Вплив системи догляду за посівами на продуктивність сортів сафлору на безгербіцидному та гербіцидному фонах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив системи догляду за посівами на продуктивність сортів сафлору на безгербіцидному та гербіцидному фонах

Вступ

Проблема забезпечення продовольством населення України є на сьогодні стратегічною задачею. Отже, одним з низки рішень подолання цієї проблеми, є пошук альтернативних культур та їх сортів пристосованих до умов вирощування, в постійно змінному у бік потепління кліматі та на малоосвоєних бідних за складом ґрунтах (Aksenov et al 2013). Однією з таких культур є сафлор, насіння якого містить від 32 до 39 % олії (в ядрі 50-56 %) і до 12 % білку. За жирно- кислотним складом олія сафлору містить такі жирні кислоти: лінолева 88,3 %, олеїнова 7,6 %, пальметинова 5,5 %, стеаринова 0,65 %, ліноленова 0,2 %. Олія сафлору напіввисихаюча (йодне число 115-155), використовується для виробництва маргарину, оліфи, високоякісної білосніжної емалі, яка не жовтіє з часом, мила, лінолеуму, тощо. Олія із сафлору також широко використовується у медицині та парфумерії, містить вітаміни А, Е, що обумовлено вмістом в каротину (12,7 мг/л). Сафлор використовується і як кормова культура у чистому вигляді та у сумішах із іншими культурами на зелений корм, для приготування силосу. Макуха із насіння сафлору містить 6-7 % олії, 24-25 % крохмалю та 19 % білку з необлущенного насіння та 38 % із очищеної сировини. У 100 кг міститься 50 кормових одиниць та 13,3 кг перетравного протеїну. Сім'янки сафлору хороший корм для птахів. Підсмажене насіння вживається в їжу (Makarenko et al 2013; Ermakov, Polyakov 2013).

Жаро-посухостійка олійна культура сафлор потребує урахування біологічних особливостей та дотримання елементів технології її вирощування.

Проте обґрунтованої інформації щодо технології вирощування сафлору практично немає. Т ому однією з пріоритетних тем є дослідження в рослинництві сучасної агротехніки сафлору, як мало відомої культури олійного напрямку, яка добре пристосована до умов півдня України (зони ризикованого землеробства), в богарних умовах якої більш відомі та поширені культури не зможуть повністю розкривати свій потенціал. У зв'язку з цим, дослідження впливу елементів технології вирощування, таких як: строки сівби, норми висіву, мінеральне живлення, застосування регуляторів росту і сортові особливості на продуктивність посівів і якість насіння сафлору, в конкретних ґрунтово- кліматичних умовах є актуальними (Adamen et al 2012; Adamen et al 2014).

Метою досліджень було встановлення залежності показників елементів продуктивності та рівня врожайності сортів сафлору від застосування гербіциду та системи догляду за посівами.

Матеріали та методи досліджень

Дослідження проводились у 2017-2018 роках на полях Інституту олійних культур НААН. Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем звичайний, середньопотужний малогумусний, з вмістом гумусу в орному шарі до 30 см - 3,5 %, доступного азоту - 7,2-8,5, рухомого фосфору - 9,6-10,3, обмінного калію -

15,2- 16,9 мг/100 г ґрунту, рН ґрунтового розчину 6,5-7,0.

Об'єктом досліджень були сорти сафлору Живчик і Добриня. Сівбу проводили у першій декаді квітня з нормою висіву - 240 тис. схожих насінин на гектар. Система основного обробітку ґрунту: класична. Варіанти застосування гербіцидів: 1. Контроль - без гербіцидів; 2. Внесення гербіциду Харнес (2,0 л/га) під передпосівну культивацію. Варіанти систем догляду: 1. Контроль - без догляду; 2. Боронування до і після сходів; 3. Два міжрядних обробітки; 4. Боронування по сходах і міжрядний обробіток.

Повторність у досліді триразова. Розміщення ділянок - послідовне. Дисперсійний аналіз здійснювали в програмному пакеті Microsoft Excel на основі методик Доспехова Б.А. і Кисельова О.В. та інш. (Dospehov 1985; Kiselyov et al 2017). Закладку дослідів та проведення досліджень здійснювали відповідно до загальноприйнятих методик польових дослідів в землеробстві та рослинництві (Dospehov 1985).

