Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Технологія вирощування соняшнику на зерно

Технологія вирощування соняшнику на зерно

Природно-економічні умови, земельні, трудові та матеріальні ресурси і їх використання. Організаційна структура та спеціалізація підприємства. Аналіз економічних показників економічної ефективності вирощування соняшника. Організація виробничих процесів.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 08.11.2019
Размер файла 50,6 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ України

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ Національний АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Агробіотехнологічний факультет

КАФЕДРА ТЕХНОЛОГІЙ В РОСЛИННИЦТВІ ТА ЗАХИСТУ РОСЛИН

КУСОВА РОБОТА

З РОСЛИННИЦТВА

Тема: Технологія вирощування соняшнику на зерно

Виконавець: студент(ка) 2 групи 4 курсу

напряму підготовки «Агрономія»

Карета Ярослав Олександрович

Завдання видав

Федорук Ю.В.

Біла Церква 2017

ВСТУП

Основною олійною культурою, що вирощується в Україні. Є соняшник. У складі всіх олійних культур він займає 70% посівної площі. І 85% валового збору. Із насіння соняшнику виробляється приблизно дві третини всієї рослинної олії. соняшник економічний виробничий

Олія має важливе народногосподарське значення. Її споживають як цінний харчовий продукт у натуральному вигляді, широко використовують у харчовій, текстильній, лакофарбовій, парфумерній та інших галузях промисловості для виробництва маргарину, оліфи, мила, стеарину, лінолеуму тощо.

Макуха та шрот (відходи переробки насіння) - цінний корм для сільськогосподарських тварин. Соняшник також вирощують на силос та зелену масу.

Як вже зазначалося, соняшник є основною олійною культурою на Україні. У державних закупівлях насіння олійних культур його питома вага досягає 96%. У валовому виробництві олії 98% припадає на соняшникову.

Насіння соняшнику містить 50-56% олії (від сухої маси насіння) та 16,5% протеїну. Олія має високі смакові якості, за засвоюваністю (86-91%) та калорійністю (929 ккал) значно краща за інші жири. Вона містить до 62% біологічно активної ліноленової кислоти, вітаміни А, Д, Е, К. Вживають олію безпосередньо в їжу, при виробництві маргарину, консервів, кондитерських виробів. Нижчі її сорти застосовують при виготовленні оліфи, фарби, лаків, мила тощо.

При переробці насіння соняшнику на олію як побічну продукцію одержують близько 33% макухи, яка містить 33-36% білка, 5-7% жиру, багато мінеральних солей та вітамінів. Кошики соняшнику, вихід яких становить 56-60% врожаю насіння. Після обмолочування згодовують великій рогатій худобі та вівцям. За поживністю вони аналогічні сіну. Соняшникова лузга (16-22% від маси насіння) є сировиною для виробництва етилового спирту, кормових дріжджів та фурфуролу, що застосовується для виготовлення пластичних мас, штучних волокон та інше.

Метою написання курсової роботи є вивчення стану виробництва ,технології вирощування соняшнику в ФГ „Джерело-2” та дослідження показників економічної ефективності і встановлення шляхів їх підвищення.

Об"єктами роботи є поля сівооборотів, технологічні картивирощування

с.-.г культур, система добрив, машин та знарядь для обслуговування процесу виробництва цукрового буряку.

Для виконання курсової роботи використанні навчальні підручники, нормативні матеріали,первинні та бухгалтерські документи, матеріали періодичних видань.

РОЗДІЛ І. ОРГАНІЗАЦІЙНО- ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФГ “ДЖЕРЕЛО-2” ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОГО РАЙОНУ

1.1 Природно-економічні умови, земельні, трудові та матеріальні ресурси і їх використання

Фермерське господарство «Джерело-2» розміщене в місті Олександрія Кіровоградської області. Керівник ФГ «Джерело-2»Баранець Сергій Петрович.

Відстань від господарства до обласного центру міста Кіровоград - 70км, до залізничної станції міста Олександрія 3 км.

Таблиця 1. Середні показники температури повітря, °С

№ п\п

Назва місяця

Показники 2015року

Показники 2016року

1

2

3

4

І

Грудень

-3,1

-2,2

2

Січень

-6,2

-5,7

3

Лютий

-4,1

-3,7

4

Березень

+0,9

+1,2

5

Квітень

+8,2

+9

6

Травень

+15,8

+16,3

7

Червень

+19

+19,6

8

Липень

+20,4

+20,8

9

Серпень

+19,4

+19,8

10

Вересень

+15.0

+15,6

11

Жовтень

+8,8

+9,1

12

Листопад

+3,1

+3,3

Висновок: Взимку найхолодніша температура спостерігається в 2015 році, а саме в січні. Навесні температура більша в 2016 році найтепліший місяць 16,3. Літо теж в 2016 році тепліше за 2015 рік найбільша температура в липні 20,8. Восени також спостерігається більша температура в 2016 році. Проаналізувавши дані ми можемо побачити що температурні умови на господарстві сприятливі для вирощування культур якими воно займається.

