Вплив живої маси корів при першому осіменінні та першому отеленні на тривалість та ефективність їх продуктивного довголіття

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Інститут розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН, вул. Погребняка, 1, с. Чубинське Бориспільського району Київської області, 08321, Україна

2Інститут біології тварин НААН, вул. В. Стуса, 38, м. Львів, 79034, Україна

3Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького, вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010, Україна

Вплив живої маси корів при першому осіменінні та першому отеленні на тривалість та ефективність їх продуктивного довголіття

Н.П. Бабік, канд. с.-г. наук, докторант1

Є.І. Федорович, д-р с.-г. наук, професор2

В.В. Федорович, д-р с.-г. наук, доцент3

Анотація

Наведено дані щодо впливу живої маси при першому осіменінні та першому отеленні корів голштинської, української чорно- і червоно-рябої молочних порід на їх продуктивне довголіття. Встановлено, що тварини голштинської та української чорно-рябої молочної породи, яких вперше осіменяли за живої маси 411-440 кг, і тварини української червоно-рябої молочної породи з живою масою при першому осіменінні понад 440 кг відзначалися найдовшою тривалістю господарського використання та найвищими довічними надоями. У корів голштинської та української червоно-рябої молочної порід, перше отелення яких відбулося за живої маси 511-540 кг, а у тварин української чорно-рябої молочної породи - за живої маси 481-540 кг, спостерігалося збільшення тривалості продуктивного використання на 4,6-37,7 % та підвищення довічних надоїв - на 6,1-29,8 %.

Серед тварин голштинської та української червоно-рябої молочної породи жива маса при першому осіменінні найбільше впливала на довічний надій та довічну кількість молочного жиру, а серед корів української чорно-рябої молочної породи - на тривалість життя, продуктивного використання, лактування та кількість лактацій за життя. Вплив живої маси при першому отеленні корів досліджуваних порід суттєвішим був на тривалість їх продуктивного використання і кількість лактацій за життя.

Ключові слова: ПОРОДА, КОРОВИ, ЖИВА МАСА ПРИ ПЕРШОМУ ОСІМЕНІННІ ТА ПЕРШОМУ ОТЕЛЕННІ, ПРОДУКТИВНЕ ДОВГОЛІТТЯ, ДОВІЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ, КОЕФІЦІЄНТИ КОРЕЛЯЦІЇ, СИЛА ВПЛИВУ.

Annotatіon

INFLUENCE OF THE LIVE WEIGHT DURING THE FIRST INSEMINATION AND FIRST CALVING ON THE DURATION AND EFFICIENCY OF THEIR PRODUCTIVE LONGEVITY

N. P. Babik1, Ye. I. Fedorovych2, V. V. Fedorovych3

institute of Animal Breeding and Genetics named after M. V. Zubets of NAAS 1, Pogrebnyakа str., v. Chubinske, Boryspil district, Kiev region, 08321, Ukraine

2Institute of Animal Biology NAAS,

38, V. Stusa str., Lviv, 79034, Ukraine

3Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyy

50, Pekarska str., Lviv, 79010, Ukraine

The data on the influence of live weight on the first insemination and the first calving of Holstein, Ukrainian Black- and-Red-and-White cows on their productive longevity are given. It was established that the animals of Holstein and Ukrainian Black-and-White breeds, which were first inseminated with a live weight of 411-440 kg, and animals of Ukrainian Red-and-White dairy breeds - live weight at the first insemination had over 440 kg, had a slightly longer duration of the economic use and higher life-time milk yields. The cows of Holstein and Ukrainian Red-and-White dairy breeds with the first calving with live weight of 511-540 kg, and animals Ukrainian Black- and-White dairy breed - a live weight of 481-540 kg were observed to have the increasing of the duration of their productive use duration productive use 4.6-37.7 % and an increase in their lifetime yields - by 6.1-29.8 %.

