Вплив строків сівби на польову схожість та тривалість проходження фенофаз розвитку рослин озимих зернових культур

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеська державна сільськогосподарська дослідна станція

Вплив строків сівби на польову схожість та тривалість проходження фенофаз розвитку рослин озимих зернових культур

Кривенко А.І.

Постановка проблеми. Важливим аспектом органічного землеробства є систематичний біологічний контроль за розвитком рослин озимих зернових культур протягом вегетації [1].

Ріст і розвиток рослин у польових умовах залежить від багатьох зовнішніх факторів: вологи, температурного режиму, родючості ґрунту, світла, поживних речовин, повітря тощо. Сприятливе поєднання всієї системної сукупності цих екологічних чинників посилює ріст і розвиток рослин, а в разі їх надлишку або нестачі відзначається послаблення цих процесів [2].

У сучасний період у зв'язку з поступовими змінами клімату дослідження особливостей росту й розвитку різних сортів пшениці озимої залежно від умов вирощування становить науковий і практичний інтерес. На жаль, в умовах Південного Степу України ці питання вивчено не досить, а висновки окремих фахівців з них мають велику розбіжність й відрізняються наявністю дискусійних моментів [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багаторічні спостереження багатьох установ і виробнича практика показують, що сходи, які були вчасно одержані у сприятливі роки, восени добре розвиваються, мають міцну кореневу систему, що забезпечує, як правило, отримання високих урожаїв зерна навіть за несприятливих погодних умов у літні місяці. Проте зріджені й слабко розвинені з осені посіви майже завжди формують низький урожай зерна [4].

Відомо, що у вирощуванні озимих зернових культур важливу роль відіграють погодні умови передпосівного і посівного періодів. Саме в цей час закладаються основи майбутнього урожаю і навіть випадання опадів у весняний період, як правило, нездатне покращити різницю, що була в початковій фазі розвитку рослин зернових культур [5; 6].

Дуже важливим показником є польова схожість. На польову схожість насіння перш за все впливає вологозабезпеченість та температура ґрунту, а також агротехнічні заходи, наприклад, строк сівби [7]. Після посівних якостей насіння, зокрема такого показника, як лабораторна схожість, польова схожість насіння є практично першим реальним фактором формування продуктивності посіву. У польових умовах одночасно діє комплекс факторів, які можуть сприяти її підвищенню або зниженню, проте основними є температура та вологість ґрунту [8].

Під впливом строків сівби змінюється польова схожість. Так, за даними Я.Є. Ломницького [9], найвища польова схожість (66,8%) була за сівби 15 вересня. Зміщення на більш ранні чи пізні строки приводило до зниження польової схожості. Польова схожість озимої пшениці знижується у пізніші строки. Проте є протилежні дані, що свідчать про вищу польову схожість за пізніх строків сівби [10]. Протиріччя у результатах можна пояснити тим, що на польову схожість впливає багато чинників і строки сівби не завжди є найголовнішим резервом у створенні оптимальних умов проростання насіння.

Кількість рослин на одиниці площі, які беруть участь у формуванні врожаю, значною мірою залежить від польової схожості. Як відомо, польова схожість завжди нижча лабораторної [11].

Постановка завдання. Задачі дослідження передбачали з'ясувати закономірності впливу строків сівби на ріст і розвиток сільськогосподарських культур. Мета досліджень -- випробувати та адаптувати до умов регіону інноваційні технології виробництва зерна пшениці озимої нових сортів щодо забезпечення генетично-потенційного рівня їх урожайності та якості зерна.

Методика досліджень. Дослідження проводили у 2018-2019 сільськогосподарському році на полях Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН. Основний метод - польовий, який доповнювався аналітичними дослідженнями, вимірами, підрахунками і спостереженнями відповідно до загальноприйнятих методик та методичних рекомендацій у землеробстві і рослинництві. Облік урожаю суцільний за допомогою Сампо-500.

