Біолого-екологічна характеристика збудників ентомозів великої рогатої худоби

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Скотарство залишається важливою та невід'ємною галуззю тваринництва в державі. Проте, впродовж останніх десяти років відмічається чітка тенденція до зниження поголів'я великої рогатої худоби як в господарствах населення, так і в умовах спеціалізованих господарств. У 2017 р. в Україні було встановлено історичний мінімум щодо чисельності поголів'я великої рогатої худоби та обсягів виробництва яловичини. Не надто втішними ці показники були й у січні 2019 року. За минулий рік поголів'я худоби скоротилось на 4,3 % тис. голів. При цьому на промислових підприємствах цей показник становив 2,4 % [1].

На тлі постійного зниження поголів'я, надзвичайно актуальним є питання забезпечення його епізоотичного благополуччя. Суттєвих збитків тваринництву завдають захворювання паразитарної етіології, в тому числі й захворювання, збудниками яких є постійні ектопаразити. Проблема ураження великої рогатої худоби вказаними ектопаразитами є актуальною для господарств різних виробничих потужностей, особливої гостроти набуваючи в стійловий період [2-4].

Сприяючими факторами до спалаху ентомозних захворювань серед поголів'я є порушення його санітарно-гігієнічних умов утримання, зокрема параметрів мікроклімату, незбалансована або недостатня годівля тощо. Навіть за дотримання основних ветеринарно-санітарних заходів, постійні ектопаразити можуть уражати поголів'я, оскільки з в зимово-стійловий період у тварин відмічають інтенсивніший ріст шерстного покриву. За відсутності достатньої інсоляції навіть ця фізіологічна особливість організму сприяє спалахам захворювань, збудниками яких є постійні ектопаразити [5, 6].

Варто вказати, що проблема ураження великої рогатої худоби ектопаразитами є актуальною не лише для скотарських господарств нашої держави. Літературні дані свідчать про повсюдне поширення ектопаразитозів великої рогатої худоби [7-9].

Ураження постійними ектопаразитами спричиняє до втрати м'ясної та молочної продуктивності, тварини худнуть, а висока інтенсивність інвазій інвазії у молодняка може спричинити навіть до загибелі [5]. Також комахи є переносниками збудників окремих протозойних, бактеріальних та вірусних захворювань [6-9].

Враховуючи вищевикладене, метою нашої роботи було з'ясування основних біологічних властивостей виявлених постійних ектопаразитів великої рогатої худоби в господарствах різних виробничих потужностей північно-східного регіону.

Матеріали і методи. Паразитологічному дослідженню було піддано поголів'я великої рогатої худоби різних статево-вікових груп, яке утримували в умовах ТОВ агрофірма «Хоружівка» Сумської області, а також вибірково обстежували тварин господарств населення Сумського, Недригайлівського та Охтирського районів. Обстежені тварини в господарствах населення в переважній більшості належали до української чорно-рябої молочної та симентальської порід, в ТОВ агрофірма «Хоружівка» - голштин чорний, українська чорно- ряба та симентальська породи. При індивідуальному обстеженні, в першу чергу, звертали увагу на поведінкові реакції тварин та дані анамнезу. Ретельно обстежували цілісність шкіри, густоту шерстного покриву, звертаючи увагу на ділянки з вираженими алопеціями, зачосами чи куйовдженням шерстного покриву. При обстеженні враховували також тропність різних видів ектопаразитів щодо локалізації їх на різних ділянках тіла тварин. В обстежених господарствах тварини влітку випасалися на пасовищах, взимку практикували прив'язно-стійлове утримання.

Зібраних ектопаразитів поміщали у скляні ємності, заповнені 70 % етиловим спиртом. Ідентифікацію збудників проводили у паразитологічному відділі Сумської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за використання світлової мікроскопії, а також в лабораторії електронної мікроскопії факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету при застосуванні методів електронної мікроскопії [10, 11]. ентомозний санітарний рогатий

Результати й обговорення. В результаті вибіркового паразитологічного обстеження поголів'я великої рогатої худоби в господарствах різних виробничих потужностей, було зареєстровано ураження постійними ектопаразитами. Комах ідентифікували та визначали їх видову приналежність, завдяки проведенню морфологічних і мікроскопічних досліджень, використовуючи світлову і електронну мікроскопію.

Внаслідок проведення ідентифікації, встановили, що виявлені ектопаразити є представниками трьох родин - Trichodectidae, Linognathidae та Haematopinidae.

З родини Trichodectidae в обстеженого поголів'я було ідентифіковано волосоїдів виду Bovicola bovis {рис. 1).

Рис. 1

Виявлені особини являли собою дрібних безкрилих комах, розмір яких варіював в межах 1-4,5 мм. Тіло комах мало дорсо-вентральну сплющеність, коричнево-жовтуватого кольору. Голова виражено ширша за груди, з наявністю хоботка гризучого типу. Для грудей характерною є тричленистість. Безпосередньо до грудей також кріпляться три пари лапок, на яких відмічено наявність кігтиків. При проведенні мікроскопії виявлялася виражена сегментованість овального черевця, з наявністю на ньому волосків та щетинок.

Яйця волосоїдів Bovicola bovis були характерної видовженої форми та виявлялися в прикореневих частинах шерстного покриву. До волосинок вони кріпляться секретом, який виробляють самки. Личинки волосоїдів зовні нагадують імаго. Загальний цикл розвитку варіює залежно від умов, в яких перебувають комахи, але загалом становить близько 30 діб.

