Організація та планування виробництва продукції рослинництва в СТОВ "Іскра"

Природно-економічна характеристика господарства. Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва. Планування врожайності сільськогосподарських культур, розміру посівних площ, виробництва продукції, її розподілу та реалізації продукції.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 05.09.2019
Размер файла 57,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Млинівський державний технолого-економічний коледж

Курсова робота

з дисципліни «Організація виробництва«

на тему "Організація та планування виробництва продукції рослинництва в СТОВ "Іскра"

Роботу виконала: Король Сніжана

Керівник: Гуменюк О.М.

Зміст

Вступ

1. Природно-економічна характеристика господарства

2. Організація виробництва продукції рослинництва

3. Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва

4. Планування розвитку рослинництва

4.1 Обґрунтування виробничої програми з рослинництва

4.2 Планування врожайності сільськогосподарських культур

4.3 Планування розміру посівних площ, виробництва продукції та її розподілу

4.4 Планування собівартості та реалізації продукції рослинництва

5. Перспективи розвитку галузі рослинництва на 2019 рік

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

У здійсненні аграрних реформ в Україні значне місце належить розвитку різноманітних форм господарювання, підприємництва, конкуренції на основі роздержавлення і приватизації майна, тобто перетворення державних підприємств у недержавні. На етапі становлення ринкових відносин у країні необхідні були такі зміни у відносинах власності, які б дали змогу перетворити умовного власника на реального, і таким чином роздержавлені підприємства шляхом добровільного об'єднання власників майна і землі перетворились у колективні, акціонерні, кооперативні та приватні. До таких підприємств належить і СТОВ «Іскра», що розташоване у Рівненській області, Здолбунівського району, на матеріалах якого виконаний даний курсовий проект.

Для України, яка знаходиться на етапі становлення та розвитку ринкових відносин, сільське господарство має особливо велике значення, тому що є однією з найбільших галузей народного господарства. Перед сільськогосподарськими підприємствами країни поставлено завдання, використовуючи принципово нові методи господарювання, наситити споживчий ринок товарами та послугами, збалансувати попит і пропозицію, підвищити рівень життя людей.

Серед усіх галузей сільського господарства одне з провідних місць належить рослинництву. Рослинництво повинно раціонально використовувати виробничий потенціал шляхом впровадження інтенсивних технологій, наукових форм організації виробництва, всього комплексу досягнень науково - технічного процесу з метою отримання високих врожаїв при найменших затратах праці і засобів виробництва.

Для рослин важливе значення має своєчасне і високоякісне проведення польових робіт (обробіток ґрунту, внесення добрив, сівба та догляд за рослинами, збирання врожаю). Несвоєчасне виконання одного з перерахованих процесів може різко зменшити кількість та якість рослинницької продукції, а виправити становище буде дуже важко. Це говорить про те, що у рослинництві необхідно дотримуватися всіх умов, від яких залежить кінцевий результат.

Основним завданням курсового проекту є аналіз сучасного стану організації галузі рослинництва, виявлення резервів збільшення виробництва продукції, підвищення її ефективності та визначення основних напрямків розвитку галузі на перспективу.

Основним завданням рослинництва є його загальна інтенсифікація, перехід на прогресивні екологічно чисті технології вирощування культур, впровадження нових форм господарювання.

Отже, рослинництво є важливою комплексною галуззю сільськогосподарського виробництва. Без рослинництва не можливий розвиток тваринництва, так як воно не буде забезпечено високоякісними кормами, тому всі зусилля мають бути спрямовані на те, щоб галузь рослинництва і сільське господарство в цілому відігравало виняткову роль у процесі входження України у світовий ринок.

Джерелами дослідження є річні звіти, баланс господарства, звіти про фінансові результати підприємства за 2016 - 2018 роки.

Мета курсового проекту: навчитися добре володіти принципами організації і планування виробництва, вивчити досягнення науково-технічного прогресу, основні напрямки впровадження інтенсивних технологій вирощування культур, заходів щодо постійного підвищення урожайності. На основі аналізу розкрити резерви і показати реальні шляхи досягнень високих темпів підвищення продуктивності праці, зниження матеріально-фінансових і трудових витрат на одиницю продукції і зростання рівня рентабельності для забезпечення самофінансування розміреного відтворення у заданих темпах на основі інтенсифікації та раціонального використання виробничого потенціалу пропорційного розвитку галузей.

1. Природно-економічна характеристика господарства

Досліджуване підприємство СТОВ «Іскра» знаходиться в с.Тускле Здолбунівського району, Рівненської області. Розташоване за 40 км від обласного центру, міста Здолбунів. Господарство сполучене з адміністративними центрами, базами постачання та базами реалізації асфальтованими дорогами та дорогами з твердим покриттям.

СТОВ «Іскра» розташоване в центральній частині України, в зоні Лісостепу. Клімат помірно-континентальний. Зима м'яка з частими відлигами. Середньорічна сума опадів становить 420 мм, з яких за вегетаційний період (квітень-жовтень) випадає 384мм опадів. Найбільше опадів реєструється у червні місяці(78,9мм) та липні(65мм).

