Довготерміновий прогноз продуктивності осушуваних земель як основа оцінки їхньої ринкової вартості

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОВГОТЕРМІНОВИЙ ПРОГНОЗ ПРОДУКТИВНОСТІ ОСУШУВАНИХ ЗЕМЕЛЬ ЯК ОСНОВА ОЦІНКИ ЇХНЬОЇ РИНКОВОЇ ВАРТОСТІ

Шалай С.В., к.с.-г.н., асистент, Фроленкова Н.А., к.е.н., ст. викл.,

Рокочинський А.М., д.т.н., професор (Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне)

Розглянуто науково-методичні підходи до оцінки ринкової вартості сільськогосподарських угідь з регульованим водним режимом на основі використання методики довготермінового прогнозу їхньої продуктивності.

Scientifically and methodical principles of a drained agricultural lands economic estimation on the base of use of a long-term forecast technique of their efficiency are considered.

Аграрна реформа стала невід'ємною складовою загальноекономічних перетворень у країні, вносячи корінні зміни у відносини товаровиробників і держави, організаційно-правові форми господарювання і види власності. З тих пір, як землекористування в Україні стало платним, актуального значення набула найважливіша економічна функція землі - її цінність як об'єкта товарного обігу, інвестування й оподатковування [1, 2, 8].

Однак ринкова трансформація сільського господарства не забезпечила ефективного розвитку галузі. Більш того, у зв'язку зі становленням сільськогосподарського виробництва в умовах ринку, проявилися наступні негативні тенденції: погіршення кількісного і якісного стану матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств; критичний фінансовий стан більшості суб'єктів господарювання; зниження родючості і розвиток процесів деградації ґрунтового покриву; зменшення ефективності капіталовкладень у сільськогосподарське виробництво тощо [8].

Земля, у широкому розумінні цього слова, являє собою сукупність ґрунтів і відповідних природних ресурсів, що включають воду, тваринний світ, рослинність і мінерали в їхньому природному стані. В промисловості земля виступає в якості просторового територіального базису, на ній розміщуються виробничі будинки і споруди. У видобувній промисловості земля виступає як сховище продукції (мінералів, корисних копалин і т. ін.). Але особливо важлива роль землі в сільськогосподарському виробництві, оскільки тут вона є головним засобом виробництва. Викликано це унікальною її властивістю - родючістю.

Земля має сталість розташування. На даній властивості заснований економічний принцип залишкової продуктивності. Оскільки всі фактори виробництва беруть участь у процесі виробництва, то вони повинні компенсувати свою участь.

Проблема раціонального використання виробничих ресурсів і їхнього оптимального сполучення диктує необхідність економічної оцінки найважливіших виробничих ресурсів, у тому числі сільськогосподарських земель. У сільському господарстві, де земля є головним засобом виробництва, оцінка ринкової вартості землі є механізмом визначення її цінності. Від того, наскільки ефективно використовується земля, залежать темпи зростання виробництва сільськогосподарської продукції і зниження її собівартості.

Особливістю оцінки сільськогосподарських земель є специфіка встановлення факторів, що формують вартість. На даний час визначені дві складові оцінки сільськогосподарських угідь: якісна оцінка земель за природними властивостями і економічна оцінка [2, 3, 8].

Якісна оцінка землі є основою оцінки її ринкової вартості, тому спочатку сільськогосподарські угіддя оцінюються за властивостями ґрунтів. Даний процес називається бонітуванням.

Бонітування (від лат. «bonitas» - доброякісність) ґрунтів - це порівняльна їх оцінка за родючістю в балах. В системі земельного кадастру бонітування ґрунтів є природно-науковою основою економічної оцінки землі, її базисом. Родючість ґрунту - це його здатність забезпечувати одержання визначеного врожаю конкретної культури. В якості критеріїв бонітування приймають ті властивості й ознаки ґрунтів, що дають змогу найбільш повно, вірогідно й об'єктивно оцінити здатність задовольняти потреби в їжі, воді в конкретних умовах. Такими показниками є вміст і потужність гумусового шару, умови зволоження тощо. Негативними властивостями ґрунтів виступають їхня засоленість, ущільнення, підвищена кислотність. Власне кажучи, оцінюваним фактором тут виступає економічна родючість - перетворена під впливом антропогенного впливу (обробіток ґрунту, внесення добрив і засобів захисту рослин) природна родючість. Природна родючість виражається всією сукупністю природних умов, що впливають на характер вирощування рослин.