Таблиця 2. Склад і структура земельних угідь підприємства

№

п/п

Земельна площа

2015

2016

2016рік. у % до 2015 року, га

Наявність, га

Структура,

%

Наявність, га

Структура, %

с.-г. угідь

с.-г. угідь

1

2

3

4

5

6

7

1.

Всього,земельних

угідь

1505

100

1540

100

101,3

2.

з них: сільськогос-подарських угідь

1505

100

1540

100

101,3

в т.ч. в оренді

1500

100

1540

100

101,3

в т.ч. з них рілля

1468

97,6

1487

97

101,3

Висновок: На 2016 рік господарство має всього 1540 га землі, з яких 1540 га є с.- г. угіддя. Рілля 1487 га що говорить про те, що господарство дуже добре використовує землю для вирощування культур. Площа угідь збільшилася на 1,3% за рахунок укладання договорів оренди з пайовиками.

Таблиця3. Забезпеченість с.-г. підприємства трудовими ресурсами та ефективність їх використання

Показники

2014р

2015 р

2016р

Відхилення показників 2016 року від показників 2014 р.

+; -

%

Середньоблікова чисельність робітників, чол.

20

20

18

-2

90,0

Витрати праці, тис. люд.-год.

40,3

39,4

37,2

-3,1

92,2

Відпрацьовано люд.-днів 1 робітником за рік

252

246

258

6

102,3

Середня тривалість робочого дня, год.

8

8

8

0

100

Вартість валової продукції, тис. грн.

4121,3

4727,4

5381,0

1259,7

130,5

Виробіток одного робітника:

- середньорічний, тис. грн.

206,5

236,4

298,9

92,4

144,7

- середньодобовий, грн.

819,4

960,9

1158,5

339,1

141,3

- середньогодинний, грн.

102,4

120,11

144,8

42,4

141,4

Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу

0,69

0,68

0,71

0,02

102,8

Висновки: В цій таблиці ми бачимо ,що підприємство попри зменшення кількості працівників на 10% по інших показниках показує позитивні результати, вартість валової продукції зросла на 30,5% це свідчить про ефективність виробництва, а кількість відпрацьованих людино-днів на зросла лише на 2,3%., в результаті продуктивність праці в 2016р становила 298,9 тис.грн., що на 44,7% більше в 2014р.

Таблиця4.Склад і структура основних виробничих фондів

№ п/п

Показники

2015

2016

2016 рік

у %

до 2015

Сума, тис. грн.

Структура

%

Сума,

тис. грн.

Структура

%

1

Всього основних

засобів

4056,0

100

4310,7

100

106,3

них.:

а)земельні ділянки

-

-

-

-

-

б)будівлі,споруди, передавальні пристрої

636,7

15,7

646,6

15,0

101,5

в) машини ,обладнання

3005,5

74,1

3086,5

71,6

102,6

г) транспортні засоби

227,1

5,6

288,8

6,7

127,2

д) інструменти, меблі

186,6

4,6

288,8

6,7

154,7

ж)інші основні засоби

-

-

-

-

-

2

Орендовані основні засоби

-

-

-

-

-

3

Фондозабезпеченість

виробництва

269,5

-

282,6

-

104,9

4

Фондоозброєність праці

202,8

-

239,4

-

118,0

Висновки: Проаналізувавши таблицю ми бачимо, що господарство забезпечене основними засобами ,вартість яких зросла на 6,3% , найбільше з них зросли транспортні засоби на 27,2% , інструменти на 54,7%.. Орендованих засобів на господарстві немає. Фондозабезпеченість господарства зросла на 4,9% а фондоозброєність на 18%.

Таблиця 5 . Структура посівних площ

№ п/п

Показники

Роки

2016 р. в % до 2011 р.

2014

2015

2016

га

%

га

%

га

%

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

Зернові та зернобобові всього в т.ч.

1063

72,4

1078

73,4

1093

73,5

102,8

Озимі

656

44,6

651

44,3

653

43,9

99,5

кукурудза на зерно

407

27,7

427

29,1

440

29,5

108,1

2

Технічні культури в т. ч.

405

27,6

390

26,5

394

26,4

97,3

Соняшник

245

16,6

250

17,0

254

17,1

103,7

озимий ріпак

160

10,8

140

9,5

140

9,4

87,5

5.

Всього посівів

1468

100

1468

100

1487

100

101,3

Висновки : При аналізі таблиці можна побачити що найбільше площу вирощування займають зернові та зернобобові, за три роки площа їх посівів зросла на 2.8% за рахунок кукурудзи (8,1%) яка перекрила зниження озимих на 0,5%.

Площа посіву технічних культур в період 2014-2016 роки впала на на 2.7% на це вплинуло зменшення посвів озимого буряку на 20 га.

А всього площа за три роки зросла на 1,3%.

1.2 Організаційна структура та спеціалізація підприємства.

Таблиця 6. Структура товарної продукції за 2016 рік

№ п/п

Види галузей та продукції

Виручка (дохід) від реалізації тис. грн.