У ґрунтовому покриві району переважають чорноземи, на піднесених місцях -- сірі і світло-сірі ґрунти. Також зустрічаються дерново-глеєві, могутні лугові і дерново-підзолисті ґрунти. Найбільшу площу займають чорноземи сильно реградовані (74,7% площі району).

Виробнича діяльність сільськогосподарських підприємств залежить не тільки від впливу природно-кліматичних факторів. Достовірна оцінка діяльності виробництва про обґрунтованому підході та розрахунку показників рівня використання виробничих ресурсів, основних виробничих засобів і оборотних коштів, трудових ресурсів і землі.

Рівень ресурсозабезпеченості сільськогосподарських підприємств зумовлює результати їх господарської діяльності, а також ефективність використання виробничих ресурсів.

У сільському господарстві земля - це головний засіб виробництва, без якого не можливий процес виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Земля для селянина справжній капітал, а якщо вміло господарюєш, родить дедалі більше, що є важливою передумовою стабільного прибутку.

Земля значною мірою визначає темпи розвитку і рівень ефективності сільськогосподарського виробництва.

Проаналізуємо склад і структуру сільськогосподарських угідь на основі річних звітів СТОВ «Іскра» за 2016-2018 рр.

планування врожайність посівний рослинництво

Таблиця 1.1.

С/г угіддя та їх структура в СТОВ «Іскра» за 2016-2018рр.

Види угідь

2016 рік

2017 рік

2018 рік

2018 р. в % до 2016 р.

га

%

Га

%

га

%

Сільськогосподарські угіддя, всього

1985

100

1985

100

1985

100

100,0

в тому числі рілля

1833

92,3

1833

92,3

1833

92,3

100,0

З таблиці видно, що за досліджуваний період площа сільськогосподарських угідь та ріллі залишилась незмінною і становить 1985 та 1833 га відповідно.

У сільському господарстві поряд із засобами виробництва і землею, необхідним виробничим фактором є праця. Носіями здатності працювати є трудові ресурси. Трудові ресурси - це сукупність здатних до праці людей, що безпосередньо беруть участь у матеріальному виробництві. До них віднесене і та частина населення, яка не бере, але може брати участь у виробництві продукції або наданні послуг. Рівень забезпеченості сільського господарства трудовими ресурсами, рівномірне і раціональне їх використання значною мірою впливає на ефективність галузі.

Розглянемо наявність трудових ресурсів у нашому господарстві.

Таблиця 1.2.

Наявність трудових ресурсів в СТОВ «Іскра» за 2016-2018рр.

Показники

2016

2017

2018

2018р. До 2016, %

Середньорічна чисельність працівників

170

188

190

111,8

В рослинництві

55

57

59

107,3

В тваринництві

115

129

131

113,9

За досліджуваний період середньорічна чисельність працівників зайнятих у сільському виробництві збільшилась на 11,8% або на 20 працівників, в тому числі в рослинництві на 7,3% , в тваринництві на 13,9%.

Для нормального розвитку сільського господарства необхідна достатня забезпеченість господарства основними виробничими фондами. До них належать засоби виробництва, які безпосередньо пов'язані з виробничими процесами.

Розглянемо забезпеченість господарства основними виробничими фондами та обчислимо показники, що характеризують ефективність їх використання у СТОВ «Іскра».

Таблиця 1.3.

Забезпеченість господарства основними виробничими фондами та їх використання в СТОВ «Іскра» 2016-2018рр.

Показники

2016 рік

2017 рік

2018 рік

2018 р. в % до 2016р.

Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.

5840

6402

7638,5

130,8

Середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн.

7144

8793

9403,5

131,6

Площа с-г. угідь, га

1985

1985

1985

100,00

Кількість середньорічних працівників, чол.

170

188

190

111,8

Фондозабезпеченість, тис. грн.

294,2

322,5

384,8

130,8

Фондоозброєність, тис. грн.

34,35

34,05

40,20

117,0

ВВП, тис. грн.

8141,6

6760,2

6317,7

77,6

Прибуток (+,-), тис. грн.

1578

1841

409,5

26,0

Фондовіддача, грн.

1,39

1,06

0,83

59,3

Фондомісткість, грн.

0,72

0,95

1,21

168,6

Норма прибутку,%

12,15%

12,12%

2,40%

Х

За досліджуваний період вартість основних фондів зросла на 30,8% або на 1798,5 тис.грн. відповідно і збільшилась вартість основних виробничих фондів на 100 га с/г угідь на 30,8 %, та вартість основних виробничих фондів на 1 середньорічного працівника на 17,0%.

Фондовіддача зменшилась на 40,7%, що є негативним для господарства. Відповідно фондомісткість зросла на 68,6%. Норма прибутку зменшилась на 9,75%.

