Морфологічний склад туш свиней за різного способу кастрації

Размещено на http://www.allbest.ru//

Морфологічний склад туш свиней за різного способу кастрації

Повод М. Г. д. с.-г. н., професор

В роботі вивчались морфометричні показники та морфологічний склад туш самців свиней за різного способу їх кастрації в порівнянні з некастрованими тваринами. Встановлено, що туші кнурів та імунокастратів відрізнялись від туш хірургічно кастрованих тварин, більшою довжиною туші з більшою довжиною беконної половинки та меншою товщиною шпику в усіх точках вимірювання. Суттєвої різниці між тушами кнурів та імунокастратів за цими ознаками не спостерігалась. Індекс відгодівельних та м 'ясних якостей був найвищим у кнурів і становив 30,2 бала, в імунокастратів - 23,4 бала, тоді як у хірургічних кастратів -12,2 бала.

Ключові слова: поросята, годівля, продуктивність, кастрація, прирости, інтенсивність росту, індекс відгодівельних якостей.

Проблему повноцінного харчування населення України не можна вирішити без збільшення виробництва м'яса, як основного джерела тваринного білка. У 2017 році в Україні на душу населення споживалось 51,2 кг м'яса всіх видів. У розвинених країнах світу цей показник становив 82,3 кг, а в постіндустріальних країнах Європи та Північної Америки - 111-123 кг. Одним з основних джерел виробництва м'яса є свинарство, на яке припадає близько 40 % від загального виробництва. Підвищення обсягів виробництва свинини неможливе без підвищення продуктивності свиней, що не завжди сприяє покращенню якості свинини. Тому, актуальним є питання щодо вивчення можливостей підвищення продуктивності свиней та покращення якості їхніх туш за рахунок сучасних технологічних прийомів, одним з яких є кастрація свиней. Додаткової актуальності цій проблемі надає глобальне поширення ідей гуманізму у ставленні до тварин, у тому числі і в аграрному виробництві [13].

З метою усунення неприємного запаху і смаку м'яса та сала самців свиней широко застосовується їх кастрація, яка полягає у припиненні функцій статевих залоз і накопиченню у салі та м'ясі тварин скатолу та андростенолу - речовин які спричиняють неприємний його смак та запах [4, 12]. Але ця процедура є штучно створеною патологією організму, яка спричиняє зміни фізіологічних процесів в організмі і, як наслідок, веде до збільшення жировідкладення, уповільнення розвитку м'язової тканини, що у свою чергу, призводить до погіршення конверсії корму [5, 7, 10, 12, 16, 18, 19].

За твердженням багатьох дослідників [5, 6, 9, 12, 16, 21] кастрати стають флегматичними, спокійними та схильними до ожиріння. Тобто кастрація, сприяє відкладенню жиру взамін розвитку м'язової тканини, чим погіршує якість туш тварини. Актуальності заміні хірургічної кастрації без анестезії додає глобальний тренд на відповідність вимогам до підвищення добробуту тварин задекларовані в директиві ЄС 2008/120/EC від 18/12/2008 р. [13].

Не зважаючи на переваги при відгодівлі кнурів головною перешкодою до її впровадження та відходу від застосування хірургічної кастрації залишається наявність неприємного специфічного присмаку в тушах від некастрованих тварин.

Тому в Україні, як правило, продовжується використання хірургічної кастрації кнурів для їх відгодівлі [9, 12]. Але зараз у світі цей процес почав розглядатись як стресове явище з негативними наслідками для благополуччя тварин. Тому враховуючи світові тенденції та прагнення експорту української свинини в країни ЄС дане питання потребує спеціального дослідження.

Серед багатьох можливих варіантів відгодівлі кнурів без застосування хірургічної кастрації можна виділити питання щодо імунологічної кастрації яке на сьогодні є найбільш дискусійним [16, 20].

За даними низки досліджень встановлено, що в тушах імунокастратів у порівнянні з хірургічними кастратами спостерігається вищий вихід пісного м'яса на

% [14 - 18] за вищої інтенсивності їхнього росту [17, 20, 22]. В Україні на сьогодні законодавчо дозволено застосування імунокастрації та забій імунокастрованих кнурів відповідно до чинного ДСТУ 4718: 2007 «Свині для забою. Технічні умови» [8]. І хоча в Україні не існує законодавчої заборони хірургічної кастрації, має місце тренд до вимог ЄС, отже, актуальним є питання економічної доцільності імунокастрації, як способу покращення якості туш свиней. Відповідно, метою наших досліджень було вивчення морфологічного складу туш свиней за різного способу кастрації.

Матеріали та методика досліджень. Матеріалами для досліджень слугували туші товарних гібридів свиней генетичної фірми Hermitage, отриманих та відгодованих у ТОВ «НВП «Глобинський свинокомплекс» і забитих на ТОВ Гло- бинський м'ясокомбінат. Забій та вивчення м'ясної продуктивності проводили керуючись загальними принципами з оцінки м'ясної продуктивності свиней [3, 11]. Для цього у період опоросу свиноматок було відібрано за методом пар-аналогів 3 групи кнурців по 25 голів у кожній. Кнурці першої (контрольної) групи, в кількості 25 голів, були хірургічно кастровані на четвертий день життя, а кнурців другої та третьої дослідної груп, також у кількості 25 голів в кожній, були залишені не кастрованими.

