Вивчення мутагенних властивостей дезінфікуючого засобу на основі солей полігексаметиленгуанідину

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок

Вивчення мутагенних властивостей дезінфікуючого засобу на основі солей полігексаметиленгуанідину

І.М. Кушнір, д-р вет. наук,

У статті представлено результати вивчення мутагенної дії дезінфікуючого засобу «Валеус-В», виготовленого на основі солей полігексаметиленгуанідину.

У результаті проведених досліджень встановлено, що застосування дезінфікуючого засобу у концентрації 0,12 мг/кг маси тіла на 24, 48 та 72 години експерименту, у периферичній крові білих щурів не спричинювало суттєвих змін кількості еритроцитів із поліхроматофільними мікроядрами, в порівнянні із величинами тварин контрольної групи. При вивченні мутагенної дії дезінфікуючого засобу «Валеус-В» на індукцію аномальних головок сперміїв мишей встановлено, що застосування досліджуваного засобу у концентрації 0,12 мг/кг маси тіла не спричинило суттєвих змін, тоді як застосування дезінфікуючого засобу у концентраціях, відповідно 0,6 та 1,2 мг/кг маси тіла, викликало вірогідне підвищення кількості розщеплення акросом частини головки сперміїв, а також збільшення кількості сперміїв із зменшеними та збільшеними головками.

Ключові слова: МУТАГЕННА ДІЯ, ДОСЛІДЖУВАНИЙ ЗАСІБ, КОНЦЕНТРАЦІЯ, СПЕРМІЇ, ЕРИТРОЦИТИ, МІКРОЯДРА.

STUDY OF THE MUTAGEN PROPERTIES OF THE DISINFECTANT ON THE BASIS OF POLYHEXAMETHYLENE GUANIDINE SALTS

I. M. Kushnir, G. V. Kolodiy, V. I. Kushnir

The article present the results of the determination of mutagenic action of the disinfectant "Valeus-B", which was made on the basis of polyhexamethylene guanidine salts. In result of the conducted researches, it was found out, that disinfectant in concentration of 0,12 mg/kg of body weight, in peripheral blood of white rats, on the 24, 48 and 72 hours of experiment, did not cause significant changes in number of the micronucleus in polychromatophilic erythrocytes, in comparison with the values of the control group. In determining of the mutagenic action of the disinfectant "Valeus-B" on the induction of sperm heads abnormalities in mice, it was found out that the use of the test substance in concentration of 0,12 mg/kg of body weight did not cause significant changes, whereas the use of disinfectant in concentrations, respectively, 0,6 and

1,2 mg/kg body weight, caused a significant an increase in an amount of split of acrosome the part

of sperms head, and also to the increase the number of sperms with reduced and enlarged heads.

Keywords: MUTAGENIC ACTION, INVESTIGATED PRODUCT, CONCENTRATION, SPERMS SPERMIC, ERYTHROCYTES, MICRONUCLEUS.

ИЗУЧЕНИЕ МУТАГЕННЫХ СВОЙСТВ ДЕЗИНФИЦИРУЮЩЕГО СРЕДСТВА НА ОСНОВЕ СОЛЕЙ ПОЛИГЕКСАМЕТИЛЕНГУАНИДИНА

И. М. Кушнир, Г. В. Колодий, В. И. Кушнир

В статье представлены результаты изучения мутагенного действия дезинфицирующего средства «Валеус-В», изготовленного на основе солей полигексаметиленгуанидина.

В результате проведенных исследований установлено, что применение дезинфицирующего средства в концентрации 0,12 мг/кг массы тела на 24, 48 и 72 часа эксперимента, в периферической крови белых крыс не вызывало существенных изменений количества эритроцитов с полихроматофильными микроядрами, по сравнению с величинами животных контрольной группы. При изучении мутагенного действия дезинфицирующего средства «Валеус-В» на индукцию аномальных головок спермиев мышей установлено, что применение исследуемого средства в концентрации 0,12 мг/кг массы тела не повлекло существенных изменений, тогда как применение дезинфицирующего средства в концентрациях, соответственно 0,6 и 1,2 мг/кг массы тела, вызвало достоверное повышение количества расщепления акросом части головки спермиев, а также увеличение количества спермиев с уменьшенными и увеличенными головками.

Ключевые слова: МУТАГЕННОЕ ДЕЙСТВИЕ, ДЕЗИНФИЦИРУЮЩЕЕ СРЕДСТВО, КОНЦЕНТРАЦИЯ СПЕРМИЕВ, ЭРИТРОЦИТЫ, МИКРОЯДРА.

