Ефективність використання гормональних препаратів для корекції відтворювальної функції у молочних корів

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Інститут розведення та генетики тварин імені М. В. Зубця НААН

Ефективність використання гормональних препаратів для корекції відтворювальної функції у молочних корів

Кузебний С. В., к. с.-г. н., с. н. с.

Шарапа Г. С., канд. біол. наук, с. н. с.,

Заслужений працівник сільського

господарства України

Анотація

У статті наведено ефективність застосування гормональних препаратів за схемою «Овсинх» для синхронізації статевої охоти у молочних корів. Проаналізована заплідненість корів у залежності від часу після отелення, сезону введення препаратів та віку корів. Для порівняння ефективності різних підходів застосування гормонів приведено результати стимуляції корів при різних дисфункціональних станах яєчників після встановлення причин захворювання. Встановлено, що цілеспрямоване застосування гормональних препаратів дозволяє підвищити результативність штучного осіменіння майже в 2 рази.

Ключові слова: корова, синхронізація, стимуляція, яєчники, гормони, заплідненість.

Аннотация

ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ГОРМОНАЛЬНЫХ ПРЕПАРАТОВ ДЛЯ КОРРЕКЦИИ ВОСПРОИЗВОДИТЕЛЬНОЙ ФУНКЦИИ У МОЛОЧНЫХ КОРОВ

Annotation

HORMONAL MEDICINES USING EFFICIENCY FOR DAIRY COWS REPRODUCTIVE FUNCTION CORRECTION

Порушення функції органів репродуктивної системи корів, особливо в післяотельний період надзвичайно розповсюджене явище в більшості господарств України, які займаються промисловим виробництвом молока. Наслідком таких захворювань є подовження сервіс-періоду, підвищення індексу осіменіння, зниження відсотку виходу телят, що прямо впливає на рівень рентабельності галузі. Оскільки тривалість вагітності у корів є сталою величиною, регулювання часу між отеленнями можна провести за рахунок тривалості сервіс-періоду. Погляди на оптимальну тривалість сервіс-періоду у корів молочних порід змінювалися із часом. Ще у підручниках із акушерства і гінекології, виданих до 2000-го року, сервіс-період до 45-60 днів вважався фізіологічно виправданим. Література останніх років вказує, що оптимальним і економічно обґрунтованим є період до 90 днів. На жаль, у більшості господарств тривалість сервіс-періоду складає більше 120 днів, що веде до зростання і міжотельного періоду до 400 днів і більше, а це не дозволяє отримати за рік теля від кожної корови.

Останнім часом збільшилася кількість приватних підприємств у аграрній сфері, які одночасно із продажем певного виду продукції (ветеринарні препарати, кормові добавки, спермопродукція і ін.) пропонують консультативну допомогу власникам тварин, зокрема і у вирішенні проблем з відтворенням. У більшості випадків такі поради мають на меті збільшення обсягів реалізації товарів, які пропонує консультант. При цьому вдається лише частково і на короткий час покращити стан відтворення в господарстві. Це пов'язано з тим, що проблеми відтворення, (за виключенням неплідності викликаної інфекційним захворюванням, коли проведення лікувально-профілактичних забезпечує стійкий ефект) спричинюються низкою незалежних один від одного факторів. Усунення одного із них на певний час покращить репродуктивний стан у господарстві за рахунок запліднення ряду корів, які відновлять статеву активність під впливом ветеринарного препарату, зміни умов утримання, годівлі чи іншої маніпуляції. Але при цьому буде збільшуватись частка хворих тварин із іншими причинами неплідності і через певний період часу відновиться попередній рівень відтворення. Особливо актуально це в господарствах з досить високим рівнем молочної продуктивності корів від 6500 тис. кг за лактацію і вище.

Одним із таких прикладів, на якому особливо необхідно загострити увагу, є нераціональне використання гормональних препаратів для стимуляції і синхронізації статевої охоти у корів і телиць. Цей метод є найбільш уживаним для підвищення репродуктивної функції корів, його радять як «панацею» при їх неплідності. Застосування біологічно-активних речовин із лікувальною метою при перших обробках мають досить високу ефективність, значна кількість тварин (до 50 %) запліднюється в першу чи другу охоту, але в наступному результативність ін'єкцій знижується. В стаді накопичуються тварини, у яких вилікувати неплідність лише введенням гормональних препаратів неможливо. З часом кількість таких тварин збільшується і власник вдається до їх вимушеної вибраковки. Добре, коли кількість вимушено вибракуваних тварин не перевищує 5-7 % і є можливості швидкого ремонту стада. В інших випадках це веде до скорочення маточного поголів'я, зниження виходу телят і відсутності тварин для ремонту стада. Тому ми поставили завдання дослідити ефективність застосування різних підходів стимуляції (корекції) репродуктивної функції у корів за програмою «Овсинх».

Але, насамперед, необхідно визначитись в термінах при застосування тих чи інших підходів, адже значна кількість тваринників, та і ветеринарних спеціалістів, вважають що стимуляція і синхронізація це один і той же процес.

Синхронізація статевої циклічності приведення внутрішньояєчникових процесів у декількох корів чи телиць до паралельної подібності, що зумовлює у них одночасний прояв стадії збудження статевого циклу. Застосовується лише у клінічно здорових тварин з регулярними статевими циклами. За кордоном синхронізація статевої циклічності широко застосовується в програмах відтворення великої рогатої худоби. Проведення цього заходу зменшує витрати на виявлення охоти у тварин при їх штучному осіменінні, а також дозволяє одержати однорідну за фізіологічним станом групу самок, які отеляться у запланований строк. У окремих вітчизняних господарствах цей підхід використовується на телицях, щоб заощадити час на виявлення тварин в охоті.

Стимуляція (корекція) статевої циклічності активування процесів, що забезпечують фолікулогенез у яєчнику та прояв стадії збудження статевого циклу. З цією метою застосовуються різні програми, які передбачають почергове введення простагландинів і аналогів гонадотропного рилізинг-гормону. Найбільш розповсюдженими є програми «Овсинх» і «Пресинх». Розроблялися вони для фермерів, які не можуть собі дозволити мати в штаті ветеринарного фахівця. Тому, їм рекомендували самостійно провести лікування тварин, які впродовж тривалого періоду після отелення не приходили в охоту, згідно вибраної програми. Корови, які після двох циклів застосування препаратів не приходили в охоту, підлягали ветеринарному огляду з метою встановлення причини неплідності. Тому в наших умовах, коли в більшості господарств працює навіть не один ветеринарний спеціаліст, застосовувати «сліпе» введення гормональних препаратів принаймні «не виправдана розкіш». Як слідує із визначень, обидва процеси і синхронізація і стимуляція (корекція) статевої функції мають на меті вплив на процеси, що проходять в статевих залозах корів. Але статева система самки не обмежується лише яєчниками, тому при захворюваннях яйцепроводів, матки та інших захворюваннях запального характеру таке лікування буде не ефективним.

Матеріали та методи досліджень. Проведений аналіз застосування однієї із найбільш розповсюджених схем синхронізації статевої активності у корів «Овсинх» у різних її модифікаціях в одному із господарств Черкаської області, при продуктивності корів на рівні 6500 кг молока за лактацію. Ефективність застосування різних схем гормональних препаратів для стимуляції статевої охоти на 164 коровах української червоно-рябої молочної породи.

Результати досліджень. Аналіз використання гормональних препаратів за протоколом «Овсинх» представлені в таблиці 1.

Таблиця 1Ефективність застосування стимуляції статевої охоти

Заплідненість тварин після першого осіменіння склала 20,1 %, а після другої процедури введення гормональних препаратів зросла на 8-12 % і становила 38 %. На нашу думку це було пов'язано з тим, що на момент проведення першої гормональної обробки частина корів ще повністю не відновилися після отелення, а вже при другій процеси інволюції статевої системи могли вже закінчитися, адже період між процедурами складає як мінімум 45-60 днів, а це фізіологічна тривалість 2-3 статевих циклів. Значна частина тварин після проведення обробок вибули із основного стада, адже застосування гормональних препаратів для стимуляції відтворювальної функції у корів проводять лише проблемним тваринам, які через 2 і більше місяців після отелення не проявляли статеву охоту. Тому після двох неефективних процедур було вибракувано 45 корів, що склало 32 % від всіх тварин. Наведені результати свідчать, що ефективність застосування гормональних препаратів зростає із збільшенням тривалості періоду від отелення до використання препаратів. Кращі результати були отримані при застосуванні процедури на 90-120 день після отелення. Це також підтверджує припущення, що у високопродуктивних тварин процеси інволюції матки та відновлення статевої функції проходять повільніше, ніж у тварин з нижчою продуктивністю [ 1-3]. Це підтверджується дослідженнями О Opsomer та ін [9]. У яких показано, що відновлювальний період був у три рази довшим у високопродуктивних корів.

Тобто це співвідносилося з результатами максимальної результативності при спонтанній охоті в господарствах, де регулярно виявляють таких тварин. Ефективність осіменіння при індукованій охоті дещо нижча, чим при спонтанній. Так, заплідненість при стимульованій охоті знаходиться на рівні 10-29 % [4].

