Оцінювання рівня біорізноманіття та природного поновлення дуба звичайного у лісогосподарській зоні міста Вінниця

Размещено на http://www.allbest.ru//

Оцінювання рівня біорізноманіття та природного поновлення дуба звичайного у лісогосподарській зоні міста Вінниця

М.В. Матусяк

Досліджено рівень біорізноманіття деревно-чагарникових видів та рівень природного поновлення основних лісотвірних порід Вінницького лісового господарства. Встановлено фактори, які впливають на процеси природного поновлення під наметом деревостанів свіжої і вологої грабової діброви. За результатами обстежень виявлено, що під наметом деревостану вплив на самосів дуба звичайного мають не тільки материнські дерева, але й підлісок та живий надґрунтовий покрив. Досліджено, що кількість самосіву під материнським деревостаном значно зменшується в період між насіннєвими роками. Також встановлено, що помірно розвинений живий надґрунтовий покрив позитивно впливає на дубовий самосів на лісосіках, він своїм притіненням пом'якшує різкі зміни мікроклімату. Оцінено вплив підліску на природне поновлення і з'ясовано, що в багатоярусних складних насадженнях різноманітність підліску негативно впливає на розвиток дубового самосіву, особливо це проявляється у віці 1-3 роки. Вивчено процеси природного поновлення в дослідних деревостанах. На більшості ділянок трапляється підріст дуба звичайного, граба звичайного, клена гостролистого та ясена звичайного. Підріст липи дрібнолистої і бука лісового виявлено тільки під наметом окремих деревостанів. За результатами проведених досліджень виявлено, що діброви Поділля мають високий лісовідновний потенціал, який змінюється в межах 65-80 %. Кількість підросту дуба звичайного становить від 10,2 до 52,1 % від загальної густоти підросту, або близько 2,7-8,9 тис. шт.та'1. Вік підросту дуба не перевищує трьох років. У старшому віці його тіньовитривалість зменшується і рослини перетворюються в стирчаки та гинуть.

Ключові слова: дуб звичайний; світловий режим; природне поновлення; живий надґрунтовий покрив; підлісок.

Вступ

Відновлення цінних популяцій дубових лісостанів складної вертикальної структури - одне із актуальних завдань лісового господарства. Вирішення його пов'язане з проблемою лісовідновлення, яке представляє собою технологічний процес лісогосподарського виробництва, заснований на природних законах зміни поколінь і формування лісових біогеоценозів. Дуб та інші деревні компоненти дубових лісів можуть відновлюватися насінним та вегетативним шляхом. Найбільш продуктивні, біологічно стійкі та довговічні -деревостани дуба насінного походження, на вирощування яких і зосереджено увагу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових працях більшості радянських вчених наголошувалося про можливість природного поновлення дуба звичайного в українських дібровах та можливість його застосування для потреб лісовідновлення (Neiko & Martse- niuk, 2008; Didenko, 2008; Levchenko, 2006). В умовах України та Вінниччини зокрема, вивченню біотичного різноманіття дубових лісостанів та процесів природного поновлення приділяли увагу такі вчені-лісівники, як: В. Д. Бондаренко, Л. І. Копій, В. Г. Мазепа, І. С. Нейко.

Мета дослідження - проаналізувати рівень біотичного різноманіття дубових деревостанів та залежність рівня природного поновлення від складу та віку материнського насадження, дослідити вплив підліску та живого надґрунтового покриву на ріст і розвиток сіянців дуба звичайного.

біорізноманіття деревостан діброва

Результати дослідження та їх обговорення. Процес насінного відновлення дубових деревостанів складається із таких обов'язкових етапів: плодоношення дерев; поява самосіву і перехід його у стан підросту; рубка материнського деревостану і вплив її на збереження та якість підросту; заходи зі сприяння природному відновленню зрубів. На кожному із цих етапів є сприятливі, або негативні умови для росту і розвитку молодого покоління лісу, які можуть посилюватися лісогосподарськими заходами. Потенційні можливості появи самосіву дуба часто обмежені тривалими періодами між добрими і рясними плодоношеннями дуба та знищення жолудів шкідниками. Однак під наметом стиглого дубового деревостану постійно є його самосів, кількість якого між насіннєвими роками зменшується (Bondarenko, Kuziv & Kopii, 1985; Kopyi, 1986).