Структура, %

галузева

господарська

1

Зернові і зернобобові всього

7549,0

38,9

-

2

3 них озима пшениця

3670,9

18,9

-

3

кукурудза на зерно

3139,6

16,1

-

4

озимий ячмінь

400,7

2,1

-

5

Соняшник

2326,6

11,9

-

6

озимий ріпак

1661,8

8,5

-

7

Разом по рослинництву

18748,6

100

96,7

8

Послуги в с.-г.

641,0

-

3,3

9

Всього по господарству

19389,6

-

100

Висновок: Проаналізувавши дану таблицю товарної продукції за 2016 рік ми бачимо що зернові і зернобобові дали дохід в сумі 7549,0 тисяч гривень, найбільше з них принесла дохід озима пшениця 3670,9 , соняшник знаходиться на третьому місці в сумі 2326,6.

Таблиця 7. Основні економічні показники виробничо-фінансової діяльності підприємства

№

п/п

Показники

Роки

2016 р. до, %

2014

2015

2016

2014

2015

1

Продукція сільського господарства

(тис. грн.)

4121,3

4727,4

5381,0

130,6

113,2

в т.ч : рослинництва

4121,3

4727,4

5381,0

130,6

113,2

2

Середньооблікова чисельність працівників, зайнятих в с.-г. виробництві

20

20

18

90

90

в т.ч. в : рослинництві

20

20

18

90

90

3

Вироблено валової продукції с/г на середньо- облікового працівника, тис.грн.

206,5

236,4

298,9

144,7

126,4

в т.ч. в: рослинництві (грн..)

206,5

236,4

298,9

144,7

126,4

4

Чистий прибуток всього тис. грн.

1279,4

1435,2

1935,4

151,2

134,8

в т.ч. від рослинництва тис.грн

1279,4

1435,2

1670,4

130,6

116,4

5

Рентабельність підприємства, %

14,2

15,8

18,9

133,9

119,6

в т.ч. рослинництва , %

14,2

15,8

18,9

133,9

119,6

6

Валова продукція с.-г. на 100 га с/г угідь, т.грн.

273,8

314,1

352,8

128,8

112,2

7

Вартість господарських активів підприємства,тис. грн.

8072,2

8250,2

8674,4

107,4

105,1

8

Валова продукція с.-г на1грн. господарських активів, грн.( р.1: р.7

0,51

0,57

0,62

121,5

108,8

9

Собівартість продукції, грн. за 1 ц:

Озимої пшениці

72,9

87,5

92,4

126,7

105,6

кукурудза на зерно

63,4

54,8

45,6

71,2

83,2

Соняшнику

137,8

141,2

134,37

97,5

95,1

озимий ріпак

139,4

146,7

128,00

91,8

87,2

10

Урожайність с/г культур, ц/га

зернових і зернобобових

55,4

71,2

66,7

120,4

93,7

в т.ч. озимої пшениці

48,9

68,7

50,4

103,1

73,4

кукурудзи на зерно

85

72

90,0

105,9

125,0

соняшника ц/га

24

27

33

137,5

122,2

озимий ріпак

36,8

33,2

39,3

106,8

118,4

Висновок: проаналізувавши дану таблицю ми бачимо що продукція сільського господарства за три роки зросла на 30,6% проти 2014 та на 13,2% проти 2015р.

Організаційна структура підприємства

Підприємство: ФГ “Джерело-2”:

Виробничі підрозділи:

- тракторні бригади;

- механізовані ланки;

- автопарк;

Допоміжні підрозділи:

- ремонтно-механічна майстерня;

- водо-газо- електро постачання;

Господарські підрозділи:

- складське господарство;

- вагова;

- токи;

Управлінські служби:

- економічна; бухгалтерія;

- агрономічна ; технологічна; інженерна;

Культурно-побутові підрозділи: їдальня

РОЗДІЛ ІІ. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКУ

2.1 Принципи організації основних виробничих процесів

Основою виробництва продукції рослинництва є технологія вирощування . За послідовністю виконання технологічних операцій у процесі виробництва рослинницької продукції можна виділити чотири основних періоди:

1)основний обробіток ґрунту і внесення добрив;

2) передпосівний обробіток ґрунту і сівба;

3) догляд за посівами;

4) збирання врожаю. При організації виробничих процесів у олійних культур необхідно дотримуватись принципів пропорційності, ритмічності, узгодженості і безперервності.

Принцип пропорційності передбачає встановлення оптимального співвідношення між засобами, предметами праці та робочою силою з метою забезпечення його безпосередності і досягнення високої продуктивності.

Принцип ритмічності полягає у виконанні всіх пов'язаних між собою операцій в одному темпі. Ритм у технологічному процесі визначається роботою агрегату, який зайнятий на основній операції. Наприклад, ритм роботи комбайна на збиранні олійних культур залежить від таких операцій, як косіння, транспортування насіння соняшника, його післязбиральна обробка.

Принцип узгодження вимагає виконання окремих виробничих операцій у чітко визначеній послідовності. Невиконання цього принципу доводить до порушення технологічної дисципліни.

Принцип безперервності означає виконання взаємопов'язаних операцій у виробничому процесі без перерв або з мінімальними перервами між ними. Організація основного обробітку ґрунту і внесення добрив

Технологічний комплекс робіт з основного обробітку ґрунту і внесення добрив включає лущення або дискування, внесення мінеральних і органічних добрив, оранку або безполицевий обробіток ґрунту.

