Сучасний стан та перспективи розвитку м’ясного голубівництва в Україні

Дослідження корисних властивостей голубиного м’яса для населення в сучасних умовах. Визначення перспектив розвитку м’ясного промислового голубівництва в Україні. Породи великих голубів. Білкові корми рослинного походження. Годівля та напування голубів.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 25.02.2020
Размер файла 22,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасний стан та перспективи розвитку м'ясного голубівництва в Україні

Вінюков А.О., асп.

Інститут тваринництва НААН

Вінюков О.О.

Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція НААН

В статті розглянуті питання визначення перспектив розвитку такого нішового сектору агробізнесу, як м'ясне голубівництво. Проведено літературний та патентний пошук з метою встановлення стану галузі м'ясного голубівництва в Україні. Вивчено закордонний досвід в галузі м'ясного птахівництва. Визначено, що в багатьох країнах світу промислове голубівництво дуже розвинуте. На великих голубиних фермах США і державних фермах Угорщини процеси годівлі, напування, збирання приміщень механізовані, освоєно штучне вигодовування пташенят. Спочатку для селекційної роботи Угорське товариство голубівників закупило племінне поголів'я у Франції, а також використовувало свої національні породи великих голубів. В даний час ведеться планомірна робота по створенню гібридів великої живої маси, плідних, невибагливих і стійких до захворювань.

годівля напування голуб м'ясо

Розглянуто окремі елементи технології виробництва продукції голубівництва. Відмічено певні особливості галузі. Парування у голубів починається з п'ятимісячного віку. Молодняк голубів м 'ясних порід, виведений в березні і залишений на плем 'я, у вересні-жовтні вже дає приплід. В середньому у однієї пари м 'ясних голубів при інтенсивній технології за рік може бути 9-10 кладок. Вихід товарної продукції складе 8,5-9,0 кг протягом року. Виробництво товарної продукції, як правило, нерівномірне: 60-65 % м 'яса отримують у весняно-літній період, 20-30 % - восени і 10-15 % взимку. На сьогоднішній день виробництво рентабельне, якщо виведення молодняку в господарстві становить не менше 75 %. У перші роки життя репродуктивна здатність у голубів поступово підвищується, потім рівномірно знижується і на 6-7-му році різко падає. Взагалі ж голуби живуть в середньому 15-20 років, а розмножуються протягом 10-12 років.

Голуби моногамні, тримаються зграями і ведуть денний спосіб життя. Насиджують яйця обидві птиці: самець зазвичай з 10 до 16 години, самка весь інший час. Маса яєць у голубів коливається від 17 до 27 г. Температура насиджування яєць становить 36,1-40,7 °С. Тривалість насиджування у домашнього голуба в середньому 17-19 діб, але в холодному приміщенні збільшується до 20-22 днів.

Ключові слова: птахівництво, голуби, продуктивність, м'ясні породи, дієтичне м'ясо, ринок продукції.

Окрім забезпечення населення країни повноцінним високоякісним білком тваринного походження є також важливий напрямок - виробництво достатньої кількості дієтичного м'яса. В останні роки цей напрямок отримує особливу важливість із-за зростання потреби в дієтичному харчуванні при реабілітації важкохворих людей. Також, Б. В. Болтянський та ін., 2018, зазначають, що останнім часом в Україні існує тенденція боротьби з зайвою вагою. У зв'язку з цим частина українців вдається до дієтичного харчування, що стимулює розвиток ринку дієтичних продуктів харчування [1]. Наявність зміни у погляді на дієтичне харчування на вітчизняному ринку в останні роки підкреслює ціла низка науковців [1-3]. Про тренд у бік виробництва більш корисної та здорової продукції за виробництва по різних видах сільськогосподарських тварин та птиці наголошують як вітчизняні так і закордонні науковці [4-8].

