Основні господарські заняття поліщуків у наукових студіях другої половини ХХ - початку ХХІ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 39:631/636(091)(477.41/.42+477.82=161.2-81)"19/20"

ОСНОВНІ ГОСПОДАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ ПОЛІЩУКІВ У НАУКОВИХ СТУДІЯХ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ - ПОЧАТКУ ХХІ СТ.

І. Гілевич

У статті на основі залучення широкого кола архівних та опублікованих матеріалів проаналізовано найважливіші тенденції та результати дослідження основних господарських занять поліщуків упродовж другої половини ХХ - початку ХХІ ст. Встановлено, що у другій половині 1940-х - на початку 1970-х років важливе місце серед досліджень учених займали праці, присвячені сільськогосподарським знаряддям місцевих автохтонів. У пізніші роки спостерігається прагнення до проведення комплексних досліджень традиційного поліського хліборобства та скотарства.

Ключові слова: етнологія, Полісся України, землеробство, скотарство, польові дослідження.

In the article on the base of archives and literature materials the main trends and results of a study of main core economic classes of polishchuks during the second half of XX - beginning of XXI century are analyzed.

Keywords: Ethnology, Polissia of Ukraine, agriculture, cattle-breeding, field explorations.

Основу господарської діяльності українців загалом і поліщуків зокрема становлять хліборобство та скотарство. Проте упродовж ХІХ - першої половини ХХ ст. ці заняття цікавили етнологів дуже нерівномірно. Найбільше уваги народознавці приділяли знаряддям обробітку ґрунту (К. Мошинський, Д. Зеленін та ін.).

Пропонована стаття покликана охарактеризувати найважливіші тенденції та результати на ниві дослідження основних господарських занять поліщуків упродовж другої половини ХХ - початку ХХІ ст. Її джерельну основу становлять опубліковані та архівні матеріали про проведені польові дослідження, індивідуальні та колективні праці, в яких планували представити відповідну ділянку традиційної культури поліщуків, опубліковані чи рукописні наукові студії.

Територіальні межі пропонованого дослідження в основному обмежуються теренами Полісся України, тобто тою частиною цього етнографічного регіону, яка зараз знаходиться у державних кордонах України. господарський автохтон поліщук хліборобство

Землеробські знаряддя і виробничі процеси українців описав Мустафа Козакевич в одному з розділів неопублікованого “Атласу матеріальної культури західних областей України”, над підготовкою якого працювали львівські народознавці в 1947-1949 роках. Тут виявляємо докладні описи та типологію низки сільськогосподарських знарядь (копалка, мотика, рало, соха (“двополицева” і “лопаткова”), плуг, борони тощо) та робіт (сіяння), а також спроби простежити генетичний зв'язок між окремими з них. Щоправда, автор мало уваги приділив їхній регіональній специфіці [1; 8, с. 216].

Першою у післявоєнні роки спеціальною розвідкою про господарські заняття поліщуків була опублікована в 1952 р. стаття співробітника етнографічного відділу Центрального державного історичного музею УРСР у м. Києві (нині Національний музей історії України) В. Мамонова про сільськогосподарські знаряддя зі с. Старосілля на Східному Поліссі (згодом село було затоплено під час будівництва Київського водосховища) [27]. Основу етнографічної збірки цього музею у повоєнний період становила значна колекція пам'яток матеріальної культури (зокрема й сільськогосподарських знарядь), зібраних співробітниками Музею етнології та антропології ім. Ф. Вовка ВУАН на чолі з Антоном Онищуком у 1920-1928 роках під час стаціонарних досліджень у Старосіллі та сусідніх селах тодішнього Остерського повіту на Чернігівщині та розміщених у спеціально створеному етнографічному музеї [34; 37]. Проте у період воєнного лихоліття польові записи про частину з цих пам'яток були втрачені. Через це упродовж 1944-1946 років В. Мамонов здійснив декілька виїздів на зазначені терени для повторної фіксації відповідних матеріалів про сільськогосподарські знаряддя праці [27, с. 70; 29, арк. 221, 303-304]. В опублікованій статті народознавець докладно описав конструкцію і способи застосування основних видів ручних та орних знарядь, подав кілька десятків цінних рисунків. Дослідник також наголосив на архаїчності місцевих приладів, спільних рисах з відповідними знаряддями праці росіян та білорусів. Зокрема він дійшов важливого висновку, що “у нас немає підстав для того, щоб говорити про запозичення одним народом в іншого. Питання потрібно ставити по-іншому: описані українські знаряддя для обробки грунту потрібно розглядати як пережиткові елементи, як залишки матеріальної культури, яка існувала раніше на цій території, як певні ланки у ланцюгу розвитку знарядь праці того населення, з якого викристалізувалися і сформувалися східнослов'янські народи” [27, с. 90].

