Урожайність і якість насіння ріпаку ярого залежно від комплексного застосування мінеральних добрив та позакореневого підживлення в умовах північно-східного Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський національний аграрний університет

Урожайність і якість насіння ріпаку ярого залежно від комплексного застосування мінеральних добрив та позакореневого підживлення в умовах північно-східного Лісостепу України

Шаббір Г.

аспірант кафедри садово-паркового та

лісового господарства

Анотація

Представлені результати досліджень 2016-2018 рр. визначення впливу комплексного застосування мінеральних добрив та позакореневого підживлення на продуктивність ріпаку ярого в умовах північно-східного Лісостепу України.

Об'єкт дослідження - процес формування продуктивності ріпаку ярого залежно від комплексного застосування мінеральних добрив і позакореневого підживлення. Предмет досліджень - гібрид Мірко КЛ, мінеральні добрива, позакореневе підживлення, продуктивність рослин, погодні умови.

Аналіз погодних умов, зокрема гідротермічний коефіцієнт Селянинова (ГТК), виявив, що вологим був вегетаційний період 2016 року (ГТК=1,60), сухими - 2017 р. та 2018 р. (ГТК=0,59 та 0,46).

За результатами проведених досліджень встановлено, що за збільшення норм мінеральних добрив урожайність ріпаку ярого зростала. В середньому за фактором А (фон мінеральних добрив) на контрольному варіанті урожайність становила 1,71 т/га. Застосування добрив у нормі N3P3K30 сприяло збільшенню показнику на 0,19 т/га. Внесення добрив у нормі N6P6(JK60 підвищувало врожайність на 0,36 т/га, а у нормі N9P Кяо - на 0,46 т/га порівняно з контролем. Залежно від фактора В, на контролі врожайність становила 1,95 т/га. Застосування добрив для позакореневого підживлення Басфоліар 12-4-6+S (6,0 л/га) + Солю Бор (3,0 л/га) та Вуксал борон (3,0 л/га) + Вуксал біоаміноплант (3,0 л/га) підвищувало показник на 0,02 т/га.

Максимальну олійність на фонах мінеральних добрив N6g9P 6g9K60!)„ мало насіння варіантів оброблених Вуксал борон (3,0 л/га) + Вуксал біо аміноплант (3,0 л/га). Застосування цих фоліантів збільшувало вміст олії на 0,2%. Мінімальний біологічний збір олії було розраховано на контролі (0,72 т/га). В середньому за фактором А на варіанті за норми добрив N3P3(K3g збір олії збільшувався до 0,79 т/га, за N p6K60 - до 0,85 т/га, а за N9P9K0g - до 0,90 т/га. Залежно від фактору В найбільший збір олії (0,82 т/га) отримали за застосування Басфоліар 12-4-6+S (6,0 л/га) + Солю Бор (3,0 л/га) та Вуксал борон (3,0 л/га) + Вуксал біоаміноплант (3,0 л/га).

Постановка проблеми. Розвиток олійно-жирової промисловості в Україні має значні перспективи як з точки зору забезпечення внутрішніх потреб, так і з погляду задоволення попиту зовнішнього ринку. Це зумовлено переорієнтацією у структурі харчування населення економічно розвинених країн із тваринних жирів на рослинні та олію і зростанням загальної чисельності населення планети. Також важливим фактором розширення виробництва олій стало здороження енергоносіїв та збільшення використання олії для технічних потреб (біопалива, миючих засобів, фарб тощо) [1].

