Вплив різних селеновмісних добавок у раціоні на продуктивність, перетравність, обмін азоту та мінеральних елементів в організмі бугайців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Подільський державний аграрно-технічний університет

Вплив різних селеновмісних добавок у раціоні на продуктивність, перетравність, обмін азоту та мінеральних елементів в організмі бугайців

П.Б. Захарчук

Наведено результати досліджень з вивчення продуктивних показників бугайців, перетравності кормів та обміну азоту, мінеральних елементів в організмі бичків за використання різних селеновмісних добавок у їх раціонах. Встановлено, що різні селеновмісні препарати істотно не вплинули на споживання кормів бичками дослідних груп. На кожну голову контрольної групи було витрачено в середньому за добу 618 г перетравного протеїну, або100 г на одну кормову одиницю. А у 1 і 2-й дослідних групах ці витрати складали 617619 г на 1 голову, або теж 100 г на 1 кормову одиницю. При цьому середньодобові прирости тварин 1 і 2-ї дослідних груп переважали над контролем відповідно на 67 г, або 8,7 % (Р<0,05); 82 г, або 10,8% (Р<0,001). Відмічено, що збільшення вмісту селену в раціоні позитивно вплинуло на коефіцієнти перетравності поживних речовин у тварин дослідних груп: суха речовина раціону у бугайців контрольної групи перетравлювалася на 67,8 %, тоді як тварин 1-2-ї дослідних груп 71,3-72 %, що на 5,1-6,1 % більше; перетравність сирого жиру у контрольних бугайців, 56,2 %, у дослідних на 9,3-10,2 % (Р<0,05) більше. Причому найвищі коефіцієнти перетравності сирого жиру відмічені у бугайців 2-ї дослідної групи, яка отримувала в раціоні селеновмісну добавку «Девівіт». Перетравність БЕР порівняно з контролем у тварин 1-ї дослідної групи різниця становила 5,5; 2-ї дослідної -- 6,5 %. У цілому кращі результати з перетравності поживних речовин отримані в групі тварин, яким згодовували в раціоні селеновмісний препарат «Девівіт». Встановлено позитивний вплив досліджуваних селеновмісних добавок «Е-селен» і «Девівіт» в раціоні на обмін кальцію, сірки, цинку, міді і селену.

Ключові слова: ТВАРИНИ, РАЦІОН, СЕЛЕН, ПЕРЕТРАВНІСТЬ, СИРИЙ ЖИР, СУХА РЕЧОВИНА, БИЧКИ, ДОБАВКА, ПОЖИВНІ РЕЧОВИНИ, КОЕФІЦІЄНТ ПЕРЕТРАВНОСТІ, МІНЕРАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ, БАЛАНС АЗОТУ.

EFFECT OF VARIOUS SELENIUM-CONTAINING ADDITIVES IN THE DIET ON PRODUCTIVITY, DIGESTIBILITY, NITROGEN EXCHANGE AND MINERAL ELEMENTS IN THE BODY OF BULLS

The results of researches on the productive indexes of bulls, digestion of feed and nitrogen exchange, mineral elements in the body of bulls for the use of various selenium-containing additives in their diets are given. It has been established that various selenium-containing drugs did not significantly affect the consumption of feed by experimental groups of bulls. For each head of the control group, an average of 618 g of digestible protein was consumed per day, or 100 g per feed unit. In the 1st and 2nd experimental groups, these costs were 617-619 g per head, or 100 g per 1 feed unit. At the same time, the average daily increments of animals of the 1st and 2nd experimental groups prevailed over control, respectively, by 67 g, or 8.7 % (P<0.05); 82 g, or 10.8% (P <0.001). It was noted that an increase in the amount of selenium in the diet had a positive effect on the digestibility of nutrients in animals of experimental groups: the dry matter of the diet in the bulls of the control group was digested by 67.8 %, while the animals of the 1-2 experimental groups 71.3-72 %, which is 5.1-6.1 % more; the digestibility of raw fat in control bulls is 56.2 %, in experimental ones it is 9.3-10.2 % (P<0.05) more. Moreover, the highest coefficients of digestibility of raw fat are noted in the bulls of the 2nd experimental group, which received in the diet of the selenium-containing additive Devivit. Permeability of BER compared with control in animals of the 1st experimental group was 5.5; 2nd Experimental -- 6.5%. In general, the best results from the digestibility of nutrients were obtained in a group of animals fed diethylenavir «Devivit» in the diet. The positive influence of the selenium -- containing additives «E - selenium» and «Devivit» in the diet for exchange of calcium, sulfur, zinc, copper and selenium is established.