Економічний результат діяльності СТОВ «Іскра» можна оцінити за розрахунками таблиці 1.4.

Таблиця 1.4.

Основні економічні показники виробничої діяльності в СТОВ «Іскра» за 2016-2018рр.

Показники

Роки

2018р. в % до 2016р.

2016

2017

2018

Вартість валової продукції, грн.:

8141644,18

6760174,03

6317697,79

77,60%

На 1га сільськогосподарських угідь

4101,58

3405,63

3182,72

77,60%

на 1 середньорічного працівника

47892,02

35958,37

33251,04

69,43%

на 1 гривню виробничих витрат

0,89

0,59

0,38

42,75%

Прибуток, грн..

1578000

1841000

409500

25,95%

На 1 га сільськогосподарських угідь

794,96

927,46

206,30

25,95%

на 1 середньорічного працівника

9282,35

9792,55

2155,26

23,22%

на 1 гривню виробничих витрат

0,17

0,16

0,02

14,30%

Рівень рентабельності , %

24,43

27,49

3,83

Х

Норма прибутку, %

12,15

12,12

2,54

Х

Вартість валової продукції за досліджуваний період зменшилась на 22,4%, відповідно і вартість валової продукції на 1га с/г угідь зменшилась на 22,4%. Вартість валової продукції на 1 середньорічного працівника в порівнянні з 2016 роком зменшилась на 37,57%.

Прибуток відповідно зменшився на 74,05%. Відповідно на 1га с/г угідь - 74,05, на одного середньорічного працівника - 76,78%, на 1 гривню виробничих витрат - 85,7%.

Як бачимо, підприємство за даний період отримувало прибутки. В додатку Б ми розрахуємо беззбитковий обсяг виробництва основних сільськогосподарських культур.

Як видно з додатку Б беззбитковий обсяг виробництва озимої пшениці 5798,0 га , жита 231,7 га, ярого ячменю , кукурудзи на зерно та соняшника значно менший, ніж той обсяг, який виробляло підприємство за 2018 рік. Це свідчить про те, що галузь рослинництва в даному підприємстві є прибутковою.

Спеціалізація сільського господарства - це переважний розвиток виробництва одного або кількох видів продукції в окремих регіонах, підприємствах чи їх підрозділах. Відповідно до цього спеціалізація характеризується переважним розвитком тих галузей сільського господарства, які забезпечують виробництво даних видів продукції.

Визначимо структуру грошових надходжень від реалізації сільськогосподарської продукції, тобто визначимо спеціалізацію СТОВ «Іскра» (таблиця 1.5).

Таблиця 1.5

Спеціалізація СТОВ «Іскра»

Продукція галузі

2016 рік

2017 рік

2018 рік

тис. грн..

%

тис. грн.

%

тис. грн..

%

пшениця озима

231

2,9

491

5,8

722,9

6,5

Жито

Х

Х

0,4

0,0

2,4

0,0

кукурудза на зерно

95

1,2

489,2

5,7

194,4

1,7

Ячмінь

Х

Х

Х

Х

3

0,03

Горох

1

0,0

Х

Х

Х

Х

Овес

Х

Х

0,5

0,0

0,5

0,004

Соняшник

6

0,1

821,5

9,6

1101,2

9,9

Ріпак

515

6,4

270,2

3,2

1102,9

9,9

Картопля

Х

Х

1,5

0,0

Х

Х

овочі відкритого грунту

1686

21,0

Х

Х

Х

Х

Разом по рослинництву

2543

67,6

2086,1

24,4

3298,8

29,7

Характеризуючи структуру грошових надходжень, яка показана в Таблиці 1.5., встановлено, що у 2016 році господарство спеціалізувалося на виробництві продукції рослинництва. На продукцію рослинництва припадає 67,6% грошових надходжень.

2. Організація виробництва продукції рослинництва

Рослинництво є комплексною основою галузі сільського господарства. Її продукція становить більше половини валового виробництва продукції сільськогосподарського виробництва. Від інтенсивності її розвитку залежить забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості - сировиною.

Розвиток рослинництва відбувається на основі тісного зв'язку з іншим важливим комплексом галузей - тваринництвом, яке перетворює рослинницьку продукцію, включаючи побічну і відходи в надзвичайно цінні продукти харчування та сировину. Інтенсивний розвиток рослинництва передбачає значне збільшення внесення органічних добрив , які сприяють підвищенню родючості землі та врожайності сільськогосподарських культур.

Рослинництво як комплексна галузь складається з кількох підгалузей: зерновиробництво, буряківництво, картоплярство, овочівництво, садівництво, виноградарство та ін.

Рівень розвитку господарства визначається насамперед обсягами виробництва продукції, що в свою чергу залежить від розмірів посівних площ, їх структури та врожайності. Вища питома вага високоврожайних культур у структурі посівних площ дає змогу навіть при меншій площі посіву одержувати значно більший валовий збір. Так само вищий рівень урожайності культур забезпечує збільшення валового виробництва продукції.

