Розведення за родинами при вдосконаленні сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи

Размещено на http://www.allbest.ru//

Розведення за родинами при вдосконаленні сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи

Обливанцов В. В., д. с.-г. н., доцент;

Скляренко Ю. І., к. с.-г. н., с. н. с.

Висвітлено результати науково-виробничих досліджень із формування генеалогічних маточних родин корів сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи у стаді племзаводу «Перше Травня» Сумської області та їх оцінки за продуктивними ознаками. Визначено маточні родини корів племінного стада, які характеризуються високими показниками багатомолочні, жирномолочності та білковомолочності. Оцінка комбінаційної здатності ліній та родин корів показала, що найбільше вдалих підборів бугаїв-плідників до маточного поголів'я сформованих родин одержано від поєднання з лініями Еле- вейшна 1491007, Валіанта 1650414, Чіфа 1427318 та Старбака 352790. Встановлено, що маточні родини корів сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи достатньою консолідовані за ознаками молочної продуктивності. Молочна продуктивність корів генеалогічних маточних родин в розрізі поколінь була неоднаковою. У подальших поколіннях від родоначальниць родин до їх правнучок відбувалось зменшення фенотипової різноманітності ознак молочної продуктивності тварин. Коефіцієнти успадковуваності надою та вмісту жиру в молоці за материнською лінією у сформованих генеалогічних родинах були вірогідно невисокими (И23=0,14-0,19, Р>0,95). Вплив спадковості родоначальниць маточних родин на ознаки молочної продуктивності їх потомства у подальших поколіннях знижувався. У кожній генеалогічній родині сформовано племінне ядро, до якого включено корів з найвищою молочною продуктивністю у родині. Розроблено схему підбору бугаїв-плідників планових ліній до маточних родин корів та заходи щодо добору і комплексної оцінки корів-рекордисток племінного стада, яких доцільно використовувати в якості потенційних родоначальниць нових маточних родин. Показано, що розведення за родинами сприяє формуванню оптимальної структури племінного стада, ефективному використанню корів- рекордисток, забезпечує підвищення генетичного потенціалу молочної продуктивності тварин. Відображено, що реалізація запланованих заходів племінної роботи з родинами корів сприятиме підвищенню ефективності внутрішньопородної селекції української чорно-рябої молочної породи.

Ключові слова: скотарство, розведення, сумський внутрішньопородний тип, родина, корова, продуктивність.

Актуальними є питання розвитку технологій виробництва і забезпечення якості продукції скотарства в Україні [9]. Сучасна система селекції молочної худоби спрямована на створення нових та поліпшення існуючих порід і типів тварин шляхом використання кращого світового генофонду та новітніх методів племінної роботи. Активна частина порід великої рогатої худоби зосереджена у племінних господарствах, які проводять поглиблену селекційно-племінну роботу з певною популяцією тварин. Чистопородне розведення є основним методом у племінних заводах та репродукторах, яке включає в себе розведення за лініями і родинами.

Якщо розведення за лініями здійснюється на рівні породи, то розведення за родинами - на рівні стада.

Родина - група тварин, що походять від видатної родоначальниці, типізована на неї в ряді поколінь (не менше трьох) за однією або декількома ознаками, які стійко передаються потомству. Створення заводських родин здійснюється суб'єктами племінної справи у тваринництві відповідно до програм селекції та планів селекційно-племінної роботи, що розроблені для конкретних суб'єктів господарювання [7].

Метою роботи з родинами є розвиток у потомстві цінних якостей родоначальниці за рахунок підбору до неї самої, її дочок і онучок кращих лінійних бугаїв-плідників для одержання високоцінних за племінними якостями ремонтних телиць і бугайців. Значення високопродуктивних родин не тільки в тому, що вони дають цінне потомство для відтворення маточного поголів'я, але й бугаїв- плідників, через яких цінність родин поширюється в стаді та породі [8]. маточний корова молочний

Система селекції в Сумському регіоні для кожної із порід буде визначатися з урахуванням наявної селекційної ситуації в кожній популяції, в конкретно взятому стаді, оскільки їхній стан за господарсько-корисними ознаками істотно відрізняється через використання у селекційному процесі різних генотипових та па- ратипових чинників [2]. У стаді української чорно-рябої молочної породи дослідного господарства Сумського інституту АПВ УААН встановлено, що найкращими родинами за молочною продуктивністю були родини Венери 53, Волни 732, Чубатки 186, які були сформовані методом різкого диференційованого підбору бугаїв з кількох ліній. Такий метод характеризується тим, що кожна гілка родини ведеться відокремлено і кожне покоління її походить від бугаїв різних ліній. За такого формування родин ні всередині, ні між поколіннями однорідності не існує [10]. Селекційна робота з лініями і родинами сприяє вдосконаленню і генетичному прогресу окремих стад та породи через системну, якісну диференціацію і одержання племінних бугаїв від матерів з кращих родин [1, 8, 10].

