Технологія виробництва продукції рослинництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Сприятливі ґрунтово-кліматичні умови у поєднанні з біологічними організаційно-технологічними особливостями зерновиробництва створили світову славу Україні як традиційній житниці, а український селянин відомий саме своїм землеробським мистецтвом.

Протягом тривалого історичного періоду зернові культури займають більше половини орних земель, а за обсягом валових зборів зерна і його виробництва на душу населення Україна завжди знаходилась у числі перших 6-7 країн світу. Виробництво зерна в Україні традиційно належить до стратегічних галузей розвитку не тільки сільського господарства, а й усього народногосподарського комплексу країни. Зернове господарство відноситься до основних пріоритетів розвитку агропродовольчого сектора економіки держави, і є важливим джерелом прибутковості сільськогосподарських підприємств різних форм власності. [1]

Однією з основних зернових культур у нашій державі є озимий ячмінь.

Він має багато позитивних якостей. Ячмінь дає зерно нового врожаю на 10-14 днів раніше за озиму пшеницю, ярий ячмінь і інші зернові. Зерно містить 12 % білка, понад 75 % вуглеводів, 2,1 % жиру.

В 1 кг зерна міститься 1,2 к.о. і 100 г перетравного протеїну. Використовують його на корм худобі, для виготовлення круп, у пивоварній промисловості. Проте виведені сорти озимого ячменю ще не зовсім задовольняють потреби харчової промисловості за якістю зерна.

Ячмінь краще перетравлюється тваринами, ніж овес. Він є добрим кормом для відгодівлі свиней.

До складу білкового комплексу входить більше 20 амінокислот, 8 з них - незамінні. Білок ячменю повноцінніший ніж у інших культур, але містить мало лізину - 2,5-3,2 %.

Озимий ячмінь має великий потенціал врожайності. В основних районах його вирощування ця культура може давати зерна 60-70 ц/га і більше, що приблизно на 10 ц/га будьте,ніж ярий ячмінь. Так як він дозріває раніше озимої пшениці,то це знижує напругу в проведенні збиральних робіт.

Озимий ячмінь як культура молодший, ніж ярий приблизно на 2000 тис.років. Нині у багатьох країнах відмічається перехід до вирощування озимого ячменю. Взагалі, у світі з площі 80 млн.га під ячменем на озимий припадає близько 10 %.

В Україні ячмінь вирощують у всіх зонах, але найбільше -- у Степу та Лісостепу. Він рекомендований для вирощування в 14 областях. Посівна площа в 1996 році становила 300 тис.га. 90 % з цих площ розміщені в південному регіоні - в Криму, Одеській, Миколаївській і Херсонській областях. Головна причина - низька морозостійкість сортів.

Степ України -- це взагалі унікальний регіон, житниця держави. Він спроможний вирішувати головну проблему сьогодення -- забезпечувати населення високоякісною продукцією. Проте основною перешкодою для щорічного отримання високих урожаїв є недостатня кількість опадів, значне надходження теплових ресурсів і, як наслідок, низький гідротермічний коефіцієнт, показник якого становить 0,5-0,7 у більшості південних областей та АР Крим. Зменшення негативного впливу грунтової та повітряної посухи на продукційні процеси рослин, оптимізація умов вирощування культур, максимальне використання фотосинтетичноактивної радіації, генетичних можливостей сортів, родючості грунтів, добрив та інших агроресурсів у посушливих регіонах досягається за рахунок зрошення. Озимий ячмінь є однією з таких культур, тому його вирощування на зрошенні сьогодні є перспективним напрямком в землеробстві.[4]



Розділ 1. Ботанічні, біологічні особливості культури, рекомендовані сорт

Рід ячменю - Hordeum L. - об'єднує близько 30 видів, серед яких лише один культурний вид - ячмінь посівний (Н. sativum Jessen.) (2n-14), усі інші - багаторічні та однорічні форми дикорослого ячменю з набором хромосом 2n-14, 28, 48.

Культурний ячмінь - однорічна яра або озима трав'яниста рослина.
Коренева система - мичкувата, проникає у грунт на глибину до 100 см і в ширину-до90см.

Стебло - порожниста циліндрична соломина, заввишки 50-135 см, завтовшки 2,5-4 мм, складається з 5-7 міжвузлів, покрите восковим нальотом, схильне до вилягання.

Листки з добре розвиненими білуватими (іноді антоціановими) вушками, які своїми кінцями охоплюють стебло. Язичок короткий, облямівковий. Листкові пластинки завдовжки 12-25 см, завширшки 8-25 мм.

Суцвіття - дворядний або багаторядний колос незакінченого типу.

Плід - плівчаста або гола зернівка, завдовжки 7-10, завширшки 2-3 мм. Маса 1000 зернівок - 30-50 г.

Плівчастість зернівок у дворядного ячменю - 9- 11, багаторядного - 10-13%.

Забарвлення зернівок солом'яно-жовте, сіро-зелене або чорне.

Етапи органогенезу і фази розвитку

Процес утворення генеративних органів тісно пов'язаний з розвитком рослин. Ф. М. Куперман (1961) описала сім етапів органогенезу в ячменю.

Перший етап характеризується процесом росту конуса наростання.

Другий -- незначним подовженням конуса наростання та інтенсивною диференціацією зачаткових стеблових вузлів. У цьому стані рослини знаходяться від фази проростків до фази інтенсивного кущіння.

Третій етап органогенезу відзначається витягуванням верхньої частини конуса наростання і диференціацією нижньої на окремі сегменти.

Четвертий етап характеризується початком формування лопатей, з яких утворюються колоскові горбки. Цей етап збігається з фазою початку виходу рослин у трубку. Лопаті формуються знизу наверх, що зумовлює неодночасну появу колосків вздовж колоса і внаслідок цього їх різну якість.

П'ятий етап органогенезу збігається з фазою виходу в трубку і характеризується початком формування квіток у колосках, закладанням колоскових лусок.