В таблиці 1.6. ми розглянемо динаміку посівних площ сільськогосподарських культур та їх урожайність за останні 3 роки у СТОВ «Іскра».

Таблиця 1.6.

Динаміка посівних площ і урожайності сільськогосподарських культур у СТОВ «Іскра»

Культури

Посівна площа,га

Урожайність, ц/га

Валовий збір, ц

2016

2017

2018

2016

2017

2018

2016

2017

2018

пшениця озима

320

320

320

53,3

59,9

33,1

17041

19166

10606

пшениця яра

6

9

10

47,0

32,8

14,5

282

295

145

кукурудза на зерно

200

150

250

72,0

69,1

54,0

14408

10369

13500

Ячмінь озимий

Х

Х

50

Х

Х

23,1

Х

Х

1154

Ячмінь ярий

50

190

20

46,2

25,2

12,3

23010

4784

246

Горох

15

10

Х

23,6

17,7

Х

354

177

Х

Овес

5

6

5

47,0

47,7

36,0

235

286

180

соняшник

100

200

200

21,1

22,6

17,6

2114

4525

3529

Ріпак озимий

100

90

120

35,3

20,8

21,7

3532

1870

2609

Картопля

2

3

Х

158,0

143,3

Х

316

430

Х

Овочі відкритого грунту

240

Х

Х

75,7

Х

Х

18174

Х

Х

З наведеної таблиці видно,що в досліджуваному підприємстві у 2018 році порівняно з 2016 роком зменшення урожайність по таких основних культурах як озима пшениця, жито, ячмінь ярий, кукурудза на зерно та соняшник. Це пояснюється зменшенням валового збору даних культур у зв'язку несприятливими погодними умовами влітку та взимку (для озимих культур).

Основою виробництва продукції рослинництва є технологія вирощування с.-г. культур. За послідовністю виконання технологічних операцій у процесі виробництва рослинницької продукції можна виділити чотири основних періоди:

основний обробіток ґрунту і внесення добрив;

передпосівний обробіток ґрунту і сівба;

догляд за посівами;

збирання врожаю.

При організації виробничих процесів у рослинництві необхідно дотримуватись таких принципів:

· пропорційності - передбачає встановлення оптимальних співвідношень між засобами праці, предметами праці та робочою силою у процесі виробництва з метою забезпечення його безперервності і досягнення високої продуктивності;

· ритмічності - полягає у виконанні всіх пов'язаних між собою операцій в одному темпі;

· узгодженості - полягає у вимаганні виконання окремих виробничих операцій у чітко визначеній послідовності;

· безперервності - виконання взаємопов'язаних операцій у виробничому процесі без перерв або з мінімальними перервами між ними.

Найбільш енергомістким і трудомістким періодом є обробіток ґрунту ( 40% ).

Розглянемо послідовність виконання окремих операцій.

Організація процесу оранки полягає в підготовці до роботи агрегату, регулюванні всіх корпусів плуга, і передплужника на однакову глибину, кріплення борін, щоб забезпечити перекриття плуга. Оранка є одночасним боронуванням, що дозволяє поліпшити якість обробітку, зберігати вологу.

Боронування - це прийом підготовки ґрунту для посіву та догляду за ними. До боронування пред'являються такі вимоги: дрібногрудкуватість верхнього покриву ґрунту; однакова глибина рихлення, вирівненість поверхні - відсутність гребенів, огріхів, особливо на поворотах; прямолінійність ходу зубів борін.

За допомогою культивацій досягається вирівнювання поля, створюється дрібно грудковий шар ґрунту на глибину зародки насіння, знищуються бур'яни, зберігається волога верхнього покриву ґрунту.

Лущення, дискування, коткування здійснюється, щоб запобігти висушування ґрунту після збирання врожаю, а також для збереження в ньому вологи, знищення бур'янів, хвороб та шкідників, які накопичуються в післязбиральних рештках. Застосування поточного методу збирання зернових культур дозволяє звільнити поля від соломи одночасно із збиранням, а це дає можливість вслід за ним лущити стерню, що в свою чергу зменшує забур'яненість полів, поліпшує якість подальшого обробітку ґрунту.

Заготівля, транспортування і внесення добрив є складним і трудомісткими процесами. Основними видами робіт при цьому є: подрібнення, навантаження у транспортні засоби, транспортування до місця внесення і внесення в ґрунт за допомогою різних розкидачів та сівалок.

Посівний агрегат слід укомплектувати, відрегулювати, встановити на норму висіву. Крім цього визначаються способи його руху.

Найчастіше використовується на посіві човниковий спосіб руху. Залежно від конфігурації поля і кількості сівалок можуть застосовуватись загінний, перекриттям, перехресний способи.

При збиранні зернових культур виконуються такі основні технологічні операції: зрізування стебел, обмолочування, виділення зерна з вороху та очищення його. Всі ці операції можуть виконуватися послідовно одна за одною або з розривом в часі.

