Об’єктивність оцінки розвитку свиней за живою масою та довжиною тулубу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Об'єктивність оцінки розвитку свиней за живою масою та довжиною тулубу

Войтенко С.Л., Вишневський Л.В.

В статті подані результати аналізу живої маси та довжини тулубу кнурів і свиноматок з урахуванням впливу на них породи, стада та регіону розведення. Визначено, що розмах мінливості живої маси кнурів різних порід становив 138 кг (ліміти 182-390 кг), а у свиноматок - 111 кг (ліміти 131-242кг). Довжина тулубу як кнурів, так і свиноматок зазнала дещо меншої міжпородної різниці й в обох випадках розмах мінливості між найвищими та найнижчими показниками становив 45см. Довжина тулубу та жива маса маток після першого опоросу не є об'єктивним показником розвитку без урахування конкретного віку тварини, що слід враховувати при занесенні даних до Державного племінного реєстру та моніторингу галузі. Показники розвитку кнурів теж потребують коригування з урахуванням наявності серед них значної кількості імпортованих тварин, для яких вимоги Інструкції з бонітування не об'єктивні. Наявність в більшості порід стад із низькими показниками розвитку свиней ставить під сумнів конкурентоспроможність племінного свинарства та обґрунтовує постійний імпорт племінного матеріалу не лише для схрещування. Виходячи з чого слід розробляти прогресивну систему селекції у свинарстві, яка кардинально відрізнятиметься від існуючої і відповідатиме міжнародним вимогам.

Ключові слова: свині, порода, довжина тулубу, жива маса, розмах мінливості ознак, конкурентоспроможність племінного свинарства, коригування вимог оцінювання свиней.

The article presents the results of the analysis of live weight and body length in boars and sows taking into account the impact of breed, herd and region of cultivation. Determined that the range of variation of live weight of boars of different breeds was 138 kg (limits 182-390 kg), and sows - 111 kg (limits 131-242 kg). The length of the body as boars and sows has undergone a lesser interbreed difference and in both cases, the magnitude of variability between the highest and lowest figures were 45cm. Body length and live weight of ewes after the first farrowing is not an objective indicator of development without taking into account the specific age of the animal, which should be considered when entering data into the State registry of breeding and monitoring of the industry. Development indicators of boars need to be corrected taking into account the presence among them of a significant number of imported animals for which the requirements of the User on the evaluation is not objective. The presence in most species of herds with low levels of hog casts doubt on the competitiveness of pigs breeding and justifies the permanent import of breeding material not only for crossing. On the basis of which should develop a progressive system of selection in the pig, which will be radically different from the existing and would be consistent with international requirements.

Key words: pigs, breed, body length, body weight, the extent of variability of the signs of competitiveness of the pigs breeding, adjustment of the requirements of the evaluation of pigs.

В статье представлены результаты анализа живой массы и длины туловища хряков и свиноматок с учётом влияния на них породы, стада и региона разведения. Установлено, что размах изменчивости живой массы хряков разных пород составлял 138 кг (лимиты 182-390 кг), а у свиноматок - 111 кг (лимиты 131-242кг). Длина туловища, как хряков, так и свиноматок, имеет несколько меньшую межпородную разницу и в обоих случаях размах изменчивости между самыми высокими и самыми низкими показателями составил 45см. Длина туловища и живая масса маток после первого опороса не является объективным показателем развития без учёта конкретного возраста животного, что следует учитывать при занесении данных в Государственный племенной реестр и мониторинге отрасли. Показатели развития хряков также нуждаются в корректировке с учётом наличия среди них значительного количества импортируемых животных, для которых требования Инструкции по бонитировке не объективные. Наличие в большинстве пород стад с низкими показателями развития свиней ставит под сомнение конкурентоспособность племенного свиноводства и обосновывает постоянный импорт племенного материала не только для скрещивания. Исходя из чего следует разрабатывать прогрессивную систему селекции в свиноводстве, которая будет кардинально отличаться от существующей и соответствовать международным требованиям.

Ключевые слова: свиньи, порода, длина туловища, живая масса, размах изменчивости признаков, конкурентоспособности племенного свиноводства, корректировка требований оценивания свиней.