Організація передпосівного обробітку ґрунту і посівних робіт.

Своєчасне і якісне проведення посівних робіт забезпечується при потоковому виконанні взаємопов'язаних операцій -боронування, шлейфування, культивація, сівби і коткування.

Боронування застосовують для розпушення поверхневого шару ґрунту до дрібно грудкуватого стану, зменшення ним втрат вологи, а також для часткового вирівнювання поверхні ріллі і знищення бур'янів, які проросли.

Культивація дає змогу розпушити поверхневий шар ґрунту до дрібно грудкуватого стану, знищити сходи бур'янів, поліпшити повітряний і водний режими ґрунту, створити сприятливі умови для проростання насіння.

Сівба - один з найвідповідальніших прийомів вирощування олійних культур. Її треба проводити в оптимальні і стислі строки, дотримуючись норми висіву насіння і глибини його загортання, прямолінійність сівби та стандартної ширини стикових міжрядь. Дотримання цих вимог забезпечує дружні сходи, дає змогу застосовувати машини для догляду за посівами, збирати врожай з мінімальними втратами.

Коткування виконують для ущільнення ґрунту і «підтягування» вологи до глибини залягання насіння. Коткування може доповнювати лущення, культивацію, сівбу.

Організація догляду за посівами

При вирощуванні олійних культур за інтенсивною технологією системі догляду за посівами належить провідне місце. Вона включає: до - і після сходове боронування, міжрядне розпушування ґрунту, підгортання, формування густоти посівів, підживлення рослин, обробку посівів пестицидами (гербіцидами, інсектицидами, фунгіцидами) і регуляторами росту.

Організація збирання врожаю основних сільськогосподарських культур

Збирання врожаю - найбільш відповідальний і напружений процес.

Соняшник на зерно збирають зернозбиральними комбайнами з необхідними пристосуваннями. Відвозять насіння автомобілями і тракторними причепами з нарощеними бортами. Насіння після комбайнування необхідно додатково очистити, а при вологості, вищій за кондиційну, висушити. Для післязбиральної обробки насіння соняшнику використовують ті самі зерноочисні й зерносушильні комплекси, що і для зернових культур.

2.2 Планування та організація основних виробничих процесів

Як правило під соняшник у сівозміні відво-дять одне поле з таким розрахунком, щоб він повертався на нього не раніше як через 7--8 років. Це дає можливість майже повніс-тю уникнути ураження посівів культур хворобами і шкідниками. Вирощування ж соняшнику через 4--5 років призводить до знач-ного ураження рослин шкідниками і хворобами (вовчок, гниль бі-ла й сіра, несправжня борошниста роса тощо), що зумовлює зме-ншення врожайності й погіршення якості насіння. На беззмінних посівах соняшник дуже пошкоджується шкідниками, хворобами та бур'янами-паразитами. Результати досліджень засвідчують: за висівання соняшнику по соняшнику ураженість рослин вовчком зросла до 86% проти 13% у сівозміні. Тому соняшник розміщують у просапному полі сівозміни так, щоб він повертався на старе мі-сце не раніше, як через 8--10 років. Кращі попередники для соняшнику ті, після яких у ґрунті за-лишається більше вологи й поживних речовин. У Степу найефе-ктивніші ланки сівозміни, де соняшник висівають після кукуру-дзи чи озимої пшениці, в Лісостепу -- де опадів буває більше і в сівозміні вносять достатньо добрив, високі врожаї одержують при розміщенні його не тільки після озимої пшениці, а й після ячменю. Недоцільно висівати соняшник після суданської трави, цукрових буряків, а в Степу також після ячменю та вівса. А також після сої, гороху, квасолі, оскільки ці культури мають ряд спіль-них з ним захворювань (склеротініоз, сіра гниль та ін.). Система удобрення. Соняшник -- культура інтенсивного мі-нерального живлення, вимоглива до запасів поживних речовин у ґрунті. Тому внесення повної дози мінеральних добрив з осені -- необхідна вимога. На різних типах ґрунтів може відчуватись нестача деяких мі-кроелементів, а саме -- бору й магнію. Згідно з результатами на-укових досліджень, найсерйознішою проблемою є нестача в грунті бору, що може призвести до зниження врожайності соняш-нику. Симптоми нестачі бору проявляються по-різному на різних частинах рослин (на листках, кошику) залежно від погодних умов та гібридів. Так, при цьому верхнє листя швидко старіє, всихає, набуває темного кольору і стає ламким. Обробіток грунту. Після колосових культур лущать стерню дисковими лущильниками на глибину 6--8 см. Повторно розпу-шують грунт з деяким поглибленням в міру проростання бур'я-нів. На полях, засмічених коренепаростковими бур'янами, перше лущення проводять дисковими знаряддями в один-два сліди. Ко-ли проростуть бур'яни, здійснюють повторне лущення лемішними лущильниками або культиваторами - плоскорізами на глибину 12--14 см. Наприкінці вересня -- на початку жовтня поле орють на глибину 25--27 см. Для обмеження чисельності багаторічних бур'янів найкраще поєднувати розпушування з використанням гербіцидів суцільної дії. При забур'яненні дводольними бур'янами можна використо-вувати гербіциди групи 2,4-Д. їх вносять за післяжнивним лу-щенням і пізніше -- за 2--3 тижні до оранки. Після кукурудзи перед оранкою поле один-два рази розпу-шують важкими дисковими боронами для подрібнення після-жнивних решок і орють плугами з передплужниками на глиби-ну 25--27 см. У зоні достатнього зволоження застосовують напівпаровий обробіток. У південних областях, де можлива вітрова ерозія, основний обробіток грунту здійснюють ґрунтозахисними знаряддями. Піс-ля стерньових попередників його обробляють бороною БИГ-3, після нього розпушують культиваторами - плоскорізами на глибину 10-12 см, а потім - КПГ-250, КПШ-5 на глибину 25-27 см. Якщо зяб добре вирівняний восени, навесні достатньо однієї передпосівної культивації.За неякісного зяблевого обробітку до передпосівної культивації площу боронують, або культивують у ранні строки на гли-бину 8--10 см в агрегаті з боронами. Обмеження чисельності бур'янів. Для знищення бур'янів у посівах соняшнику при вирощуванні за інтенсивною технологі-єю застосовують гербіциди. Найгострішою проблемою при цьому є захист посівів від дводольних бур'янів, особливо -- ба-гаторічних (осоти). На сьогодні практично нема препаратів, які можна було б застосувати проти дводольних бур'янів по вегета-ції. Планується реєстрація гібридів стійких щодо гербіциду су-цільної дії на основі имазепіру. Але після цього гербіциду не мо-жна наступного року нічого висівати, крім соняшнику.