Оплата праці у рослинництві - бригадах і ланках проводиться по діючих тарифних розрядах за фактично виконаний обсяг робіт, згідно діючої тарифікації. Оплата праці трактористів-машиністів має ряд особливостей. Залежно від їх знань і досвіду роботи присвоюється І, ІІ, ІІІ класи кваліфікації.

3. Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва

Рослинництво - важлива частина агропромислового комплексу, галузь, яка є основою сільськогосподарського виробництва.

Рівень розвитку рослинництва свідчить про раціональне чи не раціональне використання землі і продуктивного потенціалу сільськогосподарських культур.

Збільшення виробництва продукції рослинництва тісно пов'язане з підвищенням економічної ефективності галузі.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва - це одержання максимальної кількості продукції з 1 га земельної площі, від 1 голови худоби при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбиваються також якість продукції та її здатність задовольняти ті чи інші потреби споживача. При цьому підвищення якості сільськогосподарської продукції вимагає додаткових затрат живої і уречевленої праці.

Критерієм народногосподарської ефективності сільського господарства є рівень і темпи зростання виробництва продуктів харчування і сировини необхідного асортименту і якості, національного валового доходу з розрахунку на душу населення. Рівень народногосподарської ефективності сільського господарства вимірюється відношенням створених тут валової продукції і валового доходу до затрат на їх одержання.

Критерієм економічної ефективності галузей сільського господарства і громадського виробництва в підприємствах є рівень і темпи зростання валової продукції, грошових надходжень, валового і чистого доходу, прибутку з гектара землі, зниження собівартості одиниці продукції, підвищення продуктивності праці і рентабельності.

Критерієм економічної ефективності виробництва конкретних продуктів та впровадження агротехнічних, зоотехнічних і організаційно-економічних заходів є рівень окупності продукцією понесених трудових, матеріальних і грошових затрат.

Основними факторами зростання економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в сучасних умовах є:

ь перебудова виробничих відносин на селі на основі різноманітних форм власності та видів господарювання -- агропромислових комбінатів і агрофірм, переробних та інших підприємств, орендних колективів, селянських (фермерських) господарств та кооперативів, особистих підсобних господарств громадян;

ь інтенсифікація землеробства і тваринництва, прискорення науково-технічного прогресу, вихід на якісно новий технологічний рівень виробництва сільськогосподарської продукції та поліпшення її якості;

ь розвиток спеціалізації та концентрації виробництва на базі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції;

ь встановлення економічно обґрунтованих пропорцій та поліпшення використання виробничих ресурсів -- землі, праці, основних і оборотних фондів, капітальних вкладень.

Всі витрати підприємства виступають у формі собівартості продукції, адже собівартість - це грошовий вираз поточних витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції. Розглянемо динаміку собівартості продукції рослинництва в СТОВ «Іскра» за 2016-2018 рр

Таблиця 1.7.

Динаміка собівартості видів продукції рослинництва у СТОВ «Іскра» у 2016-2018 рр.

Види продукції

2016

2017

2018

2018 у % до 2016

Кількість внатур.од.,ц

Вироб соб. тис. грн.

Соб. од. прод. грн./ц

Кількість внатур.од.,ц

Вироб.соб. тис.грн

Соб. од. прод.грн./ц

Кількість внатурод.,ц

Вироб. соб. тис. грн.

Соб. од. прод. грн./ц

Кількість внатур.од.,ц

Соб. од. прод. грн./ц

пшениця озима

17041

58

340

19166

68.5

357.7

10606

406,7

383,5

62,2

232,2

Пшениця яра

282

99

350

295

106.2

360

145

56,0

385,5

51,4

436,0

кукурудза на зерно

14408

28.8

200

10369

26.2

253

13500

35.3

262,0

93,7

160,1

ячмінь озимий

Х

Х

Х

Х

Х

Х

1154

43

369,8

Х

Х

ячмінь ярий

2310

41.5

180

4784

95.2

199

246

52

212,2

10,6

350,2

Горох

354

32

90

177

178

101

Х

Х

Х

Х

Х

Овес

235

56.5

240.5

286

73.7

258

180

48

263,9

76,6

125,1

Просо

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

соняшник

2114

16.0

76

4525

37.6

83,1

3529

33

94,0

166,9

113,6

ріпак озимий

3532

35.3

100

1870

21.8

117

2609

39

148,8

73,9

183,7

Картопля

316

13.2

4.20

430

36.5

8.5

Х

Х

Х

Х

Х

овочі відкритого грунту

18174

125.7

69,2

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Разом по рослинництву

Х

507.2

Х

Х

643.7

Х

Х

713

Х

Х

Х

Проаналізувавши собівартість 1 ц озимої пшениці ми бачимо, що спостерігається її підвищення з 340 грн. за ц до 383.5грн. за ц . На багато збільшилась собівартість 1 ц ріпаку і ячменю та жита.

Так як економічна ефективність є узагальненим і повним відображенням кінцевих результатів використання засобів, предметів праці та робочої сили, то розглянемо її показники у СТОВ «Іскра».

