Утворення додаткових коренів у стеблових живців ялини канадської (форма конічна) залежно від оброблення росторегулятивною речовиною
Дослідження розвитку кореневої системи у стеблових живців ялини канадської з однорічною деревиною, живців із відрізком дворічної деревини. Зв’язок успішності зростання коренів з обробленням розчинами росторегулятивної речовини. Склад ефективного розчину.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.04.2020 |
| Размер файла | 291,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Утворення додаткових коренів у стеблових живців ялини канадської (форма конічна) залежно від оброблення росторегулятивною речовиною
Вступ
Завдяки цінним декоративним властивостям ялини часто її використовують для озеленення населених місць. Ялину канадську (Picea canadensis Britt. або Picea qlauca) вирощують як декоративне дерево в усіх областях України. За поширеністю вона поступається тільки ялині європейській (Picea abies Karst.) та ялині колючій (Picea pungens Engelm.) (Bilik, 2005; Kalinichenko, 2003). "Коніка" - найпопулярніша конічна форма ялини канадської, яку вивели дендрологи Редер і Джек у Канаді в 1904 р. Крона - пірамідальна, щільна, густа й пухка, діаметром до 2 м. У 60-річному віці висота дерева може досягати 4 м (Zayachuk, 2008).
Для розмноження особливо цінних видів і форм хвойних рослин з метою збереження їхніх декоративних властивостей, які не передаються потомству під час розмноження насінням, доцільніше використовувати вегетативне розмноження (Graboviy, 2007). Одним із найефективніших методів вегетативного розмноження є стеблове живцювання. Його теоретичною основою є природна здатність стеблових живців (частин пагона) утворювати адвентивні корені у процесі репродуктивної регенерації (Balabak, 1995; Ivanova, 1982).
Широкому впровадженню в озеленення населених місць ялини канадської та зокрема її конічної форми перешкоджає відсутність достатньої кількості садивного матеріалу та його висока вартість. Для вирішення цієї актуальної проблеми необхідно розширювати дослідження з удосконалення технології розмноження та вирощування саджанців ялини канадської, зокрема й із застосуванням оброблення розчинами росторегулятивної речовини.
Об'єкт дослідження - закономірності обкорінення стеблових живців і ріст саджанців ялини канадської залежно від типу живця й оброблення різними концентраціями росторегулятивної речовини.
Предмет дослідження - технологія вирощування саджанців ялини канадської (форма конічна) зі стеблових живців.
Матеріал і методи дослідження. Регенераційну здатність стеблових живців ялини канадської (форма конічна) (Picea canadensis Britt. "conica") вивчали в теплиці з пристроєм дрібнодисперсного зволоження. Живці заготовлювали з 15-річних маточних рослин за методикою М. Т. Тарасенка (1991). Для живцювання використовували пагони двох типів: з однорічною деревиною та з відрізком дворічної деревини.
Табл. 1. Кількість коренів у стеблових живців ялини канадської (форма конічна) з однорічним приростом залежно від оброблення ІМК, шт.
|
Концентрація ІМК, мг/л |
Кількість коренів, шт. |
Середнє за 2017-2018 рр. |
||
|
2017 р. |
2018 р. |
|||
|
0 (вода, контроль) |
14,8 |
15,4 |
15,1 |
|
|
25 |
15,6 |
16,8 |
16,2 |
|
|
50 |
17,2 |
18,4 |
17,8 |
|
|
75 |
16,0 |
17,4 |
16,7 |
|
|
НІР05 |
1,54 |
2,83 |
Для стимулювання утворення додаткових коренів застосовували водні розчини росторегулятивної речовини ауксинової природи - індолилмасляної кислоти (ІМК) з концентраціями 0; 25; 50; 75 мг/л.
Стеблові живці ялини канадської заготовлювали в першій декаді квітня після виходу рослини зі стану спокою, про що свідчив початок сокоруху і набубнявіння бруньок. Живці нарізували довжиною 5-10 см, видаляли хвою на нижній частині, яка знаходитиметься в субстраті, для запобігання загниванню (рис. 1 і 2), зв'язували в пучки по 25 шт. Морфологічно нижні кінці живців занурювали на 2 см у робочий розчин ІМК. У контрольному варіанті застосовували оброблення живців водою. Експозиція оброблення робочими розчинами ІМК становила 24 год, після цього їх промивали проточною водою. Висаджування проводили в гряди теплиці за схемою 10x5 см, заглиблюючи на 2 см у торф'яно-піщаний субстрат (співвідношення 1:1).
Рис. 1. Живці ялини канадської (форма конічна) з відрізком дворічної деревини
Для обкорінювання стеблових живців ялини канадської використовували умови штучного дрібнодисперсного зволоження. У культиваційній споруді (теплиця ТП 810-25) підтримували сталий режим вологості повітря способом автоматичного регулювання за допомогою штучного водного туману. Середня тривалість одного включення пристрою дрібнодисперсного зволоження становила 15 с, інтервал між включеннями - 15 хв, що забезпечувало постійну вологість і температуру повітря. Після утворення коренів у живців збільшували інтервал між включеннями пристрою дрібнодисперсного зволоження.
Рис. 2. Живці ялини канадської (форма конічна) з однорічною деревиною
Повторність досліду чотириразова. У кожному повторенні досліджували по 25 живців. Облік обкорінених живців проводили наприкінці вегетаційного періоду. Підраховували кількість основних коренів і вимірювали їхню довжину. Статистичне оброблення результатів здійснювали за Б. О. Доспєховим (1985) методом однофакторного дисперсійного аналізу.
Табл. 2. Кількість коренів в укорінених живців ялини канадської (форма конічна) з дворічною деревиною залежно від оброблення ІМК, шт.
|
Концентрація ІМК, мг/л |
Кількість коренів, шт. |
Середнє за 2017-2018 рр. |
||
|
2017 р. |
2018 р. |
|||
|
0 (вода, контроль) |
20,5 |
21,7 |
21,1 |
|
|
25 |
21,3 |
23,5 |
22,4 |
|
|
50 |
24,2 |
26,4 |
25,3 |
|
|
75 |
22,4 |
23,6 |
23,0 |
|
|
НІР05 |
3,30 |
4,00 |
Результати досліджень та їх обговорення
Дослідженнями (Graboviy, 2007; Shpakova, 2001; Koval, 2014) встановлено, що живцювання в оптимальні терміни забезпечує підвищену чутливість живців до оброблення росторегулятивними речовинами, утворення розвиненої кореневої системи та сприяє їхньому інтенсивному росту.
Аналізуючи вплив досліджуваних концентрацій ІМК на кількість коренів у вкорінених живців ялини канадської (форма конічна) з однорічним приростом, необхідно відзначити їхню позитивну дію на цей показник (табл. 1).
У досліді найбільш сприятливим для утворення додаткових коренів у цього типу живців ялини канадської виявився варіант з обробленням ІМК з концентрацією 50 мг/л. Під впливом оптимальної концентрації кількість коренів становила 17,8 шт. у середньому за 20172018 рр. і достовірно переважала контрольний варіант на 2,7 шт.
Вплив решти досліджуваних концентрацій ІМК не цей показник виявився неістотним, оскільки перевага над контролем не перевищувала найменшу істотну різницю (НІР05).
Вплив досліджуваного фактора "концентрація ІМК" на кількість основних коренів у вкорінених стеблових живців ялини канадської (форма конічна) з однорічним приростом становить 40-49 %, що свідчить про його незначну силу впливу на цей показник.
