Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Оцінка компонентів комбінаційної здатності сріблясто-чорних лисиць різних ліній за плодючістю

Оцінка компонентів комбінаційної здатності сріблясто-чорних лисиць різних ліній за плодючістю

Аналіз шести ліній племінного ядра сріблясто-чорних лисиць, визначення загальної й специфічної комбінаційної здатності материнських і батьківських форм за плодючістю. Доцільність використання окремих представників ліній, перспективних варіантів поєднань.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.05.2020
Размер файла 25,2 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка компонентів комбінаційної здатності сріблясто-чорних лисиць різних ліній за плодючістю

На сучасному етапі розвитку хутрового звірівництва організація ефективної селекційної роботи в стаді з поліпшення відтворювальних якостей поголів'я звірів лежить у площині результативного добору особин, яким притаманні не лише властиві господарсько-корисні ознаки, але й котрих оцінено за спроможністю передавання і закріплення їх у наступних поколіннях [1]. Вочевидь для дослідження цієї проблеми набуває нагальна необхідність оцінки такої здатності за критеріями та складовими її компонентів.

Водночас, сучасна практика тваринництва широко використовує гібридизацію, як основний метод отримання ефекту гетерозису. Натомість коли робота проводиться на значній кількості поголів'я, зокрема за промислового схрещування, існує висока ймовірність його послаблення чи нестабільності з причини відсутності перевірки або оцінки поєднання ліній, яких використовують для гібридизації [2, 3]. Параметр, що характеризує поєднуваність ліній з точки зору отримання ефекту гетерозису є комбінаційною здатністю і, як загальновідомо, зазвичай інбредні лінії для схрещування підбирають за урахування результатів оцінки загальної (ЗКЗ) і специфічної комбінаційної здатності (СКЗ) [4].

Загальна комбінаційна здатність (ЗКЗ) є середньою величиною ознаки, яка спостерігається за всіма комбінаціями поєднань, що одержані за участю ліній, тому оцінка за ЗКЗ передбачає виявлення ліній, поєднання яких призводить до одержання потомків, котрі перевищують за продуктивними якостями батьківські форми і кращі гібридні комбінації [5, 6].

Специфічна комбінаційна здатність (СКЗ) проявляється в тому випадку коли певна комбінація виявляється кращою або гіршою ніж слід очікувати на підставі загальної комбінаційної здатності. І тому оцінка за СКЗ проводиться з метою виявлення конкретних пар ліній, які дають максимально продуктивний результат [7].

Якщо оцінена лінія має високі значення ЗКЗ і низькі СКЗ то, як правило, всі потомки з неї матимуть майже однаковий рівень продуктивності. Але, якщо високий рівень ЗКЗ поєднується в лінії з високою СКЗ, то розкривається перспектива одержання поєднань із значними коливаннями - з високим або низьким рівнем вираженості ознаки [8, 10].

У разі прояву ефекту гетерозису, він оцінюється за величиною відхилення досліджуваного показника продуктивності, за участю конкретної лінії від середніх показників по всіх поєднаних комбінаціях [9].

Незважаючи на значні досягнення з вивчення цього питання у різних галузях тваринництва, на сьогоднішній день аналогічні дослідження у хутровому звірівництві майже відсутні. Отже, важливість проблеми та недостатня розробка питання оцінки комбінаційної здатності ліній, зокрема у лисівництві, зумовили напрям проведеної роботи.

Мета досліджень - визначити ефекти загальної і специфічної комбінаційної здатності сріблясто-чорних лисиць різних ліній за плодючістю та встановити перспективи подальшого їх використання.

Матеріали та методика досліджень. Як материнські форми до досліджень залучили самиць, які належали до ліній №221; 361; 627; 635; 757 і 843. Комбінаційну здатність лисиць різних ліній визначали за четвертою моделлю Б. Гріффінга на основі врахування плодючості самиць.

Вихідними даними для оцінки комбінаційної здатності стали результати розрахунку середніх величин досліджуваної ознаки за всіма поєднаннями у розрізі кожної повторності. Складність розрахунку полягала у тому, що кількість таких поєднань і повторностей була неоднаковою між батьківськими формами. У цьому випадку для обчислення середньозваженої кількості варіантів і повторностей обрали розрахункові значення по вибірці, що відповідно становили 6,3 і 4,7.