При клінічному огляді тварин, інвазованих бовіколами, відмічали стан занепокоєння та збудження. Тварини намагалися спричинити механічний вплив на ділянки максимальної локалізації комах, зокрема підгруддя та міжщелепового простору, шляхом тертя огороджуючих конструкцій. В умовах спеціалізованого господарства молодняк був інвазований як волосоїдами, так і сифункулятами.

Комах легко виявляли шляхом ретельного візуального огляду, в шерстному покриві обстежуваних тварин (рис. 2).

Рис. 2

З родини Linognathidae на тілі молодняка великої рогатої худоби ідентифікували сифункулят виду Linognathus vituli (рис. 2), в інших вікових груп - представників роду Haematopinidae, вид - Haematopinus eurusternus.

Рис. 3

Виявлені ектопаразити являли собою дрібні безкрилі комахи, довжина яких становила близько 5 мм. Тіло вошей - видовжено-овальної форми, вкрите волосками і щетинками, які проглядаються як за електронної (рис. 3), так і за світлової мікроскопії. Голова у вошей виражено вужча за груди, з наявністю колючо-сисного хоботка. Характерно сформовані щелепи й губи утворюють смоктальну трубку з рухливим жалом. До коротких грудей кріпляться три пари лапок з характерними кігтиками. Личинки за морфологічною будовою подібні до імаго, лише менші за розмірами. На черевці проглядається виражена сегментованість.

Улюбленими місцями локалізації вошей були ділянки вздовж хребта, холки та крупу, проте комах виявляли і інших місцях на тілі тварин.

В умовах присадибних господарств населення обстежений молодняк великої рогатої худоби був вільним від ектопаразитів, в той час як поголів'я вказаної вікової категорії в умовах ТОВ агрофірма «Хоружівка» було неблагополучним щодо ліногнатозу та бовікольозу: на тваринах виявляли вошей виду Linognathus vituli та волосоїдів Bovicola bovis.

Водночас, на великій рогатій худобі інших вікових груп в умовах присадибних господарств населення та спеціалізованого господарства ідентифікували сифункулят виду Haematopinus eurusternus та волосоїдів Bovicola bovis.

ВИСНОВКИ

1. Внаслідок проведення вибіркових паразитологічних досліджень у телят ТОВ агрофірма «Хоружівка» реєстрували ураження сифункулятами виду Linognathus vituli та волосоїдами Bovicola bovis. Обстежений молодняк у господарствах населення був вільним вказаних видів ектопаразитів.

2. Велика рогата худоба інших вікових груп в умовах присадибних господарств населення та спеціалізованого господарства була інвазованана сифункулятами виду Haematopinus eurusternus та волосоїдами Bovicola bovis.

Перспективи досліджень. Перспективи полягають у розробці комплексу інтегрованої системи боротьби з постійними ектопаразитами великої рогатої худоби в умовах ТОВ агрофірма «Хоружівка», яке впродовж останніх років є стаціонарно неблагополучним щодо бовікольозу, сифункулятозу та ліногнатозу.

Література

1. Велика рогата: минуле та нинішнє [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.agroperspectiva.com/ru/free_article/333.

2. Ектопаразити взимку не сплять. Здоров'я тварин і ліки. - 2019. - № 1 (205). - С. 16.

3. Нагорна Л. В. Клінічний прояв сифункулятозів великої рогатої худоби / Л В. Нагорна, І. В. Проскуріна // Мат. XVII Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених «Молоді вчені у вирішенні актуальних проблем біології, тваринництва та ветеринарної медицини» (67 грудня 2018 р., м. Львів). С. 125.

4. Шевченко А. М. Паразитози великої рогатої худоби стійлового періоду та сучасний стан ринку інсектоакарицидних препаратів України / А. М. Шевченко // Ветеринарна медицина України. - 2013. - № 4 (206). - С. 15-18.

5. Гурова Т. В. Удосконалення заходів боротьби з сифункулятозами та бовікольозом великої рогатої худоби: автореф. дис. ... канд. вет. наук. - Харків, 2007. - 20 с.

6. Акбаев Р. М. Особенности эпизоотологического процесса при псороптозе, маллофагозе и сифункулятозе жвачных животных / Р. М. Акбаев, Б. М. Багамаев // Производственная практика. РВЖ СХЖ. - 2015. - № 30. - С. 8-9.

7. Никонов А. А. Эпизоотическая ситуация по основным энтомозам крупного рогатого скота мясных пород в Зауралье /А. А. Никонов, Л. А. Глазунова // Вестник Красноярского ГАУ. - 2014. - № 12. - С. 154-157.

8. Rony S. A. Epidemiology of ectoparasitic infestations in cattle at Bhawal forest area, Gazipur / S. A. Rony, M. H. Mondal, N. Begum, M. A. Islam, S. Affroze // Bangl. J. Vet. Med. -

2010. - Vol. 8(1) - Р. 27-33.

9. Kebede N. Population dynamics of cattle ectoparasites in Western Amhara National Regional State, Ethiopia / N. Kebede, T. Fetene // Journal of Vet. Med. and Animal Health. - 2012. - Vol. 4 (1).- Р. 22-26.

10. Благовещенский Д. И. Методы исследования вшей / Д. И. Благовещенский. - М.: Наука, 1972. - 58 с.

11. Перекрестов В. І. Практичні методи електронної мікроскопії / В. І. Перекрестов. - Суми: - 2014. - 241 с.

Размещено на Allbest.ru