Оцінка заводських родин, похідних від німецької чорно-рябої худоби, в дослідному господарстві «Рихальське» Житомирської області показала, що у результаті протиріччя «генотип-середовище» господарсько-біологічні ознаки тварин більшості родин з кожним наступним поколінням погіршувались. Вплив родоначальниць на продуктивність наступних поколінь (дочок, внучок, правнучок) за умов нестабільного кормозабезпечення в цілому незначний, а за ознаками відтворної здатності він практично відсутній [5].

Зараз, відповідно до чинного в Україні «Положення з проведення апробації селекційних досягнень у тваринництві», мінімальна чисельність корів у базових господарствах, яка необхідна для визнання категорії селекційного досягнення «нова заводська родина» повинна становити 8 голів [7].

На сучасному етапі селекції однією із основних проблем зниження ефективності розведення за родинами та створення нових заводських родин у стадах молочної худоби, на нашу думку, є скорочений період виробничого використання корів в основному стаді (переважно 3-4 лактації), що зменшує отримання від видатної корови-родоначальниці достатньої кількості якісного потомства, яке повинно бути введено в основне стадо.

У селекційно-племінній роботі зі стадом сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи племзаводу «Перше Травня» Сумської області одночасно з розведенням за лініями проводиться цілеспрямована робота з маточними родинами корів [4]. Проте, у даному племзаводі з певних селекційно-технологічних причин, пов'язаних із вибуттям корів із основного стада, не вдалось продовжити роботу і перевести раніше сформовані генеалогічні родини у заводські. Однак, вдосконалення сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи повинно передбачати розведення за родинами. У зв'язку із цим, нами продовжена робота, по формуванню та оцінці нових генеалогічних маточних родин корів, що сприятиме ефективному використанню цінних генетичних ресурсів племінного стада і у цілому породи.

Матеріали та методи досліджень. Науково-виробничі дослідження були проведені у період 2010-2018 років у стаді великої рогатої худоби племзаводу «Перше травня» Сумського району Сумської області. Мета досліджень - формування та оцінка генеалогічних маточних родин сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи за продуктивними якостями. Завдання досліджень включали в себе вивчення молочної продуктивності корів родин, встановлення поєднуваності ліній та маточних родин у стаді, визначення селекційно-генетичних параметрів продуктивних ознак тварин родин.

Об'єктом досліджень були продуктивні ознаки тварин 12 генеалогічних маточних родин сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби. Матеріалами досліджень слугували документи племінного обліку у скотарстві племзаводу. Формування генеалогічних маточних родин корів здійснювали з урахуванням походження тварин з материнського боку родоводу. В дослідження включено родоначальниць родин та їх потомство трьох поколінь.

Методи досліджень: зоотехнічні, статистичні та аналітичні. Оцінку ознак молочної продуктивності тварин родин здійснювали за загальноприйнятими методиками. Коефіцієнт успадковуваності продуктивних ознак корів сформованих родин розраховували методом однофакторного дисперсійного аналізу. Біометричну обробку матеріалів досліджень здійснювали методом варіаційної статистики за методикою Плохинского Н. А. [6] та власними спеціальними алгоритмами для табличного процесора MS Excel [3] з використанням сучасної комп'ютерної техніки.

Результати досліджень. Розведення за родинами є важливим напрямком селекційно-племінної роботи на рівні породи великої рогатої худоби та у конкретному господарстві. Встановлено, що за структурою досліджувані маточні родини включали в себе 2-5 гілок. Найбільш чисельними були маточні родини Тетяни 5816, Дани 5735, Моті 5540, Рози 5774, Барбі 5900026287 та Волошки 5900026189, які мали по 5-7 лактуючих корів у стаді.