Таблиця 1 Пшениця озима, м'яка і тверда (повторність - 3-разова)

Таблиця 2 Ячмінь типово озимий і дворучка (повторність - 3-разова)

Основні заходи агротехніки під час вирощування озимих зернових культур застосовувалися у відповідності до рекомендацій для умов суходолу степової зони Одеської області, а також згідно з інструкцією «Управління якістю польових механізованих робіт» [12].

Виклад основного матеріалу дослідження. За різних строків сівби насіння зернових забезпечені різними умовами зволоження і тому відрізняються між собою різними показниками польової схожості (табл. 3).

Як свідчать дані таблиці, в дослідах строки сівби мали суттєвий вплив на польову схожість насіння різних сортів пшениці озимої. У разі сівби 5 жовтня спостерігалися найбільш високі показники польової схожості майже у всіх сортів пшениці озимої, окрім сортів Кантати одеської і Оранти одеської.

Таблиця 3 Польова схожість насіння різних сортів пшениці озимої залежно від строків сівби, % (2018 р.)

У сорту Кантата одеська потреба в яровизації 45-50 діб забезпечує йому відносно високу витривалість до надмірно ранніх строків сівби. Така поведінка сорту свідчить про його високу пластичність і здатність у всяких умовах формувати життєстійку популяцію рослин. Сорт Оранта одеська вирізняється відносно коротким періодом яровизації (20-25 днів), що забезпечує придатність сорту до пізніх строків сівби (жовтень-листопад). У цих сортів у разі пізнього строку сівби була найбільша польова схожість (84,1 і 83,4% відповідно) порівняно з іншими сортами.

У середньому за сортами найбільша польова схожість була у сортів Кантата одеська (91,5%), Оранта одеська (91,2%) і Житниця одеська (89,2%).

Найгірші середні показники стосовно строків сівби спостерігалися у разі пізнього (25.10) строку сівби (74,4%).

Отримані результати по ячменю озимому (табл. 4) показують, що польова схожість мала дещо нижчі показники порівняно з пшеницею озимою. Але вона була високою за сівби 25 вересня або 5 жовтня. Так, сорт ячменю Достойний отримав найбільшу польову схожість (88,9%) за строку сівби 5 жовтня. У сорту Академічний найбільший рівень польової схожості спостерігався за строку сівби 25 вересня (81,2%). Для сорту Дев'ятий вал оптимальним строком сівби також був строк сівби 25 вересня, де був найбільший показник польової схожості (80,6%). Останні сорти ячменю озимого мали високі показники польової схожості як за першого строку сівби, тобто 25 вересня (Айвенго, Дев'ятий вал, Валькірія, Зимовий, Снігова королева), так і за сівби в другий строк, тобто 5 жовтня (Буревій, Крікс і Вітман).

Таблиця 4 Польова схожість насіння різних сортів ячменю озимого залежно від строків сівби, % (2018 р.)

У середньому за всіма сортами ячменю озимого найбільший середній показник польової схожості був зафіксований за строку сівби 25 вересня (83,4 %). Це на 1,5% більше, ніж за строку сівби 5 жовтня.

Протягом вегетації зернові культури проходять такі фенологічні фази росту, як: проростання насіння, сходи, кущіння, вихід у трубку, колосіння, цвітіння, формування і достигання зерна [13].

Під час дослідження вирощування різних сортів пшениці та ячменю озимих були проведені спостереження з вивчення впливу строків сівби на тривалість проходження окремих фенофаз розвитку рослин (рис. 1 і рис. 2).

Наші дослідження підтвердили, що строки сівби впливають на тривалість з'явлення сходів, тому що за різних строків сівби складаються й різні умови для росту та розвитку рослин пшениці залежно від погодних умов року.

Дані рисунків свідчать, що у ячменю озимого порівняно з пшеницею тривалість появи повних сходів дещо більша на 1-2 доби.