Традиційне і сучасне хліборобство цікавило й Данила Фіголя як учасника комплексних експедицій Українського державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР (далі - УДМЕХП АН УРСР) (м. Львів) на терени правобережного Полісся, що засвідчують окремі нотатки у його польових журналах із наукової мандрівки 1953 р. [2, с. 57, 59, 79, 81, 235]. Натомість в опублікованих колективних звітах про проведені експедиції 1952 та 1953 років виявляємо дуже загальні відомості про цю ділянку народної культури поліщуків [17, с. 48-50; 25, с. 129].

Певне пожвавлення у дослідженнях основних господарських занять поліщуків припадає на середину 1950-х років у зв'язку з підготовкою двотомної колективної історико-етнографічної монографії “Українці”. Вже з 27 січня до 25 лютого 1955 р. співробітниками відділу етнографії Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР (нині Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України) була проведена перша спеціальна наукова експедиція у с. Борки (нині с. Бірки) Любешівського району (Західне Полісся) та с. Низкиничі Іваничівського району (Західна Волинь) Волинської області. Водночас до складу експедиції увійшли співробітники Центрального державного історичного музею УРСР І. Бондар та Волинського краєзнавчого музею (м. Луцьк) Р. Наумович, які займалися підбором музейних експонатів. Учасники експедиції зібрали комплекти одягу, сохи, сошне ярмо, дерев' яну борону, плужок, які відчутно збагатили фонди зазначених музеїв [36]. Згодом І. Бондар опублікував короткий звіт про найцінніші з придбаних тоді експонатів, у якому подав їхні докладні описи [3, с. 217-218].

Окремі регіональні особливості землеробства та скотарства поліщуків відображені й у відповідних підрозділах колективної монографії “Українці” (опубліковано лише макет першого тому, а широкий читацький загал цієї праці так і не побачив) [35] та одного з томів видання “Народы мира”, що був присвячений історико-етнографічній характеристиці східнослов'янських народів [33].

Певний внесок у дослідження господарських занять Західного Полісся України зробили й білоруські народознавці. Так, з 25 липня до 8 вересня 1963 р. співробітники сектору етнографії Інституту мистецтвознавства, етнографії та фольклору АН БРСР (нині Інститут мистецтвознавства, етнографії і фольклору ім. К. Крапиви НАН Білорусі) з метою дослідження сучасного побуту та традиційної матеріальної культури поліщуків провели експедицію теренами Кам'янецького, Брестського, Кобринського і Дрогичинського районів Брестської області БРСР, Любомльського (с. Пульмо; нині Шацького р-ну) і Камінь-Каширського (села Доманове, Дольськ; нині відповідно Ратнівського та Любешівського р-нів) районів Волинської області УРСР.

Згодом керівник експедиції відома білоруська дослідниця Лідія Молчанова опублікував звіт, у якому підсумувала результати дослідження землеробських знарядь та одягу [26]. Дослідниця дійшла цінного висновку, що “матеріальна культура обстежених районів Білоруського і Українського Полісся (його південно-західна частини) має одну основу”, що вона пояснила загальнополіськими особливостями матеріальної культури [26, с. 184]. Насправді пояснення тут значно простіше - автохтонні мешканці всіх обстежених під час цієї експедиції населених пунктів є українцями, про що переконливо свідчать наукові студії мовознавців та етнологів попереднього періоду [18, с. 2173; 24].