За даними проведених досліджень, кількість коренів у стеблових живців ялини канадської (форма конічна) з дворічною деревиною також залежала від оброблення ІМК. Аналізуючи дані табл. 2, необхідно зазначити, що кількість основних коренів у живців цього типу зростала в усіх варіантах із використанням для оброблення розчинів росторегулятивної речовини, порівняно з контрольним, протягом 2017-2018 рр. досліджень. Ми виявили, що в цих варіантах відбулося збільшення кількості коренів на 1,3-4,2 шт. в середньому за період досліджень порівняно з контролем. Але тільки у варіанті із застосуванням розчину ІМК із концентрацією 50 мг/л виявили істотне збільшення цього показника за період досліджень порівняно з контрольним варіантом.
Кількість коренів, які утворились у живців ялини канадської в цьому варіанті зросла, порівняно з контролем, у 1,2 раза або на 4,2 шт. у середньому за 20172018 рр.
Сила впливу досліджуваного фактора "концентрація ІМК" на кількість коренів у стеблових живців ялини канадської (форма конічна) з дворічною деревиною виявилася незначною, як і на живці з однорічним приростом, і становила 27-37 %.
Отже, порівнюючи результати впливу росторегуля- тивної речовини на кількість коренів, які регенерували стеблові живці ялини канадської (форма конічна) з однорічною та дворічною основами, виявлено, що у живців із дворічною деревиною утворилося більше коренів у оптимальному варіанті - 25,3 шт., проти 17,8 шт. - у живців з однорічною деревиною.
Згідно з результатами дослідження впливу концентрацій ІМК на довжину основних коренів у вкорінених стеблових живців ялини канадської (форма конічна) з однорічною деревиною, які відображено в табл. 3, застосування робочих розчинів із всіма досліджуваними концентраціями, порівняно з обробленням водою (контроль), збільшують довжину коренів першого і другого порядків галуження у живців цього типу.
Табл. 3. Довжина коренів у стеблових живців ялини канадської (форма конічна) з однорічним приростом залежно від оброблення ІМК, см
|
Концентрація ІМК, мг/л |
Довжина коренів, см |
Середнє за 2017-2018 рр. |
||
|
2017 р. |
2018 р. |
|||
|
0 (вода, контроль) |
76,9 |
78,5 |
77,7 |
|
|
25 |
82,7 |
85,2 |
84,0 |
|
|
50 |
94,6 |
97,4 |
96,0 |
|
|
75 |
83,2 |
86,6 |
84,9 |
|
|
НІР05 |
4,65 |
4,55 |
Найбільшу довжину новоутворених коренів зафіксували у варіанті із застосуванням розчину ІМК з концентрацією 50 мг/л. Цей показник становить у середньому за період досліджень 96,0 см, що на 18,3 см або в 1,24 раза більше за контрольний варіант.
Дія розчинів ІМК з концентраціями 25 і 75 мг/л на досліджуваний показник виявилася також ефективною. Перевага над контрольним варіантом була достовірною протягом 2017-2018 рр. і становила 6,3-7,2 см.
Вплив досліджуваного фактора "концентрація ІМК" на довжину основних коренів у вкорінених стеблових живців ялини канадської (форма конічна) з однорічним приростом становив 88-89 %, що свідчить про його значну силу впливу на цей показник.
Аналізуючи результати дослідження довжини основних коренів у стеблових живців ялини канадської (форма конічна) з відрізком дворічної деревини (рис. 3), варто зазначити, що цей показник у них залежав від оброблення росторегулятивною речовиною.
В усіх варіантах із застосуванням для оброблення живців ялини канадської досліджуваних розчинів ІМК одержали достовірне зростання у них довжини основних коренів порівняно з контрольним варіантом. У середньому за період дослідження вона в цих варіантах на 9,4-11,0 см переважала контроль.
