Моніторинг природного відновлення береки лікарської в дубово-грабових дібровах Південно-Подільського Лісостепу України

Основним методом відновлення лісів, який сприяє збереженню формового різноманіття порід, вважають природне відновлення. Значну увагу цій проблемі приділяють у період сучасного поступового потепління, зростання сухості клімату та динамічного розширення площ природно-заповідного фонду, основу якого переважно формують деревостани за участю дуба звичайного (Quercus robur L.) і граба звичайного (Carpinus betulus L.)

Значна частина території НПП "Кармелюкове Поділля" (90 %) представлена дібровами природного походження з переважанням у складі деревостанів дуба звичайного (Quercus robur L.), дуба скельного (Quercus petraea Liebl.), граба звичайного (Carpinus betulus L.), ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.) та інших лісо- формувальних порід. У другому ярусі трапляється суб- середземноморський вид, занесений до Червоної книги України, берека лікарська (Sorbus torminalis (L.) Crantz). Такі насадження практично відсутні на територіях природно-заповідних об'єктів України (Zakharov, 1967; Litopys pryrody, 2018).

За даними В. В. Буджака (Budzhak, 1996), Sorbus tor- minalis належить до видів, чисельність популяцій яких

у межах території Північної Буковини та Північної Бес- сарабії за останні 100 років різко скоротилася. Попри велику господарську цінність високоякісної деревини, лікарські властивості плодів та прекрасні декоративні властивості, Sorbus torminalis стала забутою та маловідомою рослиною, а С. М. Стойко вважає, що із зазначених вище територій вона, ймовірно, вже зникла (Svyry- denko, Babich & Kyrychok, 2004). Учені-лісівники М. І. Г ордієнко і А. О. Бондар вважають, що кращими супутніми та підгінними породами в культурах Quercus robur можуть бути Sorbus torminalis, Prunus avium L., Pyruspiaster L. та ін. (Bodnar & Hordiienko, 2006).

Особливої уваги в дубово-грабових насадженнях НПП "Кармелюкове Поділля" заслуговує забезпечення природного насіннєвого відновлення популяції Sorbus torminalis, якому раніше не приділяли належну увагу. Проведений аналіз показав, що популяція виду потребує докладнішого і глибшого вивчення. Для відтворення і розширення ареалу рекомендовано введення цієї породи в лісові культури. Також необхідно виконувати систематичні роботи щодо виявлення місць її зростання, постійно спостерігати за станом популяції і створювати на територіях системи заповідних та інших об'єктів, що особливо охороняються. Відновлені насіннєвим способом дубові деревостани з участю Sorbus torminalis відзначаються кращим ростом, характеризуються високою стійкістю до несприятливих умов навколишнього середовища, довговічністю, значним меліоративним впливом (Hordiienko, Bondar & Krynytskyi, 2006; Makhmet, 1965; Shpak, Shlapak & Leontiak, 2017).

З метою глибшого вивчення та забезпечення природного відновлення зникаючого виду розроблено "Програму щодо збереження та відтворення береки лікарської (Sorbus torminalis (L.) Crantz) на території Національного природного парку "Кармелюкове Поділля" на 2018-2021 рр." На основі досліджень та моніторингу за станом Sorbus torminalis, системи заходів, спрямованих на її збереження та відтворення у природних комплексах, передбачено виконання таких основних завдань: збереження та відтворення корінних лісових насаджень; вивчення оселищ Парку як Смарагдового об'єкта, подальшу інвентаризацію та картування її місцезнаходжень як зникаючого виду (Stoiko, 2009; Shpak & Dudnyk, 2015). Культивування раритетних видів рослин з метою збереження їхнього генофонду є одним з основних завдань сучасності, оскільки зміни природних територій, їхня деградація, спричинені діяльністю людини та змінами клімату, прискорюють зникнення видів та популяцій (Shpak, 2018a, 2018b, 2018c).

Об'єкти і методика дослідження. Дослідження проводили у свіжих дубово-грабових, дубово-грабово- ясеневих дібровах з участю Sorbus torminalis, які розташовані на території Бершадського, Крижопільського, Тростянецького, Чечельницького р-нів Вінницької обл.