Among the animals of the Holstein and Ukrainian Red-and-White the live weight at the first insemination had the greatest impact on life duration and life-long amount of milk fat, and among cows of Ukrainian Black-and-White on life duration, productive use, lactation and the number of lactations per life. The strength of influence on live weight at the first calving of cows was more significant than the duration of their productive use and amount of lactations per life.

Keywords: BREED, COWS, LIVE WEIGHT ON THE FIRST INSEMINATION AND THE FIRST CALVING, PRODUCTION LONGEVITY, LIFE-LONG PRODUCTIVITY, COEFFICIENTS OF CORRELATION, FORCE OF INFLUENCE.

Аннотация

ВЛИЯНИЕ ЖИВОЙ МАССЫ КОРОВ ПРИ ПЕРВОМ ОСЕМЕНЕНИИ И ПЕРВОМ ОТЕЛЕ НА ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОСТЬ И ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИХ ПРОДУКТИВНОГО ДОЛГОЛЕТИЯ

Н.П. Бабик, Е.И. Федорович, В.В. Федорович

1Институт разведения и генетики животных имени М. В. Зубца НААН, ул. Погребняка, 1, с. Чубинское Бориспольского района Киевской области, 08321, Украина

2Институт биологии животных НААН, ул. В. Стуса, 38, г. Львов, 79034, Украина

3Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина А Н Н О Т А Ц И Я

Приведены данные о влиянии живой массы при первом осеменении и первом отеле коров голштинской, украинской черно- и красно-пестрой молочных пород на их продуктивное долголетие. Установлено, что животные голштинской и украинской чернопестрой молочной пород, которых впервые осеменяли при живой массе 411-440 кг, и животные украинской красно-пестрой молочной породы - с живой массой при первом осеменении более 440 кг отличались самой длинной продолжительностью хозяйственного использования и наивысшими пожизненными удоями. У коров голштинской и украинской красно-пестрой молочной пород, первый отел которых происходил при живой массе 511-- 540 кг, а у животных украинской черно-пестрой молочной породы -- при живой массе 481-- 540 кг, наблюдалось увеличение продолжительности продуктивного использования, на 4,6-- 37,7 % и повышение пожизненных удоев -- на 6,1--29,8 %.

Среди животных голштинской и украинской красно-пестрой молочной породы живая масса при первом осеменении больше всего влияла на пожизненный удой и пожизненное количество молочного жира, а среди коров украинской черно-пестрой молочной породы -- на продолжительность жизни, продуктивного использования, лактирования, количество лактаций при жизни. Влияние живой массы при первом отеле коров исследуемых пород существеннее было на продолжительность их продуктивного использования и количество лактаций при жизни.

Ключевые слова: ПОРОДА, КОРОВЫ, ЖИВАЯ МАССА ПРИ ПЕРВОМ ОСЕМЕНЕНИИ И ПЕРВОМ ОТЕЛЕ, ПРОДУКТИВНОЕ ДОЛГОЛЕТИЕ, ПОЖИЗНЕННАЯ ПРОДУКТИВНОСТЬ, КОЭФФИЦИЕНТЫ КОРРЕЛЯЦИИ, СИЛА ВЛИЯНИЯ.

В умовах жорсткої конкуренції в агробізнесі і нестабільності закупівельних цін на молоко, фактор тривалості продуктивного використання молочної худоби і висока довічна продуктивність, а відповідно, і висока економічна ефективність ведення галузі, безумовно, необхідні для подальшого прогресу молочного скотарства. Тривалість продуктивного використання свідчить про резистентність до захворювань, про нормальне проходження фізіологічних і біохімічних процесів в організмі тварини, про пристосування до конкретних технологій виробництва продукції [1, 7, 9]. Сьогодні все більш очевидним є те, що тривалість продуктивного довголіття корів у стадах катастрофічно знижується під впливом чисельних факторів і, перш за все, під впливом сучасних умов експлуатації, годівлі, утримання та вирощування, зокрема і від живої маси при першому осіменінні та першому отеленні [3].

