Рекреаційні лісові ресурси ландшафтів Карпатського національного природного парку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рекреаційні лісові ресурси ландшафтів Карпатського національного природного парку

Ірина Оленич

Львівський державний університет фізичної культури

Лісовий фонд Карпатського національного природного парку (КНІII І) семи індивідуальних ландшафтів кількох ландшафтних областей та районів розділений на функціональні території з різним цільовим призначенням і режимом ведення господарства. Згідно з функціональним зонуванням його заповідний режим охоплює 22,5% від площі парку, рекреаційно-господарське використання займає 54%, а територія інших користувачів - 23,5%. Крім того, проаналізовано адміністративно - господарську структуру лісового фонду 12 лісництв, їх загальну площу, кількість об'їздів та обходів, розташування контор та найближчих залізничних станцій; висвітлено головні типи лісу вологого сугруду КНІ II І.

Рекреаційно-лісові ресурси ландшафтів природного парку важливі в системі науково-дослідної та туристично-господарської роботи. Туризм в КНІ IIІ може носити відпочинковий, спортивний, науковий, культурний, наслідковий та господарський напрями.

Ключові слова: рекреаційні лісові ресурси, рекреаційно-господарське використання, типи лісу, функціональне зонування, національний природний парк, заповідний режим.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Карпатський національний природний парк площею 50495 га. охоплює надзвичайно цінні з ландшафтно-екологічної, ботаніко- і зоогеографічної та природоохоронної точок зору гірські екосистеми у найвищому східному секторі Українських Карпат. Сприятливі кліматичні умови зумовлюють багатство і видову різноманітність тутешнього рослинного світу [4]. Парк знаходиться у південно-східній частині Українських Карпат у басейні Верхнього Ірута і, частково, у верхів'ї Чорного Черемошу. Його протяжність з півночі на південь більш як у два з половиною рази більша, як з заходу на схід [7].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями дослідження рекреаційних лісових ресурсів займалися вчені багатьох наукових установ: Н.М. Большакова, Р.Р. Возняк, С.А. Генсірук, З.Ю. Герушинський, А.В. Мельник, М.С. Нижник, М. Нудельман, ВЛ. Штат, С.М. Стойко, А.И. Тарасова, О.М. Федірко, Н.В. Фоменко та ін.

Виклад основного матеріалу. З фізико-географічного погляду Карпатський національний природний парк охоплює кілька ландшафтних областей та районів - Свидовецько-Чорногірський район Високогірно - полонинської області, Горганський район Середньогірно-скибової області, Улоговинний район Міжгірно-Верховинської області та Горганське крайове низькогір'я Низькогірно-скибової області [6]. У їхніх межах виділяють сім індивідуальних ландшафтів, з них один високогірний (Чорногірський), два середньогірні (Хординський, Хом'яцький), чотири низькогірні (Ворохта-Ільцівський, Яблуницький, Рокитнянський, Любіжнянський) [5].

Лісовий фонд Карпатського національного природного парку розділений на функціональні території, що визначає різне цільове призначення і режим ведення господарства в них, тобто диференційоване проектування і здійснення рекреаційних, лісогосподарських та інших заходів (табл.1). рекреаційний лісовий карпатський національний