Аналіз всіх сформованих маточних родин за молочною продуктивністю корів та кращі корови родин за цією ознакою наведено у таблиці 1. Незважаючи на однакові умови годівлі та утримання тварин, родини корів відрізнялися за продуктивними якостями. Так, серед всіх тварин генеалогічних родин найбільший рівень надою молока мали родини корів Русалки 4630, Молнії 5900026334 та Марини 4961 (6585±135,6 - 6747±221,0 кг). Найвищий вміст жиру в молоці встановлено у корів родин Танюші 5420, Веселки 5050, Барбі 5900026278 та Рози 5774 (3,88±0,027 - 3,92±0,045 %), проте, тварини цих родин у більшості характеризувались найменшим надоєм молока. За вмістом білку в молоці перевага була на боці родин Глорії 4315 та Рози 5774 (3,16±0,049 - 3,17±0,030 %). Серед наявних у стаді корів найбільш багатомолочними виявились родини Русалки 4630, Марини 4961 та Моті 5540 (6656±302,3 - 7004±258,8 кг молока), жирномолочними - родини Танюші 5420, Дани 5735 та Волошки 5900026189 (3,87±0,020 - 3,93±0,022 % жиру), білковомолочними - родини Рози 5774, Молнії 5900026334, Тетяни 5816 та Дани 5735 (3,07 ± 0,032 - 3,13 ± 0,035 % білку).

Висока молочна продуктивність кращих корів сформованих генеалогічних маточних родин вказує на перспективність подальшої роботи з ними у племзаводі.

Молочна продуктивність корів генеалогічних маточних родин в розрізі поколінь була неоднаковою. Так, середній надій молока за 305 днів кращої лактації родоначальниць родин склав 6126±197 кг молока жирністю 3,94±0,041 %, покоління дочок (п=26) - відповідно 6627±82,3 кг молока і 3,87±0,026 % жиру, внучок (п=45) - 6198±86,2 кг молока і 3,85±0,012 % жиру, правнучок (п=24) - 6433±105,1 кг молока і 3,85±0,012 % жиру. У подальших поколіннях від родоначальниць родин до правнучок відбувалось зменшення фенотипової різноманітності ознак молочної продуктивності тварин (за надоєм молока - з 11,2 % до 6,3 %, вмістом жиру в молоці - з 3,61 % до 1,50 %, вмістом білка в молоці - з 3,74 % до 2,39 %).

З метою визначення подальших напрямків племінної роботи з родинами сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи у племзаводі нами були розраховані селекційно-генетичні параметри продуктивних ознак корів. Сформовані генеалогічні маточні родини корів у заводському стаді характеризувались різним ступенем консолідації за ознаками молочної продуктивності. Для встановлення ступеня консолідації продуктивних ознак корів маточних родини було використано коефіцієнт фенотипової варіації (Су), який характеризує однорідність групи тварин. Так, по всіх коровах досліджуваних маточних родин коефіцієнт варіації за надоєм молока знаходився в межах 5,1-11,0 %, вмісту жиру в молоці - 0,7-4,1 %, вмісту білка в молоці - 2,4-4,4 %, по коровах родин, наявних у сучасному стаді - відповідно 3,3-11,2 %, 0,3-2,0 % та 1,2-3,4 %. Отже, сформовані генеалогічні маточні родини характеризуються близькими величинами і є достатньо консолідованими за ознаками молочної продуктивності.

У цілому по всіх коровах найбільш консолідованими за величиною надою молока виявились родини Марини 4961, Веселки 5050, Тетяни 5816, Дани 5735, Молнії 5900026334 (Су=5,1-8,6 %), за жирномолочністю - родини Молнії 5900026334, Моті 5540, Веселки 5050, Дани 5735, Марини 4961 (Су=0,7-2,3 %), білковомолочністю - родини Марини 4961, Рози 5774, Дани 5735, Волошки 5900026189, Молнії 5900026334, Танюші 5420 (Су=2,4-3,5 %). Найменш консолідованими за рівнем надою молока у стаді були родини Рози 5774 та Глорії 4315 (Су=10,7-11,0 %), за вмістом жиру в молоці - родини Барбі 5900026278 та Рози 5774 (Су=3,3-4,1 %), вмістом білка і молоці - родини Русалки 4630, Моті 5540 та Глорії 4315 (Су=4,1-4,4 %).

Між величиною надою молока родоначальниці родини та середнім надоєм її потомства у наступних поколіннях встановлено невірогідні кореляційні зв'язки: родоначальниці - I покоління (дочки) --0,094±0,315; родоначальниці - II покоління (внучки) - 0,007±0,316, родоначальниці - III покоління (правнучки) - 0,289±0,303, за вмістом жиру в молоці - відповідно 0,404±0,289; -0,475±0,278 та 0,255±0,306.

