Порівняльний аналіз господарськи корисних ознак корів української чорно-рябої молочної породи різних генотипів з параметрами тварин бажаного типу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Житомирський національний агроекологічний університет

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКИ КОРИСНИХ ОЗНАК КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ З ПАРАМЕТРАМИ ТВАРИН БАЖАНОГО ТИПУ

Шуляр А.Л.

Анотація

молочний корова генотип порода

Проведено порівняльний аналіз господарськи корисних ознак корів української чорно-рябої молочної породи різних генотипів з параметрами тварин бажаного типу. Для визначення відповідності середніх значень груп корів за генотипом зазначеним параметрам використаний показник нормованого відхилення. Встановлено, що за 14-ма «натуральними» ознаками найкраще відповідали параметрам тварин бажаного типу висококровні та чистопородні корови-первістки. Отже, ефективним способом набути параметрів бажаного типу у стаді племзаводу української чорно-рябої молочної породи є нарощування у генотипах корів умовної частки спадковості голштинської породи.

Ключові слова: корови, українська чорно-ряба молочна порода, господарськи корисні ознаки, генотип, бажаний тип, нормоване відхилення.

Summary

Shulyar Alina Zhytomyr National Agroecological University

COMPARATIVE ANALYSIS OF ECONOMICALLY USEFUL CHARACTERISTICS OF UKRAINIAN BLACK-AND-WHITE DAIRY BREED COWS OF DIFFERENT GENOTYPES WITH THE PARAMETERS OF DESIRED TYPE ANIMALS

The analysis of first-calf cows of Ukrainian black-and-white dairy breed of different genotypes has been made with respect to 70 economically useful characteristics. But different relative indices like body structure, milkability, reproductive capacity coefficient etc. are not effective for breeding a highly-productive dairy herd as well as for determining the efficiency of using one or another method of selection, especially of non-direct one. Therefore 14 ''natural” characteristics of milk productivity, reproductive capacity, body and udder scales have been considered while selecting the desired type characteristics. A standardized deviation index (t) has been used for determining the correspondence of average indices of cow groups on genotypes with the parameters of desired type animals. It has been determined that high half-bred, true-bred first-calf cows of group V (87.6-100% of relative Holstein breed inheritance portion) came nearest to the parameters of desired type animals on 14 'natural” characteristics. The level of their basic characteristics was the nearest to the indicated parameters (t=0,24), while the first-calf cows of the second genotype group did not meet the parameters of a desired type animals (50,1-62,5% of Holstein breed inheritance). A standardized deviation index (t) equalled to 97, which is four times as big as compared to the one in cows of group V. According to the indicated parameters, some advantage of group I of first-calf cows (up to 50%) as compared to the second one, can be explained by heterosis, received under “crossbreeding” of Holsteinized breeding queens with pure- breed bulls of Holstein breed. The cows of genotype groups III (62,6-75,0% on Holstein) and IV (75,1-87,5%) lacked the parameters of the desired type animals and had twice as big (t) as compared to the cows of group V. Thus, increasing the relative Holstein breed inheritance portion is an efficient way to receive the parameters of a desired type in a herd of a stud farm.

Keywords: cows, Ukrainian black-and-white dairy breed, economically useful characteristics, genotype, desired type, standardized deviation.

Постановка проблеми

Реалізація генетичного потенціалу продуктивності племінних тварин реалізується у фенотипі з кожним наступним поколінням, а відповідно і оцінка кращих генотипів є першочерговим завданням, яке ставлять перед собою вчені [1, с. 122]. Створення бажаного типу -- тварини, стада, лінії, породи, за твердженням М. В. Зубця [2, с. 351], повинно бути метою селекції молочної худоби.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Бажаний тип великої рогатої худоби за Ф.Ф. Ейсне- ром -- це сукупність морфологічних і функціональних особливостей тварин, які зумовлюють ступінь економічної доцільності її розведення в певних природних і господарських умовах та забезпечують найкращий розвиток продуктивних якостей за максимальної оплати корму, збереження здоров'я і високої плодючості [3]. Попри певну багатогранність визначення поняття, бажаний тип тварини за сутністю лежить в основі селекційного процесу при створенні та удосконаленні порід і типів великої рогатої худоби [4, с. 262]. На різних етапах створення та поліпшення української чорно- рябої молочної породи використовувався генофонд голштинської породи. Підвищення її спадковості у генотипах корів української чорно-рябої молочної породи, як зазначає М.С. Пелехатий та ін. (2012), є одним із найефективніших методів досягнення параметрів тварин бажаного типу [5, с. 241]. Тому метою досліджень був порівняльний аналіз гос- подарськи корисних ознак корів української чорно- рябої молочної породи різних генотипів з параметрами тварин бажаного типу.