Дезінфекція є одним із найважливіших напрямів у комплексі заходів, що направлені на попередження та боротьбу з інфекційними хворобами [1]. Для оптимального вирішення проблем, пов'язаних із проведенням якісної дезінфекції, а також для забезпечення належного ветеринарно-санітарного режиму і надійного захисту від інфекцій у господарствах, потрібні сучасні високоефективні та безпечні дезінфікуючі засоби [2, 3]. При цьому немаловажним є те, що при виборі дезінфікуючого засобу, слід звертати увагу не лише на його ефективну антимікробну дію, а також і на можливу токсичність для макроорганізму [4, 5].

Сьогодні у практиці ветеринарної медицини України впроваджено велику кількість дезінфікуючих засобів, однак їх застосування не завжди є ефективним. Це пов'язано, в першу чергу, із швидкою адаптацією мікроорганізмів до дії засобу, їх токсичністю та алергенністю. У зв'язку з цим є гостра необхідність у пошуку нових, ефективних та безпечних дезінфікуючих засобів.

З огляду на це, особливої уваги заслуговують засоби, що виготовлені на основі сполук гуанідину, зокрема полігексаметиленгуанідину (ПГМГ) [6]. Такі засоби характеризуються високою протимікробною, протигрибковою та противірусною активністю [7, 8].

Проте, досі не в повній мірі вивчено їх токсикологічні параметри, а особливо віддалені наслідки. Тому метою наших досліджень було вивчення мутагенних властивостей дезінфікуючого засобу «Валеус-В».

Матеріали і методи. Мутагенні властивості засобу «Валеус-В» оцінювали за кількістю мікроядер у поліхроматофільних еритроцитах та у тесті на індукцію аномальних сперміїв у мишей. Усі дослідження проводили згідно з «Методичними вказівками з визначення токсичних властивостей препаратів, які застосовуються у ветеринарії та тваринництві» та посібника «Доклінічні дослідження ветеринарних лікарських засобів, які застосовуються в ветеринарії та тваринництві» [9, 10].

Визначення кількості мікроядер у поліхроматофільних еритроцитах проводили на білих щурах 2-3 місячного віку. З цією метою за принципом аналогів було сформовано чотири групи, по шість тварин у кожній. Перша група тварин була контрольною та отримувала звичайну питну воду, ІІ дослідній групі застосовували досліджуваний засіб у концентрації 0,12, ІІІ - 0,6 та ІУ - 1,2 мг/кг маси тіла. На 24, 48 та 72 години після застосування досліджуваного засобу від тварин усіх груп відбирали кров шляхом надрізу хвостової вени. Після чого краплю крові наносили на предметне скло, змішували її з краплею 10 % розчину Натрію цитрату, та готували мазки, які фарбували за Д. Л. Романовським. Отримані мазки розглядали за допомогою мікроскопа зі збільшенням 90х10. У мазках підраховували кількість мікроядер у поліхроматофільних еритроцитах, результати досліджень наводили в промілях (%о). Мікроядрами в кров'яних клітинах вважають помітні великі утворення з діаметром, що складає 1/5 - 1/20 розміру еритроцита [11].

Мутагенні властивості дослідного засобу встановлювали у тесті на індукцію аномальних сперміїв мишей. З цією метою використовували самців мишей 2-3-місячного віку, з яких сформували чотири групи тварин по п'ять у кожній. Першій контрольній групі тварин застосовували ізотонічний розчин натрію хлориду, тваринам II дослідної групи застосовували Валеус-В у концентрації - 0,12, ІІІ - 0,6 та ІУ - 1,2 мг/кг маси тіла. На 35 добу після одноразового застосування засобу, тварин виводили з експерименту.

Для отримання препаратів два епідідіміси від кожного самця поміщали у ізотонічний розчин Натрію хлориду, подрібнювали ножицями та суспендували. У суспензію вносили по 4 краплі 1 % розчину еозину. Після цього гомогенізат фільтрували через капронове ситечко та готували на склі повітряно-сухі мазки. Для підрахунку аномальних головок враховували 300 сперміїв від кожного самця. До аномальних відносять спермії з деформованою акросомою, макро- і мікроголовками, овальними, аморфними та сильно скрученими головками. При цьому зміни джгутиків до уваги не брали.

Всі процедури на тваринах, а також виведення щурів з експерименту, проводили відповідно до «Загальних етичних принципів досліджень на тваринах» (Україна, 2001), які узгоджуються з положеннями «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для експериментальних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1986).

Результати й обговорення. За застосування дезінфікуючого засобу «Валеус-В» у різних концентраціях у периферичній крові білих щурів виявляли не однакову кількість мікроядер у поліхроматофільних еритроцитах. Результати проведених досліджень наведено в таблиці 1.

мутагенний дезінфікуючий полігексаметиленгуанідин

Кількість еритроцитів із мікроядрами у периферичній крові лабораторних тварин, %о (М±т, п=6)