Постанова проблеми. Організм тварин, як цілісна біологічна система, підпорядкований певним закономірностям, серед яких основною вважається наявність зв'язку між зовнішньою будовою тулубу тварин та ознаками їх продуктивності. Зовнішній вигляд всього організму та його окремих частин, за якими оцінюють конституцію, господарську і племінну цінність тварин, як відомо, називається екстер'єром. Попри тривалу історію розвитку вчення про екстер'єр та переконливі результати досліджень багатьох науковців, які засвідчують тісний високий позитивний зв'язок між конституцією і продуктивністю тварин, особливо в галузі скотарства, при доборі свиней даний показник не відноситься до основних, не вноситься до форм племінного обліку й не слугує об'єктом для виявлення зв'язку з продуктивністю. свиноматка племінний бонітування

Інструкцією з бонітування свиней [4] передбачено, що оцінювання за екстер'єром є обов'язковим елементом при визначенні комплексного класу молодняка старше 6-місячного віку, а також кнурів і свиноматок. При цьому конституція і екстер'єр свиней оцінюються за п'ятибальною шкалою, але у цілому клас за ці ознаки не визначається. Інструментальна оцінка свиней, поза визначення довжини тулуба в обумовлені періоди їх росту, не проводиться. Такий підхід до оцінки екстер'єру свиней має певний зміст, особливо з огляду на складність взяття промірів та наявність значного поголів'я тварин у господарстві, яке підлягає бонітуванню. Крім того, в основі добору свиней знаходиться напрям продуктивності - універсальний, м'ясний чи сальний з конкретними ознаками оцінювання тварин, серед яких немає конституції й екстер'єру. Саме тому розробники Інструкції з бонітування свиней, в числі яких і автори даної статті, у свій час визнали, що для об'єктивної оцінки розвиту свиней достатньо знати живу масу й довжину тулубу в обумовлені періоди їх росту й користуючись відповідними шкалами розподіляти тварин за класами. Але за 14 років, що минули з часу введення в дію останньої редакції Інструкції з бонітування свиней відбулися суттєві зміни в породному та лінійному складі свиней, напрямі селекції тощо. Непоодинокими випадками стало використання в породах ліній, які належать до інших порід, або взагалі кнурів і маток невідомого походження чи термінальних кнурів у чистопородних стадах [1], що в кінцевому результаті змінило загальний вигляд тварин і поставило під сумнів віднесення тієї чи іншої тварини до відповідної породи.

Ураховуючи відсутність дійсної оцінки екстер'єрних особливостей свиней, нами вбачається актуальним визначення породних відмінностей свиней за живою масою та довжиною тулубу, єдиними показниками, які засвідчують особливості їх розвитку в племінних господарствах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми. Загальновідомо, що свині суттєво відрізняються від інших видів сільськогосподарських тварин інтенсивністю росту, найбільш обґрунтованим показником якої, з наукової точки зору, вважається жива маса, абсолютний, відносний та середньодобовий прирости.

Крім того свиней від інших видів тварин вирізняє низька швидкість росту в пренатальному і висока - в постнатальному періодах, кратність збільшення живої маси тварин в процесі росту, а також поєднуваність тривалості росту з високою інтенсивністю в постнатальний період. Встановлено, що в постнатальному періоді швидкість росту свиней, порівняно з пренатальним, збільшується майже в 22 рази, а середньодобові прирости у них на 16-25% нижчі, ніж у коней і великої рогатої худоби. При цьому жива маса дорослих свиней орієнтовно вдвічі менша від коней і великої рогатої худоби [5]. Видовою особливістю свиней є також їх здатність до росту й після досягнення статевої зрілості.

На особливу увагу жива маса свиней заслуговує при вивченні питання вирощування молодняка та її залежності із майбутньою продуктивністю й ефективністю галузі. Дослідження науковців встановлено, що жива маса свиней в процесі вирощування узгоджується з їх масою при народженні, у місячному та двохмісячному віці, породою, рівнем годівлі, методом розведення та багатьма іншими чинниками [ 2, 3, 6, 7, 9].

Поза живу масу до основних селекційних ознак добору у свинарстві відносять довжина тулубу маток, яка на думку науковців позитивно корелює із багатоплідністю та м'ясністю. Доведено, що свиноматки з низькою живою масою та коротким тулубом характеризувалися нижчою багатоплідністю, порівняно із тими, що мали довгий тулуб, не здатні забезпечувати високу збереженість поросят та їх живу масу до відлучення. Аналогічна тенденція відмічена й щодо маток із низькою живою масою на початку періоду відтворення [8,10 ]. Не збільшує прибутковості галузі й утримання маток, які мають високу живу масу. Ще більшої актуальності питання живої маси й довжини тулубу має для кнурів, оскільки побічно узгоджується з відгодівельними й м'ясними ознаками потомків.

