Токсикологічна оцінка мийно-дезінфікуючого засобу Бійодцид

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок

Токсикологічна оцінка мийно-дезінфікуючого засобу Бійодцид

О.М. Брезвин, д-р вет. наук,

Ю.А. Івашків, аспірант,

Г.В. Рудик, канд. вет. наук,

З.І. Курилас, студентка

У сучасних умовах виробництва важливе значення має проведення ефективної санітарної обробки тваринницьких приміщень за допомогою мийних і дезінфікуючих засобів. Для цього необхідна розробка і впровадження у практику нових сучасних мийно- дезінфікуючих засобів, що є завжди актуальним і перспективним.

У статті наведені результати досліджень місцево-подразнюючої дії нового мийно-дезінфікуючого засобу на основі четвертинних сполук амонію, робоча назва "Бійодцид", розроблений науковцями Тернопільської дослідної станції Інституту ветеринарної медицини НААН у співпраці з науковцями ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. Встановлено, що робочий розчин препарату у концентрації 0,1 % при одноразових аплікаціях не спричиняє місцево-подразнюючої дії на шкіру, не викликає сухість шкіри та місцево-подразнюючу реакцію. При потраплянні спричиняє слабку подразнюючу дію на слизові оболонки. Також встановлено, що при роботі з мийно-дезінфікуючим засобом "Бійодцид", який містить NN біс(З-амінопропіл) додециламін та дійодометил-п-толілсульфон, необхідно дотримуватися вимог техніки безпеки.

Ключові слова: МИЙНО-ДЕЗІНФІКУЮЧИЙ ЗАСІБ, ТОКСИКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ, ДЕЗІНФЕКЦІЯ.

In modern production conditions, it is important to conduct effective sanitation of livestock premises with the help of detergents and disinfectants. For this, it is necessary to develop and introduce into practice new modern detergent-disinfectants, which is always topical and promising. The article presents the results of studies of the local irritating effect of a new detergent disinfectant based on quaternary ammonium compounds, the working name "Biyodcid" developed by scientists of the Ternopil Experimental Station of the Institute of Veterinary Medicine of the National Academy of Sciences in collaboration with scientists from the State Research Institute of Veterinary Preparations and Feed Additives. It is established that the working solution of the preparation in a concentration of 0.1% with single applications does not cause a local irritant effect on the skin, does not cause dry skin and local irritating reactions. When exposed to mucous membranes, it causes a mild irritant effect. It has also been established that when working with the detergent-disinfectant

"Biyodcid", which contains N, N-bis (3-aminopropyl) dodecylamine and diiodomethyl-p- tolylsulfone, the safety requirements must be observed.

Key words: WASHING-DISINFECTANT, TOXICOLOGICAL RESEARCH, DISINFECTION.

ТОКСИКОЛОГИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА МОЮЩЕ-ДЕЗИНФИЦИРУЮЩЕГО СРЕДСТВА БИЙОДЦИД

В современных условиях производства важное значение имеет проведение эффективной санитарной обработки животноводческих помещений с помощью моющих и дезинфицирующих средств. Для этого необходима разработка и внедрение в практику новых современных моюще-дезинфицирующих средств, что является всегда актуальным и перспективным.

В статье приведены результаты исследований местно-раздражающего действия нового моюще-дезинфицирующего средства на основе четвертичных соединений аммония, рабочее название "Бийодцид", разработанный учеными Тернопольской опытной станции Института ветеринарной медицины НААН в сотрудничестве с учеными ГНИКИ ветпрепаратов и кормовых добавок. Установлено, что рабочий раствор препарата в концентрации 0,1 % при однократных аппликациях не вызывает местно-раздражающего действия на кожу, не вызывает сухость кожи и местно-раздражающих реакций. При попадании на слизистые оболочки вызывает слабое раздражающее действие. Также установлено, что при работе с моющедезинфицирующим средством "Бийодцид", который содержит N, N-бис (3-аминопропил) додециламин и дийодометил-п-толилсульфон, необходимо соблюдать требования техники безопасности.

