Економічне обґрунтування використання екологобезпечних препаратів у технологічних схемах вирощування соняшника

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»

Економічне обґрунтування використання екологобезпечних препаратів у технологічних схемах вирощування соняшника

Домарацький Є.О. - д.с.-г.н., доцент кафедри рослинництва

Козлова О.П. - к.с.-г.н, асистент кафедри рослинництва

Виробництво соняшника в Україні переживає справжній бум: за останні 20 років посівна площа зросла у 4 рази (з 1,6 до 6,4 млн/га), а валовий збір - у вісім разів (з 1,7 до 13,5 млн т). Цей феномен має поліфакторне походження, адже цьому сприяли нові високо- інтенсивні гібриди, довершена система удобрення, розробка CLEARFILD та EXPRESS SUN-технологій, збалансована система захисту рослин, сучасна високоефективна техніка. Тому для подальшого удосконалення технології потрібно знаходити нові шляхи, пов'язані із взаємодією факторів, або комбінаторне їх використання. Одним з напрямів такої взаємодії є застосування екологобезпечних біопрепаратів, які водночас вирішують не лише питання росту продуктивності, але й зменшують пестицидне навантаження, що є своєчасним і актуальним в сучасних екологічних умовах.

Експериментальну частину роботи виконано упродовж 2016-2018рр. на дослідних полях ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет». Схема досліду передбачала вивчення таких факторів: фактор А - екологобезпечні препарати (контроль (чиста вода), «Фіто- спорин», «Фітоспорин» / «Гарт Супер», «Фітоспорин» / «Агростимулін», «Фіто Хелп», «Фіто Хелп» / «Гарт Супер», «Фіто Хелп» / «Агростимулін», «Фітоцид-р», «Фітоцид-р» / «Гарт Супер», «Фітоцид - р» / «Агростимулін»); фактор В - гібриди соняшнику компанії “Limagrein LG” 5580, Тунка; фактор С - строки застосування препаратів (обробка насіння, фаза бутонізації). Розміщення ділянок було проведено методом розщеплених блоків. Усі необхідні оцінки та обліки виконувались згідно з загальноприйнятими методами.

У статті викладено важливі аспекти щодо економічної доцільності використання екологобезпечних препаратів у технології вирощування соняшника на Півдні України. Досліджувались екологобезпечні регулятори росту та фунгіциди, які мають невисоку реа- лізаційну ціну. Зроблено економічну оцінку та проаналізовано доцільність їх застосування у технології вирощування соняшнику.

Ключові слова: екологобезпечні препарати, соняшник, виробничі витрати, вартість продукції, чистий прибуток, рентабельність.

Domaratskyi Ye.O., Kozlova O.P. Economic substantiation of use of environmentally friendly preparations in technological schemes of cultivation of sunflower

Sunflower production in Ukraine is experiencing a real boom: over the last 20 years, the acreage has increased 4 times (from 1.6 to 6.4 million / ha), and the gross harvest - eight times from 1.7 to 13.5 million tons. This phenomenon has a multifactorial origin - new high- intensity hybrids, sophisticated fertilizer system, development of CLEARFILD and EXPRESS - SUN technologies, balanced plant protection system, modern highly efficient technology.

Therefore, to further improve technology, new ways of interacting with or combining factors need to be found. One of the areas of such interaction is the use of environmentally friendly biological products, which at the same time solve not only the issue of productivity growth, but also reduce pesticidal load, which is timely and relevant in modern environmental conditions.

The experimental part of the work was performed during 2016-2018 on the research fields of the state higher education institution Kherson State Agrarian University. The scheme of the experiment involved the study of the following factors: Factor A - environmentally friendly products (control (pure water), Phytosporin, Phytosporin /Hart Super, Phytosporin / Agrostimulin, PhytoHelp, PhytoHelp / Hart Super, Phyto Help / Agrostimulin, Phytocide-r Garth Super,

Phytocide -- p /Agrostimulin; Factor B - Limagrein LG sunflower hybrids - 5580, Tunka; Factor C - drug application time (seed treatment, budding phase). according to conventional methods.