Підготовка насіння. Насіння соняшнику може пошкоджува-тися широким спектром ґрунтових шкідників (дротяники, личи-нки хрущів, несправжні дротяники Сівба. Норма висіву залежить від рекомендованої густоти стояння ро-слин. Догляд за посівами. Вслід за сівбою при посушливих умовах грунт слід прикоткувати. Коли вирощують соняшник за інтенсивною технологією із застосуванням високоефективних гербіцидів необхідність у меха-нічних обробітках відпадає. Важливим прийомом догляду за посівами соняшнику є боро-нування до і після появи сходів. Досходове боронування прово-дять середніми боронами через 5--6 днів після сівби, коли про-ростки соняшнику ще на глибині, при якій зуби борони їх не по-шкоджують, а бур'яни у фазі "білої ниточки". Коли цвіте соняшник до посівів його вивозять пасіки з роз-рахунку 1--2 бджолосім'ї на 1 га. Слід відрізняти десикацію від дефоліації. За застосування дефоліантів гинуть вегетативні органи рослини та бур'яни. Цим заходом полегшують збирання врожаю. А в процесі десикації знижується вміст вологи в насінні незалежно від погоди. До де-фоліантів слід віднести препарати з групи гліфосатів. Компанія Мнагор пропонує Ураган Форте (2--4 л/га), що діє вдвоє швидше, ніж інші гліфосати. Тому після обробки посівів Урага-ном Форте до збирання врожаю можна раніше. Збирання врожаю. Урожайність соняшнику залежить від строку збирання, що визначається ступенем стиглості та вологі-стю насіння. Залежно від погодних умов урожай починають зби-рати через 5-6 днів після обробки Реглоном. За цей час на об-роблених полях вологість насіння знижується до 12--5%. Збира-ють соняшник у фазі господарської стиглості, коли рослин із жо-втими і жовто-бурими кошиками в посівах 12--16%, а з бурими й сухими -- 85--88%.Лісостепу -- 16--18%. За 2--3 дні до початку збиральних робіт поле обкошують і розбивають на загінки, прокладають транспортні й розвантажу-вальні магістралі. Сухе й очищене насіння калібрують, що забезпечує висіван-ня заданої кількості насінин у рядки і позбавляє необхідності проривати рослини. Для тривалого зберігання посівного насіння соняшнику його вологість має бути не вищою 7--8%.

2.3 Економічна ефективність виробництва соняшнику, її показники та методика визначення

Основною метою економічної стратегії розвитку агропромислового комплексу України є неухильне піднесення матеріального рівня життя населення. Досягнення цієї мети вимагає насамперед вирішення продовольчої проблеми на основі підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Тому основне завдання сільського господарства полягає в забезпеченні зростання і сталості виробництва для повнішого задоволення потреб населення в продуктах харчування і промисловості - в сировині.

На сучасному етапі проблема підвищення ефективності агропромислового виробництва є визначальним фактором економічного і соціального розвитку суспільства.

Ефективність виробництва як економічна категорія відображує дію об'єктивних економічних законів, яка проявляється в результативності виробництва. Вона є тією формою. В якій реалізується мета суспільного виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень.

Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці. Ефективність виробництва - це узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображується у високій результативності використання живої і уречевленої у засобах виробництва праці.

