Урожайність і якість насіння соняшникув післяукосному посіві при зрошеннів умовах Півдня України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Урожайність і якість насіння соняшникув післяукосному посіві при зрошеннів умовах Півдня України

Важливе значення при отриманні високого врожаю соняшнику мають умови, у яких він вирощується. Особливе місце в цьому посідає фон живлення. Соняшник дуже вибагливий до поживного режиму ґрунтів, порівняно з іншими польовими культурами. Тому дуже важливо знати ту оптимальну норму добрив, внесення якої буде економічно виправданим, а, з іншого боку, забезпечить найбільший приріст урожаю. Крім того, наявність елементів мінерального живлення в ґрунті в оптимальних співвідношеннях сприяє поліпшенню якості насіння І вмісту олії. Дефіцит рослинної олії для харчових цілей викликав великий інтерес виробничників до розширення посівів соняшнику.

Після збирання ярих багатокомпонентних сумішок у першій декаді червня, в умовах півдня України залишається недовикористано 120-140 днів вегетаційного періоду з сумою активних температур 2300-2800°С, що достатньо для дозрівання ранньостиглі та скоростиглих сортів і гібридів соняшнику. Висока температура повітря і подовження світлового дня сприяють більш швидкому росту та розвитку рослин, що приводе до скорочення міжфазних періодів у розвитку соняшнику і загалом тривалості періоду вегетації. Післяукісні посіви соняшнику на насіння у степовій зоні України при зрошенні дали позитивні результати. Поряд із впровадженням скоростиглих сортів і гібридів для успішного виробництва соняшнику у проміжних посівах необхідно прагнути максимально скоротити розрив між його висівом та збиранням попередника. З цією метою нами був проведений польовий дво- факторний дослід на каштанових ґрунтах із середніми агрохімічними властивостями. У досліду вивчали прийоми підготовки ґрунту мілкий та поверхневий обробіток ґрунту. Дози мінеральних добрив.

Постановка проблеми. Дефіцит рослинної олії для харчових цілей викликав в даний час великий інтерес виробничників до розширення посівів соняшнику. Після збирання ярих багатокомпонентних сумішок у першій декаді червня, в умовах півдня України залишається недовикористано 120-140 днів вегетаційного періоду з сумою активних температур 2300-2800°С, що достатньо для дозрівання ранньо- та скоростиглих сортів і гібридів соняшнику. Крім того висока температура повітря і подовження світлового дня сприяють більш швидкому росту та розвитку рослин, що приводе до скорочення міжфазних періодів у розвитку соняшнику і загалом тривалості періоду вегетації. Післяукісні посіви соняшнику на насіння у степовій зоні України при зрошенні дали позитивні результати.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В останні роки селекціонерами створені нові скоростиглі сорти і гібриди, які відрізняються високою продуктивністю та стійкістю до сухої та сірої гниллі фомозу. У теперішній час вони проходять вивчення у системі Державного сортовипробування та демонстраційних дослідах.

Постановка завдання. Дослідження були спрямовані на вивчення процесів оптимізації технології вирощування соняшнику в умовах Південного Степу. Основною метою досліджень було встановити в умовах Південного Степу України особливості росту і розвитку соняшнику. На основі досліджень планувалось обґрунтувати оптимальну технологію вирощування соняшнику в післяукісному посіві.

Поряд із впровадженням скоростиглих сортів та гібридів для успішного виробництва соняшнику у проміжних посівах необхідно прагнути максимально скоротити розрив між його висівом і збиранням попередника. З цією метою при зрошенні нами був проведений польовий двофакторний дослід на каштанових ґрунтах з середніми агрохімічними властивостями. У досліду вивчали прийоми підготовки ґрунту (фактор А) мілкий і поверхневий обробіток ґрунту. Дози мінеральних добрив (фактор В) представлені такими варіантами: без добрив, N45P45, N90P90, N135P135. Дослід закладений методом розщеплених ділянок у 4-кратній повторності. Облікова площа ділянок другого порядку 52 м2.

Агротехніка вирощування соняшнику полягала у наступному: після збирання попередника (ярий ріпак на зелений корм) проводили внесення мінеральних добрив відповідно до схеми досліду, сівалкою СЗ-3,6. Потім на частині ділянок проводили мілкий обробіток ґрунту важкою дисковою бороною БДТ-7, на глибину 10-12 см, передпосівну культивацію паровим культиватором і посів сівалкою СПЧ-6 з міжряддям 70 см. На других ділянках виконували поверхневий обробіток ґрунту з одночасним посівом насіння соняшнику дообладнаною сівалкою-культиватором СЗС-2,1. Ширина міжряддя 66 см. Посів проводили у першій декаді червня. Гібрид Погляд. Густота стояння рослин перед збиранням у обох варіантах склала 60 тис/га. Після посіву вносили на поверхню ґрунту гербіцид прометрин (4 кг/га препарату); а потім проводили сходовикликаючий полив із розрахунку 250 м3/га, дощувальною машиною ДДА-145М. Вегетаційні поливи виконували при зниженні вологості у активному шарі ґрунту до цвітіння 70%, а після 80% НВ. Облік урожаю проводили суцільним методом в кінці вересня.

Виклад основного матеріалу дослідження. У роки проведення досліджень після збирання попередника тривалість безморозного періоду склала 132-150 діб, а довжина вегетації сталого періоду соняшнику відповідно 89-94 доби. Рослини досягли фази сухих кошиків, а вологість насіння при збиранні склала 7,2-11,1%. Останнє вказує на те, що цей гібрид при посіві його у першій декаді червня повністю визріває і досягає господарської стиглості.

Соняшник впродовж вегетаційного періоду розвивається нерівномірно. Найбільш інтенсивне накопичення надземної біомаси спостерігається від фази 2-3 пари справжніх листків до цвітіння (табл. 1). У фазу фізіологічної стиглості насіння площа листової поверхні зменшувалася через відмирання нижніх листків, але синтез сухої речовини рослинами тривав і його маса збільшувалася. На початку росту і розвитку рослин прийоми обробітку ґрунту і дози мінеральних добрив не чинили істотного впливу на біометричні показники рослин. У фазу цвітіння добрива залежно від дози сприяли збільшенню висоти рослин при мілкому обробітку ґрунту на 19-32 см, а при поверхневому на 21-29 см. Площа листової поверхні і маса сухої речовини рослин соняшнику досягали найбільших величин при внесенні мінеральних добрив у дозі ^0Р90 і перевищили контроль (без добрив) відповідно на 17,6-27,1 і 81,9-82,0%

Таблиця 1. Розвиток надземної біомаси соняшнику залежно від прийомів обробітку ґрунту та доз мінеральних добрив

посів агротехніка південний

Таблиця

НІР05, ц/га для:

А 3,9 1,5

В 5,5 2,0

АВ 7,6 2,9

У фазу фізіологічної стиглості накопичення сухої речовини рослинами соняшнику досягло максимуму. У цій фазі чітко проявляється позитивний вплив мілкого обробку ґрунту на активність проходження продукційного процесу. Рослини у варіантах мілкого обробітку ґрунту накопичували суху речовину у порівнянні з варіантом поверхневого обробітку більше у середньому на 24,6%.

Істотний вплив на накопичення сухої речовини надали добрива. Доза ^5Р збільшила цей показник в умовах мілкого обробітку на 18, №У90 - на 64 і ^35Р135 - на 42%, а в умовах поверхневого обробітку на 17,8 та 62 і 40% відповідно.

Урожайність насіння у досліді в цілому була висока навіть відносно середньої урожайності цього гібриду в основних посівах.

Обидва досліджуваних фактори чинили істотний вплив на урожай насіння соняшнику. У середньому за роки досліджень збір насіння на ділянках з мілким обробітком ґрунту перевищив урожай насіння ділянок з поверхневим обробітком на контролі (без добрив) на 2,9 ц/га (16,5%), на фоні ^5Р45 - на 2,4 ц/га (11,9%), на фоні К90Р90 - на 4,1 ц/га (16,7%) та на фоні ^35Р135 - на 4,2 ц/га (18%).

