Інвентаризація та оцінювання стану насаджень скверу біля обеліску Слави в селі Межирічка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інвентаризація та оцінювання стану насаджень скверу біля обеліску Слави в селі Межирічка

Досліджено видовий склад дендрофлори скверу обеліску Слави в с. Межирічка Голованівського району Кіровоградської області. Виявлено, що на території парку зростає 34 екземпляри хвойних і листяних деревних порід. Переважно це Acer ne- gundo L. та Robinia pseudoacacia L., інші листяні перебувають у меншій кількості. З хвойних порід присутні Pinus nigra Am. та Picea abies L. Оцінено відповідність вимог дерев до екологічних умов території скверу. Згідно з результатами дослідження, усі екземпляри належать до ослаблених дерев та за шкалою Л. П. Рисіна отримують оцінку 1. За відношенням до вмісту поживних елементів у ґрунті найчисельнішою є група мезотрофів. Відносно вибагливості рослин до освітлення, за С. С. П'ятницьким, найбільшу групу складають світлолюбні (малотіньовитривалі) - 50 %. Обстеження насаджень на наявність ураження хворобами та шкідниками показало, що їхніх відсоток знаходиться в межах 35 %. Найбільше уражень хворобами мали такі деревні породи, як T. cordata та J. regia. Найпоширенішими серед комах є мінуюча міль та гусінь кукурудзяного (стеблового) метелика. З оцінки життєздатності деревних насаджень скверу для встановлення відповідності умовам зростання видно, що 73,5 % від їх загальної кількості знаходяться в задовільному стані. Встановлено, що сквер перебуває у відносно задовільному стані. Для покращання його декоративних якостей і повноцінного виконання ними всіх передбачуваних функцій надано відповідні рекомендації.

За своїм цільовим призначенням сквери функціонують як місця короткочасного відпочинку людей і відіграють важливу декоративну роль, прикрашаючи і доповнюючи різні архітектурні ансамблі. Деревні та чагарникові насадження на територіях скверів надають індивідуальні, своєрідні риси об'єкту, сприяють покращенню мікроклімату та санітарно-гігієнічних умов (Marchenko & Oleshko, 2011; Ivanchenko & Bessonova, 2014). Тому необхідно ретельно підбирати їхній склад, враховуючи всі ґрунтово-кліматичні особливості місцевості та рівень рекреаційного навантаження. Докладніше обстеження стану окремих зелених насаджень є актуальним завданням як з наукового, так і з практичного поглядів, що дає змогу розробляти подальші рекомендації відносно покращення асортименту рослин, декоративності та функціонального навантаження об'єктів садово-паркового будівництва.

Комплексний і грамотний догляд забезпечує деревним рослинам високу декоративність, стійкість до несприятливих впливів та рекреаційних навантажень (Dudin, 2003; Marno-Kutsa, 2012).

Мета дослідження - визначити таксономічний склад дендрофлори скверу та оцінити відповідність вимог деревних рослин до екологічних умов, що склалися на його території.

Об'єкт дослідження - сучасний стан декоративних насаджень скверу біля обеліску Слави в с. Межирічка.

Методи дослідження. Інвентаризацію насаджень здійснювали згідно з документом (Instrukcia, 2001). Санітарний стан насаджень визначали за шкалою Л. П. Рисіна (2008): 0 - здорові дерева, 1 - ослаблені, 2 - сильно ослаблені, 3 - всихаючі, 4 - свіжосухос- тійні, 5 - старосухостійні, 6 - свіжовітровальні, 7 - ста- ровітровальні, 8 - свіжобуреломні, 9 - старобуреломні. Розподіл рослин за екологічними шкалами проводили за О. Л. Бельгардом (1971) та П. С. Погребняком (1963).

Результати дослідження та їх обговорення. Село Межирічка засноване приблизно на початку XVII ст. (перша письмова згадка належить 1763 р.) (Yatran, 2019). Вагомий внесок у розвиток села зробив контр-адмірал та політичний діяч Олексій Михайлович Абаза, який отримав тут у володіння маєток, разом зі спиртзаводом, від нерідного батька графа Бобринського (Zruchno. Travel, 2019). До 1917 р. садиба в Межирічці належала сім'ї Абази. Наприкінці 1916 р. частину маєтку Абаза здав в оренду поміщику Г линці, а сам доживав віку у житловому дворику (Encyclopedia, 2019; Our-travels, 2019). У січні 1917 р. Олексій Михайлович тяжко захворів, а в лютому того ж року помер. Згодом розорили і маєток (Kirovograd region, 2019; IGotoWorld, 2019).

Сьогодні від садиби залишились руїни, які місцева влада не планує реконструювати. Неподалік цих руїн у радянські часи було створено обеліск Слави на честь воїнів-земляків, які віддали життя за Батьківщину. Через декілька років після закладання обеліску, для естетичного оформлення, навколо нього поступово почали висаджувати різні деревні породи, формуючи невеликий сквер (рис. 1).

таксономічний інвентаризація сквер

Рис. 1. Деревні насадження скверу

На території скверу відсутні спеціальні паркові газони, дерева висаджені в довільному порядку. Трав'яний покрив представлений синантропною рослинністю, бур'янами, нестійкою дерниною. За результатами інвентаризації зелених насаджень на території скверу було визначено 9 видів дерев, з яких 2 хвойні (P. nigra та P. abies) (таблиця).

Згідно з даними таблиці, усі екземпляри скверу належать до ослаблених дерев та за шкалою Л. П. Рисіна (2008) отримують оцінку 1. Для збереження декоративності насаджень та виконання ними санітарно-гігієнічних функцій важливо оцінити відповідність вимог дерев, що зростають у сквері, до певних екологічних умов (Ivanchenko, 2013). За відношенням до вмісту поживних елементів у ґрунті найчисельнішими є рослини, які належать до групи мезотрофів (рис. 2).