На жаль, серед вчених немає єдиної думки щодо впливу живої маси при першому осіменінні та першому отеленні на тривалість та ефективність використання молочної худоби. Так, С. Л. Хмельничий [8] з'ясував, що вища вгодованість негативно пов'язана з тривалістю життя корів піддослідного стада, тоді як тварини з нижчою оцінкою за цю ж ознаку живуть і використовуються істотно довше. Корови, які класифікуються як худі, були кращими за довговічністю [10]. Водночас, Ю. В. Пославська [6] вказує, що корови з високою живою масою при першому отеленні, а саме понад 550 кг, відзначалися найвищими показниками тривалості життя, продуктивного використання й лактування, кількості лактацій за життя та коефіцієнта господарського використання.

Враховуючи зазначене вище, метою наших досліджень було вивчити показники продуктивного довголіття корів молочних порід залежно від їх живої маси при першому осіменінні й першому отеленні та визначити її оптимальні показники в межах кожної досліджуваної породи.

Матеріали і методи. Дослідження проведені на коровах голштинської, української чорно- та червоно-рябої молочних порід. Ретроспективний аналіз тривалості та ефективності довічного використання корів здійснювали за методикою Ю. П. Полупана [5]. До вибірки залучено інформацію первинного зоотехнічного обліку 15 господарств різних областей України (Івано-Франківської, Львівської, Волинської, Рівненської, Тернопільської, Вінницької, Київської, Черкаської, Чернігівської та Кіровоградської). Для оцінки тривалості та ефективності довічного використання по кожній досліджуваній корові враховували інформацію про дату народження, дату першого отелення, дату вибуття зі стада. По кожній лактації (включно з можливо незакінченою останньою) враховували її тривалість, надій та вихід молочного жиру за всю лактацію. На підставі вищенаведених показників для кожної тварини вирахували тривалість життя, господарського використання і лактування, довічний надій, середній довічний вміст жиру в молоці, довічний вихід молочного жиру, середній надій на один день життя, на один день господарського використання та на один день лактування, коефіцієнт лактування (КЛ).

Коефіцієнт господарського використання (КГВ) вираховували за формулою [2]:

Тривалість життя -- Вік при першому отеленні

Тривалість життя

З метою вивчення залежності продуктивного довголіття корів від їх живої маси при першому осіменінні, тварин кожної породи було розділено на такі групи: з живою масою до 350 кг; 351-380; 381-410; 411-440 та понад 440 кг, а від живої маси при першому отеленні - на групи з живою масою до 450; 451-480; 481-510; 511-540 та понад 540 кг.

Статистичну обробку даних здійснювали за допомогою програмного пакету Microsoft Exсel та “Statistica 6.1” за Г. Ф. Лакиньїм [4]. Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при Р<0,05 (*), Р<0,01 (**), Р<0,001 (***).

Результати й обговорення. Аналіз проведених нами досліджень показав, що скороспілішими виявилися телиці голштинської породи (табл. 1). Вік першого їх осіменіння становив 19,2 місяця, що менше, порівняно з ровесницями вітчизняних порід, на 1,31,7 місяця. Вік першого отелення у тварин піддослідних порід знаходився в межах 28,229,9 місяця.

Одним із важливих елементів при підготовці телиць до господарського використання є жива маса при першому осіменінні, яка свідчить про ефективність їх подальшого використання. За живою масою при першому осіменінні телиці досліджуваних порід дещо переважали стандарт породи: голштинської - на 5,3, української чорно-рябої молочної - на 4,3 та української червоно-рябої молочної - на 10,5 кг. Жива маса первісток голштинської породи після отелення становила 498,3 кг, що менше за стандарт породи на 11,7 кг, а у тварин вітчизняних порід цей показник був більшим на 16,1-24,3 кг.

