Концептуальна модель дорадчої служби на меліорованих землях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концептуальна модель дорадчої служби на меліорованих землях

Останніми роками після реформування сільського господарства, реструктуризації, розформування колгоспів тощо гостро постає проблема недостатньо інформованості сільгоспвиробника щодо правильного та максимально ефективного використання сільськогосподарських земель з метою отримання максимального прибутку при мінімальних затратах на виробництво. Особливо це стосується меліорованих земель з їхніми високими вимогами до технологій ведення землеробства в умовах водорегулювання. Недостатня інформованість виникає між іншим через неврегульованість доступу до моніторингових, агрохімічних та агрометеорологічних даних про стан меліорованих земель. Крім того існує проблема обробки даних у системах підтримки управлінських рішень та забезпечення ними конкретного споживача.

Зараз в Україні в напрямі розвитку дорадчої діяльності в сільському господарстві та сільській місцевості на регіональних рівнях працює ряд проектів міжнародної технічної допомоги їх ресурси використовуються на етапі становлення мережі сільськогосподарських дорадчих служб і будуть активно використовуватися надалі [1].

Поліпшити цю ситуацію дасть змогу активне розширення діяльності існуючої сільськогосподарської дорадчої служби та розгортання спеціалізованих осередків дорадництва для потреб меліорованих земель на базі підрозділів гідрогеолого-меліоративної служби Держводгоспу України. Такі осередки, використовуючи закордонний та вітчизняний досвід, мають активно взаємодіяти з користувачами сільськогосподарських дорадчих послуг виключно на засадах консультування, навчання, переконання на добровільній основі без застосування будь-яких дій примусового характеру (як наприклад адміністрування, розподіл засобів, інспектування, контроль тощо).

Згідно концепції становлення і розвитку мережі сільськогосподарських дорадчих служб в Україні [1] основними завданнями дорадчої служби є:

*надання практичної допомоги сільськогосподарським товаровиробникам та сільському населенню в освоєнні методів прибуткового господарювання в умовах ринкової економіки;

*підвищення рівня знань і практичних навичок сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення шляхом активного навчання, демонстраційних показів надання інтегрованої інформації тощо;

*надання індивідуальних порад конкретним сільськогосподарським товаровиробникам та селянським господарствам з питань маркетингу, менеджменту, застосування сучасних технологій;

*орієнтація аграрної науки на проведення прикладних досліджень відповідно до потреб сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення;

*сприяння органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування у реалізації державної аграрної політики;

Основними принципами діяльності дорадчої служби є:

*максимальна спрямованість на запити сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення;

*забезпечення ефективної взаємодії всіх організацій, установ та підприємств, що впливають на розвиток аграрного сектора;

*залучення до дорадчої діяльності провідних працівників наукових установ та навчальних закладів;

*повна незалежність та конфіденційність інформації в роботі з користувачами послуг;

*гнучкість та орієнтація на перспективу в дорадчій діяльності та організації роботи;

*часткова самоокупність;

Дорадчі послуги, що покликана надавати дорадча служба в процесі своєї діяльності, поділяються на 2 категорії [1,2]:

Суспільно-корисними можна вважати ті послуги, реалізація яких безпосередньо не впливає на прибутковість сільськогосподарського виробництва, але створює умови для того, щоб усі сфери сільської та водогосподарської економіки працювали успішно та прибутково і рівень доходів сільського населення зростав Це та база, на якій аграрна економіка може будувати підґрунтя виходу з того стану, в якому вона зараз знаходиться. Комерційні дорадницькі послуги забезпечують додатковий прибуток виробнику і тому оплачуються виробниками самостійно. Принцип часткової самоокупності може бути реалізований саме за рахунок одержання плати за надані комерційні послуги.

У своїй діяльності дорадча служба може і повинна активно використовувати дані моніторингу меліорованих земель, які включають в себе значний перелік водних та ґрунтових показників найбільш інформативними з яких є вміст гумусу у ґрунті, РГВ, вологість, вміст основних елементів живлення та міктоелементів, pH тощо).

За своєю структурою кожна новостворювана дорадча служба згідно Концепції має започатковуватися на місцевому рівні організації з таким розрахунком, щоб вона з часом переросла в регіональний охопивши послугами усю область чи регіон. Згідно Концепції місцевий рівень національної системи дорадництва є базовим і всі інші вищі рівні мають забезпечити ефективну діяльність цієї ланки, підпорядковуватись її інтересам, проте функції координації та методологічного забезпечення діяльності сільськогосподарських дорадчих служб покладаються на Міністерство аграрної політики, хоча на меліорованих землях мали б координуватися з Держводгоспом України [3].

Враховуючи стан і перспективи дорадництва на меліорованих землях, вважаємо необхідним реалізовувати в Україні модель прямої взаємодії дорадницьких структур та споживачів інформації відповідно до наведеної нижче концептуальної схеми (рисунок) [4-6].

Координацію роботи з надання дорадчих послуг, узгодження інтересів та залучення до цього процесу всіх зацікавлених сторін має здійснювати Наглядова рада.

Основними функціями Наглядової ради згідно Концепції є:

*схвалення стратегічних напрямів та сфер діяльності з надання дорадчих послуг;

*розгляд та погодження програм дій сільськогосподарських дорадчих служб та методів їх роботи;

*розгляд та погодження пропозицій про фінансування діяльності сільськогосподарських дорадчих служб;

*погодження кандидатури на посаду керівника сільськогосподарської дорадчої служби,

*узгодження інтересів користувачів послуг, науки, освіти та держави;

*підготовка пропозицій для центральних органів виконавчої влади з питань удосконалення дорадництва;

*заслуховування звітів про діяльність сільськогосподарських дорадчих служб;

До складу Наглядової ради національного рівня входять представники сільськогосподарських товаровиробників, Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств, Асоціації фермерів та землевласників України, Національної асоціації бірж України, Національної асоціації кредитних спілок України, Асоціації обслуговуючих кооперативів, закладів аграрної науки та освіти, Мінагрополітики, Мінфіну, Мінекономіки, донорських організацій, депутати Верховної Ради України.

Отже, як видно з рисунку функції, що виконуватиме дорадча служба на меліорованих землях це:

*вивчення проблем і запитів сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення та надання консультаційних послуг;

*організація навчання, тренінгів, семінарів і демонстрацій для сільськогосподарських товаровиробників та особистих підсобних господарств;

*надання суспільно-корисних послуг;

*надання комерційних послуг.

З метою реагування на потреби сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення в тих чи інших послугах, знаннях та дослідженнях, дорадники місцевого рівня будуть вивчати ці запити та потреби, задовольняти їх, а в разі неспроможності їх задовольнити - передавати регіональним сільськогосподарським дорадчим службам, які в свою чергу можуть передавати їх в Центр сільськогосподарської дорадчої служби. Таким чином забезпечиться зворотній зв'язок вивчення потреб аграрного виробництва та їх задоволення у максимально короткі терміни.

Окремі дослідження та розробки сільськогосподарська дорадча служба може замовляти безпосередньо у регіональних науково-дослідних інститутах, дослідних станціях та аграрних університетах на основі винагороди за виконану роботу.

На даному етапі необхідно, щоб фінансування сільськогосподарської дорадчої служби здійснювалося з різних джерел: державні кошти [2,4,6], плата користувачів за надані послуги, міжнародна технічна допомога, благодійні внески, гранти тощо на основі державних та регіональних програм діяльності сільськогосподарських дорадчих служб, які можуть бути складовими частинами державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку. Виконання заходів, передбачених регіональними програмами діяльності сільськогосподарських дорадчих служб, затвердженими сесіями обласних рад, здійснюватимуться на підставі контрактів, що будуть укладатися з обласними державними адміністраціями. Контракти мають переглядатися щорічно.

Основним принципом фінансового забезпечення діяльності сільськогосподарських дорадчих служб на меліорованих землях має стати робота на основі часткової самоокупності, без першочергової орієнтації на одержання прибутку, з поступовим запровадженням механізму часткового відшкодування експлуатаційних і основних витрат. Лише такий підхід дасть змогу забезпечити споживачів корисною для них інформацією, придатною для використання в умовах водорегулювання на фоні складних метеоумов [5,6].

