Вдосконалення технологічного рішення елементу вирощування теличок молозивно-профілакторного періоду

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вдосконалення технологічного рішення елементу вирощування теличок молозивно-профілакторного періоду

Антоненко С.Ф.

У статті наведено результати дослідження по удосконаленню технологічних рішень вирощування теличок української чорно-рябої молочної породи в мо- лозивно-профілакторний період в ДП ДГ «Гонтарівка» Інстититу тваринництва НААН Вовчанского району Харківській області. При вивченні та обґрунтуванні параметрів основних технологічних рішень, при вирощуванні теличок молозивно- профілакторного періоду було сформовано дві групи теличок по 5 голів у кожній. Першу групу утримували в клітках вольєрах (дослідна група), друга - групових секціях. Було проведено п'ять науково-господарських дослідів протягом 10 діб кожного.

Площа клітки - вольєра становила 1 м2. Термін утримання телят у моло- зивно-профілакторний період - 10 діб. В клітках розміром 1 м х 1 м встановлювали фіксатором для утримання пляшки з соскою з молозивом і молоком.

Абсолютний приріст живої маси теличок дослідної групи, у першій серії дослідів, перевершував контрольну групу на 2,0 кг або на 33,3 % (р<0,001). Подібна тенденція спостерігається і в наступних чотирьох серіях дослідів. Так телички дослідної групи у другій серії дослідів перевершували контрольну на 3,0 кг (50 %), третя - на 3,4 кг (50 %), четверта - на 6,2 кг (1,4 рази) і в п'ятій на 5,8 кг (1,9 рази) відповідно, при високому рівні вірогідності (р<0,001). Таким чином, телички всіх дослідних груп мали більший абсолютний приріст ніж телички в контрольних групах.

Аналогічну картину відмічали й за інтенсивністю росту теличок. Зокрема, середньодобові прирости живої маси у дослідних теличок, яких утримували у клітках-вольєрах на глибокій солом'яній підстилці, у розрізі серій вирощування становили: першої серії 800±50 г, другої - 900±30 г, третьої - 1020 г, четвертої - 1120 г, п'ятої - 1220 г, тоді як в контрольної групи відповідно: 600±55 г, 600±35 г, 680±35 г, 560±35 і 640±35 г (р<0,001 в усіх випадках) на користь тварин дослідної групи.

Ключові слова: теличка, жива маса, середньодобовий приріст, молози- вно-профілакторний період.

В статье приведены результаты исследований по усовершенствованию технологических решений выращивания телочек украинской черно-пестрой молочной породы в молозивно-профилакторный период в ДП ДГ "Гонтаровка" Ин- ститита животноводства НААН Волчанского района Харьковской области.

Площадь клетки - вольера составляет 1 м2. Срок содержания телят в молозивно-профилакторный период -10 суток. В клетках размером 1 х 1 м устанавливали фиксаторы для удержания бутылки с соской с молозивом и молоком.

The area of the cage - is 1 m2. The period of keeping calves the colostric- preventive period is 10 days. In the 1m x 1m cage are clamps were installed to hold the bottle with a teat with colostrum and milk.

The absolute live weight increase of the experimental group, in the first series of experiments, exceeded the control group by 2.0 kg or 33.3 % (p<0.001). A similar trend is observed in the next four series of experiments. So the heifers of the experimental group in the second series of experiments exceeded the control by 3.0 kg (50 %), the third - by 3.4 kg (50 %), the fourth - by 6.2 kg (1.4 times) and in the fifth by 5,8 kg (1.9 times), respectively, with a high level of confidence (p<0.001). Thus, the heifers of all experimental groups had a greater absolute live weight increase than the heifers in the control groups.

A similar pattern was observed for the growth rate of heifers. Thus, the average daily gains of body weight in the experimental heifers, which were kept in cages on deep straw bedding, were: the first series 800 ± 50 g, the second - 900 ± 30 g, the third - 1020 g, the fourth - 1120 g, the fifth - 1220 g, whereas in the control group, respectively: 600 ± 55 g, 600 ± 35 g, 680 ± 35 g, 560 ± 35 and 640 ± 35 g (p<0.001 in all cases) in favor of the animals of the experimental group.

