Ефективність застосування природних стимуляторів росту рослин при вирощуванні кукурудзи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективність застосування природних стимуляторів росту рослин при вирощуванні кукурудзи

Одним з головних напрямків розвитку аграрного сектору в Україні є інтенсифікація виробництва, застосування нових прогресивних технологій, які дають змогу підвищувати врожайність і стійкість сільськогосподарських культур до несприятливих чинників довкілля. складовою частиною цього напрямку є розробка методів екзогенної регуляції та стабілізації адаптивних реакцій рослин завдяки використанню фізіологічно активних речовин синтетичного та природного походження. Застосування таких екзогенних чинників продукційного процесу повинно бути науково обґрунтованим і високопрофесійним, базуватися на знанні законів та механізмів формування адаптивних властивостей рослин. це потребує у свою чергу з'ясування механізмів біохімічної адаптації та стійкості рослин [1].

За останні 10-15 років на основі найновітніших наукових досягнень у хімії і біології були створені принципово нові високоефективні регулятори росту рослин, спроможні істотно підвищувати врожаї сільськогосподарських культур. Результати широкої наукової перевірки показали, що впровадження сучасних регуляторів росту може сприяти значній інтенсифікації сільськогосподарського виробництва [2].

Економічні розрахунки підтвердили, що впровадження нових регуляторів росту сьогодні є одним з найдешевших та найдоступніших заходів підвищення врожайності культур. Найменшими витрати на їх застосування є, якщо обробку насіння поєднують з протруюванням. При цьому витрати на їх придбання і застосування окупаються вартістю приростів урожаїв на зернових колосових у десятки разів, а на цукрових буряках, кукурудзі та соняшнику - більш ніж у 100 разів [3].

Застосування регуляторів росту дозволяє повніше реалізувати потенційні можливості рослин, закладені природою та селекцією, регулювати строки дозрівання, поліпшувати якість продукції та підвищувати врожаї сільськогосподарських культур.

Рослинні організми в природних умовах піддаються дії різних несприятливих чинників середовища. Здатність чинити опір екстремальним умовам є основою існування рослин. Реалізація механізмів, що лежать в основі адаптації рослин до стресових умов, вимагає великих енергетичних витрат і супроводжується одночасно зниженням енергетичного забезпечення процесів продуктивності. Тому використовування ендогенних регуляторів росту, в спектрі фізіологічної дії яких виявляється чітко виражений антистресовий ефект, для підвищення стійкості і продуктивності культурних рослин актуальне в сучасному рослинництві. До числа основних вимог, що пред'являються таким засобам захисту рослин, відносяться низькі норми витрати, швидка утилізація в природних умовах, нездатність акумулюватися в ґрунті і харчових продуктах [4, 5].

Попри позитивні результати наукової перевірки, низьку вартість регуляторів та високу їх ефективність, сумніви щодо доцільності їх практичного застосування залишилися, і вони ще повільно впроваджуються сільськогосподарське виробництво.

Насправді ж самі біостимулятори не підвищують продуктивності посівів, а лише активізують біологічні процеси рослинних організмів та посилюють проникливість міжклітинних мембран, що сприяє повнішому розкриттю їхнього біологічного потенціалу врожайності. Тому вивчення ефективності застосування різних стимуляторів росту рослин природного походження при вирощуванні кукурудзи та їх впливу на ріст, розвиток рослини є досить актуальним на даний час.

З метою вивчення впливу різних стимуляторів росту рослин на ріст та розвиток кукурудзи проводили польові мілкоділяночні досліди на темно-сірих легкосуглинкових ґрунтах за наступною схемою:

1) Контроль (без добрив);

2) Фон (N₁₆₀P₁₂₀K₁₆₀);

3) Фон + обробка насіння витяжкою з ОСВ;

4) Фон + обробка насіння Гумісолом;

5) Фон + обробка насіння Стимулятором С;

6) Фон + обробка насіння + обприскування витяжкою з ОСВ;

7) Фон + обробка насіння + обприскування Гумісолом;

8) Фон + обробка насіння + обприскування Стимулятором С.