Практична реалізація цього принципу має здійснюватися на основі поступового розвитку та запровадження платних послуг для всіх користувачів, сільськогосподарських виробників та сільського населення, постачальників сільськогосподарських засобів виробництва, фінансових установ тощо.

Платність послуг для сільських товаровиробників та сільського населення буде запроваджуватись поступово по мірі зростання попиту на дорадчі послуги та спроможності їх оплатити.

Безумовно, залучення коштів проектів міжнародної технічної допомоги, благодійних внесків, грантів є нині особливо актуальним. Для виконання своїх завдань сільськогосподарські дорадчі служби всіх рівнів повинні залучати також благодійні внески від агротрейдерів, банків, комерційних, інвестиційних та інших компаній.

Через реалізацію вихідних основ Концепції становлення та розвитку мережі сільськогосподарських дорадчих служб на меліорованих землях будуть забезпечені:

*організація доступу до інформації моніторингових спостережень на меліорованих землях, покращення та пришвидшення правильних управлінських рішень;

*практичне сприяння сільськогосподарським товаровиробникам та сільському населенню у виявленні і формулюванні їх проблем, аналізі варіантів і обґрунтованому виборі вирішення цих проблем;

*підвищення мотивації, ініціювання змін та інновацій у методах ведення господарства, оцінці результатів та обміні інформацією з іншими сільськими товаровиробниками;

*надання індивідуальних консультацій для ефективної організації та управління господарством, меліоративною мережею тощо, з фінансового й інвестиційного аналізу, маркетингу, раціоналізації використання ресурсів;

*практичне навчання сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення в освоєнні принципово нових підходів господарювання в ринкових умовах на основі об'єктивної оперативної інформації;

*інтеграція знань і інформації з різноманітних джерел, орієнтація аграрної та меліоративної науки на проведення прикладних досліджень з метою відпрацювання практичних рекомендацій;

*формування механізму зворотного зв'язку із сільськогосподарськими товаровиробниками з метою розробки ефективних заходів державної аграрної політики на меліорованих землях;

Реалізація цих ключових факторів у перспективі сприятиме підвищенню прибутковості господарської діяльності товаровиробників та особистих підсобних господарств, розвиток диверсифікованих видів діяльності на селі, створення нових робочих місць та зростання доходів сільського населення і в кінцевому підсумку підвищить рівень економічної стабільності. Запровадження такого механізму взаємодії різних чинників підвищить інтелектуальний потенціал села, призведе до якісних змін рівня знань сільськогосподарських товаровиробників і сільського населення, змінить психологію та мотивацію виробничої і соціальної діяльності у сільських громадах [6].

Нині стало зрозуміло, що ефективна робота дорадчих служб з обслуговування меліорованих земель неможлива без створення системи підготовки та перепідготовки кваліфікованих дорадників, фахівців високого рівня, здатних до постійного підвищення свого професійного рівня та неперервної співпраці з аграріями. Базовою інституцією для цього може і повинен стати Національний університет водного господарства та природокористування.

Література

дорадчий служба консультаційний меліорований земля

1. Концепція становлення і розвитку мережі сільськогосподарських дорадчих служб в Україні. Затверджена спільним наказом Мінагрополітики України, УААН та НАУ від "25" квітня 2001 року №114/36/165.

2. Довідка про оприлюднення проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансування державної підтримки сільськогосподарської дорадчої служби" від 11.01.2007 //http://www.minagro.gov.ua/page/?3765.

3. Закон України Про сільськогосподарську дорадчу діяльність // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 38, ст.470.

4. Ослунд, Андерс. Новий курс України. - К.: Консульт.- Дорадча Рада при Верхов. Раді України, 1995. - 24с.

5. Липчук В. Організація розвитку дорадництва в сільському господарстві // Вісник/ Львівський держ. аграр. ун-т. - Львів, 2001. - N8: Економіка АПК. - С.36-40.

6. Гайдачук А. Напрямки аграрних консультацій.- В кн.: Польський досвід в реформі сільського господарства та сільських територій. Довідник для консультантів та землеробів. - Старе Поле (Польща): ПАУСІ. -С.17-247.

Размещено на Allbest.ru