Індекси добору та комплексного оцінювання свиней

Размещено на http://www.allbest.ru/

Індекси добору та комплексного оцінювання свиней

С. Л. ВОЙТЕНКО, д. с.-г. н., професор

Полтавська державна агарна академія

У статті викладена методика оцінки свиней за фенотипом та генотипом з розробкою індексів добору свиноматок за відтворною здатністю, а також кнурів і свиноматок - за якістю потомків. Запропоновано в індекс добору свиноматок за відтворною здатністю включити лише два найбільш важливі показники з перерахунком фактичної маси гнізда поросят при відлученні на вік 60 днів згідно розробленої шкали. Індекс кнурів і свиноматок за якістю потомків включає не лише відгодівельні і м'ясні ознаки потомків, але і їх оцінку за фенотипом. Оцінювання сибсів і напівсибсів рекомендовано проводити в умовах однієї ферми.

Ключові слова: свині, індекси, відтворна здатність, власна продуктивність, методика випробовування, якість потомства.

селекційний свиноматка відтворний добір

Постановка проблеми. Успішний розвиток свинарства неможливий без впровадження сучасних підходів до оцінювання й добору свиней. На особливу увагу заслуговує індексна селекція, або добір свиней на основі інтегрованої оцінки їх селекційної цінності, коли недоліки однієї ознаки компенсуються перевагами іншої. В практиці свинарства для добору свиней за окремими ознаками продуктивності вітчизняними й зарубіжними науковцями запропоновано багато оціночних і селекційних індексів [1, 3, 5-14], але частина з них передбачає оцінку тварин за великою кількістю ознак, чи навпаки, однією, містить різні поправні коефіцієнти та економічні показники, які не мають прямого відношення до відповідних ознак, можливість їх використання лише в конкретному стаді, необхідність підрахунку селекційної цінності тварин, урахування впливу середовища, успадковуваності ознаки, зв'язку з іншими ознаками, економічного значення ознаки, використання ознак, які не можуть бути виміряні на самій тварині тощо. З урахуванням чого для швидкого генетичного покращення тварин необхідно використовувати ознаки, які легко вимірюються та є економічно важливими.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми. У свинарстві, незалежно від породи та напряму її продуктивності, однією з важливих біологічних ознак є відтворна здатність свиноматок, в числі якої кількість живих поросят на опорос, збереженість поросят, маса гнізда поросят при відлученні, тривалість поросності, великоплідність, молочність, маса однієї голови під час відлучення тощо. Проте з огляду на складність визначення частини з них, або меншу значущість для селекції, чинною Інструкцією з бонітування свиней [4] в суб'єктах племінної справи у свинарстві передбачено оцінювання свиноматок проводити лише за двома ознаками: багатоплідністю та масою гнізда поросят при відлученні. При цьому маса гнізда поросят, незалежно від фактичних строків відлучення поросят від свиноматки, повинна бути перерахована на вік відлучення 60 днів, як такий, що передбачений всіма чинними формами ведення племінного обліку та інформаційними базами. Але моніторинг стану племінного свинарства засвідчує відсутність правильної оцінки відтворної здатності маток, особливо за масою гнізда поросят при відлученні [2], що в кінцевому результаті приводить до не ефективність селекційно-племінної роботи в стадах та породах.

Загальновизнаною є думка науковців, що для успішного ведення вітчизняного свинарства, потрібно мати не лише свиноматок з високою відтворною здатністю, але й тварин з високою інтенсивністю росту та виходом м'яса в туші. Наявність свиней з такими ознаками особливо актуально наразі, коли ринок вимагає дешевої пісної свинини. Саме тому необхідно постійно виявляти кнурів і маток активної частини породи, які стійко передають свої високі якості потомкам.

Чинною Інструкцією з бонітування свиней передбачено оцінку кнурів і маток за відгодівельними і м'ясними ознаками потомства (за генотипом) проводити в умовах станцій контрольної відгодівлі. Але на жаль випробувальні станції в Україні давно не дієві, з урахуванням чого слід знаходити інші методи оцінки кнурів і маток за якістю потомства. В провідних країнах світу таку оцінку проводять не лише в умовах випробувальних станцій, але й в умовах ферм [3]. Причому кнурів і маток оцінюють не лише за їх власною продуктивністю і якістю потомства, але й за фенотипом і генотипом потомків, які вирощені й оцінені в однакових умовах, тобто на одній фермі.

З урахуванням чого доречною вбачається розробка методики та індексу оцінки кнурів і свиноматок за якістю потомків, частина з яких оцінена за власною продуктивністю, а частина - за відгодівельними й м'ясними ознаками, а також індексу добору свиноматок за обмеженою кількістю ознак відтворної здатності.