Що ж стосується оцінки ринкової вартості, то під нею розуміється оцінка якості землі, як засобу сільськогосподарського виробництва, залежно від її якості і місця розташування. Практичне застосування її результатів необхідне для визначення ефективності капіталовкладень у виробництво, удосконалення оподатковування, аналізу й оцінки господарської діяльності товаровиробників, організації раціонального й ефективного використання земель.

При обґрунтуванні рішення щодо покупки земельної ділянки її власник завжди буде виходити з того, що сума очікуваного доходу від неї в майбутньому буде не меншого ніж її ціна на момент укладання угоди.

У зв'язку з цим, при економічній оцінці сільськогосподарських земель, варто виходити, насамперед, з того, що вони володіють такими найважливішими властивостями як природна родючість і продуктивність у вигляді врожайності вирощуваних культур. Відповідно ці дві властивості безпосередньо впливають на рівень вартості землі. Від того, скільки продукції можна одержати на землі у конкретному сільськогосподарському об'єкті головним чином і залежить остаточна ціна на землю.

Великий внесок у розробку методів економічної оцінки сільськогосподарських земель внесли роботи Бронштейна М.Л., Волкова С.М., Добряги Д.С., Єфімова В.П., Мілосердова В.В., Ніколенко Г.С., Павлова В.І., Паламарчука Л.В., Пасхавера Б.І., Тихонова А.Г. [1, 2, 4, 8 та ін.].

Слід зазначити, що в зв'язку з розвитком ринкових відносин, результати оцінки земель минулих років не зовсім відповідають сучасному стану економіки сільського господарства. Діючі донедавна методики з оцінки сільськогосподарських земель не враховували специфіки їхнього безпосереднього використання. В сучасних умовах економічну оцінку земель сільськогосподарського призначення варто здійснювати, насамперед, на основі диференційованої оцінки рівня їхньої продуктивності у вигляді врожайності сільськогосподарських культур польових сівозмін з урахуванням природно-кліматичних зон й інших умов конкретного регіону. Це надасть змогу здійснити розробку ще більш універсального методу оцінки вартості землі на основі переведення рівня отриманої продукції в енергетичний еквівалент.

Серед сучасних підходів оцінки ринкової вартості сільськогосподарських земель за фактором їхньої продуктивності можна відзначити наступні.

Оскільки ціна на землю це важливий економічний інструмент функціонування ринку сільськогосподарських земель і є результатом оцінки землі як невід'ємної складової аграрного капіталу, що відповідає сумі засобів, які приносять прибуток у вигляді відсотків, то математичне вираження ціни на землю має такий вигляд [8]

, грн (1)

де - ринкова вартість землі; - нормативна вартість землі, грн; n - термін користування землею, років; i - розмір дисконтної ставки, %

При цьому нормативна вартість землі може бути визначена як [8]

, грн (2)

де - врожайність k-ї товарної культури в сівозміні, ц/га; - ціна реалізації 1 ц k-ї товарної культури, грн; - виробничі витрати на 1 га посіву k-ї товарної культури, грн; ТK - термін капіталізації доходу, років; - норма капіталізації землі; n k - кількість товарних культур у сівозміні.

Нормативну грошову оцінку 1 га агровиробничої групи ґрунтів виконують на основі наступного підходу [8]

, грн (3)

де , - відповідно середньозважений бал земельної ділянки, на якому вирощуються культури сівозміни, і бал агровиробничої групи ґрунтів.

Одним з надзвичайно складних та важливих питань при інвестиційному аналізі довготермінових проектів є обґрунтування ставки дисконту. В практичних розрахунках у більшості випадків приймається постійна для всього періоду оцінки ставка дисконту, якщо відсутня обґрунтована інформація щодо прогнозування її змін у майбутньому. Але, для отримання адекватного результату доцільно застосовувати динамічну ставку дисконту, якщо є можливість спрогнозувати її зміну впродовж терміну функціонування проекту.

