Молочна продуктивність корів різних ліній української чорно-рябої породи за прогресивної технології виробництва молока

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Молочна продуктивнсть корів різних ліній української чорно-рябої породи за прогресивної технології виробництва молока

С. Л. Войтенко, д. с.-г. н., професор, зав. кафедри розведення і генетики сільськогосподарських тварин Полтавської державної агарної академії

Наведені результати досліджень молочної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи, які є дочками семи ліній голштинської породи, за прогресивної технології виробництва молока. Встановлено, що в однакових умовах утримання, доїння та одного рівня годівлі дочки бугаїв різних ліній голштинської породи суттєво різнилися на надоєм молока та кількістю молочного жиру. Аналогічна тенденція встановлена й щодо молочної продуктивності корів залежно від лактації.. Доведена здатність корів, незалежно від лінії, підвищувати молочну продуктивність за другу лактацію, порівняно із першою, й не установлено такої закономірності для усіх досліджуваних ліній за третю лактацією, порівняно із другою. Для даного стада характерна не висока тривалість господарського використання корів - 2-3 лактації. Визначено, що ефективність виробництво молока за прогресивної технології в даному стаді української чорно-рябої породи узгоджується з використанням корів, які є дочками плідників голштинської породи ліній Белла 1667366, Чіфа 1427381 і Елевейшна 1491007, які рівномірно підвищують надої з першої по третю лактацію.

Ключові слова: лінія бугаїв, надій корів, лактація, технологія.

Постановка проблеми. Прояв господарськи корисних ознак у сільськогосподарських тварин, включаючи велику рогату худобу, ґрунтується на селекційно-генетичних чинниках, до яких, в першу чергу, варто віднести мінливість та успадковуваність ознак, методи селекції, генетичний потенціал тварин, а також технологію виробництва продукції, особливо умови утримання тварин і рівень їх годівлі [4,10,11]. Ефективність застосованих методів селекції та способів утримання і годівлі худоби проявляються в поліпшенні чи погіршенні продуктивності тварин в стаді, лінії чи родині, а особливо - породі. Враховуючи, що найбільш важливою структурною одиницею породи є лінія, слід постійно досліджувати процеси, які в ній відбуваються.

Проблема лінійного розведення та зв'язку лінії з молочною продуктивністю корів у сучасному скотарстві особливо актуальна й не має єдиної точки серед науковців та виробничників [1,7,15,16]. Зважаючи на деякі протиріччя стосовно використання ліній плідників голштинської породи при удосконаленні української чорно-рябої молочної породи, актуальним вбачаються подальші дослідження щодо виявлення кращих ліній в умовах конкретного стада. Практичну цінність подібні дослідження мають в умовах сучасних прогресивних технологій виробництва молока та інтенсивного обміну селекційним матеріалом за рахунок вирощування телиць на нетельному комплексі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми. Загальновідомо, що у селекції молочної худоби провідне місце серед чисельних показників займає молочна продуктивність, селекція якої обумовлена багатьма чинниками [6,13,17]. Загальновизнано, що планомірне підвищення продуктивності великої рогатої худоби відбувається шляхом застосування методів добору і підбору, цілеспрямованого вирощування ремонтного молодняку, максимального використання кращих бугаїв-поліпшувачів і лінійного розведення за умов сучасних інтенсивних технологій. Доведено, що темпи генетичного прогресу за надоєм залежать на 39,13-40,1% від батьків-бугаїв, 33,4-36,6 - батьків корів, 17,9-21,1% - матерів бугаїв і на 5,4-5,6% - від матерів корів [18]. Тобто, походження тварин та їх генетичний потенціал є невід'ємними складовими успішного розвитку молочного скотарства. Про значний вплив окремих ліній на молочну та інші види продуктивності худоби продуктивності повідомляє багато вчених [2,4,8,14,19,20,21]. Дослідниками відмічається, що в покращенні продуктивності чи показників розвитку дочок суттєва роль належить бугаям-плідникам різних ліній голштинської породи [1,2,5,9]. Виявлена особлива роль ліній в генетичній детермінації величини надою [8]. Доведена можливість результативної селекції в стадах української чорно-рябої молочної породи через переважне використання плідників кращих заводських ліній. Встановлено, що загальна фенотипова мінливості селекційних ознак на 3,2% - 34,1% обумовлюється належністю тварин до відповідної лінії чи спорідненої групи [1]. Тобто, роль ліній в удосконаленні будь-якої породи великої рогатої худоби та поліпшенні окремих її ознак продуктивності незаперечна. Але різні лінії голштинської породи не однаково впливають на генетичне поліпшення стад та порід, що змушує постійно проводити пошук найбільш перспективних ліній для конкретного стада.

Зважаючи на те, що удосконалення української чорно-рябої породи за молочною продуктивністю узгоджується із селекційним процесом в стадах, де розводять дану худобу, нами вбачається актуальним пошук найбільш високопродуктивних ліній голштинської породи в умовах конкретного стада.

Мета досліджень - виявлення ліній, які в умовах сучасної прогресивної технології виробництва молока забезпечують найвищу молочну продуктивність у корів української чорно-рябої породи.

Завдання досліджень - визначити молочну продуктивність корів української чорно-рябої породи в розрізі лактацій та ліній.

Матеріал і методи досліджень. Дослідження виконані в умовах ТОВ «Гоголево» ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» Полтавської області. Прояв генетичного потенціалу молочної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи визначали за умов сучасної промислової технології виробництва молока. Утримання корів - безприв'язне з відпочинком у боксах. Годівля тварин - нормована, у вигляді повноцінних моносумішей із кормових столів у приміщенні. Доїння корів проводиться в спеціалізованій залі на установці «Ялинка». Для проведення досліджень були відібрані корови, які належали до 7 ліній голштинської порода, а саме: Белла 1667366, Валіанта 1650414, Дж. Бесна, 5694028588, Елевейшна 1491007, Маршала 2290977, Старбака 352790 і Чіфа 1427381 та мали по 3 закінчених лактації. Надій корів та кількість молочного жиру визначали за загальноприйнятими у скотарстві методиками. До аналізу залучали матеріали електронної бази даних господарства з за показниками молочної продуктивності корів у форматі СУМС «ОРСЕК» станом на 2018 рік. Матеріали наукових досліджень опрацьовано з використанням методів варіаційної статистики [12] та пакету прикладного програмного забезпечення Statistica -10.

Результати досліджень. Нашими дослідженнями встановлено, що корови української чорно-рябої породи різної лінійної належності в умовах промислової технології виробництва молока та безприв'язного утримання хоча й характеризувалися високим рівнем молочної продуктивності, але суттєво різнилися між собою. Так, надій корів за першу лактацію варіював від 6613 кг молока (лінія Валіанта) до 8295кг молока (лінія ДЖ. Бесна) за середнього рівня надоїв первісток стада - 7626 кг молока (табл.1)

1.Надій корів в залежності від лінії та лактації

Різниця між величиною надоїв первісток лінії Валіанта і Дж.Бесна становила 1682 кг, а порівняно із середніми по вибірці - 1013кг за не достовірної різниці, тобто дочок лінії Валіанта теж можна віднести до високопродуктивних. Серед ліній голштинської породи, первістки яких не перевищують середні дані за надоєм по стаду 4 лінії: Белла 1667366, Валіанта 1650414, Старбака 352790і Чіфа 1427381.

Оцінюючи корів-первісток за надоєм, слід також вказати на значну мінливість ознаки та можливість її поліпшення методами селекції, підтвердженням чого слугує коефіцієнт варіації, який знаходився в межах 15,8-26,7%. Найкращі можливості добору корів-первісток за надоєм встановлено для лінії Валіанта 1650414, коефіцієнт мінливості ознаки у яких найвищий в стаді - 26,7%, а надої первісток найнижчі - 6613кг молока.

Надої корів досліджуваних ліній за другу лактацію підтверджують установлену тенденцію щодо підвищення продуктивності корів із віком, а також вказують на ефективність добору за даною ознакою. З числа первісток для подальшого виробництва молока в стаді було залишено лише 56% кращих корів, що відобразилося на середніх показниках по стаду та конкретно по кожній лінії. Визначено, що середній надій по стаду в досліджуваній популяції за другу лактацію був на 1434 кг вищим, ніж за першу. Найменший надій за другу лактацію, як і за першу, мали дочки плідників лінії Валіанта 1650414 - 8094 кг молока, хоча це й більше на 1481 кг порівняно із первістками, але на 966 кг молока менше, ніж в середньому по дочках досліджуваних ліній. Найвищий надій за другу лактацію мали дочки плідників лінії Дж. Бесна 5694028588-11835 кг, але закінчену другу лактацію мали лише 2 корови із 12. продуктивність корова молоко

Загальновідомо, що за умов промислового виробництва молока та безприв'язного утримання корів відсоток вибракуваних тварин з різних причин, особливо технологічних чинників, досить високий. Нашими дослідженнями виявлено, що з 569 первісток до третьої лактації дійшло лише 140 корів, тобто 24,6%. Найбільше скорочення поголів'я корів характерно для ліній Чіфа 1427381 -132 корови, Маршала 2290977 - 109 корів, Старбака 352790 - 90 корів, Елевейшна 1491007-78 корів. Тобто, можна стверджувати, що тривалість використання корів в лактаціях в даному стаді не перевищує 2-2,5, що дуже мало не лише для формування високоякісного стада, але й підвищення генетичного потенціалу методами селекції. Імовірним обґрунтуванням такої ситуаціє є велика кількість телиць та нетелів, які з 8 стад молочної худоби «Агрофірми ім. Довженка» вирощуються на нетельному комплексі й розподіляються по господарствах, незалежно від місця народження. Тобто, в господарствах, які входять до даної агрофірми, є можливості щорічної заміни корів, що відображається в тривалості їх господарського використання.