Упродовж 1958-1961 років хліборобські знаряддя поліщуків досліджував науковий співробітник УДМЕХП АН УРСР Микола Ковальський, який працював над підготовкою одного з томів українського історико-етнографічного атласу та монографії про цю ділянку традиційної культури українців колишньої Волинської губернії. Проте в силу різних обставин обидва зазначені дослідження учений не завершив [7]. Його студії підсумувала ґрунтовна стаття про традиційні орні знаряддя (сохи, рала, плуги, борони), які побутували на теренах Волинської губернії. Зокрема, народознавець торкнувся типів, функцій, конструкції та ареалів розповсюдження кожного з них [19].

Роботу над історико-етнографічним атласом українські вчені відновили у середині 1960-х років. Одним із перших планували підготувати том “Регіонального історико-етнографічного атласу України, Білорусії та Молдавії” про сільськогосподарські знаряддя. Упродовж 1964-1971 років зусиллями київських та львівських народознавців було проведено десятки експедицій та контрольних виїздів у різні регіони України, зокрема й на терени Полісся, зібрано значний джерельний матеріал, підготовлено 53 карти до відповідного тому атласу. Проте з ідеологічних причин він так і залишився неопублікованим [9, с. 402-407; 16].

Щоправда, кількарічні дослідження Володимира Горленка (керівник групи), Олекси Куницького, Миколи Кияниці та їхніх львівських колег Степана Макарчука та Мар'яна Мандибури підсумувала опублікована в 1971 р. монографія “Народна землеробська техніка українців” [15]. Проведене порайонне дослідження сільськогосподарських знарядь дозволило виявити багато раніше невідомих широкому загалу їхніх варіантів і форм, простежити еволюцію деяких із них, описати темпи та масштаби розповсюдження фабричної техніки в різних регіонах України.

Якщо у дослідженнях попередників були описані знаряддя праці, що характерні для окремих районів Полісся, то в зазначеній монографії автори спробували простежити загальноукраїнські риси, регіональні особливості й локальну специфіку орних та ручних хліборобських знарядь. Зокрема, важливе місце у цьому дослідженні відведено саме відомостям з Поліського краю, позаяк саме тут збереглося багато архаїчних різновидів відповідних засобів. Автори також виділили Полісся як окрему зону, визначивши характерний для неї основний комплекс знарядь обробітку ріллі - соха-односторонка (Східне Полісся), поліська соха (Середнє і Західне Полісся), а також копаниця, лопатка, сапа, дерев'яні сохарі, мач, переважно плетена борона [15, с. 75].

На початку 1980-х років у складі комплексних поліських експедицій львівських народознавців традиційне землеробство досліджувала Євгенія Кузишин (Тесленко). Згодом вона разом з М. Мандибурою та Л. Молчановою підготували розділ до колективної монографії “Полесье. Материальная культура” [20]. По суті це перше в українській етнографічній науці другої половини ХХ ст. комплексне дослідження про основні господарські заняття поліщуків. Зокрема тут охарактеризовано системи землеробства, землеробські культури, знаряддя обробітку ґрунту, тяглову силу. Окрему увагу автори приділили садівництву та городництву. Скотарство студіював тоді Роман Федина, котрий з Л. Молчановою підготували про нього відповідний розділ. Це було перше за повоєнні роки дослідження поліського скотарства. Народознавців цікавила структура, система організації випасу домашніх тварин, оплата праці пастухів тощо [28].

Розвитку хліборобства корінних мешканців Полісся, передусім різних аспектів функціонування підсічно-вогневої системи та удосконалення орних знарядь праці, торкнувся професор Степан Павлюк у монографії про традиційну хліборобську агротехніку українців [32].

Проведена на початку 1990-х років широкомасштабна інформаційно-пошукова робота щодо з'ясування стану вивчення ураженого радіацією Полісся засвідчила малочисельність відомостей із тваринницької і хліборобської проблематики. Якщо про землеробську техніку в реєстрі представлено 206 свідчень із 70 сіл, то про тваринництво лише 28 свідчень із 20 населених пунктів. Більше того, з окремих районів (Народицький, Овруцький, Олевський р-ни Житомирської обл. та Поліський р-н Київської обл.) така інформація про останню тему була відсутня узагалі [31, с. 11, 20].