Як економічна категорія ефективність виробництва нерозривно пов'язана з необхідністю дедалі повнішого задоволення матеріальних і культурних потреб населення України. Тому підвищення ефективності суспільного виробництва характеризується збільшенням обсягів сукупного продукту та національного доходу для задоволення потреб безпосередніх виробників і суспільства в цілому при найменших сукупних витратах на одиницю продукції.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з 1 га земельної площі при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбивається також якість продукції і здатність її задовольнити певні потреби споживача. При цьому підвищення якості сільськогосподарської продукції вимагає додаткових затрат живої і уречевленої праці.

Підвищення економічної ефективності забезпечує зростання доходів господарств, що є основою розширення і вдосконалення виробництва, підвищення оплати праці та поліпшення культурно-побутових умов працівників галузі. Проблема піднесення ефективності сільськогосподарського виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю витрат досягти суттєвого збільшення обсягу виробництва продукції, необхідні для задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства.

2.3.1 Аналіз виробничих показників економічної ефективності

Підвищення ефективності сільського господарства має народногосподарське значення і є вирішальною передумовою прискореного розвитку агропромислового комплексу і дальшого зростання результативності економіки України.

Для оцінки економічної ефективності виробництва та її виміру застосовують критерій, який зумовлюється дією економічних законів і характеризує ефективність з якісного боку. В науковому розумінні критерій - це властивість і якість ефективності, що відображує найістотнішу його суть і є основним принципом оцінки. Тому вихідним критерієм народногосподарської ефективності виробництва є обсяг національного доходу з розрахунку на душу населення при найменших затратах живої і уречевленої праці на її одиницю.

Як економічна категорія критерій ефективності відображує основну мету виробництва, суть якої полягає в нерозривній єдності кількісної і якісної оцінки. Ефективність виробництва з кількісного боку характеризується системою економічних показників, між якими повинна бути відповідність щодо змісту та методики обчислення.

Для досягнення максимального збільшення виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції треба визначити раціональні нормативи витрат відповідних виробничих ресурсів, необхідні витрати на підвищення якості і одержання екологічно чистої продукції, а також на охорону навколишнього середовища. При цьому економічну ефективність сільськогосподарського виробництва необхідно вивчати у відповідності з вимогами економічних законів, що його регулюють, і виробничими відносинами, в межах яких розвиваються різноманітні форми власності і види господарювання.

В ефективності виробництва відображується вплив комплексу взаємопов'язаних факторів, які формують її рівень і визначають тенденції розвитку. У зв'язку з цим для оцінки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва використовують відповідний критерій і систему взаємопов'язаних показників, які відбивають вимоги економічних законів і характеризують вплив різних факторів.

2.3.2 Аналіз економічних показників економічної ефективності

Починають аналіз із визначення загальних показників рівня рентабельності підприємства. Спочатку на основі звіту про фінансові результати діяльності підприємства визначають дві узагальнюючі показники рівня рентабельності.

Рентабельність реалізації продукції, робіт і послуг - це відношення валового прибутку і собівартість реалізованої продукції до собівартості реалізованої продукції, робіт і послуг.

Рентабельність операційної діяльності - це відношення прибутку від операційної діяльності до операційних витрат.

Збільшувати кількість реалізованої продукції можна шляхом збільшення обсягів її виробництва. У рослинництві цього досягають шляхом збільшення посівної площі та підвищення врожайності. Але збільшення кількості реалізованої продукції веде до збільшення прибутку лише при тій умові, що виробництво цієї продукції є прибутковим. Збільшення реалізації збиткової продукції веде до збільшення суми збитку підприємства, що є негативним явищем, бо веде до втрати оборотних активів, знижує платоспроможність підприємства.

В умовах ринкової економіки ціну на товар встановлює ринок. Вона включає такі дві обов'язкові складові частини, як середні витрати і прибуток. Але підприємство може робити певний вплив на підвищення середньої реалізаційної ціни шляхом поліпшення якості продукції, вдосконалення структури реалізації (збільшення кількості реалізації продукції по тих каналах, де ціна вища), врахування строків реалізації.

Найбільш вплив на рівень рентабельності підприємства робіт рентабельність реалізованої продукції, робіт і послуг. Цю діяльність досліджують особливо детально. Роблять факторний аналіз рівня рентабельності кожного виду реалізованої продукції.

При оцінці економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в підприємствах та об'єднаннях необхідно правильно визначити систему взаємопов'язаних показників, які повинні найбільш об'єктивно відбивати її рівень. Для цього широко використовуються як натуральні, так і вартісні показники. Натуральні показники виходу продукції з урахуванням її якості є вихідними при визначенні економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Тому врожайність культур характеризує рівень ефекту, одержаного в процесі виробництва. Водночас один і той же рівень урожайності досягається при різних витратах, або різні показники продуктивності одержують при рівновеликих витратах виробництва. Для одержання порівняльних величин витрат і результатів обсяг виробленої продукції обчислюють у вартісному виразі.

Найважливішим показником, що характеризує обсяг сільськогосподарського виробництва, є вартість валової і товарної продукції господарства. на основі якої можна розрахувати валовий і чистий доход, а також прибуток.

РОЗДІЛ ІІІ. ПЕРСПЕКТИВИ ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКУ ФГ «Джерело-2» ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЇЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

На господарстві «Джерело-2» соняшник вирощується наступним чином.

НК БРІО

Один з найпопулярніших гібридів у світі

ГРУПА СТИГЛОСТІ: Середньостиглий гібрид

ВИКОРИСТАННЯ: Класичний

Вміст олії -- 48-52%. Найраніший у своїй групі стиглості. Високоврожайний гібрид соняшнику інтенсивного типу вирощування. На перших етапах розвитку має уповільнені темпи росту. Гібрид адаптовано до вирощування за класичною технологією.

Стійкий до вовчка рас А-Е. Високостійкий до фомозу й фомопсису, середньостійкий до білої гнилі. Має високу стійкість до вилягання, середню стійкість до посухи.

Рекомендовано дотримання сівозміни і оптимальних строків посіву. Рекомендований для вирощування в зоні центрального, північного Степу і Лісостепу України. Оптимальна густота під час збирання -- 45-50 тис. рослин/га.В сівозміні вносять достатньо добрив, високі врожаї одержують при розміщенні його не тільки після озимої пшениці, а й після ячменю,кукуру-дзи.

Слідом за збиранням попередника перший раз лущать дисковими знаряддями (БДТ-7 )на глибину 6-8 см. Вдруге поле обробляють через 2 тижні після першого лущення (при появі бур'янів) плугами-лущильниками (ППЛ-10-25) на глибину 10-12 см. Третій обробіток в міру проростання проводять за допомогою культиватора (КПС-4). Наприкінці вересня - початку жовтня поле орють на глибину 27-30 см. Розрив у часі між лущіннями і оранкою повинен забезпечити проростання пагонів бур'янів, завдяки чому досягається найповніше їх знищення. При недотриманні необхідних інтервалів між лущіннями їх роль у знищенні бур'янів знецінюється.

Проти білої та сірої гнилей посіви обробляють Хорусом (0,75 кг/га), проти фомозу, фомопсису, переноспорозу -- Квадрісом (0,5-0,6 л/га).

Основним десикантом залишається Реглон Супер. Діюча ре-човина цього препарату при потраплянні на рослину сприяє відтокові з неї вологи, внаслідок чого клітини її гинуть. Тому при обробці соняшнику Реглоном Супер не тільки полегшується зби-рання врожаю, але й відбувається підсушування насіння. Крім того, в зневоднених клітинах припиняється розвиток захворю-вань, що зумовлює збільшення врожаю і поліпшення його якості. Обробляти соняшник Реглоном Супер слід у фазу початку побу-ріння кошиків з нормою витрати 2--3 л/га.

Органічні добрива краще вносити під попередню культуру в дозі 30--40 т/га.Під час проривання, коли рослини мають 2-3 листочки, соняшник підживлюють азотними і фосфорними добривами з розрахунку 15-20 кг/га та попелом 4-5 ц/га. Добрива загортають на відстані 12-15 см від рослини, на глибину 10-12 см. При низькій забезпеченості ґрунту поживними речо-винами (менше 5 мг на 100 г ґрунту) -вносять азоту 60 кг і фос-фору 90 кг/га, при середній забезпеченості (5--10 мг на 100 г ґрунту) N45-60 P90 і високій (понад 10 мг на 100 г ґрунту) N20-30 P30. Норми добрив належить уточнювати в кожному конкретному полі.

Сухе й очищене насіння калібрують, що забезпечує висіван-ня заданої кількості насінин у рядки і позбавляє необхідності проривати рослини. Для тривалого зберігання посівного насіння соняшнику його вологість має бути не вищою 7--8%.

Підчас сівби треба забезпечити точний висів заданої кількості насіння на рівній відстані один від одного в рядку, закладати їх у вологий шар грунту на глибину 6-8 см. Норму висіву встановлюють з таким розрахунком, 50-55 тис. насінин на 1 га для гібридів.

Сіють соняшник пунктирним способом з міжряддями 70см, використовуючи пневматичні сівалки СУПН-8 - робоча швидкість 6.8 км/год. Обовязково потрібно робити до сходове та після сходове боронування.

Збирають соняшник комбайном New Holland TC-59.

Таблиця 1. Аналіз динаміки валового збору

Вид продукції

Виробництво ц

Відхилення ± 2016р. до

2016рік у % до

%

виконання

плану

в% до

2008

року

2014р.

2015р.

2016р.

2014р.

2015р.

2014р.

2015.

Методика

1

2

3

4

5

6

7

соняшник

5880

6750

8382

2502

1632

142,5

124,2

Висновок: Проаналізувавши таблицю зробив наступні висновок, що динаміка валового збору в 2016 році склала 8382 ц соняшника. І можна побачити що за три роки виробництво збільшилось на 2502ц а в період з 2015 по 2016 підвищилась на 1632ц.

Таблиця 2. Аналіз динаміки урожайності соняшнику

Вид продукції

Урожайність ц/га

Відхилення ± 2016р. до

2016рік у % до

%

виконання

плану

в% до

2008

року

2014р.

