Жиропіт та показники продуктивності овець таврійського типу Асканійської тонкорунної породи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний аграрний університет

Постановка проблеми. Шкіра овець, крім вовнових волокон, утворює ще два компоненти - жир і піт. Жиропіт - швидше механічна суміш цих двох взаємодіючих компонентів, ніж органічне поєднання речовин, що доповнюють одна одну.

Жиропіт - це основний компонент руна, який є продуктом діяльності потових та сальних залоз. Він виконує захисну функцію, а також тісно пов'язаний із життєдіяльністю всього організму вівці, з його конституціональними особливостями. Селекція овець за оптимальною кількістю доброякісного жиропоту з урахуванням кліматичних умов економічно вигідна [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Жиропіт вовни - предмет багатьох наукових досліджень, але зазвичай він інтегрується до загального контексту і не є спеціальним об'єктом [2, с. 167-169]. На основі досліджень вовни поголів'я ярок таврійського типу асканійської тонкорунної породи овець племзаводу «Червоний чабан» Херсонської області встановлено невисокі від'ємні селекційні диференціали за вмістом поту у вовні (0,19%). Між динамікою градацій селекційного поділу ярок і вмістом поту у вовні певної залежності не спостерігається (ге=+0,143±0,495). Встановлено невисокі, але позитивні селекційні диференціали за величиною відношення піт:жир (+0,05 і 0,06%). Спостерігається тенденція до збільшення показника піт:жир за градаціями селекційного призначення молодняку (ге=+0,429±0,452) [3, с. 110].

Установлено, що збільшення норм йоду в раціонах вівцематок таврійського типу асканійської тонкорунної породи на 25% призводить до покращення хімічного складу і фізичних показників вовни за рахунок збільшення у вовні вмісту загальної сірки на 14%, цистину - на 3,5% і міцності волокон - на 10%. Покращення захисних властивостей вовняного воску відбувається завдяки зменшенню вмісту полярних ліпідів, неетерифікованих жирних кислот (НЕЖК) і збільшенню неетерифікованого холестеролу та ланостеролу в його складі [4, с. 150-154]. Таким чином, можна стверджувати, що жиропіт є важливою складовою частиною вовни, який має значний вплив на якість та вихід вовнової продуктивності.

Постановка завдання. Метою роботи було проведення аналізу і встановлення взаємозв'язку між показниками продуктивності баранів-плідників (жива маса, настриг чистого волокна і вихід митого волокна) та основними фізико-механіч- ними властивостями вовни з урахуванням кольору жиропоту з ціллю визначення найбільш бажаного кольору для подальшого покращення вовнових показників за рахунок зміни забарвлення вовни.

Виклад основного матеріалу дослідження. Визначення та аналіз показників продуктивності та фізико-механічних властивостей вовни проведено за даними бонітування тварин. Відповідно до мети були поставлені такі завдання: скомплектували дослідні групи з урахуванням кольору жиропоту (І дослідна група - білий колір жиропоту; ІІ дослідна група - світло-кремовий колір жиропоту; ІІІ дослідна група - кремовий колір жиропоту), провести аналіз основних показників вовнової продуктивності та живої маси баранів-плідників таврійського типу асканійської тонкорунної породи.

У результаті досліджень було встановлено, що жива маса баранів-плідників у першій дослідній групі (білий колір жиропоту) коливалася від 80 кг до 102 кг. Середні показники знаходилися у межах 87,9 кг. У другій дослідній групі (світло-кремовий колір жиропоту) цей показник коливався від 70 до 120 кг, із середніми показниками 87,5 кг. Найвищі показники живої маси було відмічено у тварин третьої дослідної групи (кремовий колір жиропоту), що становили в середньому 88,7 кг, з коливаннями від 75 до 100 кг. Дані результати можна пояснити так. Для покращення якості жиропоту в овець асканійської тонкорунної породи було використано австралійських мериносових баранів-плідників, що характеризувалися дещо нижчими показниками живої маси. Дану властивість було передано і нащадкам. Як правило, тварини з явно вираженими властивостями вовни австралійських мериносів (наприклад, білий колір жиропоту) мають дещо нижчу живу масу (табл. 1).

Таблиця 1 Біометричні дані живої маси дослідних тварин, кг

У роботі було проведено аналіз показників вовнової продуктивності. За результатами досліджень установлено, що тенденція вищих показників настригу чистої вовни і виходу митого волокна спостерігалася у баранів-плідників з білим кольором жиропоту. Так, за нижчих показників настригу немитої вовни в баранів-плідників з білим кольором жиропоту 8,5 кг, вони мали настриг митої вовни більший на 0,42 кг або 7,8%, ніж у баранів-плідників другої дослідної групи (світло-кремовий колір жиропоту), та на 0,64 кг або 11,9%, ніж у тварин третьої дослідної групи. Аналогічна тенденція відмічена і за виходом митого волокна: так, різниця між першою та другою групою становила 5,6%, між першою та третьою - 11,5% (табл. 2).