Під час шостого етапу формуються пиляки та маточки із зав'яззю.

На сьомому етапі відбувається інтенсивний ріст колосового стрижня, покривних тканин, остюків та самого стебла. На третьому і четвертому етапах, коли проходить диференціація конуса наростання на сегменті і закладаються колоскові горбки, за сприятливих умов, на що вказувалось раніше, утворюється більша кількість колосків, а в результаті формується більший колос. У польових умовах за помірно понижених температур повітря та похмурної погоди рослини довше затримуються на цьому етапі органогенезу. При цьому ріст конуса наростання і його сегментація розтягуються і в результаті на ньому формується більша кількість горбків, а потім і колосків у колосі. Ця біологічна властивість з'ясовує необхідність якомога раннього строку сівби ячменю для того, щоб період формування зачаткового колоса збігався з сприятливими погодними умовами.

У озимого ячменю розрізняють такі фази вегетації рослин:

- проростання,

- з'явлення сходів,

- кущіння,

- вихід у трубку,

- колосіння, цвітіння,

- достигання. [19]

Вимоги до температури

Озимий ячмінь найменш морозостійкий серед озимих культур. Його посіви гинуть при зниженні температури біля вузла кущіння до мінус 10-12°С. Стійкість проти низьких температур та інших несприятливих умов зимівлі різко знижується за ранніх строків сівби. Кращі строки сівби припадають на період з середньодобовими температурами повітря 12-16°С. Дуже шкодять різкі зміни температур у зимовий та ранньовесняний періоди. Мінімальна температура проростання насіння 1-4°С. Рослина довгого світлового дня.

Озимий ячмінь добре реагує на раннє відновлення весняної вегетації, але з повільно наростаючими температурами. Він має вищий коефіцієнт кущіння, ніж ярий ячмінь. Проте швидке потепління навесні спричинює стрімкий вихід у трубку і не дозволяє досягнути необхідної для високих урожаїв густоти продуктивного стеблостою.

Найкраще росте і розвивається за температури 20-25°С. Рослини досить стійкі проти високих температур повітря. Як скоростигла культура (період вегетації 70-100 днів) ячмінь менше терпить від запалу, ніж інші озимі. [4]

Вимоги до вологи

Озимий ячмінь завдяки ранньому виходу в трубку добре використовує зимові запаси вологи. Тому навіть у посушливі роки на легких ґрунтах він забезпечує відносно високі врожаї. По відношенню до маси насіння, ячмінь потребує для проростання 48-50% води, тоді як пшениця 55%, а овес 65%. Коефіцієнт транспірації дещо нижчий, ніж у інших зернових. Опади в період колосіння-наливу зерна сприяють формуванню високої врожайності. Критичній період - від колосіння до наливу зерна. Він менш вимогливий до вологи, ніж ранні зернові культури. [7]

Таблиця 1.1 Вимоги зернових І групи до вологи

Культура	Необхідно води для набубнявіння, в % від маси зернівки	Транспіраційний коефіцієнт, кг води на кг сухої маси
Пшениця	55	300-700
Жито	55	400-500
Тритикале	55	450-550
Ячмінь	45-50	300-500
Овес	65	450-850

Вимоги до ґрунту

Озимий ячмінь менш вимогливий до родючості ґрунту, ніж ярий ячмінь. У нього такі ж вимоги до ґрунтів як у пшениці, але більш вимогливий до вмісту кальцію в ґрунті. Найкраще родить на чорноземах з нейтральною або слаболужною реакцією ґрунтового розчину (рН 6,2-7,0). [4]

Винос поживних речовин

Винос з ґрунту сільськогосподарською продукцією поживних речовин значною мірою залежить від їх вмісту в основній і побічній продукції врожаю. Розрізняють біологічний і господарський винос.

Біологічний винос -- це кількість поживних речовин, яка витрачається на утворення всієї біологічної маси врожаю.

Господарський винос складається з кількості поживних речовин, яка вилучається з поля разом з основною або основною і побічною продукцією після її вивезення з поля при збиранні. Господарський винос залежить не тільки від культур, а й від врожаю, вмісту в ньому поживних речовин та умов вирощування.

З 1 тонною врожаю озимого ячменю виноситься 27 кг азоту, 11 кг фосфору, 23 кг калію.

Фосфор особливо потрібен в перші 4--5 тижнів вегетації. Він стимулюють розвиток кореневої системи, формування колосу, озерненість.

Калій інтенсивно надходить у рослини з перших днів росту і до цвітіння. Він зміцнює стебла, знижує ураження хворобами, підвищує виповненість зерна.

Озимий ячмінь добре реагує на внесення азоту для кращого росту і відновлення вегетації. Його краще вносити як підживлення.

Відношення нетоварної продукції до товарної-1,2.

В чорноземі звичайному вміст елементів живлення в ґрунті такі:

N-255 мг/кг; Р- 312 мг/кг;К-456 мг/кг.

Коефіцієнти використання елементів живлення озимим ячменем :

з ґрунту - N-13 %;Р- 5%; К-10%;

з добрив - N-60 %;Р- 20 %; К-60%.[10]

Сорти

У виробництві найпоширеніші такі сорти ячменю озимого.

Циклон -- середньостиглий, високоврожайний сорт, зимостійкість дещо знижена. Стійкий проти ураження летючою сажкою, гель- мінтоспоріозом і борошнистою росою. Стійкий проти вилягання. Районований у степовій і поліській зонах.

Росава -- середньостиглий сорт. Зимостійкість вища за середню. Стійкий проти вилягання та обсипання. Хворобами уражується слабко. Районований у степовій, лісостеповій і поліській зоні.

Вавілон -- середньостиглий, стійкий проти вилягання. Зимостійкість рослин вища за середню. Зерно середнього розміру, маса 1000 зерен -- 40--42 г. Вміст білка 11--12 %. Хворобами уражується слабко. Районований у степовій, лісостеповій і поліській зонах.

