Ефективне поєднання різнопорідних свиней м'ясної продуктивності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективне поєднання різнопорідних свиней м'ясної продуктивності

Войтенко С., доктор с.-г. наук

Петренко М., здобувач

Полтавська державна аграрна академія

В статті викладені результати продуктивності свиней за внутріпородного та міжпородного підбору. Аналіз відтворної здатності та м'ясних ознак свиней різних порід дав змогу виявити кращі варіанти поєднання маток та кнурів за їх використання в умовах промислового господарства. Найвищу багатоплідність одержано за чистопородного розведення свиней породи ландрас, а найбільш довга туша з низькою товщиною шпику характерна для гібридних тварин, одержаних за схрещування маток породи ландрас з кнурами лінії Макстер.

Ключові слова: чистопородні і гібридні свині, підбір, продуктивність, якість м'яса.

Введення

Пошук різних варіантів схрещування свиней, які забезпечують кращу поєднуваність та підвищення продуктивності у нащадків, на даному етапі розвитку свинарства, можна віднести до однієї із ключових проблем, які забезпечують підвищення прибутковості галузі.

Безперечно, вирішальним фактором генетичного впливу на результати схрещування вважаються кнури-плідники, які повинні забезпечити не лише ефект гетерозису за рядом ознак і відповідну якість свинини, а також коефіцієнт успадковування тієї чи іншої ознаки [ 3, 5, 7]. Вважається, що м'ясні ознаки при схрещуванні успадковуються в основному за проміжного типу, а тому ефективність галузі та одержання високої м'ясності у потомків залежать, в основному, від цінності батьківських генотипів. В свою чергу репродуктивні ознаки свиней успадковуються здебільшого за неадитивним типом, що дає можливість до підвищення багатоплідності та інших материнських якостей свиноматок за рахунок міжпородне схрещування і гібридизації, а також рівня годівлі, утримання тощо.

Особливої актуальності питання підвищення відтворної здатності маток набуває при використанні свиней спеціалізованих порід та ліній зарубіжної селекції, які відселекціоновані на високий вихід м'яса, тобто за ознакою, яка практично не корелює із більшістю відтворних ознак свиноматок. Крім того, підвищення м'ясності туш свиней повинно узгоджуватися із її якістю, яка виступає чинником цінової політики, споживчого попиту на вироблену продукцію і, в кінцевому результаті, забезпечує конкурентоспроможність галузі та безпеку держави.

Якісна характеристика свинини залежить від сукупності гено - та паратипових чинників, серед яких успадковуваність, дія генів, рівень годівлі тварин, стать, вік, породність, умови утримання тощо. Якість м'яса і сала свиней обумовлена хімічним складом продукту, фізичними властивостями, біологічною повноцінністю та структурою м'язової і жирової тканин [1, 2]. При цьому хімічний аналіз м'яса свиней різних порід вказує про існування зворотного зв'язку між вмістом внутрішньом'язового жиру і загального білку, а кількість протеїну у м'язовій тканині свиней м'ясного напряму продуктивності вище, ніж у м'ясо-сальних [6]. Доведено, що свині різних порід різняться між собою за тривалістю росту м'язової тканини, при тому що формування м'язової тканини відбувається, в основному, від народження до п?яти-шестимісячного місячного віку, а жирової - значно пізніше [8].

Отже, з огляду на існування значної розбіжності щодо продуктивності свиней за схрещування та якості їх м'яса, актуальним слід вважати пошук варіантів внутрі- та міжпородного підбору свиней спеціалізованих порід і ліній, які в умовах промислового виробництва свинини забезпечують найвищу прибутковість галузі.

Метою досліджень був пошук більш високопродуктивних варіантів підбору свиней м'ясного напряму продуктивності, які б забезпечували високі відтворні якості маток у сумі з належною якістю м'яса та високими м'ясними ознаками.