Відповідно до проведеного у 1989 році нового функціонального зонування в межах Карпатського НПП виділена територія заповідного режиму (22,5 % від площі парку), рекреаційно-господарського використання (54 %) і територія інших користувачів (23,5 %). На даній території розташовано 12 лісництв, із загальною площею - 38583 га. Найбільші з них: Говерлянське - 5537 га; Женецьке - 3981 га; Татарівське - 3272 га; Підліснівське - 3054 га; Яблоницьке - 2759 га. За подібністю грунтово-гідрологічних і кліматичних ознак, видовим складом деревних порід та трав'яного покриву, місцезнаходження в межах парку формуються 24 типи лісу і 9 типів лісорослинних умов. У формуванні порівняно невеликої кількості типів лісу бере участь вісім типотворних порід: бук лісовий (Fagus sylvatica), ялиця біла (Abies alba), смерека звичайна (Picea abies), сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), вільха чорна (клейка) (Alnus glutinosa (L.) Gaerth.), вільха сіра (Alnus incana (L.) Moench), вільха зелена (Alnus viridis), сосна гірська (Pinus mugo). Як супутні породи трапляються: клен-явір (A. pseudoplaianus L.), клен гостролистий (Acer platanoides), ільм гірський (Ulmus glabra), ясен звичайний (Fraxinus excelsior), сосна кедрова (Pinus cembra) та європейська (Pinus cembra) тощо. Найпоширеніші вологі сугруди займають близько 70% покритої лісом ково-ялицева субучина (12,6 % ); вологі груди площі [2].

Таблиця 1. Адміністративно-господарська структура лісового фонду Карпатського національного природного парку [8].

Таблиця 2

Головні типи лісу у вологому сугруді Карпатського національного природного парку

У високогір'ї тип лісу формують смерека кедрова (Pinus cembra), вільха зелена (Alnus (Picea abies), сосна гірська (Pinus mugo), сосна viridis). Всі вони разом утворюють шість типів лісу на 22 % площі. Ценотична різноманітність національного парку утворена 14 болотними, 91 лісовою, 19 чагарниковими, 27 лучними домінантними асоціаціями. Із них до Зеленої книги України занесено 31 асоціацію [3].

На території парку найбільші за площею в Українських Карпатах реліктові угрупування сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), берези повислої (Betula pendula Roth.) та частково - сосни кедрової (Pinus cembra), єдине місце зростання якої на Чорногорі - урочище Кедрувате.

На території КНПП зосереджено 240 ендемічних видів і підвидів рослин, тобто 6,5% від усієї флори Карпат.

Територія заповідного режиму представлена великими двома ділянками (кв. 1 - 9 Високогірського лісництва, Говерлянське лісництво, крім кв. 3 і 4), що знаходяться у південній частині парку, в басейнах Чорного Черемошу та Пруту, а також багатьма малими (кв. 19 - 22 Вороненківського, кв. 21 Татарівського, кв. 2 Підліснівського, дрібні ділянки в окремих кварталах Женецького, Ямненського і Яремчанського лісництв), які розташовані у центральній і північній частинах парку, в верхів'ї басейну Пруту.

Найбільша за площею територія рекреаційно-господарського використання зосереджена в основному в північній частині парку. У південній частині вона виділена тільки у Чорногірському лісництві, а також у кв. 10 - 12 Високогірського і кв. 4 - 5, 13 - 15 Бистрецького лісництв.

Територія інших користувачів включає землі, які належать селянським спілкам (їх угіддя, крім полонини на хребті Підліснів, знаходиться у південній, Черемошській частині парку), а також розташовані у Прутській частині, землі п'яти населених пунктів (м. Яремче, села Микуличин, Кремінці, Яблуниця, смт. Ворохта).

Як відзначено у Проекті організації парку за 1989 р. [10], у межах територій заповідного режиму заборонено усі види рубок (крім санітарних), збирання грибів, ягід, заготівля сіна, випасання тварин, полювання, рибальство тощо. У межах рекреаційно-господарської території дозволено проводити рубки догляду та санітарні рубки (але з обмеженнями, які випливають із специфіки парку), регульоване с/г використання, усі види рекреаційної діяльності, включаючи будівництво стаціонарних рекреаційних об'єктів.

На території, що належить іншим землекористувачам (селянським спілкам, населеним пунктам), згаданий вище проект передбачає традиційну господарську діяльність з дотриманням природоохоронних вимог. При цьому землі використовуються згідно з проектами внутрішньогосподарського землевпорядкування, а лісогосподарська діяльність - за перспективними планами ведення лісового господарства, узгодженими з дирекцією парку.