На невеликих площах вирощують також сорти Буран, Скороход, Силует, Основа, Палладіум 27 та ін. [5]



Розділ 2. Ґрунтово-кліматичні умови вирощування культури

2.1 Кліматичні умови

Клімат Південного Степу відноситься до другого агрокліматичного району, який характеризується як дуже теплий та посушливий. Клімат відзначається нерівномірністю і недостатнім випаданням опадів на протязі року, високою температурою і сухістю повітря, потужними східними вітрами в найбільш критичні періоди розвитку рослин. Середня кількість опадів, які випадають за рік, складає 430 мм. Дують східні та південно-східні вітри, навесні і влітку їх швидкість складає 10-15 м/с, що значно збільшує випаровування вологи ґрунтом і рослинами. Відносна вологість повітря становить 80-85 %, а влітку знижується до 30-40 %. Середньорічна температура складає +9,3оС, без морозний період триває 275 днів, сума ефективних температур за цей період складає 3100-3250°С.

Зима тепла із частими відлигами. В такі холодні місяці, як січень та лютий, днів із відлигами буває до п'ятдесяти. В цей період температура повітря коливається від -2,5°С до -20°С, але в окремі роки знижувалися до -25°С. Перехід середньодобової температури повітря через 0°С спостерігається в березні. Останні весняні приморозки характерні до другої декади квітня, а перший осінній - другій половині жовтня. Глибина промерзання ґрунту коливається від 14 до 102 см, а в середньому 41 см. Повне відтавання ґрунт зазвичай співпадає з другою декадою березня. Середня висота снігового покриву в період його максимуму (лютий) досягає 6-7 см, а середня з максимальних декадних висот за зиму складає 15 см.

Погодні умови характеризуються значним перепадом температур у лютому та березні. До негативних явищ слід також віднести нерівномірний розподіл опадів по місяцях року, низьку відносну вологість повітря впродовж вегетаційного періоду, високий рівень випаровування вологи ґрунтом. Східні та північно-східні вітри взимку дуже холодні. Навесні переважають південно-західні вітри, з опадами у вигляді дощів; влітку східні вітри приносять зливові дощі. Накопичення вологи в ґрунті відбувається, головним чином, восени, частково взимку і рано навесні. В цілому кліматичні умови району дозволяють вирощувати озимий ячмінь. Нижче представлені середні багаторічні агрокліматичні показники.

Таблиця 2 Кліматичні показники

Середня температура повітря	Середня кількість опадів,мм	Сума активних температур вище 10 °С	ГТК
січня	липня	річна	За період з темп. вище 10 °С
-4…-8	21…23	425-500	230-280	2800-3200	0,68-0,89

2.2 Ґрунтові умови

Ґрунти Південного Степу досить різноманітні. Найбільш поширені чорноземи звичайні, чорноземи південні та темно-каштанові ґрунти.

Ці ґрунти є сприятливими для зростання і розвитку зернових культур .

Склад і властивості чорноземів звичайних пов'язані з розвитком дернового гумусово-акумулятивного процесу та проявом процесів карбонатизації, осолонцювання і засолення, які протікають в умовах помірно теплого клімату з недостатнім зволоженням переважно на лесах і лесовидних суглинках.

В чорноземах звичайних перерозподілу мулу і фізичної глини по профілю не спостерігається. Ступінь диференціації посилюється з півночі на південь і сильніше проявляється в солонцюватих підтипах.

Тонко дисперсна частина чорноземів закріплена і разом з частками дрібного пилу утворює водостійкі зернисті агрегати. Однак, в орних шарах оброблюваних ґрунтів, зерниста структура зруйнована, розпилена і характеризується слабкою протиерозійною здатністю.

Чорноземи звичайні мають сприятливі фізико-хімічні властивості. Ємність вбирання в залежності від механічного складу коливається від 20 до 50 мг-екв 100 г ґрунту. В складі увібраних катіонів переважають обмінний кальцій та магній . Вміст обмінного натрію не перевищує 0,5-1,0 мг-екв 100 г ґрунту. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної, вниз по профілю слаболужна.

Агрохімічні показники чорноземів звичайно варіюють залежно від механічного складу ґрунтів, вмісту гумусу, кількості внесень добрив та ін. В орному шарі вміст валового азоту коливається в межах 0,21-0,27%, валового фосфору - 0,10, поступово зменшується вниз по профілю , складаючи у ґрунтотворній породі 0,08-0,10% валового калію.

Вміст рухомих сполук фосфатів та обмінного калію вони містять 1,8-2,1% -достатню.

Ґрунтовий вбирний комплекс чорноземів звичайних насичений основами кальцію і магнію у співвідношенні 6:1. [11]

Таблиця 3 Гранулометричний склад грунту чорнозему звичайного

Генетичний горизонт	Глибина/ потуж-ність, см	Мікроагрегатний склад	Структурний склад	Фізична глина, %
		Розмір частки, мм	Розмір агрегатів, мм сухе просіювання	Вологе просіювання
		>0,01	<0,01	<0,001	>10	10- 0,25	<0,25	>0,25
Ha	0-30	84	16	3	22	72	6	42	60.7
H	30-40	86	14	4	14	81	5	59	58.1

Отже, ґрунти зони Південного Степу за своїм механічним складом та за вмістом гумусу придатні для вирощування зернових культур [12].



Розділ 3. Обгрунтування технології вирощування культури

3.1 Місце в сівозміні

Озимий ячмінь менш вимогливий до попередників, ніж озима пшениця. Якщо після кращих попередників він поступається озимій пшениці за врожайністю, то після гірших переважає її.

Озимий ячмінь менше, ніж пшениця, пошкоджується хлібною жужелицею, тому в сівозмінах господарств зернового напрямку доцільні ланки озима пшениця -- озимий ячмінь. Після кукурудзи на зерно, соняшнику, сорго, суданської трави, як правило, врожаї низькі.