Мета досліджень - розробити селекційний індекс оцінювання свиноматок за обмеженою кількістю ознак відтворної здатності, а також методику та індекс оцінювання кнурів і свиноматок за якістю їх потомків.

Методи та методики досліджень. Розробка індексу відтворної здатності свиноматок здійснена за використання власних напрацювань та вимог Інструкції з бонітування свиней, розробниками якої є автори даної статті. Для перерахунку фактичної маси гнізда поросят при відлученні від свиноматок на обов'язковий вік 60 днів запропоновані межі віку відлучення для відповідного коефіцієнту.

Індекс кнурів і свиноматок за якістю потомків розроблений за результатами власних досліджень на основі запропонованої методики оцінювання свиней за фенотипом і генотипом в умовах однієї ферми.

Результати досліджень. Моніторинг галузі свинарства засвідчив значну мінливість показнику багатоплідність свиноматок в племінних стадах різних порід. При цьому різниця між нижньою і верхньою межею ознаки у свиноматок племінних стад великої білої породи становить 5,1 голів, ландрас - 4,3 голів, дюрок - 0,9 голів, п?єтрен - 0,7 голів, полтавської м'ясної - 2,0 голови, уельс - 0,5 голів, української м'ясної - 2,3 голів, червоної білопоясої - 0,6 голів. Одночасно з цим, маса гнізда поросят при відлученні в суб'єктах племінної справи у свинарстві варіює від 65 кг до 406 кг за різного віку відлучення поросят від маток (14 - 60 днів).

Виходячи з того, що діючою Інструкцією з бонітування свиней для добору свиноматок за відтворною здатністю передбачено лише два показники - багатоплідність та маса гнізда поросят при відлученні у 60-денному віці, нами апробується індекс оцінки і добору свиноматок за обмеженою кількістю ознак.

Для добору свиноматок за двома вищевказаними показниками відтворної здатності, пропонуємо використовувати наступну формулу:

IDS = n + W60,

де IDS - індекс добору свиноматок, бал

n - багатоплідність, гол

W60 - маса гнізда поросят при відлученні в 60 днів, кг

З урахування того, що додаються різні показники продуктивності, індекс рекомендовано визначати в балах.

Якщо відлучення поросят відбувається раніше 60-денного віку, то масу гнізда поросят необхідно перераховувати на обов'язкову дату - 60 днів, використовуючи поправні коефіцієнти, подані в таблиці 1.

1.Поправні коефіцієнти для перерахунку маси гнізда поросят

Від поданої в Інструкції з бонітування шкали коригування живої маси поросят на 60-денний вік, запропонована нами шкала відрізняється тим, що має межі віку відлучення: 21-25 днів, замість 21 днів ; 26-29 днів, замість 26 днів; 30-34 днів, замість 30 днів; 35-39 днів, замість 35 днів; 40-44 днів, замість 40 днів; 45-49 днів, замість 45 днів; 50-54 днів, замість 50 днів; 55-59 днів, замість 55 днів і видаляємо вік відлучення поросят, більше 60 днів.

Для підвищення відтворної здатності свиноматок в стадах рекомендовано формувати провідну, або селекційну групу із маток, які мають найвищий індекс добору.

Враховуючи неможливість оцінки свиней в умовах випробувальних станцій України та беручи до уваги той факт, що частина племінних стад оцінюють кнурів і маток в умовах господарств за невідомих методик, нами запропонована нова методика комплексної оцінки кнурів і свиноматок за якістю потомків в умовах конкретної ферми.

Слід врахувати, що за даною методикою кнур оцінюється за потомством, яке походить не менше, ніж від двох свиноматок провідної групи. Відібраний для випробування молодняк, який походить від одного кнура, розділяють на дві групи: одна з яких буде випробовуватися в умовах ферми за власною продуктивністю, а інша - теж в умовах цієї ж ферми, але за відгодівельними й м'ясними ознаками. На вирощування добирають лише кнурців і свинок, а для відгодівлі - кнурців, свинок і кастратів.

Первинний облік власної продуктивності молодняку та оцінки кнурів і свиноматок за якістю потомства проводять за формами, які наведені в Інструкції з ведення племінного обліку у свинарстві [4].