Площа посівної ділянки -16 м², облікової -9 м². Повторність досліду - трьохкратна. Розміщення варіантів - рендомізоване. Агротехніка вирощування - загальноприйнята для даної зони. Обприскування кукурудзи стимуляторами проводили у фазу виходу в трубку (8 л маточного розчину на 100 л/га води). Обробка насіння стимуляторами проводилась (8 л маточного розчину на 100 л/т води) в день висіву, час експозиції 6 годин. Для обприскування кукурудзи використовували стимулятори природного походження: Гумісол [6] та Стимулятор С [7]. Для фонового внесення мінеральних добрив застосовували: аміачна селітра (д.р - 34%) - 265 кг/га, суперфосфат простий (д.р. - 16%) - 375 кг/га, калій хлористий (д.р. - 60%) - 100 кг/га. Основна характеристика темно-сірого опідзоленого легкосуглинкового ґрунту: вміст гумусу в орному шарі - 3,3%, а підорний шар містить - 2,8% і це свідчить, що за вмістом гумусу даний ґрунт - мало гумусний. Величина рН_водн орного і підорного горизонтів становить - 7,2 і 6,3, відповідно, тобто ґрунт має нейтральну реакцію. Вміст лужногідролізованого азоту - 31,8 мг/кг, рухомих форм фосфору - 117 мг/кг, калію - 75 мг/кг. Отже, ґрунт дослідної ділянки характеризується низьким вмістом азоту та середнім вмістом рухомих форм фосфору і калію по відношенню до потреб кукурудзи.

Під час проведення досліду проводились фенологічні спостереження за ростом та розвитком кукурудзи, а саме, подекадно вимірювалась висота рослин та площа листя кукурудзи, ураженість рослин хворобами; під час збирання врожаю - врожайність та структура врожаю. Були отримані наступні показники.

Рис. 1. Площа листя кукурудзи за вегетаційний період, 2006 р.

стимулятор врожай кукурудза

У фазі появи третього листка (20.06.2006) площа листя на контрольному варіанті становила 0,0025 м²/м², фонове внесення добрив обумовило збільшення площі листків кукурудзи до 0,0029 м²/м², що на 16% більше, відносно контролю. Найбільша площа листків під час даної фенофази спостерігалася на варіанті де насіння оброблялося Стимулятором С - 0,0031 м²/м².

Рис. 2. Площа листя кукурудзи за вегетаційний період, 2006 р.

Через 10 днів (30.06.2006.) площа листків на контролі збільшилася до 0,044 м²/м², а на фоновому варіанті до 0,049 м²/м². Варіанти, де на фоні внесення мінеральних добрив проводилась обробка насіння Стимулятором С та Гумісолом показниками площі листя не відрізнялися, тут вона становила 0,054 м²/м², тобто на 22,7% більше ніж на контролі. У фазі виходу в трубку (10.07.2006.) спостерігається збільшення площі листя, але змін у співвідношеннях між варіантами не було.

Після того, як було проведено обробку посівів стимулятора росту у фазу виходу в трубку, спостерігалось збільшення площі листків на варіантах, відносно контролю, фону та варіантів що не оброблялися. Так, найбільший вплив спостерігався на варіанті із застосуванням Стимулятора С, при цьому на варіанті, де оброблялося лише насіння площа листя становила 0,348 м²/м², що на 27,9% більше відносно контролю, а при обробці й посівів - 0,367 м²/м², на 34,9% більше ніж на контрольному варіанті. Найменшу прибавку площі листя після обробки посівів стимуляторами серед тих, що вивчалися, дав варіант з використанням витяжки ОСВ - 0,358 м²/м², що на 31,6% більше ніж на контролі.

Площі листків, які були виміряні 20.08.06. та 2.09.06. у фазі цвітіння та молочної стиглості особливо не відрізнялися, тобто збільшення площі листя було дуже повільним. Можна припустити, що наростання зеленої маси поступово припиняється, а поживні речовини йдуть на наливання зерна. Оскільки кукурудзу планувалося вирощувати на силос, то вже у фазі молочної стиглості проводили збір врожаю.