Ріст дубового самосіву пришвидшується, або затримується залежно від світлового режиму під наметом де

Размещено на http://www.allbest.ru//

ревостанів чи на зрубах. На його розвиток значно впливає не тільки материнський деревостан, але й підлісок. У цьому сенсі найнесприятливіші умови для збереження самосіву дуба створюються у складних багатоярусних деревостанах з добре розвиненим підліском. У цих умовах самосів дуба не виживає більше 2-3 років.

Помірно розвинений трав'яний покрив позитивно впливає на стан самосіву на лісосіках. Він своїм притіненням пом'якшує різкі зміни мікроклімату. Дуб, як відомо, характеризується добре вираженою здатністю до утворення порослі. Така його властивість до порослевого відновлення зберігається впродовж тривалого часу після проведення рубки та визначається умовами місцезростання. З господарської точки зору, використання порослевого відновлення також вигідне, оскільки воно пов'язане зі значно меншими трудовими і матеріальними затратами та із більшою вірогідністю гарантує успішність виконання лісовідновлювальних робіт. Негативними якостями вегетативного покоління лісу є зниження його довговічності, товарності та продуктивності. Тому потрібно лісовідновлювальні заходи спрямувати на поступову заміну деревостанів порослевого походження на насінні (Kopii, 2010; Mazepa & Krynytska, 2012).

Нижче наведено детальнішу характеристику лісостанів для кожної пробної площі маршруту дослідження. Деревостан на першій пробній площі має вік 71 рік, повноту 0,68, запас стовбурової деревини 290 м3та-1 та двохярусну вертикальну структуру. Перший ярус утворили дуб звичайний, ясен звичайний, клен гостролистий, а другий - граб звичайний. Підлісок - середньої густоти, який формує ліщина, свидина, бруслина європейська. Зімкнутість трав'яного покриву становить 0,5. Він представлений маренкою запашною, медункою темною, купиною багатоквітковою, гравілатом міським, копитняком європейським, кропивою глухою, чиною весняною, фіалкою запашною, зірочником ланцетолистим (рис. 1,а).

На другій пробній площі 61-річний деревостан також двохярусний. Його склад становить 6Дз3Гз1Яз+- КлгВзг, повнота 0,70, запас 256 м3та-1. Перший ярус представлений дубом і ясенем. У другому ярусі росте

Ми дослідили процеси природного поновлення під наметом деревостанів свіжої і вологої грабової діброви, які закладено в Якушинецькому (пр. пл. 1-4), Прибузь- кому (пр. пл. 5-8) і Вороновицькому (пр. пл. 9-12) лісництвах ДП "Вінницьке лісове господарство". Лісівничо-таксаційні показники деревостанів та географічні точки розміщення дослідних ділянок наведено в табл. 1.

Згідно з даними табл. 1, дослідні деревостани мають вік від 46 до 111 років та характеризуються різною часткою дуба звичайного у їх складі. Тут є деревостани, в яких дуб трапляється від поодиноких дерев (пр. пл. 8) до чистого дубняку (пр. пл. 11). В умовах свіжої і вологої грабової діброви трапляються також деревостани без участі дуба звичайного (пр. пл. 4, 5, 6, 7). У таких деревостанах зазвичай переважає ясен звичайний, рідше граб. У складі деревостанів є також клени гостролистий і явір, в'яз голий, липала серцелиста, береза повисла тощо. Загалом у лісовому фонді внаслідок антропогенного впливу значною мірою представлені похідні деревостани. Переважно вони ростуть за першим класом бонітету та мають повноту 0,70-0,80. Низку дослідних ділянок (пр. пл. 13, 14 і 16, 17) підібрали у похідних та одну (пр. пл. 15) в корінних деревостанах, які підпорядковано ботанічному саду "Поділля" ВНАУ.

граб, клен гостролистий і в'яз голий. Підлісок рідкий представлений поодинокими кущами ліщини і бузини чорної. Трав'яний покрив має зімкнутість 0,7 % і представлений папороттю звичайною, яглицею звичайною, медункою темною, зірочником ланцетолистим, кропивою дводомною. На пробній площі 3 76-річний двохярусний деревостан має породний склад 4Яз4Гз1Дз1Лпд +КлгКля та характеризується повнотою 0,70 і запасом 268 м3та-1. Перший ярус утворили дуб звичайний, ясен звичайний, клен гостролистий і явір. У другому ярусі ростуть липа серцелиста і граб звичайний. Трав'яний покрив у цьому деревостані має високу зімкнутість, порядку 0,8. У його складі поширені копитняк європейський, гравілат міський, маренка запашна, фіалка звичайна, купина багатоквіткова, розхідник звичайний, кропива глуха, папороть звичайна (рис. 1,6).