Sorbus torminalis - об'єкт природної популяції Південного Поділля, аборигенний вид, компонент другого ярусу світлих широколистяних лісів, мезофіт, кальцефіл. В Україні проходить крайня північно-східна межа поширення цього виду (Bodnar, 2002; Budzhak, 1996).

Основними методами дослідження були докладні маршрутні та напівстаціонарні методи, зокрема: закладання постійних пробних площ, моніторингових ділянок, картування місць знаходження виду; метод окомірного еколого-ценотичного профілювання; лісівничо- таксаційні, порівняльної екології; геоботанічні, фітоін- дикаційні, математико-статистичні (Alekseev, 1989; Anuchin, 1977; Pogrebniak, 1968; Piatnitckii, 1976). Для визначення лісівничо-таксаційних показників деревостану, підліску, підросту, трав'яного покриву і різновидів ґрунту використовували додатки із "Практикуму з лісівництва" за редакцією (Piatnitckii, 1976). Оцінювали успішність природного відновлення за шкалою УкрНДІЛГА, згідно з якою підріст поділяли за такими показниками: стан життєздатності - благонадійний, сумнівний, неблагонадійний і загиблий; висота - дрібний (0,1-0,5 м), середній (0,51-1,5 м) і великий (1,51 м і вище); вік - до 1 року, 2-3-річний, 4-8-річний і 9-15-річ- ний. Для проведення досліджень закладено 37 тимчасових та 11 постійних пробних площ. Тип лісорослинних умов - свіжа дубово-грабова діброва (Д2ГД), з різною формою рельєфу.

Результати дослідження. Ліси Вінниччини сьогодні займають близько 14,4 % її загальної площі, що робить область малолісною і лісодефіцитною. Для формування високопродуктивних насаджень вводяться породи, які мають цінну деревину, є медоносами, а плоди їх поїдають дикі тварини і птахи. До таких порід належить і Sorbus torminalis. Питанню з природного відновлення береки лікарської приділив увагу Б. М. Махмет, який відзначає інтенсивне поновлення Sorbus ^гтіпаШ у цьому регіоні (10-11,2 тис. самосіву і підросту різного віку на гектар) (УогоЬєу, 1967). На жаль, такої кількості насіннєвого відновлення виду в насадженнях і на зрубах ми не виявили. Лісівники А. О. Бондар і М. І. Гордієнко звертають увагу на відновлення Sorbus ^гтіпа- ї^, яка залишена на зрубах та в мішаних насадженнях.

Під час дослідження визначали співвідношення деревних порід у дубово-грабових деревостанах з участю Sorbus ^гтіпаїй. Обстежили 108 кварталів, у яких переважає Quercus гоЬиг. Береку, черешню, грушу, берест віднесли до інших порід. Насадження з участю Sorbus ^гтіпаШ на території НПП трапляється у 82-х кварталах і становить 1244,2 га. У межах природоохоронних науково-дослідних відділень парку: Бритавське - 664 га (48 %), Лузьке - 223,6 га (16 %), Дохнянське - 141,8 га (10 %), Червоногребельське - 356,5 га (26 %). Кількість особин Sorbus ^гтіпаШ серед інших деревних порід у кварталах різна і становить від 0,6 до 19 %, середня кількість особин у деревостанах - близько біля 2 % (рис. 1).

Рис. 1. Співвідношення деревних порід у свіжих дібровах

Нерівномірний розподіл виду залежить від віку та складу насаджень, рельєфу, генетичного типу і механічного складу ґрунтів та інших природних чинників. Перевага особин з діаметром 8-12 см свідчить про те, що в сприятливих умовах попередніх років відбувалося природне поновлення виду за рахунок насінників, які залишалися після вживання господарських заходів. Відсутність дерев І і ІІ категорій свідчить про високу повноту деревостанів (таблиця).