Методика і методи досліджень

Експериментальні дослідження проведені в умовах ФОП «Мартиненко» Полтавської області. Вихідне батьківське поголів'я свиноматок і кнурів відносилося до порід та ліній французької селекції, які відселекціонованіі на високий вихід м'яса в туші. Для досліджень було сформовано 4 піддослідні групи: І група (контрольна) - чистопородне розведення свиней породи ландрас (Л х Л), ІІ група (дослідна) - двох породне схрещування маток породи ландрас з кнурами великої білої породи (Л х ВБ), ІІІ група (дослідна) - двох породне схрещування маток породи ландрас з кнурами лінії Maxter (Л х Maxter) і ІY група (дослідна) - трьохпородне схрещування маток Ѕ(ландрас + велика біла) з кнурами лінії Maxter (Л х ВБ) х Maxter). Тварини утримувалися в однакових умовах за високого рівня годівлі. Забій тварин проводили при досягненні молодняком живої маси 100 кг. Відтворну здатність маток та м'ясні ознаки молодняка, а також аналіз м'яса піддослідних свиней за фізичними показниками визначали за загальновідомими методиками. З метою відбору свиноматок за показниками відтворної здатності використано оціночний індекс за обмеженою кількістю ознак (Lush L., 1961) та кореляційний аналіз.

Результати досліджень та їх обговорення

Встановлено, що відтворна здатності свиноматок здебільшого залежала від підбору вихідних батьківських форм і різнилася у залежності від ознаки Так, за багатоплідністю між матками контрольної і дослідних груп різниця була мінімальна і складала 0,2 -0,3 поросят на опорос. При цьому даний показник у межах піддослідних груп варіював у межах 10,9-10,6 голів на опорос за найвищого значення у маток породи ландрас за чистопородного розведення. Схрещування свиней м'ясного напрямку продуктивності позитивно вплинуло також на живу масу однієї голови при народженні. Максимальне значення за цим показником одержано у свиней ІІІ дослідної групи - 1,56 кг, в результаті чого можна констатувати, що поєднання маток породи ландрас з кнурами синтетичної лінії Maxter сприяє підвищенню живої маси поросят при народженні на 160 г порівняно із тваринами контрольної групи та на 70 - 50г - іншими дослідними групами. Ймовірно збільшення великоплідності поросят за аналогічних умов годівлі і утримання пояснюється більш інтенсивним ростом помісей в ембріональний період, особливо за використання у якості батьківської форми кнурів лінії Maxter.

Середня жива маса одного поросяти при відлученні у віці 28 днів у наших дослідженнях узгоджується із їх кількістю при відлученні, тобто чим більша кількість поросят в гнізді - тим жива маса однієї голови менша. Найменшу живу масу поросяти при відлученні у 28-денному віці одержано у маток контрольної групи за чистопородного розведення - 7,5 кг, що на 0,6 -0,8 кг менше, ніж у гібридних тварин. Схрещування двопородних свиноматок (Л х ВБ) з кнурами синтетичної лінії Maxter забезпечило найвищу масу гнізда поросят при відлученні у 28 днів - 70,1 кг. Інші варіанти схрещування свиней породи ландрас не сприяли підвищенню живої маси гнізда поросят при відлученні, порівняно із чистопородним розведенням.

Оцінювання відтворної здатності маток за допомогою оціночного індексу за обмеженою кількістю ознак дало змогу зробити висновок про кращу продуктивність чистопородних маток породи ландрас І= 36,72 бали. Тобто, чистопородне розведення свиней породи ландрас виявилося значно ефективнішим, ніж двох та трьохпородне схрещування свиней м'ясних порід, підтвердженням чого слугує оціночний індекс репродуктивної здатності маток. У свою чергу кореляційний аналіз ознак відтворної здатності свідчить про ефективність відбору маток за багатоплідністю лише за певного варіанту підбору і за окремими показниками. Так, відбір за багатоплідністю маток породи ландрас за чистопородного розведення не забезпечить поліпшення інших ознак відтворної здатності з огляду на низькі й не вірогідні показники коефіцієнту кореляції між багатоплідністю та середньою масою однієї голови при народженні, кількістю поросят при відлученні, середньою масою однієї голови при відлученні і живою масою гнізда поросят при відлученні. Відбір маток ІІ і ІІІ дослідних груп за багатоплідністю приведе до підвищення кількості поросят при відлученні з урахуванням коефіцієнту кореляції між даними ознаками r = + 0,823 (P >0, 999) і r = +0,816 (P >0, 999). Підвищення багатоплідності також сприятиме підвищенню живої маси гнізда поросят при відлучені у тварин ІІ і ІІІ дослідних груп, про що свідчить коефіцієнт кореляції ознак r = + 0,725 (P >0, 999) і r = +0,565 (P >0, 99). Проте установлену залежність ознак відтворної здатності можна використовувати лише у межах даних груп за урахування генотипових та паратипових чинників. Зміна варіантів підбору чи середовищних факторів безсумнівно відобразиться у показниках продуктивності і як наслідок, матиме інше значення коефіцієнту кореляції між ознаками.

