Особливості росту і розвитку рослин фундука залежно від впливу оптичного випромінювання в умовах правобережного лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Серед асортименту перспективних лісових культур для створення насаджень особливе місце належить горіхоплідним рослинам, а саме представникам роду Corylus L., які мають харчове значення, їх використовують у створенні штучних лісових насаджень різного призначення, у садово-парковому господарстві, в різноманітних промислових галузях та в розширенні селекційно-генетичного фонду під час створення лісо насінної бази (Makhno, 2014).

Одним з основних чинників росту, розвитку та плодоношення горіхоплідних рослин є сонячна радіація. Сонячне світло безпосередньо впливає на ріст і розвиток рослин фундука в процесі розмноження та подальшого їх росту і плодоношення в умовах насаджень (Gokirmaketal., 2009).

Інтенсивний розвиток кущової порослі призводить до притінення бічних пагонів і, як наслідок, до зниження врожаю. Окрім цього, внаслідок сильного росту молодих пагонів, кущі сильно загущуються, що призводить до низької фертильності та життєздатності пилку, слабкого запилення, а також до розвитку грибкових захворювань на плодах та пагонах (Nekrasovetal., 1982).

Уразі загущеності кущів більше чим на 15-25 пагонів спостерігаємо майже повний перехід плодоношення на периферійну частину рослини фундука. Тобто продуктивна частина знижується більше, ніж у два рази, тому що внутрішня частина рослини фундука займає понад 70 %, а зовнішня - тільки 30 % відповідно (Kosenkoetal., 2019).

У промисловій культурі фундук вирощують як у кущовій, так і в деревоподібній формах. На ґрунтах із високим вмістом гумусу та оптимальним волого забезпеченням, де рослини фундука розміщуються з площею живлення більше ніж 35-40 м2 (7-8 м*5-6 м), під час визначення форми і структури кущів залишені багаторічні пагони (4-6 шт.) орієнтують у нахиленому положенні (Kosenkoetal., 2016).

Також застосовують інші системи формування крони фундука: типу "Вогнище", "Канкан", "Дерево", "Татура", а також рослини без формування - "Кущова". При цьому структура рослин за різного формування має відповідні показники (табл. 1).

Табл. 1

горіхоплідний врожай лісостеп

Найбільш інтенсивними системами формування конструкцій насаджень є "Вогнище", за якої в кожну підготовлену садивну яму висаджують 5-6 рослин, що надалі ростуть на власних коренях і мають вигляд скелетних гілок, та "Татура", яка базується на висаджуванні 2-х рослин в одну садивну яму з нахилом цих рослин у протилежні боки (Kosenkoetal., 2008).

Мета нашої роботи - вивчити особливості росту і розвитку рослин роду Corylus L. залежно від впливу оптичного випромінювання в умовах Правобережного Лісостепу України.

Дослідження проводили в насадженнях Дослідно-виробничої дільниці НДП "Софіївка" НАН України. Використовували типи формування крони - "Вогнище", "Дерево", "Татура", а також рослини без формування - "Кущова". Надходження сумарної сонячної радіації до різних ділянок крони дерев фундука визначали в період інтенсивного росту горіхів (перша декада серпня). Усі спостереження були проведені в сонячні безхмарні дні. Надходження сумарної сонячної радіації в різні ділянки крони визначали за методикою В. В. Хроменка. Для вимірювання в кожному варіанті відбирали рослини фундука, типові за біометричними показниками (Khromenko,1987).

Результати дослідження. Ступінь освітлення знаходиться у прямій залежності від формування конструкцій насаджень і сили росту рослин фундука. Освітлення погіршується з ростом і розвитком рослин фундука і починає впливати на рівень плодоношення на 5-6-й рік після закладки насаджень. У низькорослих сортів фундука (Футкурамі і Черкеський-2) за форми крони "Кущ" нижня частина перебуває в умовах недостатнього освітлення - 19-30 %, яке не перевищує мінімального порогу - 30 % від відкритої поверхні.

Рис. 1

У середньорослих (Лозівський шароподібний, Софі- ївський 15) та високорослих (Україна-50 та Софіївсь-кий 2) сортів фундука під час утримання та формування конструкцій насаджень "Кущ", "Вогнище", "Дерево" і середредній частині крони рівень освітлення також був досить низький - 55-65 %. Найбільш освітленою виявилася верхня частина крони, світловий режим якої становив - 80-94 % від повної освітленості на відкритій поверхні. Зона зі зниженим рівнем освітлення під час формування конструкції "Кущ" становила близько 70 %.

Внаслідок формування конструкції насадження "Вогнище" в нижній частині крони також спостерігали недостатнє освітлення - 20-45 %, у середній частині - 60-80 % і найбільший відсоток від повної освітленості на відкритій поверхні був у верхній частині - 90-94 %. У цьому варіанті досліду зона зі зниженим рівнем освітлення становила близько 40 %.

За формування конструкції "Дерево" спостерігали високий рівень освітленості, який становив у нижній частині крони 20-45 %, у середній - 60-80 % та у верхній - 90-94 % - зона зі зниженим рівнем освітлення становила близько 30 %.

Найвищий рівень освітленості спостерігали під час формування конструкції насаджень "Татура", який становив в нижній частині близько 30 %, у середній - 7080 %, у верхній - 90-94 % але при цьому зона зі зниженим рівнем освітлення становила близько 20 %.

Погіршення рівня освітленості в контрольному варіанті "Кущ" відбулося через постійний ріст пагонів та їх загущення. Окрім цього, відбулося змикання рослин фундука в лінії ряду, що значно утруднювало проникність сонячного світла в середину крони.

У насадженнях із конструкціями насаджень "Вогнище", "Дерево" та "Татура" складався більш сприятливий, порівняно з контролем, світловий режим, що є наслідком оптимального розміщення стовбурових пагонів та гілок у кроні рослини фундука (рисунок).

"Татура", рівень освітлення також був вищий внаслідок формування малогабаритної крони. Так, у нижньому, середньому і верхньому ярусах досліджуваних рослин фундука відсоток від повної освітленості на відкритій поверхні повністю збігався з аналогічними показниками низькорослих сортів. Конструкції насаджень середньо- рослих і високорослих сортів фундука відрізнялися тільки силою росту і діаметром крони, що призводило у варіантах досліду "Кущ" і "Вогнище" до змикання крони та потребувало ретельнішого підбору схем садіння.

У варіантах досліду "Вогнище", "Дерево" та "Тату- ра" перевищення мінімального порогу освітлення у низькорослих сортів спостерігали на висоті 0,5 м від поверхні ґрунту, що позитивно впливало на плодоношення рослин фундука під час застосування цих конструкцій насаджень. У середньорослих і високорослих сортів фундука перевищення мінімального порогу освітлення також спостерігали на висоті 0,5 м від поверхні ґрунту у варіантах досліду "Вогнище" та "Дерево", а під час формування "Татура" - на висоті від 1 м від поверхні ґрунту. Тобто ступінь освітлення більше залежить від формування конструкцій насаджень, ніж від сортових особливостей рослин фундука. Отримані показники свідчать про значну перевагу освітлення конструкцій "Вогнище", "Дерево" та "Татура", порівняно з контролем.

Від сортових особливостей та застосованих конструкцій насаджень залежить підбір схем садіння рослин фундука в умовах насаджень (табл. 2).

Табл. 2. Рекомендовані схеми садіння під час застосування