Оцінка корів за надоєм за третю лактацію засвідчила, що не всі лінії із збільшенням кількості отелень підвищують даний показник. Підтверджено тенденцію збільшення надоїв корів із збільшенням кількості отелень у дочок бугаїв ліній Белла 1667366, Валіанта, Чіфа 1427381 і Елевейшна 1491007, а не підтверджено - у дочок бугаїв ліній Маршала 2290977 і Старбака 352790. Виявлено, що дочки бугаїв ліній Валіанта 1650414, Белла 1667366 і Чіфа 1427381, які мали надої за першу лактацію нижче середніх по стаду, характеризувалися поступовим підвищенням продуктивності до третьої лактацію, чого не можна сказати про частину корів високопродуктивних ліній в стаді, які підвищили надої за другу лактацію і знизили за третю. Виключенням були дочки лінії Елевейшна 1491007, з вищими від середніх надоїв молока по стаду за першу лактацію і найвищими надоями - 10276кг, за третю лактацію. Загалом, якщо не враховувати вплив ліній на надої корів, а брати до уваги лише середні показники надоїв корів по стаду в розрізі лактацій, то можна констатувати збільшення ознаки із збільшенням кількості отелень у корів. Так, корови української чорно-рябої породи племінного стада ТОВ «Гоголево» ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» з першої по третю лактацію збільшили надої на 1556кг, тобто за одну лактацію на 778кг. Проте це ще не досягнення їх генетичного потенціалу, оскільки коефіцієнт мінливості ознаки дочок більшості ліній досить високий, а отже корови як в стаді, так і межах відповідних ліній не консолідовані за даним показником.

Вміст молочного жиру в молоці корів в даному племінному стаді узгоджувався з величиною надоїв корів за лактацію та їх належністю до відповідної лінії (табл.2)

2.Кількість молочного жиру в молоці корів української чорно-рябої породи в залежності від лінії та лактації

В цілому, по досліджуваному стаду кількість молочного жиру в молоці корів з першої по третю лактацію збільшилася на 58,5 кг за більш суттєвого росту показнику з першої по другу лактацію, ніж з другої по третю лактацію, але така тенденція не характерна для всіх ліній, дочки яких використовуються в процесі виробництва молока. Максимальною кількістю молочного жиру в молоці характеризувалися корови-первістки лінії Дж. Бесна (331,4кг), Елевейшна (303,8) і Маршала (303,6 кг) , з другим отеленням - Дж. Бесна (452,9 кг), Белла (366,3 кг) і Маршала (360,4) і третім отеленням - Елевейшна (398,1 кг), Чіфа (363,6 кг) і Белла (352,7кг).

Висновки

Рівень молочної продуктивності корів в умовах конкретного стада, навіть за однакового рівня годівлі, утримання й способів доїння, суттєво різнився в залежності від лінії батька та кількості отелень, тому слід зосереджувати увагу на розведенні тварин найбільш високопродуктивних генеалогічних формувань.

Для стада української чорно-рябої молочної породи за умови вирощування нетелів на нетельному комплексі та виробництва молока за сучасних прогресивних технологій, які передбачають безприв'язне утримання корів, нормовану годівлю у вигляді повноцінних моносумішей із кормових столів у приміщенні та доїння в спеціалізованій залі, кращими лініями плідників голштинської породи будуть лінії Белла 1667366, Чіфа 1427381 і Елевейшна 1491007, дочки яких рівномірно підвищують надої з першої по третю лактацію.

Наявність значної кількості телиць та нетелів не є підставою для інтенсивного щорічного обміну селекційного матеріалу в стаді, оскільки такий крок не завжди сприяє підвищенню генетичного потенціалу молочної продуктивності корів.

Список використаної літератури

Вплив походження за батьком і лінійної належності на господарськи корисні ознаки корів / М. В. Гладій, Ю. П. Полупан, І. В. Базишина [та ін.] // Вісник Сумського національного аграрного університету - Суми, 2014. - Вип. 7 (26). - С. 3-11.