Останні виміри, що проводилися 2.09.06. показали, що площа листя на контролі становила 3,47 м²/м², фонове внесення мінеральних добрив сприяло її зростанню до 3,65 м²/м², що на 5,2% більше, відносно контролю. Найбільша площа листя, як і раніше, була на варіанті, де застосовували для обробки насіння та посівів Стимулятор С (варіант 8) - 5,57 м²/м², що на 60,5% більше ніж на контролі, тоді як обробка лише насіння цим же стимулятором (варіант 5) забезпечила збільшення даного показника на 21,0% у порівнянні з контролем, і становила 4,20 м²/м². Обробка насіння та посівів Гумісолом та витяжкою ОСВ (варіанти 6, 7) зумовили підвищення площі листя на 42,4 та 32,8%, відповідно, і становили 4,94 і 4,61%, відповідно, що теж є досить не поганим результатом.

Разом із спостереженнями за площею листя, подекадно проводили також спостереження за висотою рослин. За результатами цих спостережень, що наведені в таблиці 1 можна зробити висновок, що стимулятори росту рослин позитивно впливають на висоту рослин. Видно, що вже у фазі появи 3-го листка (20.06.06.), коли проводилися перші вимірювання висоти рослин, обробка насіння стимуляторами росту сприяла її підвищенню. Так, висота рослин на контрольному варіанті становила 0,042 м, а на варіанті з фоновим внесенням мінеральних добрив - 0,045 м, тобто на 7% більше, відносно контролю. На варіантах, де насіння оброблялося стимуляторами росту рослин висота рослин становила 0,048 - 0,058 м.

Найкращий результат мав варіант, де насіння оброблялося Стимулятором С (варіант 8) - 0,058 м, що на 38% більше від контролю. Вплив стимуляторів росту на збільшення висоти рослин кукурудзи став більш результативним після того, як у фазу виходу в трубку (20.07.2006.) було проведено обприскування посівів (варіанти 6,7,8), при цьому даний показник був на рівні 0,93 - 0,98 м. Тоді як на варіантах, де проводили лише передпосівну обробку насіння стимуляторами росту рослин природного походження (варіанти 3,4,5) висота рослин становила - 0,88 - 0,90 м, що на 10 - 12,5% більше ніж на контролі (0,80 м).

Рис. 3. Висота рослин кукурудзи під час збору врожаю, 2006 р: 1 - Контроль (без добрив), 2 - Фон (N₉₀P₆₀ К₆₀), 3. Фон + обробка насіння витяжкою ОСВ (NH₄OH), 4 - Фон + обробка насіння Гумісолом, 5. Фон + обробка насіння Стимулятором С, 6 - Фон + обробка насіння + посівів витяжкою ОСВ (NH₄OH), 7. Фон + обробка насіння + посівів Гумісолом, 8. Фон + обробка насіння + посівів Стимулятором С

З діаграми (рис. 3) видно, що найбільша висота рослин спостерігається на варіантах, де застосовувалася обробка насіння та обприскування посівів Гумісолом та Стимулятором С. При обробці насіння та посівів лужною витяжкою ОСВ та обробці насіння Гумісолом спостерігаються одинакові показники росту рослин - 2,6 м. Найменший вплив стимуляторів був при застосуванні обробки насіння витяжкою ОСВ.

З наведених в таблиці 1 даних видно, що врожайність зеленої маси кукурудзи на силос на контролі становить - 297 ц/га, при фоновому внесенні мінеральних добрив - 381 ц/га, тобто удобрення обумовило збільшення врожаю на 28%, відносно контролю. При використанні різних стимуляторів росту рослин для обробки насіння врожайність кукурудзи на силос становила 410 - 495 ц/га, а при проведенні іще і обприскування посівів - 430 - 495 ц/га, що на 45 - 66 5 більше ніж на контролі.