Keywords: ANIMALS, DIET, SELENIUM, DIGESTION, RAW FAT, DRY MATTER, BULLS, ADDITIVE, NUTRIENTS, MINERAL NUTRITION FACTOR, NITROGEN BALANCE.

ВЛИЯНИЕ РАЗЛИЧНЫХ СЕЛЕНОСОДЕРЖАЩИХ ДОБАВОК В РАЦИОНЕ НА ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТЬ, ПЕРЕВАРИМОСТЬ, ОБМЕН АЗОТА И МИНЕРАЛЬНЫХ ЭЛЕМЕНТОВ В ОРГАНИЗМЕ БЫЧКОВ

Приведены результаты исследований по изучению производительных показателей бычков, переваримости кормов и обмена азота, минеральных элементов в организме бычков при использовании различных селеносодержащих добавок в их рационах. Установлено, что различные селеносодержащие препараты существенно не повлияли на потребление кормов бычками исследовательских групп. На каждую голову контрольной группы было потрачено в среднем за сутки 618 г перевариваемого протеина, или 100 г на одну кормовую единицу. А в 1 и 2-й опытных группах эти расходы составляли 617-619 г на 1 голову, или же 100 г на 1 кормовую единицу. При этом среднесуточные приросты животных 1 и 2-ой опытных групп преобладали над контролем соответственно на 67 г, или 8,7% (Р<0,05) 82 г, или 10,8 % (Р<0,001). Отмечено, что увеличение содержания селена в рационе положительно повлияло на коэффициенты переваримости питательных веществ у животных опытных групп: сухое вещество рациона у бычков контрольной группы переваривалась на 67,8%, тогда как животных 1-2-й опытных групп 71,3-72 %, что на 5,1--6,1 % больше; переваримость сырого жира в контрольных бычков 56,2 %, в опытных на 9,3-10,2% (Р<0,05) больше. Причем, самые высокие коэффициенты переваримости сырого жира отмеченные в бычков 2-й опытной группы, которая получала в рационе селеносодержащую добавку «Девивит». Переваримость МАР по сравнению с контролем у животных 1-й опытной группы разница составила 5,5; 2-й опытной -- 6,5 %. В целом лучшие результаты по переваримости питательных веществ полученные в группе животных, которым скармливали в рационе селеносодержащий препарат «Девивит». Установлено положительное влияние исследуемых селеносодержащих добавок «Е-селен» и «Девивит» в рационе на обмен кальция, серы, цинка, меди и селена.

Ключевые слова: ЖИВОТНЫЕ, РАЦИОН, СЕЛЕН, ПЕРЕВАРИМОСТЬ, СЫРОЙ ЖИР, СУХОЕ ВЕЩЕСТВО, БЫЧКИ, ДОБАВКА, ПИТАТЕЛЬНЫЕ ВЕЩЕСТВА, КОЭФФИЦИЕНТ ПЕРЕВАРИМОСТИ, МИНЕРАЛЬНЫЕ ЭЛЕМЕНТЫ, БАЛАНС АЗОТА.

Повноцінна годівля молодняку великої рогатої худоби, крім суто економічних інтересів, передбачає забезпечення росту і розвитку телят з такою інтенсивністю, що гарантує одержання м'ясної продукції конкурентоздатної якості [1, 2]. Для забезпечення високої продуктивності, здоров'я і відтворної здатності тварин необхідно з раціонами постачати усі без винятку поживні і біологічно активні речовини, незалежно від того у великих чи малих дозах ці речовини необхідні тварині. Забезпечити поступлення у складі раціону необхідного набору і кількості елементів живлення можна лише в тому разі, коли відома норма згодовування і вміст їх у використовуваних для годівлі тварин кормах [1, 3].