Отже, потреба в дієтичних продуктах на вітчизняному ринку є і в подальшому буде тільки зростати. При цьому, одним з потенційних напрямів для нарощування обсягів виробництва дієтичного м'яса є м'ясне голубівництво. Цей напрямок птахівництва в Україні розвинуто недостатньо, хоча в деяких країнах наявне промислове виробництво продукції голубівництва.

Отже, враховуючи вищезазначене, в якості мети досліджень нами обрано визначення перспектив розвитку такого нішового сектору агробізнесу, як м'ясне голубівництво.

Матеріал і методи досліджень. Було проведено літературний та патентний пошук з метою встановлення стану галузі м'ясного голубівництва в Україні. Вивчено закордонний досвід в галузі м'ясного птахівництва.

Результати досліджень. Голуби, як і інші птахи, споживалися людиною з доісторичних часів. Ще в I в. до н. е., страви з голубиного м'яса вважалися делікатесом і подавали до столу імператорів. Авіценна вважав м'ясо голубів лікувальним. За поживністю і смаковими якостями воно перевершує м'ясо курей, качок і гусей. У ньому міститься 20 % білка і 9 - 20 % жиру. При цьому найсмачніше і ніжне м'ясо отримують від м'ясних порід голубів. У середні віки вирощування голубів на м'ясо вважалося звичайною справою в багатьох країнах Європи, а страви з голуб'ятини можна було побачити, як на столі у аристократа так і у простого селянина [9].

У світі налічується близько 50 порід м'ясних голубів. Їх поділяють на три групи: велетенські (голуби-велетні), курячі та м'ясні [10].

Велетенські - великі, важкі, кремезні, літають погано. Серед них відомі породи: кінг, техаський, карно, кошуа, монден (мондайн, мондаин), монтобан, римський, соттобанка, угорський велетень, штрассер.

Характерні особливості групи курячих (вони дуже схожі на курей) - це короткий широкий тулуб, довгі ноги і шия, короткий хвіст. Ці голуби великовагові і плідні. Група включає наступні породи голубів: флорентійський, угорський, мальтійський, віденський.

М'ясні породи голубів, на відміну від перших двох груп, дуже схожі зі звичайними домашніми голубами, але дещо крупніше, маса тіла досягає в середньому 600 г. До цієї групи відносяться: польська рись, бенешовський голуб, пра- хенськийканик, моравський пштрос, кобурзький жайворонок.

Розкриття корисних властивостей голубиного м'яса для населення в сучасних умовах та розвиток м'ясного промислового голубівництва в Україні є актуальним, особливо для малого та середнього бізнесу.

При цьому, слід враховувати те, що між різними породами м'ясних голубів наявні й різниці за обсягами, основними характеристиками та якістю м'ясної продукції [11-14].

В багатьох країнах світу промислове голубівництво дуже розвинуте. На великих голубиних фермах США і державних фермах Угорщини процеси годівлі, напування, збирання приміщень механізовані, освоєно штучне вигодовування пташенят. Спочатку для селекційної роботи Угорське товариство голубівників закупило племінне поголів'я у Франції, а також використовувало свої національні породи великих голубів. Потім в США були придбані аутентичні птахи породи тексан, і в даний час ведеться планомірна робота по створенню гібридів великої живої маси, плідних, невибагливих і стійких до захворювань [15]. Розведення м'ясних голубів набуло широкого поширення і в Німеччини, Чехії та Словаччині [16-17].

На сучасному етапі м'ясне голубівництво в Україні широкого поширення не отримало. Одна з причин цього - страх людей до не відомого, невідрегульова- ний внутрішній ринок, а також слабка обізнаність населення щодо корисності голубиного м'яса. Поголів'я м'ясних голубів зустрічається в незначних кількостях в приватних колекціях та приватних розплідниках. Кількість такого поголів'я не дозволяє навіть думати про реалізацію м'яса цих птиць [18].

В кінці 70-х років в Одеській області були створені експериментальні голубині ферми при колгоспах «Більшовик» та ім. Дзержинського. На цих підприємствах дуже ефективно розвивався цей напрямок птахівництва, але слабка конкурентна здатність цієї продукції, а також розпад СРСР призвели до занепаду цих підприємств [19].