Встановлено, що показники продуктивного довголіття корів молочних порід залежали від їх живої маси при першому осіменінні. Найдовшою тривалістю використання та найбільшою довічною продуктивністю характеризувалися корови голштинської породи, у яких зазначений показник становив 411-440 кг (табл. 2).

За тривалістю життя вони переважали корів з живою масою при першому осіменінні до 350, 351-380, 381-410 та понад 440 кг на 182-497 (Р<0,05; Р<0,001), за тривалістю продуктивного використання - на 180-473 дні (Р<0,01-0,001), за кількістю лактацій за життя - на 0,47-1,06 (Р<0,01-0,001), за довічним надоєм - на 4830-11446 кг (Р<0,001) та за довічною кількістю молочного жиру - на 187-433 кг (Р<0,001).

У корів з живою масою у названий період 411-440 кг спостерігалися найвищі надої на один день життя (10,9 кг), господарського використання (18,8 кг), лактування (21,6 кг), коефіцієнт господарського використання (0,57) та коефіцієнт лактування (0,87).

Серед тварин української чорно-рябої молочної породи за більшістю показників продуктивного довголіття кращими виявилися телиці з живою масою при першому осіменінні 411-440 кг. Вони з високою вірогідністю переважали тварин з живою масою до 410 кг за тривалістю життя - на 497-710, продуктивного використання - на 167-401, лактування - на 132-327 днів, кількістю лактацій за життя - на 0,31-0,76, довічним надоєм - на 1127-2809 та довічною кількістю молочного жиру - на 39-100 кг. Їх перевага за цими показниками спостерігалася також і над телицями з живою масою при першому осіменінні понад 440 кг, однак вірогідною вона була лише за тривалістю життя - на 296 днів (Р<0,001).

Найвищими надоями на один день життя, продуктивного використання та лактування відзначалися тварини, жива маса яких у вказаний біологічний період не перевищувала 350 кг. У цих тварин був і найвищий коефіцієнт лактування (0,88). За коефіцієнтом господарського використання кращими виявилися тварини з живою масою у зазначений період 381-410 кг (0,54).

Найкоротшою тривалістю довічного використання та найнижчими довічними надоями характеризувалися корови обох вищенаведених порід з живою масою при першому осіменінні менше 350 кг.

З поміж корів української червоно-рябої молочної породи за тривалістю життя, продуктивного використання, лактування, довічним надоєм та довічною кількістю молочного жиру кращими виявилися телиці, жива маса при першому осіменінні яких була вищою за 440 кг, однак їх перевага за цими показниками достовірною була лише в окремих випадках.

За надоєм на один день життя, продуктивного використання та лактування жодних закономірностей не спостерігалося. Коефіцієнт господарського використання корів, залежно від їх живої маси при першому осіменінні, знаходився в межах 0,40-0,45, а коефіцієнт лактування - в межах 0,81-0,88.

Таким чином, тварини голштинської та української чорно-рябої молочної порід, яких вперше осіменяли за живої маси 411-440 кг, і тварини української червоно-рябої молочної породи - з живою масою у цей період понад 440 кг, мали дещо довшу тривалість господарського використання та вищі довічні надої порівняно з коровами інших груп.

Не менш важливе значення для формування продуктивності корів має їх жива маса при першому отеленні. Встановлено, що тривалість та ефективність довічного використання корів також залежали від їх живої маси у вказаний період. Найдовше жили і лактували у стаді корови голштинської породи, у яких цей показник становив 511-540 кг (табл. 3). Вони за тривалістю життя вірогідно (Р<0,001) переважали особин з живою масою при першому отеленні до 450, 451-480 та понад 540 кг на 329-690, за тривалістю продуктивного використання - на 313-654 дні, за кількістю лактацій за життя - на 0,71-1,55.

