Формування видового складу аборигенної іхтіофауни, відтворення і рибопродуктивність Стиргоринського гідроекологічного коридору

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування видового складу аборигенної іхтіофауни, відтворення і рибопродуктивність стир - горинського гідроекологічного коридору

Починаючи з кінця IXX століття іхтіологами відмічалось зниження чисельності і видового різноманіття аборигенної іхтіофауни в річках басейну р.Дніпро [1.2]. Причинами були - зростання чисельності рибалок, деградація нерестовищ та заплавної рослинності, демографічний тиск.

Полтавчук М.О. досліджуючи динаміку видового складу та рибопродуктивність річкової іхтіофауни звернув увагу на комплекс факторів пов'язаних з неврахуванням іхтіологічної складової при гідротехнічному та меліоративному будівництві.

Концепція деградації середовища мешкання риб була підтверджена групою вчених інституту гідробіології НАН України, які провели дослідження безхребетних і риб Дніпра та його водосховищ [3,4].

Виходячи з концепції єдності річкового басейну, причиною деградації аборигенної іхтіофауни річково - озерної мережі, з нашої точки зору, є реакція водної біоти на, не завжди екологічно обґрунтовану діяльність людини у басейнах річок.

Враховуючи значну сегментованість річкових русел за рахунок будівництва шлюзів та гребель, їх спрямлення, формування біологічних бар'єрів при скиданні в них недостатньо очищених стічних вод, басейни Прип'яті та Десни залишилися практично єдиними не зарегульованими системами, що регулюють склад аборигенної іхтіофауни верхньої течії Дніпра.

Однак, вивчення видового складу аборигенної іхтіофауни, і особливо промислово цінних, рідкісних та зникаючих видів, їх динаміки в Україні не проводилось вже майже 50 років.

Нами досліджувались басейни річок Стир та Горинь, як складових екосистеми Західно - Прип'ятьського гідроекологічного коридору. Створи досліджень відповідали зонам впливу природних та антропогенних чинників формування видового складу аборигенної іхтіофауни. Зокрема, на р. Горинь створами спостережень були: с.Деражне (289км. русла), смт.Степань (215км. русла), с.Висоцьк (95.0км. русла), та лівобережна притока р. Горинь - р. Устя у створах вище та нижче м.Рівне і її гирлова ділянка. У басейні р. Стир досліджувались створи: с.Берестечко (370.0км. русла), руслове Хрінниківське водосховище (смт.Хрінники - 310.0км. русла), смт.Колки (150.0км. русла), м. Зарічне (19.0км. русла), гирло правобережної притоки - р.Іква (294.8км. русла). Крім того, проведені обстеження і паспортизовані в досліджуваних басейнах річок природні нерестовища та зимувальні ями, локальні рибовідтворювальні ділянки (ЛРД), як нетрансформовані людиною і збережені у природному стані відрізки річок з достатньою множинністю межових зон - екотонів та природними умовами відтворення.

При дослідженнях вилов дорослих особин риб здійснювали неводами, молодь - мальковим неводом (газ №9-11) у присутності Державних інспекторів рибоохорони.

Матеріали обстежень та досліджень показали, що аборигена іхтіофауна Стир - Горинського гідроекологічного коридору представлена 9 родинами та 33 видами, з яких 3 родини та 6 видів відносяться до риб - вселенців, які появились у водоймах в результаті акліматизації або інтродукції. (табл..1)

Вивчення наявності промислових стад аборигенних видів риб та рибопродуктивності показало, що у бассейні р.Горинь:

- промислові стада, які мають сформовану різновікову структуру характерні для популяцій: плітки Rutilus rutilus (с.Деражно -35.9%, с.Висоцьк - 15.9%), ляща Abramis brama (с.Деражно - 16.6%, с.Висоцьк - 12.6%), окуня Регса fluviatilis (с.Деражно - 42.0%, с.Висоцьк - 2.3%), щуки Esox lucius (с.Деражно -2.8%, с.Висоцьк - 16.7%);

- переважають у промислових популяціях (плітки, ляща, окуня та щуки) в основному молодші вікові групи. Розміри тіла риб, які дозволені згідно правил рибальства до вилову, у популяціях часто зовсім відсутні, або зустрічаються у вигляді поодиноких екземплярів, окрім окуня;

- основна масса примислово цінних аборигенних видів риб (судак, сом, головень, в'язь, сазан, карась, підуст, жерех, лин) зосереджена не у середній, а нижній течії річки - в районі сс.Висоцьк, Велюнь, Хілін. Однак, сформовані популяції цих риб відсутні, присутні тільки поодинокі екземпляри як старших, так і молодших вікових групп;

- рибопродуктивність: фактична 3.0 - 5.0 кг/га, потенційна - 43.8 кг/га (р.Устя, нижче м.Рівне), 44.8 кг/га (р.Горинь, с.Деражне) - середня течія. Нижня течія - 8.0 - 10.0 кг/га фактична, 109.6 кг/га потенційна (р.Горинь, с.Висоцьк).