Виконаний аналіз статистичних даних щодо характеру зміни темпів приросту ВВП та облікової ставки НБУ, депозитів та кредитів комерційних ставок, рівня інфляції [12] виявив, що дані показники мають виражену тенденцію до стабілізації в часі. Це надало змогу здійснити їх прогноз на весь термін функціонування меліоративних проектів або використання земель за отриманими емпіричними залежностями зміни досліджуваних факторів [12].

Як правило, значення врожайності культур польових сівозмін у моделях виду (2) використовувалося або за отриманими фактичними врожаями по об'єкту, або на основі заданих (нормованих) значень проектної врожайності.

Такий підхід ускладнював можливість адекватної економічної оцінки сільськогосподарських угідь, оскільки значення врожайності, отримані таким чином, не відображали умови досягнення певного рівня продукції.

У свою чергу, здійснити об'єктивну економічну оцінку земель сільськогосподарського призначення можливо тільки завдяки визначенню реального рівня їхньої продуктивності у вигляді врожайності вирощуваних культур, оскільки саме врожай разом з екологічним ефектом є визначальними характеристиками їхньої загальної ефективності.

Сьогодні проектна врожайність розглядається як деяка константа незалежно від умов реального об'єкта і приймається або за фактичними зональними значеннями, або наближено розраховується на основі наявних методів програмування врожаю [3]. Це не відображає можливість її досягнення в умовах реального об'єкта. Тому необхідно здійснити розробку сучасних методів, що повинні базуватися на довготерміновому прогнозі дійсно можливої (ефективної) врожайності і дадуть змогу обґрунтовано здійснювати її прогноз залежно від визначальних факторів впливу.

Інструментом практичної реалізації поставленої задачі може бути розроблений у науково-дослідній лабораторії АСУ і САПР водогосподарсько-меліоративних об'єктів при кафедрі гідромеліорацій НУВГП комплекс прогнозно-імітаційних моделей [10, 11], що дасть змогу здійснити прогноз і оцінку загальної еколого-економічної ефективності технічних і технологічних рішень з водорегулювання земель і спрямований на встановлення реальної величини продуктивності сільськогосподарських угідь з регульованим водним режимом з огляду на комплекс мінливих умов, що властивий конкретному об'єкту.

Суть цього підходу полягає в довготерміновому прогнозі рівня продуктивності земель за моделлю [6,11]

 ц/га , (4)

де - розрахункова величина врожайності k-ї культури, у відповідних кліматичних , ґрунтових g, меліоративних (технологія водорегулювання) s умовах і різних за умовами тепло- і вологозабезпеченості періодів вегетації p; f , fg - площі поширення відповідно природно-кліматичних і ґрунтових відмін у межах об'єкта, виражені в долях від загальної його території; - значення часток типових схем метеорологічних режимів у розрахункові періоди вегетації сукупності у межах проектного терміну функціонування об'єкта, приведеного до 1.

Тут величину можна визначити як [6, 11]

, , ц/га, (5)

прогноз продуктивність земля ринковий

де - кліматично забезпечена врожайність за період вегетації k-ї культури; - добуток корегуючих коефіцієнтів, що відображають вплив природних, агротехнічних та меліоративних умов досліджуваного об'єкта.

Реалізація розглянутого підходу можлива на основі прогнозної оцінки за відповідними моделями таких мінливих характеристик як метеорологічні умови і водний режим меліорованих угідь [7, 9].

Крім цього, особливістю даного комплексу моделей є можливість оцінки продуктивності осушуваних сільськогосподарських угідь з урахуванням різного рівня виробництва на них (високого, середнього і низького). Це дає змогу диференційовано підійти до вирішення поставленої задачі з урахуванням екологічних і економічних аспектів.

Ідентифікація розробленого комплексу прогнозно-імітаційних моделей виконана на дослідно-виробничому стаціонарі кафедри гідромеліорацій НУВГП “Травневий” (Переяслав-Хмельницький район Київської області) за ретроспективними багаторічними даними (1978-1991 рр.) на прикладі вирощування кукурудзи на силос. Верифікація проведена на основі використання ретроспективних багаторічних даних (1967-1994 рр.) на дослідно-виробничому стаціонарі Інституту сільського господарства Полісся УААН (Коростенський район Житомирської області) на прикладі вирощування багаторічних трав на зелену масу при виконанні науково-дослідних робіт з державної програми “Продовольство-95”, проблема 16 “Ефективне використання осушуваних земель”.