The article presents important aspects regarding the economicfeasibility of using environmentally friendly preparations in sunflower growing technology in the south of Ukraine. Ecological growth regulators and fungicides with low sale price were investigated, economic evaluation was made and the feasibility of their application in sunflower growing technology was analyzed.

Key words: environmentally friendly preparations, sunflower, production costs, cost of production, net profit, profitability.

Постановка проблеми

Засобом регулювання вмісту поживних речовин у ґрунті, їх засвоєння рослинами при різному співвідношенні є система поживного режиму. Він має радикальний вплив на рівень забезпечення рослин мінеральними елементами. Але практика показує, що не тільки мінеральні добрива вирішують всі питання, які пов'язані з оптимізацією поживного режиму. За період вегетації рослини доволі довго перебувають у стані стресу, їх живлення за таких умов довкілля стає неефективним. Завдання землероба полягає у створенні відповідних умов для найшвидшого виведення рослин із стресового стану [1; 2].

Існує ціла низка факторів, які викликають появу стрес-реакцій у рослинних організмів впродовж вегетаційного періоду. За характером впливу їх поділяють на хімічні (солі, гази, ксенобіотики), біологічні (негативний вплив шкідників, збудників хвороб, конкуренція з іншими рослинами) та фізичні (надлишок чи дефіцит вологи, температурного режиму, освітленості та радіоактивного випромінювання) [3]. За цих умов необхідно застосовувати комплексні багатофункціональні препарати, які мають у своїй формуляції суміші органічних, гумінових і фульво-кислот, набір мікроелементів у хелатній формі, що відрізняє їх фунгіцидною дією та активізує мікроорганізми. Все це в кінцевому результаті призводить до стимуляції ростових процесів і подолання стресових явищ рослинних організмів [4-9].

Україна є одним із лідерів світового експорту продуктів переробки соняшнику. За даними USDA, світовий ринок розраховує отримати нинішнього сезону від України 5,1 млн т соняшникової олії, що на 16% більше від показника попереднього року [10].

Оптимізована структура посівних площ для Степової зони - це неминучий компроміс між екологічними нормами і силою тяжіння ринкових відносин [11; 12]. Як видно з рисунку 1, в запропонованій структурі збережений базовий принцип щодо частки зернових культур 57% і парових полів 12,6%, водночас посівна площа соняшнику збільшена до 20,2%.

Рис. 1. Структура посівних площ соняшнику та продуктивність ріллі [13; 14]

Збільшення концентрації соняшнику в структурі посівних площ до 35% матиме негативний вплив на урожайність, яка знизиться у всіх біологічних і господарських групах. Валовий збір зерна знизиться з 27,0 до 20,9 млн т, а кількість насіння соняшника зросте з 4,5 до 5,8 млн т [15].

При цьому сумарна вартість валової продукції зернових і олійних культур знизиться на 6 млрд грн (з 74 до 68 млрд грн). Здавалося б, схема граничного насичення сівозмін соняшником не становить загрози, але такий підхід небезпечний з погляду підсилення дії посухи та розповсюдження специфічних хвороб і шкідників [16].

Отже, для отримання стабільних і якісних врожаїв соняшника необхідно підвищувати стійкість рослин до несприятливих умов навколишнього середовища. Вирішальним чинником виступає збалансована система удобрення макро- і мікроелементами, яка відповідає потребам рослин на всіх етапах їх розвитку.

екологобезпечний соняшник

Аналіз останніх досліджень і публікацій

На думку академіка НААНУ М.В. Зубця [17], приведення рослинницької галузі у відповідність до сучасних запитів ринку сільськогосподарської продукції і високий ступінь залежності виробників від результатів комерційної діяльності стали причинами звуження асортименту культур, які вирощуються в різних регіонах України. Тенденції до обмеження кількості культур особливо сильно проявляються в південній частині Степової зони.