Розрахунок селекційно-генетичних параметрів показав, що коефіцієнти ус- падковуваності надою та вмісту жиру в молоці за материнською лінією у сформованих генеалогічних родинах були вірогідно невисокими (відповідно Ь23=0,19 (Р>0,95) та Ь2з=0,14 (Р>0,95). Успадковуваність вмісту білка в молоці корів родин була вищою, проте без вірогідного підтвердження, що насамперед пов'язано із невеликою чисельністю тварин у родинах.

Важливим елементом у селекційно-племінній роботі є виявлення та повторення вдалих поєднань ліній у родинах [1, 10]. В селекції молочної худоби потрібно знати комбінаційну здатність ліній та родин, від поєднання яких залежить ефективність племінної роботи у стаді. Формування та розвиток родин визначається методами підбору та племінною цінністю бугаїв-плідників певної лінійної належності.

Після вивчення генеалогічного поєднання ліній та аналізу підбору в родинах сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи племзаводу «Перше Травня» встановлено, що серед наявних у стаді корів у родині Веселки 5050 кращі результати отримані при підборі бугаїв-плідників ліній Елевейшна 1491007 та Айвенго 1189870 (відповідно середні показники: надій за 305 днів кращої лактації (кг) - вміст жиру (%) - вміст білку (%): 6530-3,843,01). У родині Танюші 5420 найвищу молочну продуктивність мали дочки бугаїв-плідників ліній Старбака 352790 та Елевейшна 1491007 (6424-3,95-2,99); Русалки 4630 - ліній Елевейшна 1491007 та Старбака 352790 (7260-3,86-3,01); Тетяни 5816 - ліній Валіанта 1650414, Чіфа 1427381 та Старбака 352790 (6708-3,87-3,15); Моті 5540 - ліній Чіфа 1427381 та Елевейшна 1491007 (7026-3,84-3,03); Молнії 5900026334 - ліній Белла 1667366 та Чіфа 1427381 (6500-3,83-3,06); Марини 4961

ліній Елевейшна 1491007, Валіанта 1650414 та Чіфа 1427381 (6813-3,87-3,08); Дани 5735 - ліній Чіфа 1427381 та Валіанта 1650414 (6408-3,87-3,08); Глорії 4315

ліній Старбака 352790 та Чіфа 1427381 (6625-3,86-3,08); Барбі 5900026278 - ліній Чіфа 1427381 та Елевейшна 1491007 (6633-3,84-2,98); Волошки 5900026189 - лінії Старбака 352790 (6674-3,91-3,07); Рози 5774 - ліній Старбака 352790 та Чіфа 1427381 (6460-3,88-3,14).

У стаді сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи племзаводу «Перше Травня» потрібно вдосконалювати генеалогічні маточні родини корів, у подальшому переводити їх у заводські. Подальша селекційно-племінна робота з родинами повинна проводитись методом чистопородного розведення. У кожній генеалогічній родині нами сформовано племінне ядро, до якого включено корів з найвищою молочною продуктивністю у родині. З урахуванням генеалогічного поєднання у стаді розроблено схему підбору бугаїв- плідників планових ліній до маточних родин корів. При розведенні за родинами до корів племінного ядра родини потрібно застосовувати індивідуальний, а до інших корів родини - груповий диференційований підбір.

При формуванні нових маточних родин необхідно приділяти увагу високопродуктивних тваринам, які є носіями кращого генофонду породи. У сучасному племінному стаді сумського внутрішньопордного типу української чорно-рябої молочної породи племзаводу «Перше Травня» селекційними методами виведено достатню кількість високопродуктивних корів, яких доцільно використовувати в якості потенційних родоначальниць нових маточних родин. З урахуванням рівня молочної продуктивності, бажаного типу будови тіла та розвитку технологічних ознак до групи потенційних родоначальниць нових родин включено 18 високопродуктивних корів, які мають 1-3 отелення, їх молочна продуктивність за 305 днів кращої лактації становить 7202-8054 кг молока з вмістом жиру 3,73-4,05 %, білку - 2,87-3,16 %.