Для виробничої перевірки комплексу моделей на прикладі проектної сівозміни спланований і здійснений машинний експеримент для умов реального проекту осушувальної системи площею 412 га в зоні західного Полісся України на землях СПК “Пархоменське” Любомльского району Волинської області.

Результати ідентифікації, верифікації, виробничої перевірки й оцінки рівня точності реалізації комплексу імітаційних моделей, на підставі перевірки за загальноприйнятими статистичними критеріями (відносні помилки, коефіцієнти кореляції та ін.), можна вважати цілком прийнятними на стадії розробки проектів нового будівництва і реконструкції меліоративних об'єктів.

Що стосується організаційних і інформаційних аспектів забезпечення прогнозних розрахунків продуктивності осушуваних земель, то вони відображені у відповідному галузевому нормативному документі [6].

Таким чином, запропоновані підходи дають змогу з вірогідністю 70...90% здійснювати прогноз продуктивності осушуваних земель у мінливих природних, агротехнічних і меліоративних умовах реального об'єкта, і, як наслідок, більш адекватно відображати оцінки їхньої ринкової та енергетичної вартості.

Порівняно з показниками врожайності, що закладаються в наявних методиках економічної оцінки, запропонований підхід, безсумнівно, підвищить рівень обґрунтованості цього надзвичайно важливого показника з урахуванням особливостей його досягнення в конкретних умовах реального об'єкта.

Література

1. Добряга Д.С., Тихонов А.Г., Паламарчук Л.В. Економічний оборот землі в Україні: теорія, методологія і практика - К.: Врожай, 2004. - 136 с.

2. Волков С.Н. Экономика землепользования. - М.: Колос, 1996. - 239 с.

3. Каюмов М.К. Программирование урожаев сельскохозяйственных культур. - М.: Агропромиздат, 1989. - С. 18-72. 4. Лихогруд М. Грошова оцінка землі - важлива складова земельної реформи // Пропозиція. - 2001. - №11. С.10-13.

5. Міхєєв Е.К., Платонов В.А. Система підтримки прийняття рішень у рослинництві // Вісник аграрної науки. - 1995. - №10. - с.41-48.

6. Обґрунтування ефективної проектної врожайності на осушуваних землях при будівництві й реконструкції меліоративних систем. Посібник до ДБН В.2.4.-1-99 “Меліоративні системи та споруди” (розділ 3. Осушувальні системи). Київ - Рівне, 2006. - 50с.

7. Оцінювання і прогнозування метеорологічних величин у характерні за умовами зволоження періоди вегетації для виконання водобалансових розрахунків та агрометеорологічних прогнозів на довготерміновій основі: Методичні вказівки / Рокочинський А.М., Окопний О.І., Зубик Я.Я. й ін. - Рівне, 1996.- 33с.

8. Павлов В.І., Фесіна Ю.Г., Заремба В.М., Мазурик С.М. Детермінація сільськогосподарських земель на ринку нерухомості: Монографія. - Луцьк: Надстир'я, 2006. - 364 с.

9. Рокочинський А.М. Теоретичні та практичні аспекти оптимізації проектних рішень з водорегулювання осушуваних земель на еколого-економічних засідках // Вісник Рівненського державного технічного університету: Зб. наук. праць. - Рівне, 2001. - Вип. 1 (8). - С. 40-50.

10. Рокочинський А.М., Шалай С.В. Принципи побудови загальної моделі врожайності на осушуваних землях // Вісник Рівненського державного технічного університету. - 2000. - Вип. 3(5). -С. 33-38.

11. Рокочинський А.М., Шалай С.В., Майса І.М. Визначення ефективної проектної врожайності осушуваних земель при будівництві та реконструкції меліоративних систем // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування: Зб. наук. праць. - Рівне, 2002. - Вип. 4(17). - С. 109-116.

12. Фроленкова Н.А. Еколого-економічне оцінювання меліоративних проектів: Автореф. дисс. к-та екон. наук: 08.08.01. - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. - Одеса, 2006. - 20 с.

Размещено на Allbest.ru