При розміщенні озимого ячменю слід враховувати і сортові особливості. Зокрема, під менше вимогливий сорт Одеський 46 можна відводити гірші попередники (кукурудзу, стерньові), а кращі попередники (зайняті пари, горох) під більш вимогливі Оксамит, Зимран.

У зв'язку з тим, що озимий ячмінь має порівняно слаборозвинену кореневу систему й невисоку здатність засвоювати поживні речовини з важкодоступних сполук, його розміщують на родючих і чистих від бур'янів полях. Кращими попередниками є зернові бобові культури, картопля, багаторічні бобові трави. Розміщують озимий ячмінь після кукурудзи на зелений корм та силос, зайнятих парів. Можна висівати після озимої і ярої пшениці, вівса. Гіршим попередником є жито.

Озимий ячмінь завдяки ранньому достиганню є одним з кращих стерньових попередників. На півдні України після нього висівають озиму пшеницю, а на поливних землях -- післяжнивні культури. За даними Кримської станції, врожай озимої пшениці після озимого ячменю становив 25,3, а після озимої пшениці -- 23 ц/га. У зв'язку з тим, що озимий ячмінь збирають раніше інших колосових, розширення площі цієї культури сприяло більш рівномірному використанню робочої сили і техніки. [18]



3.2 Система обробітку ґрунту

Система обробітку ґрунту будується в залежності від попередника, забур'яненості полів, а також від району обробітку.

Після просапних культур, що якісно зібрані, застосовують поверхневий обробіток. На полях, де була кукурудза, поле дискують (БДТ-3), а потім орють. Після вико-вівсяних або інших сумішок поле дискують, орють. До сівби встигають провести 2-3 поверхневих обробітки для знищення бур'янів і вирівнювання ґрунту.

Після основного обробітку поле доглядають з метою знищення сходів бур'янів і вирівнювання ґрунту.

Заходи боротьби з бур'янами при зрошенні:

1. Систематичне скошування бур'янів (до їх цвітіння) на бортах каналів. Багаторічні бур'яни (кореневищні і коренепаросткові) слід знищувати із кореневою системою з допомогою сучасних гербіцидів суцільної дії (раундап, глісол, гліфоган).

2. Борти постійних каналів слід обсівати багаторічними злаковими травами.

3. Біля магістральних каналів необхідно відводити захисні смуги 6-- 7 метрів завширшки і засівати їх люцерною.

4. З метою очищення поливних вод від насіння бур'янів у магістральних каналах встановлюють спеціальні щити або роблять спеціальні відстойники. [14]

Після попередників, які рано звільняють поле (однорічні трави на зелений корм і сіно, зернові колосові та ін.), поле дискують в 1--2 сліди зразу після звільнення поля, а потім орють на глибину 20--22 см. При цьому в агрегат повинна входити секція кільчасто-шпорового котка, яким подрібнюються грудки і ущільнюється грунт.

Добрі наслідки дає також обробіток комбінованими ґрунтообробними агрегатами АКП-2,5, за допомогою яких за один прохід грунт повністю готується до сівби.

У степовій частині України основним способом підготовки грунту під озимий ячмінь після гороху на зерно, кукурудзи на зелений корм та силос і особливо після пізніх просапних культур (кукурудза на зерно, цукрові буряки, соняшник, овочі, баштанні) повинен бути поверхневий (8--10 см) обробіток переважно дисковими знаряддями. Зайняті пари і стерньові попередники при доброму зволоженні можна орати на глибину 20--22 см з обов'язковим коткуванням в агрегаті.

Озимий ячмінь закладає вузол кущіння ближче до поверхні грунту порівняно з озимою пшеницею, тому не слід його сіяти на ділянках, де нещодавно проведена оранка, бо при осіданні грунту вузол кущіння може оголятись, що призведе до зниження стійкості рослин проти несприятливих умов зимівлі. Такі посіви також легко піддаються видуванню та випиранню.

Озимий ячмінь негативно реагує на переущільнення ґрунту, перезволоження і нестачу кисню, тому це треба враховувати при розробці системи обробітку грунту і зволоження.

3.3 Система удобрення

Повне забезпечення озимого ячменю основними елементами живлення є основною передумовою одержання високих та стабільних урожаїв.

Серед озимих зернових він має найкоротший вегетаційний період, оскільки сіють його після жита і пшениці, а влітку він достигає приблизно на два тижні швидше. Короткий період активного засвоєння поживних речовин з ґрунту та інтенсивне кущіння і наростання вегетативної маси, вимагають високого рівня забезпечення азотом. Озимий ячмінь характеризується раннім весняним відростанням, має підвищену потребу в цей період в азоті, тому забезпечує високі прирости врожаю від весняного підживлення.

Фосфорні та калійні добрива використовують під основний обробіток ґрунту . Близько 10% фосфору (Р10-15) вносять у рядки при сівбі. Внесення фосфорно-калійних добрив значно підвищує врожай і зимостійкість ячменю. У рядки під час сівби рекомендується вносити гранульований суперфосфат.

Азотні добрива при вирощуванні після гірших попередників доцільно вносити у два прийоми - половину норми під культивацію і половину для підживлення навесні у фазі кущіння. Після кращих попередників азот застосовується в одне чи два підживлення.

Одностороннє підвищення норми азотних добрив сприяє розвитку хвороб у ячменю. ботанічний органогенез ґрунт чорнозем

Озимий ячмінь добре реагує на внесення мікроелементів: молібден, бор, кобальт та ін., залежно від типу ґрунту.

При зрошенні доцільно вносити добрива з поливною водою. Концентрація азоту у поливній воді до 0,5%, фосфору -- 2%, калію -- 3%, а при використанні складного розчину -- 1%.[15]

При удобренні ячменю необхідно дотримуватися таких правил:

1). На родючих ґрунтах (чорноземи, темно-сірі та ін.) для одержання 40-50 ц/га зерна ячменю після добрих попередників необхідно вносити N45-60P45-60К45-60

2). На бідніших ґрунтах (дерново-підзолисті, світло-сірі і т.д.) норму добрив збільшують до N60-90P60-90K60-90.

