Вплив форм азотних добрив на продуктивність льону олійного в умовах Лісостепу західного

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН

ВПЛИВ ФОРМ АЗОТНИХ ДОБРИВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ЗАХІДНОГО

А.М. Шувар

Анотація

В статті наведені результати досліджень по вивченню впливу форм та доз азотних добрив (аміачна селітра, карбамід, КАС, сульфат амонію) на продуктивність льону олійного в умовах Лісостепу західного.

Серед азотних добрив карбамідна та КАС форми зумовили вищий врожай насіння льону порівняно з аміачною селітрою та сульфатом амонію. Застосування N45 в усіх досліджуваних формах та способах внесення дозволило підвищити масу 1000 насінин на 0,2-0,3 г порівняно з контролем (6,8 г) та кількість коробочок на 3,7-7,4 штук на рослині (10,9 шт. на контролі). Найвищу продуктивність насіння льону олійного відповідно 2,27 і 2,48 т/га отримано за внесення №0Р30Кє0 під культивацію з підживленням карбамідом та КАС у фазу “ялинки” в дозі ^5. Приріст до контролю становив 1,40-1,45 т/га. Вміст важких металів на всіх фонах мінерального живлення був значно нижчим від ГДК, що свідчить про екологічну безпеку отриманої продукції. льон олійний азотний добриво

Ключові слова: азотне добриво, форма добрива, норма добрива, льон олійний, елемент продуктивності, врожайність.

Аннотация

ВЛИЯНИЕ ФОРМ АЗОТНЫХ УДОБРЕНИЙ НА УРОЖАЙНОСТЬ ЛЬНА МАСЛИЧНОГО В УСЛОВИЯХ ЛЕСОСТЕПИ ЗАПАДНОЙ

А.М. Шувар Институт сельского хозяйства Карпатского региона НААН

В статье приведены результаты исследований по изучению влияния форм и доз азотных удобрений (аммиачная селитра, карбамид, КАС, сульфат аммония) на продуктивность льна масличного в условиях Лесостепи западной.

Среди форм азотных удобрений карбамидная и КАС формы обусловили высокий урожай семян льна по сравнению с аммиачной селитрой и сульфатом аммония. Применение N45 во всех исследуемых формах и способах внесения позволило повысить массу 1000 семян на 0,2-0,3 г по сравнению с контролем (6,8 г) и количество коробочек на 3,7-7,4 штук на растении (10,9 шт. на контроле). Наибольшую продуктивность семян льна масличного соответственно 2,27 и 2,48 т/га получено за внесение №0Р30Кб0 под культивацию с подкормкой карбамидом и КАС в фазу "елочки" в дозе N15. Прирост к контролю составлял 1,40-1,45 т/га. Содержание тяжелых металлов на всех фонах минерального питания был значительно ниже ПДК, что свидетельствует об экологической безопасности полученной продукции.

Ключевые слова: азотное удобрение, форма удобрения, норма удобрения, лен масличный, элемент продуктивности, урожайность.

Annotation

INFLUENCE OF FORMULATIONS OF NITROGEN FERTILIZES ON
OIL FLAX PRODUCTIVITY UNDER CONDITIONS OF WESTERN FOREST-STEPPE

A.M. Shuvar Institute of Agriculture of the Carpathian region NAAS

The results of studies on the influence of forms and doses of nitrogen fertilizers (ammonium nitrate, urea, carbamide-ammonia mixture, ammonium sulfate) on the productivity of oil flax under the conditions of the western forest-steppe are given.

In the traditional system of fertilizer, oil flax is not able to provide high yields and quality products. An effective solution to this is optimization of plant nutrition due to its balance, which promotes intensive plant development, makes it possible to actively and efficiently intervene in the process of harvesting and its quality. Therefore, determining the optimal fertilizer rate for oil flax in specific soil-climatic conditions is important for obtaining stable and high yields of culture. The purpose of our research was to determine the contribution of doses and forms of nitrogen fertilizers to the productivity of flaxseed oil in the soil-climatic conditions of the western forest-steppe.