25 вересня і 5 жовтня були найбільш сприятливими для проростання насіння як пшениці озимої, так і ячменю озимого. У пшениці озимої тривалість появи повних сходів становила за строку сівби 25 вересня - 12 діб, а за строку сівби 5 жовтня - 14 діб. У разі пізнього строку сівби (25.10) повні сходи з'явилися лише на 19 добу. У ячменю озимого за строку сівби 25 вересня повні сходи з'явилися на 13 добу, за строку сівби 5 жовтня - на 15 добу, а за сівби 25 жовтня - на 21 добу.

Результати наших досліджень показують, що міжфазний період «сходи - початок кущіння» за строків сівби 25 вересня і 5 жовтня тривало 23-25 діб. У посушливий осінній період рослини починаючи з третього (15 жовтня) і четвертого (25 жовтня) строків увійшли в зиму лише у фазі шильця, тому осіннє кущіння в них взагалі не відбувалося.

Рис. 1. Тривалість міжфазних періодів пшениці озимої залежно від строків сівби під час вирощування після чорного пару, діб

На думку більшості авторів, осіння вегетація пшениці озимої має тривати 40-60 діб, коли рослини від сівби до стійкого переходу через 5°С наберуть суму ефективних температур 300-350 °С. У таких умовах посіви встигають накопичити на період зимівлі достатню кількість пластичних речовин, завдяки яким більш спроможні краще протистояти жорстким умовам як зимового, так і весняно-літнього періодів вегетації [14-17].

Рис. 2. Тривалість міжфазних періодів ячменю озимого залежно від строків сівби під час вирощування після чорного пару.

У наших дослідженнях осіння вегетація пшениці озимої за строку сівби 25 вересня тривала 64 доби, а за строку сівби 5 жовтня - 55 доби. У ячменю озимого осіння вегетація відрізнялася лише одною добою в бік зменшення за строку сівби 25 вересня. У разі сівбі 5 жовтня вона була однаковою з пшеницею озимою.

Міжфазний період кущіння-припинення вегетації як у пшениці, так і у ячменю був однаковим за двох перших строків сівби і становив 41 і 30 діб відповідно. Третій і четвертий строки сівби у фазу кущіння не увійшли.

Для степового регіону України характерними є часті зимові відлиги та тривала відсутність низьких температур, що сприяє поновленню вегетації в зимові місяці. Щорічне тимчасове відновлення вегетації впродовж зими сприяє подальшому розвитку озимих культур та переходу до нових фаз органогенезу.

У разі ранньої весни вегетація пшениці озимої до виходу в трубку проходить за занижених температур (4-7°С), які повільно наростають, що є сприятливим для відростання рослин, регенерації пошкоджених органів, протікання всіх ростових процесів [18; 19].

За даними Пруцкова [20], період «відновлення весняного кущіння - вихід у трубку» у середньому в Україні триває 29-44 доби і залежить від ЧВВВ. У наших дослідах цей період тривав від 37 до 41 доби у пшениці і ячменю озимих залежно від строків сівби. Рослини пізніх строків сівби (15 і 25 жовтня) на 2-4 доби пізніше відновили свою вегетацію.

Тривалість періоду «вихід у трубку - колосіння», головним чином, визначається температурою повітря, за якої рослини почали виходити в трубку і продовжували формувати стебло. Вища температура скорочує цей період, а низька, навпаки, подовжує. У разі ранніх строків сівби (25 вересня і 5 жовтня) цей період був однаковим і становив 24 доби. У разі пізніх строків сівби (15 і 25 жовтня) цей період на 1-2 доби був тривалішим (25 і 26 діб відповідно). насіння зерновий сівба ячмень

Сорти пшениці озимої у дослідах починали колоситися майже одночасно, крім сорту Житниця одеська, який виколошувався на 1-2 дні раніше, ніж інші досліджувані сорти, що пояснюється його біологічними особливостями, а саме коротшим вегетаційним періодом.

У ячменю озимого раніше з'явився колос у сорту Валькірія, який має найко- ротший вегетаційний період (252-256 діб), а сорт Дев'ятий вал почав колоситися пізніше всіх сортів. У цього сорту найдовший вегетаційний період (280-284 доби).