На основі лісництв і лісового рекреаційно-туристичного потенціалу рекреаційні ресурси в Карпатському національному природному парку можуть бути джерелом розвитку багатьох напрямів: відпочинкового, спортивного, наукового, культурного, наслідкового та господарського і ін.

В Карпатському національному природному парку розроблено 122 маршрути, з яких багато проходить в лісництвах парку, де є місця для належного відпочинку. Рекреаційні лісові ресурси і «спілкування» з деревними породами з давніх-давен вважалося необхідним і оздоровлюючим для кожної людини. До відпочинкового напряму наближення має спортивний туризм, користь якого не викликає сумніву. В лісових умовах для спортивного туризму є всі можливості. Науковий бік представлений живим наочним матеріалом, адже ліс - це жива енциклопедія для всестороннього розвитку людини демократичного суспільства, яким сьогодні стає Україна. Вивчення деревних порід, їх знання, поєднання їх у симбіозі з іншими компонентами та факторами дасть змогу розуміти багато процесів інноваційного розвитку суспільства і його геопросторового бачення. Теж саме можемо говорити і про культурний, наслідковий та господарський рекреаційні напрями, як такі, що виховують культуру туриста, що в наслідку є прикладом для проведення туристичної роботи, але і продовженням гідного життя уже в домашніх, професійних умовах. Ліс вимагає, так само як і луки, та інші різновиди земної поверхні повсюди і завжди, системного моніторингу в збереженні оптимального епізоотичного стану, і туристичні групи, в даному питанні можуть бути незамінними у їх господарському впорядкуванні [10].

У зв'язку з тим, що раніше на значній території Карпатського національного парку велось традиційне лісове господарство, нині, враховуючи соціальні, насамперед рекреаційні функції лісів, у парку здійснюються заходи з оптимізації їхнього громадсько-корисного значення [4]. Рекреаційні лісові ресурси формують сприятливе середовище для відновлення духовних і фізичних сил людини. В них формуються сприятливі умови для організації відпочинку і оздоровлення, а їх використання обумовлене багатством та різноманітністю природних комплексів, лісистістю, породним і видовим складом, бонітетом деревостану, віковою структурою та ін.; перелічені чинники визначають рекреаційну цінність лісів в ландшафті, особливо коли йдеться про підвищену іонізацію лісового повітря для здоров'я людини, шпилькових лісів, здатних виділяти фітонциди і кисень. Зазначимо, що рекреаційне використання лісових ресурсів пов'язане з типами рослинності (лісової, лучної, болотної), лісистістю природно-заповідні території, ін.

Висновки. Рекреаційно-лісові ресурси Карпатського національного природного парку безпосередньо пов'язані з ландшафтними особливостями досліджуваної території, їх розташуванням, видовим і породним складом, функціями організації, ін.

Лісовий фонд КНПП розділений на функціональні території, які мають різне цільове призначення і режим ведення господарства в них, тобто диференційоване проектування і здійснення рекреаційних, лісогосподарських та інших заходів. Подібність ґрунтово - гідрологічних і кліматичних ознак, видового складу деревних порід та трав'яного покриву, місцезнаходження в межах парку дозволило сформувати 24 типи лісу і 9 типів лісорослинних умов.

У головних типах лісу Карпатського національного природного парку у вологому сугруді виділяють п'ять типів лісу (головні з них подані у табл. 2). У високогір'ї, де тип лісу формують смерека (Picea abies), сосна гірська (Pinus mugo), сосна кедрова (лат. Pinus cembra), вільха зелена (Alnus viridis), разом утворюють шість типів лісу на 22 % площі. Ценотична різноманітність національного парку утворена 14 болотними, 91 лісовою, 19 чагарниковими, 27 лучними домінантними асоціаціями. Із них до Зеленої книги України занесено 31 асоціацію

Рекреаціні особливості Карпатського НПП формують найбільші за площею в Українських Карпатах реліктові угрупування сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), берези повислої (Betula pendula Roth.) та частково - сосни кедрової (Pinus cembra), єдине місце зростання якої на Чорногорі - урочище Кедрувате.

