Особливості трансформації надлишково-зволожених земель за даними моніторингу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості трансформації надлишково-зволожених земель за даними моніторингу

Федотов М.М., аспірант (Інститут гідротехніки і меліорації УААН, м. Київ)

Наведені теоретичні засади досліджень трансформації надлишково-зволожених меліорованих земель, які базуються на даних спостережень екологічного і меліоративного моніторингів.

The article presents theoretical reasons of research transformation of wetlands which based on data of ecological and melioration monitoring.

Осушувальні меліорації один із провідних чинників перетворення довкілля за рахунок активного впливу на режим його зволоження, а через нього - на всі пов'язані з ним елементи природного середовища. Разом з іншими джерелами техногенного впливу водні меліорації формують структуру регіону, що зазнав антропогенного навантаження.

Осушувальні меліорації, як і будь-які інші джерела техногенного впливу на природні елементи, вимагають проведення моніторингових досліджень, які дозволяють визначити ступінь втручання у природні комплекси оточуючого середовища.

Тому для вирішення багатьох питань охорони природи при меліорації перезволожених територій існує поняття меліоративний моніторинг, під яким розуміється: "спостереження за взаємодіючими природними і техногенними факторами на осушуваних та прилеглих до них землях з метою виявлення негативних наслідків, їх повної ліквідації та попередження виникнення в майбутньому". За сучасним законодавством (Закон України "Про меліорацію земель" від 14.01.2000, № 1389 ХІV) моніторинг зрошуваних та осушуваних земель - комплекс спеціальних робіт, які включають збирання, обробку, зберігання та передачу інформації про стан меліорованих земель і меліоративних систем, їх водний баланс, а також аналіз, оцінку та прогнозування можливого впливу меліоративних заходів на навколишнє природне середовище.

Таким чином, на основі моніторингових досліджень створюється система даних, що характеризують стан меліорованих земель. За цими даними проводиться екологічна оцінка осушуваних земель.

Але важливим пунктом у вивченні впливу меліоративних заходів на природне середовище має бути дослідження його трансформації внаслідок осушувальних меліорацій.

Трансформація, яка відбувається в стані оточуючого людину середовища, визначається якісним і кількісним станом його динамічних складових. Саме на основі моніторингових досліджень та вивчення змін, які супроводжують осушувальні меліорації створюється база даних, аналізування складових якої дозволяє встановити ступінь та головні джерела антропогенного впливу на навколишнє природне середовище, дати оцінку та спрогнозувати стан об'єктів біосфери, фактичні техногенні зміни довкілля та напрями розвитку екологічних ситуацій у природно-техногенних геосистемах, дозволяють виявити ступінь зв'язків між антропогенним впливом та реакцією природного середовища.

На основі досліджень трансформації довкілля основним слід вважати визначення критеріїв оцінки території і за їх допомогою - ступінь антропогенного навантаження. Комп'ютерно-графічна обробка системи фактичних даних моніторингу (база даних) дозволяє провести оцінку екологічного стану меліорованих територій, уточнити технічний стан осушувальної мережі, провести порівняльний аналіз з проектом на будівництво, в якому розділ "охорона природи" - обов'язковий. Залежно від природних умов масиву осушування закладаються такі конструктивні рішення, які повинні (при відповідному рівні експлуатації та сільськогосподарському використанні) забезпечити оптимальний режим вологи і агротехніки на осушуваних землях.

Встановити фактичну відповідність (фактичну ситуацію) екологічного стану меліорованої території проектним та прогнозним величинам може дозволити тільки комплексний моніторинг довкілля, за який можні вважати багаторічні систематичні вимірювання кількісних і якісних характеристик усіх елементів природного середовища. Базуючись на даних оцінки трансформації довкілля можливо здійснювати оперативні прогнози змін меліоративної обстановки для корегування експлуатаційних заходів, що сприяло б попередженню прояву негативних наслідків на осушуваних та прилеглих до них землях.

На основі цього невід'ємного етапу досліджень створюються подальші проекти чи рекомендації або щодо реконструкції меліоративної системи чи навпаки поступового виведення її частин (із систематичним незадовільним станом) із експлуатації та заходи із проведення ренатуралізації (відновлення) осушених водно-болотних чи лісових масивів.

