Вміст вітамінів А і Е у печінці перепелів за хімічної обробки інкубаційних яєць

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вміст вітамінів А і Е у печінці перепелів за хімічної обробки інкубаційних яєць

В.В. Трач, асистент

В.В. Данчук, д-р с.-г. наук, професор

О.В. Данчук, канд. вет. наук, доцент, докторант

Анотація

жиророзчинний вітамін печінка перепел

У статті наведено нові дані щодо вмісту вітамінів А і Е у печінці перепелів породи фараон на різних етапах онтогенезу за хімічної обробки шкаралупи яєць та ефективність корекції вмісту жиророзчинних вітамінів у печінці перепелів. Вміст токоферолу в печінці перепелів з 14-ї доби ембріонального розвитку до 1-ї доби після вилуплення збільшується на 20,9 % (р < 0,05), після чого до 10-ї доби життя перепелят знижується на 39,4 % (р < 0,001). Вміст ретинолу в печінці перепелів до 1-добового віку збільшується на 23,7 %, однак, до 10-ї доби після вилуплення знижується на 7,9 %. Встановлено достовірний вплив хімічної обробки яєць на вміст токоферолу в печінці перепелів ^ = 4,59 > FU = 2,80; р < 0,01). Обробка яєць перепелів е період їх інкубації розчинами НСІ, Н2О2 та ^ОСІ сприяє зменшенню вмісту токоферолу та ретинолу в їх печінці. Додаткове задавання до раціону маточного поголів'я вітаміну Е у дозі 20 мг/кг є ефективним методом корекції вмісту жиророзчинних вітамінів у печінці ембріонів перепелів, зокрема, у печінці 14-добових ембріонів перепелів вміст токоферолу був вище на 20,5-24,0 % (р < 0,001), порівняно до показників їх аналогів, які додатково не отримували вітамінну добавку. Перспективи подальших досліджень полягають у встановленні впливу хімічної обробки яєць та вітаміну Е на ферментативну систему антиоксидантного захисту та обмін речовин у перепелят.

Аннотация

В статье приведены новые данные по содержанию витаминов А и Е в печени перепелов породы фараон на разных этапах онтогенеза при химической обработке скорлупы инкубационных яиц и эффективность коррекции содержания жирорастворимых витаминов в печени перепелов. Содержание токоферола в печени перепелов с 14-го дня эмбрионального развития до 1-го дня после вылупления увеличивается на 20,9 % (р <0,05), после чего до 10-го дня жизни перепелят снижается на 39,4 % (р <0,001). Содержание ретинола в печени перепелов до 1 суточного возраста увеличивается на 23,7 %, однако, до 10-го дня после вылупления снижается на 7,9 %. Установлено достоверное влияние химической обработки яиц на содержание токоферола в печени перепелов (Б = 4,59> FU = 2,80; р <0,01). Обработка яиц перепелов в период их инкубации растворами НСІ, Н2О2 и №ОС1 способствует уменьшению содержания токоферола и ретинола в их печени. Дополнительное введение в рацион маточного поголовья витамина Е в дозе 20 мг / кг является эффективным методом коррекции содержания жирорастворимых витаминов в печени эмбрионов перепелов, в частности, в печени 14-суточных эмбрионов перепелов содержание токоферола был выше на 20,5-24,0% (р <0,001) по сравнению с показателями их аналогов, которые дополнительно не получали витаминную добавку. Перспективы дальнейших исследований заключаются в установлении влияния химической обработки яиц и витамина Е на ферментативную систему антиоксидантной защиты и обмен веществ у перепелов.