Результати досліджень та їхнє обговорення

В результаті проведених досліджень встановлений вплив систем догляду на гербіцидному та безгербіцидному фоні на висоту рослин, показники елементів продуктивності й врожайність сафлору сортів Живчик і Добриня.

Висота рослин сафлору в залежності від варіанту догляду за посівами становила для сорту Живчик: на контролі (без гербіциду) - 73,3-76,2 см; на фоні внесення ґрунтового гербіциду - 78,5-80,9 см та для сорту Добриня: на контролі (без гербіциду) - 65,4-68,2 см; на фоні внесення ґрунтового гербіциду - 68,2-71,0 см. Вирощування сафлору на гербіцидному фоні сприяло збільшенню висоти рослин на 4,7-5,1 см для сорту Живчик і на 2,7-3,3 см для сорту Добриня. Найбільшою висота рослин сорту Живчик - 80,9 см була у варіанті без догляду за посівами на гербіцидному фоні. Найбільші значення висоти рослин сафлору сорту Добриня - 70,9 і 71,0 см відмічені у варіантах без догляду за посівами та за проведення двох міжрядних обробітків на фоні внесення ґрунтового гербіциду (табл. 1). В результаті дисперсійного аналізу встановлено, що вплив фактора А (сорт) складав 69,55 %, фактора В (застосування гербіцидів) - 6,63 %, фактора С (догляд за посівами) - 3,82 %.

Показники елементів продуктивності сафлору змінювались під впливом усіх агроприйомів, що вивчались. Так, кількість кошиків та насінин на рослині в залежності від догляду за посівами дорівнювали: у сорту Живчик 9,4-10,4 та 149,5-185,5 шт. на безгербіцидному фоні і 9,2-10,5 та 163,1-206,5 шт. на гербіцидному фоні; у сорту Добриня 8,6-9,3 та 130,9-159,9 шт. на безгербіцидному фоні і 8,4-9,4 та 142,1-183,6 шт. на гербіцидному фоні. Більшими ці показники були на фоні внесення ґрунтового гербіциду при проведені післясходового боронування і міжрядного обробітку по відношенню до інших, на нашу думку, в наслідок меншої кількості наявних бур'янів.

Таблиця 1Вплив систем догляду, застосування гербіцидів на висоту та елементи продуктивності сортів сафлору (2017-2018 рр.)

Примітка: * 1 - без догляду (контроль); 2 - боронування до і після; 3 - 2 міжрядних обробітки; 4 - боронування і міжрядний обробіток

Згідно дисперсійного аналізу на показники кількості кошиків і насінин на 1 рослині найбільше вплинули фактори: сорт (56,71 % і 19,90 % відповідно) і догляд (15,36 % і 59,07 % відповідно). На кількість насінин на рослині вплинуло і застосування гербіцидів (16,35 %) (табл. 2).

Таблиця 2Вплив систем догляду, застосування гербіцидів на урожайність, вміст жиру та вихід олії сортів сафлору (2017-2018 рр.)

Примітка: * 1 - без догляду (контроль); 2 - боронування до і після; 3 - 2 міжрядних обробітки; 4 - боронування і міжрядний обробіток

Вага насіння з однієї рослини зростала під впливом застосування гербіциду з 5,3-7,0 до 6,1-8,0 г у сорту Живчик і з 5,7-7,3 до 6,6-8,7 г у сорту Добриня та догляду за посівами з 5,3 і 6,1 на контролі до 6,4-7,0 і 7,0-8,0 г у варіантах з прийомами догляду у сорту Живчик та з 5,7 і 6,6 на контролі до 6,7

7,3 і 7,7-8,7 г у варіантах з прийомами догляду у сорту Добриня. Найбільші значення ваги насіння з рослини за всіх інших умов вирощування отримані у варіантах з проведенням післясходового боронування та міжрядного обробітку. Найбільше на показники ваги насіння з однієї рослини вплинула система догляду за посівами (51,69 %).

Більша маса 1000 насінин сафлору була сформована у сорту Живчик - 37,5-39,1 і у сорту Добриня - 46,8-48,3 г на фоні внесення ґрунтового гербіциду. Відмічене збільшення маси 1000 насінин обох сортів сафлору у варіантах з прийомами догляду за посівами по відношенню до контролю. Згідно статистичної обробки даних вплив фактора А (сорт) складає 87,48 %, фактора В (застосування гербіцидів) - 3,43 %, фактора С (догляд) - 2,15 %.