Останнім часом, інтерес до м'ясного голубівництва починає зростати. Багато фахівців відзначають великі можливості України для розвитку м'ясного голубівництва: наявність значних вільних трудових ресурсів, необмежена кормова база, швидко зростаючий ринок пташиного м'яса і зокрема - делікатесних м'ясних продуктів. Однак, більшості птахівників, розведення м'ясних голубів залишається предметом малознайомим.

Деякі технологічні аспекти виробництва продукції м 'ясного голубівництва. Парування у голубів починається з п'ятимісячного віку. Молодняк голубів м'ясних порід, виведений в березні і залишений на плем'я, у вересні-жовтні вже дає приплід. В середньому у однієї пари м'ясних голубів при інтенсивній технології за рік може бути 9-10 кладок (18 пташенят). Отже, очікуваний вихід товарної продукції складе 8,5-9 кг протягом року. Виробництво товарної продукції, як правило, нерівномірне: 60-65 % м'яса отримують у весняно-літній період, 20-30 % - восени і 10-15 % взимку. Виробництво може бути рентабельним, якщо виведення молодняку в господарстві становить не менше 75 %. У перші роки життя репродуктивна здатність у голубів поступово підвищується, потім рівномірно знижується і на 6-7-му році різко падає. Взагалі ж голуби живуть в середньому 1520 років, а розмножуються протягом 10-12 років.

Голуби моногамні, тримаються зграями і ведуть денний спосіб життя. Насиджують яйця обидві птиці: самець зазвичай з 10 до 16 годин, самка весь інший час. Маса яєць у голубів коливається від 17 до 27 г. Температура насиджування яєць становить 36,1-40,7 °С. Тривалість насиджування у домашнього голуба в середньому 17-19 доби, але в холодному приміщенні збільшується до 20-22 днів.

Відразу після вилуплення голуб'ята абсолютно сліпі і покриті пухом, вони вимагають регулярного годування і обігріву батьками. Голуби годують пташенят з дзьоба в дзьоб зобним молочком протягом 10-12 діб, потім поступово включають в їх раціон розм'якшені в зобу зерна. На 6-8 добу пташенята починають відкривати очі, а в місячному віці переходять на повне самообслуговування.

Голубине зобне молочко - дуже поживна кормова маса жовто-білого кольору, консистенції рідкої сметани. Голубине молоко виділяється епітелієм стінок зоба дорослих голубів. На відміну від ссавців у голубів ця речовина виділяють не тільки самки, але і самці. У складі голубиного молочка 64-82 % води, 10-19 % білка, 7-13 % жиру і жироподібних речовин, 1,6 % - мінеральних речовин і вітамінів А, D, Е і В.

За комфортні умови інтенсивність росту голуб'ят виключно висока. Так, жива маса в перші два дні збільшується в 8-10 разів, з 11 до 22 днів - у 2 рази і потім стабілізується, а перед вильотом з гнізда навіть знижується. У 60-70- денному віці пташенята досягають живої маси дорослих птахів [14-16].

Голуб'ят забивають на м'ясо, коли вони ще не літають - у віці 28-30 днів. До цього часу голуб'ята вже мають досить високу живу масу. При більш пізньому забої смакові якості м'яса погіршуються, воно стає жорстким. Для додання м'ясу делікатесних властивостей і смаку дичини, за кілька днів до забою в корм голубів додають насіння анісу, кмину або кропу, поять їх підсоленим молоком.