Потенційні родоначальниці нових родин племзаводу походять від високопродуктивних жіночих предків. Так, молочна продуктивність матерів цих корів за 305 днів найкращої лактації складає 6077-7237 кг молока жирністю 3,58-4,01% та вмістом білку 2,87-3,29%. Кращими високопродуктивними коровами цієї групи є: Наймичка 5900455108 (3-7561-4,05-2,93) лінії Валіанта 1650414 (батько - Х. Се- наріо 382522), Люська 5900466759 (1-7664-3,82-2,87) лінії Чіфа 1427381 (батько - Бріко 5764006324), Яскрава 61004188873 (1-7755-3,73-2,94) лінії Елевейшна 1491007 (батько - Вібрато 8554545779), Маркіза 5900422874 (1-8032-3,77-3,09) лінії Валіанта 1650414 (батько - Х. Сенаріо 382522) та Драма 5900271564 (2-80543,82-3,10) лінії Елевейшна 1491007 (батько - Д. Віннер 5057987).

При роботі з маточними родинами корів сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи необхідно дотримуватись умови, що у кожній перспективній родині повинно бути не менше двох лактуючих дочок,

4 внучок та 2-4 правнучок. Доцільно використовувати помірне і віддалене споріднене парування тварин. Реалізація запланованих заходів племінної роботи з родинами корів сприятиме підвищенню ефективності внутрішньопородної селекції української чорно-рябої молочної породи.

Перспективи науково-практичних досліджень повинні бути направлені на розробку заходів збільшення чисельності корів у сформованих генеалогічних маточних родинах сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи, їх оцінку за екстер'єрними, технологічними та відтворними ознаками. У подальшому, відповідно до чинної нормативно-правової бази, необхідно провести апробацію і для сформованих генеалогічних родин корів отримати категорію «заводські родини».

Висновки

Сформовані генеалогічні маточні родини корів сумського внутрішньо- породного типу української чорно-рябої молочної породи племзаводу «Перше Травня» характеризуються високою молочною продуктивністю. Найбільший рівень надою молока мали родини Русалки 4630, Молнії 5900026334 та Марини 4961, вищою жиро- та білковомочністю відзначались родини Рози 5774, Молнії 5900026334 та Дани 5735.

За результатами вивчення комбінаційної здатності ліній та генеалогічних родин корів встановлено, що найбільше вдалих підборів бугаїв-плідників до маточного поголів'я сформованих родин одержано від поєднання з лініями Елевейшна 1491007, Валіанта 1650414, Чіфа 1427318 та Старбака 352790.

Генеалогічні маточні родини корів сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи достатньою консолідовані за ознаками молочної продуктивності. Найбільш консолідованими за величиною надою, вмістом жиру та білку в молоці були родини Марини 4961, Веселки 5050, Дани 5735 та Молнії 5900026334, найменш консолідованими - родини Рози 5774, Глорії 4315, Барбі 5900026278 та Русалки 4630.

Вплив спадковості родоначальниць маточних родин сумського внутріш- ньопородного типу української чорно-рябої молочної породи на ознаки молочної продуктивності їх потомства у подальших поколіннях знижувався.

Розведення за родинами сприяє формуванню оптимальної структури племінного стада та ефективному використанню корів-рекордисток, забезпечує підвищення генетичного потенціалу молочної продуктивності тварин і вдосконалення сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи.

Бібліографічний список

Кузів М. І. Селекційна робота з лініями та родинами при вдосконаленні української чорно-рябої молочної породи / М. І. Кузів // Біологія тварин. - Львів, 2011. - Т. 13, № 1-2. - С. 354-359.

Ладика В. І. Організація та головні напрямки селекційно-племінної роботи в молочному скотарстві Сумського регіону / В. І. Ладика, Л. М. Хмельничий,

А. М. Салогуб // Вісник Сумського національного аграрного уныверситету. - Суми, 2014. - Вип. 2/1 (24). - С. 3-10. - (Серія «Тваринництво»).

Обливанцов В. В. Методичні рекомендації по використанню електронної таблиці Excel для обробки матеріалів наукових досліджень (для студентів спеціальностей 7.130201 - «Зооінженерія», 7.130501 - «Ветеринарна медицина», аспірантів та наукових співробітників) / В. В. Обливанцов. - Суми : Сумський ДАУ,- 46 с.

Обливанцов В. В. Селекційні методи формування та оцінка високопродуктивних родин сумського внутріпородного типу української чорно-рябої молочної породи / В. В. Обливанцов // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми, 2015. - Вип. 2 (27). - С. 63-67. - (Серія «Тваринництво»).

Пелехатий М. С. Особливості розведення імпортної чорно-рябої німецької худоби за родинами / М. С. Пелехатий, Л. М. Піддубна // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького. - Львів, 2008. - Т. 10, № 2 (37), ч. 3. - С. 127-135.

Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский. - М.: Колос, 1969. - 256 с.

Размещено на Allbest.ru