Keywords: heifer, live weight, average daily gain, colostric-preventive period.

Одним із чинників, що сприяє зміцненню здоров'я і підвищенню майбутньої молочної продуктивності є технологія вирощування ремонтного молодняку великої рогатої худоби (телиць), яка полягає у створенні таких умов годівлі і утримання, котрі б сприяли розвитку бажаних якостей, кращому використанню тваринами поживних речовин корму, більш інтенсивному росту і розвитку організму, високій оплаті корму продукцією, одержанню у подальшому здорового приплоду [1, 2].

При цьому важливою передумовою прибуткового ведення молочного скотарства в господарствах різних ферм власності є наявність надійного джерела надходження молодняку (телиць) великої рогатої худоби з високим генетичним потенціалом продуктивності для ремонту стада та своєчасне введення його в виробничий цикл [3].

Тоді як недостатня годівля тварин приводить до тимчасового зниження продуктивності, а в період росту, формування органів, вона ще негативно позначається на продуктивному використанні впродовж усього життя. Тому при вирощуванні ремонтних телиць не можна застосовувати залишковий принцип розподілу і використання кормів, так як недостатнє забезпечення тварин поживними речовинами коштує дорожче [4].

Затримка росту і розвитку зумовлена недостатньою годівлею і утриманням телиць не тільки знижує рентабельність вирощування, а й ускладнює ведення племінної роботи. Наслідком незадовільного вирощування телиць є економічні збитки, короткий строк використання в стаді, низька продуктивність тварин [5].

Програма вирощування ремонтних телиць вважається успішною коли вона відповідає таким критеріям: а) генетичне поліпшення стада молочної худоби, яке б сприяло щорічному збільшенню надоївмолока на 500-1000 кг молока на корову; б) темпи росту телиць у основні вікові періоди відповідали б породним стандартам живої маси і лінійного росту; в) рівень збереження не менше як 95 % телят до 3-місячного віку, г) отримання 80 % телиць у віці 26-28 місяців з живою масою перед отеленням 80-85 % (520-530 кг) і висотою в холці 95-97 % (135-139 см) від цих показників у дорослому віці; д) продуктивність використання 6-8 отелень, яке забезпечує створення типу молочних корів здатних споживати значну кількість сухої речовини з об'ємистих кормів і ефективно використовувати поживні речовини раціону [6]. молочне скотарство високопродуктивний

Отже, основною передумовою створення високопродуктивного стада є одержання теличок від батьків з високим потенціалом продуктивності, надання їм в період вирощування оптимальних умов годівлі, утримання і догляду для найбільш повної реалізації генетичного потенціалу [7, 8].

Впровадження ресурсо-енергозберігаючих технологій виробництва в товарних молочних господарствах України, може бути здійснено шляхом реконструкції вже існуючих виробничих приміщень. І така реконструкція повинна ґрунтуватися на використанні нових технологічних рішень. Такі заходи дають змогу створити комфортні умови утримання, розкрити продуктивний потенціал тварин та зменшити експлуатаційні витрати [9-12].

У зв'язку з цим важливого значення набуває розробка системи вирощування телиць різних вікових груп, яка дає змогу підвищити ефективність і створити комфортні умови для тварин і людей при виконанні виробничих процесів.

Разом із цим, ціла низка питань інтенсифікації галузі залишилися недостатньо вирішеними, зокрема є потреба в дослідженнях щодо: обґрунтування основних параметрів і технологічних рішень при вирощуванні телиць молозивно- профілакторного періодів.

Метою досліджень було порівняння різних елементів вирощування телиць української чорно-рябої молочної породи в молозивно-профілакторний період.

Матеріали та методи досліджень. Науково-господарські досліди виконували в ДП ДГ «Гонтарівка» Інституту тваринництва НААН Вовчанського району Харківській області.