Поряд з цим слід зазначити, що в ЄС значно скоротилися посівні площі під ріпаком. Обсяги виробництва зменшені для Франції, Румунії та Угорщини, оскільки водний баланс загалом у ЄС погіршується, попри незначне покращення ситуації на Південному Сході Європи. Прогнозовані 5,8 млн. га на 2019/2020 маркетинговий рік будуть гіршим базовим показником за 12 років вирощування цієї культури. Схожа ситуація з ріпаком склалася в Канаді. У Китаї через скасування державного фінансування в 2019/20 рр., ймовірно, площі під ріпаком теж зменшаться. Отже, ситуація на зовнішніх ринках може суттєво впливає на економічну привабливість вирощування ріпаку в Україні [2-3].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Тенденція до розширення посівів ріпаку є характерною для України. Основною причиною, яка стримує збільшення виробництва олійних культур родини капустяних, є низький рівень урожайності. Середня врожайність товарних посівів ріпаку в Україні нижча порівняно із середньоєвропейською. Основною причиною, що визначає низьку врожайність цієї культури, є відсутність чітких рекомендацій для кожної агро- кліматичної зони [4]. Виходячи з вірогідності загибелі рослин ріпаку озимого під час перезимівлі в північно-східному Лісостепу України, ріпак ярий є гарною альтернативою і потребує вдосконалення існуючої технології вирощування. Застосування позакореневого підживлення є важливим складником високотехнологічної технології вирощування ріпаку на Сумщині. Сучасні наукові праці доводять ефективність застосування позакореневого підживлення на продуктивність ряду олійних культур (соняшнику, ріпаку та гірчиці). Внесення Вуксал біо-аміноплант + Вуксал борон забезпечило формування найвищого врожаю насіння в умовах Лісостепу України у гібридів ПР64Х32 (3,73 т/га) та Експерто (3,69 т/га) [5]. Б.Е. Меккі (2015), Кхан І. (2015) та інші виявили, що застосування бору за позакореневого внесення у фазу «зірочки» сприяло формуванню істотно більшої кількості сім'янок порівняно з контрольним варіантом [6-7]. Дослідження М. Хасанлоем і Ф. Багбані (2013) з використанням азоту для обприскування «по листку» продемонстрували, що у соняшнику гібрида Alestar спостерігається істотний вплив на кількість насіння на один кошик [8]. Так, збільшення продуктивності рослин Brassica juncea L. в умовах Бхаратпура (Індія) посилюється підвищеними рівнями азоту та цинку [9]. За результатами досліджень А.В. Мельника та С.В. Жердецької для отримання максимальної врожайності з вищою якістю насіння гірчиці сизої в умовах північно-східного Лісостепу України слід проводити позакореневі підживлення Солю Бор + Басфоліар 12-4-6+S та Вуксал біоаміноплант + Вуксал борон - на фоні N60_90P60_90K60_90 [10].

Відомо, що у мінеральному живленні ріпаку, як і у більшості вищих рослин, важливу роль відіграють 13 поживних речовин, а саме: азот (N), фосфор (P), калій (K), кальцій (Ca), магній (Mg), сірка (S), бор (B), молібден (Mo), марганець (Mn), мідь (Cu), цинк (Zn), залізо (Fe) та хлор (Cl) [11-12].

Отже, встановлення особливостей реалізації біологічного потенціалу ріпаку за комплексного використання мінеральних добрив та позакореневого підживлення є досить актуальним питанням.

Постановка завдання. Метою проведених досліджень є визначення впливу комплексного застосування мінеральних добрив та позакореневого підживлення на продуктивність ріпаку ярого в умовах північно-східного Лісостепу України.

Об'єкт дослідження - процес формування продуктивності ріпаку ярого залежно від комплексного застосування мінеральних добрив і позакореневого підживлення та погодних умов. Предмет досліджень - гібрид Мірко КЛ, мінеральні добрива, позакореневе підживлення, продуктивність рослин, погодні умови.

Експериментальні дослідження проводилися в польових умовах навчально-науково-виробничого комплексу Сумського НАУ впродовж 2016-2018 рр. Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем типовий глибоко середньогумусовий крупнопилувато-середньосуглинковий на лесових породах. Аналіз погодних умов, зокрема гідротермічний коефіцієнт Селянинова (ГТК), виявив, що вологим був вегетаційний період 2016 року (ГТК=1,60), сухими - 2017 р. та 2018 р. (ГТК=0,59 та 0,46). Під час проведення досліджень технологія вирощування була загальноприйнятою для зони досліджень, окрім елементів, що вивчались.