Інтенсивний спосіб розведення застосовується на товарних підприємствах, що здійснюють вирощування голубів на м'ясо для реалізації на внутрішньому ринку. При цьому використовуються спеціалізовані м'ясні породи голубів і гібриди, що мають живу масу 850-1500 г, при відгодівлі на м'ясо досягають до 4-5- тижневого віку живої маси 600-800 г. Утримують голубів у спеціальних пташниках, в яких виділяється приміщення для утримання батьківського стада, приміщення для молодняку і підсобні приміщення для зберігання кормів, підстилки, інвентарю. Приміщення розділяється перегородками на секції-бокси, кількість яких залежить від чисельності маточного стада. В одному боксі зазвичай містять 10-15 пар. Кожен бокс ділиться металевою сіткою на дві секції, в яких встановлюють 2-5-ярусні клітинні батареї, по 24-40 осередків-гнізд в кожній. Щільність посадки м'ясних голубів в приміщенні - 2-3 пари на 1 м площі підлоги приміщення. На кожну птицю в пташнику повинно припадати не менше 1м3 обсягу приміщення. Фронт годування 5-6 см / гол. Зовні біля кожної секції прилаштовуються вольєри з розрахунку 0,5 м2 площі вольєри на кожну пару голубів. У вольєр голуби потрапляють через лази.

Годівля м'ясних голубів. Як і інших видів птахів, годівля м'ясних голубів має бути біологічно повноцінним, задовольняти їх потребу птиці в енергії, поживних і біологічно активних речовинах для здійснення нормальної життєдіяльності організму, росту молодняку і продукування дорослої птиці.

Основними кормами і кормовими інгредієнтами для голубів є зернові корми (кукурудза, ячмінь, овес, просо, пшениця, рис, сорго); зернобобові корми (горох, соя, люпин), насіння олійних культур (соняшнику, ріпаку, суріпиці, льону, конопель, анісу, кропу), білкові корми рослинного походження (макухи та шроти, кормові дріжджі пекарські і), тваринного походження (м'ясо-кісткове і рибне борошно); мінеральні корми (крейда, черепашка, вапняк, монокальційфосфат, дикальцийфосфат, кісткове борошно, шкаралупа яєць, кухонна сіль), вітаміни і мікроелементи.

В енциклопедії з птахівництва відзначається, що в 100 г суміші для дорослих голубів має міститися 15 % перетравного протеїну, 110-115 кормових одиниць і 3 % клітковини [15].

Ринок дієтичного м'яса. М'ясо голубів є найважливішим джерелом повноцінного білка і ліпідів з високим рівнем незамінних жирних кислот. Воно характеризується високою харчовою і біологічною цінністю, яка визначається наступними факторами: змістом незамінних амінокислот, їх оптимальним співвідношенням що сприяє доброму травленню ферментами шлунково-кишкового тракту.

Голуб'ятина багата водорозчинними вітамінами, а також А, D, Е, які містяться в ліпідній частині, крім того, макроелементами, серед яких виділяються за кількістю калій, фосфор, натрій, кальцій та інші, а також деякі мікроелементи, які мають істотне значення в обміні речовин.

Продукція голубівництва відноситься до найбільш якісних в дієтичному відношенні продуктів харчування, чим і пояснюється великий інтерес до розведення даного виду сільськогосподарської птиці за кордоном.

В той же час, С. Л. Войтенко та О. О. Власенко, 2018, зазначають, що на початку 2018 року генофонд птиці в суб'єктах племінної справи був представлений такими видами: кури, качки, гуси, індики, перепела і страуси. Відносно виробництва товарної продукції, слід відмітити, що в Україні спостерігається чітка тенденція до збільшення споживання м'яса птиці на душу населення порівняно з аналогічним показником для інших видів м'яса. Зокрема, споживання м'яса птиці на душу населення протягом 2006-2016 рр. збільшилося від 15,7 кг до 24 кг. Споживання цього виду м'яса зростає випереджальними темпами порівняно із іншими видами [21]. За січень-жовтень 2016 року в Україні було вироблено 1846,7 тис. тонн м'яса всіх видів (у забійній вазі) всіма категоріями господарств. в тому числі сільськогосподарськими підприємствами - 1236,8 тис. тонн [22]. В той же час, асортимент м'ясної продукції невеликий: понад 90 % з цієї кількості становить м'ясо бройлерів і курей, інше - м'ясо водоплавної птиці та індиків.