Аналізуючи біометричну обробку даних показників, можна стверджувати, що настриг немитої та чистої вовни має середнє квадратичне відхилення у межах 0,57-1,23 кг, що характеризує величину відхилення особин за ознаками відбору в бік збільшення і зменшення від середнього по виборці. Вищенаведені показники (настриг немитої та чистої вовни і вихід митого волокна) мають середній ступінь мінливості і коливаються в межах 8,49-15,34%, що говорить про використання цих ознак у стабілізуючому відборі.

Одним із показників, що характеризує взаємозв'язок настригу митої вовни і живої маси тварин, є коефіцієнт вовновості, який характеризує наявність вовни у грамах на один кілограм живої маси тварини. Так, встановлено, що у тварин з білим кольором жиропоту на один кг живої маси приходилося 61,1 г вовни, що на 4,5 г або 7,3% більше, ніж у тварин зі світло-кремовим кольором жиропоту, та на 7,8 г або 12,8% більше, ніж у тварин із кремовим кольором жиропоту.

Таблиця 2 Показники вовнової продуктивності дослідних тварин

За результатами аналізу показнику тонини вовни дослідних баранів-плідників значної різниці не виявлено: різниця між першою та другою дослідними групами становила 1,37 мкм або 5,8%, а між першою та третьою групами - 1,89 мкм або 8,08% відповідно. Даний результат підтверджено і якостями тонини вовни. Так, вовна першої та другої дослідної групи віднесена до 60-ї якості, а третьої - до 58-ї якості за Брадфордською класифікацією однорідної вовни за тониною.

Різниця між густотою вовни першої та другої дослідних груп становила 635 волокон на см2, або 12%. Між першою та третьою групами, відповідно, 675 волокон, або 13%. Значної різниці між другою та третьою групами виявлено не було, і вона становила лише 40 волокон на см2.

Таблиця 3 Показники тонини вовни в дослідних тварин

У роботі проведено аналіз тонини вовни з урахуванням лабораторних вимірювань у мікронах та якостях (табл. 3). Характеристику природної довжини вовни, густоти та відносної довжини вовни піддослідних тварин наведено в таблиці 4. Як за тониною вовни, так і за природною довжиною вовни значного коливання між дослідними тваринами не виявлено. Так, різниця між першою, другою і третьою групами становила лише 0,5 см, що становить 4,8%. Таке незначне коливання говорить про високий рівень відбору та підбору тварин за цим показником у стаді.

Таблиця 4 Характеристика фізико-механічних властивостей вовни

Взаємозв'язок природної довжини вовни з її тониною характеризується відносною довжиною вовни. Оскільки значної різниці між показниками природної довжини вовни та її тонини у групах дослідних баранів-плідників не виявлено, відповідно, і значної різниці за відносною довжиною вовни не встановлено. Так, у першій дослідній групі відносна довжина вовни знаходилася в межах 4,5 мм/ мкм, у другій - на 0,4 мм/мкм менше, а у третій - менше на 0,55 мм/мкм.

У таблиці 5 наведено дані вмісту компонентів оригінальної вовни піддослідних баранів-плідників.

Таблиця 5 Склад оригінальної вовни у піддослідних тварин, %

За результатами вищенаведених даних можна зробити висновок, що тварини з білим кольором жиропоту мали більший вміст жиру у складі оригінальної вовни. Цей показник становив 17,9%, що на 1,1% більше, ніж у тварин зі світло-кремовим кольором жиропоту, та на 2,6%, ніж у тварин із кремовим кольором жиропоту. За вмістом поту в складі оригінальної вовни піддослідних баранів-плідників спостерігається протилежна закономірність. Так, найвищі показники вмісту поту відмічено у тварин із кремовим кольором жиропоту - 15,1%, що на 4,9% більше, ніж у тварин зі світло-кремовим кольором, та на 6,4%, ніж із білим. Ця закономірність позитивно вплинула на загальну якість жиропоту дослідних баранів-плідників, оскільки за науковими даними встановлено, що в разі співвідношення піт : жир менше одиниці якість жиропоту значно збільшується, що позитивно впливає на переробку даної вовни.

Кількість та якість жиропоту змінюється за певних умов. Насамперед це стосується об'ємного співвідношення його головних компонентів, тобто воску і поту. Чим вища концентрація поту, тим інтенсивніша деградація самого воску, особливо за умови високої лужності. Яскравим свідченням цього є співвідношення між жиром і потом (1,0:0,5) у австралійських мериносів, у яких пожовтіння майже немає.

Чим більше жиру приходиться на одиницю поту, тим вищі його захисні властивості та світліший колір жиропоту. Якщо вовновий жир виконує захисні функції, то піт має лужні властивості й діє руйнуюче. У зв'язку з цим поряд із визначенням кількості жиру та поту було також визначено співвідношення жир : піт (табл. 6).

Таблиця 6 Якісна оцінка жиропоту дослідних тварин

Значної переваги за показниками співвідношення піт : жир у всіх дослідних групах не встановлено, в середньому воно становило одну частину поту на 0,5-1 частину жиру. Таке співвідношення жир : піт характеризує високу його якість.

Аналізуючи приведені дані, можна стверджувати, що у тварин з білим кольором жиропоту спостерігається тенденція до оптимізації вмісту жиру та поту у вовні. селекція вівця жиропіт продуктивність

У результаті досліджень встановлено, що у всіх дослідних групах реакція рН водяної витяжки поту вовни була лужна і коливалася в межах від 7,22 до 8,51. Найвищі показники було відмічено у тварин із кремовим кольором жиропоту, а найнижчі - з білим.

Багато дослідників відмічає, що лужність водної витяжки з вовни має високу кореляцію з посиленням небажаних темних та світло-жовтих відтінків жиропоту, що пов'язано з підвищеним гідролізом жирової частини жиропоту. Наведені наукові дані підтверджують одержані результати, що чим темніше забарвлення жиропоту, тим вища лужність розчину.

Таким чином, можна зробити загальний висновок, що у тварин із більш інтен- сивнішим забарвленням жиропоту відмічено менший вміст жиру, більший вміст поту й більшу лужність розчину порівняно з тваринами світліших відтінків.

Організм розвивається як єдине ціле під впливом спадковості й умов середовища. Тому всі функції організму взаємопов'язані між собою. Зміна функцій одних органів і тканин веде до зміни функцій інших органів і тканин. Явище, за якого зі зміною одних ознак змінюються інші, називається кореляційною мінливістю. Кореляція (взаємозв'язок) між господарсько- корисними ознаками буває фенотипічною і генетичною. Генетична кореляція показує, як змінюється одна ознака у потомків, якщо вести відбір батьків за другою ознакою, взаємопов'язаною з першою.

У роботі було проведено визначення взаємозв'язку показників м'ясної та вовнової продуктивності (жива маса, настриг чистого волокна, вихід митого волокна) з основними фізико-механічними властивостями вовни та кількісними значеннями жиропоту.

Встановлено, що жива маса піддослідних баранів-плідників у всіх групах має позитивну низьку кореляцію з тониною, густотою, звивистістю та рН поту. Від'ємна низька кореляція відмічена між живою масою та довжиною вовни і кількістю жиру у вовні (-0,1; -0,27), а від'ємна середня - між живою масою та вмістом поту у вовні.

Настриг чистого волокна у всіх дослідних групах мав позитивну низьку кореляцію між тониною вовни (0,04-0,06) та рН поту (0,1--0,3), висока позитивна кореляція відмічена між настригом чистого волокна та довжиною вовни (0,6) і густотою вовни (0,5). Від'ємна низька кореляція відмічена між настригом чистого волокна та кількістю жиру у вовні, а від'ємна середня - між настригом чистого волокна та звивистістю.

Вихід митого волокна мав позитивну низьку кореляцію між тониною, довжиною та густотою вовни, а від'ємну середню - між звивистістю, рН-потом, висока від'ємна кореляція спостерігається між вмістом жиру та поту у вовні.

Висновки і пропозиції. Отже, встановлено, що за живою масою мали перевагу тварини з кремовим кольором жиропоту, за вовновими показниками - тварини з білим та світло-кремовим кольором жиропоту. Вищі показники якості жиропоту мали барани-плідники з білим кольором жиропоту. Тому економічно вигідно розводити тварин, для яких характерний білий та світло-кремовий колір жиропоту.

Список використаної літератури

1. Вівчарство України / за ред. В.М. Іовенка. Вид. друге, доп. і перероблене. Київ : Аграрна наука, 2017. 488 с.

2. Антонік І.І. Настриг і вихід чистого волокна мериносів в залежності від кольору жиропоту вовни. Науковий вісник Національного аграрного університету. 2001. Вип. 37. С. 167-169.

3. Богданова Н.В. Оцінка вмісту поту і відношення піт : жир у вовні ярок асканійської тонкорунної породи овець за рангами селекційної диференціації : бібліографія. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Технологія вирощування і переробки продукції тваринництва. 2016. Вип. 236. С. 110-115.

4. Стапай П.В., Параняк Н.М., Ткачук В.М Фізико-хімічні властивості вовни та жиропоту вівцематок за умов використання у раціонах різних рівнів йоду. Вісник аграрної науки Причорномор'я. 2013. Вип. 4 (76). Т. 2. Ч. 2. С. 150-154.

Анотація

Ключові слова: вовнова продуктивність, колір жиропоту, таврійський тип асканій- ської тонкорунної породи, фізико-механічні властивості вовни.

Key words: wool productivity, grease color, Tavrian type of Askanian fine-fleece breed, physical and mechanical properties of wool.

Размещено на Allbest.ru