У 81-річному деревостані на пробній площі 4 верхній ярус утворив ясен. Липа і граб ростуть у другому

ярусі. Деревостан характеризується повнотою 0,69 і запасом стовбурової деревини 305 м3та-1. Підлісок середньої густоти утворюють бузина чорна і ліщина. Трав'яний покрив має зімкнутість 0,85. У його складі поширені яглиця звичайна, кропива дводомна, гравілат міський, герань Роберта, маренка запашна, зірочник ланцетолистий, розхідник звичайний.

Рис. 1. Дубово-ясеневий деревостан на пробній площі 1 (а) і площі 3 (б)

На пробній площі 5 сформувався 91-річний двохя- русний деревостан з ясенем, і липою у верхньому ярусі. Такі види, як граб, клени гостролистий, явір та в'яз утворили другий ярус лісового намету. Повнота деревостану висока (0,80), а запас становить 331 м3та-1. Деревні види ростуть за першим класом бонітету. Підлісок середньої густоти утворили бузина і ліщина. Трав'яний покрив представлений перстачем, підмаренником чіпким, гравілатом міським, анемоною жовтицевою, осокою волосистою, кропивою глухою, бальзаміном, фіалкою звичайною.

Деревостан на пробній площі 6 віком 46 років і складом 6Гз1Ялє1Лпд2Яз виявився одноярусний. Його повнота становить 0,71, а запас - всього 150 м3та-1. Деревні види в умовах свіжої грабової діброви ростуть за другим класом бонітету. Підлісок відсутній. Трав'яний покрив має зімкнутість 0,60. Він представлений копитняком європейським, гравілатом міським, осокою, розхідником звичайним, зубницею (рис. 2).

На пробній площі 7 в умовах вологої грабової діброви сформувався 96-річний двохярусний деревостан з породним складом 4Яз4Гз1Дз1Лпд. Він має повноту 0,68 і запас деревини 302 м3та-1. Перший ярус утворили ясен і дуб звичайний, а другий - граб і липа. У підліску поодиноко трапляється бузина чорна. Трав'яний покрив характеризується зімкнутістю 0,5 і представлений гравілатом міським, маренкою запашною, яглицею звичайною, фіалкою звичайною, копитняком європейським, розхідником звичайним.

Рис. 2. Ясенево-грабовий деревостан на пробній площі 6

Деревостан на пробній площі 8 виявився 111-річно- го віку та характеризується двохярусною вертикальною структурою. Його повнота становить 0,80, а запас деревини - 389 м3та-1. Перший ярус сформували дуб і ясен звичайний з домішкою модрини європейської, а другий - граб, клен гостролистий і липа. Підлісок рідкий і складається з поодиноких кущів ліщини. Трав'яний покрив зімкнутістю 0,6 містить анемону жовтицеву, підмаренник чіпкий, осоку волосисту, маренку запашну, гравілат міський, яглицю звичайну і осоку.

Результати вивчення процесів природного поновлення в дослідних деревостанах наведено в табл. 2.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Табл. 2. Кількість самосіву і підросту в лісостанах,

тис. шт.-га-1

надійний 4-8-річний підріст становить 1,8-10,8 тис. шт.та-1. Тільки під наметом чистого 55-річного ялинового деревостану підросту деревних видів не виявлено. На більшості ділянок трапляється підріст дуба звичайного, граба звичайного, клена гостролистого і ясена звичайного. Підріст липи дрібнолистої і бука лісового виявлено тільки під наметом окремих деревостанів.

Висновки

За результатами проведених досліджень виявлено, що діброви Поділля мають високий лісовідновний потенціал, який змінюється в межах 65-80 %. Кількість підросту дуба звичайного становить від 10,2 до 52,1 % від загальної густоти підросту, або близько 2,7-8,9 тис. шт.та-1. Вік підросту дуба не перевищує трьох років. У старшому віці його тіньовитривалість зменшується і рослини перетворюють у стирчаки та гинуть.

Размещено на Allbest.ru