Всі тварини під час вирощування та відгодівлі знаходились в ідентичних умовах. На 84 добу життя підсвинків другої дослідної групи було провакциновано вакциною Improvac фірми Zoetis з розрахунку 2 мл на голову. А на 125 добу життя було проведено їх ревакцинацію за такою ж схемою.

За досягнення середньої живої маси 100 кг всі піддослідні свині трьох груп були індивідуально зважені з добором із кожної групи по 10 голів для контрольного забою. Тваринам цих груп було поставлено в області окосту з кожного боку номер за допомогою татуювального молотка. Всі піддослідні свині були відправлені для забою на Глобинський м'ясокомбінат. Після 24 годинної голодної витримки всі вони були забиті за загальноприйнятими методиками з виміром морфоме- тричних параметрів туш. На наступний день туші були обвалені в цеху напівфабрикатів цього м'ясокомбінату з визначенням їхнього морфологічного складу відповідно до існуючих методик [3, 11]. Для комплексної оцінки відгодівельних і м'ясних якостей використовували оціночний індекс, за наступною формулою [2]:

І = 100 + (242 х К) - (4,13 х L),

де: І - комплексний індекс відгодівельних і м'ясних якостей;

К - середньодобовий приріст, кг;

L - товщина шпику на рівні 6-7 грудних хребців, мм;

242 та 4,13 - постійні коефіцієнти.

Абсолютні показники, отримані дослідним шляхом були оброблені методом варіаційної статистики [1].

Результати досліджень. Отримані результати свідчать (табл. 1), що за практично рівної передзабійної живої маси забійний вихід мав тенденцію до незначного зростання (на 0,9 %) у не кастрованих кнурів та імунокастратів. За довжиною туш не кастровані кнури та імунокастрати переважали (р < 0,05) туші кастратів на 2,0-1,8 см відповідно.

туша свиня кастрація морфологічний

Морфометричні показники туш свиней, n=10

Таблиця 1

Примітка. ***(р<0,001); **(р<0,01); *(р<0,05).

Туші імунокастратів (ІІ група) за довжиною беконної половинки мали перевагу над тушами хірургічних кастратів (І група) на 2,5 см (р<0,001) і поступалися тушам кнурів (ІІІ група) на 0,2 см. Водночас, останні переважали за цим показником туші хірургічних кастратів на 2,7 см.

Найбільш тонким шпиком в усіх місцях вимірювання вирізнялись туші некастрованих кнурів (ІІІ група), дещо вищою товщина шпику була у імунологічних кастратів (ІІ група) і найвищою - у тушах хірургічно кастрованих тварин (І група).

Так товщина шпику в області холки була найменшою у тушах кнурів, тоді як у тушах імунокастратів у холці товщина шпику була вищою на 0,7 мм, а в тушах хірургічних кастратів - на 3,2 мм (р < 0,01). Тобто туші хірургічних кастратів мали вірогідно вищу товщину шпику на 2,5-3,2 мм. Аналогічна тенденція спостерігалась і за товщиною шпику на рівні 6-7 грудного хребця, вона була вірогідно нижчою на 2,3 мм (р < 0,01) у тушах імунокастратів і на 4,1 мм (р < 0,001) у тушах кнурів. За середньою товщиною шпику на крижах була подібна тенденція. В тушах імунокастратів цей показник був на 4,1 мм (р < 0,001), а в тушах кнурів на 4,7 мм (р < 0,001) нижчим порівняно з тушами хірургічних кастратів.

Таким чином, туші кнурів та імунокастратів відрізнялись від туш хірургічно кастрованих тварин, довшими тушами з більш довшими їх беконними половинками та нижчою товщиною шпику в усіх точках вимірювання. Суттєвої різниці між тушами кнурів та імунокастратів не спостерігалась.

Через 24 години після забою була проведена обвалка 20 напівтуш свиней з кожної групи. За морфологічним складом туш, встановлені суттєві розбіжності (табл. 2).

Таблиця 2

Морфологічний склад туш свиней за різного способу кастрації

Найбільшу кількість м'яса отримано від некастрованих кнурів (ІІІ група), в їх тушах виявилось вірогідно більше на 4,5 кг (р<0,001) м'язової тканини порівняно з хірургічними кастратами (І група) і на 0,04 кг більше порівняно з імунологічними кастратами (ІІ група). В свою чергу самці кастровані за допомогою вакцини Improvac мали більшу масу м'язів в тушах на 4,1 кг в порівнянні з хірургічними кастратами (р < 0,001). Також встановлено суттєву різницю за масою кісток. Найбільше їх було у тушах кнурів (ІІІ група) - 9,9 кг, на 0,2 кг їх було менше в тушах імунокастратів (ІІ група) і 1,4 кг (р<0,001) порівняно з хірургічними кастратами.