Гнатюк С. І. Відтворна здатність корів внутрішньопородних типів української червоної молочної породи в залежності від генеалогічних формувань / С. І. Гнатюк // Науковий вісник Луганського національного аграрного університету . - Луганськ, 2010. - № 21. - С. 40-43.

Дідківський А. М. Вплив лінійної належності на продуктивні якості корів української чорно-рябої молочної породи / А. М. Дідківський, С. П. Омелькович, В. В. Кобернюк / Вісник Сумського національного аграрного університету . - Суми, 2014. - Вип. 2/1 (24). - С. 39-42.

Іляшенко Г. Д. Вплив генетичних та паратипових чинників на молочну продуктивність корів української червоної та чорно-рябої молочних порід / Г. Д. Іляшенко, Ю. П. Полупан // Вісник степу. - Кіровоград, 2009. - Вип. 6. - С. 129-136.

Кальчук Л. А. Продуктивні та відтворні якості корів-первісток різного походження / Л. А. Кальчук, Т. С. Попадюк // Вісник Сумського національного аграрного університету . - Суми, 2014. - Вип. 2/2 (25). - С. 52-55.

Кругляк Т. О. Господарсько-біологічні особливості корів різних ліній української червоно-рябої молочної породи / Т. О. Кругляк // Розведення і генетика тварин : міжвід. темат. наук. зб. - К., 2015. - Вип. 49. - С. 106-114.

Кузів М. І. Молочна продуктивність корів української чорно-рябої молочної породи в умовах західного регіону України / М. І. Кузів // Зб. наукових праць : серія «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва». - Кам'янець-Подільський, 2013. - Вип. 21. - С. 123- 125.

Лобода В. П. Продуктивність корів української червоно-рябої молочної породи залежно від ліній та бугаїв-плідників / В. П. Лобода // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми, 2013. - Вип. 1 (22). - С. 44-46.

Оцінка бугаїв-плідників української чорно-рябої молочної та голштинської порід, яких використовували для створення Сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи / Н. П. Радченко, Ю. І. Скляренко, Р. В. Братушка [та ін.] // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва : зб. наук. праць. - Біла Церква, 2010. - Вип. 3 (72). - С. 76-80.

Піддубна Л. Вплив генетичних та паратипічних факторів на молочну продуктивність корів української чорно-рябої молочної худоби / Л. Піддубна // Тваринництво України. - 2014. - № 3-4. - С. 11-14.

Підпала Т. В. Селекційні ознаки та їх використання для оцінки методів розведення худоби / Т. В. Підпала // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 1999. - № 13. - С. 151-155.

Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский. - М. : Колос, 1969. - 255 с.

Полупан Ю. П. Перспективи порідного удосконалення молочного скотарства / Ю. П. Полупан // Агробізнес сьогодні. - 2012. - № 20 (243). - С. 98-103.

Пушкар І. В. Вплив підбору на молочну продуктивність корів української бурої молочної породи / І. В. Пушкар // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми, 2014. - Вип. 7 (26). - С. 72-74.

Рудик І. А. Роль ліній в удосконаленні української чорно-рябої молочної породи / І. А. Рудик, Ю. М. Сотніченко // Розведення і генетика тварин : міжвідом. тематич. наук. зб. - К. : Аграрна наука, 2005. - Вип. 39. - С. 183-189.

Рубан Ю. Д. Теорія і практика розведення великої рогатої худоби за лініями / Ю. Д. Рубан // Розведення і генетика тварин : міжвід. темат. наук. зб. - К. : Аграр. наука, 2005. - Вип. 38. - С. 91-96.

Селекція молочної худоби і свиней : навч. посіб. / [Т. В. Підпала, С. А. Войналович, В. Г. Назаренко та ін.]; за ред. Т. В. Підпалої. - Миколаїв : МНАУ, 2012. - 297 с.

Ставецька Р. Поліпшуючий вплив голштинської породи / Р. Ставецька, І. Рудик // Тваринництво України. - 2011. - № 5. - С. 27-30.

Хмельничий Л. М. Реализация наследственности линейных признаков экстерьера быков-производителей / Л. М. Хмельничий // Зоотехния, 2012. - № 2 . - С. 2-3.

Krzyzewski J. Influence of calving interval length in HF cows on milk yield, its composition and some reproduction traits / J. Krzyzewski, N. Strzatkowska, Z. Reklewski // Med. Weter. - 2004. - Vol. 60. - № 1. - P. 76-79.

Van Raden P. M. Productive life evaluations: Calculation, accuracy, and economic value / P. M. Van Raden, G. R. Wiggans // Dairy Sci. - 1995. - Vol. 78. - No. 3. - P. 631-638.

Размещено на Allbest.ru