Дослідження технологічних прийомів підготовки високопродуктивних корів до доїння

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження технологічних прийомів підготовки високопродуктивних корів до доїння

Однією з провідних галузей тваринництва є молочне скотарство, вирішальним чинником успішного розвитку якого в Україні вважається вдосконалення технології збереження, збільшення строку використання й підтримання високої молочної продуктивності корів при впровадженні вітчизняного та закордонного доїльного обладнання. Разом із тим, багато важливих питань машинного доїння корів у молочних залах залишаються ще недостатньо вивченими.

Меншою мірою досліджено вплив різних технологічних прийомів на процес доїння загального стада корів, не розроблені методичні підходи щодо визначення рівня їх впливу на показники молоковиведення під час виконання тих чи інших стандартних механізованих процесів, не виявлені оптимальні режими роботи обладнання, що можуть чітко враховувати поточні фізіологічні потреби кожної тварини в стаді. Важливу ланку в отриманні молока високої якості відіграє переддоїльна і післядоїльна обробки вимені корів. Ці заходи можуть дозволити знизити захворюваність корів на мастит в стаді на 50-70 %, а також підвищити рівень чистоти вимені і мінімізувати небезпеку інфікування асоційованими з довкіллям збудниками маститу. Виходячи з цього, мета досліджень полягала в обґрунтуванні окремих технологічних прийомів машинного доїння високопродуктивних корів на комплексах промислового типу. Встановлено, що при використанні традиційного і групового прийомів підготовки високопродуктивних корів до доїння у залах порівняно з груповим прийомом за використання дезінфікуючих засобів середня інтенсивність молоковиведення зменшується відповідно на 8,6 % і 5,0 %, а тривалість доїння, навпаки, збільшується на 12,8 % (р<0,05) і 8,1 %. Поряд із цим доведено, що використання групового прийому за використання дезінфікуючих засобів забезпечує отримання молока вищого ґатунку з показником кількості соматичних клітин в межах 49-94 тис/см3. Дослідження підтверджують важливість підготовчих операцій під час машинного доїння, які стимулюють інтенсивність молоковиведення й покращують гігієнічні якості молока.

Доїння великої рогатої худоби не менш складний процес, ніж утворення молока. Регулярне і правильне доїння за раціональної годівлі підтримує лактацію тварини на високому рівні, і навпаки, тривале порушення доїльного процесу, не повне видоювання призводять до руйнування секреторних клітин молочної залози і самозапуску корови.

Процес молоковіддачі, що забезпечує виведення молока з альвеолярного відділу вимені в цистернальний, викликається рефлекторно подразненням рецепторів молочної залози як результат переддоїльної підготовки, а також дотриманням параметрів роботи доїльного апарата - так званий безумовний рефлекс молоковіддачі [1].

Поряд із цим, як вважають [2-4], внаслідок багаторазового доїння у стандартних умовах за незмінної технології формується умовний рефлекс молоковіддачі, коли зовнішні умови набувають сигнального значення і починають викликати молоковіддачу до дотику оператора до вимені і подразнення рецепторів молочної залози. Одним із таких умовно-рефлекторних чинників є виконання розпорядку дня і черговості доїння корів, що в поєднанні з іншими умовнорефлекторними подразниками, фіксованими в часі (вмикання вакуум-насоса, роздача корму та ін.), сприяє формуванню рефлексу молоковіддачі, його інтенсивному прояву, знижує витрати часу на процес доїння, збільшує повноту видоювання корів.

Визначення чинників, які стримують продуктивні можливості та погіршують фізіологічний стан високопродуктивних корів, залишається актуальним питанням з точки зору ступеня їх впливу на тварин [5, 6].

Провідне значення для отримання молока високої якості та повноти видоювання корів має правильне виконання технологічного процесу доїння [7]. Він залежить від багатьох чинників, основними з яких є: ефективна стимуляція молоковіддачі та повне виведення молока з вимені корови без ручного додоювання; вплив на вим'я корови, близького до природних дій теляти під час смоктання; змога регулювання повітряного розрідження, стиснення дійки, частоти пульсацій і розмірів дійкової гуми залежно від фізіологічного стану корови; доїльні машини та апарати не повинні викликати патологічних подразнень дійок і вимені; усунення можливості наповзання доїльних стаканів під час доїння на вим'я й перетискання верхнього гирла дійкового каналу; автоматизоване відключення доїльних стаканів за повного видоювання корови й забезпечення повної безпеки для тварин за випадкової перетримки доїльних стаканів на дійках вимені; простота конструкції доїльної установки, безшумність її роботи; привабливий вигляд доїльної установки, висока експлуатаційна надійність та простота її обслуговування [8, 9].