Як стверджує академік В.В. Кириченко [18], основними лімітуючими чинниками, які стримують реалізацію потенційних можливостей сучасних високопродуктивних гібридів соняшнику в посушливих умовах Південного Степу України, є недостатня вологозабезпеченість, наявність хвороб і зональні умови вегетації.

Зміна вектору аграрного виробництва на відтворювальне й екологічно балансоване землеробство залишається одним з першочергових напрямів рослинницької галузі. Сучасна практика ведення товарного сільськогосподарського виробництва продовжує залишатись доволі розбалансованою щодо обігу органічної речовини в системі «ґрунт - рослина» та біогенних елементів. Вона базується на агротехнічних прийомах, наслідком яких є втрата ґрунтової родючості, що своєю чергою зумовлює низьку екологічну стабільність агроекосистем. Запровадження елементів біологізації землеробства є вагомим кроком до посилення екологічного балансу агроекосистем та нарощування темпів подальшого виробництва сільськогосподарської продукції [19].

Дослідники Л.А. Зозуля, І.О. Бойко [20-22] та інші вчені-однодумці вважають за необхідне впровадження біопрепаратів у систему, в якій пестициди займають міцне положення і є більш економічними.

У 2012 році в Страсбурзі (Франція) відбувся 1-й Всесвітній конгрес по використанню біостимуляторів у сільському господарстві. Свою продукцію і технології презентувало понад 600 фірм і організацій з 56 країн світу. Серед них - «Ариста Лайф Сайенс» (Японія), «Біо Атлантіс Лтд» (Ірландія), «Агрінос АС» (Норвегія) і багато інших. Виробництво і використання біостимуляторів розглядали на конгресі як важливий потенціал для стійкого розвитку сільського господарства [23].

Використання регуляторів росту рослин в зарубіжних країнах орієнтоване на вирішення конкретних завдань з отримання запланованої якості і кількості сільськогосподарської продукції. В овочівництві, плодівництві, декоративному садівництві їх використання стало обов'язковим агротехнічним прийомом. У цих галузях рістрегулюючими речовинами обробляється до 80% площ сільськогосподарських культур в світі.

Несприйняття таких препаратів у виробничників викликане вкрай низькими нормами застосування, а також тим, що розробники таких препаратів не завжди можуть надати наукове обґрунтування механізму дії таких речовин, обіцяючи тільки казкове збільшення врожайності й позбавлення від усіх хвороб [24].

За останні 10-15 років на основі найновітніших наукових досягнень в хімії та біології були створені принципово нові високоефективні регулятори росту рослин, спроможні істотно підвищувати врожай сільськогосподарських культур.

З огляду на це ЮНЕСКО рекомендувала розширити використання таких препаратів для збільшення світових запасів продовольства.

Згідно з розрахунками витрати на застосування кращих сучасних регуляторів росту на посівах зернових культур окуповуються вартістю приростів урожаю в 30-50 разів. Застосування регуляторів росту сьогодні є одним з найбільш високорентабельних заходів підвищення врожайності [25].

Постановка завдання

Мета дослідження - обґрунтувати економічну ефективність використання екологобезпечних препаратів у технологічних схемах вирощування соняшнику.

Виклад основного матеріалу дослідження

Польові дослідження були проведені в умовах дослідного поля ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» впродовж 2016-2018 рр.

На дослідних ділянках ґрунт був темно-каштановий солонцюватий. Вміст гумусу становив 2,5% в орному шарі ґрунту, легкогідролізованого азоту - 35, рухомого фосфору - 32 та обмінного калію - 430 мг/кг ґрунту.