Попередник - зернові колосові. Розмір облікової ділянки 15 м2, дослідної ділянки 750 м2. Форма ділянок прямокутна видовжена. Спосіб сівби рядковий (15 см), норма висіву - 1,5 млн./га. Схема досліду: фактор А - добрива: контроль (без добрив); N30P30K30; N60P60K60; N90P90K90; фактор В - добрива для позакореневого підживлення: контроль (без добрив); Басфоліар 12-4-6+S (6,0 л/га) + Солю Бор (3,0 л/га); Вуксал борон (3,0 л/га) + Вуксал біоаміноплант (3,0 л/га); Спектрум B+Mo (2,0 л/га) + Спектрум Аскоріст (3,0 л/га). Добрива у вигляді нітроамофоски вносили під передпосівну культивацію. Обробку добривами для позакореневого підживлення проводили у фазу розетки та бутонізації. Визначення динаміки лінійного росту проводили на попередньо маркованих рослинах у фазу цвітіння. Елементи структури врожаю визначали за «Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур». Збирання і облік врожаю проводили шляхом обмолочування кожної ділянки. Врожайність визначали до стандартної вологості (10%) та 100%-ної чистоти. Вміст олії встановлювали на інфрачервоному аналізаторі SupNir 2750.

Виклад основного матеріалу дослідження. Основним показником вирощування ріпаку ярого є продуктивність рослин - інтегруючий показник, який значною мірою залежить від врожайності, виходу основної продукції (збір олії) та погодних умов, які складаються за період вегетації [13-14].

За роки досліджень було встановлено, що зі збільшенням норм мінеральних добрив урожайність ріпаку ярого зростала, що пояснюється покращенням рівня живлення рослин. У середньому за фактором А (фон мінеральних добрив) на контролі врожайність становила 1,71 т/га (табл. 1).

Застосування добрив у нормі К30Р30К30 сприяло збільшенню показнику на 0,19 т/га за внесення добрив у нормі К60Р60К60 збільшувалася врожайність на 0,36 т/га, а за норми К90Р90К90 - на 0,46 т/га порівняно з контролем. Залежно від фактора В, на контролі врожайність становила 1,95 т/га. Застосування добрив для позакореневого підживлення Спектрум В+Мо (2,0 л/га) + Спектрум Аскоріст (3,0 л/га) збільшувало врожайність на 0,01 т/га. Своєю чергою внесення добрив Басфоліар 12-4-6+8 (6,0 л/га) + Солю Бор (3,0 л/га) та Вуксал борон (3,0 л/га) + Вуксал біоаміноплант (3,0 л/га) підвищувало показник врожайності на 0,02 т/га.

Маса 1000 шт насінин та вміст олії є основним показниками якості насіння. За результатами досліджень за фактором А маса 1000 шт. насінин на контролі становила 3,63 г (табл. 2). Застосування добрив у нормі К30Р30К30 сприяло збільшенню показнику на 0,18 г. Внесення добрив у нормі К60Р60К60 збільшувало масу 1000 шт. насінин на 0,26 г, а у нормі К90Р90К90 - на 0,37 г порівняно з контролем (табл. 2). За фактором В (позакореневе підживлення) найбільшого впливу мали регулятори росту Вуксал борон (3,0 л/га) + Вуксал біоаміноплант (3,0 л/га). Так, за фону мінеральних добрив К30Р30К30 та К60Р60К60 виповненість насіння збільшилася на 0,05 г, а на варіанті К90Р90К90 - на 0,04 г.