Оброблення вимені перед доїнням - важливий захід, без якого неможливе подальше успішне виконання технологічного процесу. За неповноцінного оброблення вимені перед доїнням втрачається до 10-25 % надою. Так, наприклад, тонка плівка, що залишається на вимені й дійках після оброблення, створює перешкоду для проходження повітря в доїльний стакан по складках шкіри. Тим самим збільшується рівень вакууму, який стискає дійку, що призводить до перетискання молочного каналу, наповзання доїльного стакана на дійку, травмування, виникнення червоного запального кільця в її основі, проникнення бактерій у вим'я, втрати надоїв [10].

Переддоїльна стимуляція для реалізації рефлексу молоковіддачі є важливим чинником під час доїння новотільних корів. У перші 3 доби після отелення, коли молочна залоза має високу чутливість, 20-секундна ручна підготовка корови до машинного доїння за сили в 15 Н найбільш оптимальна. У наступні 4-5 діб сила збільшується до 20 Н упродовж 60 с і в наступні 8-10 діб збільшується навантаження на молочну залозу до 25 Н упродовж 60 с. У новотільних корів тривалість підготовчих операцій не перевищує 30-40 с, у тварин другої половини лактації може досягати 1 хв. В усіх випадках доїльні стакани надівають на дійки лише тоді, коли корова припустила молоко [4, 11].

Основне значення має операція зціджування молока перед доїнням. Завдяки цьому стимулюється вим'я до молоковіддачі: із першими цівками молока з каналів дійок видаляються бактерії та спори. Також зціджування перших цівок дає змогу перевірити ступінь припуску молока [8, 12].

Дійки та вим'я повинні очищатися й витиратися для отримання молока належної якості, вважають [13, 14]. Можливість контамінації бактеріями й спорами має бути мінімізована. Дійки вимені повинні витиратися окремим рушником для запобігання передачі від корови до корови патогенних мікробів, які викликають захворювання на мастит. Якщо це можливо, кожну дійку необхідно витирати окремим кутком рушника.

Нервові рецептори шкіри вимені збуджуються через тактильні впливи, тобто під час видоювання перших струменів на початку процесу доїння, миття вимені, ручного масажу, приєднання доїльних стаканів, а також за пульсації дій- кової гуми під час доїння. Для досягнення оптимальної стимуляції необхідна тривалість певної комбінації попередніх операцій протягом не менше 60 с. Оскільки всі ці операції є ручними, потрібне скорочення їх за часом для досягнення високої продуктивності праці операторів доїння за автоматизованих доїльних процесів. Брак стимуляції, що виникає таким чином, може бути компенсований лише підвищенням стимулюючого впливу пульсуючої дійкової гуми.

Дослідження та вирішення зазначених питань представляють як практичний, так і науковий інтерес.

Метою досліджень є дослідити та обґрунтувати окремі технологічні прийоми підготовки високопродуктивних корів до машинного доїння на комплексах промислового типу.

Матеріали і методи досліджень. Для досягнення поставленої мети вирішували наступне завдання: оцінити традиційний (послідовний) та груповий технологічні прийоми підготовки корів до машинного доїння в автоматизованих доїльних залах, а також груповий прийом за використання дезінфікуючих розчинів.

Для обґрунтування ефективного прийому підготовки високопродуктивних корів до машинного доїння дослідження виконували на трьох групах коріваналогів української чорно-рябої молочної породи, по 26 голів у кожній. Аналогів підбирали з урахуванням кількості лактацій (П-Ш), середньодобового надою (2225 кг молока) та стану вимені корів. Дослід здійснювали впродовж 3-х періодів тривалістю тридцять діб кожен з них.

Схему науково-господарського досліду з вивчення ступеня впливу традиційного (послідовного), групового прийомів, а також групового прийому за використання дезінфікуючих розчинів підготовки корів до машинного доїння на реалізацію рефлексу молоковіддачі, інтенсивність і повноту видоювання, стан часток вимені, витрати часу на технологічні операції представлено в табл. 1.