Найбільша врожайність спостерігалася на варіанті фон + обробка насіння + посівів Стимулятором С і становила 495 ц/га, що на 66% більше ніж на контрольному варіанті. При обробці Стимулятором С лише насіння, врожайність становила 443 ц/га, що на 46% більше ніж на контролі.

Врожайність кукурудзи, 2006 рік

Найменше підвищення врожаю, у порівнянні з контролем, спостерігалось при застосуванні обробки насіння витяжкою ОСВ - 410 ц/га, що на 38% більше ніж на контролі, а при обробці насіння та обприскуванні посівів витяжкою ОСВ - 430 ц/га, що на 45% більше ніж на контролі.

При проведенні польового досліду вивчали також вплив стимуляторів росту рослин на структуру урожаю кукурудзи. При застосуванні різних стимуляторів росту відбувалось покращення структури урожаю. З таблиці 1 видно, що загальна маса кукурудзи на контролі становила 297 ц/га, з яких частка початків - 30,43% або 90,5 ц/га, частка стебел - 41,73% або 124,1ц/га, а частка листків 27,84% або 82,8 ц/га. При фоновому внесенні мінеральних добрив (N₉₀P₆₀K₆₀) відбувся приріст загальної маси кукурудзи (381 ц/га) та дещо зменшилась частка стебел у загальній структурі врожаю і становила 36,41%, а частка початків і листків зросла до 32,81%. Це пояснюється тим, що мінеральні добрива сприяють приросту зеленої маси рослин. При внесенні різних стимуляторів росту рослин відбувались наступні зміни в структурі посівів. На варіантах, де проводилася обробка насіння та посівів стимуляторами (варіанти 6,7,8), спостерігалося зниження частки початків і збільшення частки стебел та листків. В середньому по трьох варіантах частка початків становила - 30%, стебел - 36%, листків - 33%. При цьому, найбільша частка початків на варіанті із Стимулятором С (варіант 8) і становила 30,85% або 152,8 ц/га, на 0,42% або 62,3 ц/га більше ніж на контролі. Найбільша частка листя спостерігалася при обробці насіння і посівів Гумісолом (вар. 7) - 33,38% або 153,7 ц/га, що на 5,54% або 70,9 ц/га більше ніж на контролі та на 3,37% або 39,2 ц/га більше ніж при фоновому внесенні мінеральних добрив без використання стимуляторів.

Отже, як видно із отриманих даних, найбільшому приросту врожаю та покращенні структури посівів сприяє обробка насіння (8 л маточного розчину на 100 л/т води) та обприскування посівів кукурудзи у фазу виходу в трубку (8 л маточного розчину на 100 л/га води) Стимулятором С та Гумісолу при фоновому внесенні мінеральних добрив.

Література

стимулятор врожай кукурудза

1. Економічні аспекти виробництва екологічно чистої продукції / Віра Євтушенко. - Натураліум, 1995. - №4. - с. 2-4

2. М.Г. Василенко / Гумісол і екологічно чиста продукція // Вісник ДААУ 2000, №10, с. 14-15

3. І.В. Драговоз, А.В. Богданович, В.К. Яворська, М.В. Волкогон, М.М. Мусієнко Природний стимулятор росту озимої пшениці біовітекс // Вісник аграрної науки, 2006 - №5

4. Ф.М. Шакирова и др. / Влияние фэтила на гормональный баланс проростков пшеницы в связи с стойчивостю к дефициту влаги // Агрохимия, 2004, №5, с. 54-58

5. Н.Ю. Таран та ін. / Регулятори росту у формуванні адаптивних реакцій рослин до посухи // Вісник аграрної науки, 2004 - №8, с. 29-31

6. Гуминовые препарати и охрана окружающей среды / И.Н. Титов, Е.А. Ильин, Т.И. Шишова // Кафедра химии ВГПУ, НПП «Биком плюс», г. Владимир. Росия

7. Пат. 36 27 1А UA, MKU 6 CO5 F11/02. Спосіб отримання рідкого стимулятору росту і розвитку рослин з гумусомісткої речовини. Веремеєнко С.І., Олійник О.О.

Размещено на Allbest.ru