Матеріали та методи досліджень

Дослідження проведені за матеріалами племінного і продуктивного використання 766 корів-первісток племінного заводу з розведення української чорно- рябої молочної породи ПАФ «Єрчики» Житомирської області у 2011-2017 рр. Групування корів за генотипом проводили за умовною часткою спадковості голштинської породи з інтервалом між групами 12,5%: І - до 50%; ІІ - 50,1-62,5%; ІІІ - 62,6-75,0%; IV -- 75,1-87,5%; V -- 87,6-100%. Взяття промірів статей тварин та обчислення індексів будови тіла проводили за загальновизнаними методиками. Оцінку молочної продуктивності здійснювали проведенням щомісячних контрольних доїнь з одночасним визначенням у добових зразках вмісту жиру та білка. Морфо-функціональні властивості вим'я досліджували за методикою Латвійської сільськогосподарської академії. Статистичну обробку даних проводили методами варіаційної статистики [6; 7]. Бажаний тип тварин визначали за методикою А.П. Полковниковой и др. [8], відповідно до якої стадо племзаводу було розділене на три групи у співвідношенні: 25% -- селекційне ядро (бажаний тип), 50 -- виробнича група і 25 -- селекційний брак. Для визначення відповідності середніх значень груп корів за генотипом параметрам тварин бажаного типу використано показник нормованого відхилення (І) [6].

Виклад основного матеріалу

Диференціацію 766 корів-первісток здійснено за сумарною продукцією молочного жиру і білка (табл. 1). У групах за призначенням (племінною цінністю) чисельність корів наближалася до співвідношення 1:2:1 (25:50:25%). До селекційного ядра (бажаного типу) віднесено кращий контингент корів племзаводу із показником продукції молочного жиру та білка, що переважає середній по стаду на 0,7о.

Концепція бажаного типу базується на законі кореляцій Кюв'є, а отже, на наявності біологічно обумовленого взаємозв'язку між формою і функцією, екстер'єрно-конституційним типом і продуктивністю тварин. Проте задля уникнення однобокого розвитку окремих ознак, відбір корів за параметрами бажаного типу доцільно проводити за комплексом ознак [9, с. 14].

У стаді племзаводу проведено порівняльний аналіз корів-первісток різних генотипів з параметрами тварин бажаного типу за комплексом господарськи корисних ознака. У таблиці 2 наведено масо-метричні показники корів-первісток бажаного типу та середні їх значення по стаду.

Встановлено, що збільшення умовної частки спадковості голштинської породи у генотипах тварин супроводжувалося зростанням їх живої маси та промірів тіла (табл. 3).

Встановлено, що збільшення умовної частки спадковості голштинської породи у генотипах тварин супроводжувалося зростанням їх живої маси та промірів тіла (табл. 3). Середні значен-

Таблиця 1

Диференціація корів-первісток за призначенням (племінною цінністю)

Джерело: розроблено автором

Таблиця 2

Жива маса та проміри тулуба первісток по стаду та параметри тварин бажаного типу

Таблиця 3

Жива маса та проміри тулуба корів-первісток різних генотипів та їх відповідність па-раметрам тварин бажаного типу

Джерело: розроблено автором

ня індексів будови тіла корів-первісток та параметрів бажаного типу засвідчують незначну між ними різницю. За індексами будови тіла первістки різних генотипів несуттєво відрізнялися від параметрів тварин бажаного типу. Так, середнє нормоване відхилення корів І, ІІ та IV груп становило відповідно -0,03, -0,04 та -0,02. А корови III та V генотипових груп відповідали зазначеним параметрам: середнє нормоване відхилення складало у них відповідно +0,04 та +0,002.

Особливості молочної продуктивності корів- первісток вивчено на рівні стада та бажаного типу тварин (табл. 4).

Молочна продуктивність голштинізованих корів (табл. 5) із нарощуванням частки спадковості поліпшувальної породи підвищувалася при одночасному збільшенні тривалості лактації та зниженні жирномолочності. Найкраще відповідали параметрам тварин бажаного типу первістки V групи, частка голштинської спадковості яких становила 87,6-100,0%. Середнє нормоване відхилення (І) за цією групою складало -0,57, тоді як за І-ІУ групах -- відповідно від -1,11 до -0,74.

Між коровами різних генотипів виявлена суттєва різниця за морфо-функціональними властивостями вим'я. Голштинізація чорно-рябої породи

Таблиця 4

Молочна продуктивність корів-первісток по стаду та параметри тварин бажаного типу

Таблиця 5

Молочна продуктивність корів-первісток різних генотипів та їх відповідність параметрам тварин бажаного типу

Джерело: розроблено автором

суттєво покращувала таку технологічну ознаку як придатність корів до машинного доїння. Щодо відповідності параметрам тварин бажаного типу, то за морфо-функціональними властивостями вим'я найбільша подібність із зазначеними параметрами відмічена у корів V групи, найменша -- І та ІІ груп.

