Особливості використання препаратів на основі "Цифлутрину" для захисту худоби від літаючих кровососів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості використання препаратів на основі «Цифлутрину» для захисту худоби від літаючих кровососів

А.В. Березовський, д-р. вет. наук, професор,

Л.В. Нагорна, д-р. вет. наук, доцент,

І.В. Проскуріна, аспірант

Сумський національний аграрний університет

вул. Г. Кондратьєва,160, м. Суми, 40021, Україна

У статті подано результати визначення інсектицидної ефективності препарату «Цифлур» у формі розчину для зовнішнього застосування за обробки лактуючих корів, які знаходяться на випасі, щодо різних видів представників гнусу. Встановлено, що препарат проявляв захисний ефект впродовж 5-6 тижнів після одноразового нанесення в монодозі 10 мл на тварину. Через п'ять тижнів захисний ефект становив 76,4 %. За дослідження середньодобових показників молочної продуктивності, визначено зростання середньодобових надоїв у дослідній групі тварин, порівняно з тваринами контрольної групи на 2,9 л (20,42 %). Встановлено тенденцію до збільшення нападу кровосисних двокрилих на тварин темної масті.

Ключові слова: інсектицид, «цифлур», гнус, пасовищний сезон, двокрилі.

Сучасний стан більшості галузей тваринництва нині викликає суттєве занепокоєння в зв'язку із стрімким зниженням поголів'я. Не стало виключенням і молочне скотарство. Поголів'я худоби впродовж останніх декількох років знижується як в присадибних господарствах населення, так і за умови інтенсивного ведення галузі [1]. На тлі цього ще гостріше постає потреба у забезпеченні максимального ветеринарного благополуччя наявного поголів'я.

У літній період на ключові позиції виходить захист худоби від нападу літаючих кровосисних двокрилих: ґедзі, мокреці, комарі, мошки, москіти, які об'єднують під загальною назвою - гнус [2]. Згідно з дослідженнями, всі види гнусу здатні спричиняти до суттєвого зниження продуктивності, зокрема молочна продуктивність корів знижується на 15-40 %, а середньодобові прирости молодняка на 18-35 %. Не варто забувати також, що всі види кровосисних двокрилих в різному ступені можуть бути переносниками збудників трансмісивних хвороб людей та тварин. Зокрема, комарі є переносниками понад 50 збудників захворювань, в тому числі сетаріоз, бруцельоз, міксоматоз, дирофіляріоз, анаплазмоз тощо. Масовий напад мошок нерідко є причиною не лише втрати продуктивності у тварин, але й загибелі тварин. Укуси ґедзів можуть спровокувати у поголів'я спалахи туляремії, емкару, сибірки [2, 3].

У світовій ентомофауні нараховується близько 11,5 тис. видів гематофагів, але таксономічно кровосисні комахи належать до п'яти рядів Anoplura, Siphonaptera, Diptera, Lepidoptera та 48 родин [3].

Оскільки для кровосисних двокрилих характерним є істотне різноманіття місць виплоду, то розробка заходів боротьби з останніми в літньо-пасовищний період повинна бути систематичною та постійною. Боротися з гнусом в місцях їх виплоду часто є економічно недоцільно, тому здійснюють обробку безпосередньо тварин, які знаходяться на випасі, інсектицидними та репелентними препаратами. Нині для боротьби з гнусом застосовують препарати на основі синтетичних піретроїдів.

Звичайно для захисту тварин найбільш технологічно вигідно використовувати засоби, що мають пролонговану дію (до місяця й більше) та зручні для дозування. А для лактуючих самок - ще й щоб були затверджені в ЄС показники MRL в молоці на АДР (активно діючі речовини інсектициду), які не виводилися б з молоком зовсім, або лише в межах, що не перевершують допустимі MRL. Таким вимога раніше найбільше відповідали лише препарати на основі цифлутрину. Широко відомий з них - це Байофлай-Пур-он, що був запропонований наприкінці минулого століття компанією Байєр. Він виготовляється у формі розчину з вмістом 1 % цифлутрину і дозується спеціальним дозатором, що вмонтований в первинне упакування з розрахунку по 10 мл на тварину масою 500 кг, що еквівалентне 2 мг цифлутрину на 10 кг маси тіла. Байофлай-Пур-он в Україні вперше було зареєстрований в 2004 році, а в подальшому він широко досліджений науковцями Сумського національного аграрного університету [4-7].