На даний час птахівництво в Україні стрімко розвивається. Наявність сучасних технологій інкубації яєць забезпечує високий вихід пташенят в умовах промислового виробництва. В умовах інкубатора надходження Оксигену до зародка є лімітованим, тому інтенсивність накльовування шкаралупи є дещо нижча, ніж в природних умовах (кутикула в гнізді за період висиджування стирається, що забезпечує поступове зростання інтенсивності надходження О2 через шкаралупу) [1]. Для покращення надходження Оксигену через шкаралупу яйця в процесі інкубації проводять їх обробку розчинами, які, руйнуючи кутикулу, підвищують проникність шкаралупи [2]. Існують дані, що оброблення поверхні шкаралупи яєць курей, на 17 добу інкубації розчином соляної кислоти, підвищує газопроникність шкаралупи в 6-9 разів, розчином оцтової кислоти - у 1,7--3,3 рази, розчином гіпохлориту натрію - в 1,1--1,5 рази [1]. Застосування різних агресивних речовин для зняття кутикули провокує розвиток оксидаційного стресу у ембріонів [2], що супроводжується модифікацією плазматичних мембран та зниженням активності ферментативної ланки системи антиоксидантного захисту [3]. В той же час відомо, що токофероли та ретинол є одними із найсильніший природних антиоксидантів [4, 5], тому додаткове введення до раціону маточного поголів'я вітаміну Е у дозі 20 мг/кг у певній мірі може нівелювати прооксидантний ефект після застосування обробки інкубаційних яєць різними хімічними речовинами.

Мета дослідження -- дослідити вміст вітамінів А і Е у печінці перепела за хімічної обробки інкубаційних яєць та оцінити ефективність корекції активності неферментативної ланки системи антиоксидантного захисту за додаткового введення вітаміну Е до раціону маточного поголів'я.

Матеріали і методи. Експериментальні дослідження проводили на перепелиній фермі «1111 Забігалюк». Для виконання поставленої мети було проведено дослід на восьми групах перепелів породи фараон (по 100 тварин у групі) згідно з поданою схемою (табл. 1).

Таблиця 1. Схема досліду

Перепелам контрольної групи згодовували стандартний комбікорм, збалансований за основними поживними та біологічно активними речовинами, відповідно до існуючих норм для перепелів - ДСТУ4687:2006. Перепелам дослідної групи до стандартного комбікорму додавали 20 г/т вітаміну Е. Після 4 тижнів згодовування кормів відбирали інкубаційні яйця (1200 шт.). Оцінку інкубаційних якостей яєць проводили за методами морфологічного та фізико-хімічного контролю, для обліку ступеня ембріонального розвитку, аналізу результатів інкубації, встановлення віку та причини загибелі ембріонів застосовували методики біологічного контролю в інкубації, вірогідність отриманих результатів визначали за методами варіаційної статистики.

Після передінкубаційного зберігання яєць перепелів, отриманих в пік несучості протягом 5 діб, їх зважували та закладали на інкубацію, застосовуючи стандартний режим. На 14 добу інкубації, яйця перепелів були розподілені на 7 груп (див. схему досліду). Оброблення яєць проводили на 14 добу інкубації розчинами: 1 % гіпохлориту натрію; 2 % хлорної кислоти; 0,5 % пероксиду гідрогену. Матеріалом для досліджень слугували тканини печінки 14-добових ембріонів та 1 і 10-добових перепелів. У гомогенаті тканин печінки визначали вміст вітамінів А і Е методом високоефективної рідинної хроматографії. [6, 7].

Результати й обговорення. Аналіз проведених досліджень вказує на значні зміни вмісту жиророзчинних вітамінів у печінці перепелів із ембріонального до раннього постнатального періоду онтогенезу. Зокрема, вміст токоферолу в печінці перепелів з 14-ї доби ембріонального розвитку до 1-ї доби після вилуплення збільшується на 20,9 % (р < 0,05), після чого до 10-ї доби життя перепелят знижується на 39,4 % (р < 0,001). Вміст ретинолу в печінці перепелів до 1-добового віку збільшується на 23,7 %, однак, до 10-ї доби після вилуплення знижується на 7,9 % (табл. 2).