Найбільша за площею територія рекреаційно-господарського використання, в т.ч. рекреаційно-туристичного потенціалу зосереджена в північній частині парку. У південній частині вона виділена тільки у Чорногірському лісництві, а також у кв. 10 - 12 Високогірського і кв. 4 - 5, 13 - 15 Бистрецького лісництв.

У проектах організації парку, територій заповідного режиму заборонено усі види рубок (крім санітарних), збирання грибів, ягід, заготівля сіна, випасання тварин, полювання, рибальство тощо. У межах рекреаційно-господарської території дозволено проводити рубки догляду та санітарні рубки (але з обмеженнями, які випливають із специфіки парку), регульоване с/г використання, усі види рекреаційної діяльності, включаючи будівництво стаціонарних рекреаційних об'єктів, сприятливих для оздоровлення та розвитку різних видів туризму References

References

1. Vidpovid' Minpryrody Ukrayiny vid 20.08.2014 r № 5/1-9/10160-14.

2. Herushyns'kyy Z.YU. Lisivnyts'ki doslidzhennya terytoriyi Karpats'koho natsional'noho parku / Z.YU. Herushyns'kyy // Natsional'ni pryrodni parky: problemy stanovlennya ta rozvytku. Materialy mizhnar. nauk.-prakt. konf. - Yaremche, 2000. - S. 67-71.

3. Zapovidnyky I natsional'ni pryrodni parky Ukrayiny / Minekobezpeky Ukrayiny. -K.: Vyshcha shkola, 1999. - S.167-171.

4. Karpats'kyy nasionalnyy pryrodnyy park - Vikapedia. [Elektronnyy resurs]. Rezhym dostupu: https://uk.wikipedia.org/.../Карпатський_націона льний_при... (Data zvernennya 27.10.2018)

5. Mel'nyk A. V. Ukrayins'ki Karpaty: ekoloho- landshaftoznavche doslidzhennya / A. V. Mel'nyk. - L'viv, 1999. - 286 s.

6. Miller H. P. Pryrodni peredumovy orhanizatsiyi ekolohichnoho monitorynhu Ukrayins'kykh Karpat / H. P. Miller, О.М. Fedirko, A.V. Меl'nyk // Heoekolohiya Ukrayiny. - K.:Nauk. dumka, 1993. -S. 29 - 31.

7. Olenych I. Landshaftne riznomanittya karpats'koho natsionalnoho pryrodnoho parku / І. Olenych. - Visnyk L'vivskoho natsional'noho universytetu imeni Ivana Franka. Seriya heohrafichna. - 2003. - Vyp. 29. - Ch. 1. - 269 s.

8. Pryroda Ukrayins'kykh Karpat / Pid red. K.I. Herenchuka. - L'viv, Vyd-vo L'viv. un-tu, 1968. - 265 s.

9. Pryrodno-zapovidnyy fond Ukrayiny - Karpats'kyy NPP. [Elektronnyy resurs]. Rezhym dostupu: https://pzf.menr.gov.ua/karpats'kyy-npp.html (Data zvernennya 27.10.2018).

10. Proyekt organizatsii teritorii, i okhrany prirodnykh kompleksov Karpatskogo natsional'nogo prirodnogo parka Ivano-Frankovskoy oblasti. - Irpen', 1989. - 326 s.

Ирина Оленич. Рекреационные лесные ресурсы ландшафтов Карпатского национального природного парка. Лесной фонд Карпатского национального природного парка (КНПП) семи индивидуальных ландшафтов нескольких ландшафтных областей и районов разделен на функциональные территории с разным целевым назначением и режимом ведения хозяйства. В соответствии с функциональным зонированием его заповедный режим охватывает 22,5% от площади парка, рекреационно-хозяйственное использование занимает 54%, а территория других пользователей - 23,5%. Кроме того, проанализированы административно-хозяйственную структуру лесного фонда 12 лесничеств, их общую площадь, количество объездов и обходов, расположение контор и ближайших железнодорожных станций; освещены главные типы леса влажного сугруду КНПП.