Застосування мінеральних добрив сприяло зменшенню вмісту олії в насінні. Подібна тенденція була виявлена в роботах інших вчених і пояснюється особливостями біохімічного обміну олійних культур [14, 16-17]. Надмірне забезпечення елементами живлення, зокрема азотом, зумовлює перш за все збільшення інтенсивності накопичення білку як вихідного матеріалу утворення олії. Так, на контролі середній вміст олії становив 42,20%. Застосування добрив у нормі К30Р30К30 зменшувало вміст олії до 42,08%, у нормі К60Р60К60 - до 41,73 %, а у нормі К90Р90К90 до - 41,33%. Подібно, як і на гірчиці та соняшнику, позакореневе підживлення сприяло незначному збільшенню вмісту олії [5, 10]. Максимальну олійність на фонах мінеральних добрив ^0-90Р60-90К60-90 мало насіння із варіанту, обробленого Вуксал борон (3,0 л/га) + Вуксал біоаміноплант (3,0 л/га). Застосування цих фоліантів збільшувало вміст олії на 0,2%. Головним показником продуктивності олійних культур є збір олії. Мінімальний біологічний збір олії було розраховано на контролі (0,72 т/га), що пояснюється меншою врожайністю на варіанті без добрив.

Головним показником продуктивності олійних культур є збір олії. Мінімальний біологічний збір олії було розраховано на контролі (0,72 т/га), що пояснюється меншою врожайністю на варіанті без добрив.

В середньому за фактором А (дози мінеральних добрив) на варіанті з нормою добрив Ш0Р30К30 збір олії збільшувався до 0,79 т/га, за К60Р60К60 - до 0,85 т/га, а за норми К90Р90К90 - до 0,90 т/га (рис. 1). Залежно від фактору В найбільший збір олії (0,82 т/га) отримали за застосування Басфоліар 12-4-6+8 (6,0 л/га) + Солю Бор (3,0 л/га) та Вуксал борон (3,0 л/га) + Вуксал біоаміноплант (3,0 л/га). Добрива для позакореневого підживлення Спектрум В+Мо (2,0 л/га) + Спектрум Аскоріст (3,0 л/га) на даний показник суттєво не впливали.

Таблиця 1. Урожайність ріпаку ярого залежно від позакореневого підживлення за різних фонів мінеральних добрив, т/га (середнє за 2016-2018 рр.)

Таблиця 2. Показники якості насіння ріпаку ярого залежно від позакореневого підживлення за фонів мінеральних добрив, (середнє за 2016-2018 рр.)

Рис. 1. Біологічний збір олії ріпаку ярого залежно від позакореневого підживлення за різних фонів мінеральних добрив, т/га (середнє за 2016-2018 рр.)

*Примітка: 1 - контроль; 2 - Басфоліар 12-4-6+S (6,0 л/га) + Солю Бор (3,0л/га); 3 - Вуксал борон (3,0 л/га) + Вуксал біоаміноплант (3,0 л/га); 4 - Спектрум В+Мо (2,0 л/га) + Спектрум Аскоріст (3,0 л/га)

Для отримання максимальної врожайності ріпаку ярого (2,0-2,19 т/га) з масою 1000 шт. насінин (3,91-4,02 г) та збору олії 0,870,91 т/га в умовах північно-східного Лісостепу України, слід проводити позакореневі підживлення Вуксал борон (3,0 л/га) + Вуксал біоаміноплант (3,0 л/га) на фоні N60_90P60_90K60_90. У той же час слід враховувати економічні складники (вартість добрив), які будуть діяти на момент виробництва продукції.

Список використаної літератури

мінеральний добриво ярий ріпак

1. Енергетичні рослинні ресурси: монографія / [С.М. Каленська, Д.Б. Рахметов, В.П. Каленський та ін.]. Каунас: ERA, 2010. 93 с.

2. Стан виробництва ріпаку в 2019 році. https://kurkul.com/agro-ekspeditsiyi/561-stan-ripaku-v-ukrayini-v-2019-rotsi--agroekspeditsiya.