3). При вирощуванні ячменю після гірших чи малоудобрених попередників норму добрив підвищують на 25-30%.

4). Норма добрив для сортів ячменю, схильних до вилягання, не повинна перевищувати N60P60K60. Високопродуктивні, чутливі на добрива і стійкі до вилягання сорти забезпечують максимальні врожаї з підвищенням доз добрив до N90P90K90- N120P90K90

8). Дози добрив і строки внесення азоту визначають залежно від родючості ґрунту, попередника, гідротермічних умов року, рівня удобрення та біологічних особливостей сортів. [10] Норми елементів живлення за їх виносом із запланованим урожаєм розраховують за такою формулою:



Н =100•У•В -Зг•Кг/Кд

де Н -- пошукова норма N, Р205, К20, кг/га;

У -- запланована врожайність, т/га;

В -- винос елемента живлення 1т продукції, кг;

Зг -- запас рухомих сполук елемента живлення в ґрунті, кг/га;

Кг -- коефіцієнт використання елемента живлення з ґрунту, %;

Кд -- коефіцієнт використання елемента живлення з добрив, %.

При врожайності 60 ц/га:

Н(N) =100•6•27-255•13/60=200

Н(Р2О5) =100•6•11-312•5/20=250

Н(К2О) =100•6•23-456•10/60=156

Але таких доз в жодному господарстві не забезпечують. Тому при зрошенні оптимальна норма -це N120P90K90.

При основному внесенні найкращі добрива : аміачна селітра і суперфосфат.

Для внесення в рядки: нітроамофоска. [10]

3.4 Сівба

Розрахунок норми висіву

Формування високої врожайності можливо тільки при виборі оптимальної площі рослин. Це можливо при встановленні науково обгрунтованої норми висіву (посадки).

Кількісна норма висіву залежить від морфології рослини, цілі обробітку, біологічних особливостей сорту, екологічних умов зони, способів посіву.

Розрахунок вагової норми проводять за формулою:



Н = М *А * 100/ ПП

Н - норма висіву, кг / га

М - норма висіву, млн.шт.семян / га;

А - маса 1000 насінин, г;

ПП - посівна придатність,%.

Н = 3 * 40 * 100/89 = 12000/89 = 135 кг / га[18]

Таблиця 6 Розрахунок норми висіву

Культура	Маса 1000 насінин, г	Всхожість, %	Чистота, %	Посівна придатність, %	Норма висіву, кг/га
Озимий ячмінь	30-50	90	96	89	135

Підготовка насіння

Якість насіння - одне з важливих умов одержання високого врожаю. Для сівби використовують очищене, високоякісне, кондиційне за всіма параметрами насіння із силою росту не менше як 80%. Насіння озимого ячменю має довший,ніж інші зернові культури, післязбиральний період достигання, тому перед сівбою його слід обов'язково прогріти на сонці. Перед сівбою його протруюють або інкрустують. За 3-5 днів до сівби насіння знезаражують системними препаратами: Байтам Універсал 19,5% з.п (2 кг/т), Вітавакс 200ФФ 34% в.с.к. (2,5-3,0 л/т), Вінцит 050 CS к.с. (2 л/т), Вітал 14% в.с.к. (0,5 л/т), Девідент Стар 036 FS т.к.с. (1,5 л/т), Раксіл- Екстра 51,5% т.к.с. (2 л/т), Лоспел 12,5% в.м.с. (0,9-1,2 л/т).

При виборі препарату для протруювання необхідно враховувати спектр його дії, очікуване ураження хворобами, сортові особливості, погодні умови, реакцію рослин на даний препарат, його тип (порошок чи рідина) та ін. [3]

Строки, способи, глибина сівби

Терміни посіву

При ранній сівбі ячмінь восени переростає. В умовах теплої осені до часу припинення осінньої вегетації може досягти фази виходу в трубку, що набагато знижує його зимостійкість та призводить до вимерзання. Запізнення з сівбою дає слаборозвинені посіви, які розвиваються в гірших гідротермічних умовах.

Орієнтовні строки сівби і норми висіву озимого ячменю в зоні Південного Степу - 25.09-5.10. Норма висіву - 3-3,5 млн./га

Дворучки (можна сіяти восени і навесні), які восени сильно переростають, висівають на 5-7 днів пізніше від типово озимих сортів ячменю. Біологічною особливістю дворучок є те, що восени вони пізніше закінчують вегетацію, а навесні раніше її відновлюють. Це дає їм змогу краще розвинутись при пізніх сходах. Дворучки, що пізно висіяні, можуть зійти навесні і добре розкущитися.

Способи посіву

Найпоширеніший спосіб сівби - рядковий з міжряддями 15 см. Вузькорядний спосіб (12 см) має перевагу в тому, що рівномірніше розміщує насіння в рядку.

Глибина посіву

Глибоке і нерівномірне загортання насіння - основна причина зниження польової схожості і формування малопродуктивних посівів озимого ячменю. Насінню для проростання необхідне тепло, волога і кисень. Ячмінь через плівчастість зерна вимагає кращих умов зволоження. При заглибленні насіння підвищується його постачання водою, але погіршується доступ кисню. Озимий ячмінь сіють відносно пізніше, при менших середньодобових температурах, тому при глибокому загортанні зростає тривалість періоду сівба - сходи.

При інтенсивній технології, з дотриманням усіх технологічних вимог сівби, глибина загортання не повинна перевищувати 2-3 см. [20]



3.5 Догляд за посівами

При сівбі в недостатньо вологий грунт за сухої погоди поле коткують кільчасто-шпоровими котками. у фазі сходів для захисту від пошкодження сходів прихованостебловими шкідниками (гессенською мухою, опомізою, озимою, злаковою мухами), цикадками, підгризаючими совками та ін. шкідниками при потребі посіви обробляють розчином інсектициду. Взимку стежать за станом посівів і при потребі розкладають отруєні принади в нори мишовидних гризунів.

Весною, на початку відростання рослин проводять підживлення азотними добривами N30-45, обробляють гербіцидами, а при прогнозі вилягання посівів - на початку виходу рослин у трубку розчином цикоцелю (3 кг. д.р./га).

При ознаках захворювання борошнистою росою, іржею, гельміноспоріоз, чорним бактеріозом посіви обприскують фунгіцидами. При співпаданні строків обробки готують бакові сумішки якщо застосовувані препарати змішуються без зміни їх властивості.

Проти вилягання до початку виходу рослин у трубку застосовують препарат антивилягач 675 (2 л/га).

Для захисту рослин озимого ячменю в період активної вегетації від таких хвороб, як борошниста роса, гельмінтоспоріозні плямистості (смугаста, темно-бура, сітчаста), застосовують наступні фунгіциди: Альто Супер 330 EC к.е. (0,5 л/га), Колосаль 25% (1,0 л/га), Фалькон 46% к.е. (0,6 л/га), Фолікур БТ 22,5% к.е. (1,0 л/га).

Для знищення бур'янів в посівах озимого ячменю в фазу кущення застосовують такі гербіциди як Арітокс 50% в.р. (1,0-1,5 л/га), 2,4 - Д 700 в.р. (0,8-10 л/га), Діален Супер 464 SL в.р.к. (0,7 л/га), а починаючи з фази вихід в трубку можливе застосування лише препаратів з групи похідних хлорфенілсечовини. Це такі гербіциди, як Гроділ Ультра 75% в.г., Гранстар 75% в.г. (15-20 л/га), Калібр 75% в.г. (40-50 л/га), Лареп 60% з.п. (8-10 т/га), Лінтур 70 WG в.т. (120 л/га).

З метою обмеження розвитку шкідників п'явиці, попелиці, трипсів, клопа шкідливої черепашки та інших за умов помірно теплої погоди доцільно внести препарати перетроїдної групи: Фастак 10 к.е. (0,15 л/га), Карате Зеон 050 CS м.к.е. (0,15 л/га), Сумі Альфа 5% к.е. (0,25 л/га). За умов спекотної погоди, кращий ефект матимуть фосфорорганічні препарати типу: Бі-58 Новий 40 к.е. (1,2 л/га), Дана дім 40 к.е. (1,2 л/га), Золон, 35 к.е. (1,5 л/га) та інші. Також можливе застосування вище зазначених препаратів в половинних дозах за одночасного їх внесення, наприклад: Дана дім (0,6 л/га) + Сумі Альфа (0,125 л/га), Бі-58 (0,6 л/га) + Карате Зеон (0,08 л/га). [6]

При зрошенні вирощують озимий ячмінь із застосуванням вологозарядкового та вегетаційних поливів за допомогою дощувальних машин. Вологозарядковий полив проводять після культивації (за 3 -- 4 тижні до сівби). Норма поливу на ґрунтах з низьким заляганням ґрунтових вод становить 800 - 1000 м3/га. У весняно-літню вегетацію ячмінь поливають залежно від погодних умов і вологості орного та підорного шарів, яка на ґрунтах середнього механічного складу не повинна бути менша 70 % НВ. Для підтримання такої вологості у відносно вологий рік достатньо провести один вегетаційний полив, у середньо-посушливий 2 -- 3 і в посушливий рік 4 поливи з поливною нормою кожного разу 500 -- 600 м3/га. Перший полив ячменю проводять на IV етапі органогенезу, другий -- на VII, закінчують у фазі формування зерна (X етап). [14]

3.6 Збирання врожаю і первинна обробка

Озимий ячмінь, як і жито, важче збирається комбайнами, ніж ярий ячмінь чи озима пшениця. Збирання ускладнюється ламкістю колосся, схильністю до вилягання, коротким оптимальним строком обмолоту.

Озимий ячмінь достигає найшвидше серед зернових І групи .Урожай починають збирати при вологості зерна не більше 16-18%, але краще це робити при повній стиглості. Візуальні ознаки для початку обмолоту такі: ламкість колосся ще незначна, остюки достигли, але ламаються тільки при обмолоті.

Посівні площі озимого ячменю невеликі, тому його збирають способом прямого комбайнування. І тільки посіви з великою кількістю підгонів доцільно збирати роздільно.

Раціонально використати збиральну техніку і зменшити втрати зерна можна, якщо висівати зернові культури, що мають різні строки достигання. Так, різниця між настанням повної фази стиглості озимого ячменю і ярої пшениці орієнтовно становить три тижні, що дозволяє розтягнути строки збирання на довший період. Якщо ж висівати тільки озиму пшеницю і ярий ячмінь, строки достигання яких майже співпадають, втрати від перестою хлібів можуть зростати.

Крім того, після озимого ячменю можна висівати на сидеральне добриво люпин. При сівбі 10-20 липня коренева система люпину жовтого проникає в ґрунт на таку ж глибину (3,0-3,5 м), як при весняній сівбі. Урожайність зеленої маси на таких літніх посівах досягає 300-500 ц/га.

Очищення зерна

Домішки в партіях зерна мають вищу вологість, ніж саме зерно, до того ж вони часто вражаються мікроорганізмами. Це призводить до швидшого зігрівання забруднених партій зерна і вищих втрат від дихання. Крім того, домішки призводять до утворення ущільнених слоїв в штабелі зерна, які недостатньо вентилюються і швидко псуються.

Ефективність очищення зерна у сучасних комбайнів настільки висока, що в сільськогосподарських підприємствах для попереднього очищення зерна достатньо простого повітряного сепаратора. [13]



3.7 Техніка безпеки при виконанні основних технологічних операції

Основними шкідливими та небезпечними факторами при проведені весняно-польових робіт є:

-технічна несправність тракторів і сільськогосподарських машин;

-виконання робіт в охоронних зонах ліній електропередач;

- виконання робіт на відкритому повітрі, при підвищеній або низькій температурі повітря;

-підвищений рівень шуму та вібрацій;

-підвищена забрудненість повітря пилом;

-наявність отрутохімікатів;

-ризик контакту з отруйними рослинами, небезпечними комахами та тваринами;схили полів, наявність перешкод у вигляді ям, ярів;

-рухомі агрегати;

-пожежна небезпека;

-нервово-психічні перевантаження.