Рекреационно-лесные ресурсы ландшафтов природного парка важные в системе научно - исследовательской и туристско-хозяйственной деятельности. Туризм в КНПП может носить развлекательный, спортивный, научный, культурный, следственная и хозяйственный направления.

Ключевые слова: рекреационные лесные ресурсы, рекреационно-хозяйственное использование, типы леса, функциональное зонирование, национальный природный парк, заповедный режим.

Irina Olenich. Recreational forest resources of the landscapes of the Carpathian national natural park. The article gave a brief description of the Carpathian National Nature Park, which occupies an area of 50495 ha and covers extremely valuable mountain ecosystems in the highest East sector of the Ukrainian Carpathians. Particularly pointed that the favorable climatic conditions determine wealth and species diversity of flora in Nature Park.

Forest fund in Carpathian National Nature Park (CNNP) of seven individual landscapes several landscaped areas and districts divided into functional areas with different intended purpose and mode of economic management. According to its functional zoning, his reserve mode covers 22.5% of the Park area, recreational and commercial use takes 54%, and the territory of other users is 23.5%. In addition, was analyzed administrative and economic structure of forest fund for 12 forestry, their total area, amount of bypasses, forestry office locations and nearest railway stations; consider main types of forest within wet forest conditions of CNNP.

Recreational- forest resources of landscapes in Natural Park are important in scientific research and tourist economic activities system. Tourism in CNNP can be as recreation, sports, scientific, cultural, commercial and causal directions.

The article pointed on that issues research recreational forest resources engaged scientists of many scientific institutions: N.M. Bolshakova, R.R. Wozniak, S.A. Gensirnk, Z.Yu. Gerushinskij, A.V. Melnyk, M.S. Nyzhnyk, N. Nudelman, V.P. Petlin, S.M. Stoyko, A.I. Tarasova, O.M. Fedirko, N.V. Fomenko, etc.

In this research, the Carpathian National Nature Park show from the physical-geographical point of view. Object described as which, covering several landscape regions and districts.

Giving the characteristic for forest fund in Carpathian National Nature Park pointed that it is divided into functional areas define the different purpose and mode of economic menagement in them, that is differentiated design and implementation of recreation, forestry and other activities.

Specified that in this territory are located 12 forestry, with a total area -38583 ha. The largest of them are Goverlyanske-5537 ha; Zhenecke-3981 ha; Tatarivske-3272 ha; Pidlisnivske-3054 ha; Yablonycke-2759 ha.

The article reports that by similarity of the soil-hydrological and climatic features, trees and grass cover species composition, within Park formed 24 types of forest and 9 types of forest-vegetation conditions. In formation of relatively small number of forest types involved eight type forming species: beech forest (Fagus sylvatica), white fir (Abies alba), pine ordinary (Picea abies), Scots pine (Pinus sylvestris L.) and others.

Based on forestry and touristic data of recreational resources potential in Carpathian National Nature Park those resources can be a source of development for many areas and environment management for restoring spiritual and physical human health. Within them forming favorable conditions for rest and recuperation. Their use preconditioned by the wealth and diversity of natural complexes, percentage of forest cover, species types, creditworthiness, age structure, etc. Listed factors define the recreational value of forests in landscape, particularly when it comes to increasing forest air ionization for human health, coniferous forest, able to give off phytoncides and oxygen. Note that recreational use of forest resources associated with the types of vegetation (forest, medow, and bog), forest percentage in natural protected area, etc. In Carpathian National Nature Park have been developed 122 routes, many of them pass through the park's forestry, where there are places for proper rest.

Key words: recreational forest resources, recreational and economic use, types of forest, functional zoning, national natural park, reserve regime.

Размещено на Allbest.ru