Згідно з даними табл. 4, оптимальним виявився варіант із використанням розчину ІМК із концентрацією 50 мг/л, у якому спостерігали істотне збільшення цього показника за весь період досліджень як порівняно з контролем, так і з концентраціями 25 і 75 мг/л. У цьому варіанті кількість коренів, що утворилась у вкорінених живців ялини канадської (форма конічна), зросла, порівняно з контрольним варіантом (оброблення водою), в 1,22 раза пересічно за 2017-2018 рр.
з відрізком дворічної деревини
Табл. 4. Довжина коренів у стеблових живців ялини канадської (форма конічна) з дворічною деревиною залежно від оброблення ІМК, см
|
Концентрація ІМК, мг/л |
Довжина коренів, см |
Середнє за 2017-2018 рр. |
||
|
2017 р. |
2018 р. |
|||
|
0 (вода, контроль) |
91,8 |
94,5 |
93,2 |
|
|
25 |
101,3 |
103,8 |
102,6 |
|
|
50 |
112,5 |
115,9 |
114,2 |
|
|
75 |
103,4 |
108,3 |
105,8 |
|
|
НІР05 |
3,04 |
6,75 |
Сила впливу досліджуваного фактора "концентрація ІМК" на довжину основних коренів у стеблових живців ялини канадської (форма конічна) з дворічною деревиною виявилася значною і становила 79-86 %.
Таким чином, довжина коренів, що утворилися у стеблових живців ялини канадської (форма конічна) з однорічним приростом і з відрізком дворічної деревини під впливом ІМК, значно відрізнялася. Це пояснюємо тим, що живці з дворічною деревиною утворили більшу кількість коренів порівняно з живцями з однорічним приростом і мали більшу площу фотосинтезуючої поверхні. Живці ялини канадської з дворічною деревиною формували найбільшу за довжиною кореневу систему (114,2 см) під впливом оброблення розчином ІМК із концентрацією 50 мг/л, а живці з однорічним приростом - 96,0 см.
Висновки
1. Порівнюючи результати впливу росторегулятивної речовини (ІМК) на кількість коренів, які регенерували стеблові живці ялини канадської (форма конічна) з однорічною та дворічною деревиною, варто зазначити, що у живців із дворічною деревиною в оптимальному варіанті утворюється більше коренів - 25,3 шт., проти 17,8 шт. у живців з однорічною деревиною.
2. Найефективнішим для стимулювання утворення додаткових коренів у живців ялини канадської з однорічною деревиною є розчин ІМК з концентрацією 50 мг/л. Під впливом дії цієї концентрації кількість коренів у них становить 17,8 шт. і достовірно переважає контрольний варіант на 2,7 шт. У живців з дворічною деревиною кількість коренів становить 25,3 шт., перевага над контролем - 4,2 шт.
3. У всіх варіантах із застосуванням для оброблення живців розчинів ІМК одержано достовірне зростання довжини основних коренів порівняно з контрольним варіантом. Живці ялини канадської (форма конічна) з дворічною деревиною (п'яткою) формують найбільшу за довжиною кореневу систему, яка має 114,2 см, живці з однорічною деревиною - 96,0 см під впливом оброблення ІМК із концентрацією 50 мг/л.
Перелік використаних джерел
живець ялина канадська росторегулятивний розчин
1. Balabak, A. F. (1995). Korenevlasne rozmnozhennia sadovykh roslyn v Lisostepu Ukrainy. Abstract of Doctoral Dissertation for Agricultural Sciences. Kiev, 46 p. [In Ukrainian].
2. Bilyk, O. V. (2005). Introduktsiia vydiv rodu Picea Dietr. v Natsi- onalnomu dendrolohichnomu parku "Sofiivka" NAN Ukrainy. Av- tokhtonni ta introdukovani Roslyny Ukrainy, 81-98. Kiev: Aka- demperiodyka. [In Ukrainian].