Перш ніж перейти безпосередньо до аналізу комбінаційної здатності батьківських форм провели однофакторний дисперсійний аналіз для встановлення достовірності відмінностей між поєднаннями за допомогою критерію Фішера (Р). Загальна кількість вибірки становила 113.

Результати досліджень. Оцінкою відтворювальної здатності лінійних самиць встановлено вірогідну міжгрупову різницю за дослідженими показниками як в цілому, так і за рівнем плодючості, зокрема. Це було зумовлено різним рівнем продуктивних якостей вихідних особин, які брали участь у спаровуванні, а також їх комбінаційною здатністю.

Результати проведеного дисперсійного аналізу експериментальних даних із визначення впливу лінійної належності та варіантів підбору батьківських пар на плодючість самиць свідчать про те, що відмінності між одержаними її величинами виявилися статистично вірогідними для варіантів (р<0,01) і повторностей (р<0,05) за критерієм Фішера (фактичні його значення по вибірці перевершували табличні) при загальному варіюванні ознаки 267,5 (табл. 1).

Таблиця 1. Результати дисперсійного аналізу відмінностей за плодючістю самиць

Джерело варіювання

Суми

квадратів

відхилень

Число

ступенів

свободи

Середній

квадрат

відхилень

Г

фактичне

Г

табличне

0,05

0,01

Загальне варіювання

267,5

28,6

-

-

-

-

у т.ч. за варіантами (підбори пар)

130,8

5,3

24,7

6,1

2,8

4,3

за повторностями (лінії)

56,8

3,7

15,4

3,8

3,0

4,6

випадкові відхилення

79,9

19,6

4,1

-

-

-

племінний лисиця плодючість

Між тим як, варіювання рівня плодючості в самиць за варіантами підбору батьківських пар займало найбільшу питому частку в загальному джерелі варіювання (48,9%), варіювання за повторностями - найменшу (21,2%), а залишкова частка випадкових відхилень знаходилася на проміжному місці (29,9%) до загального варіювання, що свідчить про значущий вплив варіантів підбору пар на остаточний результат вияву плодючості.

Середні показники плодючості поєднань ліній та величини їх загальної комбінаційної здатності представлено у таблиці 2.

Порівняння одержаної інформації дало змогу визначити середню величину плодючості для вихідного поголів'я лінійних лисиць, задіяних у поєднаннях батьківських пар, що становила 6,1 голови. Кращі показники плодючості були у варіантах поєднань самиць лінії №843 і самців лінії №635 (7,5 щеняти). Високою стабільністю результату в різних варіантах підбору пар до лінійних самців характеризувалися самиці лінії №361 (у середньому 6,2 щеняти), що на 0,1 щеняти більше проти середніх даних по вибірці. Разом із тим величина плодючості у самиць лінії №843 виявилася найбільш варіабельною.

Таблиця 2. Середні показники плодючості поєднань материнських і батьківських ліній, голів

Належність самиці до лінії

Лінія самця

ЗКЗ ліній самиць

221

361

627

635

757

843

361

5,9

6,2

5,5

6,3

6,8

6,3

6,2

635

-

5,8

-

6,5

7,2

-

6,5

627

6,3

5,5

-

6,3

6,0

-

6,0

757

5,7

6,8

5,0

4,5

6,8

-

5,8

843

5,0

-

-

7,5

5,7

-

6,1

221

-

-

-

5,3

6,0

6,5

5,9

ЗКЗ ліній самців

5,7

6,1

5,3

6,1

6,4

6,4

6,1

Примітка. *ЗКЗ - загальна комбінаційна здатність (тут і далі)

На підставі подальшого дисперсійного аналізу провели кількісну оцінку впливу загальної та специфічної комбінаційної здатності на плодючість самиць, результати якої надано у таблиці 3.

Таблиця 3. Дисперсійний аналіз комбінаційної здатності ліній лисиць за ознакою плодючості

Джерело варіювання

Суми

квадратів

відхилень

Число

ступенів

свободи

Середній

квадрат

відхилень

Г

фактичне

Г

табличне 0,01

ЗКЗ ліній самиць

35,3

5,3

6,7

5,4

4,2

ЗКЗ ліній самців

34,4

5,3

6,5

5,2

4,2

СКЗ* ліній самиць та самців

669,1

27,9

1,7

1,4

3,5

Випадкові відхилення

-

23,3

1,2

-

-

Примітка. * СКЗ - специфічна комбінаційна здатність (тут і далі)

Установлено, що за величинами оцінки загальної комбінаційної здатності плодючості батьківських ліній мали місце суттєві відмінності, які виявились статистично високовірогідними (р<0,01) як у випадку окремого зіставлення ліній самиць, так і самців.