У ячменю озимого фаза цвітіння почалася раніше на 1 добу, ніж у пшениці озимої. Фаза повної стиглості у ячменю наступила на 11 діб раніше, ніж у пшениці.

Слід відзначити, що і у пшениці озимої і ячменю озимого фази стиглості за пізніх строків сівби мають найменшу тривалість, ніж за ранніх строків. Фаза повної стиглості наступає одночасно майже за всіх строків сівби.

Отже, наші дані дають підстави стверджувати, що для сучасних сортів пшениці озимої можна вважати оптимальним строком сівби 5 жовтня, а для ячменю озимого залежно від сорту - 25 вересня або 5 жовтня. Але в середньому у ячменю озимого найкращий показник зафіксовано за строку сівби 25 вересня (83,4%).

Висновки

1. Строки сівби мали суттєвий вплив на польову схожість насіння різних сортів пшениці озимої та ячменю озимого:

- за сівби 5 жовтня у пшениці озимої спостерігалися найбільш високі показники польової схожості - 92,5%;

- у середньому серед сортів пшениці озимої найбільша польова схожість була у сортів Кантата одеська (91,5%), Оранта одеська (83,4%) і Житниця одеська (89,2%);

- найгірші середні показники у пшениці озимої спостерігалися за пізнього (25.10) строку сівби (74,4%);

- у середньому за всіма сортами ячменю озимого найбільший середній показник польової схожості був зафіксований за строку сівби 25 вересня (83,4%);

- серед сортів ячменю озимого найбільша польова схожість була у сорту Зимовий - 82,9%.

2. Строки сівби впливають на тривалість проходження окремих фенофаз розвитку рослин:

- у пшениці озимої тривалість появи повних сходів становила за строку сівби 25 вересня - 12 діб, а за строку сівби 5 жовтня - 14 діб. У разі пізнього строку сівби (25.10) повні сходи з'явилися лише на 19 добу;

- у ячменю озимого за строку сівби 25 вересня повні сходи з'явилися на 13 добу, за строку сівби 5 жовтня - на 15 добу, а за сівбі 25 жовтня - на 21 добу;

- міжфазний період «сходи - початок кущіння» за строків сівби 25 вересня і 5 жовтня тривав 23-25 діб;

- міжфазний період кущіння-припинення вегетації як у пшениці, так і у ячменю був однаковим за двох перших строків сівби і становив 41 і 30 діб відповідно. Третій і четвертий строки сівби у фазу кущіння не увійшли;

- період «відновлення весняного кущіння - вихід у трубку» в середньому тривав від 37 до 41 доби у пшениці та ячменю озимих;

- тривалість періоду «вихід у трубку - колосіння» за ранніх строків сівби (25 вересня і 5 жовтня) був однаковим і становив 24 доби. У разі пізніх строків сівби (15 і 25 жовтня) цей період на 1-2 доби був тривалішим (25 і 26 діб відповідно);

- фаза повної стиглості наступає одночасно майже за всіх строків сівби як у пшениці, так і у ячменю. Але фаза повної стиглості у ячменю наступила на 11 діб раніше, ніж у пшениці.

Список використаної літератури

1. Друзьяк В.Г., Цандур Н.А., Козлов Б.П., Пономарева Н.В., Друзьяк В.В., Чайка В.Н. Влагоэнергосберегающие технологии противостоят засухам / под ред. В.Г. Друзьяка. Одесса : Элита, 1994. 100 с.

2. Третяк А.М., Полупан М.І., Соловей В.Б., Величко В.А. та ін. Кліматичні та сучасні тенденції коливань погоди. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України / редкол.: Зубець М.В. та ін. Київ : Аграрна наука, 2004. С. 13-18.

3. Бондаренко В.И., Собко А.А., Годулян И.С. и др. Озимая пшеница в Степи. Пшеница / ред. кол.: В.Н. Ремесло (отв. ред.) и др. Киев : Урожай, 1977. С. 239-252.