Молодняк свиней для оцінювання за власною продуктивністю добирають з попередньо намічених гнізд свиноматок провідної групи до їх відлучення від маток. Після відлучення поросят від свиноматок формують окремі групи із кнурців і свинок, аналогів за віком та живою масою, яких дорощують в умовах ферми до живої маси 28-30 кг. При досягненні тваринами живої маси 28-30 кг розпочинають обліковий період, який триває до досягнення тваринами живої маси 100 кг. Численність свиней при вирощуванні в одному станку може становити 10 - 30 голів, а різниця у віці між ними повинна бути не більше 10-15 днів. Рівень годівлі свиней повинен забезпечувати середньодобові прирости за період вирощування на рівні 550 - 600 г. За можливості при вирощуванні свиней використовують моціон. За період вирощування по кожній тварині визначають вік досягнення живої маси 100 кг, як різницю між датою досягнення живої маси 100 кг та датою народження, а також товщину шпику на рівні 6-7 грудних хребців мірними приладами, відступивши 5 см вправо або вліво від лінії остистих відростків грудних хребців й подають їх у балах. За необхідності можуть бути визначені й інші селекційні показники.

Допускається зняття тварин з вирощування за живої маси 95 - 105 кг, але за обов'язкового перерахунку віку досягнення живої маси 100 кг і товщини шпику на живу масу 100 кг, згідно відповідних поправних коефіцієнтів [4].

За кожну ознаку виставляють бал, як середній показник по групі досліджуваних тварин одного кнура чи свиноматки. При цьому показники досліджуваних ознак для племінних свиней порівнюють із вимогами Інструкції по бонітуванню свиней, враховуючи належність тварин до відповідної групи (перша, друга чи третя), а для помісних і гібридних свиней рекомендовано порівнювати дані із батьківською породою. Якщо батьківської породи немає в Інструкції з бонітування свиней - то з материнською породою.

Для оцінки молодняка за відгодівельними й м'ясними ознаками в умовах ферми добирають свиней у віці 85-90 днів з таким розрахунком, щоб потомки походили від одного кнура і двох або трьох свиноматок і їх було не менше 12 голів. Тварини повинні бути сибсами чи напівсибсами тих тварин, яких випробовують за власною продуктивністю в умовах цієї ж ферми.

Кількість свинок повинна становити 50% від відібраних тварин, а кнурців і кастратів, відповідно по 25%. Для оцінки свиней за відгодівельними і м'ясними ознаками в умовах ферми виділяють окреме приміщення чи секцію у приміщенні, яке обладнують годівницями та поїлками, згідно загальних технологічних вимог. В окремих станках розміщують сибсів та напівсибсів за кнуром - по 4, 6 ,12 чи більше голів в станку за умови аналогічності їх походження. Утримання тварин під час відгодівлі - безвигульне. Годівля тварин вволю з тим, щоб забезпечувати прояв їх генетичного потенціалу. Свині повинні мати вільний доступ до води. При досягненні тваринами живої маси 95 -100 кг їх знімають з відгодівлі й відбирають для подальшого відтворення чи забою. За період відгодівлі свиней в умовах ферми визначають витрати корму на 1 кг приросту, вік досягнення живої маси 100 кг та інші показники.

Для оцінювання кнурів і свиноматок за відгодівельними ознаками їх потомства визначають середні показники по групі тварин в балах.

Для оцінювання кнурів і свиноматок за м'ясними ознаками потомства відбирають усіх кастратів та 25% свинок із 50 % поставлених на відгодівлю й забивають в умовах бойні чи м'ясокомбінату. У забитих свиней визначають довжину півтуші та товщину шпику, а також інші селекційні ознаки. Для оцінювання кнурів і свиноматок за м'ясними ознаками їх потомства визначають середні показники по групі тварин в балах.

Якщо молодняк зняли з відгодівлі живою масою 95-105 кг проводиться перерахунок показників відгодівельних і м'ясних ознак на живу масу 100 кг [4].

Кнурців і свинок, які були оцінені за відгодівельними ознаками і не підлягали забою, використовують для відтворення стада.

Показники досліджуваних ознак для племінних свиней порівнюють із вимогами Інструкції по бонітуванню свиней, враховуючи належність тварин до відповідної групи (перша, друга чи третя), а для помісних і гібридних свиней рекомендовано порівнювати дані із батьківською породою. Якщо батьківської породи немає в Інструкції з бонітування свиней - то з материнською породою.

Розрахунок оціночного індексу кнурів і свиноматок за фенотипом потомків, а також їх відгодівельними й м'ясними ознаками (ІКС) рекомендуємо проводити за наступної формули:

ІКС = (a1+ a2 +….+ an + b1+ b2 + … + bn + с1 + с2 …+ сn) : n, де

ІКС - індекс кнурів і свиноматок за якістю потомків;

a1+ a2, an - бал за відповідну ознаку власної продуктивності потомків;

b1+b2 ,bn - - бал за відповідну ознаку відгодівельних ознак потомків;

с1, с2, сn - бал за відповідну ознаку м'ясних ознак потомків;

n - кількість ознак продуктивності.