The research was carried out in 2016-2018 at the experimental field of the Institute of Agriculture of the Carpathian region of NAAS in five-point crop rotation with the total area of the plant growing on a gray forest surface glued type of soil

In general, four forms of nitrogen fertilizers were studied: ammonia, nitrate, carbamide-ammonia mixture, urea and ammonium sulfate, which were added in doses: N30; N45 one time; and N30 + N15 under pre-sowing cultivation and in the "fir tree" phase against the background of P30K60. The total number of variants was 16. The object of research was a variety of flax oilseed crops of breeding of the Institute of Oilseeds of NAAS. The seed sowing rate is 6 mln similar seed per hectare.

According to the results of three-year studies, the effect of intensification of mineral nitrogen feed and various forms of nitrogen fertilizers on the indices of the elements of productivity and yield of flaxseed oil has been established.

In particular, it was found that their use had little effect on the density change of plant stem growth. The use of nitrogen fertilizers in the dose N45 on the background of P30K60 improved plant survival (killed during the vegetation of 0.33-0.42 million pp./ha, which is 5.2-6.3 % for control, where the death observed 0.58 million ppm/ha or 8.4 %)) compared to the N30 dose (0.39-0.49 million pcs/ha). In addition, the use of the dose N45 separately (N30 under cultivation + N15 in the phase of the "fir tree") also improved the survival rate of plants (5.2-5.8 % of dead plants) compared with the simultaneous application of N45 cultivation (5.6-7.1 %) The percentage of deaths grew in control (without fertilizers) - 8.4 % against the background of РзоК6о - 7.0 %.

The application of various forms and doses of nitrogen fertilizers led to an increase in the control of the elements of productivity. The introduction of N45 against the background of P30K60 contributed to an increase in the number of boxes on plants, according to the variants of fertilizers, this index varied from 14.6 to 18.3 pieces per plant (10.9 - on the control, 12.9 pcs/roll - on the РК background), increasing the amount of seeds per plant by 12.7 pc. per plant, a mass of 1000 seeds per 0.2-0.3 g compared with the control and 0.1-0.2 g compared with the LCD background, where this figure was 6.8 g.

On average, over the years of research, the highest productivity of flax seed of oilseed Vodograi (2,27 and 2,48 t / ha) was obtained provided the mineral fertilizer N15P30K60 was applied for cultivation in combination with carbamide feed in the phase of "fir tree" at a dose of N15. When using the nitrogen component in the form of KAS, the gain to control was 1.45 t / ha, to the background - 1.12 t/ha. In control and against the background, this indicator was 1.04 and 1.36 t/ha respectively. When using other forms of nitrogen fertilizers on the background of P30K60, lower yields of flaxseed crops were obtained (1.37-1.38 t/ha).

The introduction of the N45 separately (N30 under cultivation + N15 into the "fir tree" phase) generally led to higher performance than a single application for cultivation. Among the studied forms of fertilizers, urea and carbamide-ammonia also caused a slightly higher percentage of fiber content in flax stems, however, it was within the experimental error and was not significantly increased.

Key words: nitrogen fertilizer, fertilizer form, fertilizer rate, oil flax, productivity element, yield.

Вступ

Важливим чинником стабілізації та розвитку льонарства в грунтово- кліматичних умовах Карпатського регіону, підвищення його продуктивності і покращення якості продукції є вдосконалення існуючих базових моделей технологій на основі підвищення ефективності мінерального живлення рослин, та аналізу агробіологічних основ формування продуктивності.

За традиційної системи удобрення льон олійний не в змозі забезпечити високу врожайність та якість продукції. Ефективним рішенням цьому є оптимізація живлення рослин через його збалансованість, що сприяє інтенсивному розвитку рослин, дає можливість активно та ефективно втрутитись у процес формування врожаю та його якості. Тому визначення оптимальної норми удобрення для льону олійного в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах є важливим для отримання сталих та високих урожаїв культури (Lуchochvor 2004; Gospodarenko 2002; Gavrilyuk et аі. 2007).

Дослідження щодо питань живлення льону олійного досліджувалась низкою вчених як в Україні, так і за кордоном, які наводять розрізнені дані щодо оптимальних параметрів, що свідчить про актуальність даного питання ^^пуш 2014; ЗаЬіпіп 1971; Tovstanovska 2009).