Аналіз туш піддослідних свиней, забитих за живої маси 100 кг, дає змогу зробити стверджувати, що чистопородні свині породи ландрас за довжиною туші на 1,7- 4,7см поступалися гібридним тваринам, одержаним за різних варіантів міжпородного підбору (табл. 1). При цьому для одержання молодняку, який би мав більш довгу тушу при забої, слід схрещувати маток породи ландрас з кнурами лінії Maxter. За товщиною шпику на холці перевагу мали гібридні свині ІІІ дослідної групи, які на 5,0 - 6,3мм поступалися представникам інших груп, тобто шпик у них був тонший. Найбільш об'єктивний при селекції свиней показник товщини шпику на рівні 6-7 грудних хребців у наших дослідженнях вказує на наявність не значної різниці між досліджуваними тваринами, як власне і за іншими промірами ознаки у різних точках туші, що ймовірно узгоджується з відселекціонованістю генотипів на низький вміст жиру в туші. Одначе серед піддослідних тварин слід виділити свиней ІІІ дослідної групи, які в усіх досліджуваних місцях туші мали найменшу товщину шпику, що дає підставу рекомендувати їх як кращих тварин для одержання пісної свинини.

1 . М'ясні ознаки та якісні показники м'яса

Примітка: * -Р> 0,95 (порівняно із тваринами І групи)

Аналіз якості м'язової тканини піддослідних свиней за такими ознаками, як активна кислотність (рН), ніжність, вологоутримуюча здатність, інтенсивність забарвлення та втрати при кулінарній обробці вказують на існування певної різниці, яка ймовірно обумовлена генотипом тварин.

Активна кислотність м'яса, або концентрація йонів, вказує на швидкість процесів розпаду білків у м'ясі і здатність продукту зберігати свої властивості протягом певного часу. За результатами наших досліджень рН м'язової тканини піддослідних свиней, через 48 годин після забою, варіювала у межах 5,37-5,83 од. акт., вказуючи на різну якість продукту. Найгірша якість м'яса, з огляду на показник активної кислотності, була характерна для свиней І та ІІ піддослідних груп, відповідно, 5,39 і 5,37 од. акт. Тобто, чистопородні свині породи ландрас та гібриди Ѕ (Л+ВБ) продукують м'ясо більш низької якості, яке містить бліді, ексудативні і водянисті м'язові волокна. На високу якість м'яса вказує показник активної кислотності свиней ІІІ дослідної групи -5,83од. акт., що вище від тварин контрольної групи на 7,5%. Підтвердженням високої якості м'яса за рН 5,4-6,0 од. акт. слугують роботи багатьох дослідників [4,9]. Більш ніжним було м'ясо свиней ІІ дослідної групи , а жорстким - свиней породи ландрас (контрольна група). Ймовірно м'ясо чистопородних свиней породи ландрас містило більшу кількість еластину, який підвищує жорсткість м'яса. Найвищою вологоутримуючою здатністю м'яса характеризувалися свині ІІІ дослідної групи - 64,8%, що свідчить про здатність їх м'язової тканини зв'язувати значно більше води, ніж тваринами контрольної та інших дослідних груп. Свині породи ландрас (контрольна група) мали найнижчу здатність зв'язувати воду у м'ясі, що побічно узгоджується із концентрацією йонів і приводить до утворення ексудативної, водянистої м'язової тканини.