З-поміж учасників комплексних постчорнобильських експедицій на теренах Середнього та Західного Полісся, що постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС, хліборобство досліджували львівські народознавці Галина Виноградська (1997-1999, 2003 рр.) та Сергій Ципишев (2010 р.). Однак публікації про землеробство і городництво поліщуків майже відсутні [6], наявні лише розвідки про обрядову складову хліборобства [4; 5; 23; 39 та ін.].

Окремих аспектів, пов' язаних із традиційними орними знаряддями поліщуків, торкнувся і керівник постчорнобильських експедицій 1994-1997 років професор Михайло Глушко, який відвів важливе місце Поліссю у генезисі орного землеробства на теренах України. Згідно з його концепцією, наприкінці ІІІ - на початку ІІ тис. до н. е. саме на теренах Середнього та Східного Полісся представники культури шнурової кераміки вперше перейшли до орного хліборобства, використавши для цього кривогрядільне рало. На окрему увагу заслуговує гіпотеза цього народознавця про виникнення поліської сохи у праслов' янський період саме на території Полісся України [13, с. 72-97, 324-335, 350, 353-355; 14, с. 178-179].

Серед учасників постчорнобильських експедицій тваринництво спеціально досліджували Микола Гладкий (1994-1997 рр.), Олександра Богоніс (1998, 2003, 2010 рр.) та С. Ципишев (2007-2009, 2013 рр.) [38].

Чотирирічна збирацька робота першого з них увінчалася підготовкою кандидатської дисертації про традиційне скотарство Середнього Полісся, яка невдовзі була опублікована у формі монографії [11]. Зокрема, М. Гладкий уперше докладно проаналізував роль скотарства в системі господарської діяльності поліщуків, різні аспекти стійлового утримання худоби (будівлі, кормова база, особливості утримання і годівлі) та відгінного скотарства (пасовищні угіддя, структура пастівницького сезону, організація випасу, структура та організація діяльності пастуших колективів, умови праці та життєдіяльності їхніх членів).

Перспективним науковим напрямом є студії явищ духовної культури, пов' язаних із скотарською виробничо-господарською діяльністю. У згаданій монографії автор їх не порушив, частково вони висвітлені у декількох його статтях - у дослідженні про традиції першого вигону худоби, а також у розвідці про скотарські замовляння як один із найархаїчніших фольклорних жанрів [10; 12].

Значну наукову цінність мають дослідження українських діалектологів про сільськогосподарську і тваринницьку лексику поліщуків [21; 22; 30].

Таким чином можемо підсумувати, що у другій половині 1940-х - на початку 1970-х років, як і в попередні періоди, у центрі наукових зацікавлень дослідників основних господарських занять поліщуків перебували знаряддя обробітку ґрунту (праці М. Козакевича, В. Мамонова, М. Ковальського, В. Горленка). У наступні десятиліття спектр досліджуваних аспектів відповідної ділянки традиційної культури поліщуків значно розширився й охоплював не лише матеріальну та духовну складову землеробства та скотарства (М. Гладкий), а й відповідну термінологію. Щоправда, і досі різні складові цих важливих ділянок традиційної культури поліщуків дослідженні досить нерівномірно як у структурному, так і в ареальному (найменш дослідженим залишається Східне Полісся) відношенні, лише спорадично проводиться картографування відповідних реалій, відсутнє узагальнююче дослідження про поліське землеробство, потребують перегляду наукові погляди на генезис та історичне значення окремих явищ відповідних ділянок традиційної культури мешканців Поліського краю (насамперед поліської сохи).

Джерела та література

Архів Інституту народознавства НАН України (далі - Архів ІН НАН України). - Ф. Державний етнографічний музей, оп. 1 а, спр. 48. Козакевич М. З. Дослідження питання землеробства в західних областях УРСР, 1949 р., 28 арк.