Саме тому для виявлення можливостей галузі свинарства необхідно здійснювати постійний моніторинг кнурів і свиноматок за довжиною тулубу й живою масою в обумовлені вікові періоди. Такий захід, поза визначення міжпородної та внутрішньопородної різниці дасть змогу коригувати напрям селекції, визначати її перспективність і що найголовніше - позбавляти статусу суб'єкта племінної справи у свинарстві ті господарства, тварини яких не відповідають установленим вимогам щодо розвитку.

Мета досліджень - встановлення міжпородної та внутрішньопородної різниці за живою масою і довжиною тулубу кнурів і свиноматок та об'єктивності оцінювання розвитку свиней лише за двома ознаками.

Об'єкти та методика досліджень. Об'єктом досліджень слугували основні показники розвитку: жива маса та довжина тулубу кнурів у віці 24 місяців і свиноматок після першого опоросу. Аналіз показників розвитку кнурів і маток наявних порід свиней в суб'єктах племінної справи України здійснено за даними Державного реєстру племінних тварин за 2015 рік. Розмах варіювання визначений по різниці лімітів досліджуваних показників.

Результати досліджень. Аналіз живої маси основних кнурів у суб'єктах племінної справи України дав змогу встановити значну мінливість показнику не лише серед 12 наявних порід, але й у межах однієї породи. Найменшою живою масою у віці 24 місяців характеризувалися кнури породи дюрок - 182 кг, а найвищою породи ландрас - 390 кг (табл.1).

1.Жива маса кнурів та свиноматок різних порід (2015 рік)

Примітка: *- R - розмах варіювання ознаки

Кнури великої білої породи і ландрас, які є найбільш численними в Україні, про що свідчить кількість племінних господарств з їх розведення, вирізнялися значно більшим, порівняно з іншими породами, розмахом варіюванням живої маси в межах породи, відповідно, 149 і 140 кг. Тобто, в даних породах є стада, жива маса кнурів у яких знаходиться в діапазоні від 195 кг до 380 кг (велика біла порода) і 250 -390 кг (ландрас). Суттєва мінливість досліджуваної ознаки характерна також для кнурів породи дюрок, яка в межах стад змінювалася від 182 кг до 320 кг (R= 138 кг). Кнури інших порід, які займають проміжну позицію в галузі щодо кількості племінних господарств та тварин у них, а саме: полтавської м'ясної, п'єтрен, української м'ясної і червоної білопоясої були більш вирівняними за живою масою, що проявилося в значно менших, порівняно із великою білою породою та ландрас, показниках варіювання ознаки. Різниця живої маси у кнурів різних стад полтавської м'ясної породи становила 37кг, п'єтрен - 13кг, української м'ясної - 26 кг і червоної білопоясої 79кг. Аналогічну тенденцію незначної різниці між кнурами за живою масою виявлено й у породі уельс та українській степовій білій, які утримуються лише в двох племінних стадах. При цьому слід зауважити, що в кожній з порід свиней, крім уельської, п'єтрен і великої чорної, є стада, де плідники за живою масою не відповідають вимогам класу еліта Інструкції з бонітування свиней, або навпаки - значно перевищують її. На підставі чого можна зробити висновок щодо невчасної оцінки кнурів за живою масою, тобто раніше чи пізніше 24 місячного віку, або не об'єктивності раніше встановлених вимог до одного з основних показників розвитку тварин.

Серед свиноматок наявних 12 порід за живою масою найбільше різнилися представниці полтавської м'ясної породи (R= 96 кг), великої білої породи (R= 92кг) і ландрас (R= 81 кг). В цілому, найменшу живу масу на 5-10 день після першого опоросу мали матки полтавської м'ясної породи - 131 кг, а найбільшу - 242 кг великої білої породи. Безперечно, порівняльна оцінка свиноматок за живою масою після першого опоросу не зовсім об'єктивна, оскільки вік опоросу в різних стадах і породах різний, тому у форми кількісних і якісних показників, які надаються суб'єктами племінної справи до ДПР, слід внести вік першого опоросу маток, або краще відкорегований на однаковий вік оцінювання маток показник.

