Ефективність застосування технологічної кормової добавки
Вивчення ефективності застосування кормової добавки Ліатоксил стосовно здатності стримувати або знижувати поглинання мікотоксинів, сприяти їх виведенню. Ефективність кормової добавки щодо адсорбції мікотоксинів. Адсорбційні властивості добавки Ліатоксил.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 29.06.2020 |
Размер файла | 19,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Ефективність застосування технологічної кормової добавки
Т. Р. Левицький, канд. с.-г. наук
Забруднення кормів для тварин мікотоксинами є загрозою для безпечності кормів та являє собою світову проблему для тваринництва. Одним із найбільш ефективних способів захисту тварин від мікотоксикозів є використання кормових добавок із адсорбційними властивостями. Вивчено ефективність застосування кормової добавки Ліатоксил стосовно здатності стримувати або знижувати поглинання мікотоксинів, сприяти їх виведенню. Встановлено, що досліджувана кормова добавка володіє вираженими адсорбційними властивостями стосовно афлатоксину Ві.
Ключові слова: КОРМОВА ДОБАВКА, АФЛАТОКСИН Ві, ЛІАТОКСИЛ, АДСОРБЦІЯ.
Досягнення високої продуктивності сільськогосподарських тварин неможливе без забезпечення повноцінними та безпечними кормами. Забруднення кормів для тварин мікотоксинами є загрозою для безпечності кормів та являє собою світову проблему для тваринництва. Одним з найбільш ефективних способів захисту тварин від мікотоксикозів є використання кормових добавок із адсорбційними властивостями. В сучасних умовах для виробництва повнораціонних кормів широко застосовуються різноманітні кормові добавки. Згідно із законом України «Про безпечність та гігієну кормів», кормові добавки - це речовини, мікроорганізми або суміші, інші, ніж кормовий матеріал або премікси, які спеціально додаються до корму або води з метою виконання однієї чи декількох із таких функцій: задоволення поживних потреб тварин, забезпечення сприятливого впливу на характеристики кормів, продуктів тваринного походження, екологічні наслідки тваринницької діяльності, продуктивність та благополуччя тварин, зокрема шляхом впливу на шлунково-кишкову флору та засвоюваність кормів чи колір декоративних рибок та птахів, здійснення кокцидіостатичної чи гістомоностатичної дії. Кормові добавки поділяються на п'ять категорій. У межах відповідної категорії кормова добавка може бути віднесена до однієї або декількох функціональних груп [1].
Використовувати кормову добавку для виробництва корму та/або здійснювати її обіг, можна лише за умови, що така кормова добавка зареєстрована в Україні. Однією з умов реєстрації в Україні є вивчення ефективності застосування кормової добавки.
Вимоги, які ставляться до кормових добавок, що застосовуються для зменшення забруднення кормів мікотоксинами, полягають у такому: по-перше - вони повинні адсорбувати комбінації мікотоксинів з абсолютно різними молекулярними масами, структурою та полярністю; по-друге - кормова добавка повинна бути ефективною при внесенні її в корм в малих дозах; по-третє - проявляти специфічну дію, тобто не адсорбувати та не інактивувати вітаміни, мікроелементи, біологічно активні речовини тощо і по-четверте - бути термостабільною.
Метою нашої роботи було вивчення ефективності застосування кормової добавки Ліатоксил з метою вивчення її здатності стримувати або знижувати поглинання мікотоксинів, сприяти їх виведенню чи змінювати спосіб їх дії.
Матеріали і методи. Дослідження проведено на базі лабораторії контролю кормових добавок та преміксів Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок. Для проведення досліджень використовували кормову добавку Ліатоксил, виробництва ТОВ «САНФОРТ-П». Кормова добавка Ліатоксил - це порошок сірого кольору із специфічним запахом. До складу кормової добавки входить цеоліт, бентоніт, оксид кремнію, фумарова кислота, лимонна кислота, бурштинова кислота. Кормова добавка Ліатоксил відноситься до категорії технологічних добавки. У межах цієї категорії кормову добавку можна віднести до таких функціональних груп: регулятори кислотності - речовини, які регулюють рівень рН кормів; речовини для зменшення забруднення кормів мікотоксинами - речовини, здатні стримувати або знижувати поглинання мікотоксинів, сприяти їх виведенню чи змінювати спосіб їх дії.