Таблиця 1.8 .

Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва у СТОВ «Іскра» у 2016-2018 рр.

Показники

2016

2017

2018

2018 у % до 2016 р.

ВВП, грн.

3807496,2

2283714,7

1846769,9

48,5

на 1 га с/г угідь,грн.

1918,1

1150,5

930,4

48,5

на 1 середньорічного працівника, грн.

22397,0

12147,4

9719,8

43,4

Прибуток (збиток),тис.грн

764000

924100

1000900

131,0

на 1 га с/г угідь, грн.

384,9

465,5

504,2

131,0

на 1 середньорічного працівника, грн.

4494,1

4915,4

5267,9

117,2

Рівень рентабельності, збитковості(-), %

42,9

79,5

43,6

Х

Вартість валової продукції за досліджуваний період зменшилась на 51,5%, відповідно і вартість валової продукції на 1га с/г угідь зменшилась на 51,5%. Вартість валової продукції на 1 середньорічного працівника в 2018році в порівнянні з 2016 роком зменшилась за рахунок зменшення вартості валової продукції, хоча й середньорічна кількість працівників збільшилась.

Прибуток відповідно збільшився на 254,9тис.грн. Рівень рентабельності у галузі рослинництва на підприємстві зріс у 2018 році порівняно з 2016 роком на 0,7%, але у 2017 році спостерігався його найвищий рівень - 79,5%.

4. Організація розвитку рослинництва

4.1 Обґрунтування виробничої програми з рослинництва

4.2 Планування врожайності сільськогосподарських культур

Організація врожайності здійснюють у такій самій послідовності, як і при складанні перспективного плану. Якщо на підприємстві є кілька сівозмін із різною якістю земель і диференційованою агротехнікою, врожайність планують окремо для кожного поля сівозміни з урахуванням попередників, родючості ґрунту та інших факторів.

До основних агротехнічних заходів,розробкою яких обґрунтовують заплановану врожайність, належать: сівба насінням високоврожайних сортів, правильні системи удобрення, обробітку ґрунту і догляду за рослинами, заходи боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур, застосування залежно від грунтово-кліматичних умов меліорації земель.

Кількість добрив, що передбачається внести під ту або іншу культуру, визначають множенням площі, зайнятої культурою, на норму внесення дорив на 1 га. Множенням кількості добрив на ціну кожного виду з урахуванням витрат на їх транспортування на підприємство обчислюють витрати на удобрення по кожній культурі, а також загальну суму витрат на цей захід. Кількість мінеральних добрив планують, виходячи з потреб підприємства з урахуванням реальних можливостей їх завезення.

Потребу в органічних добривах порівнюють із тією їх кількістю, яка надійде від тваринницьких ферм та від худоби працівників підприємства. Планують також заготівлю торфу та компостів.

Планування врожайності сільськогосподарських культур здійснюють за кількома методами. Найчастіше застосовують нормативний метод у поєднанні з експертно?оцінним, сутність якого полягає у визначенні можливого приросту врожаю в результаті зміни динамічних факторів з наступним збільшенням фактичної середньозваженої врожайності на величину цього приросту.

Визначимо планову урожайність зернових культур у нашому господарстві, врахувавши дані фактори.

Таблиця 1.9

Валовий збір і планова урожайність сільськогосподарських культур в СТОВ «Іскра»

Назва культур

Сума посівної площі за останні 3 роки, га

Валовий збір за останні 3 роки, ц

Середньозважена урожайність за останні 3 роки, ц/га

Планова урожайність, ц/га

Озима пшениця

960

46813

48,8

52,0

Жито

60

1334

22,2

26,4

Ячмінь ярий

260

7370

28,3

33,2

Кукурудза на зерно

600

38277

63,8

68,5

Соняшник

500

10168

20,3

22,7

Усього

2380

103962

Х

Х

Розрахувавши таблицю 1.9., ми можемо сказати, що урожайність в плановому році становить: пшениці - 52ц/га, жита - 26,4 ц/га, ячменю - 33,2 ц/га, кукурудзи на зерно - 68,5ц/га, соняшника - 22,7 ц/га.

При плануванні врожайності, необхідно опрацювати в господарстві заходи, спрямовані на забезпечення високих і сталих врожаїв усіх сільськогосподарських культур. При цьому, слід поліпшувати усі фактори, оскільки останні, в процесі виробництва впливають на урожайність комплексно.

Важливе значення для підвищення урожайності має застосування науково-обґрунтованих сівозмін, забезпечення такого чергування культур, при якому вони розміщувалися б після добрих попередників.

Сівозміна є важливим елементом системи землеробства, який включає визначені агротехнічні і організаційно-економічні заходи.

При плануванні посівних площ сільськогосподарських культур виходять із потреби в конкретних видах продукції рослинництва; конкурентоспроможності (ефективності) окремих культур; обмежень у сівозмінах, земельних, трудових, фінансових і матеріальних ресурсах.