З іншого боку на основі даних з трансформації меліорованих природних комплексів і при умові тривалого моніторингу природного середовища можливо встановити історію змін елементів навколишнього середовища і паралельно з цим зміни антропогенного навантаження регіону, тобто ступінь впливу діяльності людини на район в цілому. Детальна і комплексна обробка даних моніторингу дозволить відокремити в антропогенному навантаженні на регіон осушувальні меліорації від інших, які пов'язані з використанням ресурсів регіону (полювання, рибальство, заготівля лікарських рослин, вирубування лісів, розорювання та господарське освоєння земель, рекреаційний вплив та інші види), а також з прямим забрудненням (скидання промислових, побутових і сільськогосподарських стічних вод та ін).

Важливим антропогенним чинником є використання меліорованих територій, яке повинно враховуючи соціально-економічні умови регіону. В сучасних соціально-економічних умовах використання меліорованих земель є не досить раціональним. Великі площі земель не використовуються, землі виходять із сільськогосподарського обігу, заростають чагарником та деревостоєм тощо. Використання меліорованих сільськогосподарських земель є фрагментарним, догляд за внутрішньогосподарською осушувальною мережею також неналежний.

Задля ефективного використання земельних і водних ресурсів на меліорованих землях, з урахуванням питань охорони природи та соціально-економічного розвитку розробкою програм та рекомендацій, які мають спиратися саме на дослідженнях трансформації надлишково-зволожених осушуваних земель сучасні моніторингові спостереження і, відповідно, дослідження трансформації меліорованих територій повинні бути обов'язковою складовою оцінки антропогенного впливу на певну територію.

Основними елементами системи моніторингу, як видно із схеми (рис.1) є спостереження, прогноз стану, оцінка фактичного стану та оцінка прогнозного стану.

Але ж слід відмітити, що перш за все отримані дані спостережень необхідно систематизувати, виявити чинники та фактори змін середовища, їх взаємозалежність, реакцію на антропогенне втручання тощо. Саме це буде основним блоком досліджень з трансформації природних компонентів. Знаючи ступінь трансформації довкілля, на його основі можна опосередковано визначити який природного найбільш вразливий. Такий підхід дозволить створити блок-схему (рис. 2), яка матиме такий вигляд:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Блок-схема системи моніторингу (за Ю. Ізраелем, 1974)

меліоративний надлишковий зволожений осушуваний

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Блок-схема системи моніторингу та оцінки трансформації

Але все ж, необхідно розмежувати поняття моніторинг та трансформація. Трансформаційні дослідження не є складовою частиною моніторингу. Це окремий блок досліджень, що спирається на аналіз і комп'ютерно-графічну обробку даних моніторингових спостережень і вже на їх основі приймаються управлінські рішення щодо подальшого регулювання якості природного середовища.

Отже, проведення заходів з осушування надмірно-зволожених територій є одним із помітних факторів впливу на природні комплекси не лише на самих об'єктах осушування, але і на прилеглих землях.

Зміни, які відбуваються на меліорованих територіях можуть мати різноплановий характер впливу і сприяти змінам екологічного стану в цілому. Це пояснюється слабким вивченням процесів, які відбуваються на цих територіях при проектуванні систем.

Вивчення змін, що відбуваються в природних комплексах під впливом осушування , а також і інших чинників, як природного так і антропогенного характеру може бути проведене лише на основі системного контролю з наступною розробкою критеріїв оцінки меліоративної обстановки на осушуваних землях та прилеглих землях. Тому дослідження трансформації надлишково-зволожених земель на сьогодні при наявності великого об'єму даних стане невід'ємним етапом в проведенні природоохоронної та господарської діяльності.

Трансформація природного середовища є просторово-часова система даних, яка характеризує в історичному аспекті зміни природних комплексів, динаміку, якісний і кількісний стан його складових, оцінку та прогноз стану об'єктів біосфери та зв'язки між факторами антропогенного впливу, а також реакцію та проноз природного середовища.

Література

1. Яцик А.В., Шевчук В.Я. Енциклопедія водного господарства, природокористування, природо відтворення, сталого розвитку. - К.: Ґенеза, 2006. - 1000с.: іл.

2. Закон України "Про меліорацію земель" від 14.01.2000, №1389 XIV.

3. Основы контроля за происходящими изменениями в природных комплексах под влиянием осушения. / Под. Ред. В.В. Лелявского. - К., 1992. 53с.

Размещено на Allbest.ru