Урожайність насіння значно зростала при внесенні добрив. Доза добрив К45Р45 збільшувала урожайність насіння у порівнянні з контролем на фоні мілкого обробітку на 2,6 ц/га, а на фоні поверхневого на 3,1 ц/га, а доза ^Р90 на 7,0 та 5,8 ц/га відповідно. Подальше підвищення дози добрив до К135Р135 як у варіантах з мілким, так і з поверхневим обробітком ґрунту не супроводжувалося збільшенням врожаю порівняно з дозою ^0Р Оптимальною дозою мінеральних добрив у післяукісному посіві соняшнику для умов проведення досліджень є ^0Р90, яка забезпечила у поєднанні з мілким обробітком ґрунту урожайність олієнасіння 24,6 ц/га.

Післяукісні посіви соняшнику у зв'язку з їх пізнім збиранням повинні обов'язково оцінюватися за якістю насіння.

У наших дослідах проводилося визначення важливих якісних показників насіння соняшнику - маса 1000 насінин, лушпиність, вміст протеїну та олійність ядра (табл. 3).

Таблиця 3. Вплив прийомів обробітку ґрунту і доз мінеральних добрив на якість насіння соняшнику

Щодо прийомів обробітку ґрунту не можливо відзначити будь-яких істотних змін якості насіння соняшнику. Добрива викликали неоднакові зміни у показниках якості насіння. Маса 1 000 насінин при обох досліджуваних прийомах обробітку ґрунту у варіантах із добривами була вище, ніж без добрив. Лушпиність насіння з підвищенням дози добрив не збільшувалася.

Найвищий процент протеїну в насінні соняшнику 18,2-20,2 був відмічений при внесенні максимальної дози добрив ^Р . Разом з тим при внесенні мінеральних добрив у дозі ^0Р90 та N Р простежувалася тенденція зниження вмісту жиру у ядрі як на фоні мілкого, так і поверхневого обробітку ґрунту.

Висновки

посів агротехніка південний

Після збирання ярого ріпаку або його сумішок зі злаковими культурами на зелений корм в умовах зрошення півдня України можливо успішно вирощувати скоростиглі сорти та гібриди соняшнику. Довжина вегетаційного періоду гібриду Погляд у роки проведення досліджень складала 89-94 дні, а вологість насіння при збиранні - 7,2-11,1%.

Високий урожай олієнасіння 24,6 ц/га у післяукісних посівах забезпечує поєднання мілкого обробітку ґрунту на глибину 10-12 см і внесення мінеральних д°брив у дозі ^0Р90..

Прийоми обробітку ґрунту не надають істотного впливу на якість насіння соняшнику. Внесення мінеральних добрив у дозі ^Р супроводжується збільшенням вмісту протеїну у насінні, але знижується олійність ядра соняшнику.

Список використаної літератури

1.Лебідь С.М. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України / ред. : М.В. Зубець та ін. Київ : Аграрна наука, 2004. 276 с.

2.Врожайність соняшника в залежності від способів визначення оптималь¬ної дози добрив та системи знищення бур'янів / М.М. Ленюк, Ю.Ф. Терещенко, С.М. Мішин. Аграрний вісник Причорномор'я. 2001. Вип. 12. С. 151-154.

3.Основи екології : підручник / Г.О. Білявський, РС. Фурдуй, І.Ю. Костіков. Київ : Либідь, 2004. 420 с.

4.Бойко П.І., Бородань В.О. Вирощування соняшника в сівозмінах. Пропози¬ція. № 4. 2000. С. 10-12.

5.Місце та строки повернення соняшника в сівозміні / Бойко П.І., Коваленко Н.П., Бородань В.О., Дишлевий В.А. Вісник Черкаського інституту АПВ. Вип. 4. 2004. С. 7-9.

Размещено на Allbest.ru