Засвоєння льоном основних мінеральних елементів відбувається нерівномірно. Спочатку засвоєння триває повільно, а після настання фази «ялинка» і у фазі бутонізації значно посилюється, істотно збільшується лінійний приріст. Найбільшу кількість азоту льон споживає в період від фази «ялинки» до цвітіння, коли відмічається інтенсивне наростання біомаси. Перед початком цвітіння льон переживає критичний період, в який важливо забезпечити для живлення кращі умови (Drozd 2007; Hardman 2003; Prokopenko 2006).

Метою наших досліджень було вивчити влив доз і форм азотних добрив на продуктивність льону олійного в грунтово-кліматичних умовах Лісостепу західного.

Матеріал та методи досліджень

Дослідження проводили в 2016-2018 рр. на дослідному полі Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН в п'ятипільному польовому стаціонарі відділу рослинництва на сірому лісовому поверхнево оглеєному типі грунту з наступними агрохімічними показниками (до закладки досліду) шару 0-20 см: гумус (за Тюріним) - 1,5-1,6 %, рН (сольове) - 5,6-6,0, лужногідролізований азот (за Корнфілдом) - 105-110 мг, рухомий фосфор (за Кірсановим) - 111-114 мг, обмінний калій (за Кірсановим) - 101-107 мг на 1 кг ґрунту. За діючою градацією такий грунт має дуже низьке забезпечення азотом, середнє - фосфором і низьке - калієм. Реакція ґрунтового розчину (рНсол - 5,75) слабокисла з наближенням до нейтральної. Рельєф дослідних ділянок в основному рівнинний, попередником льону олійного були ярі зернові культури.

Загалом вивчали чотири форми азотних добрив: аміачна селітра, КАС, карбамід та сульфат амонію, які вносились в дозах: N₃₀; N₄₅ одноразово; та N₃₀ + N15 під передпосівну культивацію та у фазу “ялинка” на фоні P₃₀K₆₀. Загальна кількість варіантів - 16. Об'єктом досліджень був сорт льону олійного Водограй селекції Інституту олійних культур НААН. Норма висіву насіння - 6 млн. схожих насінин на 1 га.

Закладку дослідів та проведення досліджень здійснювали відповідно до загальноприйнятих методик польових дослідів в землеробстві та рослинництві (Dospehov 1985).

Результати досліджень та їхнє обговорення

За результатами трирічних досліджень встановлено вплив інтенсифікації мінерального азотного живлення та різних форм азотних добрив на показники елементів продуктивності та врожайність льону олійного.

Зокрема виявлено, що їх використання мало вплив на показник зміни густоти стеблестою рослин. Застосування на фоні P₃₀K₆₀ форм азотних добрив в дозі N₄₅ покращувало виживання рослин (загинуло впродовж вегетації 0,33-0,42 млн. шт./га, що становить 5,2-6,3 % до контролю, де відмічено загибель 0,58 млн.шт./га. або 8,4 %)) порівняно з дозою N₃₀ (0,39-0,49 млн. шт./га). При чому застосування дози N₄₅ роздільно (N₃₀ під культивацію + N_i5 у фазу “ялинка”) також покращувало рівень виживання рослин (5,2-5,8 % загиблих рослин) порівняно з одночасним внесенням N₄₅ під культивацію (5,6-7,1 %). Відсоток загиблих росли на контролі (без добрив) - 8,4 % на фоні P30K60 - 7,0 %.

Серед досліджуваних форм азотних добрив найменш негативний вплив на виживання рослин льону мали карбамід та сульфат амонію. Їх використання для живлення льону олійного в дозі N45 спричинило загибель рослин за вегетацію в кількості 0,33-0,34 млн.шт./га (5,2-5,4 %), для аміачної форми азотних добрив N₄₅ загибель становила в межах 0,36 млн.шт./га (5,8 %).

Застосування різних форм та доз азотних добрив зумовило зростання стосовно контролю елементів продуктивності. Внесення N₄₅ на фоні P₃₀K₆₀ сприяло збільшенню кількості коробочок на рослинах, по варіантах форм добрив цей показник змінювався від 14,6 до 18,3 штук на рослину (10,9 - на контролі, 12,9 шт/ росл. - на РК фоні), підвищенню кількість насіння на рослині на 12,7 шт. на рослині, маси 1000 насінин на 0,2-0,3 г порівняно до контролю та на 0,10,2 г порівняно щодо РК фону, де цей показник становив 6,8 г (табл. 1).

Таблиця 1

Вплив застосування норм і форм азотних добрив на елементи продуктивності льону олійного