Наприклад, потомки кнура за власною продуктивністю та відгодівельними й м'ясними ознаками оцінені :

вік досягнення живої маси 100 кг під час вирощування - 5 балів

товщина шпику на рівні 6-7 грудних хребців (прижиттєво) - 4 бала

довжина тулубу (прижиттєво) - 5 балів

вік досягнення живої маси 100 кг на відгодівлі - 5 балів

товщина шпику на рівні 6-7 грудних хребців після забою - 5 балів

довжина півтуші після забою - 5 балів.

Індекс кнурів і свиноматок за якістю потомків в даному випадку буде становити:

ІКС = (5+4+5+5+5+5 ): 6 = 4,8 балів ? 5 балів

Для зручності користування запропонований індекс слід подавати цілим числом. Він не повинен бути вищим за 5 балів.

Висновки

1.Розроблений індекс добору свиноматок за мінімальною кількістю ознак сприятиме підвищенню ефективності селекції, оскільки відомо, що чим більше ознак добору, тим результативність селекції менша, а також дозволить в одному показнику (індексу) відобразити здатність свиноматки до відтворення.

2. Запропонована нова методика оцінки кнурів і свиноматок за якістю потомства в умовах однієї ферми дасть змогу оцінити не лише племінних свиней, але помісних і гібридних, застосовувати єдині підходи до оцінки тварин основного стада у господарствах різної категорії, обходитися без випробувальних станцій та визначити цінність кнура і свиноматки за якістю потомства на основі розробленого індексу.

Список використаної літератури

Бажов Г.М. Биотехнология интенсивного свиноводства / Г.М. Бажов, В.И. Комлацкий. - М.: Росагропромиздат, 1989. - 269 с.

Войтенко С.Л. Состояние племенного свиноводства Украины // С.Л.Войтенко, Л.В.Вишневский / «Современные проблемы и научное обеспечение инновационного развития свиноводстива». - Сб. научных статей по материалам XXІІІ Международной научно-практической конференции (21-23 июля 2016 г.). - М.: Лесные Поляны , 2016. - С. 19-26.

Гетя А.А. Значення економічного вагового фактора і побудові селекційних індексів / А.А. Гетя // Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції „Актуальні питання науки та практики: Досягнення та перспективи - 2007”. - Полтава, 2007. - С. 55-56.

Інструкція з бонітування свиней; Інструкція з ведення племінного обліку у свинарстві. - К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2003. - 64 с.

Коваленко Б. П. Розробка індексу оцінки відтворних якостей свиноматок та його використання / Б. П. Коваленко // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - Харків, 2002.- Вип. 11 (35).- Ч. 1. - С. 71 - 74.

Коваленко В. А. Индекс племенной ценности - показатель для оценки свиней / Коваленко В. А. // Сборник научных трудов Донского СХИ. -Ростов-на-Дону, 1972. - Т. 7. - Вып. 1.- С. 145-146.

Свиноводство / [Мысик А.Т., Нетеса А.И., Козловский В.Г. и др.]. - М.: Колос, 1984. - 448 с.

Церенюк О. М. Об'єктивна оцінка материнської продуктивності свиней / О. М. Церенюк, А. І. Хватов, Т. А. Стрижак // Таврійський науковий вісник. -2010.- Вип. 69. - С. 112-126.

Esminger M. E Swine science / M. E. Esminger, R. O. Parker //Animal Agricultural Series. -1984. P. 91 - 92.

Long T.E. Estimating genetic merit / T.E. Long, T.H. Short, R.O. Bates // NSIF swine genetics.- 2003. - Fact Sheet 8:1-4.

Lush J. L. Litter Size and Weight as Permanent Characteristics of Sows / J. L. Lush, A. E. Molln // Tech. Bul. 836. U.S. Dept. Agr.- 1942. - P. 22.

Stewart T. S. Multiple traits selection for pork improvement / T. S. Stewart, S. MNeal, K. M. Irvin // NSIJ Swine Genetics. - 1999. - 10:1-6.

Comberg G. Tierzьchtungslehre / G. Comberg // Eugen Ulmer Verlag. -Stuttgart. - 1980. - 382 s.

Variance components and heritabilities for sow productivity traits estimated from purebred versus crossbred sows / M. J. Ehlers, J. W. Marby, J. K. Bertrand [et all] // Animal Agricultural Series - 2005. - Vol. 122 (5). - P. 318 - 324.

Размещено на Allbest.ru