Щільність складення метрового шару ґрунту була на рівні 1,35, а його твердої фази - 2,66 г/см³, загальна пористість - 49-50%. Реакція ґрунтового розчину у верхніх шарах ґрунту була близькою до нейтральної (рН 7,0), нижче по профілю - лужною (рН 7,4 - 7,9). Гідролітична кислотність становила 0,36-1,9 мг-екв на 100 г ґрунту. Водопроникність ґрунту за першу годину вбирання становила 1,32,2 мм/хв. Ґрунтові води залягали глибше 5 м та не впливали на ґрунтоутворюючі процеси.

Дослідне поле, в умовах якого були проведені дослідження, належить до зони Степу, клімат якої помірний та посушливий. Середньорічна температура повітря становить 10,3⁰С, а накопичення активних температур повітря починається з 3 декади березня й закінчується у 2 декаді листопада.

Експериментальні дослідження були виконані шляхом проведення трьохфак- торного польового досліду:

— фактор А (екологобезпечні препарати): контроль (чиста вода), «Фіто- спорин», «Фітоспорин» / «Гарт Супер», «Фітоспорин» / «Агростимулін», «Фіто Хелп», «Фіто Хелп» / «Гарт Супер», «Фіто Хелп» / «Агростимулін», «Фітоцид - р», «Фітоцид - р» / «Гарт Супер», «Фітоцид - р» / «Агростимулін»;

— фактор В (гібриди соняшнику компанії «LG»): Тунка, LG 5580;

фактор С (строки застосування препаратів): обробка насіння, фаза бутоні- зації).

Обробку насіння проводили згідно зі схемою дослідів, тобто за добу перед висівом, позакореневий обробіток рослин - у фазу бутонізації (9-10 пар справжніх листків). Розміщення ділянок було проведене за методом розщеплених блоків.

Усі дослідження не лише мають бути проаналізовані на наявність агротехнологічної доцільності, а й супроводжуватись детальним економічним аналізом. Особливо на це необхідно звернути увагу у тих випадках, коли питання, які поставлені на вивчення, пов'язані з необхідністю додаткових виробничих витрат.

До складу прямих витрат на вирощування соняшника були включені витрати, пов'язані з орендою земельних ділянок, вартістю паливно-мастильних матеріалів, використаних в технологічних схемах вирощування культури, насіннєвого матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, а також з оплатою праці, податковими зборами та нарахуваннями й іншими прямими витратами.

Для проведення економічної оцінки були прораховані виробничі витрати та вартість одержаної основної продукції. На основі цих складників були визначені основні економічні показники (чистий прибуток і рівень рентабельності), за якими була оцінена ефективність тієї чи іншої технології вирощування соняшника.

Застосування біопрепаратів пов'язане з необхідністю збільшення виробничих витрат. Біопрепарати - це речовини, які мають невисоку реалізаційну ціну. Розрахунок вартості препаратів для обробки насіння і рослин соняшника наведений у таблиці 1.

Таблиця 1

Розрахунок вартості препаратів (ціни на 01.01.2019 р.)

Для одержання результатів треба додати вартість обробки посіву. Обприскування рослин соняшника за витрати 200 л/га робочого розчину коштує 280 грн/га. Отже, загальні витрати на використання препарату «Фітоспорин» становитимуть 344, «Фіто Хелпу» - 472, «Фітоциду - р» - 376 грн/га. Стимулятори вносили одночасно з біофунгіцидами, а тому додаткових витрат не виникало.

Основна мета економічної оцінки - це порівняння вартості одержаної продукції і виробничих витрат. У таблиці 2 наведений розрахунок вартості одержаної продукції.

Розрахунок вартості продукції з визначенням показників якості такий: за цінову константу встановлено ціну соняшнику з вмістом жиру в насінні 48%. У разі зниження олійності насіння на 1% ціна продукції буде знижуватися на 2,08%, а за більш високої олійності насіння ціна буде вищою. Але зараз така система відсутня, тому для проведення аналізу було встановлено середню закупівельну ціну на рівні 10200 грн/т.

Важливим елементом економічного аналізу є розрахунок прямих виробничих витрат. Для цього спочатку ми визначили згідно з технологічною картою загальні витрати на вирощування, збирання і транспортування продукції соняшника та додаткові витрати, пов'язані з придбанням і внесенням препаратів, а також із збиранням і транспортуванням додаткової продукції. До різниці по витратам також відносимо вартість насіння гібридів Тунка - 3200 грн/п.о. (150 тис. насінин) та LG 5580 - 3300 грн/п.о.

Вартість виробничих витрат відносно варіантів досліду відповідала сумі 12368 грн/га. У подальших розрахунках ми додавали до цієї суми вартість додаткових витрат. У таблиці 3 наведений рівень витрат для кожного варіанту досліду.

Таблиця 2

Вартість одержаної продукції соняшника залежно від біопрепаратів (середні показники за 2016-2018рр)

Таблиця 3

Рівень прямих виробничих витрат по виробництву соняшника залежно від гібридів і препаратів (середні показники за 2016-2018 рр.), грн/га

Примітка: 1* - обробка насіння; 2* - обробка рослин у фазі бутонізації

Таблиця 4

Основні економічні показники виробництва соняшника при застосуванні біопрепаратів (середні показники за 2016-2018 рр.)

Різниця за прямими виробничими витратами між контролем та варіантами досліду у максимумі у гібриду Тунка досягає 1169 грн/га, а у гібриду LG 5580 - 124 грн/га. Розрахунок основних економічних показників наведений в таблиці 4.

Висновки і пропозиції

Головним показником економічної доцільності того чи іншого заходу є чистий прибуток. Не собівартість, не рентабельність, а саме чистий прибуток, який визначає реальну різницю між вартістю одержаної продукції та рівнем виробничих витрат, є метою ведення бізнесу. За три роки польових досліджень абсолютного максимуму цей показник досягнув у гібриду LG 5580 за внесення в фазу бутонізації біофунгіциду «Фітоцид - р» зі стимулятором «Агро- стимулін» і становив 26292 грн. У даному випадку собівартість була найменшою (3441 грн), а рівень рентабельності - найвищим (196%).

На посівах гібриду Тунка варіант з комбінацією «Фітоцид - р» / «Агростиму- лін» теж дав позитивний результат, але він дещо поступався комбінації препаратів «Фітоспорин» / «Агростимулін». Чистий прибуток становив 14088 грн, собівартість - 4943 грн., а рентабельність - 106%.

Загалом проведений аналіз дає можливість переконатись у тому, що додаткові витрати, пов'язані з придбанням і застосуванням препаратів, окуповуються збільшенням урожаю.

Список використаної літератури

1. Рослинництво: підручник / В.В. Базалій, О.І. Зінченко, Ю.О. Лавриненко, В.Н. Салатенко, С.В. Коковіхін, Є.О. Домарацький. Херсон: Грінь Д.С., 2015. 520 с.: іл.

2. Дяченко М.П., Падій М.М., Шелестова В.С., Дегтярьов Б.Г. Основи біологічного методу захисту рослин. Київ: Урожай, 1990. 268 с.

3. Безкровна О. Стрес у рослин та способи зниження його наслідків. URL: https://agro-online.com.ua/ru/public/blog/19869/details/.

4. Домарацький Є.О., Добровольський А.В. Особливості водоспоживання соняшника за різних умов мінерального живлення. Наукові доповіді НУБіП України. 2017. № 1 (65). URL: http://joumals.nubip.edu.ua/index.php/Dopovidi/article/ view/8117.

5. Перспективы создания экологически безопасных регуляторов роста растений, средств защиты и технологий их применения в производстве сельскохозяйственной продукции. Сборник материалов конференции, март 1992г., г. Киев. Институт биоорганической химии и нефтехимии АН Украины; Украинская академия аграрных наук. Киев: Знание, 1992. 43 с.