Водночас, внесок загальної комбінаційної здатності у загальну структуру мінливості плодючості в межах джерел варіювання материнських і батьківських ліній майже не різнився і займав відповідно 17,4 і 17,0%, між тим як значення специфічної комбінаційної здатності за їх поєднання перебували на рівні 62,4%, а випадкові відхилення були самими низькими - лише 3,2%.

Ефекти загальної комбінаційної здатності плодючості материнських і батьківських ліній представлено у таблиці 4.

Оцінкою ефектів загальної комбінаційної здатності поєднань материнських і батьківських ліній виявлено, що в лінійних самиць вони коливалися в межах від -0,03 до +0,43; у самців - від -0,80 до +0,37. При цьому, використання трьох (50%) ліній самиць та чотирьох (66,7%) ліній самців із шести відзначалось додатними значеннями цих ефектів за ознакою плодючості.

Таблиця 4. Ефекти загальної комбінаційної здатності ліній лисиць

Значення ЗКЗ для ліній

Самиці

Самці

361

+0,11

+0,03

635

+0,43

+0,01

627

-0,03

-0,80

757

-0,29

+0,35

843

+0,01

+0,37

221

-0,13

-0,36

Виходячи з аналізу одержаних даних, представлених у таблиці 4, найвищі ефекти загальної комбінаційної здатності за ознакою плодючості мали самиці лінії №635 (+0,43 щеняти щодо середніх даних по вибірці), що свідчить про перспективи широкого залучення їх до участі в спаровуванні. Нижче значення впливу притаманне самицям лінії №361 (+0,11 щеняти). Самиці ліній №627 і 843 практично відображали середню величину плодючості по вибірці, а особини ліній №221 і 757 характеризувалися від'ємною величиною впливу ЗКЗ на результативний показник, тобто за показником плодючості вони були погіршувачами.

Іншу залежність спостерігали серед ліній самців: найбільшим значенням ефекту загальної комбінаційної здатності відзначались лінії №757 і 843 (+0,35 і +0,37 відповідно), лінії №636 і 361 мали величини цього ефекту на рівні середнього показника по вибірці, а погіршувачами виявилися самці лінії №221 і якнайбільше - №627.

Оцінку специфічної комбінаційної здатності провели через розрахунок констант і варіанс поєднань материнських і батьківських ліній за врахування загальної комбінаційної здатності та середньої плодючості по вибірці, табл. 5.

Таблиця 5. Константи і варіанси специфічної комбінаційної здатності ліній лисиць

Належність самиці до лінії

Лінія самця

Варіанси СКЗ материнських ліній

221

361

627

635

757

843

361

+0,06

-

+0,89

-0,50

-1,51

-

0,83

635

+0,09

-0,76

-0,18

+0,34

-

-

0,18

627

-0,16

-

-

-1,03

-

-

0,54

757

+0,87

+0,71

+1,37

-1,27

+1,39

-0,88

1,11

843

+1,05

+1,12

+0,74

+0,73

-0,74

-0,42

0,67

221

+0,77

-

-

-

-

+0,22

0,30

Варіанси СКЗ батьківських ліній

0,83

0,78

3,27

0,72

0,95

1,00

-

Установлено, що середні значення варіанси материнських ліній за специфічною комбінаційною здатністю знаходилися на рівні 0,6±0,14 щеняти щодо середніх даних по вибірці, а величина цього показника для батьківських ліній була вдвічі більшою - 1,3±0,41 щеняти.

У цілому із 24 варіантів підбору батьківських пар 58,3% із них дали позитивний результат - плодючість самиць зростала, а 41,7% - її погіршували.

Зважаючи на одержані результати розрахунку СКЗ слід зазначити, що збільшення рівня плодючості лисиць у звірогосподарстві сприяють підбір батьківських пар самиць лінії №757 і самців ліній №221; 361; 627 і 757, які забезпечують найбільше підвищення виходу щенят (на 0,71-1,39 голови), порівняно з середніми даними по вибірці. Однак, беручи до уваги те, що за розрахунку ефекту загальної комбінаційної здатності лінії №757 було виявлено негативний вплив на рівень плодючості самиць (-0,29 щеняти) і позитивний самців (+0,35 щеняти), а за обчислення ефекту специфічної комбінаційної здатності статистична вірогідність за цим показником виявилась відсутньою, тому рекомендувати цей варіант підбору пар як прийнятний не можна.