Згідно із вимогами Європейського Союзу [2] та вітчизняних рекомендацій [3], вивчення ефективності технологічних добавок може проводитися in vitro. Тому, нами було проведено вивчення ефективності застосування кормової добавки in vitro стосовно вивчення здатності стримувати або знижувати поглинання мікотоксинів, сприяти їх виведенню, зокрема афлатоксину Ві.
Ефективність кормової добавки щодо адсорбції мікотоксинів визначали у відсотках стосовно кількості внесеного (наявного) мікотоксину у досліджуваному зразку та кількістю адсорбованого мікотоксину, за дії кормової добавки. При цьому враховували умови перебування корму в шлунково-кишковому тракті тварини (кислий у шлунку та нейтрально- лужний у кишечнику).
Практичний коефіцієнт корисної дії (ПККД) визначали з урахуванням різниці між адсорбцією (зв'язуванням) і десорбцією (вивільненням). Чим вищий цей коефіцієнт, тим ефективніша дія кормової добавки - тим більша кількість зв'язаного і, тим самим, дезактивованого мікотоксину. Ефективність специфічної дії кормової добавки визначали кількісно при різних рН, що імітують зміну кислотності середовища в травному каналі тварин.
Дослідження проводили у два етапи: скринінговий - з використанням кормової добавки Ліатоксил та розчину мікотоксину та основний - з використанням комбікорму, який містив мікотоксин та кормової добавки.
На скринінговому етапі кормову добавку Ліатоксил вносили у буферний розчин із рН 2, який містив афлатоксин Ві у кількості 0,02 % (200 мкг/л). 0,1 г кормової добавки поміщали у колбу. До колби приливали 10 см3 буферного розчину із афлатоксином В і, інкубували при постійному перемішуванні (з допомогою магнітної мішалки) 1 годину за температури 37 °С, відокремлювали надосадову рідину від осаду методом центрифугування і визначали в ній вміст афлатоксину В і методом ІФА. Після цього вираховували величину адсорбції - загальну кількість зв'язаного мікотоксину за різницею між кількість афлатоксину В і у вихідному розчині та у центрифугаті після інкубування.
До осаду додавали і0 см3 буферу з рН 7,4, інкубували при постійному перемішуванні (з допомогу магнітної мішалки) 3 години за температури 37 °С, моделюючи рН середовища і орієнтовний час перебування корму в кишечнику. Надосадову рідину відокремлювали шляхом центрифугування та досліджували на вміст мікотоксину методом ІФА.
Отримували величину десорбції - кількість токсину, звільненого із кормової добавки після інкубації в лужному середовищі.
На другому етапі в попередньо протестований корм, який містив афлатоксин Ві, вносили досліджувану кормову добавку Ліатоксил і ретельно гомогенізували пробу.
20 г проби комбікорму поміщали в конічну колбу. До колби приливали 40 см3 буферного розчину із афлатоксином В і, інкубували при постійному перемішуванні (з допомогу магнітної мішалки) 1 годину за температури 37 °С, відокремлювали надосадову рідину від осаду методом центрифугування і визначали в ній вміст афлатоксину Ві методом ІФА. Після цього вираховували величину адсорбції.
До осаду додавали 40 см3 буферу з рН 7,4, інкубували при постійному перемішуванні (з допомогу магнітної мішалки) 3 години за температури 37 °С, моделюючи рН середовища і час перебування корму в кишечнику. Надосадову рідину відокремлювали шляхом центрифугування та досліджували на вміст афлатоксину В і методом ІФА.
Отримали величину десорбції - кількість токсину, звільненого із кормової добавки після інкубації в лужному середовищі.
ПККД кормової добавки, у відсотках, стосовно мікотоксинів визначали як різницю між кількість мікотоксину в досліджуваному зразку та кількістю мікотоксину у надосадовій рідині після інкубації у кислому середовищі і кількістю мікотоксину у надосадовій рідині після інкубації у лужному середовищі. [4-6].
Результати й обговорення. Результати дослідження на скринінговому етапі дослідження наведені в таблиці 1
Внесено афлатоксину Ві, мкг/мл |
Адсорбція мкг/л |
Десорбція мкг/л |
Сумарно адсорбовано афлатоксину Ві, мкг/мл |
ПККД % |
|
200 |
182 |
3 |
і79 |
89,5 |
Адсорбційні властивості кормової добавки Ліатоксил
Таблиця 1
Дані таблиці 1 показують, що кормова добавка у кислому середовищі (рН 2) адсорбувала 182 мкг/л афлатоксину Ві із внесених 200 мкг/л, що становить 91 %. Після інкубування у слабо-лужному середовищі концентрація афлатоксину у надосадовій рідині становила 3 мкг/л. Тобто, враховуючи величину адсорбції та десорбції, ПККД кормової добавки у скринінговому досліді становив 89,5 %. Це свідчить про виражену здатність кормової добавки Ліатоксил зв'язувати афлатоксин Ві.
При внесенні кормової добавки у комбікорм на величину адсорбції можуть впливати різні фактори. Тому, для вивчення практичної ефективності кормової добавки в кормах, її вносили у комбікорм, контамінований мікотоксином. Результати вивчення ефективності застосування кормової добавки, внесеної у комбікорм, контамінований афлатоксином Ві, наведено в таблиці 2. кормова добавка мікотоксин
Таблиця 2
Адсорбційні властивості кормової добавки Ліатоксил у складі комбікорму
Внесено кормової добавки, г/кг |
Виявлено афлатоксину Ві у комбікормі, мкг/кг |
Адсорбція мкг/кг |
Десорбція мкг/кг |
Сумарно адсорбовано афлатоксину Ві, мкг/кг |
ПККД % |
|
і |
26,0 |
і9,3 |
і,8 |
і7,2 |
66,2 |
|
2 |
26,0 |
2і,0 |
2,і |
і8,9 |
72,7 |
|
5 |
26,0 |
22,7 |
2,3 |
20,4 |
78,5 |
Дані таблиці 2 показують, що внесення кормової добавки у комбікорм гарантувало адсорбцію у кислому середовищі (рН 2) 74,2-87,3 % афлатоксину В і, від кількості, яка була встановлена на початку дослідження, в залежності від концентрації кормової добавки. Десорбція у слабо лужному середовищі (рН 7,4) була від 1,8 до 2,3 мг/кг, що становить відповідно від 9,3 до 10,1 % від адсорбованого мікотоксину. Враховуючи величину адсорбції та десорбції, ПККД кормової добавки у досліді становив при внесенні кормової добавки у дозі 1 г/кг 66,2%, при внесенні у дозі 2 г/кг - 72,7 %, при внесенні у дозі 5 г/кг - 78,5 %.
Як бачимо із результатів дослідження, ПККД кормової добавки при внесенні у комбікорм був дещо нижчим, ніж у чистому експерименті. Це, очевидно, пов'язано з тим, що комбікорм містить рухливі низькомолекулярні сполуки (моно- і дисахариди, жирні кислоти, тригліцериди, неорганічні солі тощо), які в певній мірі реагують з кормовою добавкою, знижуючи її ефективність стосовно мікотоксину. Необхідно відмітити, що адсорбційний ефект, отриманий в експериментах in vitro, не повністю відповідає очікуваному ефекту in vivo, однак його можна враховувати при застосуванні кормової добавки Ліатоксил на практиці.
ВИСНОВКИ
У результаті проведених досліджень встановлено, що кормова добавка Ліатоксил володіє вираженими адсорбційними властивостями стосовно афлатоксину Ві.
Практичний коефіцієнт корисної дії кормової добавки Ліатоксил у скринінговому досліді стосовно афлатоксину В і становив 89,5 %.
Практичний коефіцієнт корисної дії кормової добавки Ліатоксил при внесенні у комбікорм у різних дозах стосовно афлатоксину Ві становив 66,2 - 78,5 %. Найбільший ефект досягнуто при внесенні кормової добавки Ліатоксил у комбікорм у дозах 2-5 г/кг.
Перспективи досліджень. Проведення випробувань ефективності застосування кормової добавки Ліатоксил in vitro стосовно інших мікотоксинів, а також проведення випробувань ефективності застосування ефективності застосування in vivo.
ЛІТЕРАТУРА
Закон України «Про безпеку та гігієну кормів», Голос України, № 12, 19.01.2018.
COMMISSION REGULATION (EC) № 429/2008 of 25 April 2008 on detailed rules for the implementation of Regulation (EC) No 1831/2003 of the European Parliament and of the Council as regards the preparation and the presentation of applications and the assessment and the authorisation of feed additives (Official Journal of the European Union L 133, 22.5.2008. - Р. 60).
Клінічні дослідження ветеринарних препаратів та кормових добавок / І. Я. Коцюмбас,
І. Ю. Бісюк, В. М. Горжеєв, О. Г. Малик та ін.. За ред. д-ра вет. наук, проф. І. Я. Коцюмбаса Львів, 2013 - 252 с.
Investigation of various adsorbents for their ability to bind Aflatoxin B1 / E. Vekiru,
S. Fruhauf, M. Sahin et al. // Mycotoxin Research. 2007. - Vol. 23, No. 1. - P. 27-33.
Yeast cell based feed additives: studies on aflatoxin B1 and zearalenone / Sebastian Fruhaufa, Heidi Schwartza, Franz Ottner et al. // Food Additives and Contaminants. - 2012. - Vol. 29, No. 2. - P. 217-231.
Головня Е. Нужно ли оценивать эффективность сорбентов / Е. Головня // Комбикорма. - 2014. - № 4. - С. 67-68.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Особливості забезпечення потреби сільськогосподарської птиці в обмінній енергії. Аналіз кормової бази та раціонів годівлі курей-несучок на птахофабриці. Порівняння впливу ефективності застосування преміксів на продуктивність та якість продукції курей.
дипломная работа [203,3 K], добавлен 28.11.2010Обеспечение животных биологически полноценным кормлением как главный фактор уровня реализации продуктивного и репродуктивного потенциалов коров. Кормление сельскохозяйственных животных в ООО "Тарасово". Характеристика пробиотической добавки "Румистар".
курсовая работа [104,5 K], добавлен 27.07.2015Сучасні поняття про мікотоксикози, види мікотоксинів. Методи визначення мікотоксинів у кормах. Профілактика та лікування свиней за виникнення мікотоксикозів. Моніторинг вітчизняного ринку протимікотиксокозних засобів. Встановлення параметрів токсичності.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 30.08.2015Значення і розвиток виробництва м’яса великої рогатої худоби в Україні. Організаційно-економічна характеристика СПОП "Відродження". Аналіз розвитку кормової бази. Якість яловичини і резерви її підвищення. Охорона праці під час виробництва м’яса.
дипломная работа [338,4 K], добавлен 28.05.2012Суть ефективності сільськогосподарського виробництва. Динаміка посівної площі, урожайності, валового збору основних видів сільськогосподарських культур. Собівартість та рентабельність виробництва продукції рослинництва, застосування сучасних технологій.
курсовая работа [68,8 K], добавлен 11.05.2009Потреба у кальцію та фосфору для жуйних, у моногастричних і птиці. Мінеральні кальцієво-фосфорні добавки у раціонах годівлі тварин. Вплив мінеральних речовин на функціональну продуктивність тварин. Балансування раціонів за вмістом фосфору і кальцію.
курсовая работа [37,5 K], добавлен 24.11.2013Характеристика кормової бази свиней. Розрахунок енергетичної поживності кормів в енергетичних кормових одиницях. Годівля кнурів-плідників, свиноматок холостих, першого і другого періоду поросності, підсисних, поросят та ремонтного молодняку свиней.
дипломная работа [124,4 K], добавлен 20.05.2015Загальний огляд дерматитів молочної залози. Характерні симптоми опіків, обморожування, екземи, кропивниці, кормової екзантеми, фурункульозу і акне, тріщин шкіри дійок. Сімптоматика, лікування, причини з'явлення захворювання, вплив його на стан тварини.
реферат [14,4 K], добавлен 09.09.2009Сучасний стан м'ясного скотарства в Україні . М'ясна продуктивність і фактори, що її визначають. Характеристика стада, система утримання і технологічне обладнання ферми. Створення кормової бази. Мікроклімат і зоогігієнічні умови утримання тварин.
дипломная работа [102,3 K], добавлен 28.05.2013Коротка зоотехнічна характеристика основних кормів. Визначення потреби в кормах на одну голову. Складання раціонів на літній та зимовий періоди. Оцінка річної потреби у кормових добавках. Розрахунок потреби у земельних площах для вирощування кормів.
курсовая работа [48,2 K], добавлен 24.11.2010Анализ деятельности хозяйства, его специализация, использование основных средств. Повышение производительности труда за счет увеличения молочной продуктивности и применение кормовой добавки в рационе коров. Стимулирование труда работников животноводства.
курсовая работа [39,8 K], добавлен 13.11.2010Організаційні форми і принципи роботи спеціалізованих свинарських господарств. Організація кормової бази. Технологія відтворення стада. Технологія вирощування та відгодівлі поросят-сисунів. Розрахунок показників роботи свинарського підприємства.
курсовая работа [36,9 K], добавлен 30.04.2012Выращивание на мясо гусей в личных подсобных хозяйствах и на крестьянских фермах. Особенности пород гусей. Выращивание гусят с гусыней или без гусыни, выбор яиц. Витаминно-минеральные добавки для кормления гусей: премиксы "Солнышко" и "Иван Иваныч".
реферат [23,6 K], добавлен 07.11.2009Добавки, используемые для консервирования и обогащения кормов. Консервирование кормов. Способы химического консервирования кормов азотсодержащими веществами. Карбамид, бикарбонат, сульфат, бисульфат и бисульфит аммония, хлористый аммоний.
реферат [17,9 K], добавлен 19.11.2006Краткая характеристика синтетических азотистых веществ, способы их применения в сельском хозяйстве. Добавки, используемые для консервирования и обогащения кормов. Консервирование влажного зерна карбамидом. Обогащение силоса азотсодержащими веществами.
курсовая работа [38,4 K], добавлен 19.06.2014Классификация кормов и добавки: азотистые, минеральные, витаминные. Природные кормовые угодия: характеристики растительного покрова, биогеоценозы. Теоретические основы сушки трав. Технология приготовления и хранения силоса. Бахчевые кормовые культуры.
контрольная работа [276,3 K], добавлен 18.05.2011Биологическая роль липидов. Препараты и добавки, устраняющие недостаток данных веществ в организме животных. Виды кормов, дозировка и нормы их скармливания. Влияние сбалансированного кормления на состояние здоровья и производственные функции животных.
курсовая работа [34,7 K], добавлен 29.04.2014Контроль качества и учет кормов. Кормовые добавки: понятие, состав и основные элементы, значение в питании и функциональные особенности. Диетические кормовые средства. Основы нормированного кормления животных: крупного рогатого скота, свиней, лошадей.
методичка [117,8 K], добавлен 30.11.2011Потребность лошадей в питательных веществах и энергии. Корма и добавки, используемые в рационах. Суточные нормы скармливания. Кормление жеребой кобылы. Требования к рационам. Значение запасных питательных веществ в системе нормированного кормления.
курсовая работа [48,5 K], добавлен 10.11.2013Уровень реализации продуктивного и репродуктивного потенциалов коров и обеспечение животных биологически полноценным кормлением. Целесообразность применения в рационах разных половозрастных групп пробиотического компонента "Румистар" по итогам года.
курсовая работа [53,0 K], добавлен 08.07.2015