2015р.

2016р

2014р.

2015р.

2014р.

2015.

Методика

1

2

3

4

5

6

7

соняшник

24

27

33

9

6

137,5

122,2

Висновок: Проаналізувавши таблицю ми можемо побачити що урожайність соняшнику за три роки підвищувалась. А саме в період 2014 по 2015 зросла на 3 ц/га , в період з 2015 по 2016 зросла на 6 ц/га . І в цілому зросла на 9 ц/га.

Таблиця 3. Аналіз динаміки посівної площі

Вид продукції

Площа посіву га

Відхилення ± 2016р.до

2016рік у % до

%

виконання

плану

в% до

2008

року

2014р.

2015р.

2016р

2014р.

2015р.

2014р.

2015.

Методика

1

2

3

4

5

6

7

соняшник

245

250

254

9

4

103,6

101,6

Висновок: Проаналізувавши динаміку посівної площі соняшнику ми бачимо що господарство з кожним роком збільшує площі посіву а саме на 5 га в період з 2014 по 2015 і на 4 га з 2015 по 2016 і вцілому на 9га.

Таблиця 4. Аналіз впливу факторів на відхилення від плану по виробництву 2016р.

Вид продукції

Площа, га

Урожайність, ц/га

Валовий збір, ц

Відхилення від плану +;-

План

факт

План

факт

План

При планов,

площі і факт, уро-

жайності

факт

всього

В т.ч. за рахунок

Площі

Урожайн.

Методика

озимої пшениці

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

соняшник

250

254

35

33

8750

8250

8382

-368

132

-500

Висновок до таблиці 4 : проаналізувавши таблицю ми можемо побачити відхилення по плану всього на -368. Цей показник знаходиться в мінусі тому що хоча площа іде 132 то урожайність -500.

Таблиця 5. Аналіз динаміки реалізації соняшнику

Вид продукції

Реалізовано всього,ц

Реалізовановсього тис.грн.

Відхилення ± (ц) 2016р. До Плану в% до2008 року

2014р.

2015р.

2016р.

2014р.

2015р.

2016р.

2014р.

2015.

Методика

1

2

3

4

5

6

6

7

соняшник

5292

6210

7980

1061,0

1583,6

2326,6

2688

1770

Висновок: Проаналізувавши дану таблицю можна побачити що реалізація продукції соняшнику збільшується з кожним роком а саме з 2014 по 2016 збільшилась на 2688ц.

Таблиця 6. Аналіз трудоємкості соняшнику та резерву додаткового її виробництва

№

пп

Продукція

Фактично вироблено,

ц

Затрати люд./год.

на 1 ц

Економія -

Перевитрати +

Резерв дод. виробництва

цнт.

2015р

2016р

на 1ц

люд-год

на 1 ц

на всю

продукцію люд-год

2015р

11=9:3

2016р

12=

10:5

2015р.

2016р

норматив

ма

тив

фактично

норматив

фактично

2015р.

2016р

2015р.

2016р

Методика

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

соняшник

6750

8382

1,1

0,9

1,1

1,2

-0,2

0,1

-1350

838,2

1227,3

762

Висновок: Проаналізувавши дану таблицю ми можемо побачити що за 2016 р. фактично вироблено 8382ц соняшнику затрати людино-годин на один центнер становлять 1.2 це більше за норму яка становить 1.1 тому за 2016 рік вийшли перевитрати.

Таблиця 7. Аналіз виконання плану по собівартості і виявленню резерву для додаткового виробництва соняшнику у 2016р.

Вид

продукції

Фактичне

виробництво

продукт, ц

Собівартість 1ц

продукції,

грн.

Економія -

Перевитрати +

грн..

Резерв

додатк. виробництва. ц

%

виконання

плану

План

Факт

На 1ц

продукт.

На всю

продукт.

Методика

1

2

3

4

5

6

7

соняшник

8382

140,0

134,4

-5,6

-46939,2

335,3

96

Висновок: аналіз таблиці дав можливість побачити ,що господарство план по собівартості соняшнику виконало , зменшивши її на 5,6грн., або 4% Так як план 140,0 грн. за 1 ц , а фактично вийшло 134,4грн., що дало можливість додатково на зекономлені кошти виробити 335,3цнт..

Таблиця 8. Аналіз структури собівартості соняшнику

Статті

Затрат

2015р(6750ц)

2016р(8382ц)

Відхилення (+,-)

на 1 цнт.

Всього затрат на

грн

Структура затрат у %

Затрати на 1 ц,

грн

Всього затрат на

грн

Структура затрат у %

Затрати на 1 ц

Грн.

%

грн

Оплата праці

27258

2,86

4,04

31536,1

2,8

3,8

94,1

-1,24

Відрахування

10484,1

1,1

1,6

12389,2

1,1

1,5

93,7

-0,1

Насіння

297367,2

31,2

44,1

351402,2

31,2

41,9

95,0

-2,2

мін.добрива

38505,2

4,04

5,7

45051,6

4,0

5,4

94,7

-0,3

Нафтопродукт

152496

16,0

22,6

180206,2


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены