Характеристика промислової іхтіофауни Хрінницького водосховища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Характеристика промислової іхтіофауни Хрінницького водосховища

Хрінницьке водосховище створене у 1957 році на р. Стир яка відноситься до басейну Прип'яті з метою забезпечення роботи вбудованої у тіло греблі гідроелектростанції, а також рекреації та рибогосподарських потреб регіону. Водосховище займає площу 2500 га з запроектованим об'ємом води в 40 млн. м³, розташоване в адміністративних межах Демидівського району Рівненської області та Горохівського Волинської області. За період свого існування водосховище декілька разів спрацьовувалось. Так, у 1979 році в зв'язку з руйнацією берегів внаслідок посиленого хвилебою водосховище було спрацьовано до об'єму в 20 млн. м³ води, з поступовим наповненням після здійсненого укріплення берегової смуги [1]. У травні 1989 року в нижньому б'єфі неподалік греблі водосховища було виявлено карстову воронку в діаметрі 25 м та глибиною 9 м, внаслідок чого було здійснено повне спрацювання водосховища до мертвого рівня. І лише в 1999 році після здійснених ремонтних робіт на водопідпірній греблі водосховище було наповнено водою [2].

В Рівненській та Волинській областях Хрінницьке водосховище є найбільшим штучно створеним водним об'єктом, і з самого початку свого існування є одним з основних рибопромислових об'єктів. В уловах нараховується близько 28 видів риб, які відносяться до 8 родин. В промислових уловах в 1978-2007 роках постійно спостерігались десять видів риб, а саме: щука (Esox Lucius L.), окунь (Perca fluviatilis L.), лящ (Abramis brama L.), плітка (Rutilus rutilus L.), краснопірка (Scardinius erythrophthalamus L.), сом (Siglurus glanis L.), сазан (Cyprinus carpio L.), плоскирка (Blica bjoerkna L.), карась сріблястий (Carassius auratus gibelio L.), лин (Tinca tinca L.) решта ж видів спостерігались в уловах як прилов і їх кількість була не значною. Промислові улови на водосховищі протягом його існування різко коливаються в період до повного спрацювання коли у 1978-1989 роках спостерігались улови від 42,1 тонн до 86,05 тонн в рік та після десятирічної перерви в роботі водосховища у 2001-2006 роках спостерігаються улови від 3,95 тонн до 12,11 тонн [3,4]. Але незважаючи на скорочення уловів та перебудови у видовому складі іхтіофауни, протягом 1978-2006 років в промислових уловах наймасовіше спостерігались 4 види риб, а саме щука, карась сріблястий, плітка та лин (графік 1, 2).

Розподіл видового різноманіття промислової іхтіофауни в Хрінницькому водосховищі наступний: в верхній частині водосховища в основному спостерігається 8 видів риб серед них домінують такі види як лин, карась сріблястий, щука, плітка; в середній течії спостерігаються 10 промислових видів риб домінуючими серед них є лин, карась сріблястий, щука, плітка, лящ краснопірка; в нижній течії спостерігаються 9 промислових видів, окрім лина.

Найбільші улови спостерігаються в середній течії водосховища, саме тому тут і зосереджена промислова зона. Верхня течія водосховища для промислу використовуються частково оскільки здійснювати лов на цій ділянці активними знаряддями лову практично не можливо, в зв'язку з зарощенням вищою водною рослинністю, а також складним рельєфом дна, тому ця частина водойми обловлюється лише ставними сітками. Нижня ж частина водосховища не входить до промзони оскільки в цій частині сильно розгалужена мережа туристичних комплексів та баз відпочинку, де в переважній більшості здійснюється аматорське рибальство.

З метою вивчення розмірно-вагової та вікової характеристик промислової іхтіофауни Хрінницького водосховища у 2006 році було здійснено іхтіологічні спостереження на промислі та проаналізовано 209 екз. риби. Спостереження здійснювались одну сітко-добу. Збір та обробка іхтіологічного матеріалу здійснювались за стандартними методами. Статистичну обробку зібраних матеріалів проводили використовуючи біометричні методи [5,6].

Таблиця 1.Показники довжини (см) та маси (г) тіла риб у промислових уловах 2006 року

Отож з вище наведених даних таблиці 1 видно, що у кількісному та якісному складі промислової іхтіофауни переважають 3 - 4 річні особини плітки, краснопірки та плоскирки. Також стрімко йде розвиток популяції лина, хоча у кількісному показнику вона не є достатньою. Серед хижаків найпоширенішим є окунь 3-4 річного віку, щука ж має високі біомасові показники, але низькі кількісні показники.

За трофікою живлення в промислових уловах 1978-1989 років домінували планктофаги - 63,7 %, питома частка бентофагів значно нижча і становить 23,0 %, хижаки становлять близько 13,3 % і в основному частка хижаків сформована за рахунок щуки. В уловах 2001-2006 років також абсолютне домінування спостерігається в уловах планктофагів - 53,1 %, на другому місці бентофаги, їх частка становить 20,9 %, в суттєво збільшилась частка хижаків і становить - 26 %.

Протягом всього часу існування водосховища ведучим видом який найчастіше спостерігався в промислових уловах була плітка (Rutilus rutilus). В порівнянні з 70-80 роками у останні роки як показують промислові улови популяція плітки суттєво знизилась. Але це можна пояснити повним спрацюванням водосховища з 1989 до 1999 року. Адже на відновлення популяції плітки 7 років занадто мало. На сьогоднішній день спостерігається формування популяції плітки, і як показують щорічні контрольні вилови, а також промислові улови промисловий акцент спостерігається на соснинах віком 4⁺ та 5⁺. Питома вага цього виду в уловах 1978-1989 років становила 57,9 %, а з 2001 року і по нині становить 38,2 %. Темпи щорічного приросту лінійних та вагових показників плітки, а також надзвичайно велика ефективність використання нерестового субстрату свідчать про стан популяції як оптимальний.