За масою кісток суттєвої різниці між тушами кнурів та імунокастратів не встановлено.

Найбільшу масу жирової тканини виявлено у тушах хірургічних кастратів (І група) - 21,9 кг , тоді як у тушах імунокастратів (ІІ група) її було на 3,2 кг, а в тушах кнурів (ІІІ група) на 4,3 кг менше (р<0,001) порівняно з тушами хірургічних кастратів.

За розрахунками вмісту м'яса, сала та кісток у тушах встановлено суттєве перевищення за цими ознаками у кнурів (ІІІ група) та імунокастратів (ІІ група) порівняно з хірургічними кастратами (І група). Так, у тушах останніх м'ясо складало 59,5 %, тоді як в тушах імунокастратів його було на 3,7 %, а в тушах кнурів на 4,6 % більше (р<0,001) порівняно з хірургічними кастратами відповідно.

У тушах тварин цих груп також був більшим вміст кісток порівняно з хірургічними кастратами на 1,3 % у імунокастратів і на 1,6 % у кнурів. Водночас туші хірургічних кастратів виявились найбільш обсаленими, у них було на 5,0 % більше жирової тканини порівняно з імунологічними кастратами і на 6,2 % - порівняно із кнурами.

За індексом м'ясності, який розраховували за співвідношенням м'ясо:сало він був найкращим у кнурів (0,36), тоді як у імунокастратів він був близький до кнурів та склав 0,38, а у хірургічних кастратів цей індекс склав 0,49.

Таким чином імунологічні кастрати за м'ясністю туш були близькими до некастрованих тварин і суттєво переважали хірургічних кастратів.

За результатом розрахунку комплексного показника відгодівельних та м'ясних якостей тварин за різного способу кастрації, за допомогою індексу відгодівельних та м'ясних якостей встановлено, що найвищим він був у кнурів -бала, в імунокастратів - 23,4 бала, тоді як у хірургічних кастратів - 12,2 бала.

Висновки

Туші кнурів та імунокастратів відрізнялись від туш хірургічно кастрованих тварин вищими показниками за довжиною туші та довжиною беконної половинки при зменшенні товщини шпику в усіх точках вимірювання. Суттєвої різниці між тушами кнурів та імунокастратів за цими показниками не спостерігалось.

Імунологічні кастрати за м'ясністю туш були близькими до не кастрованих тварин і суттєво переважали хірургічних кастратів. Індекс м'ясності був найкращим у кнурів 0,36, тоді як у імунокастратів він був склав 0,38, а у хірургічних кастратів цей індекс склав 0,49.

Індекс відгодівельних та м'ясних якостей був найвищим у кнурів -

бала, в імунокастратів - 23,4 бала, тоді як у хірургічних кастратів - 12,2 бала.

Доцільно продовжити вивчення якісних і органолептичних якостей м'яса самців свиней за різного способу їх кастрації.

Бібліографічний список

Барановский Д. И. Биометрия в MS Excel: учеб. пособ. / Д. И. Барановский, А. М. Хохлов, О. М. Гетманец. - Х.: ФЛП Бровин А. В., 2017. - 228 с.

Березовский Н. Д. Селекционная работа с крупной белой породой свиней в Украине / Н. Д Березовский, А. А. Гетя, П. А. Ващенко // Современные проблемы интенсификации производства свинины : материалы междунар. конф. - Ульяновск, 2007. - Т.1. - С. 29-33.

Волощук В. М. Вивчення м'ясної продуктивності свиней / Волощук В. М., Гетя А. А., Церенюк О. М. // Методологія та організація наукових досліджень у тваринництві : посіб. / за ред. І. І. Ібатулліна, О. М. Жукорського. - К.: Аграрна наука. 2017. - С. 124-129.

Голдобин М. И. Использование хрячков на мясо / М. И. Голдобин, Л. И. Журавлева // Зоотехния. - 1989. - № 10. - С. 30-32.

Ивченко А. Н. Рост, развитие и мясные качества хрячков, боровков и свинок при откорме их на м'ясо : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. с-х наук. - Белгород, 2006. - 19 с.

Калинин А. М. Рост и мясные качества хрячков, кастрированных в разном возрасте : автореф. дис. канд. с.-х. наук. - п. Майское, 2004. - 20 с.

Колесень В. П. Влияние пола животных на качество их туш и мяса /

В. П. Колесень // Научные основы развития животноводства в Республике Беларусь. - Минск, 1995. - Вып. 29. - С. 201-208.

Свині для забою. Технічні умови» : ДСТУ 4718: 2007. - К.: Мінекономіки України, 2014 (Нац. стандарт України).

Повод М. Вплив різних способів кастрування на забійні та м'ясні якості туш свиней / М. Повод, О. Кравченко, А. Гетя // Прибуткове свинарство. - 2017. - жовтень. - С. 32-34.

Стоиков А. Убойные качества хрячков, откармливаемых до разной живой массы / А. Стоиков, М. Кънев, С. Сланев [и др.] // Сельскостоп. наука. - 1991. - Г. 29. - № 1-6. - С. 30-34.Размещено на Allbest.ru