При вивченні та обґрунтуванні параметрів основних технологічних рішень при вирощуванні теличок молозивно-профілакторного періоду сформували дві групи теличок української чорно-рябої молочної породи, по 5 голів у кожній по живій масі при народженні і їх фізіологічного стану. Першу групу утримували в клітках-вольєрах на глибокій солом'яній підстилці (дослідна група), другу - групових секціях (контрольна група).

Характеризуючи конструктивні особливості піддослідних теличок варто вказати, що розмір площі клітки-вольєра становив 1 м². Термін утримання телят у молозивно-профілакторний період - 10 діб.

У клітках-вольєрах розміром 1 х 1 м встановлювали фіксатори для утримання пляшки з соскою з молозивом та молоком.

Результати досліджень. Конструктивні ознаки обладнання дали змогу утримувати телят в клітках-вольєрах на глибокій солом'яній підстилці ізольовано один від одного та скоротити витрати часу на процес напування молозивом і молоком, а також створити комфортні умови вирощування і праці для операторів, які доглядають за телятами.

Перебіг напування телят дослідної групи проходив за такою схемою: опе- ратор-скотар брав у оператора машинного доїння пляшку з теплим (+36 - +38 °С) свіжим молозивом або молоком, підходив до клітки-вольєру, встановлював пляшку з соскою в фіксатор, який був прикріплений на передній частині клітки, потім вставляв соску до рота теляти, яке розпочинало ссати молозиво (рис. 1). Після 5 діб цей процес повторювали з молоком від власної матері, потім процес повторювали вранці і вечері впродовж другої, третьої, четвертої, п'ятої та десятої діб.

Рис. 1 - Фіксатор для утримування пляшки з соскою.

Натомість напування телят контрольної групи проходило так: доярка- оператор брала в праву руку молочне відро з свіжим теплим молозивом або молоком, а в ліву руку невелику палицю. Підійшовши до групової секції, опускала відро з молозивом або молоком одному теляті, а інших відганяла. Після закінчення напування оператор-доярка поверталася на своє робоче місце до корів.

Слід відзначити, що телиці дослідної групи, яких утримували в індивідуальних клітках - вольєрах на глибокій солом'яній підстилці і напували молозивом або молоком з використанням фіксатора для утримання пляшки, після випоювання не мали змоги смоктати один одного і спокійно відпочивали.

У телят контрольної групи, котрих утримували в груповій секції, після процесу напування молозивом або молоком, рефлекс ссання продовжувався протягом 5-6 хвилин, крім того вони смоктали один одного (вухо, пуповину, хвіст, шкіру тощо).

Слід відмітити, що при цьому телички дослідної групи за їх утримання в індивідуальних клітках-вольєрах на глибокій солом'яній підстилці мали більшу живу масу: по першій серії досліду на 2 кг або 9,0 %, другій - на 3 кг або 6,0 %, третій - на 4 кг або 9,0 %, четвертій - на 6,0 або 11,3 % і п'ятій - на 6,0 кг або 13 % (таблиця).

З даних таблиці видно, що абсолютний приріст живої маси теличок дослідної групи, у першій серії дослідів, перевершував контрольну групу на 2,0 кг або на 33,3 % (р<0,001). Подібна тенденція спостерігається і в наступних чотирьох серіях дослідів. Так телички дослідної групи у другій серії дослідів перевершували контрольну на 3,0 кг, третя - на 3,4 кг, четверта - на 6,2 кг і в п'ятій на 5,8 кг відповідно, при високому рівні вірогідності (р<0,001). Таким чином телички всіх дослідних груп мали більший абсолютний приріст ніж телички в контрольних групах.

Аналогічну картину відмічали й за інтенсивністю росту теличок. Зокрема, середньодобові прирости живої маси у дослідних теличок, яких утримували у клі- тках-вольєрах на глибокій солом'яній підстилці, у розрізі серій вирощування становили: першої серії 800±50 г, другої - 900±30 г, третьої - 1020±40 г, четвертої - 1180±30 г, п'ятої - 1220±32 г, тоді як в контрольної групи відповідно: 600±55 г, 600±35 г, 680±35 г, 560±35 і 640±35 г (р<0,001 в усіх випадках) на користь тварин дослідної групи.