Швидкість росту береки лікарської у висоту перевищує ріст стовбура у товщину, у віці 20-25 років може мати діаметр 10-12 см. Щільна крона дерева нагинає стовбур. Підріст береки лікарської трапляється віком від 1-го до 9 років з діаметром пагонів 0,5-6 см. Природне поновлення виду досліджували різними методами. Під час окомірного методу встановлювали загальну картину поновлення - приблизна його густота та розміщення молодих рослин (рівномірне чи групове). Також визначали стан підросту: здоровий, пошкоджений, хворий, сумнівний.

Природне насіннєве поновлення Sorbus ^гтіпаШ виявили у 49 кварталах Парку. Методом стрічкових проб визначили кількість підросту, який змінюється від 12 до 54 особин на 1 га (рис. 2). За останні 10 років природне поновлення Sorbus ^гтіпаШ дуже слабке.

Рис. 2. Щільність популяції береки лікарської в лісових масивах

Таксаційна характеристика насаджень з поновленням Sorbus torminalis переважно складається з 6-8 одиниць дуба, 2-3 одиниць граба, 1-2 одиниць ясена. Менше одиниці становлять інші супутні породи, зокрема Sorbus torminalis. Середня висота Sorbus torminalis у насадженнях - 12,5-20,7 м, середній діаметр відповідно - 9,8-21,1 см. Клас бонітету - І, Iа, відносна повнота - 0,70,8, запас стовбурної деревини насаджень - 140310 м3/га. Намет основного деревостану характеризується високою зімкненістю та складається переважно із крон головних лісоутворювальних порід. Найбільшу кількість підросту береки лікарської нарахували під вікнами намету, в місцях розрідженого стояння дерев, по краю стіни лісу. У Лузькому ПНДВ (кв. 10/6, вік 45 р.) кількість сіянців - 28 шт. на 1 га. Найбільша кількість підросту (54 екземпляри) трапляється у середньовіко- вих насадженнях (Бритавське ПНДВ, кв. 82/4, вік 60 років). Найменшу кількість підросту (16-20 особин, кв. 84/1) виявили у вікових насадженнях Бритавського ПНДВ. Зменшення кількості підросту зі збільшенням віку насадження пояснюємо посиленням конкуренції за поживні речовини, світло та вологу, зменшення або відсутність плодоношення. Поодинокі сіянці Sorbus tormi- паїіі' трапляються майже на всіх пробах, але їхній стан переважно незадовільний. Основними причинами випадання сіянців та підросту є висока повнота деревостану, значне поширення в підрості граба, ясена, які є швидкорослими породами і пригнічують підріст дуба звичайного та береки лікарської.

Незначна кількість сходів залежить від біологічних і морфологічних особливостей плодів і насіння. За недостатньої вологості восени шкірка плоду всихає і стає непроникною для зародкового корінця, насіння переходить у стан глибокого спокою. Чимало ростків не здатні пробитися через товсту підстилку і дійти до поживного мінерального шару ґрунту. Сходи ніби зависають у них і гинуть.

З огляду на те, що Sorbus torminalis не вирубують, вегетативного поновлення поросллю від пенька ми не виявили. У разі пошкодження сіянців тваринами відбувається відновлення пагонів, яких з'являється по 2-3. За коренепаростковою здатністю відновлення С. С. П'ят- ницький відносять Sorbus torminalis до 3 групи дерев, які дають тільки регенеративні паростки, що з'являються під час рубання або пошкодження материнського дерева. У разі пошкодження поверхневих коренів Sorbus torminalis коренепаросткове поновлення зустрічали дуже рідко, паростки нежиттєздатні, тому згодом, не піднявшись, гинуть. діброва берека саджанець ландшафтний

Висновки. Як відомо з практики, деревні породи з природним насіннєвим походженням є найстійкішими та найбільш довговічними. Тому варто впроваджувати лісогосподарські заходи, спрямовані на природне насіннєве відновлення дубових лісостанів з участю Sorbus torminalis.

За сталих екологічних умов та дотримання необхідного заповідного режиму Sorbus torminalis може не тільки зберегти свій нинішній стан популяції, але і розширитися надалі.

У цих умовах, за достатнього режиму освітленості та видалення самосіву граба звичайного, можливе відновлення береки лікарської насіннєвим шляхом за умови вживання своєчасних та ретельних відповідних лісогосподарських заходів.

Перелік використаних джерел