Препарати для дезінфекції є основними засобами неспецифічної профілактики та боротьби із захворюваннями інфекційної етіології. Станом на сьогодні в Україні до деззасобів пред'являються високі вимоги не лише щодо спектру бактерицидних властивостей, фізико- хімічних показників, а на фоні зростаючих вимог екологічної безпеки - щодо токсикологічних характеристик та їх нешкідливості. Препарати, що були давно запропоновані втрачають свою актуальність через набуття до них підвищеної стійкості у мікроорганізмів [1], а також через небезпеку та шкоду людському організму, що виникає при тривалому і широкомасштабному їх застосуванні [2]. Тому при вивченні властивостей нових деззасобів велику увагу потрібно приділяти саме нешкідливості препарату [4].

Сьогодні широко використовуються дезінфікуючі засоби, до складу яких входять четвертинні амонієві сполуки (ЧАС), котрі володіють вираженими бактерицидними та бактеріостатичними властивостями і на жаль вирізняються низькою токсичністю для тварин та птиці. Вони є основними складовими більшої частини нових сучасних розробок як вітчизняного, так і закордонного виробництва. ЧАС, безумовно, менш токсичні та деструктивні, але засоби для дезінфекції, які складаються переважно з них, мають суттєво слабкі місця. Вони не належать до числа сильних антимікробних речовин. Для досягнення вираженого знезаражуваного ефекту необхідні високі їх концентрації і тривалий час застосування [4, 5]. Проте впровадження в практику великої кількості нових препаратів потребує суворого токсикологічного контролю, який включає в себе дослідження гострої токсичності, місцево-подразнюючої дії, кумулятивних властивостей, побічної негативної дії та наслідків після тривалого застосування, а також вивчення ембріотоксичності, терато-, мутагенної й алергогенної дії. Вивчення місцево-подразнюючої дії відіграє важливу роль у дослідженні і впровадженні нового дезінфектанту в практику, оскільки наявність виражених подразнюючих властивостей робочого розчину препарату обмежує його використання для дезінфекції в присутності тварин і птиці, а також вимагає посилених заходів особистої безпеки із сторони обслуговуючого персоналу і спеціалістів.

Мета нашої роботи - вивчити місцево-подразнюючу дію дезінфікуючого засобу „Бійодцид”.

токсикологічний мийний дезінфікуючий бійодцид

Матеріали і методи

Дослідження проводили згідно з монографією "Доклінічні дослідження ветеринарних лікарських засобів" [3] та ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Експериментальні дослідження за визначення шкірно-подразнюючої дії робочого розчину 0,1 % ветеринарного препарату „Бійодцид” проводили на 3 кролях. За добу до постановки проби у кролів на шкірі в ділянці боку ретельно вистригали волосяний покрив розміром 6 х 6 см. Правий бік у подальшому використовували для аплікації засобу, лівий - для контролю. У дослідах використовували тварин, які мали чисту шкіру, без механічних пошкоджень. На попередньо вистрижену ділянку шкіри кролів рівномірно наносили робочий розчин „Бійодциду” у вигляді аплікації за температури в приміщенні 18 °С. Піддослідних тварин фіксували в індивідуальних клітках. З метою запобігання злизування засобу, або механічного видалення препарату, на шию кролів одягали комір, який знімали не раніше, як через 3 доби. Спостереження за реакцією продовжували протягом 16 діб. Функціональний стан шкіри на ділянці аплікації оцінювали за такими ознаками: наявність та вираженість еритеми; наявність та вираженість набряку.