4. Моргун В.В., Шапчина Т.М., Кірізій Д.А. Фізіолого-генетичні проблеми селекції рослин у зв'язку з глобальними змінами клімату. Физиология и биохимия культурных растений. Київ, 2006. Том 38, № 5 (223). С. 371-389.

5. Наукові основи АПВ в зоні Степу України / редкол.: М.В. Зубець, голова ред. колегії та ін. Київ : Аграрна наука, 2010. С. 260-264.

6. Цандур М.О., Друз'як В.Г., Бурикіна С.І. Адаптація землеробства до аномальних погодних умов. Посібник Українського хлібороба : науково-виробничий щорічник, 2011. Київ : МАПП, НААН, ІР ім. В.Я. Юр'єва. С. 34-37.

7. Шевніков Д.М. Вплив мінеральних добрив на поживний режим ґрунту за вирощування пшениці твердої ярої. Вісник Полтавської державної аграрної академії. № 2. 2012. С. 203-206.

8. Ефективність технологій вирощування ярої пшениці в західному Лісостепу : зб. наук. праць Ін-ту землеробства УААН (спецвипуск) / Свідерко М.С., Болехівський В.П., Тимків М.Ю., Кубишин С.Я. Київ : ЕКМО, 2004. 212 с.

9. Ломницький Я.Є., Ройко А.Є., Свідерко М.С. Строки сівби сортів озимої пшениці в західному Лісостепу Української РСР Землеробство. Київ : Урожай, 1976. Вип.44. С. 40-46.

10. Сайко В.Ф., Грицай А.Д., Гордецька С.П. Озимі зернові культури. Наукові основи ведення зернового господарства. Київ : Урожай, 1994. С. 228-242.

11. Вожегова Р. А. Урожайність різних сортів пшениці озимої залежно від строків сівби в умовах Південного Степу / РА. Вожегова, С.О. Заяць, О.А. Коваленко. Вісник аграрної науки, 2013. № 13. С. 26-29.

12. Ільченко В.Ю. Управління якістю механізованих робіт у рослинництві / Ю.В. Ільченко, Л.Ф. Калініна, В.Я. Підьосар. Київ : Урожай, 1986. - 61 с.

13. Ничипорович А.А. Фотосинтетическая деятельность растений в посевах Москва : изд-во АНССР, 1961. С. 37-53.

14. Нетіс І.Т Пшениця озима на півдні України : монографія. Херсон : Олді- плюс, 2011. 460 с.

15. Виблов Б.Р. Вплив погодних умов на ріст, розвиток та продуктивність озимої пшениці за різних строків сівби / Б.Р. Виблов, А.В. Виблова. Бюл. Ін.-ту зерн. госп. 2000. № 14. С. 22-24.

16. Виблов Б.Р Озима пшениця в Присивашші / Б.Р. Виблов, А.В. Виблова, М.І. Пихтін. Бюл. Ін-ту зерн. госп. 2007. № 26-27. С. 67-70.

17. Пикуш Г.Р Некоторые особенности биологии кущения озимой пшеницы. Повышение продуктивности озимой пшеницы. Днепропетровск, 1980. С. 22-29.

18. Пшениця на Півдні / Білик Д.П., Блінцов І.С., Ведута П.П. та ін. ; під ред. С.П. Вінницького. Одеса : видав. Маяк, 1964. 157 с.

19. Хахула В.С. Вплив екологічного чинника на реалізацію селекційного потенціалу нових сортів пшениці озимої м'якої / В.С. Хахула, Л.І. Уліч, О.Л. Уліч. Агробіологія. 2013. № 11. С. 44-49.

20. Пруцков Ф.М. Озимая пшеница. Москва : Колос. 1970. 344 с.

Анотація

Ключові слова: пшениця озима, ячмінь озимий, польова схожість, фенологічні фази рослин (сходи, кущення, трубкування, колосіння, цвітіння, формування і достигання зерна).

Key words: winter wheat, winter barley, field germination, phenological phases of plants (seedlings, tillering, stem elongation, ear formation, flowering, formation and maturation of grain).

Размещено на Allbest.ru