Рис. 2. Розподіл деревних порід за відношенням до родючості ґрунту, % від загальної кількості екземплярів

Їхня кількість дорівнює 52,9 %. Це P. abies, A. hipo- castanum, T. cordata, A. negundo. Другою за чисельністю є група оліготрофів (29,4 %) (P. nigra і R. pseudoacacia). Інші види складають групу мегатрофів (A. saccharum, F. excelsior, J. regia). Відносно вибагливості до освітлення за С. С. П'ятницьким (1960) дерева розділяються на чотири групи: 1) дуже світлолюбні; 2) світлолюбні, мало- тіньовитривалі; 3) відносно тіньовитривалі; 4) дуже тіньовитривалі. За аналізом даних інвентаризації, до першої категорії належать тільки R. pseudoacacia, що становить 17,7 % від загального числа екземплярів скверу (рис. 3).

Таблиця. 1. Біометричні показники та санітарний стан дерев

Рис. 3. Розподіл деревних порід за відношенням до освітленості, % від загальної кількості екземплярів

До групи світлолюбних (малотіньовитривалих), що переважають у сквері, належать P. nigra, A. hipocasta- num, A. negundo, J. regia, кількість яких становить 50 %, до відносно тіньовитривалих - T. cordata, A. saccharum, F. excelsior (24,4 %), до дуже тіньовитривалих тільки один вид - P. abies (5,9 %).

Обстеження насаджень на наявність ураження хворобами та шкідниками показало, що їхній відсоток знаходиться в межах 35 %. При цьому хвойні види майже не мали ознак пошкоджень. Серед листяних деревних порід поширеними хворобами були окремі види плямистостей, а також пошкодження трутовиком звичайним. Найбільше уражень хворобами мали такі деревні породи, як T. cordata та J. regia.

Найпоширенішою серед комах є мінуюча міль, яка поїдає листя A. Hipocastanum, та гусінь кукурудзяного (стеблового) метелика, що завдає значної шкоди молодим пагонам і листю A. negundo. Окрім цього, більшість дерев скверу мають ознаки механічного пошкодження: морозобоїнами; гілками, обламаними вітровалами; дуплами та отворами, що утворені комахами та птахами; необроблені зрізи після рубань тощо.

Для встановлення відповідності умовам зростання було здійснено оцінку життєздатності деревних насаджень скверу за шкалою (Tarabrin et al., 1986), при цьому акцент було зроблено на такі показники, як: густина крони, забарвлення листків (або хвої), наявність хвороб та пошкоджень (рис. 4).

Найбільша кількість дерев перебуває в задовільному стані (25 екз.), що дорівнює 73,5 % від їх загальної кількості. У доброму стані перебувають декілька молодих

Рис. 5. Екземпляри P. nigra, що знаходяться в незадовільному стані

Ці дерева мають невелику рідку крону та багато сухих скелетних гілок. Плодоношення присутнє, однак насіння у шишках майже немає або воно нежиттєздатне. Це можна пояснити сильним ущільненням ґрунту внаслідок складання під ними частини будівельних матеріалів.

Висновки. Отже, сквер у с. Межирічка перебуває у відносно задовільному стані. Однак для покращання його декоративних якостей необхідні реконструктивні заходи, спрямовані на відновлення складу насаджень та елементів благоустрою, а саме:

1. Створити оптимальні умови для росту та розвитку всіх деревних порід, сприяти їх природному поновленню. Цього можна досягти регулярним вживанням відповідних агротехнічних заходів (скошування високої трави, вирубування малоцінних чагарників, удобрення ґрунту та ін.).

2. Приділити увагу лікуванню хворих дерев, уражених ен- томошкідниками та фітозахворюваннями. З метою відновлення старих екземплярів, сильно уражених хворобами і шкідниками, необхідно висаджувати молоді дерева методом піднаметових культур. Це забезпечить вчасну зміну насадженням перестійного віку, що в будь-який момент можуть загинути.

3. Приділити більшу увагу хвойним породам, покращуючи умови їх росту та розширюючи їх асортимент. Наприклад, вздовж забору, що огороджує сквер, можна висадити кущі Juniperus sabina L., а в його центрі, навколо самого обеліску - декілька декоративних форм роду Thuja L. Це допоможе скверу зберігати охайний і привабливий вигляд у будь-яку пору року.

Перелік використаних джерел

1.Belgard, A. L. (1971). Stepnoe lesovedenie. Moscow: Lesnaya promyshlenost, 336 p. [In Russian].

2.Dudin, R. B. (2003). Stan nasadzhen Striyskogo parku m. Lvova ta problem yogo rekonstruktsii. Scientific Bulletin of UNFU, 13(5), 85-89. [In Ukrainian].

3.Encyclopedia. (2019). Encyclopedia of modem Ukraine. Retrieved from: http://esu.com.ua/search articles.php?id=25293. [In Ukrainian].

4.IGotoWorld. (2019). Ruiny sadyby kontr-admirala Abazy,

5.Mezhyrichka. Retrieved from: https://ua.igotoworld.com/ua/poi ob- ject/101277 ruiny-abazy-mezhirechka.htm. [In Ukrainian].

6.Instruktsiya. (2001). Instruktsiya z tehnichnoi inventaryzatsii zelenyh nasadzhen u mistah i selyschah miskogo typu Ukrainy. Zatverdzhe- na Derzhavnym komitetom budivnytstva, arhitektury ta zhytlovoi polityky № 226 vid 24.12.2001 r. [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru