами іншого походження.

В свою чергу, ремонтний молодняк під час вирощування за нормованої годівлі проявив дещо інші показники віку досягнення живої маси 100 кг. Перш за все, годівля тварин за нормами привела до подовження віку досягнення тваринами живої маси 100 кг за зміни ознаки у залежності від походження. Так, найбільш інтенсивно під час вирощування росли свині генотипу 1/4 (ВБФП + ДНП)+2/4 ПАП, які запланованої живої маси 100 кг досягли за 209,0 днів, що більше порівняно із відгодівельним поголів'ям аналогічного походження на 29,4 днів.

1.Зв'язок віку досягнення живої маси 100 кг між відгодівельним та ремонтним молодняком

Примітка: ВБ - велика біла порода, Л - ландрас, Д - дюрок, П - п'єтрен, ФП - французьке походження, НП - німецьке походження, АП - англійське походження; 1\2 і 2/4 - частка кровності; *** - Р >0,999.

Найбільш повільно під час вирощування росли свині контрольної групи, які успадкували генетичний потенціал великої білої породи, хоча при відгодівлі гірші показники мали свині ІІІ дослідної групи генотипу 1/4 (ВБФП + ЛНП) +2/4 ДАП. Представники контрольної групи під час вирощування живої маси 100 кг досягли за 223,9 днів, що довше на 26,4 днів порівняно із сибсами, яких оцінювали під час відгодівлі. В цілому, при порівнянні віку досягнення живої маси 100 кг сибсами під час відгодівлі й вирощування різниця в показниках становила 18,8 -29,4 днів. При цьому свині, які позитивно реагували на годівлю вволю при нормованій годівлі не завжди проявляли кращі результати.

Кореляційний аналіз між віком досягнення живої маси 100 кг гібридним молодняком під час відгодівлі та вирощування в цілому не дає підстави для оцінювання кнурів лише за власною продуктивністю потомків з огляду на різносторонній та не достовірний коефіцієнт кореляції у межах піддослідних груп. Результати визначеної співвідносної мінливості ознаки віку досягнення живої маси 100 кг відгодівельним та ремонтним молодняком засвідчили, що коефіцієнт кореляції між ознаками змінювався від -0,205 у тварин ІІІ дослідної групи до +0,559 - особин І контрольної групи без чіткої закономірності у залежності від батьківської основи піддослідних тварин.

Отже, порівняльний аналіз гібридних свиней за віком досягнення живої маси 100 кг під час відгодівлі і вирощування свідчить про різну здатність тварин проявляти свій генетичний потенціал у залежності від рівня годівлі та спадковості. Встановлені коефіцієнти кореляції між ознакою не дозволяють оцінювати кнурів- плідників лише за власною продуктивністю їх потомків.

Висновки. При оцінюванні кнурів-плідників за якістю гібридного молодняка краще застосовувати класичні підходи, які передбачають оцінку потомків за відгодівельними ознаками, або визначати середні показники між двома способами оцінювання потомків. Годівля гібридних тварин вволю дає більше можливостей для прояву їх генетичного потенціалу за віком досягнення живої маси 100 кг, порівняно із нормованою годівлею, що потрібно враховувати при визначенні кращих варіантів поєднання зарубіжних генотипів.

Список використаних джерел

1.Вишневський Л.В. Добір свиней за власною продуктивністю та якістю нащадків / Л.В. Вишневський, С. Л. Войтенко, В. М. Гиря [та ін.]// Міжвід. темат. наук. зб. «Свинарство» .- 2008.- № 56.- С. 25-28

2.Войтенко С. Л. Генетичні методи поліпшення продуктивності свиней / С.Л. Войтенко, Л.В Вишневський //Вісник аграрної науки .- 2008.- №11.- С. 36-38.

3.Михайлов Н.В. О точности оценки наследственных качеств животных / Н.В.Михайлов, В.И.Степанов //Зоотехния.-1994.- № 12.- С.2-5.

4. Мухарев В. Оценка хряков различными методами / В. Мухарев // Свиноводство. -1991. - № 6. - С. 18-19.

5.Солдатов Б. Одновременная оценка свиней по фенотипу и генотипу/ Б.Солдатов, А.Филатов, Л.Смолкин и др.// Зоотехния.-1997.- № 5.- С.2-4.

6. Титов И. С. Оценка свиней по генотипу разными методами / И.С. Титов, С.Ю. Дементьева // Зоотехния. -1991. - № 12. - С. 7-9.

7. Филатов А.И. . О совмещении оценки хряков по фенотипу и генотипу / А.И. Филатов, Г. Бочоришвили // Свиноводство. -1991. - № 6. - С. 19-20.

8. Шмаков Ю.И. Эффективность преимущественной селекции при чистопородном разведении / Ю.И.Шмаков // Современные проблемы развития свиноводства : материалы 7-ой междунар. науч.-произв. конф., г. Жодино, 23-24 августа 2000 г. - Мн., 2000. - С.13-14.

Размещено на Allbest.ru