Інтенсивність забарвлення м'яса здебільшого залежить від кількості фарбуючого пігменту міоглобіну і корелює з вологоутримуючою здатністю й ніжністю. Тобто, бліде м'ясо буває водянистим і, навпаки, темне забарвлення характеризує більш жорстке м'ясо. У наших дослідженнях ця закономірність не підтверджена, оскільки м'ясо породи ландрас мало найвищий показник - 62,3 од. екст., але це не забезпечило продукту високої вологоутримуючої здатності та ніжності. Серед досліджуваних свиней даний показник варіював у межах 52,3 - 62,3 од. екст., вказуючи, що більш світле м'ясо одержано від тварин ІІ дослідної групи Ѕ (Л+ВБ). Втрати при кулінарній обробці м'яса у свиней піддослідних груп становили більше 20% і практично не залежали від інших фізичних показників, які характеризують якість м'язової тканини. При цьому найбільш високі втрати при кулінарній обробці м'яса виявлені у свиней ІІІ дослідної групи - 25,4%.

Висновки

свиня матка відтворний м'ясо

З метою одержання більш високої багатоплідності та збереженості поросят при відлученні за високого рівня годівлі в умовах промислового господарства можна використовувати чистопородне розведення свиней породи ландрас.

Використання оціночного індексу репродуктивних ознак маток за обмеженою кількістю ознак може бути ефективним методом добору високопродуктивних тварин, а кореляційний аналіз між ознаками відтворної здатності свиней не дає змоги застосувати єдині підходи при доборі тварин, одержаних за різних методів розведення.

Для одержання більш довгих туш свиней з меншою товщиною шпику слід використовувати молодняк, одержаний за схрещування маток породи ландрас з кнурами лінії Maxter. Свині даного генотипу продукували м'ясо більш високої якості, порівняно із чистопородними тваринами породи ландрас та іншим гібридним молодняком, підтвердженням чого слугує найвища концентрацію йонів та вологоутримуюча здатність.

Одержання м'яса більш високої якості можна отримати за використання міжпородного схрещування маток породи ландрас з кнурами лінії Maxter (Л х Maxter) та двох породних маток Ѕ(ландрас + велика біла) з кнурами лінії Maxter (Л х ВБ) х Maxter).

Список літератури

1. Баньковская И. Б. Влияние генетических аспектов интенсивного откорма свиней на качество свинины / И. Б. Баньковская // Таврійський науковий вісник . - Херсон, 2008. - Вип.58. - Ч.ІІ. - С.108-112.

2. Войтенко С . Л. Оценка качества мяса чистопородных и помесных свиней / С.Л. Войтенко, С.Н. Петренко/ Аграрная наука и образование на современном этапе развития:опит, проблемы и пути их решения: междунар. научн. - практик. конф., 26-28 мая 2009 г.: тезисы докл. - Ульяновск, 2009. -Т. ІІ. - С. 17-19.

3. Гришина Л. П. Эффективность использования свиней датской селекции при чистопородном разведении и скрещивании / Л. П. Гришина, Ю.П. Акневский // Прошлое, настоящее и будущее зоотехнической науки. - матер. междунар. науч.-практ. конф. к 75-летию ВИЖа : тезисы доклладов. - Дубровицы, 2004. -Вып. 62. -Т. 2. - С.36-38.

4. Лебедев Ю. В. Наследуемость и корреляции хозяйственно-полезных признаков у свиней / Лебедев Ю. В. - М. : Россельхозиздат,1978. - 63 с.

5. Околышев Ч.С. Откормочные качества трехпородных гибридов / Ч.С. Околышев, Л. Тимофеев // Свиноводство. -2004. -№ 4. -С. 5-6.

6. Пивняк Н. В. О некоторых физических особенностях мяса свиней пород крупная белая, ландрас и миргородская / Н. В. Пивняк //Свиноводство. -1969. - Вып. 10. - С.21-25.

7. Тритенко Е. А. Количественная оценка комбинациооной способности и прогнозирование гетерозисного потенциала в свиноводстве / Е.А. Тритенко, С.В. Шарапова, В.В. Гарай // Прошлое, настоящее и будущее зоотехнической науки. Свиноводство : материалы междунар. науч.-практ. конф. к 75-летию ВИЖа : тезисы доклладов. - Дубровицы, 2004. - Вып. 62. -Т. 2. - С. 187-191.

8. Тулайдан С. В. Скороспелость свиней различной интенсивности роста под влиянием типа кормления / С. В. Тулайдан // Свиноводство. - 1987. - № 43. - С. 35-37.

9. Domanski Y. Yakose miesa toznych ras swin / Domanski Y. - Przegl. Hodove. 1989. - 30. - Р. 63-67.

Размещено на Allbest.ru