Таблиця 1. Схема науково-господарського досліду

молоко корова доїння

Відповідно до схеми досліджень, на коровах І-ї, ІІ-ї і ІІІ-ї груп у підготовчий період застосовували однотипний прийом підготовки до машинного доїння, прийнятий у господарстві. Перший оператор машинного доїння обслуговував корів правого й лівого боків групового станка, по чотири голови при впусканні в доїльний зал із переддоїльного майданчика, другий - по чотири корови при випусканні з групових доїльних станків. Послідовність виконання технологічних операцій підготовки корів до машинного доїння включала обмивання вимені з розприскувача чистою теплою, нагрітою до температури 40-45 °С водою (тривалість

10- 15 с), витирання чистим рушником (10-12 с), масаж вимені (10-15 с), здоювання перших двох-трьох цівок молока (5-6 с) на контрольну пластинку, надівання доїльних стаканів на дійки вимені корів (10-12 с). Усі операції виконували послідовно для кожної корови окремо.

У дослідний період корів І-ї групи підготовлювали до машинного доїння, згідно з технологічним режимом, прийнятим у підготовчий період.

Для корів ІІ-ї групи (груповий прийом) застосовували режим, за якого 1-й оператор машинного доїння обслуговував корів правого, а 2-й - лівого боку групового станка. Послідовність виконання технологічних операцій підготовки корів до машинного доїння передбачала послідовне обмивання вимені корів, витирання, масаж, здоювання перших цівок молока на контрольну пластину й надівання доїльних стаканів на дійки вимені чотирьох корів, за аналогічних витрат часу на технологічні операції.

Корів ІІІ-ї групи (груповий прийом за використання дезінфікуючих розчинів) обслуговували оператори, які не обмивали вим'я з розприскувача, а обробляли дійки дезінфікуючими розчинами. При цьому, чотирьом тваринам витирали й масажували їх кінчики, здоювали перші цівки молока на контрольну пластину й надівали доїльні стакани на них. Після видоювання апаратом оператори також обробляли дійки дезінфікуючим розчином (з розпилювача або обмочуванням у розчин на йодній основі).

Результати досліджень. Після здійснення літературного та патентного пошуку запропоновано наступну класифікацію прийомів підготовки корів до доїння на доїльних установках:

- традиційний (послідовний) прийом. Послідовність виконання операцій включає обмивання, витирання, масаж вимені, здоювання перших цівок молока, надівання доїльних стаканів. Усі операції виконують для однієї тварини відразу;

- груповий прийом. Послідовність виконання операцій: обмивання, вити-рання та масаж вимені, здоювання перших цівок молока, надівання доїльних стаканів. Операції виконують почергово для 4-х тварин;

- груповий прийом за використання дезінфікуючих розчинів. Послідовність виконання операцій: оброблення дійок дезінфікуючими засобами, витирання та масаж вимені, здоювання перших цівок молока, надягання доїльних стаканів, оброблення вимені після доїння дезінфікуючими засобами. Операції виконують почергово для 4-х тварин.

У дослідженнях виконано порівняльний аналіз застосування вище запропонованих технологічних прийомів підготовки високопродуктивних корів до доїння за двократного їх доїння на установці типу „Ялинка” УДЕ-8 вітчизняного виробництва.

У досліді встановлено (табл. 2), що в І-й групі за використання традиційного (послідовного) прийому підготовки високопродуктивних корів до доїння забезпечується реалізація рефлексу молоковіддачі за першу хвилину доїння в кількості 1,84 ± 0,24 кг молока, при середньому разовому надої 14,2+ 1,81 кг молока та тривалості видоювання з розрахунку на одну корову - 7,8 ± 0,33 хв.

Таблиця 2. Показники молоковиведення та якості молока за різних прийомів

За використання групового прийому підготовки корів до машинного доїння (ІІ-а група) реалізація рефлексу молоковіддачі за першу хвилину доїння становила 2,25 ± 0,28 кг, при середньому разовому надої 14,1 ± 1,76 кг. Тривалість доїння однієї корови в середньому знаходилася на рівні 7,4 хв.