Таблиця 1Видовий склад аборигенної іхтіофауни водойм Українського Полісся

Примітка: * відсотки сформованості популяцій аборигенних видів риб у порівнянні з нетрансформованими басейнами річок, озер та водосховищ.

Промислові стада в р.Стир характерні для популяцій плітки Rutilus rutilus (с.Берестечко -13.7%, с.Колки - 35.9%), окуня Регса fluviatilis (с.Берестечко - 13.7%, с.Колки - 11.7%), щуки Esox lucius (с.Берестечко -17.6%, с.Колки - 25.6%) та лина Tinca tinca (с.Берестечко -35.2%) до Хрінниківського водосховища;

- у популяціях переважають молодші вікові групи, особини які мають розміри тіла допустимі до вилову представлені поодинокими екземплярами;

- промислово цінні види присутні тільки у нижній течії і, тільки, як поодинокі екземпляри.

- рибопродуктивність: фактична 3.0 - 5.0 кг/га, потенційна - 38.7 кг/га (р.Стир,с.Берестечко), 81.3 кг/га (р.Іква, с.Торговиця) - середня течія. Нижня течія - 8.0 - 10.0 кг/га фактична, 110.5 кг/га потенційна (р.Стир, м.Зарічне).

У Хрінниківському водосховищі:

- промислові стада ідентичні як у р.Стир - плітка, лин, окунь, щука;

- розмірно - вагові характеристики та коефіцієнт вгодованості аборигенної іхтіофауни у водосховищі вищі ніж у р.Горинь. В іхтіофауни бассейну р.Горинь розвинута тугорослість, особливо це стосується рр.Устя, Замчисько;

- у популяціях плітки, лина, окуня, щуки присутня значна частка особин, які мають розміри тіла допустимі до вилову, що пов'язано з сприятливою кормовою базою та іншими ознаками (період гниття рослин та верболозу, які були затоплені водою при заповненні водосховища у 1998р. завершується, наступає стабілізація іхтіоекологічної ситуації у водосховищі). Тому, у водосховищі можливий промисловий вилов в рибогосподарсько обґрунтованих межах, у річках його бажано заборонити на найближчі 5 років.

Процес відтворення аборигенної іхтіофауни у середній течії рр. Стир та Горинь порушений в силу того, що біомаркери відтворення відсутні або вони не відповідають екологічним нормам.

В Хрінниківському водосховищі процес відтворення тісно пов'язаний з змінами рівнів води у водосховищі і, особливо, якщо вони змінюються в період нересту аборигенної іхтіофауни (висихання ікри, загибель мальків). В нижній течії річок процес відтворення здійснюється.

Однак, приймає участь не весь басейн, а тільки його локальні рибовідтворювальні ділянки (ЛРД). Тут є сформовані зимувальні ями, які завалені мореним дубом, значить - недоступні для браконьєрів, затоплювані повеневими водами нерестовища, сприятлива кормова база. Однак, вони потребують захисту, зміни статусу та суворої охорони.

Література

іхтіофауна риба гідроекологічний

1.Кесслер К.Ф. Рыбы, водящиеся и встречающиеся в Арало - Каспийско - Понтийской ихтиологической области.- Спб., 1877.-360с. - (Тр.Арало - Касп. Экспедиции, вып.4),

2.Фалеев И.Н., Днепровское рыболовство // Вестн.рыбопромышлености.-1895.-№1.-С.1-22.,

3.Полтавчук М.О. Про наслідки іхтіологічного дослідження і заходи до охорони і використання рибного населення деяких малих річок правобережного Полісся УРСР // Проблеми малих річок України.-К.: Наукова думка.-1974.-С.134-139.

4.Зимбалевская Л.Н., Сухойван П.Г. и др. Беспозвоночные и рыбы Днепра и его водохранилищ.- К.: Наукова думка,-1989.- 243с.

5.Третяков Д.К. Визначник круглоротих риб УРСР .-К.: АН УРСР,1947.-112с. 6.Євтушенко М.Ю., Шевченко П.Г., Коваль М.В., та ін. Сучасний стан іхтіофауни та охорона риб озер Шацького національного природного парку // Шацький національний природний парк. Світязь.: 1999.-С. 194-200.

Размещено на Allbest.ru