3. USDA (United States Department of Agriculture). (2018, March 8). Production, supply, and distribution (PSD) reports - Oilseeds. https://apps.fas.usda.gov/psdonline/app/index.html#/app/downloads (Accessed April 4, 2018).

4. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Лісостепу України / [В.М. Зубець та ін.]; за ред. В.М. Зубця. К. Логос, 2004. 776 с.

5. Melnyk A.V., Akuaku J., Makarchuk A.V. Productivity and quality of high-oleic sunflower seeds as influenced by foliar fertilizers and plant growth regulators in the Left-Bank Forest-Steppe of Ukrain AgroLife Scientific Journal Volume 8, No. 1. P 167-175. doi: http: // agrolifejournal. usamv.ro /pdf /vol.VIII_1/Art22.pdf.

6. Mekki, B.E. D. (2015). Effect of Boron Foliar Application on Yield and Quality of Some Sunflower (Helianthus annuus L.) Cultivars. Journal of Agricultural Science and Technology B 5:309-316. doi: 10.17265/2161-6264/2015.05.002.

7. Khan, I., Anjum, S.A., Qardri, R.W. K., Ali, M., Chattha, M.U. and Asif, M. (2015). Boosting Achene Yield and Yield Related Traits of Sunflower Hybrids through Boron Application Strategies. American Journal of Plant Sciences, 6, 1752-1759. doi.org/10.4236/ajps.2015.611175.

8. Hassanlouee, M., Baghbani, F. (2013). Effects of stages and amount of nitrogen foliar application on yield and yield components in hybrid alestar sunflower. ARPNJ. of Agric. and Biol. Sci., 8 (3) (2013): 224-226.

9. Singh S.K., Singh G. Response of Indian mustard (Brassica juncea) varieties nitrogen under varying sowing dates in eastern Uttar Pradesh. Indian Journal of Agronomy. 2002, № 47 (2). Р 242-248.

10. Мельник А.В., Жердецька С.В., Шабір Г., Цзя Пейпей. Оптимізація системи живлення гірчиці сизої в умовах Північно-східного Лісостепу України. Вісник Сумського національного аграрного університету. Суми, 2018. № 9 (36). С. 60-63.

11. Monika A., Singh R., Feroze S.M., Singh R.J. Zero Tillage of Rapeseed and Mustard Cultivation in Thoubal District of Manipur : An Economic Analysis. New Delhi Publishers. 2014, № 59. Р 335-343.

12. Роль елементів живлення для ріпаку. URL: https://www.yara.ua/crop-nutrition/oilseed-rape/key-facts/nutrient-summary/.

13. Вишнівський П.С. Катеринчук І.М. Формування елементів продуктивності ріпаку ярого залежно від фракційного складу насіння та дії препарату «Піктор» на основі боскаліду та дімоксістрабіну. Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2016. № 6.

14. Мельник А.В. Агробіологічні особливості вирощування соняшнику та ріпаку ярого в умовах північно-східного Лісостепу України: монографія. Суми: ВТД Університетська книга. 2007. 229 С.

15. Цехмейструк М.Г., Стрельцова І.Б. Формування урожайності сортами ріпаку ярого в умовах східного Лісостепу України. Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААНУ Селекція і насінництво. 2010. Випуск 98. С. 238-243.

16. Alberio, C., Izquierdo, N.G., Aguirrezabal, L.A.N., (2015). Sunflower Crop Physiology and Agronomy. In: Martinez-Force, E., Dunford, N.T., Salas, J.J. (Eds.), Sunflower: Chemistry, Production, Processing, and Utilization. AOCS Press, Urbana, IL 61802, pp 1-26.

17. Debaeke, P., van Oosterom, E.J., Justes, E., Champolivier, L., Merrien, A., Aguirrezabal, L.A.N., Gonzalez-Dugo, V., Massignam, A.M., Montemurro, F., (2012). A Species-specific Critical Nitrogen Dilution Curve for Sunflower. Field Crops Res. 136:76-84.

Размещено на Allbest.ru