Також було порівняно декілька варіантів застосування гормональних препаратів: 1) застосування лише гормональних препаратів за класичною схемою «Овсинх»; 2) гормональні препарати за схемою «Овсинх» + додаткова ін'єкція сурфагону при осіменінні для синхронізації овуляції і 3) гормональні препарати за схемою «Овсинх» + вітаміни + катозал. Осіменіння проводили через 18-24 години після другого введення сурфагону (аналогу рилізинг-гормону) у фіксований час без виявлення феномену статевої охоти (табл. 2).

Таблиця 2 Ефективність застосування різних схем гормональної стимуляції

Проаналізувавши ефективність різних варіантів гормональних обробок нами було встановлено, що збільшення кількості ін'єкцій знижувала відсоток запліднених корів. Навіть введення до схеми застосування гормональних препаратів комплексу вітамінів та катозалу не мали впливу на ефективність осіменіння. Це, на нашу думку, пов'язано із додатковим стрес-фактором, який негативно впливає на заплідненість корів.

З поміж інших факторів було також проаналізовано ефективність проведення гормональної обробки в різні сезони року (табл. 3) та у тварин різного віку (табл. 4).

Таблиця 3Вплив сезону стимуляції на заплідненість корів

Наведені дані вказують на відсутність вірогідної різниці між відсотком заплідненості корів у різні періоди року. Незначне зростання кількості тільних тварин улітку, можливо, було пов'язане із компенсаторною дією гормональних препаратів на пригнічення синтезу власних гормонів у тварин при тепловому стресі [5, 6, 9], що позитивно вплинуло на якість яйцеклітин.

Таблиця 4 Вплив віку корів на ефективність гормональної обробки тварин

Дещо вища заплідненість первісток у порівнянні з повновіковими коровами, на нашу думку, пов'язана із переважно гіпофункціональним станом яєчників у первісток і при введенні гормонів стан тварин покращується. Це сприяє фолікулогенезу та прояву повноцінної охоти. Тоді як у повновікових корів переважають органічні ураження статевих органів сальпінгіти, метрити та ін., при яких гормональне лікування не ефективне.

Враховуючи, що осіменіння тварин відбувається за протоколом таких схем, не залежно від прояву статевої охоти, відповідно і його ефективність не висока. Отримані результати співпадають із повідомленнями закордонних вчених, у дослідах яких ефективність більшості схем не перевищувала 40 % [7].

Власні результати ректальних досліджень корів у післяотельному періоді вказують, що основними причинами функціонального розладу яєчників у цей час є гіпофункція та персистентне жовте тіло, які відповідно склали 29,2% та 50,2% випадків захворювань. Корекцію функції яєчників із застосуванням гормональних препаратів проводили на 2474 коровах після встановлення діагнозу шляхом ректального дослідження. При гіпофункції яєчників використовували тривіт, сурфагон і фоллігон, а при персистентних жовтих тілах естрофан і частково фертагіл. Осіменіння проводили у тварин після виявлення феноменів статевої охоти у терміни, визначені Інструкцією зі штучного осменіння корів та телиць [8].

Результати застосування фармакологічних засобів (табл. 5), направлених на відновлення фізіологічної функції яєчників, були кращими в порівнянні із «сліпим» застосуванням препаратів.

Таблиця 5 Результати корекції функції яєчників корів української чорно-рябої молочної і голштинської порід

Заплідненість корів, після корекції дисфункції яєчників, від першого осіменіння перевищувала 50 %, а за сумарним значенням по двох осіменіннях становила більше 80 % не залежно від причин захворюваності. Ефективність застосування препаратів і заплідненість тварин від першого осіменіння була майже в 2 рази вищою у порівнянні з застосуванням схеми «Овсинх» тваринам без попереднього їх відбору. Це пояснюється безпосередньою дією препаратів на усунення патологічного стану у яєчниках, тоді як «сліпе» застосування гормонів може сприяти зниженню рівня їх синтезу у самому організмі, а це провокуватиме подальші проблеми відтворення. Тому для підвищення ефективності штучного осіменіння при застосуванні схеми «Овсинх» потрібно її застосовувати тваринам із наявними жовтими тілами, що є показником функціональної активності яєчників. І не використовувати тваринам із гіпофункцією, ендометритами та органічними ураженнями статевих органів сальпінгіти, спайки та інше.

Висновок

На наше переконання, підходи щодо підвищення рівня відтворення маточного поголів'я в господарстві повинні бути комплексними і базуватись, в першу чергу, на регулярній акушерсько-гінекологічній диспансеризації.

гормон молочний корова статевий

Бібліографічний список

1. Lucy, M. C. Regulation of Ovarian Follicular Growth by Somatotropin and Insulin-Like Growth Factors in Cattle / M. C. Lucy // J. of Dairy Sci. 200. July, Vol. 83, Is. 7. P. 1635-1647.