Загалом, нашими дослідженнями встановлений менший розмах живої маси у свиноматок різних порід, порівняно із кнурами, ймовірно через меншу кількість в їх числі особин зарубіжного походження, різний вік тварин при визначенні показнику та статевий диморфізм.

Моніторинг кнурів і свиноматок 12 наявних в суб'єктах племінної справи у свинарстві порід свиней за довжиною тулубу вказує на дещо меншу варіативність ознаки, порівняно із живою масою. Безперечно, довжина тулубу свиней в процесі їх росту змінюється не так інтенсивно, як жива маса й досягнувши статевої зрілості тварини, особливо свиноматки, збільшують проміри тіла повільніше, ніж масу тіла.

Серед кнурів досліджуваних порід найменшу і найбільшу довжину тулубу в віці 24 місяців мали представники великої білої породи, відповідно, 158см і 205см (R = 47см), тобто в породі є значна генетична мінливість ознаки, яка дозволить проводити селекцію в бажаному напрямі (табл. 2). А враховуючи позитивну кореляцію між довжиною тулуба тварин та м'ясними ознаками, можна переорієнтувати породу з універсального напряму продуктивності на м'ясний, що власне й має місце в більшості господарств по розведенню даної породи.

2. Довжина тулубу кнурів і свиноматок різних порід

На можливість підвищення генетичного потенціалу у потомків за м'ясними ознаками свідчать і показники довжини тулубу в кращих племінних господарствах по розведенню кнурів порід ландрас і п'єтрен, відповідно, 203 см і 193см. Хоча в цих же породах є стада, де кнури за досліджуваною ознакою не відповідають вимогам класу еліта. До речі, крім вищевказаних двох порід не відповідністю установленим вимогам за довжиною тулубу вирізнялися й плідники окремих стад великої білої породи, дюрок, полтавської м'ясної та червоної білопоясої. І якщо значна мінливість живої маси кнурів у великій білій породі і ландрас може узгоджуватися з кількістю племінних господарств, поголів'ям тварин та їх походженням, то серед інших порід розмах мінливості повинен бути меншим, а його нижня межа відповідати вимогам класу еліта.

Розмах варіювання довжини тулубу у свиноматок наявних порід в суб'єктах племінної справи у свинарстві змінювався від 6 см в українській степовій білій породі до 40 см у великій білій породі. При цьому найбільше не консолідованих за даною ознакою маток знаходилося в породах ландрас і великій білій. Слід також зауважити, що в породах п?єтрен і великій білій є стада, де довжина тулубу свиноматок після першого опоросу становить 145 і 146 см, відповідно, що найменше в галузі. Найбільш довгі свиноматки відносяться до порід ландрас і уельс, верхня межа показнику у яких становить, відповідно, 190 і 184 см. Але знову ж таки, немає чітких термінів першого опоросу, тому порівняльна оцінка маток за даним показником відносна.

Загалом, результати моніторингу кнурів і свиноматок 12 порід свиней в племінних господарствах України за живою масою і довжиною тулубу дають підстави для висновку про значну мінливість показників, причому чим численніша порода, тим амплітуда коливань ознак значно більша. Наявність серед частини порід стад, тварини яких можуть бути віднесені як до універсального так і м'ясного чи сального напряму продуктивності, нівелює породні особливості свиней та віднесення їх до однієї із трьох груп при бонітуванні, а також диференціацію порід за материнськими та батьківськими формами.

Підтверджують суттєву різницю показників розвитку кнурів і свиноматок й узагальнені дані аналізу суб'єктів племінної справи у свинарстві по областях, без урахування наявних в них порід.

Не беручи до уваги частину областей, які мають незначну кількість племінних господарств (1-3) по розведенню свиней різних порід, а лише зосередившись на тих, які мають 4 і більше статуси племінних господарств, можна вказати, що жива маса кнурів знаходиться в межах 182-390 кг, а свиноматок 131-287 кг (табл. 3). Тобто, розмах мінливості живої маси кнурів в племінних господарствах різних областей України становить 208 кг, а свиноматок - 156кг. Аналогічно різниця між показниками тварин в кращих та гірших господарствах по довжині тулубу кнурів і маток становлять 47 і 45 см, відповідно .

