Методичні підходи до визначення модельних підприємств лісового господарства

Размещено на http://www.allbest.ru/

7

Вступ

У сучасних умовах особливої актуальності набуває розроблення теоретичних засад розвитку регіональної економіки лісового господарства. За своїм змістом це передбачає вирішення відповідних лісівничо-екологічних проблем та завдань багатоцільового лісокористування, яке повинно реалізовуватися через певні організаційно-економічні форми господарювання, адекватні сучасним вимогам розвитку економіки природокористування. Тому важливо розробити систему критеріїв оцінки ефективності управління лісами на рівні підприємств лісового господарства з урахуванням регіональних еколого-економічних особливостей природних зон України і відповідно переліку лісогосподарських заходів. На сьогодні актуальним питанням для підприємств лісової галузі України є визначення нормативних (оптимальних) організаційно-економічних параметрів їх діяльності за регіонами. Системний підхід передбачає адаптацію теоретичної моделі до реальних умов господарювання шляхом підбору та вивчення модельних лісогосподарських підприємств (підприємств- лідерів).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Потреба врахування альтернатив у господарській практиці підприємств призвела до формування у 60-80-х роках ХХ ст. нової методології управління - сценарного підходу. Розроблення сценаріїв використовується як альтернатива лінійному плануванню, яке часто показувало неефективність та неточність у будуванні стратегічних планів та прогнозів, особливо в періоди економічної нестабільності (Kolushchinskaya, 2015). Тому, окрім методів лінійного кореляційно-регресійного аналізу та будування кореляційно-регресійних моделей, для визначення нормативних параметрів розвитку лісогосподарських підприємств також використовували методи сценарного планування та моделювання. Варіанти, що описують певні майбутні економічні стани підприємства та траєкторії-шляхи до них, отримали назву сценаріїв (Ge- orgiyev, 2011). Отже, економічний сценарій - це варіативний якісний та кількісний опис майбутнього економічного стану підприємства задля прийняття певних рішень. Одним з методів прогнозування діяльності підприємств відповідної галузі є використання достовірних багатофакторних моделей, до складу котрих вводять найвагоміші чинники, виражені через відповідні показники (Nad', 2010).

Головною метою побудови оптимальної багатофакторної моделі організаційно-економічної діяльності лісогосподарських підприємств, розробленої для певної природно-кліматичної зони, понад з аналітичною функцією є її використання у прогнозуванні результативних параметрів господарювання за різних варіантів розвитку подій в економіці, тобто здійснення імітаційного моделювання (Bratushka, 2009; КиІіпіЛ, 2009) та розрахунок нормативних (оптимальних для відповідних умов) параметрів діяльності.

Однак, на нашу думку, у лісовому господарстві за регіонами потрібно виділяти підприємства-лідери, які можуть стати зразковими для галузі, а також сприятимуть росту їх інвестиційної привабливості та зростанню конкурентоспроможності. З огляду на це економічний аналіз доцільно проводити на основі запропонованого методичного підходу до відбору модельних підприємств (підприємств-лідерів для певної природно- кліматичної зони).

Метою дослідження є розроблення комплексної методики відбору модельних лісогосподарських підприємств за регіонами для визначення оптимальної організаційно-виробничої структури управління лісового господарства в сучасних умовах.

Викладення основного матеріалу. На сьогодні актуальним питанням для підприємств лісової галузі України є визначення нормативних (оптимальних) організаційно-економічних параметрів їх діяльності за регіонами. Системний підхід передбачає адаптацію теоретичної моделі до реальних умов господарювання шляхом підбору та вивчення модельних лісогосподарських підприємств (підприємств-лідерів). Моделювання організаційно-економічної діяльності лісогосподарських підприємств дає змогу розповсюдити і впровадити розроблені рекомендації щодо визначення оптимальних параметрів ведення лісового господарства за регіонами.

Модельні підприємства лісового господарства - це найефективніші у відповідних природних зонах підприємства, на параметрах діяльності яких будують теоретичні моделі з оптимізаційними системами ведення лісового господарства, його організації та управління. Модельні підприємства визначаються за групами критеріїв, які відображають вплив найістотніших факторів господарської, лісівничо-екологічної, соціально-економічної складових їх діяльності.

Для характеристики модельного підприємства використовують як абсолютні показники, що характеризують лісорослинний район, лісовий фонд, організаційну структуру підприємств, обсяг робіт за окремими видами лісогосподарського та промислового виробництва, так і відносні показники - такі, як продуктивність праці, ефективність діяльності, наявність техніки на одиницю площі тощо.

Для побудови оптимальної моделі з відповідними нормативними параметрами господарської діяльності підприємств лісового господарства, насамперед потрібно визначити найефективніші з них в розрізі регіонів (областей). Модельними підприємствами можна вважати ефективно функціонуючі господарські суб'єкти в лісовій галузі, які встановлюють шляхом порівняння лісівничо-економічних показників їх діяльності за методом міжгосподарського економічного аналізу.

Метод міжгосподарського аналізу дає змогу порівнювати показники лісгоспів за природними зонами та за обґрунтованими ознаками, здійснити їх групування за ступенем ефективності господарювання та визначити під- приємства-лідери, які і є модельними господарствами.

Для групування підприємств лісової галузі за рівнем ефективності фінансово-господарської діяльності з метою визначення модельних господарств пропонуємо використовувати такі групи показників (рисунок).

Рисунок. Показники міжгосподарського аналізу виробничо-фінансової діяльності лісогосподарських підприємств

Запропоновані шість груп показників надають узагальнену інформацію щодо організаційно-виробничої структури лісогосподарських підприємств, обсягів ресурсів та їх використання, конкурентоспроможності лісопродукції, ефективності діяльності підприємств за соціально-економічними критеріями.