За середніми даними по врожайності сортів сафлору встановлено, що найбільш сприятливі умови для формування продуктивності рослинами при вирощуванні на гербіцидному фоні Врожайність в залежності від прийому догляду за посівами дорівнювала 1,34-1,64 у сорту Живчик та 1,41-1,73 т/га у сорту Добриня (табл. 2). За відповідних умов вирощування сафлору по безгербіцидному фону врожайність знизилась на 0,15-0,23 у сорту Живчик та на 0,17-0,28 т/га у сорту Добриня. Приріст врожайності від систем догляду становив: для сорту Живчик у варіантах з до- та післясходовим боронуванням - 0,15-0,19 т/га; з проведенням двох міжрядних обробітків - 0,24-0,25 т/га; з проведенням післясходового боронування і міжрядного обробітку - 0,28-0,31 т/га. Відповідно для сорту Добриня: у варіантах з до- та післясходовим боронуванням - 0,14-0,16 т/га; з проведенням двох міжрядних обробітків - 0,230,26 т/га; з проведенням післясходового боронування і міжрядного обробітку - 0,23-0,32 т/га. Найбільша врожайність сафлору сорту Живчик - 1,64 т/га та сорту Добриня - 1,73 т/га отримана на фоні внесення ґрунтового гербіциду з проведенням післясходового боронування та міжрядного обробітку. Згідно статистичної обробки на врожайність найбільший вплив чинить застосування гербіцидів - 29,49 % і догляд за посівами - 46,14 %.

Вміст жиру в насінні сафлору згідно критерію Фішера залежить тільки від сорту і для Живчику складає 36,3-36,7 %, а для Добрині - 34,1-34,6 %. Враховуючи рівень врожайності вихід олії з 1 га більшим був за умови застосування грунтового гербіцид та системи догляду за посівами, яка включає післясходове боронування і міжрядний обробіток і становив для сорту Живчик - 523 кг/га, а для сорту Добриня - 521 кг/га.

Висновки

- більшими показники кількості кошиків та насінин на одній були на фоні внесення ґрунтового гербіциду при проведені післясходового боронування і міжрядного обробітку і становили для сорту Живчик 10,5 і 206,5 шт., для сорту Добриня 9,4 і 183,6 шт;

- найбільші значення ваги насіння з рослини та маси 1000 насінин у сорту Живчик 8,0 і 39,1 г та у сорту Добриня 8,7 і 48,3 г отримані у варіантах з проведенням післясходового боронування та міжрядного обробітку на гербіцидному фоні;

- найбільша врожайність і вихід олії сафлору сорту Живчик - 1,64 т/га і 523 кг/га та сорту Добриня - 1,73 т/га і 521 кг/га отримані на фоні внесення ґрунтового гербіциду з проведенням післясходового боронування та міжрядного обробітку.

References

1. Aksenov IV, Polyakov OI, Levchenko VI (2013) Temperature treatment and qualitative parameters of safflower seeds. Scientific and technical bulletin. IOC NAAN, 19: 37-42

2. Makarenko L.O., Vedmedeva K.V., Kobzeva D.O., Kirpichova N.M. (2013) Estimation of safflower for energy value. Scientific and technical bulletin. IOC NAAS, 19: 61-67

3. Ermakov AS, Polyakov O.I. (2013) Productivity of safflower depending on agrotechnical methods of care for crops. Scientific and technical bulletin. IOC NAAS, 18: 79-84

4. Adamen FF, Rudik OL, Naidenov VG, Proshina IO (2012) Influence of foliar application of macro- and micro-fertilizers on the size and structure of the crop of safflower dyed in unobstructed conditions in the south of Ukraine. Scientific and technical bulletin. IOC NAN, 17: 87-91

5. Adamen FF, Rudik OL, Proshina IO (2014) Influence of row spacing and seed rates on productivity and economic efficiency of growing dandelion safflower in southern Ukraine. Scientific and technical bulletin. IOC NAAS, 20: 151-157

6. Dospehov BA (1985) Field experience. Agropromizdat, Moscow

7. Kiselev OV, Komarova IB, Milko DO, Bakardiev RO (2017) Statistical processing and design of the results of experimental research (from the experience of writing dissertation): A manual. Per unit edit TO. A few; Institute of Animal Husbandry Mechanics of NAAS. Electronic analogue of the printed publication (ebook). STATUS, Zaporozhye

Размещено на Allbest.ru