Архів ІН НАН України. - Ф. 1, оп. 2, спр. 21. Фіголь Д. Матеріали етнографічної експедиції у Полісся. Польові журнали (ч. 1, 2, 3), 1953 р., 261 с.

Бондар І. В. Етнографічні експонати з Волині / І. В. Бондар // Праці Київського державного історичного музею. - К., 1958. - Вип. І. - С. 217-222.

Виноградська Г. Жниварський звичай “Спасова борода” на Поліссі / Галина Виноградська // Древляни : зб. стат. і мат-лів з історії та культури Поліського краю. - Львів : ІН НАН України, 1996. - Вип. 1. - С. 225-232.

Виноградська Г. Обжинковий вінок в контексті традиційної обрядовості українців на сучасному етапі: генеза символу / Галина Виноградська // Народознавчі Зошити (далі - НЗ). - 2001. - № 3. - С. 499-502.

Виноградська Г. Функціонально-семантична роль допоміжних знарядь у жниварських традиціях українців / Галина Виноградська // НЗ. - 2000. - № 3. - С. 523-527.

Гілевич І. Микола Ковальський - дослідник традиційних хліборобських знарядь українців Волинської губернії / Гілевич І. // Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. аспірантів і студентів “Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє”, (Луцьк, 13-14.05.2009 р.) : у 3 т. - Луцьк, 2009. - Т. 1. - С. 81-83.

Гілевич І. Мустафа Козакевич - дослідник традиційної архітектури українців Полісся та Волині / Ігор Гілевич // НЗ. - 2008. - № 3-4. - С. 215227.

Гілевич І. `Регіональний історико-етнографічний атлас України, Білорусії та Молдавії” і польові дослідження в Україні (друга половина 1960-х - початок 1970-х рр.) / Ігор Гілевич // НЗ. - 2011. - № 3 - С. 401-412.

Гладкий М. Скотарські замовляння поліщуків / Микола Гладкий // Полісся України : матеріали історико-етнографічного дослідження. - Львів : ІН НАН України, 1999. - Вип. 2. Овруччина. 1995. - С. 273-292.

Гладкий М. Традиційне скотарство Середнього Полісся другої половини ХІХ - першої третини ХХ ст. (Історико-етнологічне дослідження) / Микола Гладкий. - Дрогобич : Вимір, 2007. - 198 с.

Гладкий М. Традиції першого вигону худоби в поліщуків / Микола Гладкий // НЗ. - 1996. - № 2. - С. 130-135.

Глушко М. Генезис тваринного запрягу в Україні (Культурно-історична проблема) / Михайло Глушко. - Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2003. - 448 с.

Глушко М. Походження традиційного парного ярма в українців (нова концепція) / Михайло Глушко // Записки Наукового товариства імені Шевченка. - Львів, 2001. - Т. ССХЬІІ: Праці Секції етнографії і фольклористики. - С. 154-188.

Горленко В. Ф. Народна землеробська техніка українців (Історико-етнографічна монографія) / В. Ф. Горленко, І. Д. Бойко, О. С. Куницький. - К. : Наукова думка, 1971. - 164 с.

Горленко В. Ф. Сільськогосподарські знаряддя двох районів / В. Ф. Горленко // Народна творчість та етнографія (далі - НТЕ). - 1965. - № 5. - С. 50-55.

Деякі особливості сучасного побуту українців Полісся (За матеріалами експедиції 1953 р.) // Матеріали з етнографії та художнього промислу. - К., 1956. - Вип. ІІ. - С. 48-59.

Жарський Е. Полісся / Е. Жарський, В. Кубійович, І. Сидорук-Пауль // Енциклопедія українознавства. - Львів, 1996. - Т. 6. - С. 2161-2182.

Ковальський М. П. Поширення тяглових знарядь обробітку грунту в селянських господарствах Волині на початку ХХ ст. / М. П. Ковальський // Матеріали з етнографії та мистецтвознавства. - К., 1962. - Вип. УІІ-УІІІ. - С. 152-188.

Кузышин Е. Е. Земледелие / Е. Е. Кузышин, М. Д. Мандыбура, Л. А. Молчанова // Полесье. Материальная культура. - К. : Наукова думка, 1988. - С. 104-137.