В останні десятиріччя увага вчених-біологів привернута до селену, відомості про роль якого в організмі як тварин, так і людини з 50-х років ХХ сторіччя постійно поповнюються. Якщо до того часу він вважався надто токсичним елементом, то тепер доведена його надзвичайно важлива біологічна роль. Інтенсивні медико-біологічні дослідження останніх років засвідчують, що численні хвороби людини пов'язані з нестачею селену. Для їх профілактики і лікування медики рекомендують людям споживати за добу як мінімум 50, а як оптимум -- 200 мкг селену [4, 5]. У дослідах, проведених Т. М. Приліпко [6, 7], встановлено, що за тривалого згодовування ремонтному і відгодівельному молодняку та коровам і бугаям-плідникам досліджуваних доз селену (0,2-0,8 мг/кг СР раціону) вміст його у шерсті, крові, молозиві, молоці, спермі, м'язах, печінці, нирках й інших органах жодного разу не перевищував показники концентрації елемента в органах і тканинах здорової худоби, яка утримувалася в інших природно-кліматичних зонах з достатнім рівнем селену в кормах і раціонах, що свідчить про фізіологічну прийнятність розроблених доз селену.

Одним із основних джерел селену в північно-американській дієті є яловичина. Враховуючи те, що використання селену в дозах, вищих за дієтичні потреби людей, зменшує ризик значної кількості захворювань, вивчення накопичення цього елемента в яловичині віднесено до числа актуальних. Результати досліджень [1, 2] показали, що яловичина може бути збагачена селеном при використанні раціонів, складених з кормів, які вирощені на грунтах з високим вмістом селену. Порівняно високий рівень надходження селену до організму великої рогатої худоби забезпечує високе накопичення його в яловичині. Тому метою наших досліджень було вивчення продуктивних показників бугайців за використання різних селеновмісних добавок у їх раціонах.

Матеріали і методи. Науково-господарський дослід проводили на 3 групах бугайців симентальської породи віком 12-14 місяців. Вивчали ефективність різних селеновмісних препаратів у раціоні досліджуваних тварин на обмін речовин та їх відгодівельні якості. Основний раціон годівлі бугайців усіх груп упродовж 188 днів основного періоду досліду був ідентичним, але тваринам 1, 2 дослідних груп до комбікорму додавали відповідно «Е- селен» і «Девівіт» для забезпечення загального вмісту в раціоні селену, встановленому експериментальними дослідженнями Т. М. Приліпко [6] дозах для великої рогатої худоби -- 0,3 мг/кг сухої речовини. У раціоні бугайців 1 контрольної групи рівень селену відповідав його фактичному вмісту в кормі.

Результати й обговорення

Як показали отримані результати, різні селеновмістні препарати істотно не вплинули на споживання кормів бугайцями дослідних груп.

У середньому за дослід загальна поживність добового раціону бугайців контрольної групи у розрахунку на одну голову становила 7,64 к. од., а 1 та 2-ї дослідних груп відповідно -- 7,63; 7,64 к. од., тобто практично була однаковою. Те ж саме характерне і для протеїнової поживності раціонів. Зокрема, на кожну голову контрольної групи було витрачено в середньому за добу 618 г перетравного протеїну, або100 г на 1 к. од. А у 1 і 2-й дослідних групах ці витрати становили 617-619 г на 1 голову, або теж 100 г на 1 к. од.

Щодо інших елементів живлення (сирий жир, сира клітковина, крохмаль, цукор, кальцій, фосфор, каротин тощо), то вони в раціонах контрольних і дослідних тварин були майже на одному рівні і відповідали нормам годівлі.

Незважаючи на відсутність різниці у споживанні кормів, інтенсивність росту бугайців дослідних груп була вищою за контроль. Так, наприкінці досліду за живою масою однієї голови бугайці 1 дослідної групи перевищували контрольних аналогів на 12,7 кг, а 2 дослідної групи -- на 15,9 кг. Внаслідок цього середньодобові прирости тварин 1 і 2-ї дослідних груп переважали над контролем відповідно на 67 г, або 8,7 % (Р<0,05); 82 г, або 10,8 % (Р<0,001).

Зважаючи на те, що бугайці дослідних груп відрізнялися від контрольних аналогів кращими середньодобовими приростами, в дослідженнях намагалися вияснити, що ж зумовлювало таку різницю. Оскільки основним чинником при цьому могли бути передусім корми, а вірніше, їх поживні речовини, на фоні науково-господарського експерименту проводили обмінний (балансовий) дослід з вивченням перетравності поживних речовин у трьох тварин з кожної піддослідної групи. У результаті було відмічено, що збільшення вмісту селену в раціоні позитивно вплинуло на коефіцієнти перетравності поживних речовин у тварин дослідних груп (табл. 1).

селеновмісна добавка раціон бичок

Перетравність поживних речовин кормів у піддослідних бугайців (п=3; M±m), %