При вивченні затрат корму на 1 кг приросту живої маси було з'ясовано, що в дослідній групі цей показник був нижче ніж в контрольній в залежності від серій досліду. Так різниця затрат корму по серіям досліду складає: перша серія досліду - 0,69, друга - 0,76, третя - 0,68, четверта - 0,16, п'ята - 0,73 кг корм. од. Затрати корму на 1 кг приросту живої маси на п'яти серіях досліду в середньому в дослідній групі знаходились в межах 2,13 кг корм. од., у контрольній - 2,83 кг корм. од. З цього витікає, що дослідні телички на 32,0 % менше витрачали кормів на виробництво приросту живої маси, ніж тварини контрольної групи.

Висновок

Утримання теличок молозивно-профілакторного періоду в індивідуальних клітках-вольєрах на глибокій солом'яній підстилці протягом 10 діб за використання фіксатора для утримання пляшки для напування молозива і молока дає змогу зменшити затрати часу у 5-6 разів, зменшити кількість захворювань на діарею на 15 - 20 %, збільшити середньодобовий приріст - на 33,3 %, зменшити витрати кормів на 1 кг приросту живої маси - на 32 %, порівняно з тваринами, яких напували з відер і утримували в групових секціях.

Бібліографічний список

1. Александров С. Н. Выращивание молодняка крупного рогатого скота /

С.Н. Александров, Т. И. Косова. - Москва :Изд-во АСТ; Донецк: Сталтер, 2003. - 109 с.

2. Беляев Ю. А. Интенсивность роста новорожденных телят, как критерий будущей их продуктивности [«Проблемы развития аграрного сектора региона»] : материалы Всерос. науч.-практ. конф / Ю. А. Беляев, С. С. Снегирь. - Курск, 2005. - С. 98-100.

3. Гавриленко М. С. Вирощування телиць / М. С. Гавриленко, Г. А. Шарапа // Agrockspert. - 2009. - № 1. - С. 28-30.

4. Гавриленко М. С. Годівля телят (раціональна годівля телят є основою створення високопродуктивних стад у господарствах різних форм власності) / М. Г. Гавриленко // Agrockspert. - 2008. - № 3. - С. 36-37.

5. Зубець М. В. Вирощування ремонтних телиць / М. В. Зубець, М. З. Сіра- цький, Я. Н. Даниликін. - Київ : Урожай, 1993. - 136 с.

6. Ижболдина С. Технология выращивания ремонтных телок / С. Ижбол- дина, М. Пушкарев // Молочное и мясное скотоводство. - 2002. - № 8. - С. 36-39.

7. Кузнецов С. Г. Выращивание телят : Справочное руководство / С. Г. Кузнецов, Л. А. Заболотнова // Боровск, 2005. С. 3-23.

8. Привало О. Интенсивность выращивания ремонтных телочек в молочный период / О. Привало, С. Снегирь, И. Золенко // Молочное и мясное скотоводство. - 2007. - № 7. - С. 9-10.

9. Рубан Ю. Д. Технологія виробництва молока і яловичини / Ю. Д. Рубан, С.Ю. Рубан. - Харків:Еспада, 2011. - 800 с.

10. Статистичний щорічник: Сільське господарство України за 2017 рік / відп. за вип. О. М. Прокопенко - Київ : Держстат України, 2018. - 386 с.

11. Технологические основы выращивания ремонтных телок : метод.рек. / Н. А. Попков, И. В. Капсенко, Т. В. Сергиеня и др. - Горки, 2004. - 60 с.

12. Федорович В. Відтворювальна здатність корів молочних порід за віком / В. Федорович // Тваринництво України. - 2015. - № 1-2. - С. 19-23.

Размещено на Allbest.ru