Тварини з живою масою при першому отеленні 511-540 кг за довічним надоєм та довічною кількістю молочного жиру достовірно переважали лише особин з живою масою у цей період до 450, 451-480 та 481-510 кг - відповідно на 3010-8529 (Р<0,05-0,001) та 104304 кг (Р<0,05-0,001). Надій на один день життя (11,0 кг), продуктивного використання (18,5 кг) та лактування (21,6 кг) найвищим був у тварин з живою масою при першому отеленні понад 540 кг. Коефіцієнт господарського використання корів, залежно від їх живої маси у зазначений біологічний період, знаходився в межах 0,53-0,62, а коефіцієнт лактування - в межах 0,85-0,88.

Довшою тривалістю життя, продуктивного використання, лактування та більшою кількістю лактацій за життя характеризувалися корови української чорно-рябої молочної породи, жива маса при першому отеленні яких становила 481-510 кг. Вони за наведеними показниками високовірогідно переважали особин з живою масою до 480 та понад 510 кг: за тривалістю життя на 238-493, продуктивного використання - на 160-418, лактування - на 124-326 днів, кількістю лактацій за життя - на 0,37-0,93.

Довічні надої та довічна кількість молочного жиру вищими були у тварин, перше отелення яких відбулося за живої маси 511-540 кг. Їх достовірна (Р<0,05-0,01) перевага за цими показниками спостерігалася лише над коровами, жива маса яких при першому отеленні не перевищувала 510 кг. Кращою інтенсивністю молокоутворення відзначалися корови з живою масою у зазначений період понад 540 кг. Про це свідчать надої на один день життя, продуктивного використання та лактування, які у них були достовірно (Р<0,05; Р<0,001) вищими порівняно із такими у тварин інших досліджуваних груп.

Коефіцієнт господарського використання корів, залежно від їх живої маси при першому отеленні, знаходився в межах 0,52-0,58, а коефіцієнт лактування - в межах 0,840,88.

Кращими показниками продуктивного довголіття з поміж тварин української червоно- рябої молочної породи відзначалися особини, жива маса яких при першому отеленні становила 511-540 кг. За тривалістю життя вони переважали особин з живою масою у цей період менше 511 та більше 540 кг на 105-315, продуктивного використання - на 98-347, лактування - на 140-258 днів, кількістю лактацій за життя - на 0,28-0,89, довічним надоєм - на 3207-4468 та довічною кількістю молочного жиру - на 117-158 кг. Однак, за всіма названими показниками вірогідною (Р<0,01-0,001) ця перевага була лише над групою тварин з живою масою при першому отеленні понад 540 кг, а над коровами інших груп вірогідність різниці відмічена лише в окремих випадках.

Надій на один день життя був достовірно (Р<0,01-0,001) вищим також у корів, жива маса яких при першому отеленні становила 511-540 кг, а надої на один день продуктивного використання і лактування - у тварин з живою масою у зазначений період понад 540 кг. Коефіцієнт господарського використання корів, залежно від їх живої маси при першому отеленні, знаходився в межах 0,50-0,55, а коефіцієнт лактування - в межах 0,80-0,85.

Отже, досягнення коровами голштинської та української червоно-рябої молочної породи живої маси при першому отеленні 511-540 кг, а тваринами української чорно-рябої молочної породи - 481-540 кг сприяє подовженню тривалості їх продуктивного використання на 4,6-37,7 % та підвищенню їх довічних надоїв - на 6,1-29,8 %.

Вирішення проблеми формування стад з подовженою тривалістю продуктивного використання частково пов'язано з ефективністю відбору й підбору тварин з врахуванням коефіцієнтів кореляції між живою масою та показниками продуктивного довголіття. Встановлено, що зв'язок між живою масою при першому осіменінні та першому отеленні тварин досліджуваних порід і показниками їх продуктивного довголіття був слабким (табл. 4).

Зв'язок живої маси корів молочних порід при першому осіменінні та першому отеленні з їх продуктивним довголіттям (г±Шг)