6. Гуминовые фитогормональные, бактериальные препараты, вспомогательные препараты, биологические средства защиты растений (растениеводство). Radostin-ketalog. Хемнитц, Германия, 2007. 60 с.

7. Регулювання активності мікрофлори чорнозему південного в ризосфері озимої пшениці за впливу фосфатмобілізуючих бактерій / Чайковська Л.О., Баранська М.І, Овсієнко О.Л. та ін. Науковий вісник НУБіП. Київ, 2009. Вип. 140. С. 110-115.

8. Ключенко В.В. Вплив мікробних препаратів на продуктивність та якість зерна пшениці озимої в агрокліматичних умовах Степового Криму. Екологія. Наукові праці. 2011. Вип. 140. Том 152. С. 33-36.

9. Петров Н.Ю., Дубров И.С. Влияние биопрепаратов на продуктивность и качество зерна озимой пшеницы. Аграрный вестник Урала. 2008. № 1 (43), январь. С. 28-29.

10. Дані департаменту Агропромислового комплексу США. URL: https://www.usda.gov/,2017.Posylannia.pdf.

11. Earle F.R. et al. Compositional data on sunflower seed. Journal of the American Oil Chemists' Society. 1968. Т 45. №. 12. P. 876-879. 166.

12. Heiser C.B. et al. The north american sunflowers (Helianthus). Memoirs of the Torrey Botanical Club, 1969. Т 22. №. 3. P. 1-218.

13. Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть: У 4 т. / редкол.: В.В. Моргун (голов. ред.) та ін. Київ: Логос, 2001. Т 1. 644 с.; Т 2. 636 с.; Т 3. 480 с.

14. Гуминовые фитогормональные, бактериальные препараты, вспомогательные препараты, биологические средства защиты растений (растениеводство). Radostin-ketalog. Хемнитц, Германия, 2007. 60 с.

15. Структура посівних площ (в розрізі регіонів) // Офіційний сайт Міністерства аграрної політики України. 2016-2018. URL: http://www.minagro.gov.ua.

16. Швайківський Б.Я., Лопушняк В.І., Киричук Р.Г. Регулятори росту рослин - ефективний засіб підвищення якості продукції сільськогосподарських культур. Сільський господар. 2000. № 5-6. С. 3-4.

17. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України / ред. кол. М.В. Зубець та ін. Київ: Аграрна наука, 2010. С. 254-271.

18. Кириченко В.В., Коломацька В.П., Макляк К.М., Сивенко В.І. Виробництво соняшнику в Україні: стан і перспективи. Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області. 2010. Вип. № 7. С. 281-287.

19. Іваніна В.В. Баланс біогенних елементів та його регулювання в агрое- косистемах Лісостепу за умов біологізації землеробства. Агробіологія. 2011. № 6. С. 63-67.

20. Зозуля А.Л. Бойко І.О, Макаренко М.Г., О главных проблемах защиты зерновых колосовых культур в вопросах и ответах. Протравка семян - основа защиты зерновых культур. Про головні проблеми захисту зернових колосових культур в питаннях і відповідях (практичні рекомендації). 2012.

21. Дубка В. Внекорневые подкормки: основные заблуждения и ошибки. Зерно. 2011. № 6. С. 40.

22. Дяченко М.П., Падій М.М., Шелестова В.С., Дегтярьов Б.Г. Основи біологічного методу захисту рослин. Київ: Урожай, 1990. 268 с.

23. Камінський В.Ф. Біологічне землеробство в умовах зміни клімату. Посібник українського хлібороба. 2017. №1. С. 28-31.

24. Вакуленко В.В., Шаповал О.А. Новые регуляторы роста в сельскохозяйственном производстве. Научное обеспечение и совершенствование методологии агрохимического обслуживания земледелия России. Москва, 2000. С. 71-89.

25. Анішин Л. Регулятори росту рослин. 2012. URL: http://www.Pzopozitsiya. com/Regulyatori-rustu-roslin-sumnivii,fakti//.

Размещено на Allbest.ru