При використанні групового прийому за використання дезінфікуючих роз-чинів (III група) рефлекс молоковіддачі за першу хвилину доїння перебував на рівні 2,47 ±0,36 кг молока, при середньому разовому надої 14,4+ 1,36 кг. Тривалість видоювання становила 6,8 хв, що на 12,8 % (р<0,05) і 8,1 % менше порівняно з традиційним (послідовним) та груповим прийомами (відповідно І та ІІ групи). Середня інтенсивність молоковиведення при цьому збільшувалася відповідно на 8,6 і 5,0 %. Це пов'язано з тим, що корів якісніше та ефективніше підготовлювали до машинного доїння.

Отже слід зазначити, що впровадження групового прийому за використання дезінфікуючих розчинів забезпечило найменшу тривалість видоювання і ця різниця порівняно за застосування традиційного (послідовного) прийому виявилася вірогідною (р<0,05).

Порівняно з коровами І-ї групи, інтенсивність молоковиведення у тварин

ІІ-ї та ІІІ-ї груп була більша в середньому відповідно на 17,3 і 23,4 %. При цьому повнота видоювання корів усіх дослідних груп залишалася майже на одному рівні 99,2-99,4 %. Застосування традиційного та послідовного прийомів підготовки корів до машинного доїння забезпечило вміст у молоці в середньому 428567 тис/см3 соматичних клітин, що нижче від показника молока вищої якості на 28-167 тис/см3 клітин. Підготовка корів до доїння за використання дезінфікуючих розчинів і оброблення дійок дезінфікуючим засобом на основі йоду після доїння за обслуговування 4-х тварин дає змогу отримати молоко вищого ґатунку з показником кількості соматичних клітин у межах від 49 тис/см3 до 94 тис/см3.

Проведеними науково-господарськими дослідами доведено, що для забезпечення постійного нормативного показника витрат часу за безприв'язнобоксового утримання корів та доїння на автоматизованих доїльних установках оператору доцільно застосовувати груповий прийом підготовки корів до доїння за використання дезінфікуючих розчинів, що передбачає виконання технологічних операцій для 4-х корів по черзі. Цим забезпечується тривалість видоювання апаратом на рівні 6,8 хв/гол, висока інтенсивність молоковиведення (2,47 кг молока за 1-шу хв доїння; 2,83 кг молока за 2-гу хв та 2,62 кг молока за 3-ю хв). Застосування цього прийому сприяє отриманню молока вищого ґатунку (за ДСТУ 3662-97).

Висновок

молоко корова доїння

Використання групового прийому підготовки високопродуктивних корів до доїння за використання дезінфікуючих розчинів порівняно з традиційним та груповим прийомами обумовлює зменшення тривалості видоювання апаратом відповідно на 12,8 і 8,1 %, збільшення середньої інтенсивності молоковиведення - на 8,6 і 5,0 % та супроводжується підвищенням сортності отриманого молока (за ДСТУ 3662-97).

Бібліографічний список

1.Колчев А. Г. Показатели процесса молоковыведения высокопродуктивных коров-первотелок / А. Г. Колчев // Сибирский вестник сельскохозяйственной науки. - 2018. - № 48 (2). - С. 49-54.

2.Neja W. The use of data mining techniques for analysing factors affecting cow reactivity during milking / W. Neja, D. Piwczynski, S. Krezel-Czopek, A. Sawa,S. Ozkaya // Journal of Central European Agriculture. - 2017. - № 18 (2). - Р. 342357.

3.Палій А. П. Інновації у визначенні якості здійснення підготовчих операцій до доїння / А. П. Палій // Таврійський науковий вісник / Херсон. держ. аграр. ун-т. - Херсон, 2015. - № 93. - С. 144-148.

4.Bruckmaier R. M. Normal and disturbed milk ejection in dairy cows / R. M. Bruckmaier // Domestic Animal Endocrinology. - 2005. - № 29. - Р. 268-273.

5.Палій А. П. Встановлення впливу доїльних систем на корів під час доїння / А. П. Палій // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - Полтава, 2016. - № 4. - С. 76-78.

6.Вторый С. В. Алгоритм управления машинным доением коров / С. В. Вторый, В. Ф. Вторый // Технологии и технические средства механизированного производства продукции растениеводства и животноводства. - 2018. - № 1 (94). - С. 134-143.

Размещено на Allbest.ru