Загальні особливості безпеки при роботі з сільськогосподарськими машинами

1. З метою запобігання порушенням, які можуть призвести до нещасних випадків та інших надзвичайних ситуацій, напередодні проведення весняно-польових робіт необхідно:

- призначити відповідальних осіб за організацію безпечної експлуатації обладнання та виконання робіт в структурних підрозділах;

- організувати та провести семінари-навчання працівників безпечним методам роботи;

- провести інструктажі з охорони праці з усіма працівниками, зайнятими у виробничих процесах;

-забезпечити працівників спецодягом, засобами індивідуального захисту, аптечкою, питною водою та засобами пожежогасіння;

-визначити та обладнати місця для відпочинку, споживання їжі та куріння;

- не допускати до роботи осіб, які не пройшли медичний огляд, хворих, перевтомлених, осіб, які перебувають в нетверезому стані, та які не пройшли інструктажі та навчання з охорони праці;

- до виконання технологічних процесів не допускати машини і обладнання, які мають технічні несправності.

2. Причіп та навіску машин і обладнання на трактор необхідно виконувати удвох. Робітник, який здійснює зчіпку (навіску), не повинен стояти на шляху руху трактора до машин, а зчіпку починати тільки після сигналу тракториста.

3. Тракторист повинен вести трактор на пониженій передачі, на малих обертах двигуна, без ривків, слідкувати за зчіпками і весь час тримати ногу на педалі головної муфти зчеплення. З'єднувати причіпну сергу з причіпним пристроєм машин потрібно тільки при зупиненому тракторі і вимкненій передачі.

4. Сівалки і посадкові машини повинні мати:

- перила за спиною сівальника -- на висоті 1 м, якщо причіплені борони котки, шлейфи тощо;

- захисні огородження зубчатих і ланцюгових передач;

- пристосування для очищення робочих органів;

- засоби двосторонньої сигналізації.

5. Пересування агрегатів до місця роботи і виконання робіт повинні виконуватися у відповідності з заздалегідь розробленими маршрутами й технологією, затвердженими керівником або відповідним головним спеціалістом господарства (підприємства), з якими повинні бути ознайомлені при проведенні інструктажу всі механізатори, які будуть брати участь у виконанні певного виду робіт.

6. При груповій роботі машин із числа працівників призначається старший:

- на машинно-тракторному агрегаті -- старший тракторист-машиніст;

- на самохідних комбайнах -- комбайнер;

-у виробничих приміщеннях (на виробничих майданчиках) -- механік.

7. При роботі на ґрунтооброблювальних машинах можливі такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

- рухомі агрегати і машини;

- рухомі частини машин: причіпні (навісні) пристрої, робочі органи, пружини, механізми передачі руху, колеса тощо;

- робоча рідина гідросистеми;

-незакриті ями, колодязі, зрошувачі тощо;

-підвищена концентрація пилу, мінеральних добрив в повітрі робочої зони;

-несприятливі метеорологічні умови.

Особливості виконання робіт за різних погодних умов

1. Обприскування проводять вранці і ввечері при найменших повітряних потоках, а у хмарну погоду -- протягом світлого періоду доби.

2. У жарку погоду всі роботи з пестицидами необхідно проводити в ранні години, у похмуру -- протягом всього робочого дня. При внесенні надзвичайно небезпечних і високонебезпечних препаратів робота причіплювачів забороняється.

3. Під час виконання робіт забороняється:

- заміна, регулювання та очищання робочих органів машин при ввімкненому двигуні трактора,

- виконання робіт після того, як будуть опущені або встановлені на підставки робочі органи;

-експлуатація машин без передбачених конструкцією огорож рухомих елементів;

- ґрунтообробка полів до виконання підготовчих робіт (вивезення каміння, засипка ям та інших перешкод; відбиття поворотних смуг).

4. При виявленні вибухонебезпечних предметів (снарядів, мін, гранат тощо) всі роботи на ділянках повинні бути негайно призупинені, межі ділянки позначені попереджувальними знаками «Обережно! Небезпека вибуху». На ділянці повинна бути організована охорона, а в органи МВС необхідно негайно передати повідомлення.

5. На ділянках полів і доріг, над якими проходять повітряні лінії електропередач (ЛЕП), проїзд і робота машин дозволяється у разі, коли відстань від найвищої точки машини чи вантажу на транспортному засобі до проводу не менше:

6. На дорогах, у місцях перетину з повітряними ЛЕП напругою 330 кВ і вище повинні встановлюватися дорожні знаки, які забороняють зупинку транспорту в охоронних зонах цих ліній.

7. Щоб не бути ураженим розрядом блискавки, роботу на машинах під час грози необхідно припинити. Якщо близько є закрите приміщення (сарай, будинок, барак), то необхідно заховатися в ньому; при цьому вікна й двері приміщень повинні бути закритими.

8. Забороняється також перебувати поблизу електричних і телефонних проводів, поряд з підвищеними над землею одиничними предметами (деревами, машинами, опорами електропередач, стогами сіна, соломи). За відсутності сховищ необхідно перечекати грозу на землі на відстані не менше 80 м від машини.



Розділ 4. Технологічна карта вирощування культури

Попередник: зернобобові трави

Врожайність: 60ц/га

Технологічна карта вирощування озимого ячменю наведена в таблиці 7 [20].