Наступним етапом було визначення шкірно-резорбтивної дії робочого розчину ветеринарного препарату „Бійодцид”. З цією метою було використано по 3 білих щури, масою 200-220 г з відсутністю на шкірі хвоста пошкоджень. За добу до досліду хвіст кожної тварини ретельно мили теплою водою з милом для того, щоб усунути з поверхні бруд. На період досліду хвости тварин занурювали на 2/3 довжини в пробірку з досліджуваним засобом об'ємом у 10 мл, який був закритий пластиліном, а пробірки поставлені на водяну баню за температури 28-30 °С. Самих тварин фіксували в спеціальних станках. Для виключення можливого вдихання парів речовини тварини були розташовані під витяжкою, опускаючи дверцята шафи на штатив, при цьому у витяжній шафі знаходився лише хвіст тварини, занурений у пробірку. Тривалість експозиції - 4 години. Спостереження тривало протягом 3 тижнів. При цьому враховувалися показники реакції засобу на шкіру та кількість використаного засобу.

Для визначення шкідливої дії робочого розчину ветеринарного препарату „Бійодцид” на слизову оболонку ока було використано 3 кролі, яким засіб вносили в кількості 2 крапель у кон'юнктивальний мішок правого ока. При внесенні препарату відтягували внутрішній кут кон'юнктивального мішка, потім протягом 1 хвилини притискали слізно-носовий канал. Ліве око слугувало контролем (рис. 1).

Після внесення засобу через 1, 24, 48, 72 години та до 14 діб проводили ретельний огляд очей. Оцінку шкідливої дії речовини на слизову оболонку очей проводили за появою вираженості гіперемії, набряку, виділень згідно з бальною системою.

Рис. 1. Внесення 0,1 % робочого розчину у кон'юнктивальний мішок правого ока та його контроль.

Результати й обговорення

За результатами попередніх досліджень з визначення гострої токсичності нами було встановлено, що даний препарат в робочій концентрації 0,1 % при введенні в шлунок відноситься до 4 класу токсичності (малотоксичних речовин).

Встановлено, що 0,1 % робочий розчин дезінфікуючого засобу „Бійодциду” не викликає подразнюючої дії при нанесенні на шкіру. Так, як при одноразовому нанесенні 0,1 % робочого розчину ветеринарного препарату „Бійодцид” на шкіру кролів візуальних змін з боку шкірного покриву не спостерігали. При одноразовому нанесенні нативного дезінфікуючого засобу на шкірі 3 кролів встановлено на першу добу сухість і набряк шкіри. Починаючи з 2 доби наявність струпів з послідовним почервонінням. На 10 добу після нанесення засобу гіперемії шкіри не спостерігали, а на 18 добу на межі нанесення знаходили незначні ділянки шкіри зі струпами. Повністю відновилася шкіра та візуально не відрізнялася від контрольної ділянки на 20 добу після аплікації засобу.

Отже, встановлено, що дезінфікуючий засіб „Бійодцид” спричиняє подразнюючу дію при нанесенні на шкіру, його 0,1 % розчин - ні.

При занурюванні хвостів білих щурів у 0,1 % робочий розчин візуальних змін з боку шкірного покриву не спостерігали. При визначенні шкірно-резорбтивної дії нативного дезінфікуючого засобу встановлена сильна подразнююча дія.

Таким чином, встановлено, що 0,1 % робочий розчин не подразнює шкіру, а сам дезінфікуючий засіб викликає при 4 годинній експозиції спричиняє сильну подразнюючу дію на шкіру.

При нанесенні 0,1 % робочого розчину дезінфікуючого засобу „Бійодциду” на слизову ока встановлено, що через 12 годин даний розчин викликає сильну подразнюючу дію (рис. 2).

Рис. 2. Подразнююча дія на слизову оболонку ока 0,1 % робочого розчину ветеринарного засобу „Бійодцид”

Оцінка за бальною системою шкідливої дії 0,1 % робочого розчину дезінфікуючого засобу на слизові оболонки очей кролів наведена в таблиці. Оцінка шкідливої дії 0,1 % робочого розчину дезінфікуючого засобу „Бійодциду”на слизові оболонки очей кролів