2. Beam, S. W. Follicular Development in Postpartum Cattle: Effects of Energy Balance and Dietary Lipid / S. W. Beam : Fh. D. Dissertation, Cornell University, Ithaca, NY, 1995. 472 с.

3. Lamming, G. E. The use of milk progesterone profiles to characterise components of sub fertility in milked dairy cows / G. E. Lamming, A. O. Darwash // Animal Reproduction Sci. -1998. 11 September, Vol. 52, Is. 3. P. 175-190.

4. Whisnant C.S. Current concepts in synchronization of estrus and ovulation of dairy cows / C. S. Whisnant, S. P. Washburn, P. W. Farin // J. of Animal Sci. -2000. 1 January, Vol. 77, Is.suppl_E. P. 1-8.

5. Roth Z. Effect of Heat Stress on Reproduction in Dairy Cows: Insights into the Cellular and Molecular Responses of the Oocyte / Z. Roth // Annual Review of Animal Biosciences. -2017. 8 Feb., Vol. 5. Р. 151-170.

6. Effect of heat stress on reproductive performances of dairy cattle and buffaloes: A review 2016 Soumya Dash, A. K. Chakravarty, Avtar Singh, Arpan Upadhyay, Manvendra Sing, Saleem Yousuf // Veterinary World. -2016. March, Vol. 9, No.Р. 235-244.

7. Nebel, R. L. Evaluation of systematic breeding programs for lactating dairy cows: a review / R. L. Nebel, S. M. Jobst // J. of Dairy Sci. -1998. April, Vol. 81, I. 4. P.1169-1174.

8. Інструкція зі штучного осіменіння корів і телиць / М-во аграр. політики України, Нац. об-ня по плем. справі у тваринництві “Укрплемоб'єднання”; Ю. Ф. Мельник, М. В. Зубець, В. П. Буркат, І. С. Воленко, В. П. Алейніков,

В. Маєвський, А. П. Кругляк, Г. С. Шарапа, Ф. І. Осташко, Г. Г. Харута, Г. І. Приткова, В. М. Горжеєв, О. Г. Шафарук, В. О. Пасічник. К., 2001. 40 с.

9. Opsomer, G. An analysis of ovarian dysfunction in high yielding dairy cows after calving based on progesterone profiles / G. Opsomer, M. Coiyn, H. Deluyker,de Kruif // Reprod. Domest. Anim. -1998. 4 June, Vol. 33, Is. 3. P. 193-204.

References

1. Lucy, M. C. (2000). Regulation of ovarian follicular growth by somatotropin and insulin-like growth factors in cattle. J. Dairy Sci. 83: 1635-1647.

2. Beam, S. W. (1995). Follicular Development in Postpartum Cattle: Effects of Energy Balance and Dietary Lipid. Fh.D. Dissertation, Cornell University, Ithaca, NY,

3. Lamming, G. E., A. O. Darwash. (1998). The use of milk progesterone profiles to characterise components of subfertility in milked dairy cows. Anim. Reprod. Sci. 52:175-190.

4. Whisnant, C. S., & Washburn, S. Р., Farin, P. W. (2000). Current concepts in synchronization of estrus and ovulation of dairy cows. J. of Animal Sci. 77: 1-8.

5. Roth, Z. (2017). Effect of Heat Stress on Reproduction in Dairy Cows: Insights into the Cellular and Molecular Responses of the Oocyte. Annu Rev Anim Biosci. Feb 8; 5:151-170.

6. Effect of heat stress on reproductive performances of dairy cattle and buffaloes: A review 2016 Soumya Dash, A. K. Chakravarty, Avtar Singh, Arpan Upadhyay, Manvendra Singh and Saleem Yousuf. Veterinary World, 9(3): 235-244.

7. Nebel, R. L., and S. M. Jobst. (1998). Evaluation of systematic breeding programs for lactating dairy cows: a review. J. Dairy Sci. 81:1169-1174.

8. Melnyk, Yu. F., Zubets, M. V., Burkat, V. P., Volenko, I. S. , Aleinikov, V. P., Maievskyi, A. V., Kruhliak, A. P. et al (2001). Instruktsiia zi shtuchnoho osimeninnia koriv i telyts Instruction on artificial insemination of cows and heifers / M-vo ahrar. polityky Ukrainy, Nats. ob-nia po plem. spravi u tvarynnytstvi “Ukrplemobiedna nnia ”.

9. Opsomer, G., M. Coiyn, H. Deluyker, A. de Kruif. (1998). An analysis of ovarian dysfunction in high yielding dairy cows after calving based on progesterone profiles. Reprod. Domest. Anim. 33:193-204.

Размещено на Allbest.ru