На другому місці за кількісними показниками в уловах становить щука (Lucius lucius). Аналогічна ж ситуація з різким зниженням промислових уловів пов'язана в основному з спрацюванням водосховища. Але в теперішньому часі популяцію щуки можна вважати повністю сформованою і оптимальною. В промислових уловах спостерігаються в переважній більшості особини віком 3⁺ та 4⁺ середньою наважкою 1000-1500 г. Сучасна частка в промислових уловах щуки (дані 2001-2006 років) становить 18,7 %. До спрацювання водойми цей показник був дещо нижчим і становив - 12,75 %.

Карась сріблястий (Carassius auratus gibelio) один з найпоширеніших видів риб який зустрічається в великій кількості по всій акваторії водосховища. Основу промислової популяції карася складають особини віком 4⁺ та 5⁺. В 1978-1989 роках частка карася в уловах становила 6,24 %, а в 2001-2006 роках - 12,17 % відповідно. Це зумовлено з тим, що у 1978-1989 роках на водосховищі здійснювалось штучне формування промислової іхтіофауни шляхом вселення коропа, який був потужним конкурентом для карася. На даний час ці роботи припинені в зв'язку з відсутністю у користувачів коштів і популяція карася бурхливо розвивається.

Лин (Tinca tinca) в 1978-1989 роках був дуже важливим об'єктом промислу улови якого складали 13,15 %. Після наповнення водосховища у 1999 році та після початку промислу у 2001 році лин в промислових уловах спостерігався дуже мало, але уже у 2006 році становив близько 13 % улову. Домінують в уловах особини віком 3⁺ та 4⁺. Але не зважаючи на це промислова популяція лина у водосховищі ще не достатньо сформована.

З вище викладеного випливає:

- в Хрінницькому водосховищі нараховується близько 28 видів риб, які відносяться до 8 родин. В промислових уловах в 1978-2007 роках постійно спостерігались десять видів риб, а саме: щука, окунь, лящ, плітка, краснопірка, сом, сазан, плоскирка, карась сріблястий, лин решта ж видів спостерігались в уловах як прилов і їх кількість була не значною;

- промислові улови на водосховищі протягом його існування різко коливаються в період до повного спрацювання та після наповнення коли улови коливались від 86,05 тонн в рік до 3,95 тонн відповідно;

- іхтіофауна Хрінницького водосховища зазнала повного свого руйнування у 1989 році в зв'язку з повним спрацюванням водойми. Тому зниження промислових уловів на один порядок є закономірним, адже для формування популяції основних промислових видів риб необхідно 7-10 років. Також велику роль грає те, що у 1978-1989 роках на водосховищі було створено спеціальне товарне рибне господарство і користувач здійснював направлене формування промислової іхтіофауни шляхом вселення коропових видів риб;

- після наповнення водосховища у промислових уловах практично зникли такі види як сом, короп, досить малими є улови ляща однією з основних причин цього явища можна вважати те, що водосховище перед наповненням було абсолютно не підготовлене (заросле деревами, кущами, чагарниками та ін.). Після наповнення спостерігались протягом 3-х років явища задухи риби в літній період в зв'язку з процесами гниття рослин;

- не маловажливим фактором підриву іхтіофауни водосховища було і залишається браконьєрство яке подекуди перетворилось на незаконний промисел;

- значний вплив на формування промислової іхтіофауни водосховища також здійснює аматорське рибальство, яке в основному зосереджено на вилові хижаків - щуки та окуня.

В зв'язку з цим з метою приведення промислової іхтіофауни Хрінницького водосховища до оптимального рівня розвитку існує необхідність залучення наступних заходів:

- регулювання промислового вилову риби шляхом встановлення заборон на вилов промислово цінних видів риб під час їх сходження на зимувальні ями, а також продовження нерестової заборони на 15 діб з метою забезпечення нормального проходження нересту лина, краснопірки та сома;

- заборона на застосування на промислі сіток з кроком вічка менше 35 мм з метою забезпечення збереження молодших вікових особин промислових видів риб;

- зменшення на промислі знарядь лову на 10 % з розрахунку на одного рибалку, оптимізація контролю за розкраданням промислових уловів;

- здійснення робіт з відтворення риби та інших водних живих ресурсів шляхом проведення зариблення дворічками рослиноїдних риб (особливо білого амура) та коропа;

- посилення контролю за промисловим, аматорським рибальством, а також браконьєрством з боку державних органів рибоохорони та охорони навколишнього природного середовища за участю громадськості.

Література

промисловий риба іхтіофауна водосховище

1. Хрінницьке водосховище Демидівського району Рівненської області //Правила експлуатації 38-2002-ПЗ, Рівне: Державний проектно-розвідувальний інститут ”Львівдіпроводгосп” Рівненській філіал, 2003. - 38 с. 2. Гриб Й. У біді Хрінницьке водосховище // Вісті Рівненщини. - 1998, 14 серпня. - 6 с.

3. Річні звіти Рівненської облдержрибінспекції за 1978-2004 роки;

4. Річний звіт Поліського басейнового управління Держрибінспекції за 2005-2006 роки.

5. Методические указания по сбору и обработке ихтиологического материала в малых озерах. Л.: ГосНИОРХ. - 1986. - 65 с.

6. Правдин И.Ф. Руководство по изучению рыб (преимущественно пресноводных). - М.: Пищ. пром-сть, 1966. - 376 с.

Размещено на Allbest.ru