Розрізняють три типи сівозмін:

польові (основні);

кормові;

спеціальні.

Розглянемо розміщення культур у сівозмінах в СТОВ «Іскра» на 2018рік

Таблиця 1.10.

польова сівозміна

№ п/п

Площа, га

2016р.

2017р.

2018 проект

Культура

га

Культура

га

Культура

га

1

100

кукурудза на зерно

100

озима пшениця

100

соняшник

100

2

147

озима пшениця

100

кукурудза на зерно

147

озима пшениця

147

кукурудза на зерно

47

3

100

озима пшениця

47

соняшник

100

озима пшениця

100

ячмінь ярий

53

4

37

ячмінь ярий

25

озима пшениця

137

кукурудза на зерно

110

Жито

17

Жито

7

соняшник

95

ячмінь ярий

20

5

133

Озима пшениця

133

Ячмінь

70

соняшник

103

жито

63

Жито

30

6

175

соняшник

175

кукурудза на зерно

110

озима пшениця

100

озима пшениця

65

кукурудза на зерно

75

Отже, як видно з таблиці 2.6. на польову сівозміну виділено 850 га ріллі на основні зернові культури.

4.3 Планування розміру посівних площ, виробництва продукції

Для раціонального ведення господарства, підприємство заздалегідь планує свою діяльність на майбутнє як по рослинництву, так і по тваринництву. Що стосується рослинництва, то по ньому планують розміри посівних площ, урожайності. Розміри площ визначають виходячи з потреби на вирощувану продукцію, яка може змінюватись залежно від ефективності виробництва даної культури.

Тому перед визначенням розміру і структури посівних площ, підприємству необхідно провести економічну оцінку сільськогосподарських культур. Мета даної роботи полягає в тому, щоб на основі фактичних середніх даних виходу продукції з 1 га за останні 3 роки, застосувавши систему показників, визначити найбільш ефективні культури і по можливості збільшити (розширити) їх посівні площі.

Товарні культури оцінюють за показниками розміру прибутку рівня рентабельності виробництва продукції.

Прибуток визначають як різницю грошової виручки за реалізовану продукцію і витрат на її виробництво. Рівень ефективності кормових культур характеризують такі показники: вихід кормових одиниць, перетравного протеїну, кормо протеїнових одиниць з 1 га посіву; затрати праці на виробництво 1 ц кормових одиниць, собівартість 1 ц кормових одиниць, перетравного протеїну, кормо протеїнових одиниць. Перевагу надають показникові, що найповніше враховує умови діяльності підприємства.

Планування обсягів виробництва продукції рослинництва здійснюється на основі запланованої урожайності і посівних площ. При цьому валовий збір основної продукції зернових і технічних культур визначають у початково-оприбуткованій масі і масі після доробки або заліковій масі. Розглянемо планування обсягів виробництва продукції рослинництва у СТОВ «Іскра».

Таблиця 1.11.

Виробнича програма по рослинництву

Назва культури

Площа, га

Збір основної продукції, ц

Вартість валової продукції, грн.

у початково-оприбуткованій вазі

у вазі після доробки,

у порівнянних цінах

з 1 га

всього

всього

Всього

Озима пшениця

347

52

18037

17495,6

40,58

709970,7

Жито

37

26,4

988,4

958,8

36,47

34965,7

Ячмінь ярий

78

33,2

2584,3

2506,8

47,54

119173,9

Кукурудза на зерно

185

68,5

12655

12275,7

35,88

440453,1

Соняшник

203

22,7

4609,3

4194,4

88,02

369192,7

Всього посівів

850

Х

Х

Х

Х

1673756,0

Отже, з даних таблиці 2.9. ми можемо дізнатися про валові збори продукції та вартість валової продукції. Вартість валової продукції в 2018 р. за планом має становити 1673756,0 грн.. Підвищення вартості валової продукції в плановому році, порівняно з фактичним пов'язано із збільшенням посівних площ та врожайності сільськогосподарських культур.

Після обчислення планових обсягів виробництва продукції рослинництва, визначають потребу в насінні. Кількість насіння на 1га визначають на підставі необхідної кількості для одержання відповідної густоти рослин і високого врожаю. Вона залежить від сорту, посівних якостей насіння, способів і строків посіву, попередників, ґрунтово-кліматичних умов. Для обчислення потреби господарства в насінні необхідні: норма висіву насіння, господарська придатність насіння (повинна становити 90%), страховий фонд насіння (для зернових встановлюється у розмірі 20% від основного фонду).

Щоб скласти баланс, порівняти можливий обсяг виробництва з потребою господарства, визначити рівень забезпечення господарства кожним видом продукції, необхідно мати держзамовлення, інвентаризаційні відомості про залишок продукції на початок планового року, акти про заготівлю насіння для весняно-літньої сівби ярих культур і т.д.

Здійснимо розрахунок потреби та вартості насіння на 2018 рік для СТОВ «Іскра» у таблиці 1.12.

Отже, здійснивши розрахунки в таблиці 1.12., бачимо, що потреба в насінні озимої пшениці становить 826,7 ц. Вартість насіння озимої пшениці - 162029,8 грн. Загальні витрати на насіння всіх культур становлять 317846,6 грн

Розрахунок потреби насіння в СТОВ «Іскра»

Таблиця1.12.

Культура

Площа посіву, га

Потреба в насінні

на 1 га, кг

основний фонд

Всього з страховим фондом, ц

Озима пшениця

347

200

688,9

826,7

Жито

37

200

73,7

88,4

Ячмінь ярий

78

200

153,6

184,3

Кукуруздза на зерно

185

25

46,2

55,4

Соняшник

203

70

141,0

169,3

5. Перспективи розвитку галузі рослинництва на 2019 рік

Головне завдання перспективного планування - забезпечити виробництво максимальною кількістю найбільш економічно вигідної продукції відповідно до попиту на неї.

Рослинництво є комплексною основною галуззю сільського господарства. Її продукція становить більше половини валового виробництва продукції сільськогосподарського виробництва. Від інтенсивності її розвитку залежить забезпечення населення продуктами харчування і промисловості сировиною. Галузь рослинництва є визначальною у розвитку інших галузей, особливо тваринництва, оскільки кормова база останнього створюється переважно в цій галузі.

Підвищення економічної ефективності рослинництва передбачає збільшення виробництва і підвищення якості сільськогосподарської продукції при одночасному зменшенні затрат праці і матеріальних засобів на одиницю продукції. Розв'язання цієї проблеми нерозривно пов'язане з подальшою всебічною інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва, в процесі якої забезпечується підвищення врожайності сільськогосподарських культур. В сучасних умовах сільське господарство розвивається переважно на основі інтенсифікації, що є основним джерелом підвищення його економічної ефективності.

Суть інтенсивних технологій полягає в тому, що виробництво продукції здійснюється на основі новітніх досягнень науково - технічного прогресу при створенні умов для сільськогосподарських культур відповідно до фаз їх росту на основі комплексу факторів в оптимальній пропорції протягом всього вегетаційного періоду з метою забезпечення рівня програмованого урожаю. Це означає:

ь розміщення культур у сівозміні після науково обґрунтованих попередників;

ь висівання стійких проти засухи і полягання, хвороб і шкідників високоврожайних районованих сортів за високої якості посівного матеріалу;

ь застосування науково обґрунтованої системи удобрення відповідно до ґрунтово-кліматичних умов на запрограмований рівень урожаю;

ь застосування комплексу науково обґрунтованих меліоративних заходів;

ь здійснення виробництва відповідно до наукової системи організації праці;

ь виконання всіх виробничих процесів відповідно до агротехнічних і організаційно-економічних заходів із залученням висококваліфікованих кадрів.

У комплексі заходів підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва найважливішим є поліпшення використання землі на основі підвищення її родючості і зростання врожайності сільськогосподарських культур. Ці завдання успішно вирішуються шляхом вирощування сільськогосподарських культур за технологією програмованих урожаїв з використанням досягнень науки, передової практики і забезпеченням високої якості праці. Передовий досвід вітчизняного землеробства, і світова практика свідчать, що науково-технічний прогрес має в своєму розпорядженні ефективні засоби захисту ґрунтів від руйнування та підвищення їх родючості.

Один із напрямів підвищення економічної ефективності сільського господарства -- впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва в усіх галузях рослинництва і тваринництва і переведення їх на індустріальну основу. Вирішення цієї проблеми сприяє насамперед підвищенню продуктивності праці в сільськогосподарському виробництві, що є основним якісним фактором його економічного і соціального розвитку.

Основною задачею рослинництва є зниження собівартості її продукції. Собівартість рослинницької продукції знижується при зниженні затрат праці на одиницю продукції. Впровадження прогресивних форм і організації оплати праці які б включали в себе стимулюючі фактори є одним із способів досягнення цієї мети.

При раціональному поєднанні всіх цих факторів підвищується рівень урожайності, зменшуються втрати продукції, підвищується її якість.

Отже, зниження собівартості і збільшення валового збору і призведе до збільшення прибутку і рівня рентабельності відповідної сільськогосподарської культури.

Розглянемо перспективи розвитку галузі рослинництва у СТОВ «Іскра».

Таблиця 1.13.

Перспективи розвитку галузі рослинництва в СТОВ “Іскра”

Показники

2017 рік (фактичний)

2018 рік (плановий)

2019 рік (перспективний)

Площа, га

320

347

350

Урожайність, ц/га

33,1

52

53

Виробництво зерна, ц

10606

17495,6

17993,5

Собівартість 1 ц зерна, грн.

83,5

57,6

56

Ціна реалізації 1 ц зерна, грн.

98,6

120

130

Прибуток з 1 ц зерна, грн.

15,1

62,4

74

Прибуток всього, тис. грн

111

1091,7

1331,5


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.