Куриленко В. М. Атлас лексики тваринництва у поліських діалектах / В. М. Куриленко. - Глухів, 2004. - 260 с.

Куриленко В. М. Лексика тваринництва поліських говорів / В. М. Куриленко. - Суми, 1991. - 124 с.

Кутельмах К. Аграрні мотиви в календарній обрядовості поліщуків / Корнелій Кутельмах // Полісся України : матеріали історико- етнографічного дослідження. - Львів : ІН НАН України, 1999. - Вип. 2. Овруччина. 1995. - С. 191-210.

Леонюка В. Словник Берестейщини / В. Леонюк. - Львів, 1996. - 360 с.

Ломова М. Разведывательная этнографическая поездка в украинское Полесье / М. Ломова, М. Козакевич, П. Жолтовський // Советская этнография (далі - СЭ). - 1953. - № 3. - С. 127-132.

Малчанова Л. А. Некаторыя вьінікі работы комплекснай этнаграфИнай экспедыцьй 1963 г. па Беларускаму і Украінскаму Палессю / Л. А. Малчанова // Весці Акадэмп навук БССР. Серыя грамадскіх навук. - 1964. - № 4. - С. 182-184.

Мамонов В. С. Старинные орудия обработки почвы из с. Староселье на Днепре / В. С. Мамонов // СЭ. - 1952. - № 4. - С. 67-90.

Молчанова Л. А. Животноводство / Л. А. Молчанова, Р. И. Федына // Полесье. Материальная культура. - К. : Наукова думка, 1988. - С. 137-148.

Національні архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. - Ф. 14-2, спр. 338. Стенограма республіканської наради з питань радянської етнографії, 23-26.02.1954 р., 383 арк.

Никончук М. В. Сільськогосподарська лексика правобережного Полісся / М. В. Никончук. - К. : Наукова думка, 1985. - 312 с.

Омеляшко Р. Концептуальні засади та організація врятування і збереження етнокультурної спадщини Полісся / Ростислав Омеляшко // Полісся: мова, культура, історія : мат-ли міжнар. конф. - К., 1996. - С. 9-27.

Павлюк С. П. Традиційне хліборобство України: агротехнічний аспект / С. П. Павлюк. - К. : Наукова думка, 1991. - 224 с.

Прилипко Я. П. Сельское хазяйство до Великой Октябрьской революции / Я. П. Прилипко // Народы европейской части СССР. - М. : Наука, 1964. - Т. 1. - С. 596-605.

Сидоренко О. Етнографічні матеріали Київського державного історичного музею / О. Сидоренко // НТЕ. - 1957. - № 4. - С. 154-156.

Симоненко І. Ф. Сільськогосподарська культура селян / І. Ф. Симоненко // Українці : історико-етнографічна монографія у двох томах (Макет). - К. : Вид-во АН УРСР, 1959. - Т. 1. - С. 181-203.

Стельмах Г. Ю. Етнографічна експедиція до Волинської області в 1955 р. / Г. Ю. Стельмах // Українська етнографія. - К., 1958. - С. 125-131. - (Наукові записки / імФе АН УРСР ; вип. ІУ).

Тиндик В. М. Етнографічні матеріали з села Старосілля в збірці музею / В. М Тиндик // Національний музей історії України: його фундатори та колекції : темат. зб. наук. пр. - К., 1999. - С. 126-131.

Ципишев С. Особливості утримання тварин у Сарненському районі Рівненської області на початку ХХ ст. (прикладний аспект) / Сергій Ципишев // Західне Полісся: історія та культура : наук. зб. - Рівне, 2009. - Вип. ІІІ. - С. 80-85.

Kutelmach K. “Spasowa boroda”: magia czy rzeczywistosc? Przyczynki do rolniczych motywow w obrz^dach cyklu kalendarzowego (na materiale Srodkowego Polesia) / Kornelij Kutelmach // Konteksty. - 1996. - Nr. 3^. - S. 128-134.

Размещено на Allbest.ru