Виробництво м'яса інших видів птахів незначне і становить в кращому випадку соті частки одного відсотка. У той же час поява класу заможних людей призвело до значного зростання попиту на високоякісну і екзотичну м'ясну продукцію, таку, наприклад, як м'ясо страусів, фазанів, цесарок, перепелів, голубів, велику жирну печінку водоплавної птиці. Велика частина подібної продукції в даний час імпортується, на що витрачаються значні валютні кошти. Крім того, необхідність перетину багатьох кордонів подовжує шлях продукції до споживача, що призводить до зниження її якісних показників. У зв'язку з цим, багато фахівців вказують на можливість виробництва усіх перерахованих видів м'ясної продукції в Україні і навіть їх експорту: порівняно м'який клімат, наявність вільних трудових ресурсів, відповідної кормової бази.

З досвіду розвинених європейських країн, ринок нетрадиційних видів м'яса птиці можна оцінити в кількості приблизно 0,5-0,8 % від валового виробництва м'яса птиці, що становить для України 3,5-5,5 тис. т в живій масі. Близько третини з цієї кількості (1,2 - 1,8 тис. т) може становити м'ясо голубів. При середній живій масі голубів при забої на м'ясо 700 г, для отримання даної кількості м'яса потрібно утримувати і відгодовувати в рік 1,7-2,6 млн. голів голубів м'ясних порід. Отримання даної кількості голуб'ятини і відтворення можуть забезпечити 113-117 тис. гол. голубів батьківських стад. Для утримання такої кількості голубів потрібно 35-40 тис. м2 корисної площі пташників або 70-100 пташників. Перспектива цілком реальна для нашої країни, якщо врахувати що тільки для курей в Україні експлуатується більше 2000 пташників, і більше 1300 пташників для вирощування бройлерів. До цього можна додати наявність в країні близько 6 млн. присадибних господарств.

У країнах традиційно розвиненого м'ясного голубівництва (США, Франція, Італія) - це одна з найбільш рентабельних підгалузей птахівництва.

Висновок. Перспектива розвитку м'ясного голубівництва в Україні дуже суттєва. Маючи майже безграничні природні ресурси для цієї галузі, м'ясне голубівництва може і повинно реалізувати свій потенціал не тільки на внутрішньому але й на зовнішньому ринках, дозволить покращити раціон українців і, як наслідок, внесе свою долю у процес оздоровлення нації. Тобто розвиток м'ясного голубівництва в Україні має економічне та соціальне підґрунтя.

Бібліографічний список

1. Болтянський Б. В. Розведення перепелів - родинний бізнес / Б. В. Болтянський, Л. О. Болтянська, А. С. Комар // Тваринництво сьогодні. - 2018. № 5. - С. 37-43.

2. Ladyka V. I., Sklyarenko Y. I., Pavlenko Y. M. Characteristics of the genetic structure of lebedinian breed bulls for the kappa-casein gene (CSN3) // Animal Breeding and Genetics. - 2018. - Т. 56. - С. 157-161.

3. Котелевич В. А. Роль органічного виробництва у формуванні якості і безпеки харчової продукції у Житомирському регіоні / В. А. Котелевич // Органічне виробництво і продовольча безпека : зб. доп. V Міжнар. наук.-практ. конф. - Житомир : ЖНАЕУ, 2017. - С. 169-172.

4. Акімов О. В. Оцінка відгодівельних якостей свиней з позиції оптимальної взаємодії їх генотипів та специфіки середовища / О. В. Акімов // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2015. - №. 2 (2). - С. 87-90.

5. Церенюк О. М. Перспективи розведення свиней української м'ясної породи в Україні / О. М. Церенюк // Інноваційні розробки в аграрній сфері : матеріали. міжнар. наук.-практ. конф. «Молодь і технічний прогрес в АПВ» (12-13 квітня 2018 р., м. Харків) / Харків. нац. техн. ун-т сіл. госп-ва. - Харків, 2018. - Т. 2. С. 86.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.