Таблиця 7 Технологічна карта

№ п/п	Технологічна операція	Склад агрегату	Строк виконан- ня(місяць)	Вимоги до якості
		Трактор	марка с/г машини
1	Лущення	Т-150К	ЛДГ-15	Після збирання	5-6 см
2	Внесення мін. добрив з транспортуванням	МТЗ-80	РУМ-6	VII-VIII	Рівномірно по полю
3	Обробіток ґрунту (боронування)	МТЗ-80	БГН-6	VII-VIII	12-14 см
4	Передпосівна культивація з боронуванням	МТЗ-80	КПС-4	IX	5-6 см
5	Вологозарядковий полив	«Фрегат» ДМУ		IX	800 - 1000 м3/га
6	Протруєння насіння		Електр. ПС-10	IX	рівномірно
7	Транспортування насіння та мін. добрив	МТЗ-80	2ПТС-4	IX	до 5 км
8	Навантаження мін. добрив		вручну
9	Посів з внесенням мін. добрив	МТЗ-80	СЗ-3,6	IX-X	3-4см
10	Коткування	МТЗ-80	СКГ-2.2	Після посіву	Ущільнити грунт
11	Знищення гризунів		вручну	восени та навесні	По 3 г/нору (Родинфос 2кг/га)
12	Відбір монолітів		вручну	Взимку і навесні	2-3 рази
13	Транспортування монолітів	машина	вручну
14	Транспортування води	МТЗ-80	РЖТ-4	III-IV	до 2 км
15	Ранньовесняне позакореневе підживлення	МТЗ-80	СП-11	III-IV	рівномірне
16	Вегетаційний полив	«Фрегат» ДМУ		IV-V	500 м3/га
17	Транспортування пестицидів	Т-16М		III-IV	до 2 км
18	Обприскування	МТЗ-80	ОП-2000	III-IV
19	Пряме комбайнування	«John Deer» 9500		VI-VII	В стадії воскової стиглості
20	Транспортування зерна	ГАЗ-53		VI-VII	До 2 км
21	Первинна доробка зерна	Електр.	ОВС-25	VII-VIII



Висновки

В наш час сільське господарство постійно розвивається: створюються нові сорти, впроваджуються нові інтенсивні технології.

Сучасні сорти озимого ячменю інтенсивного типу мають потенційну продуктивність 60-70 ц зерна і більше. В основному у виробничих умовах урожай цих сортів набагато менший. Причина цьому - низька зимостійкість сортів. Тому потрібно створювати більш зимостійкі сорти і впроваджувати їх у виробництво.

Потенційна врожайність рослин є головним фактором формування можливо високого врожаю, а реалізація його залежить від оптимізації умов вирощування.

Озимий ячмінь - дуже цінна зернова культура, тому потрібно впроваджувати нові технології, які забезпечать стійкість його до несприятливих умов навколишнього середовища і тим самим забезпечать нам більш високі врожаї.

На зрошенні врожай збільшується в рази, тому, на мою думку, вирощування озимого ячменю на зрошенні - є перспективним для всіх господарств, де вирощують цю культуру.

Я вважаю, що технологію, викладену мною у курсовій роботі, можна рекомендувати до впровадження у виробництво.



Список використаної літератури

1. Алімов Д.М.,Шелестов Ю.В. Технологія виробництва продукції рослинництва.-К.:Вища шк..,1995.-268 с.

2. Зінченко О.І. та ін. Біологічне рослинництво.-К.: Вища школа, 1996.-239с.

3. Калашников К.Я. Повышение всхожести семян с помощью протравления//химия в сельском хозяйстве. - 1988, -№3- с. 48-52.

4. Лихочвор В.В. Рослинництво: Технології вирощування сільскогосподарських культур. К.: ЦНЛ, 2004-808с .

5. Реєстр сортів України. -К.: 2019-497 с.

6. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.-К.: Інвест маркетінг, 2008.-94с.

7. Рослинництво: Підручник/С.М. Каленська, О.Я. Шевчук- К.: НАУУ, 2005-502с.

8. Танчик С.П. , Дмитришак М.Я., Алімов Д.М. та ін. Технології виробництва продукції рослинництва. Підручник.- К.: Слово,2002.- 1000с.

9. Фізіологія і біохімія сільськогосподарських рослин / Під ред. Н.Н. Трейтнова.- М.: Колос, 1998,-640с.

10. Агрохімія: Підручник/ М.М. Городній, А.В. Бикін, Л.М. Нагаєва.- 2003,-786с.

11. Ґрунтознавство з основами геології. Навч посібник/о.Ф. Гнатенко, Л.Р. Петренко, С.В, Вітвицька.-К.: Оранта, 2005.-648с.

12. Загальне землеробство/ за ред В.О. Єщенка.-К.: Вища Школа, 2004,-336с.

13. Женега Т.П., Технологія збирання і переробки продукції рослинництва/ Г.П. Женега, В.І. Шемавньов, О.М. Олексюк - Полтава , 2003-420с.

14. Практикум з землеробства/ за ред. М.С Кравченко, З.М. Томанівського.-К.: Мета,1999.

15. Сучасні системи удобрення сільськогосподарських культур у сівозмінах з різною за основними ґрунтово-кліматичними зонами України: рекомендації/ За ред. А.С. Зорисняка, М.В. Лісового - К.: Аграрна наука, 2008-120с.

16. Рослинництво з основами програмування врожаю/за ред.. О.Г. Жатова.-К.:Урожай,1995.-256 с.

17. Озимі зернові культури/за Ред.. Л.О. Животкова, С.В. Бірюкова.- К.:Урожай, 1993.-288с.

18. Ячмінь/ В.А.Кононюк (упоряд.), З.Б.Борисонік, А.Г. Мусатов та ін..- К.: Урожай,1986.-144с.

20. Агротехнологія і технологічні карти вирощування сільськогосподарських культур/П.В. Петров, Т.Є.Посполітак, Є.О. Юркевич-навчальний посібник, Київ « Аграрна освіта», 2009-268 с.

21. Рослинництво. Лабораторно-практичні заняття / За ред.М.А. Бобро та ін. К.: Урожай, 2001. - 392 с.

Размещено на Allbest.ru

...