Показники першої, четвертої, п'ятої та шостої груп характеризують конкурентний потенціал лісогосподарських підприємств. Конкурентний потенціал, як систематизований комплекс взаємоузгоджених можливостей і ресурсів внутрішнього середовища підприємства, забезпечує отримання переваг в умовах мінливого зовнішнього середовища та обмежених ресурсів, сприяє досягненню поставлених довгострокових цілей в умовах жорсткої конкуренції.

Показники першої, четвертої, п'ятої та шостої груп характеризують конкурентний потенціал лісогосподарських підприємств. Конкурентний потенціал, як систематизований комплекс взаємоузгоджених можливостей і ресурсів внутрішнього середовища підприємства, забезпечує отримання переваг в умовах мінливого зовнішнього середовища та обмежених ресурсів, сприяє досягненню поставлених довгострокових цілей в умовах жорсткої конкуренції.

Відбір модельних підприємств за рівнем конкурентного потенціалу проводять з урахуванням певних методичних вимог:

^• враховують групу показників природного потенціалу підприємства, оскільки обсяг та якість наявних лісових ресурсів, передусім, визначає фактор привабливості інвестицій у підприємства лісового господарства;

^• окремі показники для кожної із груп відбирають відповідно до встановленої в лісовій галузі форм фінансової, економічної та статистичної звітності, що дає змогу оперувати об'єктивними вхідними даними й отримувати відповідні кінцеві результати;

^• питому вагу кожної групи показників і кожного окремого показника в групі визначають із залученням фахівців лісової галузі експертним методом;

^• для порівняльного аналізу визначають модельне підприємство (за вибором фахівця) з відібраної групи підприємств, конкурентні позиції яких оцінюють.

Включення до третьої групи критеріїв показників якісної їх оцінки зумовлюється необхідністю враховувати, насамперед, лісівничо-екологічну результативність виконання лісогосподарських робіт за відповідними напрямками: лісокультурні заходи, рубки лісу, лісозахисні заходи тощо. Орієнтування під час визначення модельних підприємств лише на кількісні та фінансово- економічні параметри діяльності без урахування їх екологічної складової може призвести до помилкових висновків. Зазначимо, що головною метою перетворень у лісовій галузі є збалансований розвиток лісового сектору економіки, який поєднує лісівничо-екологічну, економічну та соціальну складові.

Запропонована методика міжгосподарського аналізу, під час визначення модельних господарств, дає змогу ранжувати підприємства в кожній з шістьох груп показників окремо та загалом за їх підсумками - ранг 1 відповідає кращому показнику серед лісогосподарських підприємств, останній ранг - найгіршому. Отже, підприємство-лідер у кожному з аналізованих років за напрямком виробничо-фінансової діяльності та загалом за всіма шістьма групами критеріїв набирає найменшу суму рангів.

Розроблений методичний інструментарій щодо визначення модельних лісогосподарських підприємств за регіонами з метою оптимізації організаційно-виробничої діяльності підприємств галузі апробовано у лісгоспах Вінницького, Сумського, Харківського, Чернігівського ОУЛМГ. Порівняння показників діяльності модельних з іншими підприємствами дає змогу визначити нормативні параметри ведення лісового господарства за регіонами.

Висновки

Сценарний підхід є важливим інструментом підвищення якості управління підприємством, пов'язаний зі стратегічним плануванням та ситуаційним управлінням. Застосування сучасних методичних підходів дасть змогу отримати нормативні параметри функціонування підприємств, які мають використовуватися для визначення відповідних усереднених показників їх діяльності за регіонами.

Для оптимізації ведення лісового господарства, його організації та управління запропоновано методичний підхід щодо визначення та адаптації теоретичної моделі до реальних умов господарювання шляхом підбору та вивчення модельних лісогосподарських підприємств. Опрацьовано методичні питання щодо визначення модельних підприємств лісового господарства за регіонами.

Запропоновані оптимальні багатофакторні моделі організаційно-економічної діяльності лісогосподарських підприємств містять такі параметри: ресурсно-виробничого потенціалу (потужності), еколого-економіч- ної (лісівничо-екологічної та суто економічної складових) та соціально-економічної ефективності (соціальної значущості для власних працівників та економіки регіону) за шістьма групами критеріїв (всього близько 40 показників).

Перелік використаних джерел

1 Bratushka, S. M. (2009). Imitatsiyne modelyuvannya yak instrument doslidzhennya skladnikh yekonomichnikh system. Scientific Bulletin of UNFU, 19(8), 22-28. [In Ukrainian].

2 Georgiyev, V. A. (2011). Stsenarniy pidkhid do upravlinnya yekono- michnim potentsialom velikikh promisloviy pidpriкmstv. Abstract of Candidate Dissertation for Economic Sciences (08.00.04 - Economy of management of property). Mariupol: Priazovs'kiy derzh. tekhn. un-t. 20 p. [In Ukrainian].

3 Kolushchinskaya, O. Yu. (2015). Metodologiya stsenarnogo analiza otsenki privlekatel'nosti strategii promyshlennogo predpriyatiya. Si- birskii torgovo-ekonomicheskii zhurnal, 2(20), 54-56. Retrieved from:https://cvberleninka.ru/article/n/metodologiva-stsenamogo-

4 analiza-otsenki-privlekatelnosti-strategii-promyshlennogo-predpri- yatiya. [In Russian].

5 Kulinich, M. B. (2009). Imitatsiyne modelyuvannya v konteksti up- ravlinskogo analizu. Bulletin of the National University "Lviv Polytechnic". Series: Management and Entrepreneurship in Ukraine: Stages of Development and Development Issues, 647, 587590. [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru