Підсумки інвентаризації Pinus nigra arn. у складі вуличних насаджень міста Умань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський національний університет садівництва

Підсумки інвентаризації Pinus nigra arn. у складі вуличних насаджень міста Умань

С.А. Адаменко

Анотації

Досліджено таксономічний склад та проведено географічний аналіз P. nigra у вуличних насадженнях Умані. На підставі відповідності віковим параметрам діаметра та висоти її окремих екземплярів, відзначено високу стійкість рослин до складних умов урбанізованого середовища та встановлено перспективність використання виду, за дії на нього чисельних антропогенних факторів. Результати показують, що всі досліджувані рослини P. nigra мають високі показники життєздатності та належать до першої групи перспективності. Значення акліматизаційних чисел свідчать про перспективність інтродукції P. nigra та успішність акліматизації в умовах урбанізованого середовища. Оцінивши декоративні якості P. nigra, виявлено, що в основному вона виділяється на фоні інших видів своєю компактною овальною чи конусоподібною кроною, темно-сірою з різними відтінками тріщинуватою корою та довгою темно-зеленою хвоєю. Саме завдяки цим якостям вона зберігає привабливий вигляд протягом усього року, навіть у зимовий період. На підставі отриманих результатів, сумарний річний показник декоративності основних ознак P. nigra становить 4 бали і свідчить про наявність високих декоративних якостей рослин цього виду. Отже, використання P. nigra в урбанізованому середовищі покращує екологічні умови міста та позитивно впливає на емоційний стан населення.

Ключові слова: урбанізоване середовище; таксономічний аналіз; адаптивність; інтродуцент; декоративність.

S. A. Adamenko

INVENTORY RESULTS OF PINUS NIGRA ARN. CONTAINED IN THE COMPOSITION OF STREET PLANTINGS OF THE CITY OF UMAN

The taxonomic composition has been explored and the geographical analysis of P. nigra has been carried out in the street plantations of the City of Uman. To assess the feasibility of introducing a particular species into a particular area, along with its adaptive index, the preservation of those economic and valuable features, which are in the area of natural distribution and due to which it is desirable to cultivate, is of particular importance. On the basis of age parameters of the diameter and height of individual specimens, the high resistance of plants to the complicated conditions of the urbanized environment was noted and the prospect of using the species was established, under the influence of numerous anthropogenic factors on it. The increased interest in introduced plants in landscaping is due to the fact that in urban environments they are more stable and more durable than local species. The results show that all investigated P. nigra plants have high viability indicators and belong to the first group of availability. The significance of acclimatization numbers proves the promise of the introduction of P. nigra and the success of acclimatization in urban environments. In assessing the decorative qualities of P. nigra, it was basically found to stand out on the background of other species with its compact oval or cone crown, dark grey with different shades of cracked bark and long dark green needles. Due to these qualities, it retains an attractive appearance throughout the year, even in the winter. On the basis of the obtained results, the total annual decorative index of the main features of P. nigra is 4 points. It is established that medieval trees dominate in the age structure of street plantations of the city of Uman. Young trees under the age of 10 are absent at all, which suggests a low level of works for landscaping. According to the results of the evaluation of the success of P. nigra introduction in the urbanized environment, it is classified in the first group of promising plants, the degree of successful acclimatization is good, which indicates the normal acclimatization of this plant in the area of introduction. Thanks to its high decorative qualities, as well as its durability and unpretentiousness to the growth conditions, P. nigra perfectly adorns the streets of the city. It is grown both as a solitaire, and in combination with other plant species.

Keywords: urbanized environment; taxonomic analysis; adaptability; introduced plant; decorative. таксономічний рослина урбанізований

Вступ

Зелені насадження збагачують краєвиди населених пунктів, покращують їх екологічний стан. Разом з транспортом, житловими будівлями та промисловими об'єктами, вони є невід'ємною частиною будь-якого міста (Sukachev, 1926). Однак урбанізоване середовище агресивно впливає на життєдіяльність деревно-чагарникової рослинності, що призводить до зниження їхніх захисних функцій та естетичної привабливості, передчасного старіння та загибелі (Litvinenko et al., 2017; NegodaMartynenko, 2011; Rogovskiy, 2012). Для оцінен- ня доцільності введення того чи іншого виду в певну місцевість, поряд з його адаптивним показником, особливе значення має збереження тих господарсько-цінних ознак, що він мав у районі природного поширення і завдяки яким його бажано культивувати (Bulygin, 1976; Kalutskiy, 1979; Pukas, 2004).

Посилений інтерес до інтродуцентів в озелененні зумовлений тим, що в умовах урбанізованого середовища вони виявляються стійкішими та довговічнішими, ніж місцеві види (Medvedyev, 2013). Тому актуальним є вивчення стану нових видів у вуличних насадженнях міста, ступеня їх толерантності та адаптивності до умов агресивного навколишнього середовища (Kucheryaviy, 2008).

В Україні P. nigra, як зазначає М.А. Кохно (1980), вперше інтродукована в дендропарки "Олександрія" і "Тростянець" у середині ХІХ ст. Проведені раніше дослідження (Adamenko, 2015) свідчать про перспективність її інтродукції та успішність акліматизації в ботанічних садах і парках. Однак відсутні дослідження її адаптації в урбанізованому середовищі.

Мета дослідження - здійснити таксономічний і географічний аналізи P. nigra у вуличних насадженнях, оцінити її декоративність та успішність інтродукції в умовах міста Умань.

Об'єкт дослідження - деревні рослини P. nigra, що ростуть біля приватних і багатоквартирних будинків, територій дитячих установ, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я та соціального забезпечення.

Методи дослідження. Вивчення реального стану дерев проведено за допомогою маршрутних обстежень з використанням методів ландшафтної таксації. Оцінювання перспективності інтродукції P. nigra проводили за методом інтегральної числової оцінки життєздатності і перспективності інтродукції видів деревних рослин на підставі візуальних спостережень (Lapin Sidneva, 1973). Оцінка враховує найважливіші для інтродукції показники, зокрема: ступені щорічного визрівання пагонів, зимостійкості, збереження габітусу, пагоноутворювальної здатності, регулярність приросту пагонів, здатності до генеративного розвитку та способи розмноження в культурі. Сума середніх балів є інтегральним числовим вираженням життєздатності рослини в дослідних умовах. Чим вона вища, тим вища життєздатність і перспективність виду в інтродукційному процесі. Загальну оцінку інтродукції виводили шляхом підсумування балів. Найвища оцінка - 100.ї

Ступінь акліматизації P. nigra визначали за методом акліматизаційного числа М.А. Кохна (1994). Це сума показників росту, генеративного розвитку, зимостійкості та посухостійкості рослин, що оцінювали за 5-баль- ними шкалами та множили на коефіцієнт вагомості цієї ознаки. Оцінку декоративності виду проводили за методикою Н.В. Котелової і О.Н. Виноградової (1974). Згідно з нею, за п'ятибальною шкалою оцінюється декоративність архітектоніки стовбура й крони, хвої, пиляків та шишок, колір та фактура кірки, стовбура, гілок, пагонів

Результати дослідження та їх обговорення. Проведені дослідження з таксаційного огляду екземплярів показали високу стійкість P. nigra до складних умов міста (табл. 1).

Узагальнюючи наведені в табл. 1 дані, маємо підстави відзначити, що P. nigra є перспективною для використання у міських умовах, оскільки показники діаметра та висоти її окремих екземплярів відповідають віковим. Так наприклад, один екземпляр P. nigra розташований на повністю заасфальтованій території, при цьому має досить задовільний вигляд, незважаючи на високий рівень запилення та загазованості цього району міста. При цьому його показники не відрізняються від інших дерев цього ж віку.

Екземпляри, що розташовані біля дитячої поліклініки, також перебувають в екстремальних умовах. Вони ростуть на дуже ущільненому ґрунті, недалеко від проїзної частини, однак мають непоганий вигляд без сухих скелетних гілок. Тут спостерігається плодоношення та цілком задовільний ріст вегетативних органів.

Табл. 2. Оцінка успішності інтродукції P. nigra за основними показниками у м. Умань

Результати табл. 2 свідчать, що всі досліджувані рослини P. nigra мають високі показники життєздатності та належать до першої групи перспективності. Тобто вид є цілком придатним для використання в міських умовах. Для визначення ступеня акліматизації P. nigra використано метод акліматизаційного числа М.А. Кохна (1994).

Підставивши у формулу результати візуального оцінювання P. nigra, виявлено, що їй властива добра здатність до акліматизації:

А = 4x2+5x5+5x10+5x3 = 83.

Швидкість акліматизації (ША) рослин визначається як співвідношення віку першого плодоношення рослин у районі інтродукції та природних умовах. Підставивши наші дані у формулу, отримаємо ША = 13/13 = 1, що свідчить про нормальну акліматизацію P. nigra в регіоні досліджень.

Отже, показники життєздатності і значення акліматизаційних чисел для P. nigra свідчать про перспективність їх інтродукції та успішність акліматизації в умовах урбанізованого середовища.

Декоративність рослин - показник, що характеризує певні її властивості, але, як естетична категорія, це поняття суб'єктивне, а декоративні якості викликають різні почуття у людей. Тим не менш, можна виділити певні якісні і кількісні характеристики, що є постійними або змінюються протягом року та віку. Під сезонною декоративністю розуміють біологічно й екологічно зумовлені декоративні ознаки виду, які поступово змінюються протягом вегетаційного періоду (Bailey, 1949; Gatsuk et al., 1980).

До декоративних властивостей рослин належать такі ознаки (Kalinichenko, 2003): розміри рослин, форма та розміри крони, форма, будова, колір і тривалість життя листків (хвої), форма, будова, колір, тривалість пилування, форма стовбура та текстура кори.

Проаналізувавши всі перераховані властивості P. nigra, дійшли висновку, що в основному вона виділяється на фоні інших видів своєю компактною овальною чи конусоподібною кроною, темно-сірою з різними відтінками тріщинуватою корою та довгою темно-зеленою хвоєю. Саме завдяки цим якостям вона зберігає декоративність протягом року, навіть у зимовий період.

У разі використання деревних рослин у декоративних композиціях важливе значення мають показники розвитку крони в ширину та висоту, тому цей показник використовують як самостійний декоративний засіб (Kolesnikov, 1974; Rubtsov, 1977). Однією з основних декоративних особливостей P. nigra є те, що архітектоніка її крони цілий рік виглядає однаково. У молодому віці, як солітер, вона має вигляд компактного конуса, а з віком стає більш овально-яйцеподібною, а іноді парасолькоподібною.

У формуванні декоративності велика роль у зимово- зелених рослин належить забарвленню та формі хвої упродовж року. Варто зазначити, що влітку, через спекотну погоду й опадання 3-4-річної хвої, загальна декоративність дерева дещо знижується. Однак навесні, під час розпускання бруньок, коли пагони мають ніжно-зелений колір і нагадують свічки, а також взимку на фоні безлистих дерев хвоя P. nigra має особливо привабливий вигляд. P. nigra належить до деревних рослин, у яких відсутні квіти та суцвіття, тому високої декоративності у період пилування не виявлено. У деревних особин на час пилування утворюються пиляки світло-жовтого забарвлення.

Після пилування розвиваються молоді шишечки темно-фіолетового забарвлення, що підвищує декоративність. У середині літа зеленувато-бурі шишки вже не дуже виділяються на фоні хвої і декоративність знижується. До декоративних якостей стовбура належить форма, фактура та колір кори. У різних насадженнях ці ознаки добре сприймаються зором, але особливо помітні в алейних, рядових та поодиноких насадженнях (Kalinichenko, 2003). Форма та фактура стовбура та скелетних гілок добре помітна у дерев старшого віку. Стовбур P. nigra, зазвичай, прямий. Під тривалою дією прямого сонячного світла верхній шар кори стає крейдяно-білим, водночас внутрішні борозенки залишаються темнішими, майже чорними. Внаслідок цього у дорослого, оголеного від сучків дерева, утворюються широкі смугасті ділянки, надаючи стовбурові привабливого вигляду протягом усього року. Тому декоративність стовбура та кори оцінюється в 5 балів.

Для загального уявлення про динаміку декоративності дерев P. nigra впродовж року наведено обрахунки декоративності для кожного місяця за всіма показниками (табл. 3). На підставі отриманих результатів, сумарний річний показник декоративності P. nigra становить 4 бали, що свідчить про високу декоративність рослин цього виду в умовах урбанізованого середовища.

Табл. 3. Оцінка декоративних ознак P. nigra впродовж року

Висновки

Встановлено, що у віковій структурі вуличних насаджень Умані переважають середньовікові дерева. Молоді дерева віком до 10 років відсутні взагалі, що свідчить про низький рівень озеленювальних робіт.

За результатами оцінювання успішності інтродукції P. nigra в урбанізоване середовище, її віднесено до першої групи перспективних рослин, ступінь успішності акліматизації добрий, що свідчить про нормальну акліматизацію цієї рослини в районі інтродукції. Вона пристосована до виживання в середовищі з підвищеним вмістом пилу, диму та з високим ущільненням ґрунту.

Завдяки високим декоративним якостям, а також довговічності та невибагливості до умов зростання, P. nigra чудово прикрашає вулиці міста. Вона вирощується і як солітер, й у поєднанні з іншими видами рослин. Середньорічна оцінка декоративності P. nigra становить 4 бали, що свідчить про наявність у неї високих декоративних якостей навіть у несприятливих місцезростаннях.

Перелік використаних джерел

1. Adamenko, S. A. (2015). Otsinka uspishnosti introduktsii Pirns nigra Am. v umovah introduktsii Pravoberezhnogo Lisostepu Ukrainy. Perspektyvy rozvytku lisovogo ta sadovo-parkovogo gospodarstva, 267-269. Uman: UNUS. [In Ukrainian].

2. Bailey, I. W. (1949). Origin of the angiosperm need for a broadened cut look. Arnold Arbor, 50(1), 64-70.

3. Bulygin, N. E. (1976). Fenologicheskie nabludeniya nad listvennymi drevesnymi rasteniyami. Leningrad: LTA, 70 p. [In Russian]. Gatsuk, L. E., et al. (1980). Age stages of plants of various growth form: a review. J. Ecol., 60(4), 675-696.

4. https://doi.org/10.2307/2259429

5. Kalinichenko, O. A. (2003). Dekoratyvna dendrologiya. Kiev: Higher school, 199 p. [In Ukrainian].

6. Kalutskiy, K. K., & Kormylicin, A. M. (1979). Osnovnye napravleni- ya i perspektivy mobilizacii drevesnih rasteniy dlya ozeleneniya yu- ga SSSR. Trudy Nikitskogo botsada, 77, 5-17. [In Russian].

7. Kohno, N. A. (1980). Derevya i kustarniki dekorativnyh gorodskih nasazhdeniy Polesya i Lesostepi USSR. Kiev: Scientific thought, 264 p. [In Russian].

8. Kohno, N. A., & Kurduk, A. M. (1994). Teoreticheskie osnovy i opyt introduktsii drevesnyh rasteniy v Ukraine. Kiev: Scientific thought, 186 p. [In Russian].

9. Kolesnikov, A. I. (1974). Dekorativnaya dendrologiya. Moscow: Les- naya promyshlenost, 703 p. [In Russian].

10. Kotelova, N. V., & Vinogradova, O. N. (1974). Otsenka dekorativnos- ti derevyev i kustarnikov po sezonam goda. Fiziologiya i selektsiya rasteniy i ozeleneniye gorodov, 51, 32-44. [In Russian].

11. Kucheryaviy, V. P. (2008). Ozelenennya naselenyh mists. Lviv: Svit, 456 p. [In Ukrainian].

12. Lapin, P. I., & Sidneva, S. V. (1973). Otsenka perspektivnosti introduktsii drevesnyh rasteniy po dannym vizualnyh nabludeniy. Opyt introduktsii drevesnyh rasteniy, (pp. 7-67). Moscow: Glavniybot- sad AN SSSR. [In Russian].

13. Litvinenko, S. G., et al. (2017). Pidsumky inventaryzacii zelenyh na- sadzhen mista Chernivci. Scientific Bulletin ofUNFU, 27(1), 4853. https://doi.org/10.15421/40270110

14. Medvedyev, V. A., & Ilyenko, O. O. (2013). Pidsumky introdukcii derevnyh dekoratyvnyh roslyn u pryozerno-balkoviy landshaftniy rayon dendroparku "Trostyanec". Introdukciya roslyn, 1, 83-91. [In Ukrainian].

15. Negoda, G. G., & Martynenko, A. P. (2011). Sanitarniy stan derevo- chagarnykovyh nasadzhen parku "Peremoga" m. Kirovograd. Nau- kovi zapysky KNTU, 11(2), 218-220. Kirovohrad: KNTU. [In Ukrainian].

16. Pukas, S. S. (2004). Ocinka uspishnosti introdukcii Sophora japonica L. v umovah Pravoberezhnogo lisostepu Ukrainy. Scientific Bulletin ofUNFU, 14(7), 51-57. [In Ukrainian].

17. Rogovskiy, S. V. (2012). Systema ozelenennya m. Bila Tserkva - suc- hasniy stan ta perspektyvy rozvytku. Agrobiologiya, 8, 5-9. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agr 2012 8 3. [In Ukrainian].

18. Rubtsov, L. I. (1977). Derevya i kustarniki v landshaftnoy arhitecture. Kiev: Scientific thought, 272 p. [In Russian].

19. Sukachev, V. N. (1926). Aklimatizaciya i dendrologicheskoe izuche- nie drevesnyh porod kak zadacha lesnogo opytnogo dela. Trudy po lesnomu opytnomu delu RSFSR, 3(67), 68-87. [In Russian].