Хімічна обробка інкубаційних яєць сприяла зменшенню концентрації жиророзчинних вітамінів А і Е у печінці ембріонів І, ІІ, ІІІ дослідних груп. Достовірно нижчий вміст токоферолу спостерігали у 1-добових перепелів І, ІІ дослідних груп на 13,7 % ф < 0,001) та 8,3 % ф < 0,05) відносно до показників перепелят контрольної групи. У печінці перепелів ІІІ дослідної групи вміст вітаміну Е був меншим на 7,63 %. У 10-добових перепелят І дослідної групи вміст вітаміну Е був нижче на 9,3 % ф< 0,01), тоді як у перепелят ІІ, ІІІ дослідних груп вірогідних різниць встановлено не було. Також хочеться відмітити, що вміст ретинолу в печінці 1-добових перепелят ІІ дослідної групи був найменший - на 6,4 % ф < 0,01) (табл. 2).

Таблиця 2. Вміст вітамінів А і Е в печінці перепелів, (мкг/г; M±m; n=5)

Примітка: різниця вірогідна щодо контролю: *р < 0,05; **p < 0,01, ***p < 0,001;

Додаткове задавання токоферолу маточному поголів'ю у дозі 20 мг/кг сприяло збільшенню його кількості у печінці перепелів. Як видно із результатів дослідження у 14- добових ембріонів IV дослідної групи вміст токоферолу був на 29,8 % (р < 0,001) більше у порівнянні з показниками перепелят контрольної групи. В подальшому на І та 10 добу життя пташенят вміст вітаміну Е також виявився більшим на 17,36 % (р < 0,01) та 22,67 % (р < 0,001), відповідно. Що стосується вітаміну А, то найбільш вірогідну різницю ми спостерігали в 1- добових перепелят IV дослідної групи, де вміст вітаміну більший від показників перепелят контрольної групи на 7,24 % (р < 0,01). Очевидно, що додаткове введення до раціону маточного поголів'я токоферолу сприяє збільшенню його вмісту у печінці ембріонів перепелів, що визначає вищий рівень активності неферментативної ланки системи антиоксидантного захисту.

Додаткове введення до раціону перепелів-несучок вітаміну Е у дозі 20 мг/кг сприяло збільшенню його вмісту в печінці перепелів на всіх етапах досліду. Зокрема у 14-добових перепелів V, VI та VII дослідних груп вміст токоферолу був вище відповідно на 20,5 % (р < 0,001), 21,6 % (р < 0,001) і 24,0 % (р < 0,001), порівняно до показників перепелят I, II і III дослідних груп. Дану закономірність ми прослідковували до кінця дослідного періоду.

В 1-добових перепелят V, VI і VII дослідних груп вміст ретинолу був вищим на 5,2 %, 10,0 %, 5,2 % відносно показників I, II і III дослідних груп. Додаткове задавання вітаміну Е разом з обробкою інкубаційного яйця не спричинило суттєвих змін вмісту вітаміну А у печінці 10-добових перепелят.

При проведенні експерименту доводиться мати справу з великою кількістю змінних, тому багатофакторний дисперсійний аналіз є більш ефективним і інформативним (табл. 3).

Як видно із даних таблиці, хімічна обробка інкубаційних яєць різними засобами достовірно не впливає на вміст вітаміну А у печінці ембріонів перепелів (F= 0,67 > FU=2,80; р > 0,57). Однак, період онтогенезу (від 14-ї доби інкубації до 10-добового віку після вилуплення) достовірно впливає на вміст як ретинолу, так і токоферолу в печінці (F= 130-318 > FU=3,19; р < 0,00і).

Встановлено достовірний вплив хімічної обробки яєць на вміст токоферолу в печінці перепелів (Б = 4,59 > БИ = 2,80; р < 0,01). Слід відмітити, що між хімічною обробкою яєць та періодом онтогенезу перепелів існує залежність (Е = 4,43-8,45 > ЕИ = 3,19; р < 0,05-0,01), отже, хімічна обробка яєчної шкаралупи на 14-й день інкубації чинить достовірний вплив на ембріональний розвиток пташенят.

Таблиця 3. Багатофакторний дисперсійний аналіз вмісту жиророзчинних вітамінів у печінці перепелів за хімічної обробки інкубаційних яєць

Додаткове задавання токоферолу до раціону маточного поголів'я у дозі 20 мг/кг корму супроводжується посиленням впливу хімічної обробки яєчної шкарлупи на вміст жиророзчинних вітамінів у печінці пташенят (Е= 62-176 > FU=2,75; р < 0,01-0,001).

Таким чином, проведеними дослідженнями встановлено вміст вітамінів А і Е у печінці перепела за умов хімічної обробки інкубаційних яєць в період ембріонального та раннього постнатального онтогенезу. Також встановлено, що додаткове додавання до раціону маточного поголів'я токоферолу у дозі 20 мг/кг сприяє збільшенню його вмісту у печінці ембріонів перепелів.

Вміст токоферолу в печінці перепелів з 14-ї доби ембріонального розвитку до 1-ї доби після вилуплення збільшується на 20,9 % (р < 0,05), після чого до 10-ї доби життя перепелят знижується на 39,4 % (р < 0,001). Вміст ретинолу в печінці перепелів до 1-добового віку збільшується на 23,7 %, однак, до 10-ї доби після вилуплення знижується на 7,9 %.

Хімічна обробка інкубаційних яєць сприяла зменшенню концентрації жиророзчинних вітамінів А і Е у печінці ембріонів І, ІІ, ІІІ дослідних груп.

Додаткове додавання до раціону маточного поголів'я вітаміну Е у дозі 20 мг/кг є ефективним методом корекції неферментативної ланки системи антиоксидантного захисту.

Встановлено достовірний вплив хімічної обробки яєць на вміст токоферолу в печінці перепелів (F = 4,59 > FU = 2,80; р < 0,01).

Перспективи досліджень полягають у встановленні впливу хімічної обробки яєць та вітаміну Е на ферментативну систему антиоксидантного захисту та обмін речовин у перепелят.

Література

1. Бреславець В.О. Вплив розчинів гіпохлориту натрію та оцтової кислоти на ембріональний розвиток та виводимість яєць курей / В.О. Бреславець, Н.В. Шоміна, Ю.Р. Князев // Харків: Птахівництво. 2005. - Вип. 56. - С. 25-35.

2. Трач В.В.. Шляхи підвищення виводимості і життєздатності перепелів за умов хімічної обробки яєць в інкубаційний період / В.В. Трач., В.В. Данчук // Науковий вісник НУБіП України, 2017. - Вип. 265. - С. 217-224.

3. Данчук О.В. Збалансованість ферментативної системи антиоксидантного захисту в організмі свиней за дії стресового фактора / О.В. Данчук, В.І. Карповський // Науковий вісник ветеринарної медицини: збірник наукових праць Білоцерківського національного аграрного університету. 2016. - Вип. 1. - С. 111-116.

4. Кисців В.О. Ліпідний склад жовтка яєць та несучість японських перепелів за різного рівня ліпідів у раціоні / В.О. Кисців // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького. - Львів, 2006. - Том 8, № 2, Ч. 2. - С. 73-77.

5. Шаповалов С.О. Сравнительная характеристика активности антиоксидантной системы у птиц / С.О. Шаповалов, И.А. Ионов // Биологические механизмы старения: материалы IV междунар. симпозиума. - Харьков, 2000. - С. 59.

6. Лабораторні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині : довідник / В.В. Влізло, Р.С. Федорук, І.Б. Ратич та ін.; За ред. В.В. Влізла. - Львів, 2012. - 759 с.

7. Данчук В.В. Пероксидне окиснення у сільськогосподарських тварин і птиці / Кам'янець-Подільський: Абетка, 2006. - 192 с.

Размещено на Allbest.ru