За останнє десятиліття в багатьох країнах світу розпочато виготовлення генериків референтного препарату Байофлай-Пур-он. Вітчизняна компанія «Бровафарма» аналогічний засіб зареєструвала у 2015 році під торговою маркою «Цифлур». Він являє собою прозору, маслянисту рідину жовтуватого кольору. У якості діючої речовини препарат містить цифлутрин, що є представником синтетичних піретроїдів та допоміжні речовини: диметилсульфоксид, полівінілпіролідон, ізопрпіловий спирт, сорбітану олеат, поліетиленгліколь. Цифлутрин (ціано-4(флуоро-3-феноксифеніл)-метил-3(2,2-дихлороетеніл)- 2,2-диметил), має інсектицидну та репелентну дію щодо двокрилих комах, в том числі гедзів (Tabanidae), оводів (Hypodermatidae), комарів (Culicidae), мошок (Simuliidae) та зоофільних мух. Після нанесення на шкіру препарат лише в незначних кількостях резорбується нею, основна його частина розподіляється поверхнею тіла [8, 9].

Механізм інсектицидної дії цифлутрину полягає у блокування передачі нервових імпульсів, що спричиняє до порушення координації рухів, паралічу та загибелі комах [8]. цифлутрин захист худоба

Враховуючи, що наносити та одночасно втирати, дозувати препарат в шкіру спини тварин за допомогою двох горлового флакону-дозатора досить не зручно, то компанія придбала обладнання, яке формує монодозу заданого об'єму (10 чи 5 мл) та автоматично наповнює його і запаює видовжений виступ. При застосування такої монодози, цей виступ, після зрізування кінчика, служить маркером, за допомогою якого зручно втирати нанесений розчин в шкіру.

Виходячи із вище викладеного, метою нашої роботи було визначення ефективності дії препарату «Цифлур», розфасованого в монодози, щодо представників гнусу, які паразитують на лактуючих тваринах впродовж пасовищного сезону.

Матеріали і методи. Дослідження проводили в умовах ТОВ Агрофірма «Хоружівка» Недригайлівського району Сумської області, впродовж червня-липня 2018 року. У зазначений період активність льоту представників гнусу є максимальною. В господарстві утримується 90 голів лактуючих тварин, віком від двох до восьми років, порід українська чорно-ряба молочна, симентальська та голштинська.

Поголів'я голштинів та української чорно-рябої молочної породи (П=40) було відібрано в дослідну групу, поголів'я сименталів - в контрольну групу (П=50) Тварини впродовж денного періоду доби перебували на пасовищі, надвечір їх переганяли в літні майданчики поблизу тваринницьких приміщень. В процесі вечірнього доїння, препарат «Цифлур», виробництва НВФ «Бровафарма» в формі монодози, об'ємом 10 мл, наносили методом втирання в суху, непошкоджену шкіру вздовж хребта від холки до крижів. Температура повітря на момент обробки становила 20-23 0С. Ефективність препарату оцінювали за тривалістю захисного ефекту, шляхом підрахунку кількості комах на тваринах дослідної і контрольної груп через 6, 14, 21, 30, 37 та 42 доби після однократного нанесення препарату (табл. 1).

Результати й обговорення. Після обробки досліджуваним препаратом «Цифлур», у жодному випадку нами не було встановлено відхилень від показників фізіологічної норми клінічного стану та поведінкових реакцій у тварин дослідної групи, які б свідчили про появу можливого токсичного впливу препарату. Поведінкові реакції у групі контрольних та дослідних тварин впродовж 12-16 год після обробки були аналогічними.

Відомо, що цифлутрин, як і інші основні піретроїди (дельтаметрин, перметрин, циперметрин, флуметрин тощо) стосовно збудників ектопаразитозів проявляють дві дії - репелентну та контактну. При цьому, наявними є взаємо виключаючі ефекти: якщо виражено діє відлякуваний вплив, то не можлива контактна дія.

Таблиця 1. Тривалість захисної дії препарату Цифлур