3. Dospekhov, B. A. (1985). Metodika polevogo opyta. Moscow: Kolos, 351 p. [In Russian].
4. Hrabovyi, V. M. (2007). Vehetatyvne rozmnozhennia yalyny ta shli- akhy praktychnoho vykorystannia otrymanoho sadyvnoho materi- alu v zelenomu budivnytstvi. Naukovyi visnyk NAU, 17(4), 31-35. Kiev. [In Ukrainian].
5. Ivanova, Z. Ia. (1982). Biologicheskie osnovy i priemy vegetativnogo razmnozheniia drevesnykh rastenii steblevymi cherenkami. Kiev: Scientific thought, 287 p. [In Russian].
6. Kalinichenko, O. A. (2003). Dekoratyvna dendrolohiia. Kiev: Higher school, 199 p. [In Ukrainian].
7. Koval, S. A. (2014). Utvorennia dodatkovykh koreniv u steblovykh zhyvtsiv tui zakhidnoi (forma kolonopodibna) zalezhno vid obrob- lennia rostorehuliatyvnoiu rechovynoiu. Scientific Bulletin of UN- FU, 24(04), 85-91. [In Ukrainian].
8. Shpakova, O. H. (2001). Zhyvtsiuvannia introdukovanykh khvoinykh roslyn v umovakh pivdennoho skhodu Ukrainy. Materialy XI zizdu Ukr. botan. tovarystva, (p. 444). Kharkiv: B. v. [In Ukrainian].
9. Tarasenko, M. T. (1991). Zelenoe cherenkovanie sadovykh i lesnykh kultur. Moscow: Publishing House TSKhA, 272 p. [In Russian].
10. Zaiachuk, V. Ya. (2008). Dendrolohiia. Lviv: Apriori, 656 p. [In Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Здатність до обкорінення зелених стеблових живців досліджуваних сортів ківі та можливість впливу на неї ендогенних чинників. Строки заготівлі та обкорінення живців залежно від фенологічної фази маточних рослин. Регенераційна здатність метамерності пагона.
автореферат [96,0 K], добавлен 11.04.2009Технології довгострокового зберігання пилка і насіння за азотних температур. Відновлення повноцінних рослин після довготривалого зберігання. Визначення впливу стимуляторів росту на активність коренеутворення та подальшого розвитку деконсервованих живців.
курсовая работа [5,6 M], добавлен 02.04.2014Використання мікробіологічних препаратів на основі корисних бактерій при клональному розмноженні оздоровленого біотехнологічним способом матеріалу картоплі. Оцінка позитивної дії біопрепаратів Клепс, Штам №7, Штам №9, Байкал при культивуванні живців.
статья [20,1 K], добавлен 28.04.2014Загальні відомості про декоративний розсадник, природні та економічні умови району його діяльності. Технологічна собівартість вирощування садивного матеріалу. Види, дози, терміни та технологія внесення добрив. Особливості вирощування укорінених живців.
курсовая работа [117,4 K], добавлен 16.10.2013Загальна характеристика родини маслинових. Способи розмноження Ligustrum vulgare. Особливості живлення рослин. Залежність коренеутворення від типу живця та метамерності пагона. Вплив регуляторів росту на процес укорінення живців бирючини звичайної.
дипломная работа [2,5 M], добавлен 23.10.2014Господарське значення і морфолого-біологічні особливості обліпихи крушиновидної. Вирощування кореневласного садивного матеріалу обліпихи крушиновидної. Вплив строків живцювання, типу пагона на укорінюваність зелених живців. Дорощування саджанців.
дипломная работа [113,2 K], добавлен 18.01.2008Аналіз дворічної динаміки просторової неоднорідності педозему ділянки рекультивації Нікопольського марганцеворудного басейну за показниками твердості. Ґрунтові морфологічні утворення, що становлять собою пов’язані області всередині ґрунтового простору.
статья [522,1 K], добавлен 21.09.2017Етапи виникнення та розвитку ґрунту, поняття про його родючість та її передумови. Склад ґрунту, його мінеральні речовини, методика створення оптимальних умов для проростання та нормального розвитку сільськогосподарських рослин, водні властивості ґрунту.
реферат [18,0 K], добавлен 13.08.2009Дослідження локалізації, величини і сил серцевого поштовху. Методика перкусії серця. Аускультація ділянки і шуми серця. Функціональна діагностика стану серцево-судинної системи. Попереднє ознайомлення з твариною, її загальні і лабораторні дослідження.
курсовая работа [112,8 K], добавлен 01.11.2015Аналіз діяльності ДП "Красноградський Лісгосп". Особливості пиляння деревини стрічковими пилками. Характеристика стрічкопилкових верстатів. Аналіз і класифікація дебаркерів, необхідність їх використання. Розрахунок параметрів та продуктивності дебаркеру.
дипломная работа [2,8 M], добавлен 11.05.2011Породи деревини, її властивості та вплив вологи на зберігання та якість. Вади деревини, їх обмір та облік. Основні види і властивості лісоматеріалів: стругані пиломатеріали, фанера, шпон, деревостружкові плити. Застосування різних видів лісоматеріалів.
курсовая работа [4,4 M], добавлен 22.10.2010Характеристика грунтово-кліматичних умов Сумщини. Місце лучних угідь в структурі посівних площ господарств. Особливості розвитку культур в зоні лісостепу. Розміщення травосумішок на ділянках призначених для утворення луків. Системи догляду за посівами.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 11.10.2014Роль води важлива у формуванні структури і біологічних систем. Дослідження в Уманському районі динаміки вологості ґрунту під посівами люцерни залежно від вологозабезпеченості вегетаційного періоду і порівняння його з середніми багаторічними даними.
статья [16,2 K], добавлен 16.01.2008Сільське господарство як каталізатор розвитку ринкової економіки. Історія розвитку аграрних відносин в Україні, її періоди. Особливості розвитку аграрних відносин, ринкові перетворення. Утворення нових форм господарювання та відносин в аграрному секторі.
реферат [25,6 K], добавлен 03.05.2009Загальні відомості про зв’язок вірусної інфекції з урожайністю сільсько-господарчих культур. Експериментальні дослідження особливостей розвитку вірусної мозаїчної хвороби на рослинах та її впливу на ріст, формування та врожай огірка сорту "Ніжинський".
презентация [2,0 M], добавлен 12.02.2015Клінічне дослідження тварини, загальний стан. План і методи дослідження системи дихання. Анатомо-фізіологічні особливості сечової системи корови. Червоний кістковий мозок, тимус, селезінка. Фізичні, біохімічні та морфологічні показники крові тварини.
курсовая работа [38,6 K], добавлен 18.02.2013Особливості адаптації сортів пшениці озимої до зміни агрокліматичних умов України. Фенологічні спостереження за розвитком сортів. Дослідження сортової мінливості елементів структури врожаю. Мінливість польової схожості і зимостійкості пшениці озимої.
дипломная работа [905,5 K], добавлен 28.10.2015Характеристика ділянки розкривних робіт. Методичні вказівки по розрахунку параметрів відвалів за умови їх селективного утворення. Технології розкривних робіт та утворення відвалів. Особливості узгодження термінів укладання родючого шару до відвалу.
курсовая работа [55,3 K], добавлен 29.05.2010Поняття екскрементів тварин, їх використання в сільському господарстві та хімічний склад. Підстилковий гній як повне добриво, що містить речовини, необхідні рослинам в достатньо збалансованому співвідношенні. Значення пташиного посліду та компостів.
реферат [36,1 K], добавлен 18.12.2010Зональна концентрація промислового виноградарства в України. Кліматичні характеристики і ґрунтовий склад зон виноградарства. Площі та характеристика сортів винограду. Віковий склад виноградників. Специфіка розвитку виноградарства в Закарпатській області.
курсовая работа [155,3 K], добавлен 27.07.2011