Таблиця 6

Окремі господарськи корисні ознаки корів-первісток різних генотипів та їх відповідність параметрам тварин бажаного типу

Відтворювальна здатність корів-первісток в середньому по стаду за врахованими показниками переважала параметри тварин бажаного типу. Позаяк до бажаного типу віднесені тварини з високою молочною продуктивністю (селекційне ядро), то це засвідчує існування природного антагонізму високої продуктивності корів з їх відтворювальною здатністю у стаді племзаводу. Так, нарощування голштинської спадковості у генотипах тварин супроводжувалося погіршенням їх відтворювальної здатності та, як зазначено вище, підвищенням молочної продуктивності. Голштинізація спричиняла подовження у корів тривалості сервіс- та між- отельного періодів значно вище оптимальних рівнів. З огляду на зазначене, нормоване відхилення за показниками відтворювальної здатності нераціонально використовувати для встановлення об'єктивної відповідності бажаним параметрам.

Отже, аналіз корів-первісток різних генотипів було проведено за 70-ма господарськи корисними ознаками. Однак задля створення високопродуктивного молочного стада та визначення ефективності застосування тих чи інших прийомів відбору, особливо непрямого, неефективними є різні відносні показники (індекси будови тіла, відносна молочність, коефіцієнт відтворної здатності та інші), як зазначає М. С. Пелехатий та ін. [5, с. 240]. Найрезультативнішими для проведення непрямого відбору корів з метою підвищення їх молочної продуктивності є габарити вим'я та абсолютні масо-метричні габарити їх тулуба, які тісно та позитивно корелюють з надоєм корів [10, с. 146]. Тому при виборі ознак бажаного типу було враховано комплекс із 14 «натуральних» ознак молочної продуктивності, відтворної здатності, габаритів тулуба та вим'я корів (табл. 6).

Встановлено, що за цими 14 ознаками найкраще відповідали параметрам тварин бажаного типу висококровні та чистопородні корови-первістки V групи. Параметри їх основних ознак найменше відрізнялися від параметрів тварин бажаного типу ф=-0,24). Тоді як найменша відповідність параметрам тварин бажаного типу відмічена у первісток ІІ генотипової групи. Середнє нормоване відхилення склало у них -0,97, що в 4 рази більше, у порівнянні з коровами V групи. Деяку перевагу за зазначеними параметрами первісток І групи, стосовно ІІ, можна пояснити явищем гетерозису, отриманим при «схрещуванні» голландизованих маток з чистопородними бугаями-плідниками голштинської породи. Корови ІІІ та IV груп за генотипом однаковою мірою поступалися параметрам бажаного тварин типу та мали у 2 рази більші значення ^ порівняно з коровами V групи. Розрахунок економічної ефективності розведення корів-первісток різ-них генотипів в умовах ПАФ «Єрчики» засвідчив перевагу за конкурентоздатністю над тваринами інших гено- типових груп первісток V групи з умовною часткою спадковості голштинської породи 87,6-100,0%.

Висновки

Найкраще відповідали параметрам тварин бажаного типу висококровні та чистопородні корови-первістки V групи. Тоді як найменша відповідність зазначеним параметрам відмічена у первісток ІІ генотипової групи. Отже, ефективним способом набути параметрів бажаного типу у стаді племзаводу української чорно-рябої молочної породи є нарощування у генотипах корів умовної частки спадковості голштинської породи.

Список літератури

1. Почукалін А.Є., Різун О.В., Прийма С.В. Рівень основних та додаткових селекційних ознак у високопродуктивних стадах України. Науковий вісник «Асканія-Нова». 2018. Вип. 11. С. 122-130.

2. Зубець М.В. Вибрані твори / Упоряд. Б.Я. Панасюк. Київ: Аграрна наука, 2003. 592 с.

3. Эйснер Ф.Ф. Как составить план племенной работы с крупным рогатым скотом. Москва: Колос, 1969. 119 с.

4. Хмельничий Л.М. Бажаний екстер'єрний тип корів молочної худоби. Розведення і генетика тварин. 2007. Вип. 41. С. 261-269.

5. Пелехатий М.С., Піддубна Л.М. Концепція бажаного типу та її використання при створенні високопродуктивного заводського стада молочної худоби. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. 2012. Вип. 1(30). С. 238-247.

6. Меркурьева Е.К. Биометрия в селекции и генетике сельскохозяйственных животных. Москва: Колос, 1970. 423 с.

7. Плохинский Н.А. Биометрия. Москва: МГУ, 1970. 367 с.

8. Полковникова А.П., Фролов М.М., Мальцев А.С. Методические рекомендации по управлению селекционным процессом в стадах и породном массиве крупного рогатого скота. Харьков: НИИЖ Лесостепи и Полесья УССР, 1987. 40 с.

9. Эйснер Ф.Ф., Агафонов Б.А., Святченко Р.И. Оценка и отбор коров по комплексу признаков. Селекция молочного скота. Ленинград: Колос, 1984. С. 13-16.

10. Шуляр А.Л., Пелехатий М.С. Прогнозування молочної продуктивності корів за екстер'єрно-конституційними параметрами тіла. Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. 2010. Вип. 18. С. 140-146.

Размещено на Allbest.ru