3. Показники розвитку кнурів і свиноматок в племінних господарствах різних областей України

Наведені дані черговий раз підтверджують різне відношення суб'єктів господарювання до розведення тварин та формування у них високого генетичного потенціалу за розвитком, побічно спонукаючи власників промислових господарств імпортувати племінний матеріал з кращих країн-виробників свинини.

У підсумку слід наголосити, що під час останньої атестації (переатестація) суб'єктів племінної справи у свинарстві значна частина племінних господарств саме через невідповідність господарськи корисних ознак встановленим вимогам була позбавлена відповідного статусу. Здавалося б ті, що залишилися, повинні мати племінний матеріал, який за ознаками продуктивності, в даному випадку - розвитку, відповідає вимогам класу еліта Інструкції з бонітування свиней. Але цього не відбувається. Можливо слід визнати, що племінне свинарство України давно не є таким, а високі показники продуктивності кращих племінних стад завдячують генетичному матеріалу імпортованих тварин, які складають основу поголів'я в цих господарствах?

Висновки

1. Моніторинг розвитку кнурів і свиноматок різних порід в суб'єктах племінної справи у свинарстві вказує на значну мінливість ознак живої маси й довжини тулубу тварин як в розрізі порід, так і стад в межах окремих порід, що дає підстави з одного боку для удосконалення порід методами селекції, а з іншого - обґрунтовує постійний імпорт племінного матеріалу.

2. Необхідно переглянути вимоги Інструкції з бонітування свиней за позиції показників живої маси та довжини тулубу, які наразі є дещо не об'єктивними з огляду на наявність в породах значної кількості тварин зарубіжного походження.

3. Враховуючи, що жива маса і довжина тулубу свиней не можуть об'єктивно відображати екстер'єр тварин та слугувати критеріями їх добору, розробити сучасну систему селекції згідно міжнародних вимог.

Список використаних джерел

1. Войтенко С.Л. Моніторинг ліній, як складових порід у свинарстві / С.Л.Войтенко, Л.В.Вишневський// Міжвід. темат. зб . «Свинарство» .- Вип.65 .-2014.- С.82-88.

2. Данилова Т. Н. Живая маса поросят при рождении как селекционный и технологичесий показатель / Т.Н. Данилова, В.И. Герасимов // «Современные проблемы и технологические инновации в производстве свинины в странах СНГ» .- Сб. научных трудов. - Чебоксары, 2013. - С .223-226.

3. Дудка Е. Наследуемость и корреляция воспроизводительных качеств свиней / Е. Дудка // Свиноводство. - 2002. - № 5. - С. 7.

4. Інструкція з бонітування свиней. Інструкція з ведення племінного обліку у свинарстві. - К. : Київський університет, 2003. - 64 с.

5. Кабанов В.Д. Интенсивное производство свинины / В.Д. Кабанов. - М. : Россельхозакадемия, 2003. - 400с.

6. Калиниченко Г.И. Показатель роста различных сочетаний молодняка свиней крупной белой породы венгерской селекции в посадаптационный период /// «Современные проблемы и технологические инновации в производстве свинины в странах СНГ».- Сб. научных трудов. - Чебоксары, 2013. - С. 254-259.

7. Каруна T.I. Динаміка зміни живої маси та лінійних промірів ремонтних свинок різних генотипів / Т.І. Каруна // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2011. - Вип. 76. -Ч. 2. - С.81-84.

8. Любецкий М. Д. Качество приплода от молодых и взрослых свиноматок / М. Д. Любецкий // Генетика, разведение и содержание сельскохозяйственных животных. -К.: Наукова думка, 1978. - С. 90 - 92.

9. Особенности роста и продуктивность свиней разного пола / Е. В. Пронь, В. И. Герасимов, Т. Н. Данилова [и др.] // Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения: материалы Х междунар. науч.-произв. конфер. (15 - 19 мая 2006 г.). Т. 2 - Белгород, 2006. - С. 150.

10. Проваторов Г. В. Вплив балансування раціонів за мікроелементним та вітамінним складом на ріст та відтворювальну здатність молодих свиноматок / Г. В. Проваторов, В. О. Опара, В. О. Проваторова // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2003.- Вип. 7. - С. 196 - 199.

Размещено на Allbest.ru