Поєднання самиць лінії №843 із плідниками ліній №221, 361, 627 і 635 у цілому сприяє покращенню плодючості на 0,73-1,12 щеняти, порівняно з середніми даними самиць по вибірці, і ці варіанти можна вважати також бажаними для спаровування і використання в селекції на поліпшення відтворювальної здатності.

Вияв позитивного поєднання самиць лінії №221 характеризувався незначним, але теж позитивним збільшенням плодючості за поєднання з самцями ліній №221 і 843, значення якої відповідно становили 0,77 і 0,22 щеняти.

Найгірше в сезон відтворення розкрив себе варіант підбору батьківських пар, у якому материнську основу представляли самиці лінії №757, а батьківську - самці лінії №635, так як рівень плодючості щодо середніх даних по вибірці знизився докорінно і становив 1,27 щеняти. Варто уникати й поєднань самиць лінії №627 із самцями ліній №221 і 635, оскільки оцінка за рівнем плодючості в обох випадках порівняння є нижчою за середні дані самиць по вибірці. Оскільки як і за загальною комбінаційною здатністю самиці і самці лінії №627 мали від'ємні значення комбінаційної здатності, тому в подальшому цю лінію слід виключити із селекційного процесу.

Оцінка шести ліній племінного ядра звірогосподарства з вирощування сріблясто-чорних лисиць за компонентами комбінаційної здатності дозволила диференціювати поголів'я на поліпшувачів, нейтральних і погіршувачів та кількісно оцінити його здатність щодо вияву основного показника відтворювальних якостей - плодючості. Для широкого залучення до планів підбору пар і подальшого спаровування слід використовувати самиць ліній №843, 221, 757 і самців майже усіх ліній як найпродуктивніших. Натомість не представляє племінної цінності поєднання самиць лінії №627 і самців ліній №221 і 635, яких слід вибраковувати.

Бібліографічний список

1. Геккієв А.Д. Удосконалення методів оцінки плідників у генофондних стадах / А.Д. Геккієв // Тваринництво України. - 2004. - №9. - С. 12-18.

2. Стрельчук С.І., Демідов С.В., Бердишев Г.Д., Голда Д.М. Генетика з основами селекції. - Київ: Фітосоціоцентр, 2000.-292 с.

3. Рубан Ю.Д. Разведение крупного рогатого скота по линиям в современных условиях // Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин: зб. наук. пр. Ін-т. Харків, 2004. - Т. 14. - С. 27-32.

4. Ващенко П.А. Комбінаційна здатність заводських ліній свиней великої білої породи // Вісник Полтавської державної аграрної академії. Полтава, 2009. - №3, - С. 71-73.

5. Генетико-статистический анализ комбинационной способности сортов и форм яровой мягкой пшеницы по коэффициенту хозяйственной эффективности фотосинтеза [Електронний ресурс]. - Режим доступа: [https://studbooks.net/1362623].

6. Пелих В.Г. Селекційні методи підвищення продуктивності свиней / В.Г. Пелих. - Херсон: Айлант, 2002. - 264 с.

7. Максимов П.Д. Прийоми підвищення репродуктивних і відгодівельних якостей свиней спеціалізованого м'ясного типу: автореф. дис…. канд. с.-г. наук: 06.02.01 «Розведення та селекція тварин» / П.Д. Максимов. - Київ, 1994. - 25 с.

8. Лісний В.А. Підвищення ефективності гетерозисної селекції в свинарстві шляхом оцінки комбінаційної здатності порід та типів свиней / В.А. Лісний, І.В. Назаренко // Вісник аграрної науки Причорномор'я: Миколаїв, - 2002. - Вип. 3. - С. 58-66.

9. Остапчук П. Комбінаційна здатність спеціалізованих порід, типів та ліній свиней при схрещуванні / П. Остапчук // Тваринництво України. - 2006. - №2, - С. 16-17.

10. Ставецька Р.В., Піотрович Н.А. Ефекти загальної та специфічної комбінаційної здатності за репродуктивними якостями свиноматок // Вісник Сумського національного аграрного університету. Суми, 2016. - Вип. 1 (29). - С. 106

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены